четвер, 15 травня 2025 р.

Літературна спадщина Тодося Осьмачки


Упродовж 15 травня в бібліотеці №11 було проведено серію інформаційних хвилинок, присвячених 130-річчю з дня народження Тодося Осьмачки — одного з найсамобутніших українських письменників ХХ століття, чиє життя стало прикладом незламності духу, глибокого патріотизму й трагічної долі українського інтелігента. 
 Під час заходів учасники дізналися не лише про основні віхи біографії письменника, а й маловідомі факти, які дозволяють краще зрозуміти глибину його творчості та драматизм особистості.


 Цікаві факти з життя Тодося Осьмачки:
  •  Справжнє ім’я — Теодосій. Народився 16 травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині. Його дитинство минуло в бідній селянській родині, однак з ранніх років він прагнув до знань і самостійно опанував грамоту.
  •  Учасник визвольних змагань, свідомий українець. У 1920-х роках активно друкувався, належав до літературної організації "Плуг", пізніше — до ВАПЛІТЕ. Його поезія вирізнялася філософською глибиною та високим емоційним напруженням.
  •  Перший український письменник, який публічно виступив проти русифікації. Саме через це він зазнав жорстоких переслідувань з боку радянської влади. Його неодноразово арештовували, піддавали психіатричним експертизам, оголошували божевільним — лише за те, що писав українською і говорив правду.
  •  Був змушений залишити Україну. Після Другої світової війни Осьмачка опинився в еміграції — спершу в Німеччині, згодом у США. Там він продовжував писати, працював над перекладами, жив у злиднях, однак не полишав боротьби за українську культуру.
  •  Автор унікальних творів: зокрема, повісті «Старший боярин», роману «План до двору», поезій, що увійшли до золотого фонду української літератури. Його стиль вирізняється символізмом, біблійними образами, глибоким національним змістом.
 Тодось Осьмачка помер у США в 1962 році. Похований на українському цвинтарі в місті Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі. Його творчість довгий час замовчувалася, але нині повертається до широкого українського читача.  
                        
 Під час інформаційних хвилинок читачі мали можливість не лише ознайомитися з біографією письменника, але й:
  •  переглянути тематичну виставку літератури;
  •  послухати уривки з його творів, зокрема вірші, що пронизані болем вигнання і тугою за рідною землею;
  •  подискутувати про ціну творчої свободи у тоталітарному режимі.
                       
Ці заходи є важливою частиною просвітницької роботи бібліотеки та черговим кроком до вшанування забутих імен української літератури.

Краса, що має таємничий зміст

Стародавня легенда розповідає, що вишиванка народилася в одному з населених пунктів на схилах Дністра. Вважається, що прототип перших вишиванок носили скіфи, які жили, переважно, між Дністром і Дніпром. Геродот стверджував, що вишивкою був прикрашений одяг знатних скіфів. Як свідчать археологічні дослідження він прикрашався яскравими вишивками і різноманітними аплікаціями, а парадний одяг розшивався безліччю золотих прикрас. На території Причорномор’я та на берегах Дністра скіфи були далеко не першими. Але саме вони утворили по суті той формат державного утворення, яке об’єднало майже всю територію сучасної України.

До Дня вишиванки бібліотекарі організували книжкову виставку та провели народознавчу мандрівку, присвячену історії вишиванки. Вони розповіли про виникнення вишивки хрестиком, з якого віку дівчатка починали вишивати, а також про те, скільки часу вимагала підготовка ниток для вишиванок у техніці "білим по білому". Окрім того, було представлено інформацію про вишиванки, які носили відомі українці. Зокрема, згадали, що Олена Пчілка видала перший альбом, в якому зібрано та систематизовано український орнамент у вишивці, ткацтві, писанкарстві та герданах.

До початку XIX століття у сільському середовищі масового поширення вишивки не було. Одяг декорували ткацтвом.


Одеська область
Стоячий широкий комір густо збирали у дрібні "зморшки", які оторочували тоненьким рубчиком. Верхній край рукавів призбирували, а нижню вишивали геометрично-рослинним візерунком у техніці хрестика. Основними кольорами були переважно червоний, чорний, синій та жовтий. Вузенькою смужкою обробляли краї рукавів. Поширеними тут були чорні геометричні мотиви. Уставкова вишивка у вигляді композицій з 2 чи 3 рядів, доповнених жовтими або червоними смугами. На одеську вишивку мали вплив східноподільський, молдовський та румунський способи декорування.

Вінницька область
В давніх сорочках Вінничини переважали геометричні мотиви, які були дрібненькі та нагадують красиву мініатюрну мозаїку. На теренах Вінничини часто вишивали чорним. Але чорний колір в українській народній традиції ніколи не сприймався, як жалобний. Чорна вишивка, ймовірніше всього, символізувала землю. А відповідно, якщо земля, то багатство і достаток. Вишивали «чорними нитками: аби жодна стороння енергія не могла крізь шви проникнути до людського тіла, бо хрест своєю енергією “розтинає”, знищує негативну енергію, а чорний колір її поглинає. Низом, на грудях і на рукавах вишивалися священні коди сили”.

Хмельницька область
Синій колір із квітами – це традиційна "зіньківська вишивка". Орнаменти симетрично розташовувалися, як на передній, так задній стінці сорочки. Якщо одягнути таку сорочку, то орнамент на ній складається у візерунок у вигляді вінка чи гірлянди.Традиційна зіньківська сорочка була з підтичкою (пришита нижня частина сорочки) і виглядала з-під спідниці. Її низ оздоблювали так званими «качалочками», що схожі до техніки «рішельє» (ажурна вишивка).Винятковим є й крій: широкі рукави, складочки та багато вставок. Візерунки ж наносилися лише синіми нитками і дуже дрібненьким хрестиком, міліметрів три завбільшки.

Тернопільська область
Тут ми поговоримо про "зозулинську вишивку" в районі Заліщиків та про відому на весь світ "борщівську вишиванку". Вишивка Тернопільської області зачаровує з першого погляду, адже її бездоганість у техніці виконання одна з найбільш складних та красивих в Україні. У вишивку сорочок вводили різні матеріали — бісер, лелітки, стеклярус. Саме на теренах Західної України, яка зазнала набагато менший тиск русифікації та багатостолітньої денацифікації української ідентичності - цей вид народного мистецтва розквів різними барвами. До Другої світової війни у Борщівському і Заліщицькому районах Тернопільської області рукава повністю зашивали чорними нитками, робили кольорові вставки. Орнаменти вишивали бавовняними нитками згущеними стібками. Кольоровими бавовняними нитками обводили певні візерунки уздовж усього рукава сорочки.
Особливо відомими є вишиванки з міста Борщів. Вони вирізняються густо вишитими рукавами, які зазвичай вишиті чорним кольором. Одна з легенд про борщівські вишиванки переповідає, що нещадні татари повбивали всіх чоловіків у всіх селах та містечках цього краю. Дівчата та жінки важко переживали втрати та оплакуючи свою гірку долю заприсяглися, що носитимуть траур за загиблими упродовж кількох поколінь. Вони поклялися одягати вишиванки з чорною вишивкою на весілля та інші свята, і виконали свою обіцянку. Самих технік вишивання борщівської сорочки нараховується понад 50. Справжня борщівська вишиванка виготовлялася з білого домотканого, найчастіше конопляного полотна та мала простий крій.

Ченівецька область
Вишиванка Чернівецької області має пишно вишиті рукави з характерними косими смугами. Для вишивання використовували техніку гладі, дрібного хрестика та крученого шва. Орнаменти наносили переважно чорними та бордовими нитками, які добре виділялись на тлі барвистого вбрання. Дехто вишивав шовковими нитками. Для оздоблення брали бісер, срібні і золоті нитки, шовк, вовну та блискітки.Також тут вишивали особливо заквітчані сорочки. Через велику кількість кольорів така вишиванка в народі отримала назву «ляпанка».Окрім квітів й листя зустрічалися інші орнаменти – птиці, крилаті коні, «берегині» тощо. На вишиванках Чернівецької області також зображуються візерунки, пов’язані з природою та гірським ландшафтом — це гірські квіти, птахи, сонце та місяць.Окрім свого різноманіття та популярності, буковинські вишиванки можуть похизуватися тим, що вони – найважчі в Україні. Приблизна вага середньостатистичної сорочки – 10 кг. Причиною таких досить вражаючих цифр є бісер, що ним рясно прикрашена майже кожна буковинська вишиванка.

Івано - Фанківська область
Вишивки Івано-Франківщини прикрашають чіткі геометричні фігури, які часто з`єднуються в одну широку лінію, утворюючи динамічний орнамент. Старовинними місцевими техніками є “колення” і “кручення”, які є досить складними у виконанні.На Івано-Франківщині завжди пишно декорували рукави. На одній сорочці поєднували багато технік вишивання: від “білих по білому” до “писаних” – суцільно “замальованих” нитками елементів.Особливими є вишивки села Космач. Яскраві жіночі сорочки з горизонтальними уставками, на яких переважає красива осіння гама. А от снятинські сорочки славились “рукавами-червонянками”, вишитими бавовняними нитками. Цікавими були покутські вишиванки. Чого варті лише місцеві назви візерунків: кучері звіздаті, чубаті, вусаті цілі, клинчасті головочки, зерняткові, чубаті, черковці, сливкові.

Львівська область
Львівська вишита сорочка славиться різноманітністю візерунків у різних районах. Цікаво, що, наприклад, на півночі та на півдні Львівщини традиційна вишивка була зовсім не схожою, незважаючи на невелику відстань.Через таку строкатість вишиванок, спільні риси визначити досить складно.
Сокальська вишиванка – легка та контрастна, виконана чорними нитками. Рідше на Сокальщині трапляється червона та жовта вишивка чи їх поєднання. Від сорочкок інших районів Сокальська вирізняється незакритим білим простором між елементами малюнка. Акуратні чорні візерунки створюють враження легкого мережива. Виконують їх поверхневим шиттям — хрестиком, стебнівкою. На Сокальщині в кінці XIX століття для вишивання часто використовували геометричний орнамент. На початку XX століття на сорочках все частіше вишивають рослинні візерунки з мотивами руж, тюльпанів, барвінку. Вони компонуються у вигляді смуг, галузок з квітами, букетів або віночків з квітів та листків.Багаті та вишукані візерунки вишивали на рукавах, манжетах та комірах (на тих частинах сорочки, які було видно з-під верхнього одягу).
Яворівська вишивка є більш яскравою. Для цього району характерними кольорами є: зелений, червоний, жовтий та помаренчевий. Зрідка тут використовують чорний. Вражали вбрання Яворівщини й красою своїх кроїв. Упродовж історії тут склалися свої методи гаптування (вишивка гладдю, що на Львівщині має назву гапт), які набули широкої популярності. Наприкінці XIX століття яворівський гапт називали «славною яворівкою». Узори складалися з дрібних мотивів, таких як «сосонки», «купочки», «деревця», «клинці», «кривульки», а вишивали їх хрестиком, «стебнівкою».
Вишивка Городоцького району вражає своїми контрастами. Оригінальні червоні візерунки, без сумніву, ефектно виглядають на білому полотні. Червоний колір інколи поєднують із синім або чорним.

Київська область
Звичайні українці робили орнамент на вишиванках Київщини, використовуючи нитки чорного та червоного кольору. Тканина самої вишиванки зазвичай була білого кольору. Червоний колір - наш народ вірив, що цей колір наповнює енергією, він був символом любові, сонця та життя. 
Чорний колір - відігравав особливу роль для наших предків, адже завжди вважався символом української землі та її плодовитості.
Набуття кольорами сакрального змісту далеко не єдина традиція, крім цього з’явилось чимало вірувань, які стосувалися вишиванки київської області. Наприклад наші предки вірили, що якщо одягнути немовля в вишиванку, зроблену з батьківської - то вона буде щасливою. Для хлопчиків першу вишиванку робили з рукава батькової сорочки, а для дівчинки - з маминої.
Головною особливістю вишиванки Київщини був її вільний крій та фасон. Ці сорочки мали широкий поділ, пишні рукава та комірець-стійку. Низ такої вишиванки прикрашали спеціальним орнаментом - зубцями. Чоловічі сорочки на Київщині мали доволі стриманий дизайн. Низький комірець, широкі рукава на манжеті та застіжки біля шиї - це ті елементи, які були притаманні чоловічим сорочкам того часу. Київська вишивка наносилася на кінці рукавів та комір вишиванки.
Жіноча вишиванка Київщини містила унікальні орнаменти виконані синіми та червоними бавовняними нитками. Щоправда, згодом на зміну синьому кольору прийшов чорний - це зробили з практичного погляду, бо сині нитки швидко линяли. Чоловічі вишиванки мали більш стриманий дизайн. Вони мали низький комірець і широкі прямі рукава, які дуже часто призбиралися в манжет. Біля шиї чоловічі сорочки стягувалися застіжкою — шовковим шнурком або стрічкою, що просилялися крізь дві петлі. Прикрасою служили вишивки на кінцях рукавів, пазусі та комірі.
Літні люди на Київщині зазвичай носили мінімалістичні вишиванки з сіро-блакитним орнаментом.
Окрім традиційний технік, київська вишиванка вирізнялася простим орнаментом, який був виконаний у вигляді геометричних фігур, що нагадували листя та квіти. Основними фігурами були ромби, зірки та квадрати, з яких майстрині складали необхідний малюнок.

Крим
Кримські татарки любили вишивати. Природно, що їхня вишивка відрізняється від більшості типових на материковій Україні. Важливими тут є контрасти (які можна побачити й на народному верхньому одязі). Вони часто використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку.
Головні знаки, використовувані майстрами тут такі: жіночій знак — вигнута гілка (егрі дал) — означає мінливість, динамічність, розвиток. Чоловічий — родове дерево — надійність, стійкість та сила. Гвоздика – літня людина. Тюльпани символізують молодих хлопчаків, а рози – жінок. Є також символ «марам», який досить часто зустрічається на вишивці і орнаментах, особливо головних покривалах і поясах з широкої вовняної тканини (учк'урах) – це «дерево життя».

Полтавська область
Вишивка Полтавської області характеризується стриманістю тонів. Найвідоміша вишивка – це білим по білому. Та характерним для регіону є й блакитний, коричневий, сірий та червоний кольори ниток. Рослинний і геометричний орнаменти в цьому регіоні об'єднуються. Улюблені рослинні мотиви – гілка або зламане дерево, хміль. Основні геометричні мотиви – хрестик, ромб, трикутник, зірки. Жіночу полтавську вишиванку вирізняє багате, складне та водночас ніжне, так зване «тонке» оздоблення рукавів.

Чернігівська область
Особливими є вишиванки Чернігівщини. Вони поєднали у собі стримані мотиви Полтавщини та візерунки Київської області. Серед вишивки білим на білому з'являються червоні та чорні вкраплення. Характерними техніками є лічильна гладь, вирізування, виколювання, кольорові мережки, які отримали назву «чернігівське розшивання».

Кіровоградська область
На старовинних вишивках Кіровоградщини збереглася символіка ранніх землеробів: образ Великої Богині, якій поклонялись трипільці і яку що зображали у вигляді пташки та світового дерева. Пізніше поширеними стали пишні різнобарвні рослинно-геометризовані орнаментальні мотиви. Цей регіон відомий власним швом під назвою «солов'їні вічка», коли на полотні виколювались дірочки.
Жіночі сорочки Миколаївської області вирізнялися чотирикутними вирізами довкола шиї та вільними, без зборок у зап`ясті рукавами. Використовувалися рослинні мотиви: сосна, дубове листя і шишки хмелю, різноманітні квіти та квітучі гілки. Цікаво, що такий елемент як лінія, котрий використовувався як розмежувальний компонент вишивки, був символом землі або межі між добром і злом. Не менш популярними були зооморфні мотиви.
Традиційні одеські сорочки з пухликами шили з білої бавовняної тканини. Пухлик – це збирана тканина на рукаві трохи нижче плеча. Саме пухлик додає рукавам пишності та об'єму. Стоячий широкий комір густо збирали у дрібні «зморшки», які оторочували тоненьким рубчиком. Верхній край рукавів призбирували, а нижній вишивали геометрично-рослинним візерунком у техніці хрестика. Основними кольорами були переважно червоний, чорний, синій та жовтий. Вузькою смужкою обробляли краї рукавів.

Запорізька область
Запорізька область відома своєю чоловічою, так званою чумацькою сорочкою із широкими рукавами, де вишивкою оздоблювався лише комір. Рукави служили своєрідним прапором для подачі сигналу при переправі через дніпровські пороги. Тут використовували всі основні геометричні фігури та їхні поєднання.

Харківська область
Харківщину ж з-поміж інших регіонів вирізняє те, що орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності. Характерний мотив вишивки тут саме «Дерево життя». Під цим мотивом знаходився або зиґзаґоподібний орнамент (меандр), що символізував підземну воду, або квіти, перевернуті голівками донизу, котрі символізували підземний світ.

Донецька область
У Донецькій області вишивки вирізняються теплою гамою кольорів. У них багато сонця, більше червоного кольору, ніж чорного. Орнаменти яскраві, чорно-червоні на світлому тлі. Якщо рослинні мотиви, то це пишні квіти, цілі букети і дерева. Зображали й птахів. Оздоблювали рукави, рідше коміри та поділ. Вишивали різними техніками, окрім хіба що яворівки і низинки.

Луганська область
Особливістю Луганщини є поліхромні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою або поєднували різні за фактурою нитки для рельєфності візерунка. Тут здавна вишивали хрестом і гладдю.

Дніпропетровська область
Для Дніпропетровщини, поряд із традиційними прадавніми геометричними орнаментами, існування яких не можна окреслити хронологічними межами, в ХVІІ–ХVІІІ століттях стали характерними в одязі рослинні орнаменти. Українці цієї місцевості носили сорочку з домотканого грубого полотна з широкими і просторими рукавами, комір сорочки прикрашався вишивкою, груди на «пазусі», рукави на плечах і на «обшлагах» теж були вишитими. Хлопці носили сорочки з повністю вишитими грудьми. Майстрині володіли великою кількістю швів.

Використані ресурси:
https://www.libr.dp.ua/?do=ukrainica&lng=1&id=22&idg=14

https://spadok.org.ua/narodna-vyshyvka-i-vbrannya/vyshyvanky-ukrayiny-vid-luganska-do-lvova
https://rubryka.com/article/kod-natsiyi-vyshyvanka-u-riznyh-regionah-ukrayiny/

https://dnister.in.ua/articles/286770/legenda-pro-vishivanku-yaki-tipovi-vishivanki-dlya-oblastej-vzdovzh-dnistra-de-ih-pobachiti

середа, 14 травня 2025 р.

Наука це світ відкриттів і пізнання

До Дня науки в бібліотеці №11 було проведено пізнавальний захід для дітей під назвою "Наука – це світ відкриттів і пізнання".
У рамках заходу учні 2–5 класів стали учасниками перегляду серії навчально-пізнавальних фільмів, які відкрили їм захопливий світ науки – від таємниць Всесвіту до дивовижних явищ природи. 
 

Діти дізналися:

Чому небо синє, а трава зелена? Чому жовтіє восени листя? 
Коли світло проходить через атмосферу, більшість його спектру продовжує свій шлях. Але синій та фіолетовий кольори "чіпляються" за молекули повітря і відбиваються в різні боки. Саме це надає нашому небу його характерний колір!
#
У клітинах листя міститься зелена речовина – хлорофіл? Саме завдяки йому рослини виробляють життєво важливі поживні речовини, необхідні для всього живого! Хлорофіл поглинає всі кольори сонячного спектру, окрім зеленого, який він відображає. Тому ми бачимо листя зеленим!



Як працює магніт і чому він притягує метал? (В магніті є спеціальні частинки.)

Уяви собі, що магніт – це такий собі маленький супергерой. У нього є невидима сила, яка діє навколо нього. Цю силу називають магнітним полем. Ти її не бачиш, але вона є!
Чому ж магніт притягує залізо?
Ця невидима сила магніту дуже "любить" деякі метали, особливо залізо (з нього роблять, наприклад, цвяхи, скріпки) та сталь (це міцний сплав заліза, з якого роблять багато речей, від ложок до машин).

А чому саме їх? Уяви, що всередині залізних предметів є мільйони крихітних-крихітних частинок, схожих на малесенькі стрілочки або компаси. Зазвичай ці "стрілочки" дивляться куди завгодно, у різні боки, і ніби сплять.

Але коли поруч з'являється наш магніт-супергерой зі своєю силою, він ніби командує: "Ану, шикуйсь!". І всі ці маленькі "стрілочки" всередині металу слухняно повертаються і шикуються в одному напрямку. Коли вони так вишикуються, сам металевий предмет на деякий час стає трішки магнітним і починає "хотіти" приєднатися до великого магніту. Ось чому він і притягується!



Як виникає веселка та чому бджоли літають?
Уяви, що сонячне світло – це білий промінчик, але насправді в ньому сховані всі кольори: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий (як у твоїх олівцях!).


Коли після дощу в повітрі залишається багато маленьких краплинок води, сонячний промінчик проходить крізь них. Кожна краплинка працює як маленьке дзеркальце або збільшувальне скло. Вона розкладає біле світло на всі його кольори.


Ці кольори шикуються в небі у велику гарну дугу, яку ми й називаємо веселкою! Щоб побачити веселку, сонечко має бути в тебе за спиною, а дощик – попереду.


🐝 Чому бджілки літають?

У бджілок є крильця, хоч і маленькі. Але вони махають ними ду-у-у-уже швидко! Навіть швидше, ніж ти встигнеш моргнути оком!


Коли бджілка так швидко махає крильцями, вона відштовхує повітря вниз. А повітря, ніби пружинка, штовхає бджілку вгору. Це називається "підйомна сила". Саме ця сила дозволяє бджілці підніматися в повітря і літати від квіточки до квіточки, збираючи смачний нектар.


Маленькі глядачі з подивом відкривали для себе, що наука — це не лише формули та лабораторії, а й постійне дослідження світу навколо нас: від звуків і кольорів до далеких планет і глибокого океану.


Цікаві факти, якими ми поділилися з дітьми:


В організмі людини більше бактерій, ніж клітин.


Восьминоги мають три серця. Одне (головне) жене блакитну кров, багату на металічні елементи, як залізо і мідь, по всьому тілу, а два інші — зяброві — проштовхують кров через зябра.

У пустелі Сахара колись росли дерева і жили динозаври.

Сонце настільки велике, що в ньому помістилося б понад мільйон планет, таких як Земля!

Ось так просто! Природа повна чудес! 


Такі зустрічі допомагають формувати в учнів інтерес до навчання, розвивати допитливість і любов до пізнання. Бібліотека №11 і надалі буде підтримувати ініціативи, які сприяють розвитку інтелектуального потенціалу молодого покоління.

День науки – це нагода ще раз нагадати, що знання змінюють світ!

Весела наука

Друзі, поспішаємо поділитися чудовими новинами! Днями, напередодні професійного Дня працівників науки України, який цього року відзначатиметься 17 травня, у стінах нашої затишної бібліотеки №11 вирувала справжня наукова феєрія! Ми провели захопливий науковий квест під назвою "Весела наука", який об'єднав юних дослідників та їхніх батьків у цікавій подорожі світом знань.
Метою квесту було: пробудити інтерес до науки через гру, дослідження та книжки.
"Хто багато книг читає, той багато дуже знає."

Атмосфера була наелектризована цікавістю та бажанням розгадувати таємниці. Учасники квесту, поділившись на команди, із захопленням переходили від станції до станції, де на них чекали різноманітні експерименти, головоломки та пізнавальні завдання.
Маленькі науковці мали змогу:
Провести захопливі хімічні досліди, спостерігаючи за дивовижними перетвореннями речовин.
Розгадати фізичні загадки, дізнаючись про закони, що керують нашим світом.
Перевірити свою кмітливість у біологічних вікторинах та логічних іграх.
Поринути у світ математичних головоломок, розвиваючи свої аналітичні здібності.
Сміх, здивування та радість відкриттів лунали у кожному куточку бібліотеки. Діти не лише отримали нові знання, але й відчули себе справжніми науковцями, які здатні на неймовірні відкриття.

Працівники Бібліотеки №11 щиро вітаємо всіх працівників науки України з їхнім професійним святом! Ваша праця є неоціненним внеском у розвиток нашої країни та всього людства. Ми пишаємося тим, що можемо бути частиною цього великого процесу, надихаючи молоде покоління на нові знання та звершення.
Дякуємо всім учасникам квесту "Весела наука" за їхню активність, допитливість та чудовий настрій! Сподіваємося, що цей захід запалив у їхніх серцях іскру досліджень та бажання пізнавати світ навколо.
Слідкуйте за нашими новинами, адже бібліотека №11 завжди готує для вас багато цікавих та пізнавальних заходів! До нових зустрічей!

неділя, 11 травня 2025 р.

Мовна вишиванка

Вишиванка ще з давніх давен стала символом українського народу, його єдності та традицій. Цей одяг вважається не лише оберегом від біди, а й символом краси, щасливої долі та приналежності до українського роду. В Україні вишиванка є святинею та передається від покоління до покоління, розповідаючи історію українського народу крізь роки та століття. Існує безліч легенд про українську вишиванку.

В нашій бібліотеці в рамках клубу "Мовограй" до Дня вишиванки пройшла цікава мовно - естетична година, на якій дітей познайомили з історією виникнення вишиванки, значення символів, кольорів.
познайомили з однією з легенд про вишиванку "Як з'явилась вишиванка"
Та провели майстер - клас з виготовлення вишиванки з паперу.Мета: закріпити знання дітей про Україну; продовжувати розширювати та збагачувати знання дітей про особливості національного одягу українського народу, зокрема, вишитої сорочки, її значимість, особливості колориту та символіку; навчити дітей передавати побачене у процесі аплікації, бачити спільне та відмінне в національному одязі хлопчиків та дівчаток.Формувати уявлення про те, що вишиванка – це сімейний оберіг,інтерес до завдань художньо-естетичного характеру, кмітливість, творчу фантазію; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, зокрема, вишиванки як невід’ємного елементу національного вбрання.

Читай — грай — вигравай


11 травня у бібліотеці №11 відбулося захоплююче заняття для дітей — шаховий етюд під назвою "Читай–грай–вигравай". Маленькі учасники поринули у світ інтелектуальної гри, розбираючи цікаві шахові позиції та вчились стратегічному мисленню. 
                         






Під час заняття діти аналізували різні ігрові ситуації, розглядали можливі ходи та обговорювали найкращі варіанти рішень. Це була чудова можливість не лише вдосконалити шахові навички, а й розвинути логіку та уважність.
 
Всі завдання на блозі: https://chipschess.blogspot.com/?m=1

Дякуємо всім, хто долучився! До нових зустрічей за шахівницею та книжками!


Літературна спадщина Тодося Осьмачки

Упродовж 15 травня в бібліотеці №11 було проведено серію інформаційних хвилинок, присвячених 130-річчю з дня народження Тодося Осьмачки — од...

Мітки

8 березня (4) Європа (9) Безпека дитини (8) Великдень (9) Винаходи (6) Виставка картин (5) Виставка робіт (5) Всесвітній день авіації і космонавтики (3) Всесвітній день біженців (4) Всесвітній день читання вголос (6) Відомі люди (31) Війна (17) Вікторини (21) Голокост (5) День Гідності та Свободи (6) День Державного Прапора України (6) День Соборності (8) День захисника України (9) День знань (10) День книги (22) День незалежності України (10) День української мови та писемності (11) Екологія (20) Клуби (1) Масляна (5) Математика (5) Мистецтво (25) Музика (9) Небесна Сотня (7) Новий рік (19) Обереги (8) Пам'ятки культури (4) Письменники (68) Письменники України (67) Подорожі (5) Різдво (11) Святий Миколай (6) Сторінка історії (67) У світі права (14) Україна (199) Українські сучасні письменники (15) Урок історії (24) Цікавинки (174) Чорнобиль (4) Шахи (15) безпечний Інтернет (19) виставка художніх робіт (8) голодомор (6) день Європи (5) день пам'яті (11) день родини (7) здоровий спосіб життя (45) книги (84) книжкова виставка (25) літературна мандрівка (10) майстер-клас (33) патріотичне виховання (6) свято (42) українська мова (26) українська письменниця (17) українська поетеса (7) український письменник (15) художник (5) художня виставка (5) художня виставка Катерини Баужі (2) ігрове навчання (43)