вівторок, 19 квітня 2022 р.

Український мовленнєвий етикет. Вітання.

  Кожен громадянин України незалежно від національності зобов'язаний знати й поважати державну мову, уміти спілкуватися нею, дотримуючись культури мовлення з її невід'ємним складником - мовленнєвим етикетом

  Український мовленнєвий етикет - це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості. Він сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності та честі, української шляхетності й аристократизму духу.

 Знання правил мовленнєвого етикету виступає не тільки показником зовнішньої культури людини, але й має безпосередній влив на формування її особистості, на виховання високої моралі, духовності. Засвоєння національного мовленнєвого етикету, вміння користуватися ним робить спілкування приємним і бажаним. Для ділової людини користуватися правилами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації є конче необхідно.

 Український мовленнєвий етикет передбачає властиві українцям національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки.
До таких ситуацій належать:
звертання, вітання, знайомство, запрошення, прохання, вибачення, згода, незгода, скарга, втішання, комплімент, несхвалення, побажання, вдячність, прощання.
  У кожній життєвій ситуації мають застосовуватися відповідні вислови.

Почнемо з вітання . 

  Вітання виконує важливу функцію в комунікативному акті - з нього починається спілкування, а часто ним же і обмежується як етикетним ритуалом.
 Перше враження про людину складається від того, наскільки щиро і привітно вона вітається. У вмінні вибрати доречну форму вітання виявляється загальна і мовна культура людини. Вибір залежить від того, в якому оточенні перебуває людина, від віку співрозмовника чи співрозмовників, від характеру стосунків між людьми, що вітаються чи прощаються, від того, де й коли це відбувається тощо.


  Набір українських народних вітань надзвичайно різноманітний і поліфункціональний, напр.: Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір! Здрастуйте! Привіт! Дай, Боже! Мої вітання! Вітаю!
 Існує цілий ряд сакральних вітань, напр.:  "Слава Ісусу Христу", "Христос народився" (на Різдво), "Христос воскрес" (на Великдень)," Зі святом!" "Зі святою неділенькою!"

Формул вітання в українській діловій мові порівняно небагато, але завжди можна знайти потрібний вислів, виходячи з конкретної ситуації, щоб висловити пошану до особи, напр.:
 "Добрий день!" - найпоширеніше вітання, яке фіксують пам'ятки з XVI ст. Прикметник добрий вживається як синонім до слів приємний, сприятливий, а значення цілого вислову "побажання хорошого дня, удачі протягом дня". Використовується у високій та нейтральній тональностях.      Вітання "Доброго дня!"" Добридень!"- обмежуються фамільярною тональністю. 
  Залежно від часу дня для привітання з колегами по роботі використовують також вітання "Доброго ранку! ""Добрий вечір!"
  Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі та доброзичливі взаємини з людьми. Вона дуже вимоглива до дотримання мовленнєвого етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака високої духовності та людської краси. Згадаймо народну пісню "Ой у полі нивка". Козак, який "їхав з України", зустрівши дівчину, яка жито "жала й сіла спочивати", "мусив шапку зняти, добрий день сказати", тобто привітатися і побажати їй успіху в роботі: "Помагай Біг, дівчинонько, теж жито жати". Може, й завдяки цьому між ними склалися прекрасні стосунки.
  В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто з ким, коли і як повинен вітатися:
• Вітаючись, добирайте ту вітальну формулу, яка підходить для даної ситуації.
• Вітаючись, привітно посміхайтеся. Дивіться людині у вічі.
• Вітаючись, не тримайте руки в кишенях.
Зніміть рукавички (у рукавичках може дозволити собі вітатися лише жінка).
• Якщо ви молодший, вітайтеся першим.
• Якщо ви кудись зайшли (до установи, до квартири чи хати друзів), вітайтеся першим(першою).
• Жінку має вітати чоловік (руку для вітання першою подає жінка).
• Підлеглий має привітати свого керівника (а руку може подати першим керівник).
• Незалежно від віку, статі, посади тощо першим (першою) вітається той (та), хто заходить до кімнати (кабінету).
• Ідучи в гості, не забудьте, що першою маєте привітати господиню, потім господаря, потім гостей (у тому порядку, як вони сидять).

Немає коментарів:

Дописати коментар

“Українська вишиванка — в ній код народу, його душі.”

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського о...