Гіркі уроки історії

 Щороку 11 квітня увесь світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів. У цей день увесь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в концтаборах, розташованих на території України.
   Саме 11 квітня 1945 року американські війська вторглися на територію найбільшого табору, який мав назву Бухенвальд. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення й отримали шанс на життя так як гітлерівська влада напередодні віддали наказ про фізичне винищення усіх ув'язнених.
    Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів, в яких перебувало 18 мільйонів осіб. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.
    Урядом нацистської Німеччини протягом 1933—1945 рр. було організовано близько 5 тисяч концентраційних таборів. Серед найбільш сумнозвісних: Бельзен (північна Німеччина), Бухенвальд (центральна Німеччина), Дахау (Південна Німеччина), Майданек (Польща), Собібор (Польща), Треблінка (Польща).

     Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.

   Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох – шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».

    Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Ув’язнених експлуатували також власники великих промислових фірм, чиї підприємства були розташовані в районі Бухенвальда (Сіменс, Юнкерс та ін.). Близько 10 тис. ув’язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.

https://www.youtube.com/watch?v=hirSctaWg2M

Лемещук Н. Чи не схиливши голови (Про діяльність антифашистського підпілля в гітлерівських концтаборах)

 Мужню боротьбу проти фашистської тиранії в роки другої світової війни вели в'язні гітлерівських концтаборів. Про цю боротьбу і розповідає на сторінках своєї книги кандидат історичних наук Н.М.Лемещук на основі архівних документів та інших маловідомих джерел. 

Еріх Марія Ремарк  "Іскра життя"

Що залишається у людей, заливчастих у вогняному вирі війни? Що залишається у людей, у яких забрали надію, любов - і, по суті, навіть саме життя? Що залишається у людей, у яких не залишилося просто нічого? Всього-то - іскра життя. Слабка, але - негасима. Іскра життя, що дає силу посміхатися на порозі смерті. Іскра світла - в непроглядній пітьмі ...