Бависта писанка

8 квітня в бібліотеці для дорослих №11 відбувся майстер клас для учнів 1-д класу Спеціалізованої школи 324.

Мета майстер-класу «Барвиста писанка» — відродження та збереження українських народних традицій. Ознайомити з технікою розпису, різновидами орнаментів, символічним значенням кольорів та знаків; розвивати дрібну моторику, творчу уяву, естетичне ставлення до світу; пояснити різницю між писанкою та крашанкою.

На майстер-класі діти дізналися про Великодні звичаї: від символізму паски та прикмет на добробут до відмінностей між крашанками й писанками та правил збирання святкового кошика.

Свято Великодня – найбільше християнське свято після Різдва Христового. Святкують цей день в Україні ще з 

Х століття і припадає він щороку завжди на неділю. Великдень в Україні завжди асоціюється з писанкою.

Писанка – символ Христового Воскресіння. Її освячують в церкві разом із Паскою і завжди вдома ставлять на святковий стіл. Їдять та вбитки грають лише крашинками, писанки використовують як оберіг. Яйце займало важливе місце в українських традиціях як уособлення відродження природи та витоків життя. Воно виконувало роль захисного амулета, який оберігав оселю від злих сил і сприяв сімейному щастю.

Як найдорожчу пам’ятку українці брали її з собою, коли вирушали в далеку дорогу. Ось чому наша писанка стала відома в усьому світі.

    Згадайте, що таке писанка?
Писанка – це декоративне яєчко, розмальоване різними візерунками. А оздоблювати писанку можна різними матеріалами. 

До світлого свята першокласники власноруч створили паперові об’ємні писанки, прикрасивши їх яскравими візерунками, квітами та символічними малюнками. Ці барвисті вироби не лише створюють святковий затишок у домі, а й дарують чудовий настрій. 

 

Щиро дякуємо талановитим учням та їхній викладачці Олені Василівні за творчість! Бібліотекарі бібліотеки для дорослих №11 завжди рада бачити вас на наших майбутніх заходах.
   

“Бібліо-дзен: пошук гармонії через книгу”

Сучасний світ диктує свої правила: ми прагнемо бути активними, стежимо за харчуванням, займаємося спортом, щоб підтримувати тіло у формі та відчувати себе енергійними. Проте, не менш важливо дбати й про наш ментальний стан. Саме тут на допомогу приходить читання – потужний інструмент для розвитку розуму, зняття стресу та розширення світогляду. Можливість читати книги українською мовою сьогодні робить літературу доступною для кожного, дозволяючи поєднувати фізичну активність з інтелектуальним розвитком, де б ви не були – в спортзалі після тренування чи вдома під час відпочинку.

До Всесвітнього дня здоров'я в нашій бібліотеці пройшов тематичний дайджест:"Бібліо-дзен:пошук гармонії через книгу".

Читаючи художню літературу, ми не просто розширюємо кругозір, покращуємо словниковий запас і відпочиваємо. Ми ще й навчаємося. Навчаємося на чужому досвіді, а також переживаємо власний.
Звісно, книжка не може замінити психотерапевта, але може бути терапевтичною. Вона може стати містком до глибших переживань і трансформацій. Історії лікують, а їх обговорення дає усвідомлення.Завдяки широкому вибору сучасних видань, кожен може знайти щось для себе. 

Чому відпочинок для мозку так само важливий, як і для м’язів?

Інтенсивні тренування, суворі дієти та щоденні турботи про зовнішність вимагають значних ресурсів від нашого організму. М’язи потребують регенерації, а нервова система – перезавантаження. Якщо постійно тримати мозок у напрузі, це призводить до емоційного вигорання, погіршення сну та загального зниження ефективності. Читання ж, на відміну від перегляду стрічки новин чи серіалів, активує інші ділянки мозку, дозволяючи йому «відпочити» від повсякденних проблем. Це своєрідна медитація, яка знімає стрес і покращує когнітивні функції.
На перший погляд, може здатися, що спорт і читання – це зовсім різні світи. Проте, між ними існує глибокий зв’язок. Спорт виховує дисципліну, силу волі та вміння ставити цілі. Читання ж допомагає розвивати уяву, емпатію та критичне мислення – якості, які також є важливими для успіху в будь-якій сфері життя, включаючи досягнення спортивних результатів. Книги є незамінним джерелом позитивних емоцій та відволікання.

   Особливе місце у бібліотеці людини, яка дбає про себе, займають книги, що надихають та дарують позитивні емоції. Це можуть бути біографії успішних людей, які досягли неймовірних результатів у спорті чи житті, або ж, що не менш важливо, художні твори, які зігрівають душТакі книги чудово підходять для вечірнього читання після важкого дня, допомагаючи переключитися з фізичного навантаження на емоційне розвантаження.

Як читання впливає на якість сну та боротьбу зі стресом?
Для всіх, хто веде активний спосіб життя, якісний сон є фундаментальним фактором відновлення. Проте, через стрес, перевантаження та надмірну стимуляцію гаджетами, багато хто стикається з проблемами засинання. Читання паперової книги або книги з електронного пристрою без підсвічування екрана перед сном – це ефективний спосіб заспокоїти розум. Це допомагає відмовитися від синього світла, яке порушує вироблення мелатоніну, і натомість зосередитися на сюжеті, поступово занурюючись у стан релаксації.
Також, занурення у вигаданий світ допомагає відволіктися від щоденних турбот та переживань. Це знижує рівень кортизолу – гормону стресу, що позитивно впливає на загальне самопочуття, імунітет та навіть метаболізм. Помірна інтелектуальна активність перед сном, яку забезпечує читання, значно покращує якість відпочинку.

Книги про правильне харчування та догляд за собою.
Крім художньої літератури, існують тисячі книг, присвячених безпосередньо тематиці здорового способу життя. Це посібники з дієтології, кулінарні книги з рецептами здорових страв, книги про основи фітнесу, йоги, медитації та догляду за шкірою. Читання такої літератури дозволяє поглибити свої знання, розвіяти міфи та знайти нові, ефективні методи для покращення свого здоров’я та краси.
Важливо обирати перевірені джерела та авторів, які є експертами у своїй галузі.Такий підхід гарантує, що ви отримуєте лише корисну та достовірну інформацію.

Читання як частина ритуалу краси.
Краса – це не лише зовнішній вигляд, а й внутрішнє відчуття. Догляд за собою часто включає приємні ритуали: маски для обличчя, розслаблюючі ванни, догляд за волоссям. Читання в цей час може стати чудовим доповненням. Уявіть: ви лежите у ванні з піною, на обличчі маска, а в руках – улюблена книга. Це не просто догляд, а справжня пауза для відновлення, яка поєднує фізичне розслаблення з інтелектуальним задоволенням.
Цей час, присвячений собі, є вкрай важливим для підтримки психоемоційного балансу. Це допомагає почуватися не лише красивими зовні, а й спокійними та гармонійними всередині.
Висновок:
Здоровий спосіб життя – це комплексний підхід, який включає не тільки фізичну активність і правильне харчування, а й турботу про ментальне здоров’я. Читання книг українською мовою є одним з найдоступніших та найефективніших способів досягти цієї гармонії. Воно допомагає зняти стрес, розвиває розум, надихає та дарує естетичне задоволення.

Нехай ваша щоденна рутина буде наповнена не лише тренуваннями та здоровою їжею, а й захопливими історіями, новими знаннями та емоціями, які подарує світ літератури. Завжди пам’ятайте, що інвестиції у свій інтелект так само важливі, як і інвестиції у своє тіло.

Писанка — символ сонця і життя

Сьогодні, 2 квітня, стіни Бібліотеки для дорослих №11 наповнилися особливим дитячим щебетом та атмосферою творчого зосередження. До нас завітали учні молодших класів спеціалізованої школи №324, щоб разом підготуватися до найсвітлішого весняного свята.

Головною подією дня став майстер-клас зі створення великодньої писанки, який провела неймовірна пані Наталія з організації «Мандруй Сюди».

Діти не просто розписували яєчка, а занурювалися в історію, яку розповів би нам кожен символ на шкаралупі. Пані Наталія допомогла малечі зрозуміти, що писанка — це не лише прикраса, а давній оберіг, де кожен штрих має значення:

Сонце — символ світла та нового життя.
Дубовий листок — знак сили та витривалості.
Нескінченник (хвильки) — символ води та плину часу.

                                 

                

Ми згадали, що традиція писанкарства в Україні налічує тисячі років. Колись вірили, що доки люди пишуть писанки, доти у світі пануватиме любов і добро.                      

                                       

Під чуйним керівництвом майстрині кожен учасник створив свою цікаву писанку. Хтось обирав яскраві весняні кольори, хтось — класичні орнаменти, але всі без винятку забрали з собою часточку тепла та святкового настрою.

Дякуємо пані Наталії за професіоналізм та вміння зацікавити історією, а учням школи №324 — за щирі усмішки та невичерпну фантазію!

Солом’яна фантазія

Напередодні світлого свята Великодня у бібліотеці для дорослих №11 відбувся творчий захід для учнів 3 класу спеціалізованої школи №324 — майстер-клас “Солом’яна фантазія”. Провела його пані Наталія Мартиненко з організації «Мандруй сюди».

 

Діти поринули у світ традиційного українського народного мистецтва — роботи із соломою. Цей природний матеріал здавна використовувався українцями для створення оберегів, декоративних прикрас та святкових атрибутів. Ще з давніх часів солома вважалася символом добробуту, родючості та сонячної енергії. Саме тому її часто використовували під час календарних свят, зокрема й у великодніх обрядах. 

У традиційній українській культурі до цього свята готувалися заздалегідь: прикрашали оселю, випікали паски, розписували писанки та виготовляли різноманітні декоративні прикраси.

Пані Наталія познайомила дітей з традицією плести або майструвати пташок на Великдень в Україні – це давній звичай, який поєднує християнські мотиви з глибокими язичницькими символами весни, пробудження і відродження. Ще до прийняття християнства українці вважали птахів вісниками тепла, сонця й нового життя. Вони «приносили весну на своїх крилах». На Великдень плетених або спечених пташок часто клали до пасхального кошика разом із писанками, паскою й крашанками, а також дарували рідним чи сусідам — «щоб у домі водилося добро й мирно жили всі, як пташки в гнізді».

Символіка великодніх пташок

Ластівка — символ весни, надії та родинного добробуту.
Голуб — знак Святого Духа, миру й любові.
Жайворонок — провісник відродження природи; з ним пов’язували віру в щасливий рік і щедрий урожай.

 

 Під час майстер-класу учасники власноруч виготовляли солом'яних птахів вкладаючи у свої  роботи старанність та гарний настрій.

Захід пройшов у творчій атмосфері. Діти не лише опанували нові навички, а й більше дізналися про українські традиції, народне мистецтво та символіку великодніх свят.

Бібліотека для дорослих №11 щиро дякує пані Наталії Мартиненко з організації «Мандруй сюди» за цікаву зустріч, а учням спеціалізованої школи №324 — за активність, щирі емоції та творче натхнення. Сподіваємося на нові зустрічі та спільні культурні події!

Книжкова веселка

На початку квітня діти і дорослі всього світу святкують день народження дитячої книги. Свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги, відзначається щороку, починаючи з 1967, 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

З моменту появи на світ людина починає вчитися. Вона вчиться ходити, говорити, пізнає навколишній світ. ЇЇ вчать сонячний промінь і метелик, який сів на квітку, кумедна картинка і добра пісня, весела гра і улюблена книга.

Книга! Вона поруч із самого народження. Перші казки, вірші читають нам мама і тато, братик і сестричка. Книга розповідає нам про казкових богатирів, про шкільне життя, про далекі країни. З книгою кожен із нас може мандрувати в минуле і в майбутнє. Про все на світі розповідає книга.

В нашій бібліотеці проходить виставка дитячих книг, які завжди можна взяти та почитати,

а також пройшла цікава вікторина - інтерактивний спосіб заохотити дітей до читання, розвиток уваги, мислення та знайомство з улюбленими літературними творами. перевірити знання казок та познайомити з історією книги. Питання охоплюють казкових героїв, будову книги та цікаві факти, що підходить для дітей різного віку.

Цікаві факти про дитячі книги та їхніх авторів.

• Ганс Крістіян Андерсен виявляв незадоволення, коли про нього говорили, як про дитячого казкаря. Автор вважав, що його казки написані не тільки для дітей, але й для дорослих. Також він наказав, щоб на монументі, де разом з казкарем мала бути зображена малеча, не було жодної дитини.
• «Колобок» вважається суто слов’янською казкою. Проте подібний сюжет зустрічається в оповідях інших країн. Так, в США, це була казка про пряничного чоловічка, якого також з’їла лисиця. Аналогічні казки можна віднайти в німецькому, англійському та середньоазійському фольклорах.
• Відомі німецькі казкарі брати Грімм також були видатними вченими-філологами та засновниками науки германістики. Письменники брали активну участь у створенні першого словника німецької мови.
• Самуїл Маршак часто використовував в дитячих казках події, пов’язані з вогнем. Наприклад, «Дім кицьки», «Пожежа», «Розповідь про невідомого героя». І це зовсім не випадково, адже в дитинстві сам автор став ледь не став жертвою пожежі. Ця подія закарбувалася у спогадах майбутнього письменника та яскраво відбилася в його творчості.
• Авторка багатьох дитячих творів, відомих у всесвітній літературі, Астрід Лінгред, володіла навичками стенографістки. Тому багато її робіт, а зокрема «Пеппі – Довга панчоха» спочатку була застенографована.

Пташина майстерня

1 квітня, до Міжнародного дня птахів, у бібліотеці для дорослих №11 відбувся пізнавально-творчий захід для дітей під назвою «Пташина майстерня».

День птахів — екологічне свято, започатковане в 1894 році Чарльзом Альманзо Бебкоком, директором шкіл міста Ойл-Сіті. Це стало першим у США святом, присвяченим вшануванню птахів. Бебкок прагнув привернути увагу до збереження пташиного світу, підкреслюючи його моральну та екологічну цінність.

Головною метою заходу було: 

• розширити знання дітей про світ птахів
• сформувати дбайливе ставлення до природи
• звернути увагу на важливість охорони пернатих
• розвивати творчі здібності через практичну діяльність

 Під час заходу учасники відкрили для себе багато цікавого:

•  дізналися про походження птахів — вони є нащадками давніх хижих динозаврів-тероподів
•  зрозуміли, що пір’я — це видозмінені лусочки, які з’явилися в процесі еволюції
•  ознайомилися з роллю птахів у природі та їх значенням для екосистеми
•  почули цікаві факти та дивовижні здібності птахів з усього світу

 

Вважається, що птахи походять від динозаврів групи терапод, і археологи дійсно знаходять скелети перших птахів, близькі за будовою до ящірок. І навіть саме пір'я, що покриває пташині тіла, є просто видозміненими лусочками!

Найбільшим рядом є Горобцеподібні, що включає понад 5 тис. видів.

Загрози: Значна кількість видів (близько 156+) перебуває під загрозою вимирання, а чисельність багатьох звичайних видів зменшується через втрату середовищ існування та зміну клімату.

В Україні налічується близько 360 видів птахів, які гніздяться, а разом із тими, що залітають — близько 456 видів.

Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapilla) — одна з найменших і найяскравіших пташок Європи, зокрема України. Вага 4,5–7 г, довжина тіла 8–9 см.

Коли ми говоримо про зміну клімату, часто уявляємо танення льодовиків чи рекордну спеку. Проте ці глобальні процеси вже змінюють не тільки пейзажі – вони змінюють саму анатомію живих істот. І птахи – одні з перших, у кого ці зміни видно особливо чітко.

Нове дослідження австралійських орнітологів доводить: понад 100 видів птахів змінили форму свого тіла за останні десятиліття, щоб пристосуватись до дедалі спекотнішого клімату.

Орнітофауна України нараховує близько 424–436 видів птахів, за різними науковими даними. З них регулярно гніздяться в країні понад 265–270 видів, інші є зимуючими, перелітними або залітними. Понад 90 видів птахів занесено до Червоної книги України. 

Після пізнавальної частини та веселих вікторин діти перейшли до творчості.

 Кожен учасник створив власну яскраву пташку, проявив фантазію та креативність,

отримав позитивні емоції та нові знання.

Дякуємо всім, хто завітав до нас в бібліотеку на захід.

На крилах науки до зірок

З нагоди Всесвітнього дня авіації та космонавтики, 1 квітня бібліотекарями було організовано та проведено тематичну екскурсію для користувачів бібліотеки для дорослих №11, до Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при Національному технічному університеті України «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Метою нашої поїздки було не просто побачити унікальні експонати, а глибше пізнати внесок українських геніїв у світову науку та надихнути читачів на вивчення науково-технічної літератури з фондів бібліотеки.
Програма розпочалася у відділі історії КПІ, де науковий співробітник музею Андрій провів ґрунтовну лекцію про становлення інституту. Учасники ознайомилися з територіальними масштабами закладу та вагомим внеском академіка Бориса Патона у фундаментальну науку. 

Особливий інтерес викликала експозиція, присвячена генезису обчислювальної техніки. Користувачі простежили технічну еволюцію: від механічних рахівниць до складних цифрових систем. 

Цікавий факт: Мало хто знає, що саме в Києві у 1951 році під керівництвом Сергія Лебедєва було створено МЕСМ — першу в континентальній Європі електронно-обчислювальну машину.

У відділі авіації та космонавтики блок було присвячено постатям світового значення Ігорю Сікорському та Сергію Корольову також екскурсанти ознайомилися з деталями проектування перших літальних апаратів та еволюцією гелікоптеробудування.
Учасники оглянули зразки авіаційних двигунів та макет першого штучного супутника Землі.

Особливу увагу привернув автентичний спускний апарат космічного корабля. Можливість оглянути капсулу зсередини дозволила відвідувачам усвідомити складність технічних умов, у яких перебували перші космонавти під час виконання місій.

Цікавий факт: Ігор Сікорський, випускник КПІ, встановив світовий рекорд, створивши у 1913 році перший у світі чотиримоторний літак «Ілля Муромець», що став прототипом важкої авіації. 

Завершальним етапом візиту стало відвідування мистецького корпусу КПІ, де розгорнуто постійну виставку картин видатного українського художника, лауреата Шевченківської премії Григорія Синиці. Ознайомлення з його самобутньою технікою «флоромозаїки» стало гармонійним завершенням насиченого дня. 

Попри втому, учасники висловили щире задоволення від глибини отриманої інформації. Проте, пам’ятаючи про виклики сьогодення, делегація бібліотеки та читачі не залишилися осторонь благодійності. Під час заходу було наголошено на важливості підтримки співробітників інституту, які нині захищають територіальну цілісність України у лавах Збройних Сил. Збір донатів на потреби захисників залишається нашим незмінним пріоритетом. 

Бібліотека висловлює вдячність адміністрації Державного політехнічного музею імені Бориса Патона за сприяння в організації екскурсії та професійний підхід до висвітлення історичної спадщини української науки.