«#Мовно_Модно» - лексика соціальних мереж

У Бібліотеці для дорослих №11 відбулося  пізнавальне заняття  з української мови Лексика соцмереж—  «#мовно_модно».

Продовжуємо наші зустрічі в межах простору з удосконалення української мови «Етномовники».

Мета заняття: Познайомити учасників із сучасною лексикою соціальних мереж, пояснити значення поширених слів і висловів, звернути увагу на українські відповідники іншомовних запозичень та навчити доречно використовувати сучасну лексику в повсякденному спілкуванні.

Цього разу говорили про мову, яка щодня оточує нас у соціальних мережах. З’ясовували значення таких звичних слів, як лайк, пост, репост, сторіс, хештег, блогер, контент, тренд, стрим та інші, та шукали для них влучні українські відповідники.


Учасники:

• виконували мовні завдання;
• перекладали «мову соцмереж» українською;
• грали в «Мовного детектива»;
• перевіряли свої знання у грі «Так чи ні?»;
• створювали власні приклади дописів для соціальних мереж.

 

Спільнота «Словотвір», яка об’єднує прихильників очищення української мови від надміру іншомовних слів, зібрала вже 100 тисяч українських відповідників до запозичень.
Читомо

Було цікаво, пізнавально й невимушено! Українська мова — це не лише правила та підручники. Вона жива, сучасна, динамічна і легко адаптується до нових реалій.

Говорити українською — модно. Вдосконалювати українську — цікаво. А разом навчатися — ще й весело!

Дякуємо нашим учасникам за активність, цікаві запитання та любов до українського слова!

P.S.  Короткий словничок #мовно_модно:

• Краш (від англ. crush) — людина, яка дуже подобається, у яку таємно або палко закохані.

o Українські відповідники:любчик, симпатія, захоплення, серцеїд (або серцеїдка), об'єкт зітхань.

• Крінж (від англ. cringe) — почуття ніяковості, сорому за чиїсь або власні дії (так званий «іспанський сором»).

o Українські відповідники:іспанський сором, стидоба, жах, ніяковість. На Галичині побутує чудове діалектне слово зашквара або стид.

• Вайб (від англ. vibe — вібрація) — атмосфера місця, події, людини або загальний настрій.

o Українські відповідники:атмосфера, настрій, дух, аура, лад.

• Базувати (від англ. based) — говорити правильні, очевидні, ґрунтовні речі; висловлювати думку, яка заслуговує на повагу (казати «базу»).

o Українські відповідники:говорити діло, пророкувати істину, мати рацію, казати до ладу.

• Рофлити (від абревіатури ROFL — rollingonthefloorlaughing) — голосно сміятися, жартувати з когось, глузувати (часто доброзичливо).

• Українські відповідники:жартувати, глузувати, кепкувати, насміхатися, сміятися в кулак.

• Флексити (від англ. toflex — згинати, напружувати м'язи) — хвастатися, хизуватися одягом, грошима, досягненнями чи поведінкою. Також використовується у значенні «танцювати».

o Українські відповідники:хизуватися, чванитися, викаблучуватися, пишатися, дмухати щоки.

o Шеймити (від англ. shame — сором) — публічно засуджувати, соромити когось за поведінку, зовнішній вигляд чи погляди.Українські відповідники:ганьбити, соромити, гудити, таврувати, піднімати на кпини.

• Ред флег (від англ. redflag — червоний прапорець) — тривожний сигнал, ознака небезпеки або неприйнятної поведінки в людині (найчастіше у стосунках).

o Українські відповідники:тривожний дзвіночок, попереджувальний знак, пересторога.

Чекаємо на наступних зустрічах «Етномовників» у Бібліотеці для дорослих №11.

Українські імена, зашифровані в ребуси

20 вересня в Публічній бібліотеці 11 пройшло заняття з української мови для дорослих : "Імена зашифровані в ребусах."

Метою заняття було поглибити знання про походження та специфіку українських власних імен, закріплення правил правопису та відмінювання імен, розвиток логічного мислення та навички декодування текстово - графічної інформації. Стимулювати мовну здогадку, швидкість реакції та когнітивну гнучкість у людей старшого віку. Підтримувати інтерес до етнокультури та повагу до національних традицій.

Заняття розпочалося з короткої лекції - дискусії про історію українських імен(слов'янські, запозичені, сучасні).

Процес розгадування викликав жваве обговорення, оскільки правила ребусів ( заміна літер, перевернуті слова, просторове розміщення) вимагали нестандартного підходу.

Використання ребусів довело свою ефективність для дорослої авдиторії. Гейміфікація процесу навчання допомогла зняти мовний бар'єр та втому. Учасники відзначили, що такий формат допомагає "перезавантажити" мозок, покращує візуальну пам'ять, робить навчання легким і невимушеним.

Завдання👇

ВІдповіді👇

Григорій, Ігор, Квіта, Костянтин, Леля, Леся, Галина, Ганна, Володимир,Вогнедар, Василь, Аскольд, Антоніна, Андрій.

Правильна вимова часто вживаних слів

Сьогодні в нашому мовному просторі "Етномовники" пройшло ще одне заняття з української мови.

Тема: ознайомлення з книжкою Б.Антоненка-Давидовича "Як ми говоимо".

На закріплення теми, як завжди цікаві практичі завдання

Що таке грамотність? Це поняття значно ширше, ніж просто вміти писати і читати. Це не лише вміння здобувати знання, а й розуміння як їх використати. І, насамперед, потрібно вміти чітко висловлювати свої думки. Говорити не просто красиво, а й правильно. Бо мова – це духовне обличчя людини. Нам здається, що ми добре володіємо українською мовою. Але на практиці часто наша мова переповнена російськими кальками та суржиком. А хочеться говорити так, щоб навіть розмова на буденну тему звучала як музика.

Часто ми чуємо, як кажуть: “На протязі року”, “на протязі 2-х годин” і так далі. Це типова калька з російської. “На протязі” у зворотньому перекладі звучить як “на сквозняке”. Тому слід вживати “протягом року” або ж “впродовж”. А “на протязі” можна стояти. Хоча не варто.

Як розрізнити “у рамках” і “у межах”? Майже кожного дня ми бачимо повідомлення у ЗМІ, про те, що “у рамках заходу відбулося…” чи “у рамках візиту президента до США…”. А які ж у заходу чи візиту можуть бути рамки?! Правильно говорити – “у межах заходу”. А “у рамці” висить картина на стіні.

“Чи можемо ми поговорити на рахунок підвищення моєї зарплатні?” – грамотний керівник відмовив би. Це теж калька з російської – “говорить насчет работы”. Тому варто говорити “щодо підвищення зарплати”, “з приводу”. А “на рахунок” можна покласти гроші.

Часто ми говоримо: “я засипаю” (російською – я засыпаю). Доречніше вжити у цьому випадку “я засинаю”. А “засипати” можна яму піском.

Хто шукав житло, той не раз бачив в оголошеннях “зніму будинок, квартиру, кімнату…”. Звідки знімеш?! “Знімати” можна посуд з полиці чи кота з дерева. А житло “винаймають”.

Досить часто ми не задумємось яке слово вжити: башта чи вежа? “Якщо глибше проаналізувати всі ті випадки, – зазначає Б. Антоненко-Давидович, – де трапляються ці слова, то можна зробити такий висновок: слово башта треба ставити там, де мовиться про військові споруди давноминулих або минулих часів загальної й української історії (доба козаччини), як це бачимо в “Енеїді” І. Котляревського: “Для ночі вдвоє калавури по всіх поставили баштах, ліхтарні вішали на шнури, ходили рунди по валах”. Слушним це слово буде й у сучасній військовій техніці (наприклад, башта в танку). А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, або про архітектурні об’єкти, надто ґотичного типу, більше пасуватиме слово вежа. Так само в технічних конструкціях слід користуватися словом вежа, наприклад, телевізійна вежа.

Потяг часу

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове заняття з української мови, на якому звернулися до історії. Ще раз повторили часові форми дієслів.А також виконали закріплюючі вправи.

Порівняно зі своїми предками, праслов'янською й давньоукраїнською мовами, сучасна українська мова має простішу дієслівну систему. Особливо серйозних змін зазнала система дієслівних часів.

 Відмінності сучасного відмінювання дієслів від давньоруського полягають у втраті закінчення 3-ї особи однини -ть у дієслів І-ї відміни (несе, сохне, знає, але воно збереглося у зворотних формах — несеться, знається),

 переході прикінцевого редукованого [ъ] в [о] у першій особі множини (несемо, сохнемо, знаємо, хвалимо, єсьмо), а також переході носових [ǫ] та [ę] -  у голосні [u] і [ja] (графічно «у» та «я»), пом'якшення [s] у словах єсьм, єсьмо, перехід [і] (на письмі и) у [ɪ] (на письмі «и»).

У діалектах спостерігають такі риси, як збереження «-ть» у дієсловах І-ї відміни на Слобожанщині (несеть, сохнеть, знаєть), ствердіння прикінцевого «т» у закінченнях 1-ї особи однини і 3-ї множини (хвалит, ходит, бігают), утрата прикінцевого «-ть» у дієслів ІІ-ї відміни (ходе, хвале), утрата закінчення «-є» на південному сході (біга, співа, зна), стягнення голосних в Карпатах (бігат, знат).

В українській мові дієслова мають три основні часові форми (часи):
минулий (дія відбулася: писав),
теперішній (дія відбувається зараз: пишу) та
майбутній (дія відбудеться: писатиму/буду писати),

які змінюються за видами (доконаний/недоконаний), особами, числами або родами.

Має три форми:

Проста (доконаний вид): зроблю, підемо.

Складна (недоконаний вид): читатиму, співатимеш.

Складена (недоконаний вид): буду писати, будуть робити.

Вид дієслова: Недоконаний (незавершена дія — робив) та доконаний (завершена/результативна дія — зробив), що встановлюється питаннями:

• що робити? — недоконаний вид, який виражає незавершену дію: співати, відвідувати, переконувати
• що зробити? —доконаний вид, який виражає завершену дію: заспівати, відвідати, переконати
  

В українській мові дієслово має 5 типових форм.

 Ці форми можна розпізнати за характерними закінченнями:

• неозначена форма (інфінітив): писа-ти, говори-ти, літа-ти, гримі-ти, мерзну-ти, дивува-ти;
• особова форми: (він) пиш-е, писа-в-Ø, напиш-е, буде + писа-ти, писати-ме, писа-в-Ø + би, хай + пиш-е;
• дієприкметник: пожовті-л-ий, посиві-л-ий; писа-н-ий, підписа-н-ий; залюбл-ен-ий, бач-ен-ий; вими-т-ий, коло-т-ий; активні дієприкметники (пишучий) українській мові не притаманні, цю функцію виконують описові конструкції — що (або який) пише.
• безособова на -но/-то: написа-но, зробле-но,прожи-то, випи-то;
• дієприслівник: пиш-учи, любл-ячи, підписа-вши, полюби-вши.

Дієслівні форми — це однокореневі слова з різними граматичними ознаками (категоріями). 

Узявши інфінітив за вихідну форму, можна за певними правилами утворити всі інші типи форм. Дієслівні форми мають відмінні і спільні ознаки.

Форма дієслова	На яке питання відповідає	Як змінюється
інфінітив	що робити? що зробити?	незмінювана форма
особова	що роблю? що робив? що робитиму? що робив би? що робимо?	за способами, часами, особами, числами, родами
дієприкметник	який(а, е, і)?	за родами, відмінками, числами
безособова (форми на -но/-то)	що зроблено?	незмінювані, тільки доконаний вид
дієприслівник	що роблячи? що зробивши?	незмінювані

Безособові дієслова

Безособовими називаються дієслова, що означають дію (або стан), яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета): вечоріє, смеркає, підмерзає, розвидняється, щастить. Вони вживаються без суб'єкта (підмета) й іноді мають при собі додаток у формі знахідного або давального відмінка (мені щастить, його нудить, вам хочеться).

Безособові дієслова означають:

• явища природи (розвидняється, підмерзає, світає);
• стихійні явища (замело, занесло, висушило, залило);
• фізичний стан людини або її відчуття (нудить, трусить);
• психічний стан людини (гнітить, хочеться, не віриться);
• буття, існування, стан або нестачу їх (минулося, не стало);
• випадковість явища, незалежність його від особи (щастить, таланить).

Вправи:
Тест
1)У якому рядку записані тільки дієслова:
а) теплий, бігав, грів;
б) зійшла, шумить, оживає;
в) читання, малює, йде.
2) У якому рядку дієслова - синоніми:
а) йдуть, стрибають, крокують;
б) думають, міркують, гадають;
в) говорять, балакають, мовчать.
3) Познач дієслова – антоніми:
а) працювати , відпочивати;
б) крокувати, марширувати;
в) блищати, сяяти.
4) У якому рядку дієслова вжиті в переносному значенні:
а) віє вітер, квітнуть яблуні, вмивається земля;
б) дівчинка читає, плаче немовля, спить мама;
в) шепочуть листочки, плачуть берези, усміхається сонечко.

5)Прочитайте, знайдіть дієслова, утворіть форми минулого і майбутнього часу
Весна йде, красу несе, а в тій красі радіє все.

6)«Вилучи зайве» .

Розквітли                   Задзюрчать             Гріє
Прилинул                  Розтанули               Пахне
Припекло                 Заспівають               Заграло
Прокинуться            Запахнуть                 Цвіте
Ожило                      Милуватимуть         Зеленіє

відповіді👇

1.б, 2.б, 3.а, 4.в.
5. йде (йшла, йтиме, прийде, буде йти)
 несе (несла, нестиме, принесе, буде нести)
 радіє (раділа, радітиме, зрадіє, буде радіти)

6. 1-4,2-2,3-3.

Мандрівні прикметники

Сьогодні в нашій бібліотеці пройшла мовна гра, заняття мовного простору "Етномовники" для дорослих.Темою було повторення утворення прикметників від власних назв українських міст.

Правопис прикметникових форм від географічних назв.

Прикметники від географічних назв творяться звичайно за допомогою суфікса [-ськ-]

Приклад: Київ — київський, Харків — харківсь­кий, Чорнобиль — чорнобильський,

Причому, відповідно до фонетичних законів української мови, стаються такі зміни:

г, ж, з (дз) + -ськ(ий) = -зьк(ий) (-дзьк(ий)).
Приклад: Буг — бузький, Кривий Ріг - криворізький, Запоріжжя — запорізький, Арциз - арцизький, Бунге - бунзький, Збараж - збаразький, белз - белзький,

к, ц, ч + -ськ(ий) = -цьк(ий).
Приклад: Прилуки — прилуцький, Кагарлик — кагарлицький, Кобеляки — кобеляцький, Кременчук — кременчуцький, Бахмач — бахмацький, Буча - буцький, Бучач - бучацький, Гадяч - гадяцький, Кадубівці - кадубівецький, Дунаївці - дунаївецький, Маневичі - манеївецький, Стебник - стебницький,Гірник - гірницький

с, х, ш + -ськ(ий) = -ськ(ий).
Приклад: Одеса — одеський, Черкаси — черкаський, Золотоноша — золотоніський, Сиваш — сиваський, Калуш - калуський,

суфікс [-к-] випадає:

П'ятихатки — п 'ятихатський, Бородянка — бородянський, Боярка — боярський,

іноді випадає суфікс [-ц-]

Приклад: Васютинці — васю-тинський, Капустинці — капустинський;

якщо відкритий склад з [о, є]стає закритим, то ці голосні чергуються з[ і ]: 

Приклад: Гуляйполе — гуляйпільський, Лозове — лозів-ський, Берегове — берегівський, Жердове — жердівський, Му­качеве — мукачівський, Хмелеве — хмелівський;

але в прик­метниках, утворених від інших слов'янських назв,[ о, є ] збе­рігаються в закритому складі.

Перед суфіксом [-ськ-] м'який знак не пишеться:,

Приклад: Ірпінь — ірпінський, Прип 'ять — прип 'ятський, Бершадь — бершадський;

але після [-л-] м'який знак пишеться зав­жди: 

Приклад: Хорол — хорольський, Ворзель — ворзельський, Трипілля — трипільський, Сімферополь — сімферопольський.

при збігу приголосних у твірній частині між ними може з'явитися вставний[-о-] або [-є-]:

Приклад: Луб­ни — лубенський, Гречинці — гречинецький, Драбівці — дра-бовецький;

 у відносному прикметнику білоцерківський (від назви Біла Церква) відбулося чергування вставного [-о-[ з [-і-].

Іноді, шоб утворити прикметник від географічної назви, одного суфікса [-ськ-] недостатньо. Тоді використовують склад­ні суфікси (з інтерфіксами):

[-івськ-] додається переважно до назв, що мають форму множини: 

Приклад: Вишняки — вишняківський, Москаленки — мо-скаленківський, Семипілки — семипілківський, Півні — півнівський, Загальці — загальцівський,

[-анськ-] додається до деяких назв на [-а-]: 

Приклад: Биківня — биківнянський, Рогізна — рогізнянський, Рудня — руднянський, Будища — будищанський, Ружа — ружанський, Залуччя — залучанський;

[-енськ-] додається до багатьох назв на [-є:-] 

Приклад: Рівне — рівненський, Красне — красненський, Підлісне — підлісненський, Стави­ще — ставищенський, Городище — городищенський;

[-инськ-] часом додається до іншомовних назв: 

Приклад: Ялта — ял­тинський, Баку — бакинський, Караганда — карагандинський, Аляска — аляскинський, Сочі — сочинський, Чита — читинсь­кий, Амудар 'я — амудар Інський.

Прикметники, утворені від географічних назв, написаних через дефіс, пишуться також через дефіс:

Приклад: Пуща-Водиця — пуща-водицький, Михайло-Коцюбинське — михайло-коцюбинський, Кам 'янець-Подільський — кам 'янець-подільський, Віта-Поштова — віта-поштовий, Київ-Товарний — київ-товарний, Нью-Йорк — нью-йоркський, Ла-Манш — ламанщський.

Прикметники, утворені від географічних назв, що склада­ються з прикметника та іменника, пишуться разом: 

Приклад: Біла Цер­ква — білоцерківський, Гостра Могила — гостромогильський, Вітряні Гори — вітряногірський, Західна. Європа — західноєвро­пейський.

Від географічних назв, у яких вже є суфікс -ськ-, відносні прикметники утворюються додаванням закінчення -ий:

Приклад: Луцьк — луцький, Скадовськ — скадовський, Куп'янськ — куп'янський, Покровське — покровський.

У деяких словах приголосні основи не змінюються:

Приклад: Перемишль - перемишльський, Радомишль - радомишльський

https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%8F%D0%BC/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8-%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%8F/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2
https://webpen.com.ua/pages/linguistic_norm/geographical_names.html

Швидкісний експрес

25 січня в бібліотеці для дорослих №11 відбувся пізнавально-інтерактивний захід «Швидкісний експрес» – квест-навігація в рамка мовного простору для дорослих «Етномовники».

Метою заходу було поєднати вивчення української мови з практичними життєвими навичками: орієнтуванням на місцевості, роботою з картою та активним використанням дієслів у повсякденному мовленні. Учасники мали змогу навчатися в динамічному форматі гри, що сприяло кращому засвоєнню матеріалу та живому спілкуванню.

Під час квест-навігації учасники:
поглибили знання з української мови, зокрема дієслів руху та дії;
вчилися орієнтуватися на місцевості, читати карту та користуватися просторовими підказками;
тренували мовлення в реальних ситуаціях, працюючи в командах;
розвивали логічне мислення, увагу та навички співпраці.

Запрошуємо долучатися до наступних зустрічей мовного простору «Етномовники»!

В українській мові є три основні часи дієслів: минулий, теперішній та майбутній, які вказують, коли відбувається дія відносно моменту мовлення (що робив? що робить? що робитиме?). Ці часи відрізняються за значенням і мають різні форми, а дієслова також мають вид (доконаний/недоконаний) та змінюються за особами, числами та родами (у минулому часі).
1. Теперішній час
Що робить? — дія відбувається в момент мовлення (наприклад, пишу, читає).

2. Минулий час. Що робив? Що зробив? — дія відбулася до моменту повідомлення (наприклад, писав, прочитав).
Змінюється за родами (у однині) та числами (наприклад, писав, писала, писало, писали).

3. Майбутній час
Що робитиме? Що зробить? — дія відбудеться в майбутньому.
Має різні форми, залежно від виду дієслова (наприклад, буду писати (недоконаний), напишу (доконаний)).

Способи дієслів
Крім часу, дієслова вживаються у трьох способах, що виражають ставлення мовця до дії:
,Дійсний (часи: минулий, теперішній, майбутній)
Умовний (з частками би, б: написав би)
Наказовий (наприклад, пиши!).

Дієвідміни дієслів – це поділ дієслів на групи за спільними закінченнями в теперішньому часі (або майбутньому часі дієслів доконаного виду), яких є:

 І (закінчення -уть/-ють у 3-й особі множини) та

 ІІ (закінчення -ать/-ять) дієвідміни, 

а також окремі дієслова (їсти, дати, бути). 

Основний спосіб визначення — за закінченням 3-ї особи множини теперішнього часу: пишуть (І), кричать (ІІ).

І дієвідміна

Ознака: Закінчення -уть (-ють) у 3-й особі множини: пиш-уть, мрі-ють, вед-уть.
Закінчення: У більшості форм мають -е (-є) в основі: пиш-еш, пише, пиш-емо, пиш-ете.

ІІ дієвідміна

Ознака: Закінчення -ать (-ять) у 3-й особі множини: крич-ать, леж-ать, говор-ять.
Закінчення:У більшості форм мають -и (-ї) в основі:
крич-иш, крич-ить, крич-имо, крич-ите

.Особливі випадки
Дієслова на -оти: *боятися, стояти (ІІ).

Окремі дієслова: бути (має форми: є, єш, є...), дати (дай-у-ть) та їсти (ї-д-у) відмінюються не за стандартними правилами.

Визначення за інфінітивом
Якщо в інфінітиві перед -ти стоїть -и- (крім шиплячих) або -і- (-ї-), і це -и- в 1-й особі однини випадає (не "ход-и-ю", а "ход-ж-у"), то це ІІ дієвідміна (нести, ходити).
Якщо в інфінітиві перед -ти стоїть -а- (-я-) (або голосний), а в 1-й особі однини -у (-ю), то це І дієвідміна (читати, знати).

Вправи:

Вправа 1
З даної групи слів виписати дієслова.
Дія, інтерес, увійти, єдиний, літній, спочилий, жартувати, спокій, люб’язний, любов, гладити, оволодіти, випробування, рибалити, щастя, ощасливити, дарувати.

Ключ. З перших літер слів прочитаєте назву міста.(Головне місто області, яка єдина межує з чотирма країнами Європи)

Вправа 2

Записати дієслова у три колонки: 

1)теперішнього часу, 2) минулого, 3) майбутнього.

Працював, сказали ,хворію, об'їжджав, яснішав, написала, качав, відпочиватиму, ловитиму, дивитимусь, атакую, родичаюся, спостерігатимуть, оволодіють, кричу, напишуть, обертали, шкодував, ремонтував, ігнорую, акомпонували, цементуватимуть, ятритиме, думали, везу.

Ключ. З перших літер слів теперішнього часу прочитаєте назву міста. (Місто в якому група вчених на чолі з Георгієм Латишевим  вперше розщепили атомне ядро.Ця подія відбулася 1932 році у Фізико - технічному інституті.)

Вправа 3
Записати дієслова у дві колонки:

 1) зі вставленою буквою е(є),

 2) зі вставленою и.

Опуст..ш, навча..ш, експлуату..ш, відвойову..ш, економ..ш, сид..ш, див..шся, спостеріга..ш, аркан..ш, телефону..ш, екранізу..ш, єдна..ш.

Ключ. З перших літер слів зі вставленою (и) прочитаєте назву міста.( Місто в якому бере свій початок історія футболу України.Тут же було побудовано перше футбольне поле.)

Вправа 4.

Записати дієслова у три колонки:

 1) дійсного способу, 2) умовного, 3) наказового.

Допомагай, ходить, анулюй, експортує, кажи, намалював би,  йойкав би, радіють, дорожили б, говоріть, спить, віддала б, ішов би, іди, усміхайся, опитує, мали б, наказує, атакували б.

Ключ. З перших літер слів першої колонки прочитаєте назву міста. (Місто в якому один з пяти незвичайних вуличних сонячних годинників України за версією журнаа Форбс.11-метрова стела, яка є памятником філантропу Джону Говарду.)

Додаткові вправи

1. Записати дієслова у дві колонки: 1) І дієвідміни, 2) ІІ дієвідміни.
Радіти відпочивати, співати, вивчити, дивитися, ухвалити, якати, казати, писати, заклеїти, надокучити, радіти, арканити, атестувати.

2.З даної групи слів виписати дієслова неозначеної форми.
Заквітчаний, розуміти, одягнутися, чекала, писав, захищатися, усміхатися, помилував, милуватися, управляти, заплатив, платити, активувати, любити, печу, аргументувати, зацікавила, танцювати, перекладають, аналізувати, читає.

3. Записати дієслова у дві колонки: 1) з м’яким знаком, 2) без м’якого знака.

Пересид.., остин.., озвуч.., зваб.., поклич.., ліз.., зруш.., відріж..,трудис.., став.., вход..,