четвер, 25 лютого 2021 р.

"Я жива, я буду вічно жити!"

 

 

   Диво – українка

Як лунає дзвінко:
Леся Українка!
Гордість і наснага
Рідної землі.
Мужня ніжна жінка,
Диво – українка,
Чарівна троянда
В золотій імлі.
Ідеал звитяги,
Сили і завзяття.
Як здолать хворобу
Злу цю і страшну?
От звестися б з ліжка,
Одягнути плаття
І помандрувати

В нічку весняну…

Леся Українка!
Хай лунає дзвінко
Це ім’я прекрасне

                                                                    Через сотні літ!

                                                        Мужня ніжна жінка,
                                                           Диво – українка,
                                                           Ясноока зірка,
                                                           Калиновий цвіт.

  Червоною ниткою проходить мотив України у творчості поетеси, адже він оголює найболючіші проблеми рідного краю, викриває неправду, закликає до боротьби та змушує повірити у національне визволення з-під ворожого ярма. Вона вірила про щасливу долю Батьківщини, і ця віра була головним лейтмотивом її життя.


  Найвідоміші вірші Лесі Українки має знати кожен українець, адже її слова стали "стрілами", що влучали в саме серце несправедливості: викривали всі жахливі діяння влади, говорили про недолю українського народу, звинувачували інтелігенцію у байдужості... Поетеса залишила нам твори, які й нині дарують нам надію та є дороговказом у житті.

  
Але крім любові до Батьківщини та поезії Леся любила музику.

Багатогранний музичний світ Лесі Українки не міг не вплинути на її поетичну творчість, про яку можна сказати словами російського критика і теоретика літератури В. Г. Бєлінського : «Що це – поезія, живопис, музика? Чи одне, і друге, і третє, що злились разом. І картина говорить звуками, звуки утворюють картину, а слова виблискують барвами, звиваються образами, звучать гармонією і виражають осмислену мову?»

   Музичні сторінки творчості Лесі Українки свідчать про широку обізнаність письменниці з різноманітними жанрами музичного мистецтва, глибоке розуміння стильових особливостей як народної, так і професійної музики.
Могутньою, стоголосою піснею лунає поетичне слово Лесі Українки по всьому світі – воно втілюється у звуки музичних творів, натхненних її співучою музикою, її безсмертним генієм.

Як я умру, на світі запала
                               Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.

«Її музику було надзвичайно приємно слухати ,далеко приємніше ,ніж багатьох блискучих техніків – віртуозів. Грала так найчастіше вечорами, без світла, в темряві, коли не дуже хто слухав, свої імпровізації, – згадувала сестра письменниці Ольга, – власне, імпровізації, а не зафіксовані композиції ,бо кожен раз це було щось інше. Це була наче не музика,а розмова.»
Добре відомо, що протягом усього життя спрага до музики в Лесі Українки так і залишалася невтамованою.

Леся Українка продовжила розпочату Миколою Лисенком велику справу збереження для нащадків українських народних дум. Письменниці судилося побачити результат своєї чудової ініціативи : у 1910 році вийшов з друку І – й том підготовленого Ф. Колессо видання «Мелодії українських дум». Одержавши цінну книгу, Леся Українка з радістю писала вченому: «Тепер уже справді можна сказати: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине!»

На романтичний шлях привело її самітне життя, читання романів з життя лицарів розвинуло в ній фантазію – і вона стала мрійницею.

«На крилах пісень» за структурою – це тематичні цикли віршів – «Сім струн», «Зоряне небо», «Подорож до моря», «Кримські спогади»; «Дитячі».
«Сім струн» ( чільний цикл збірки) – це різножанрові й різнотональні (від нижнього до верхнього «до») твори, об’єднані спільною ідеєю допомоги закличним Словом занапащеному рідному краєві вибратись з уярмлення. Наведемо слушну заувагу Григорія Аврахова, яка є своєрідним узагальненням. «Поезії циклу «Сім струн» характеризуються особливою милозвучністю, музикальною багатогранністю, злагодженістю всіх компонентів, змістовою вагомістю кожного найдрібнішого складника». 

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки,  
  працівники нашої бібліотеки декламують вірші поетеси. До нас долучилися викладачі та учні Київської дитячої  школи мистецтв № 1. Читання супроводжується фортепіанною музикою та пісочною анімацією. 











вівторок, 23 лютого 2021 р.

"Я в серці маю, те що не вмирає..."

  25 лютого – 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки,25 лютого 1871 р. – 1 серпня 1913 р.) - видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї дати, в нашій бібліотеці представлена книжкова виставка. Бібліотекарі знайомили відвідувачів з життям і творчістю Лесі Українки. 
 Якою людиною вона була, чим жила, чим цікавилася, що їй боліло та кого вона любила… Ми зібрали кілька  фактів із її життя:

·         Леся Українка ввела в українську мову такі слова, як «напровесні» та «промінь». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

·  Змалку Леся захоплювалася мистецтвом, мала неабиякий хист до музики, гри на фортепіано. На жаль, хвороба прикувала її ще дівчинкою до ліжка, тож відомої піаністки з неї не вийшло. Якби не хвороба, невідомо, чи не стала б Леся геніальним композитором. 

 Леся Українка у волинському народному вбранні.

 1878–1879 роки

  У дитинстві Ларису можна було назвати дитиною- індиго. Вона володіла неймовірними розумовими  здібностями. Вже в 4 роки вміла читати, в 6 років –  чудово вишивала, а в 9 років з-під її пера вийшов  перший вірш. Вона досконало володіла шістьма  мовами: українською, російською, італійською,  французькою, польською та німецькою, в тому   числі  латину і грецьку. 


 ·       Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.

·  Свій творчий псевдонім поетеса запозичила в свого дядька: Михайло Драгоманов підписував свої публіцистичні твори «Українець». Що стосується імені, то Лесею її лагідно кликали в сім’ї (ще малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом — Мишелосією).

·  У 10-річному віці після операції з видалення вражених хворобою кісток, її обидві руки та одну ногу зафіксували у гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано. Зараз її рояль знаходиться у музеї села Колодяжне, що у Ковельському районі Волинської області.

·  За спогадами Лесиної сестри Ісидори Косач-Борисової, в останні роки життя очі Лесі Українки, з темно–сірих стали   надзвичайно блакитними. Всі дивувалися, адже вони були наче неземними.

 Леся Українка з родичами. Зелений Гай, літо 1906 р. Зліва направо: Перший ряд (сидять): С. М. Драгоманов, Олександра Шиманoвська. Другий ряд (сидять праворуч): Марія Карташевська, Леся Українка. Третій ряд (стоять): К. В. Квітка, Олена Пчілка, Ізидора Косач, Ольга Косач-Кривинюк, М. В. Кривинюк.

    Климент Квітка зберіг записи, на яких можна почути голос поетеси. Вони дійшли до наших днів.

  ·    На честь Лесі Українки названо астероїд №2616.

 ·  Зараз в Україні не залишилось жодного нащадка Лесі Українки. У Швейцарії проживає Роберто Гааб – внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США мешкає Ольга Лютон-Петрова – онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової.

  · Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ.


Хто не жив посеред бурі,

той ціни не знає силі,

той не знає, як людині

боротьба і праця милі.

Боротьба і праця. Такий був сенс усього життя Лесі Українки, життя, гідного подиву і захоп­лення. 1 серпня 1913 року в невеличкому грузинському містечку Сурамі відходила у вічність Леся Українка — видатна поетеса України і жінка з трагічною долею. Тіло Лесі Українки перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі.

 
                            



 

четвер, 18 лютого 2021 р.

«Дзвенить, як пісня пташки чарівна.»

Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови.



 Україна також приєднується до всесвітнього Дня рідної мови.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Варто нагадати, що згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

В Україні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Міжнародний день рідної мови можуть відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Однак багато мов сьогодні знаходяться на межі повного зникнення. У деяких мов не залишається живих носіїв, тому одним з методів порятунку лінгвістичного багатства планети експерти називають вивчення іноземних мов.

 Для відвідувачів в нашій бібліотеці провели мовні ігри. Діти і дорослі складали речення зі слів різними мовами, прослухали аудіо вірші і вгадували, якою мовою лунали, складали слова та інші. 


Декілька фактів про рідну українську мову:

Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

 Українська мова сформувалась ще до нашої ери. Вчений Василь Кобилюх довів, що українська мова сформувалась в X-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження деяких слів варто шукати саме в санскриті, а не в німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, оскільки ті виникли пізніше.

     Українська мова мова має напівофіційний статус в окрузі Кук штат Іллінойс (США).

    В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».

Наразі у світі українською володіють від 41 до 45 мільйонів осіб, а рідною мовою її називають понад 37 мільйонів людей у світі!


Ми не живемо у етнографічному регіоні, але нині, зауважують мовознавці, у моду поступово входять ще й діалекти. Використовувати діалекти у своїй мові та переходити на місцеву говірку з її носіями — така установка поступово перетворюється на правило гарного тону і стає нормою для вихованої людини.

Окрім ідеального володіння нормами літературної української мови, потрібно водночас упродовж життя пронести у мовленні особливості свого діалекту.

Для містян це не актуально, а для тих, хто родом із сільської місцевості, дуже важливо. У жодному випадку неприпустимо кепкувати з дідуся чи бабусі, коли вони неправильно говорять. Чи може бути діалект правильним або неправильним? Він завжди правильний, але не входить до літературної мови, адже вона не може увібрати всі діалекти.

Тож «байте», «балакайте» чи «спувайте», їдучи «куньом» з «Гандрийом» чи «Голькою» «пу полю», «госінню», «купати картоплі».

Розмовляйте діалектом чи літературною, аби своєю, рідною українською мовою!

В нашій бібліотеці ви можете знайти безліч цікавої інформації пов"язаної з історією рідної мови, словники з різних мов, довідники з правопису,  які представлені на нашій виставці.


Гра - вікторина


  



«Не забуваймо тих Героїв, Котрі пішли у Небеса»

 День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
     Сьогодні вся Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні - людей, які повстали проти несправедливості на захист ідеалів демократії, громадянських прав і свобод, європейського майбутнього нашої країни. Вони були звичайними людьми - науковцями, програмістами, митцями, студентами, вчителями, підприємцями... І всі вони віддали найдорожче - життя, аби ми могли жити у новій, вільній та демократичній державі.
  Для припинення свавілля державних органів зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ».
Працівники міліції, діючи за вказівками керівництва правоохоронного органу, грубо порушуючи чинне законодавство, застосовували надмірне насильство і використали вогнепальну зброю, вчинивши жорстокий силовий розгін ходи.
Як наслідок, 18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості. 
Вранці 20 лютого розпочали розстріли. Вони тривали дві години. Загинули 70 євромайданівців.
  Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану.
  21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

Небесна Сотня – то в серцях вогонь. 
Він гаряче палав за Україну. 
Віднині тихим співом заспокой 
Ти, земле рідная, свою дитину.
 Іх в мирі, Господи, прийми до себе
 І шлях високий Боже, освяти. 
За чисті душі, що злетіли в небо, 
Небесній Сотні шана й молитви.

  Подвиг героїв Небесної Сотні має визначне значення для нашої Батьківщини. Перш за все, вони віддали своє життя за те, щоб кожен наш новий день був сповнений свободи, надії та світла.
   Держава визнала цих людей героями. Усім загиблим під час Євромайдану посмертно присуджено звання Героя України.

 
АНГЕЛИ МАЙДАНУ
Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Майдан героїв з почестю ховає.
Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю
В його садах довічно проживати.
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.
Небесна сотня білих журавлів,
Душа яких летить під небесами.
Ніхто із вас вмирати не хотів,
Хай вічна пам’ять лишиться за вами.
Сьогодні туга душу розпина,
Багато з вас в коханні не признались.
Надворі скоро втішиться весна.
Чому ж її ви, хлопці, не діждались?
Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна пам’ятає.
Богдан Пісний
 
 Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

   Ми варта нічна, ми не віримо вже у дива.
І чай обпікає вуста, але гояться рани.
Казали, чекати морозів опісля Різдва,
Та нас і до того добряче трусило під ранок.
Намети, хоч де ти, ця справа давно не нова:
І можна прикинутись хворим, сліпим і безногим
І можна відсидітись вдома, де рідний диван,
Та ти ризикуєш потому сидіти без нього.
І поки ти дивишся шоу: оффлайн чи онлайн
І поки сидиш у зручній комунальній коробці
Це все не про тебе, але про всяк випадок знай:
Що поки ти тиснеш на мишку, тут тиснуть на хлопців
Димлять барикади. І йдуть тисячі громадян
На диво-ялинку, в свята по-спартанськи убрану.
Майдан вимерзає, але не вмирає Майдан.
Скажи, чи чекати тебе на граніті Майдану?
Палають серця і стоїть над Грушевського чад
І стяг український під небом тремтить переможно.
А тих, хто із чорних портретів суворо мовчать,
Навіки герої, яких забувати не можна.
Як речі звичайні по-іншому бачаться тут.
І слово просте набуває подвійного змісту.
Вогненні півонії в бочках ночами цвітуть
І чуєш, як грають Шопена твої екстремісти.
За правду, свободу, за чесні і рівні права
Виходь у життя і нехай Україна повстане.
Це більше не гра у ретвіти, репости й слова.
Виходь на майдан, за майдан і заради майдану!
І буде штормити, та нас ці вітри не знесуть.
І сніг у мішках, хай би що, до весни не розтане.
Є правда єдина, неписана істинна суть:
Ти крапля, що може зробити нас всіх океаном.
Усе неможливе сьогодні перейде межу.
І доля ще буде до мене і зла, і ласкава.
Але я виходжу на площу, але я кажу:
Слава Україні — Героям слава!
Оксана Боровець (19.02.2014)

Ми Єдина країна! Ми всі прагнемо одного – миру, спокою, міцної і квітучої держави та чистого неба над головою.
  Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні у наших серцях. 

До Дня пам"яті Героїв Небесної Сотні в нашій бібліотеці представлена книжкова виставка.



Небесна сотня/К.Богданович, Х.Бондарева. Х.Бухтоярова та ін.; упоряд.:О.Трибушна. І.Соломко; передмови Патріарха Філарета, муфтія Саїда Ісмагілова. о.Святослава; худож. -оформлювач Л.П.Вировець. - Харків: Фоліо - 2018. - 206с.: іл. - Укр. та рос.мовами.

















Слово Майдану : публіцист, твір Полііст. дослід./ О.Виноградов. - К. : Видав. Корбуш, 2014. - 528 с. : іл.



















Майдан. Погляд зсередини./ Автор-упорядник О.Трайдакало; - Київ: Сервіс "Book Express"; видавець Мельник М.Ю., 2018. - 320 с.




















Щоденник Майдану. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах / упоряд. : Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам'яті. - Київ : "Видавництво "Фенікс", 2016. - 304 с. : іл.


















Майдан. Революція духу : Мистецько-культурологічний проект / Автор і куратор проекту: Антін Мухарський. - К. : НАШ ФОРМАТ, 2014. - 312 с. : іл.


















Я З НЕБЕСНОЇ СОТНІ : повість/Марко Рудневич. - К. : А - БА - БА - ГА - ЛА - МА - ГА, 2014. - 182 с.


















Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України / Упоряд. К. Галушко. - Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. - 352 с. : іл.

понеділок, 15 лютого 2021 р.

Заплакало небо дощами...

 Історія ХХ-ого століття має багато трагічних сторінок. Одна з них – участь наших солдат у війні в Афганістані.

Будь-яка війна - це катастрофа для людства. Вона нехтує найбільшою цінністю на землі - людським життям.

 Щорічно в Україні 15 лютого відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
  З нагоди 32 - річниці виведення радянських військ з Афганістану в нашій бібліотеці пройшла година вшанування пам"яті жертв цієї війни.
 Бої закінчилися, а історія вічна. Ми повинні завжди пам"ятати мертвих та згадувати живих! Адже, літопис афганської війни містить безліч прикладів героїзму, які ми називаємо подвигом!
   Афганістан... Уже 32 роки у нашій свідомості закарбувалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. Вважається, що всього під час афганської війни загинуло 2378 українців.
 Сьогодні воїни-афганці не стоять осторонь всіх тих подій, які відбуваються в Україні. Адже саме афганці використовуючи свій бойовий досвід першими відгукнулися на події на Сході України. В збройному конфлікті на Донбасі брали і беруть участь 12 тис. воїнів-афганців. Наймолодшому воїну-афганцю, який бере участь в АТО, виповнилося 50 років. Понад 200 ветеранів Афганської війни загинули на Сході України виборюючи незалежність нашої держави.
У бібліотеці представлена книжкова виставка "Заплакало небо дощами...", в якій зібрані книги і статті з періодичних видань про війну в Афганістані.






 



"СНІД: проблема соціальна"

  1 грудня , відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом. 945 нових випадків ВІЛ-інфекції зареєстровано в Україні у жовтні цього року.  Н...