«Петро Могила: дослідник та зберігач київських старожитностей»

Щаслива є та душа, яка сама себе судить.

                                                              Петро Могила

 31 грудня 1596– народився Петро Могила - український політичний, церковний і освітній діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря, Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі. 

Петро Могила був вихідцем з давнього молдавського боярського роду. Батько хлопця загинув. Мати разом з сином мусили покинути Молдавію та переїхати на українські землі Речі Посполитої, де їх прийняли родичі. Освіту Петро Могила розпочав здобувати у Львівській братській школі, а продовжив у навчальних закладах Польщі, Голландії, Франції. Він володів грецькою та латинською мовами і досить швидко опанував богословську науку.

Він пішов на військову службу, брав участь у Цецорській та Хотинській битвах. 

Він прагнув, щоби молодь отримувала гідну богословську освіту, а тому за власний кошт відправляв її вчитися за кордон. А вже восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври відкрив богословську школу – за зразком єзуїтських колегій.

Коли йому виповнилося 30 років, Петро Могила стає архімандритом Печерської лаври. 

Перебуваючи на цій посаді він займався видавничою справою – за п’ять з половиною років з друкарні Печерської лаври вийшло понад 15 видань. Також він видав власні праці, перекладені з грецької мови. 

В 1632 році, став київським митрополитом. 

Захист православ'я в той період був захистом національних прагнень українського народу. Для відновлення авторитету православної церкви Петро Могила розпочав поступове проведення реформи церкви, першим кроком якої стало налагодження суворої дисципліни з-поміж ченців і духовенства.

Зусиллями Петра Могили реставровано святу Софію в Києві, яка на той час була напівзруйнована і впродовж багатьох століть занедбана. Він реставрував церкву Трьох Святителів, і церкву Спаса на Берестові.

Петро Могила мав найбільшу та найкращу бібліотеку у Польській державі.

Перед смертю Петро Могила склав заповіт, згідно яким більша частина майна та бібліотека мала перейти школі, яку він заснував.

“Найперше – безпека! Візьми-но медичну маску!»

 У вирі сьогоднішніх подій, ми забуваємо про коронавірусну інфекцію Covid-19, яка й надалі розповсюджується світом. 

Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 (пневмонія нового типу) почався наприкінці грудня 2019 року. У мешканців міста Ухань провінції Хубей центрального Китаю виявили перші випадки пневмонії невідомого походження. Захворювання було пов'язане з місцевим ринком тварин та морепродуктів.

31 грудня 2019 року влада Китаю повідомила про спалах невідомої пневмонії у Всесвітню Організацію Охорони Здоров'я (ВООЗ). 

На 4 грудня 2022 в Україні налічувалося 5341284 занедужавших, з них померлих — 110586.

Поточна статистика по коронавірусу на 4.12.2022 (Україна)

Населення	41 130 тис.
Всього інфі­ковано	5 341 284	13,0 %
Смер­тельні випадки	110 586	2,1 %
Виду­жали	5 215 813	97,7 %
Наразі хворіють	-
Зроблено тестів	32 603 805
тестів на 1 млн.	754 855

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щонайменше у 90% населення планети вже сформувався імунітет до вірусу SARS-CoV-2 (COVID-19) або після попереднього інфікування, або внаслідок вакцинації.


Після пікових показників у 300 тисяч щеплень щодоби восени 2022 року, коли запровадили карантинні обмеження й у пунктах вакцинації збиралися черги, зараз за тиждень щеплюються до 90 тисяч. І це у будні, коли вакцинацій найбільше, і з врахуванням всіх бустерних та додаткових доз.

При цьому ризик смертності серед не вакцинованого населення у 10 разів більший, ніж у повністю вакцинованого, а ризик госпіталізації більший у 4,3 раза.

Нерідко люди можуть розповсюджувати вірус за відсутності симптомів хвороби, навіть не знаючи про це.

Під час пандемії COVID-19 по всьому світі вимога носити маску у громадському транспорті або у магазинах стала нормою. 

При видиху тканина є перепоною для повітряного струменя, і це суттєво знижує можливе поширення зараженого повітря. Тобто, така маска може деякою мірою захистити оточуючих від зараження коронавірусом, однак аж ніяк не захистить того, хто її носить.  

Бібліотекарі з відвідувачами бібліотеки, провели бесіди обговорення, щодо загроз цієї хвороби і про обов'язкове щеплення та індивідуальний захист.

Мінімальний захист будь-якої маски полягає принаймні у тому, що вона заважає людині чухати собі носа або доторкатися до рота, чого може бути достатньо для інфікування. 

Маски потрібно правильно носити, часто міняти й безпечно утилізувати. Тоді буде ефект.

Дотримання простих заходів гігієни є набагато ефективнішим.

"Закривайте рот під час чхання, мийте руки, не торкайтесь брудними руками обличчя. Це знизить ризик зараження будь-яким респіраторним вірусом", - сказав він.

Щоб уникнути зараження вчені радять:

регулярно мити руки теплою водою з милом

не торкатись очей і носа

вести здоровий спосіб життя

Під час пандемії коронавірусу маски, рукавички, як відходи стали небезпечнішими. Вони не тільки забруднюють довкілля, а ще й можуть бути джерелом зараження вірусом. Тому постає питання: як правильно їх утилізувати. 

Будьте відповідальними та свідомими щодо довкілля! Бо це звичка здорової людини.

"Магія фарб" виставка картин Ольги Галагуз

Поки інформаційне поле перенасичене політичними новинами, світ арту та креативу живе у своєму темпі. Сьогодні в теплій, душевній атмосфері, відбулося відкриття персональної виставки картин молодої, талановитої художниці Ольги Галагуз.

А відкривав виставку не менш талановитий композитор,співак, музикант, лауреат Міжнародної премії за доброчинність, та наш колега Ігор Петрович Якубовський.       

                                           

Слухачів розчулило і підтримало виконання Ігорем Петровичем філософських, патріотичних пісень покладені на вірші Олександра Олеся, Ольги Ходацької, Тетяни Яровициної та інших.

Картини Ольги Галагуз зачаровують всіх. "Живопис для мене - відпочинок і заряд енергії. Забуваю про все і живу зануренням в картину." Картини художниці це відчуття того, що відбувається навколо.


Прекрасні, позитивні роботи написані в 2020 році, розповідають про радість, спокій, красу, мандрівки, квіти, пейзажі...

Своє відчуття і перетлумачення війни, болю, тривоги все це висвітлено на полотнах картин у філософсько - патріотичному стилі.

Представлені роботи, виконані олійними фарбами.

Картини талановитої художниці, наповнені світлом, затишком, теплом не залишать вас байдужими.

Дякуємо нашим захисникам і всім українцям що працюють для перемоги і дають нам можливість продовжувати розвивати і підтримувати українську культуру!

Книжки весело читали і традиції всі знали

В бібліотеці, для дітей провели цікаві новорічно - пізнавальні ігри, квести, книжкові виставки.


Під час заходу бібліотекарі розповіли дітям про традиції святкування новорічних свят в Україні та історію їх виникнення.

Діти мали змогу поділитися своїми враженнями про прочитанні твори та розповісти про улюблених героїв книг.

Усі книжки, окрім того, що дають корисну та цікаву інформацію, налаштовують на святкову хвилю, створюють піднесений настрій та бажання торкнутися кожної книжечки і, врешті решт, прочитати їх усі.





Надзвичайно приємно бачити дитячі оченята, наповнені цікавістю, теплом, світлом, щастям і добром! І вдвічі приємніше, коли та радість і посмішки викликані відвідуванням БІБЛІОТЕКИ!

“У шапці- невидимці Миколай несе гостинці!” 17-19

Кожного року найменші українці з нетерпінням очікують 

19 грудня - День Святого Миколая, тому що в ніч з 18 на 19 він дарує малюкам приємні та смачні подарунки, ховаючи  під подушкою або в чоботі біля порогу.

З давніх часів День Святого Миколая святкувався весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво, запрошували музикантів, скликали гостей.  Силою молитви, глибокою вірою в Бога творив Миколай чудеса: зцілював безнадійно хворих, припиняв бурю на морі, припиняв розбрат, установлював мир посеред війни… Тож не дивно, що його ще називають Чудотворцем.

Легенди про Святого Миколая

То було дуже-дуже давно. Жив в однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Усі знали, який він добрий та щедрий. Ще змалечку він ніколи не проходив повз людське горе. Був дуже тихим і незлостивим. Шанував своїх батьків. Молився, щоб у світі було більше справедливості, миру, добра й милосердя.

Коли не стало батьків, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священиком. Він зробив багато добра за своє життя. А так як він не хотів наживати слави на чужому горі, то робив усе таємно.

Якщо вірити історичним переказам, то жив Святий Миколай у 200-х роках нашої ери. Народився він у сім’ї віруючих людей – Нони та Феофана, котрі виховували його в релігійній атмосфері та одними з перших у тодішньому суспільстві похрестили хлопчика.

Цього дня здавна варили пиво і вітали сніжну зиму – на санях тричі об'їжджали довкола села. А для дітлахів пеклося особливе печиво – миколайчики.

Після Святого Миколая починали готуватися до Різдва, вчили колядки, робили вертепи.

До речі, в українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Оскільки сватання традиційно відбувалися перед Різдвом, дівчата заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг, діставали рушники і прикраси та прибирали в хаті – одне слово, чекали сватів.
Для дітей бібліотекарі провели веселі заходи, діти гралися і веселилися.

Ось і на нашому заході діти побували в ролі веселих миколайчиків. З задоволенням діти брали участь у таких конкурсах: «Намалюй сніговика», «Естафета на лижах»,  «Прикрась ялинку»...

Зимові свята тільки починаються, бібліотекарі побажали дітям міцного здоров’я, успіхів у навчанні, весело і змістовно провести зимові канікули і свята, бути слухняними, добре поводитися, щоб Святий Миколай приносив їм тільки подарунки.

Завжди цінно бачити щасливі посмішки любих діток.

" Є місце подвигу не тільки в дні війни" до Дня вшанування учасників ліквідації на ЧАЕС (14)

14 грудня згідно з Указом Президента України щорічно відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Цього дня було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

Ця дата нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, людей що віддали свої життя та здоров’я заради спасіння нашої країни й світу від страшної техногенної аварії, наслідки якої не дають і не даватимуть спокою людству ще багато років.

 

26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших аварій на атомних електростанціях – аварія на ЧАЕС. У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь люди найрізноманітніших спеціальностей – пожежники, військовослужбовці, енергетики-атомники, інженери-конструктори, будівельники, прості робітники і колгоспники, в екстреному порядку мобілізовані керівництвом на усунення наслідків аварії.

Вступивши в полум'я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України.

Цим людям (їх, за найскромнішими підрахунками, було не менш 90 тисяч осіб) довелося гасити пожежу після вибуху, виконувати роботи з дезактивації приміщень і проммайданчика станції та забруднених територій навколо неї, проєктувати і будувати об’єкт «Укриття», готувати й здійснювати після аварійний пуск блоків ЧАЕС.

А вогонь все лютував, не затихав. Відкритий реактор, а зве­рху над його смертельним радіаційним диханням, на величезній висоті маячили маленькі фігури, в полум’ї тріскотів дах машинної зали. Навколо, разом з вогнем, клубочився їдкий дим, киплячий бітум пропалював черевики і в’їдався у шкіру.

До п'ятої години ранку пожежа була ліквідована.

У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей.

Ліквідатори Чорнобильської катастрофи – приклад самопожертви та самовідданості. Тож у День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС низько схиляємо голови перед тими, хто віддав життя, зупиняючи ядерний смерч, хто відвів біду від прийдешніх поколінь. Висловлюємо слова щирої подяки усім ліквідаторам, хто зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

В нашій бібліотеці проходить виставка присвячена дню пам"яті  та вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС

«Новорічний дивограй»

       Книжкова карусель

Зима - це ж не тільки Новий рік і свято, правда? Зима - це безмовність і таємниці, казки і легенди. Для тих, хто згоден, прекрасний атмосферний роман, повний містики, сімейних таємниць, стародавніх ритуалів і несподіваних поворотів сюжету.

Сара Джіо «ОЖИНОВА ЗИМА» Чудова історія любові – любові матері до своєї дитини. Немає нічого більш досконалого і сильнішого за це почуття. Сара Джио переплітає долі героїнь, одна з них – наша сучасниця, а друга жила в 1930-і роки. Під час снігового бурану обидві переживають події, що змінили їхнє життя.

Щороку в грудні дітям Дж. Р. Р. Толкіна приходив конверт зі штемпелем Північного Полюса, а всередині — лист, написаний химерним тонким почерком і оздоблений чудовими кольоровими малюнками. Всі ці листи були від Різдвяного Діда і розповідали дивовижні історії про життя на Північному Полюсі: як північні олені зірвалися з прив’язі й порозкидали подарунки по всій околиці; як безталанний Білий Ведмідь видерся на крижаний полярний шпиль і гепнувся звідти на будиночок Різдвяного Діда, провалившись крізь дах. Толкін постає перед нами не тільки як великий письменник, а й як великий батько.

 Чарльз Діккенс "Різдвяна історія"
Опублікований у середині грудня 1843 року шеститисячний наклад «Різдвяної пісні» розійшовся ще до Різдва, та й наступні наклади розкупили дуже швидко. Внутрішній «поштовх» дав англійцям Чарльз Діккенс своєю «Різдвяною піснею» – саме вона внесла в святкування потужний животворний дух морального й духовного очищення, доброчинності та єднання всіх людей у любові до Спасителя. Своєю повістю Діккенс заклав основи своєрідної «різдвяної філософії», яка культивується відтоді не лише в Англії, а й у всьому Західному світі.

У відео зимова підбірка цікавих книг. 

Свято "Калити"

 13 грудня в Україні відзначають християнське свято – День Андрія Первозваного. Воно присвячене пам'яті апостола Андрія, який був першим кого покликав Ісус Христос із собою.

Попри те, що Андрія Первозваного вшановує християнська церква, віряни йдуть на богослужіння, моляться й ставлять свічки за здоров'я, в Україні існують різні звичаї та вірування, які переплетені із народним ритуалам. 

Запрошуємо до нашої бібліотеки, на веселі ігри, вечорниці, квести, під час яких  ви довідаєтесь, про традиції нашого народу,  бібліотекарі познайомлять всіх з книжками, які є в нас. 

В давні часи цей день носив назву "Калита". Вважалося це свято суто парубоцьким, тому в Андріївську ніч (у ніч проти Андрія) хлопцям дозволяли бешкетувати, робити різні збитки. Дівчата ж збиралися і ворожили на долю.

Калита. Ця весела гра є основною на Андріївський вечір. Калита – це великий корж із білого борошна, який печуть усі дівчата разом, кожна має взяти участь у процесі. Місять тісто всі за чергою, від найстаршої до наймолодшої. Тісто солодке, з медом. Зверху оздоблюють коржа сухими вишнями чи родзинками. Печуть в печі «на сухар» - щоб важко було вкусити. Посередині дірка, куди протягують червону нитку, за яку підвішують калиту до сволока посередині хати. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. До того ж, один кінець нитки довший, аби можна було смикнути за нього - тоді калита підстрибне угору. Біля калити стає вартовий – «Пан Калетинський»: це повинен бути веселий, жартівливий парубок. Він запрошує «пана Коцюбинського» кусати калиту (ним може бути кожен охочий). «Пан Коцюбинський» бере коцюбу поміж ноги, ніби сідає верхи на коня, і їде кусати калиту. Завдання Калетинського – розсмішити Коцюбинського, бо тоді не можна кусати калити. А витримавши навіть жарти, дарма підскакуєш, бо Калетинський одразу смикає за нитку.

ЯК ДІВЧАТА ВОРОЖИЛИ:

‌На аркушах паперу писали ім'я хлопців

‌Також вірили, що можна на дзеркалі свою долю впізнати.

‌Дівчата вибігають на вулицю, зупиняють першого зустрічного та питають у нього ім'я. 

‌Випікали коржики – «балабушки». Кожна дівчина свій коржик якось позначала, щоб упізнати. Клали їх на стільчик, а в кімнату собаку впускали. Чий коржик собака з'їсть, ця дівчина швидше за подруг вийде заміж.

Що не можна робити у День Андрія Первозваного:

• ‌У цей день не можна займатися фізичною працею, прибирати, прати чи займатися рукоділлям.
• ‌Не варто у цей день конфліктувати й лихословити. 
• ‌Не можна випивати алкоголь.
• ‌Не можна відмовляти в допомозі.
• ‌Не можна у цей день вінчатися. Ця заборона діє протягом усього Різдвяного посту.
•  Не можна їсти м'ясо, молочні продукти та яйця. Треба готувати страви тільки з пісних продуктів: хліба, овочів, фруктів, горіхів та бобових.