вівторок, 19 квітня 2022 р.

Український мовленнєвий етикет. Вітання.

  Кожен громадянин України незалежно від національності зобов'язаний знати й поважати державну мову, уміти спілкуватися нею, дотримуючись культури мовлення з її невід'ємним складником - мовленнєвим етикетом

  Український мовленнєвий етикет - це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості. Він сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності та честі, української шляхетності й аристократизму духу.

 Знання правил мовленнєвого етикету виступає не тільки показником зовнішньої культури людини, але й має безпосередній влив на формування її особистості, на виховання високої моралі, духовності. Засвоєння національного мовленнєвого етикету, вміння користуватися ним робить спілкування приємним і бажаним. Для ділової людини користуватися правилами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації є конче необхідно.

 Український мовленнєвий етикет передбачає властиві українцям національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки.
До таких ситуацій належать:
звертання, вітання, знайомство, запрошення, прохання, вибачення, згода, незгода, скарга, втішання, комплімент, несхвалення, побажання, вдячність, прощання.
  У кожній життєвій ситуації мають застосовуватися відповідні вислови.

Почнемо з вітання . 

  Вітання виконує важливу функцію в комунікативному акті - з нього починається спілкування, а часто ним же і обмежується як етикетним ритуалом.
 Перше враження про людину складається від того, наскільки щиро і привітно вона вітається. У вмінні вибрати доречну форму вітання виявляється загальна і мовна культура людини. Вибір залежить від того, в якому оточенні перебуває людина, від віку співрозмовника чи співрозмовників, від характеру стосунків між людьми, що вітаються чи прощаються, від того, де й коли це відбувається тощо.


  Набір українських народних вітань надзвичайно різноманітний і поліфункціональний, напр.: Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір! Здрастуйте! Привіт! Дай, Боже! Мої вітання! Вітаю!
 Існує цілий ряд сакральних вітань, напр.:  "Слава Ісусу Христу", "Христос народився" (на Різдво), "Христос воскрес" (на Великдень)," Зі святом!" "Зі святою неділенькою!"

Формул вітання в українській діловій мові порівняно небагато, але завжди можна знайти потрібний вислів, виходячи з конкретної ситуації, щоб висловити пошану до особи, напр.:
 "Добрий день!" - найпоширеніше вітання, яке фіксують пам'ятки з XVI ст. Прикметник добрий вживається як синонім до слів приємний, сприятливий, а значення цілого вислову "побажання хорошого дня, удачі протягом дня". Використовується у високій та нейтральній тональностях.      Вітання "Доброго дня!"" Добридень!"- обмежуються фамільярною тональністю. 
  Залежно від часу дня для привітання з колегами по роботі використовують також вітання "Доброго ранку! ""Добрий вечір!"
  Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі та доброзичливі взаємини з людьми. Вона дуже вимоглива до дотримання мовленнєвого етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака високої духовності та людської краси. Згадаймо народну пісню "Ой у полі нивка". Козак, який "їхав з України", зустрівши дівчину, яка жито "жала й сіла спочивати", "мусив шапку зняти, добрий день сказати", тобто привітатися і побажати їй успіху в роботі: "Помагай Біг, дівчинонько, теж жито жати". Може, й завдяки цьому між ними склалися прекрасні стосунки.
  В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто з ким, коли і як повинен вітатися:
• Вітаючись, добирайте ту вітальну формулу, яка підходить для даної ситуації.
• Вітаючись, привітно посміхайтеся. Дивіться людині у вічі.
• Вітаючись, не тримайте руки в кишенях.
Зніміть рукавички (у рукавичках може дозволити собі вітатися лише жінка).
• Якщо ви молодший, вітайтеся першим.
• Якщо ви кудись зайшли (до установи, до квартири чи хати друзів), вітайтеся першим(першою).
• Жінку має вітати чоловік (руку для вітання першою подає жінка).
• Підлеглий має привітати свого керівника (а руку може подати першим керівник).
• Незалежно від віку, статі, посади тощо першим (першою) вітається той (та), хто заходить до кімнати (кабінету).
• Ідучи в гості, не забудьте, що першою маєте привітати господиню, потім господаря, потім гостей (у тому порядку, як вони сидять).

четвер, 14 квітня 2022 р.

Кожна маленька справа - це великий внесок у спільну Перемогу!



    У суботу, 16 квітня, відзначається День довкілля, який традиційно в Україні проходить у третю суботу квітня.
   Головна мета свята — це підвищення рівня свідомості українців у питаннях, що  стосуються охорони навколишнього природного середовища.
   А у четвер, 14 квітня, у столиці була проведена загальноміська толока, приурочена до Дня довкілля.
У цей день комунальники столиці здійснювали прибирання території, висадження дерев та кущів.
   Кияни, незважаючи на воєнний стан, також долучилися до організованих толок. Кожен мав можливість зробити своє місто, свій район, свій двір гідним поваги, гордості, захоплення.
   Київ – це місто, на яке зараз без перебільшення дивиться увесь світ. Під час толоки ми хочемо продемонструвати єдність не тільки у питаннях оборони країни, але і у наведенні ладу у нашому улюбленому місті.
  Працівники Бібліотеки 11 також долучилися до загальноміської толоки, бо кожна маленька справа - це великий внесок у спільну Перемогу! Слава Україні!








вівторок, 12 квітня 2022 р.

Наша мета – жити!


    Наша мета – жити! Їїхня мета – геноцид українців, знищення України та пам’яті про неї.

    24 лютого 2022 року, як і 22 червня 1941 року страшні дати для нашого народу, які вже вписані кров'ю наших людей в Історію Ураїни. Ворог різний - сутність одна - знищення.
      Чому? На сьогодні відповідь очевидна! Це  страх, лють, заздрість. Заздрість до нашого щасливого, можливо не заможного, але й не бідного життя; права вибору, в повному обсязі цього слова, в усіх сферах. Страх втратити можливість присвоювати собі все, що створено Україною в усіх сферах життя. Лють від неможливості зупинити природні зміни світу. Тому і була "розконсервована" ідеологія денацифікації.


    Для росіян нацисти – це всі, хто прагнуть вирватись із тоталітарних обіймів росії, будувати демократичне суспільство та бути частиною Європи. Іншими словами, шляхом прямої воєнної агресії.

    Отже, "денацифікація України" Росією передбачає:

    1. "Воєнну перемогу над київським режимом, звільнення територій від озброєних прихильників нацифікації, ліквідацію непримиренних нацистів, полон військових злочинців".

    Тобто тотальна окупація України і терор проти українців.

    2. Деєвропеїзацію України. "Дебандеризації буде самої по собі недостатньо для денацифікації – бандерівський елемент є лише виконавцем і ширмою, маскуванням для європейського проєкту нацистської України, тому денацифікація України – це її неминуча деєвропеїзація".

    Оскільки українська ідентичність є європейською, оскільки демократія, повага до прав людини, верховенство права є спільними для українців та всієї Європи, – це є загрозою для Росії.

    3. "Деукраїнізація" – знищення української державності та пам’яті про неї.
    "Українізм – штучна антиросійська конструкція, яка не має власного цивілізаційного змісту, підлеглий елемент чужої цивілізації". Росія заперечує право на існування української нації.
     Так раніше робила Російська імперія, знищуючи українську державність, забороняючі українську мову та право називатися українцем.
     Так робила сталінська Росія, заморивши голодом мільйони українців. 
     Так робить сучасна Росія, яка напала на Україну та здійснює геноцид української нації.
     Уже сотні років триває ця боротьба за право на життя українців.
    "Україна, як вважає росія, неможлива як національна держава, тому що всі спроби "побудувати інертну державність" закономірно призводять до нацизму".
     Отже, гарантоване статтею 1 Міжнародних пактів про права людини, право українського народу на власну національну ідентичність та державність, росією вважається "нацизмом".
    Назва "Україна" не може бути збережена, як титул жодного повністю денацифікованого державного утворення на звільненій від нацистськ
    ого режиму території, тільки "Малоросія".
    Оскільки наша сила, сила українців в аутентифікації, тому ми розпочинаємо цикл публікацій пов"язаних з нашою самобутньою культурою: мова, музика, мистецтво, наука,  спорт, побут, спілкування.

    .

    Багатогранний талант Ліни Костенко

    Сьогодні, 19 березня, святкує свій день народження, українська письменниця Ліна Костенко. Ліна Василівна Костенко народилася у сім’ї вчителі...

    Мітки

    8 березня (4) Безпека дитини (8) безпечний Інтернет (9) Великдень (6) Винаходи (4) Виставка картин (3) Виставка робіт (3) виставка художніх робіт (5) Відомі люди (20) Всесвітній день біженців (4) Всесвітній день читання вголос (4) голодомор (5) Голокост (5) День Гідності та Свободи (5) День Державного Прапора України (5) День захисника України (7) День книги (9) День незалежності України (9) день пам'яті (9) день родини (7) День Соборності (7) День української мови та писемності (6) Екологія (14) Європа (7) здоровий спосіб життя (34) книги (35) книжкова виставка (24) літературна мандрівка (5) майстер-клас (16) Масляна (5) Математика (3) Мистецтво (16) Музика (6) Небесна Сотня (7) Новий рік (14) Обереги (6) Пам'ятки культури (4) патріотичне виховання (5) Письменники (57) Письменники України (52) Подорожі (5) Різдво (6) Святий Миколай (6) свято (25) Сторінка історії (46) У світі права (9) Україна (109) українська мова (7) українська письменниця (12) українська поетеса (6) український письменник (12) Українські сучасні письменники (14) Урок історії (16) художник (5) художня виставка (5) художня виставка Катерини Баужі (1) Цікавинки (100) Чорнобиль (2)