Київські легенди

Колись давно столицю заснували

Кий, Щек, Хорив та Либідь, їх сестра.

Мій, Києве, ти місто старовинне,

Краси утілення та вічного добра.

День Києва — ідеальне свято, щоб занурити дітей у казкову атмосферу нашого міста.

Київ — місто, де кожен камінь пам'ятає легенду, а кожна вулиця — персонаж чиєїсь книги. 

Київ та Київщина — це місця з тисячолітньою історією, оповиті неймовірними казками, міфами та легендами.

31 травня, на День Києва, у бібліотеці для дорослих №11 бібліотекарі організували та провели для дітей  пізнавальний квест «Київські легенди».

Метою заходу було ознайомлення дітей з історією та легендами рідного міста, розвиток інтересу до читання, книги та бібліотеки, формування командного духу, кмітливості й любові до Києва.

Під час квесту юні учасники перетворилися на справжніх шукачів пригод і вирушили у мандрівку сторінками київських легенд та історичних таємниць. Діти виконували цікаві завдання, розгадували загадки, шукали підказки серед книжкових полиць та збирали частини пазлу, який допоміг знайти головний скарб квесту — «Скриню київських таємниць».

На станціях квесту школярі дізналися:

— легенду про засновників Києва — Кия, Щека, Хорива та Либідь;

— історію богатиря Кирила Кожум’яки;

— хто створив першу бібліотеку Київської Русі та чому князя Ярослава називали Мудрим;

— про незвичайні пам’ятники Києва, зокрема «Їжачка у тумані»;

— чому каштан став одним із символів столиці.

Під час виконання завдань діти вчилися працювати в команді, уважно слухати, логічно мислити, орієнтуватися у бібліотечному просторі та знаходити потрібну інформацію в книгах.

Фіналом пригод стала знахідка «скарбу киян».

Захід подарував учасникам гарний настрій, нові знання та ще раз довів, що бібліотека — це не лише місце для читання, а й простір для цікавих відкриттів, творчості та дружнього спілкування.

Герої усіх часів

День Героїв — особлива дата, присвячена всім поколінням борців за незалежність України: від воїнів Київської Русі та козаків до січових стрільців, вояків УНР, діячів ОУН і УПА, Героїв Небесної Сотні та захисників сучасної російсько-української війни. Це день вшанування тих, хто віддав життя за свободу Батьківщини, і вдячності нашим воїнам, які сьогодні обороняють державу. У нинішній час це свято набуває особливого змісту, адже мужність сучасних захисників продовжує славні традиції українського воїнства.

З цієї нагоди у Бібліотеці для дорослих №11 відбувся круглий стіл під назвою «Герої усіх часів».

Працівники бібліотеки підготували змістовну книжково-ілюстративну виставку, яка знайомить відвідувачів із різними етапами боротьби українського народу за свободу — від княжих часів до подій сьогодення.

Окрему увагу в експозиції приділено виданням про діячів Української повстанської армії та Організації українських націоналістів, постать Симона Петлюри, героїв Крут, а також сучасним книгам про захисників України 2014–2024 років. Виставку доповнили фотоальбоми й історичні матеріали, присвячені оборонцям нашої держави, які нині стоять на захисті миру та незалежності.

Особливий інтерес у відвідувачів викликала серія патріотичних плакатів із портретами визначних військових діячів минулого — Всеволода Змієнка, Романа Дашкевича, Харитини Пекарчук, Леоніда Ступницького та інших постатей, що стали символами сили духу та незламності. Гості заходу уважно знайомилися з історичними матеріалами, переглядали книги та відкривали для себе нові сторінки української історії.

Під час обговорення учасники круглого столу поділилися маловідомими фактами про діяльність УПА, а також згадали приклади мужності сучасних українських військових — своїх рідних, друзів і земляків, які нині боронять Україну на передовій. Усі присутні відзначили нерозривний зв’язок між героїзмом минулих поколінь і подвигом сучасних захисників.

Дякуємо всім, хто долучився до заходу та взяв участь у змістовній дискусії. Пам’ятаймо нашу історію, шануймо героїв минулого та підтримуймо тих, хто виборює майбутнє України сьогодні.

На крилах науки до зірок

З нагоди Всесвітнього дня авіації та космонавтики, 1 квітня бібліотекарями було організовано та проведено тематичну екскурсію для користувачів бібліотеки для дорослих №11, до Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при Національному технічному університеті України «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Метою нашої поїздки було не просто побачити унікальні експонати, а глибше пізнати внесок українських геніїв у світову науку та надихнути читачів на вивчення науково-технічної літератури з фондів бібліотеки.
Програма розпочалася у відділі історії КПІ, де науковий співробітник музею Андрій провів ґрунтовну лекцію про становлення інституту. Учасники ознайомилися з територіальними масштабами закладу та вагомим внеском академіка Бориса Патона у фундаментальну науку. 

Особливий інтерес викликала експозиція, присвячена генезису обчислювальної техніки. Користувачі простежили технічну еволюцію: від механічних рахівниць до складних цифрових систем. 

Цікавий факт: Мало хто знає, що саме в Києві у 1951 році під керівництвом Сергія Лебедєва було створено МЕСМ — першу в континентальній Європі електронно-обчислювальну машину.

У відділі авіації та космонавтики блок було присвячено постатям світового значення Ігорю Сікорському та Сергію Корольову також екскурсанти ознайомилися з деталями проектування перших літальних апаратів та еволюцією гелікоптеробудування.
Учасники оглянули зразки авіаційних двигунів та макет першого штучного супутника Землі.

Особливу увагу привернув автентичний спускний апарат космічного корабля. Можливість оглянути капсулу зсередини дозволила відвідувачам усвідомити складність технічних умов, у яких перебували перші космонавти під час виконання місій.

Цікавий факт: Ігор Сікорський, випускник КПІ, встановив світовий рекорд, створивши у 1913 році перший у світі чотиримоторний літак «Ілля Муромець», що став прототипом важкої авіації. 

Завершальним етапом візиту стало відвідування мистецького корпусу КПІ, де розгорнуто постійну виставку картин видатного українського художника, лауреата Шевченківської премії Григорія Синиці. Ознайомлення з його самобутньою технікою «флоромозаїки» стало гармонійним завершенням насиченого дня. 

Попри втому, учасники висловили щире задоволення від глибини отриманої інформації. Проте, пам’ятаючи про виклики сьогодення, делегація бібліотеки та читачі не залишилися осторонь благодійності. Під час заходу було наголошено на важливості підтримки співробітників інституту, які нині захищають територіальну цілісність України у лавах Збройних Сил. Збір донатів на потреби захисників залишається нашим незмінним пріоритетом. 

Бібліотека висловлює вдячність адміністрації Державного політехнічного музею імені Бориса Патона за сприяння в організації екскурсії та професійний підхід до висвітлення історичної спадщини української науки.

Видатні постаті української Соборності

Історичний портрет до Дня Соборності України

До Дня Соборності України, державне свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки, в бібліотеці для дорослих №11 було проведено захід "історичний портрет". Метою заходу було поглиблення знань відвідувачів про історію української Соборності, нагадати про непростий шлях нашого народу до єдності, пробудити гордість за Україну та повагу до тих, хто боровся за її незалежність.

Ідея Соборності — це прагнення українців жити в єдиній, незалежній державі, об’єднаній спільною мовою, культурою та історією. Цей шлях був довгим і складним, але кожне покоління мало своїх героїв.

Київська Русь (ІХ–ХІІІ ст.)
Початок державності заклали князі Аскольд, Олег, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Саме за Ярослава Київська Русь стала потужною європейською державою, об’єднаною навколо Києва — духовного та політичного центру.

Козацька доба (XVI–XVIII ст.)
Гетьман Богдан Хмельницький очолив національно-визвольну боротьбу, утвердив ідею української держави.
Іван Мазепа прагнув зберегти автономію та єдність українських земель, борючись за право України на самостійний шлях розвитку.

Договір, укладений 18 серпня 1649 року, легалізував козацьку державу, обмежену 40-тисячним реєстром, забороняв розміщення польських військ на цих землях, встановлював православ’я на урядові посади та амністував повстанців, але не задовольняв селян і шляхта не збиралася його виконувати.

ХІХ століття — час національного пробудження
Попри поділ українських земель між імперіями, ідея єдності жила в слові та думці.
Діяльність Кирило-Мефодіївського братства, поширення ідей національного відродження, створення українських громад у Наддніпрянщині та Галичині.
Тарас Шевченко став духовним символом боротьби за волю й єдність українського народу.
Михайло Драгоманов, Іван Франко, Леся Українка формували національну свідомість і віру в спільне майбутнє України

1917–1921 роки — шлях до об’єднання
І–IV Універсали Центральної Ради
Чотири Універсали Української Центральної Ради (УЦР) — це ключові законодавчі акти 1917-1918 років, що окреслили шлях до української державності:

• І Універсал (1917) проголосив автономію України в складі демократичної федерації з росією;
• ІІ розширив автономію та визнав УЦР (Українську Центральну Раду) найвищим органом;
• ІІІ Універсал проголосив створення Української Народної Республіки (УНР);
• IV Універсал (22 січня 1918 року) проголосив УНР самостійною і суверенною державою, закликавши до боротьби з більшовиками та підписання миру.

Передвступний договір - укладений 1 грудня 1918 року на станції Фастів між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою про наступну злуку обох українських держав в одну.
Акт Злуки УНР і ЗУНР (22 січня 1919 р.)
Михайло Грушевський, голова Центральної Ради, заклав основи української державності.

• 22 січня 1919 року — проголошення Акта Злуки між УНР та ЗУНР.

Симон Петлюра – Головний отаман УНР, військовий і політичний лідер, який візував Акт Злуки від імені УНР.
Володимир Винниченко – Перший голова Директорії УНР, який підписав Акт Злуки.
Лонгин Цегельський – Представник ЗУНР, один із головних перемовників, що підписав попередній договір про об'єднання.
Євген Петрушевич – Президент ЗУНР, який відіграв ключову роль в об'єднанні. Провів першу сесію УНРади, на якій було ухвалено закон про Злуку з УНР.
Федір Швець та Панас Андрієвський - Члени Директорії, які підписали Акт Злуки.

Ідея Соборності жила в серцях дисидентів:
Василь Стус, Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл боролися за свободу слова, права людини та незалежність України.

1991 рік — відновлення Незалежності
Проголошення незалежності України стало втіленням мрії багатьох поколінь.
Акт проголошення незалежності підтвердив право українців на єдину державу.

Історичні постаті та внесок:
Левко Лук’яненко — автор Акта проголошення незалежності України.
Василь Стус — моральний символ єдності та спротиву.
В’ячеслав Чорновіл — об’єднав демократичні сили України.

Захід став нагодою відчути спільність, усвідомити цінність Соборності та ще раз переконатися, що сила України — в єдності її народу.

У бронзі та граніті, в книгах і піснях їхні подвиги житимуть вічно

До Дня вигнання нацистських окупантів із України у бібліотеці для дорослих №11 представлено книжкову виставку «У бронзі та граніті, у книгах та піснях їхні подвиги житимуть вічно» .
Ця виставка — дань глибокої шани всім, хто віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави. На поліцях представлені історичні видання, спогади ветеранів, документальні свідчення та художні твори, що відображають героїзм українського народу у роки Другої світової війни.

Коротка хронологія вигнання нацистських окупантів із України:

  (1942–1944)

22 червня 1941 року – початок німецько-радянської війни. Нацистські війська швидко просуваються територією України, окуповуючи міста та села.

1941–1942 роки – період окупації більшої частини українських земель. Розгортається потужний партизанський та підпільний рух. Українські міста зазнають страшних руйнувань та втрат.

1942 рік – початок визвольної боротьби. Партизані здійснюють масштабні операції проти окупантів, діють загони Сидора Ковпака, Олексія Федорова, Миколи Попудренка.

Грудень 1942 року – визволено перший населений пункт України – село Півнівка на Луганщині. Саме з цього моменту починається звільнення української землі.

1943 рік – переломний у ході війни. Відбуваються вирішальні бої на українській території.

Січень–лютий 1943 року – визволено Ворошиловград (Луганськ), Харків, частину Донбасу.

Серпень–вересень 1943 року – внаслідок блискучої Курської битви та наступальної операції визволено Харків (23 серпня) – цей день сьогодні відзначається як День міста .

6 листопада 1943 року – визволено Київ , столицю України.

1944 рік – завершальний етап визволення.

Січень–березень 1944 року – звільнено Правобережну Україну, міста Кіровоград, Корсунь-Шевченківський, Умань, Кам'янець-Подільський.

Квітень–травень 1944 року – звільнено Одесу та Крим .

26 жовтня 1944 року – звільнено Ужгород.

28 жовтня 1944 року – цього дня ворога залишено вигнано за межі нашої держави.

Книги, світлини, вірші та пісні нагадують відвідувачам про тих, хто виборював мирне небо над Україною. Адже пам'ять про героїв живе не лише у бронзі та граніті пам'ятників, а й у книгах, серцях і піснях.

Цей день став символом мужності, стійкості та нескореності українського народу, який виборов свободу своєї землі ціною мільйонів життів.  
Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та вшанувати подвиг визволителів, відчути гордість за незламний український народ та вклонитися тим, хто наближав перемогу.

Відкрий Україну!

Міжнародний день геокешингу відзначається щорічно у третю суботу серпня.Це день, коли ентузіасти геокешингу в усьому світі об'єднуються, щоб відзначити цю цікаву гру та популяризувати її серед широкої аудиторії. Геокешинг - це туристична гра з використанням GPS, в якій учасники шукають схованки (кеші), залишені іншими гравцями, використовуючи координати, надані творцями схованок.

У Міжнародний день геокешингу бібліотека для дорослих №11 перетворилася на справжню мапу пригод! Бібліотекарі провели гру у форматі геокешингу “Відкрий Україну!”, яка поєднала сучасні технології, командний дух та любов до рідної землі.

Метою заходу було не тільки познайомити учасників із геокешингом як захопливим видом активного дозвілля, а й пробудити цікавість до української культури, заохотити дітей до читання, дізнатися більше про географію, історію України в ігровій формі. 

Учасники заходу — вирушили в "експедицію" Україною, шукаючи схованки з підказками, завданнями та історичними цікавостями. Кожен "кеш" відкривав нову сторінку української культури, географії та традицій — від Карпат до степів Таврії, від Слобожанщини до Поділля. 

 

 

На маршрутах дітей чекали різноманітні завдання: коди, шифри, ребуси, карти — і, звісно, маленькі "скарби", які очікували на своїх першовідкривачів. А також — командна співпраця, усмішки, азарт і незабутні враження.

І, здається, нам це вдалося!

 

 

Дякуємо всім, хто приєднався до пригоди! Україна — це скарб, який відкривається крок за кроком. А ми, як завжди, поруч — щоб надихати на нові відкриття.

Володимир Великий

15 липня — День пам’яті рівноапостольного князя Володимира Великого

 Про особу, яка змінила перебіг історії Київської Русі, радимо дізнатися з історичних книг, котрі наявні в Бібліотеці №11.

Володимир Великий — князь, якого не дарма називають «батьком хрещення Русі». Його рішення прийняти християнство у 988 році стало ключовим моментом, який не лише змінив духовний шлях нашої держави, а й об’єднав народ навколо нових цінностей.

📜 Цікаві факти про князя Володимира:

  Володимир був дитиною любові.
Його мати — ключниця Малуша, бранка княгині Ольги. Але саме з таких несподіваних союзів народжуються великі правителі.

•   Мав 12 синів — серед них Ярослав Мудрий.
• Справжня династія реформаторів!
•   Був не лише воїном, а й будівничим.
• У Києві за його правління звели перші кам’яні храми, укріплення, розвинули систему законів.

• Саме він започаткував перші соціальні реформи.
• Запровадив допомогу бідним, роздавав їжу голодним і навіть організував "соціальні служби", які доставляли допомогу тим, хто не міг дійти до княжого двору.
  

• У нього було понад 800 наложниць… до хрещення.
• А після прийняття християнства Володимир відмовився від полігамії, ставши прикладом морального оновлення.

• Володимир спочатку був язичником… і доволі запеклим.
• До хрещення Русі він встановив у Києві пантеон язичницьких богів, серед яких головував Перун — бог грому. Але пізніше сам зруйнував ці ідоли.

•   Хрещення Русі — це не лише релігія.
• Це був і політичний хід, що зблизив Русь із найвпливовішою імперією того часу — Візантією.
• Узяв за дружину візантійську принцесу Анну — сестру імператорів. Це був шлюб рівних — надзвичайно престижний союз для тогочасної Європи.

• Він був першим українським князем, якого канонізувала Церква.
• І не лише наша — Володимира шанують і в Греції, і в Сербії, і в Болгарії.

•  Його онуки створили могутню династію в Європі.
• Нащадки Володимира сиділи на престолах Польщі, Угорщини, Франції, Норвегії… Так, королева Франції Анна Ярославна — його онука.

І сьогодні пам’ять про князя жива:
 Його ім’я носить Володимирський собор у Києві,
Пам’ятники стоять у багатьох містах України. У Києві біля Володимирської гірки стоїть монумент князю, що став символом нової епохи для всієї України.
 А його постать — одна з основ української національної ідентичності.

 
 Пам’ятаймо наших великих предків. Саме на таких постатях тримається сила української нації.