Любов у кожному серці

У бібліотеці для дорослих №11 відбувся творчий майстер-клас із виготовлення букетів із кукурудзяного листя (талашу), приурочений одному з найзворушливіших весняних свят — Дню матері. Ця особлива подія, яка щороку припадає на другу неділю травня, вшановує любов, вдячність та ніжність до найріднішої людини у житті — мами. Мама — це цілий всесвіт, сповнений турботи, підтримки та безмежної любові. Саме тому напередодні свята бібліотека №11 наповнилася теплою атмосферою, творчим натхненням і щирими емоціями.

Учасники майстер-класу власноруч створювали оригінальні букети з кукурудзяного листя — екологічного природного матеріалу, який здавна використовувався в українському народному мистецтві.

 Під час заняття присутні ознайомилися з технікою підготовки талашу до роботи, навчилися формувати пелюстки, листя та декоративні елементи, а також опановували способи поєднання деталей у єдину композицію. 

Метою заходу стало поєднання творчого розвитку, екологічного виховання та популяризації українських народних традицій. Майстер-клас сприяв розвитку фантазії, естетичного смаку, дрібної моторики рук та вміння бачити красу у простих природних матеріалах. 

Учасники не лише здобули нові навички, а й створили власноруч букети квітів для своїх матусь — символи любові, вдячності та душевного тепла. 

У наш непростий час українські матері щодня демонструють силу, витримку та незламність. Вони є берегинями родинного затишку, підтримкою для своїх дітей та справжнім уособленням доброти й турботи. Саме тому такі творчі зустрічі допомагають зберігати тепло людських сердець, єднати покоління та дарувати позитивні емоції. 

Бібліотека для дорослих №11 щиро дякує всім учасникам заходу за активність, натхнення та щиру атмосферу. Нехай у серцях українських мам завжди живуть любов, добро і ніжність, які вони щедро дарують цьому світу.

Щасливі миті

У бібліотеці для дорослих №11 панує особлива атмосфера тепла, ніжності та любові. До Дня матері в читальній залі бібліотеки відкрилася фотовиставка «Щасливі миті» викладачки художнього відділення Київської дитячої школи мистецтв №1 — Ганни Вергун.

Виставка присвячена найважливішій темі — цінності материнства. Через об’єктив фотокамери глядач може відчути тепло маминих обіймів та побачити щирі прояви любові, які супроводжують перші дні життя дитини.


Щасливі миті для матусі — це народження дитини. Саме такі щирі, ніжні та справжні фото були обрані для виставки. Кожна світлина наповнена емоціями, тишею перших днів життя малюка та особливим світлом материнської любові.

Народження дитини — це неймовірне диво, яке назавжди змінює життя жінки. Перші миті, перші дні та місяці життя малюка хочеться зберегти у пам’яті назавжди. І саме фотографія допомагає зупинити ці безцінні моменти, щоб знову і знову повертатися до них серцем.

Мама — це цілий світ для дитини. Це тепло, турбота, підтримка, ніжність і любов без умов. Мама — це людина, яка завжди чекає, розуміє, обіймає та вірить. Її любов — найсильніша у світі, а її серце здатне зігріти навіть у найтемніші часи.

Виставка «Щасливі миті» нагадує кожному з нас про важливість родини, материнської любові та тих простих моментів щастя, з яких і складається життя.

Запрошуємо всіх охочих відвідати фотовиставку у робочі години бібліотеки №11 та поринути у світ щирих емоцій, любові й теплих спогадів.

Європейські цінності – наш вибір

 До Дня Європи в Україні, дата 9 травня обрана на честь Декларації Шумана (1950 рік), яка заклала фундамент для створення сучасного Європейського Союзу. у Бібліотеці для дорослих №11 представлена тематична виставка-огляд «Європейські цінності – наш вибір».

Книги представлені на виставці розкривають такі важливі теми, як повага до прав людини, свобода слова, демократичні принципи, багатокультурна гармонія. Тисячолітня історія України є невід’ємною складовою історії Європи.

Під час бесіди-обговорення відвідувачі обмінювалися власними оцінками значення європейських цінностей та їхньої ролі в майбутньому держави.

Після отримання у червні 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна впевнено крокує до нового формату. 

Для українців День Європи — це не про формальність, а про захист свободи, права людини та демократії, які стали основою нашої ідентичності в умовах боротьби за незалежність.

Бібліотека для дорослих №11 і надалі буде організовувати культурно-просвітницькі заходи, спрямовані на формування свідомого, активного й відповідального громадянського суспільства.

Запрошуємо всіх охочих відвідати бібліотеку, ознайомитися з виставкою та долучитися до пізнання спільних європейських цінностей!

Компас прав

Кожен із нас щомісяця стикається з рахунками за електроенергію, воду чи газ. Але чи завжди ми впевнені в обґрунтованості цих нарахувань і в якості наданих послуг? Сфера ЖКГ часто нагадує заплутаний лабіринт, у якому легко загубитися.

Саме тому в Бібліотеці для дорослих №11 у квітні та травні було організовано серію зустрічей «Компас прав», спрямованих на соціальне інформування мешканців громади.

Наші зустрічі-обговорення стали майданчиком для живого діалогу, де кожен міг озвучити наболіле та отримати алгоритм дій та поради. 

Основні акценти були зроблені на:

•  Як діяти, куди звертатися, якщо відсутнє гаряче водопостачання  або в під’їзді тижнями немає світла.
•  Розбирали механізм подання претензій та складання актів-претензій (споживач викликає представника виконавця (ЖЕК, ОСББ, водоканал тощо) для складання акта, якщо послуга надається не в повному обсязі.
• Чому важливо читати договір із постачальником і які обов’язки (крім оплати) має споживач.

Пільги та субсидії: Актуальні зміни в законодавстві та державна підтримка в опалювальний сезон.

Чому це важливо?
Бібліотека не лише місцем для читання, а й центр практично-інформаційної допомоги громаді. Знання своїх прав — це перший крок до того, щоб зробити своє життя комфортнішим, а систему надання послуг — прозорішою.

Ми прагнемо, щоб наші відвідувачі відчували себе впевнено у правовому полі.

Творча зустріч з Олександром Козинцем

Коли слова зачіпають найглибші струни душі, народжується особливий момент — саме так можна описати творчий вечір із Олександром Козинцем, що відбувся в стінах нашої Бібліотеки для дорослих №11. Зустріч із цим надзвичайно талановитим письменником, поетом і педагогом огорнула всіх неймовірним теплом і залишила після себе незабутні враження.
Олександр Козинець - кандидат педагогічних наук, доцент Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Співає в камерному хорі «Moravski». Народився в місті Лубни.

Поговорили про головне: як не опускати руки, де шукати натхнення щодня та чому українська культура — це наша суперсила, яка допомагає триматися у важкі часи.


Олександр Володимирович зачитував свої твори, прослухали пісні, які відгукувалися кожному присутньому. Його поезія — це суміш ніжності, філософії, глибокої любові та роздумів про життя. 

Гості мали змогу поставити запитання про творчий шлях автора, дізналися секрети написання книжок та джерела його невичерпної енергії.

Традиційне завершення зустрічі — теплі побажання на сторінках книг та пам’ятні фото, які ще довго нагадуватимуть про цей вечір.

«Творчість — це міст між душами», — саме це відчуття панувало в залі протягом усієї зустрічі.

Ми щиро дякуємо Олександру за зустріч, за подаровану книгу для читачів бібліотеки, за його відкритість та за ту світлу енергію, яку він подарував нашим читачам.

 Також дякуємо всім, хто завітав до нас і розділив ці миті!

Лауреати Шевченківської пемії

 Цьогоріч ми відзначаємо особливу дату в культурному календарі України — 65-ту річницю з дня заснування Національної премії імені Тараса Шевченка. Це найвища творча відзнака, яка за десятиліття стала справжнім барометром нашої ідентичності та символом інтелектуального спротиву.

З цієї нагоди наша бібліотека провела літературний флешмоб «Голоси національного визнання».


У межах заходу локація бібліотеки була адаптована під майданчик для проведення літературних читань, під час яких було представлено творчий доробок видатних поетів та прозаїків — лауреатів Національної премії.

Окрім читань, ми підготували для вас тематичну експозицію «Шевченківські лауреати: від витоків до сучасності». Тут ви знайдете як раритетні видання 60-х років, так і найсвіжіші бестселери, що отримали «золоту медаль» Тараса Шевченка останніми роками.

Завітайте до Бібліотеки №11! Візьміть до рук книгу, яка змінила українську літературу. Можливо, саме вона змінить і ваш світогляд.

Герої книг у мемах

Чи знаєте ви, що меми винайшли не підлітки в TikTok, а серйозний британський вчений ще 50-років тому? 

 3 травня в нашій Бібліотеці для дорослих №11 відбувся справжній сімейний івент (захід) — цифрова майстерня «Герої книг у мемах».

Мета заходу: 

популяризувати читання серед дітей і дорослих;

показати, що класична та сучасна література може бути цікавою й сучасною;

розвинути креативність, гумор та командну роботу;

навчити створювати власні меми.

Присутні дізналися, що, меми — це не просто смішні картинки з інтернету. Це ціла історія!

• Ми з’ясували, що саме слово «мем» придумав вчений-біолог  ще 50 років тому.

Слово «мем» (meme) з’явилося не в чатах, а в науковій праці. Його вигадав британський еволюційний біолог Річард Докінз у своїй книзі «Егоїстичний ген». Докінз взяв грецьке слово mimeme (те, що імітується) і скоротив його, щоб воно було схоже на англійське gene (ген). Він описав мем як «одиницю культурної передачі». Як і гени в біології, меми «розмножуються», передаючись від людини до людини через навчання або імітацію (ідеї, мелодії, мода, технології).

• Побачили меми, які малювали люди ще до появи комп’ютерів (навіть у Давньому Римі!).

Найвідоміші приклади:

Sator Arepo Tenet Opera Rotas: Давньоримський магічний квадрат-паліндром, який знаходили по всій Європі.

Kilroy was here (Тут був Кілрой): Знамените графіті часів Другої світової війни (чоловічок з довгим носом, що заглядає через стіну). Це був справжній вірусний символ, який солдати малювали всюди

Дізналися, як звичайний смайлик :-) змінив наше спілкування.

Після теорії ми взялися за гаджети. Завдання було непросте, але дуже цікаве: перетворити відомих книжкових персонажів на героїв сучасних мемів. 

Сьогодні меми — це не просто жарти. Це мова спілкування, інструмент політичної агітації, маркетингу та спосіб швидкої рефлексії на події у світі. Якщо раніше мем міг жити роками, то зараз вони виникають і зникають за лічені дні, стаючи все більш складними та абстрактними.

Такі цифрові майстерні допомагають дітям подивитися на читання під іншим кутом. Через гумор та цифрові технології класика стає ближчою і зрозумілішою. А ще — це чудовий спосіб провести час усією родиною.

Дякуємо всім за креатив! 

Використання застосунку “КУБ Газ”

28 квітня у бібліотеці для дорослих №11 відбулося практичне заняття з комп’ютерної грамотності на тему: «Використання застосунку “КУБ Газ”». Захід було організовано для людей поважного віку з метою підвищення їхньої цифрової обізнаності та впевненості у користуванні сучасними сервісами.

Протягом заняття учасники мали змогу у спокійній та дружній атмосфері ознайомитися з можливостями мобільного застосунку, який допомагає передавати показники газового лічильника, переглядати рахунки та оплачувати послуги без відвідування установ. 

У теоретичній частині було розглянуто основні функції застосунку «КУБ Газ». Учасники дізналися, як за допомогою смартфона можна:

• переглядати особовий рахунок;
• передавати показники лічильника;
• перевіряти заборгованість;
• здійснювати оплату послуг;
• отримувати сповіщення.

Особливу увагу було приділено практичній частині. Під керівництвом бібліотекаря кожен учасник:
встановив застосунок на свій смартфон (через Play Market або App Store);

зареєструвався, використовуючи номер телефону та особовий рахунок; 

навчився передавати показники лічильника;

ознайомився з розділом рахунків та можливістю оплати.
 

Під час заняття учасники отримали важливі поради щодо безпеки: не передавати стороннім SMS-коди, записувати пароль у надійному місці та уважно перевіряти введені дані.

Аудіовізуальні матеріали

Окремо було розглянуто найпоширеніші труднощі, з якими можуть зіткнутися користувачі, та способи їх вирішення. Учасники активно ставили запитання, ділилися власним досвідом і підтримували одне одного.

Завершуючи заняття, бібліотер підкреслила про важливість цифрових навичок у сучасному житті та закликав не боятися нових технологій. Учасники отримали невелике домашнє завдання: самостійно відкрити застосунок вдома, переглянути рахунок і наступного місяця спробувати передати показники.

 

Захід пройшов у теплій та доброзичливій атмосфері. Присутні висловили вдячність за доступне пояснення та індивідуальний підхід. 

Учасники зазначили, що після заняття відчули упевненість у користуванні смартфоном і готовність застосовувати нові знання у повсякденному житті.

Бібліотекарі Бібліотеки для дорослих №11 і надалі планують проводити подібні навчальні заходи, спрямовані на підтримку цифрової грамотності та соціальної активності громади.

ЩОБ ЗБІЛЬШИТИ КАРТИНКИ ТА ФОТО НАТИСНІТЬ НА НИХ!

Чорнобиль: 40 років потому

26 квітня 2026 року Україна вшановує 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС. Чорнобильська катастрофа стала найбільшою техногенною аварією в історії людства, що призвела до масштабного радіаційного забруднення, тисяч жертв і довгострокових наслідків, які відчуваються досі.

В нашій бібліотеці завжди можна дізнатись багато цікавого та корисного з запропонованих книг.

  Чорнобильська АЕС була частиною амбітної радянської програми розвитку атомної енергетики 1960–1980-х років.

Будівництво станції розпочалося на початку 1970-х рр. біля села Копачі на березі Прип'яті в Київській області. Перший енергоблок запустили у 1977 році, а четвертий – у 1983-му. Паралельно зводили супутнє місто Прип'ять для працівників станції – сучасне, комфортне за радянськими мірками поселення з населенням близько 50 тисяч осіб.
Станція мала стати однією з найбільших в Європі.. Однак реактори мали недоліки, зокрема позитивний паровий коефіцієнт реактивності, що робило їх нестабільними за певних умов. У 1980-х роках ЧАЕС виробляла значну частину електроенергії і не лише для України, символізуючи "мирний атом" радянської пропаганди.
Трагедія 26 квітня 1986 року сталася під час планового тесту на четвертому енергоблоці – експерименту з зупинки турбогенератора для перевірки системи аварійного живлення. Через помилки персоналу та недоліки конструкції реактора потужність різко зросла. О 1:23 ночі сталися два потужні вибухи: спочатку паровий, а потім – хімічний вибух водню, що зруйнував дах реактора і викинув у атмосферу десятки тонн радіоактивних матеріалів, включно з цезієм-137, стронцієм-90 та плутонієм.
Вогонь охопив графітовий замедлювач (це речовина або пристрій, що зменшує швидкість процесу, в ядерній енергетиці — речовини (вода, графіт), що знижують швидкість нейтронів), який горів кілька днів. Радіоактивна хмара поширилася над Європою, забруднивши території України, Білорусі, Росії та віддалені країни. Безпосередньо від вибуху загинули лише двоє працівників, але ще десятки отримали смертельні дози опромінення в перші дні і померли протягом кількох тижнів у муках.
Першими на місце прибули пожежники. Вони не знали справжнього масштабу небезпеки й працювали фактично без захисту. Багато хто з них отримав смертельні дози опромінення.
Однією з найгероїчніших і найризикованіших операцій перших днів ліквідації став спуск під зруйнований четвертий реактор трьох працівників станції – Олексія Ананенка, Валерія Беспалова та Бориса Баранова. На початку травня 1986 року розплавлений ядерний матеріал (коріум) почав прогризати бетонні перекриття і просуватися вниз, прямо до басейнів-барботерів, де накопичилося понад 1500 тонн радіоактивної води. Якби розпечена лава контактувала з цією водою, стався б потужний паровий вибух, який міг зруйнувати решту трьох енергоблоків, значно розширити зону радіаційного забруднення і зробити наслідки катастрофи в рази катастрофічнішими. Троє добровольців у водолазному спорядженні спустилися в затоплені, повністю темні та сильно радіоактивні підвальні коридори, знайшли запірні клапани і вручну відкрили їх, дозволивши відкачати воду. Завдяки їхній самовідданості другого масштабного вибуху вдалося уникнути. Усі троє вижили, хоча отримали значні дози опромінення; у 2019 році їм присвоєно звання Героїв України (Борису Баранову – посмертно).
До ліквідації також залучили сотні тисяч людей – військових, шахтарів, будівельників, медиків та "добровольців" (часто це було примусово). Їх назвали ліквідаторами. Вони скидали графіт із даху, мили дороги, будували бетонне укриття над зруйнованим реактором, копали тунелі під блоком.Роботи велися в екстремальних умовах: люди працювали без достатнього захисту, отримуючи високі дози радіації. Саркофаг завершили за шість місяців, але він був розрахований лише на 30 років.

  Офіційне розслідування поклало провину на персонал станції: інженерів і керівництво, які порушили інструкції під час тесту. Шість осіб отримали тюремні терміни (від 2 до 10 років). Директор станції Віктор Брюханов, головний інженер Микола Фомін та заступник Анатолій Дятлов були засуджені

   Після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильську АЕС не закрили повністю. Незважаючи на масштабну катастрофу, радянська влада вирішила відновити роботу трьох вцілілих реакторів, аби не втратити значні потужності генерації електроенергії. Після короткої зупинки та робіт з дезактивації 1-й енергоблок запустили знову 1 жовтня 1986 року, 2-й – 5 листопада 1986-го, а 3-й – у грудні 1987 року. Персонал станції продовжував працювати в умовах підвищеного радіаційного фону, проводячи щоденну дезактивацію приміщень і обладнання.

Ось так постраждала Чорнобильська АЕС виробляла електрику ще майже 14 років: 2-й блок зупинили в 1991 році після пожежі в турбінному залі, 1-й – у 1996-му, а останній, 3-й енергоблок, остаточно вимкнули 15 грудня 2000 року під час офіційної церемонії .

Однак загальні наслідки катастрофи 1986 року виявилися колосальними. Радіоактивне забруднення торкнулося понад 200 тисяч км², евакуювали сотні тисяч людей. Зросла захворюваність на рак щитоподібної залози (особливо серед дітей), інші онкологічні хвороби, генетичні порушення. За різними оцінками, від наслідків аварії померли від тисяч до сотень тисяч людей (залежить, як рахувати через довготривалі наслідки).

Повне природне очищення землі в зоні відчуження триватиме тисячі років. Основними довгоживучими радіонуклідами, що забруднили ґрунт, залишаються цезій-137 і стронцій-90 з періодом напіврозпаду близько 30 років, а також трансуранові елементи, зокрема плутоній-239, період розпаду якого сягає 24 тисяч років.

Саркофаг, зведений у 1986 році, швидко почав руйнуватися: з'явилися тріщини, просочувалася вода. У 2016–2019 роках над ним спорудили Новий безпечний конфайнмент (НБК) – велетенську сталеву арку висотою з багатоповерховий будинок, яка коштувала понад 1,5–2 млрд євро (фінансування від міжнародних донорів). Вона мала дозволити демонтаж старого саркофагу та очищення до 2065 року, утримуючи радіоактивні матеріали (близько 200 тонн коріуму, уран, плутоній). Завдяки НБК рівень радіації контролювали, а зону відчуження навіть перетворили на біосферний заповідник, де природа відновлюється попри забруднення, і є важливим місцем для дослідження впливу радіації.

Повномасштабне російське вторгнення 2022 року принесло нові загрози. 24 лютого російські війська захопили Чорнобильську зону на кілька тижнів. Вони рухали технікою через "Рудий ліс" – одну з найбільш забруднених ділянок, підіймаючи радіоактивний пил, копали окопи в забрудненому ґрунті. Рівень радіації тимчасово зріс, а ворожі солдати ризикували опроміненням без захисту. Загалом окупанти завдали збитків на десятки мільйонів доларів, пошкодили інфраструктуру, вивезли багато цінного інвентаря. Зону звільнили в кінці березня 2022-го.

 

 Та на цьому проблеми не закінчилися. За час війни російські війська під час комбінованих атак неодноразово спрямовували ракети та дрони поблизу Чорнобильської та Хмельницької АЕС, що створювало ризики аварій. Зокрема, у у лютому 2025 року російський дрон ("Шахед") влучив у захисну споруду ЧАЕС – Новий безпечний конфайнмент. Вибух пробив отвір, спричинив пожежу та пошкодження обшивки. За даними МАГАТЕ, конструкція втратила основні функції герметичності та стримування радіації, хоча несучі елементи не зруйновані повністю. Ремонт ускладнений війною, а подальші удари чи вібрації можуть призвести до обвалу старого саркофагу і катастрофічного викиду радіоактивного пилу. Це знову загрожує не лише Україні, а й усій Європі.

Ось так, 40 років потому, Чорнобиль залишається символом як людської безвідповідальності, так і сили міжнародної солідарності.

Фантазійний вернісаж

У Бібліотеці для дорослих № 11 з 1 по 30 квітня проходить виставка листівок ручної роботи, підготовлена талановитою читачкою Валентиною Сичевською. 

Експозиція під назвою «Паперова фантазія» вже привернула увагу відвідувачів і продовжує тішити шанувальників творчості. На виставці експонуються цікаві листівки, виготовлені з натхненням і авторською любовю. Серед робіт представлені яскраві великодні композиції, що передають святкову атмосферу, відчуття тепла та сімейного затишку, а також ніжні листівки на тему кохання. Окрему зацікавленість викликають роботи в елегантному чорно-білому виконанні, які вражають своєю вишуканістю та тонкістю. 

Кожна листівка становить собою невелику оповідь, створену з високим рівнем майстерності, багатою уявою та душею автора. Виставка не лише дає змогу милуватися красою витворів ручної роботи, а й зануритися в особливу творчу атмосферу. 

Запрошуємо всіх зацікавлених відвідати бібліотеку та зануритися у світ паперової магії. Якщо бажаєте навчитися створювати подібні вироби, запрошуємо вас на наші майстер-класи.