Мій родовід: З чого почати сімейне дослідження

Сьогодні в нашій Публічній бібліотеці для дорослих №11 пройшов практичний тренінг з генеалогії до Міжнародного дня сім'ї.

Мета: національна та особиста ідентичність, збереження пам'яті, самопізнання, медична генеалогія, зв'язок поколінь,отримати цілком практичні та конкретні результати – підтвердити родинні зв’язки, права на нерухомість, довести національність предка (польську, чеську, німецьку, єврейську) з метою переїзду в іншу країну на підставі коренів, дізнатися про родові захворювання і таке інше

Дослідження родоводу: з чого почати та як проводити?Замислювались коли-небудь: "Ким був мій прадід?" Або, може, просто ловили себе на думці: "Що я взагалі знаю про своє походження?" Ці питання живуть, напевне, у кожному з нас. Буває, згадаєш якусь історію про прабабусю, яка пережила Голодомор, чи про дідуся, що пройшов війну, і одразу ж з'являється цей внутрішній потяг: дізнатися більше про своє коріння, про тих, хто подарував тобі життя.
І тут допоможе генеалогія. Звучить по-науковому, правда? Ніби це щось тільки для архівістів у пильних бібліотеках. Але насправді генеалогічне дослідження – це набагато більше, ніж просто історія. Це справжня пригода, така собі експедиція у минуле власної родини. Можна розплутати давні таємниці, віднайти забуті імена та знову оживити історії, які, здавалося б, давно зникли.
Наше минуле, хочемо ми того чи ні, формує нас теперішніх. І що найкраще — сьогодні зайнятися дослідженням свого родоводу може буквально кожен.

Що таке дослідження родоводу?
Якщо говорити просто, генеалогічне дослідження — це цілеспрямований пошук інформації про ваших пра-пра-предків, їхнє життя, всі ті події, що їх стосувалися, і, звісно, місця, де вони мешкали. 

Це не просто збір даних, ні. Це серйозна, майже наукова робота, яка включає в себе пошук рукописів у старих архівах, їхнє кропітке вивчення, глибокий аналіз знайдених відомостей і, як фінальний акорд, побудову родовідного дерева. Адже те, як побудувати родове дерево — це лише візуальна "вершина айсберга".
Основна ж маса інформації — всі ці біографії, чудернацькі чи сумні історії, точні факти народження, шлюбу та смерті — все це сховано "під водою" цієї схеми.

Існує кілька способів дослідження:
Самостійний пошук — ви самі крок за кроком занурюєтесь у пошук. Це вимагає чимало часу та певних знань.
Глибоке архівне занурення — робота безпосередньо з документами у державних архівах.
Онлайн-дослідження — використання доступних цифрових баз даних та платформ.Часто комбінуються всі варіанти. Тільки так можна зібрати повну картину.

Архіви та джерела інформації.
- FamilySearch. Це справжній велетень серед генеалогічних ресурсів, один з найбільших у світі! Тут тисячі архівних матеріалів, зокрема й з України. Знайдете метричні книги та списки з київських, львівських архівів. А ще, що важливо, є безкоштовні курси для новачків.
- Ancestry. Ще один глобальний гравець, величезний онлайн-портал, де зібрані мільярди записів – від метрик до імміграційних документів з усього світу. Тут можна не лише будувати своє родовідне дерево, а й шукати родичів за їхніми базами даних чи навіть робити ДНК-тести. Тільки майте на увазі: більшість "фішок" тут платні.
- Національний банк репресованих. Якщо в родині були ті, хто постраждав від радянських репресій (а таких, на жаль, було багато), цей проект Українського інституту національної пам’яті – ваш перший і дуже важливий крок. Тут сотні тисяч імен за період 1917-1991 років. Знайшли когось? Тоді можна глибше копати в архівах СБУ чи МВС.
- Колекції документів та метричних книг з Головного архіву давніх актів у Варшаві. Чимало метрик з українських земель (особливо Львівщини, Перемишльщини, Волині, Прикарпаття) за 1728-1951 роки доступні онлайн саме тут. Обов'язково зазирніть, раптом ваші предки там!
- Szukaj w archiwach (Шукай в архівах). Цей польський ресурс – просто знахідка! Десятки мільйонів цифрових копій документів з польських архівів. Якщо ваші корені тягнуться з тих країв, це незамінний, і головне, абсолютно вільний та безкоштовний помічник.
- Pra.in.ua - База жителів України 1650-1920 рр.. Це амбітний український проєкт, що вже зібрав понад 3,3 мільйони записів. Ви можете навіть самі доповнювати базу своєю інформацією, а система швиденько підкаже вам потенційні родинні зв'язки. Єдиний нюанс: тут поки що немає посилань на самі оригінальні документи.
- Інформаційний портал "Перша світова війна 1914-1918". Це офіційний банк документів про учасників Першої світової війни. Якщо хтось із ваших рідних служив у російській імператорській армії, тут можна знайти відомості про поранених, загиблих, зниклих безвісти, нагороджених. І, що зручно, можна завантажити скан-копії архівних документів до свого родоводу.
- Електронний банк документів "Пам'ять народа". Незважаючи на деякі ідеологічні моменти, це чи не найкращий ресурс для пошуку інформації про учасників Другої світової війни в Червоній Армії. Тут зібрані дані з "Меморіалу" та "Подвигу народа", є доступ до сканів документів, інформації про місця поховань та нагороди.
- Ще є цікавий ресурс Family Historian 7 – це відома програма для Windows 10, що дозволяє точно й легко створювати та переглядати сімейні дерева. Користувачі відзначають її простоту у використанні та точність відображення даних про родини. Програма пропонує багато можливостей для форматування, кольорів та шрифтів. Вона інтегрується з веб-базами даних, розширюючи можливості пошуку.

– Український Генеалогічний Форум (УГФ);
– Відкритий список (репресовані 1917–1991 років);
– Victimsholodomor — єдиний реєстр жертв Голодомору (списки загиблих у Голодомор українців за областями);
– Реєстр Війська Запорозького 1649 року;
– Запити про радянських військовополонених, які перебували під вартою у Німеччині у 1941–1945 роках (назву перекладено з російської);
– Yad Vashem — центр досліджень Голокосту пропонує базу імен людей, які загинули під час Голокосту.

Багато інформації по укаїнців є на російських сайтах:
– Меморіал (банк даних про воїнів Другої Світової Війни);
– Пам’ять народу;
– Подвиг народу;
– Портал про Першу Світову;
– Великий російський альбом (база фотографів і фотоательє);
– Сталінські розстрільні списки;
– Списки украдених (архівні переліки остарбайтерів).

Для пошуків родичів-емігрантів будуть корисні такі посилання:
– National Archives of Australia — національний архів Австралії. Тут є списки пасажирів, які прибули на континент у період 1898–1972 роках.
– The Statue of Liberty―Ellis Island Foundation — організація зі збереження Статуї Свободи. На сайті можна знайти списки пасажирів-емігрантів, які висадилися в Нью-Йорку. Із 1892 до 1954 року через острів Елліс до США прибуло 12 млн людей із різних країн, тому з 1982 року тут діє музей. Один із напрямів його діяльності — генеалогічні дослідження. Всі охочі можуть створити акаунт на сайті музею і зробити запит про предка.
– Canada.ca — офіційний сайт уряду Канади. Тут можна знайти дані з канадських портів Галіфакс, Нова Шотландія, Монреаль і Квебек, Сент-Джон, Нью-Брансвік (різні періоди з 1608 по 1935 рік).
– CEMLA — організація, що досліджує міграцію в Аргентині. На сайті є списки пасажирів, які прибули до країни (дані за 1882–1932 роки й окремі книги за 1930–1950-ті роки).- Скористайтеся зведеним каталогом метричних книг України. Також можете пошукати інформацію в Міжархівному пошуковому порталі — станом на кінець 2022 року до цього проєкту приєдналося 4 архіви.
- Ще одна цінна база для пошуків — «Український мартиролог XX ст.», де станом на кінець 2022 року зібрана інформація про 103 562 репресовані особи (1920-1950-х років).

Найперші архіви для досліджень — обласні. Тут нас цікавлять три види документів:
– Метричні книги — церковні документи, де записували хрещення (народження), вінчання (одруження), смерть людей певного населеного пункту.
– Сповідальні книги (сповідний розпис, сповідальна відомість) — щорічний обов’язковий подвірний перепис на Великдень, де зазначали причину, якщо хтось з членів родини не йшов до сповіді.
– Ревізійні казки — акти обліку платників податків Російської імперії. Усього відбулось 10 ревізій. У них містяться відомості про власника двору: ім’я, по батькові та прізвище, якщо таке вже існувало, соціальний стан, вік (за минулим переписом і актуальним), а також відомості про родичів, які мешкали із ним.

Органи реєстрації актів цивільного стану (РАЦСи)
Тут можна отримати документи про близьких родичів (бабусь, дідусів): свідоцтво про народження, шлюб чи смерть. Це може знадобитися, щоб довести спорідненість (прямий кровний зв’язок між предком і нащадком).

Надалі можна продовжувати роботу в центральних архівах у Києві (тут можуть бути більш давні відомості). Як правило, на сайтах архівів є форма для запиту, яку треба заповнити. Важливо вписувати інформацію по одній конкретній людині, проте максимально точно й повно.
Нерідко потрібні вам справи можуть зберігатися у зовсім іншому архіві, ніж той, у який ви звернулися.

Архіви Міністерства внутрішніх справ (МВС) та Служби безпеки України (СБУ)
У ці архіви теж треба писати запит (електронний або паперовий лист). Кожен запит реєструють як офіційний, після цього архів не більш як через місяць має надіслати відповідь.
Якщо потрібних документів немає в СБУ, архів може порадити, куди ще можна звернутися. Наприклад, документи про депортацію, виселення, розкуркулення та кримінальні справи, пов’язані з Голодомором зберігаються в архіві МВС.
Навіщо це все?
Попри всі ті виклики, про які ми говорили, дослідження родоводу неймовірно цінне. Це те, що вартує кожної вашої хвилини, кожного зусилля. Бо це те, що залишиться з вами, і навіть після вас, назавжди.
Однозначно, буде цікаво.

Книжкова пригода з Наталією Осипчук»

13 травня працівники бібліотеки для дорослих №11 організували дві творчі зустрічі із сучасною українською письменницею Наталією Осипчук, 

для учнів 4-х класів НВК «Ерудит». В цілях безпеки захід провели у школі.

Під час зустрічей діти мали чудову можливість познайомитися з творчістю письменниці, дізнатися більше про її книги, натхнення та шлях у літературі. Наталія Осипчук щиро спілкувалася з юними читачами, презентувала свою книгу для дітей "А я не хочу бути роботом"

Учні активно брали участь у бесіді, авторка презентувала свою книгу не просто розповідаючи, а й залучала дітей створюючи інсценізацію твору, при цьому зберігаючи інтригу, що буде далі... 

Учні із захопленням слухали авторку та відкривали для себе нові сторінки сучасної української літератури. Дізналися, що таке ономастика, вчили скоромовки, діти співали власні вірші та декламували вірші Ліни Костенко. 

 Такі зустрічі сприяють розвитку читацької культури, заохочують дітей до читання та творчості.

 

Працівники Бібліотеки для дорослих №11 щиро дякуємо бібліотекарю НВК «Ерудит», педагогам та Наталії Осипчук за співпрацю і теплу атмосферу зустрічей.

Цифрові навички для активного життя

Світ технологій невпинно змінюється, і ми в Бібліотеці для дорослих №11 переконані: навчатися чомусь новому можна і варто в будь-якому віці. Наші працівники продовжують активну роботу над проєктом «У світі медійної грамотності». 

Це не просто проєкт з навчання — ХАБ цифрової освіти, це простір для спілкування й взаємодії, де кожен може отримати підтримку та впевнено опанувати сучасні гаджети та технології. 

Останні заняття нашого курсу були присвячені практичним навичкам, які роблять повсякденне життя простішим та безпечнішим. Разом із нашими читачами ми розібрали багато важливих тем:

•  Вчилися створювати надійні паролі та відновлювати доступ до акаунтів. Тепер наші учасники знають, як захистити свої дані від сторонніх.
•  Розібралися, як правильно оновлювати додатки на смартфонах і планшетах, а також як працює синхронізація, щоб важлива інформація завжди була під рукою.
• Опанували зручний спосіб замовлення ліків за допомогою спеціалізованих мобільних додатків. Це помітно заощаджує час і дає змогу знайти потрібні медикаменти за вигідними цінами.
• Вивчили, як додавати нові контакти та — що надзвичайно важливо для сучасного документообігу — як надсилати файли у форматі PDF.

Кожна зустріч — це не лише теорія, а насамперед багато практики та відповідей на запитання, які турбують наших користувачів. Приємно спостерігати, як страх перед технікою зникає, а на зміну йому приходить цікавість та задоволення від результату.

Дякуємо всім учасникам за активність та прагнення до саморозвитку! 

Наш проєкт триває, запрошуємо на подальші заняття, попереду ще багато цікавого.
Залишайтеся медіаграмотними разом із нами!

Любов у кожному серці

У бібліотеці для дорослих №11 відбувся творчий майстер-клас із виготовлення букетів із кукурудзяного листя (талашу), приурочений одному з найзворушливіших весняних свят — Дню матері. Ця особлива подія, яка щороку припадає на другу неділю травня, вшановує любов, вдячність та ніжність до найріднішої людини у житті — мами. Мама — це цілий всесвіт, сповнений турботи, підтримки та безмежної любові. Саме тому напередодні свята бібліотека №11 наповнилася теплою атмосферою, творчим натхненням і щирими емоціями.

Учасники майстер-класу власноруч створювали оригінальні букети з кукурудзяного листя — екологічного природного матеріалу, який здавна використовувався в українському народному мистецтві.

 Під час заняття присутні ознайомилися з технікою підготовки талашу до роботи, навчилися формувати пелюстки, листя та декоративні елементи, а також опановували способи поєднання деталей у єдину композицію. 

Метою заходу стало поєднання творчого розвитку, екологічного виховання та популяризації українських народних традицій. Майстер-клас сприяв розвитку фантазії, естетичного смаку, дрібної моторики рук та вміння бачити красу у простих природних матеріалах. 

Учасники не лише здобули нові навички, а й створили власноруч букети квітів для своїх матусь — символи любові, вдячності та душевного тепла. 

У наш непростий час українські матері щодня демонструють силу, витримку та незламність. Вони є берегинями родинного затишку, підтримкою для своїх дітей та справжнім уособленням доброти й турботи. Саме тому такі творчі зустрічі допомагають зберігати тепло людських сердець, єднати покоління та дарувати позитивні емоції. 

Бібліотека для дорослих №11 щиро дякує всім учасникам заходу за активність, натхнення та щиру атмосферу. Нехай у серцях українських мам завжди живуть любов, добро і ніжність, які вони щедро дарують цьому світу.

Щасливі миті

У бібліотеці для дорослих №11 панує особлива атмосфера тепла, ніжності та любові. До Дня матері в читальній залі бібліотеки відкрилася фотовиставка «Щасливі миті» викладачки художнього відділення Київської дитячої школи мистецтв №1 — Ганни Вергун.

Виставка присвячена найважливішій темі — цінності материнства. Через об’єктив фотокамери глядач може відчути тепло маминих обіймів та побачити щирі прояви любові, які супроводжують перші дні життя дитини.


Щасливі миті для матусі — це народження дитини. Саме такі щирі, ніжні та справжні фото були обрані для виставки. Кожна світлина наповнена емоціями, тишею перших днів життя малюка та особливим світлом материнської любові.

Народження дитини — це неймовірне диво, яке назавжди змінює життя жінки. Перші миті, перші дні та місяці життя малюка хочеться зберегти у пам’яті назавжди. І саме фотографія допомагає зупинити ці безцінні моменти, щоб знову і знову повертатися до них серцем.

Мама — це цілий світ для дитини. Це тепло, турбота, підтримка, ніжність і любов без умов. Мама — це людина, яка завжди чекає, розуміє, обіймає та вірить. Її любов — найсильніша у світі, а її серце здатне зігріти навіть у найтемніші часи.

Виставка «Щасливі миті» нагадує кожному з нас про важливість родини, материнської любові та тих простих моментів щастя, з яких і складається життя.

Запрошуємо всіх охочих відвідати фотовиставку у робочі години бібліотеки №11 та поринути у світ щирих емоцій, любові й теплих спогадів.

Європейські цінності – наш вибір

 До Дня Європи в Україні, дата 9 травня обрана на честь Декларації Шумана (1950 рік), яка заклала фундамент для створення сучасного Європейського Союзу. у Бібліотеці для дорослих №11 представлена тематична виставка-огляд «Європейські цінності – наш вибір».

Книги представлені на виставці розкривають такі важливі теми, як повага до прав людини, свобода слова, демократичні принципи, багатокультурна гармонія. Тисячолітня історія України є невід’ємною складовою історії Європи.

Під час бесіди-обговорення відвідувачі обмінювалися власними оцінками значення європейських цінностей та їхньої ролі в майбутньому держави.

Після отримання у червні 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна впевнено крокує до нового формату. 

Для українців День Європи — це не про формальність, а про захист свободи, права людини та демократії, які стали основою нашої ідентичності в умовах боротьби за незалежність.

Бібліотека для дорослих №11 і надалі буде організовувати культурно-просвітницькі заходи, спрямовані на формування свідомого, активного й відповідального громадянського суспільства.

Запрошуємо всіх охочих відвідати бібліотеку, ознайомитися з виставкою та долучитися до пізнання спільних європейських цінностей!

Компас прав

Кожен із нас щомісяця стикається з рахунками за електроенергію, воду чи газ. Але чи завжди ми впевнені в обґрунтованості цих нарахувань і в якості наданих послуг? Сфера ЖКГ часто нагадує заплутаний лабіринт, у якому легко загубитися.

Саме тому в Бібліотеці для дорослих №11 у квітні та травні було організовано серію зустрічей «Компас прав», спрямованих на соціальне інформування мешканців громади.

Наші зустрічі-обговорення стали майданчиком для живого діалогу, де кожен міг озвучити наболіле та отримати алгоритм дій та поради. 

Основні акценти були зроблені на:

•  Як діяти, куди звертатися, якщо відсутнє гаряче водопостачання  або в під’їзді тижнями немає світла.
•  Розбирали механізм подання претензій та складання актів-претензій (споживач викликає представника виконавця (ЖЕК, ОСББ, водоканал тощо) для складання акта, якщо послуга надається не в повному обсязі.
• Чому важливо читати договір із постачальником і які обов’язки (крім оплати) має споживач.

Пільги та субсидії: Актуальні зміни в законодавстві та державна підтримка в опалювальний сезон.

Чому це важливо?
Бібліотека не лише місцем для читання, а й центр практично-інформаційної допомоги громаді. Знання своїх прав — це перший крок до того, щоб зробити своє життя комфортнішим, а систему надання послуг — прозорішою.

Ми прагнемо, щоб наші відвідувачі відчували себе впевнено у правовому полі.

Творча зустріч з Олександром Козинцем

Коли слова зачіпають найглибші струни душі, народжується особливий момент — саме так можна описати творчий вечір із Олександром Козинцем, що відбувся в стінах нашої Бібліотеки для дорослих №11. Зустріч із цим надзвичайно талановитим письменником, поетом і педагогом огорнула всіх неймовірним теплом і залишила після себе незабутні враження.
Олександр Козинець - кандидат педагогічних наук, доцент Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Співає в камерному хорі «Moravski». Народився в місті Лубни.

Поговорили про головне: як не опускати руки, де шукати натхнення щодня та чому українська культура — це наша суперсила, яка допомагає триматися у важкі часи.


Олександр Володимирович зачитував свої твори, прослухали пісні, які відгукувалися кожному присутньому. Його поезія — це суміш ніжності, філософії, глибокої любові та роздумів про життя. 

Гості мали змогу поставити запитання про творчий шлях автора, дізналися секрети написання книжок та джерела його невичерпної енергії.

Традиційне завершення зустрічі — теплі побажання на сторінках книг та пам’ятні фото, які ще довго нагадуватимуть про цей вечір.

«Творчість — це міст між душами», — саме це відчуття панувало в залі протягом усієї зустрічі.

Ми щиро дякуємо Олександру за зустріч, за подаровану книгу для читачів бібліотеки, за його відкритість та за ту світлу енергію, яку він подарував нашим читачам.

 Також дякуємо всім, хто завітав до нас і розділив ці миті!

Лауреати Шевченківської пемії

 Цьогоріч ми відзначаємо особливу дату в культурному календарі України — 65-ту річницю з дня заснування Національної премії імені Тараса Шевченка. Це найвища творча відзнака, яка за десятиліття стала справжнім барометром нашої ідентичності та символом інтелектуального спротиву.

З цієї нагоди наша бібліотека провела літературний флешмоб «Голоси національного визнання».


У межах заходу локація бібліотеки була адаптована під майданчик для проведення літературних читань, під час яких було представлено творчий доробок видатних поетів та прозаїків — лауреатів Національної премії.

Окрім читань, ми підготували для вас тематичну експозицію «Шевченківські лауреати: від витоків до сучасності». Тут ви знайдете як раритетні видання 60-х років, так і найсвіжіші бестселери, що отримали «золоту медаль» Тараса Шевченка останніми роками.

Завітайте до Бібліотеки №11! Візьміть до рук книгу, яка змінила українську літературу. Можливо, саме вона змінить і ваш світогляд.

Герої книг у мемах

Чи знаєте ви, що меми винайшли не підлітки в TikTok, а серйозний британський вчений ще 50-років тому? 

 3 травня в нашій Бібліотеці для дорослих №11 відбувся справжній сімейний івент (захід) — цифрова майстерня «Герої книг у мемах».

Мета заходу: 

популяризувати читання серед дітей і дорослих;

показати, що класична та сучасна література може бути цікавою й сучасною;

розвинути креативність, гумор та командну роботу;

навчити створювати власні меми.

Присутні дізналися, що, меми — це не просто смішні картинки з інтернету. Це ціла історія!

• Ми з’ясували, що саме слово «мем» придумав вчений-біолог  ще 50 років тому.

Слово «мем» (meme) з’явилося не в чатах, а в науковій праці. Його вигадав британський еволюційний біолог Річард Докінз у своїй книзі «Егоїстичний ген». Докінз взяв грецьке слово mimeme (те, що імітується) і скоротив його, щоб воно було схоже на англійське gene (ген). Він описав мем як «одиницю культурної передачі». Як і гени в біології, меми «розмножуються», передаючись від людини до людини через навчання або імітацію (ідеї, мелодії, мода, технології).

• Побачили меми, які малювали люди ще до появи комп’ютерів (навіть у Давньому Римі!).

Найвідоміші приклади:

Sator Arepo Tenet Opera Rotas: Давньоримський магічний квадрат-паліндром, який знаходили по всій Європі.

Kilroy was here (Тут був Кілрой): Знамените графіті часів Другої світової війни (чоловічок з довгим носом, що заглядає через стіну). Це був справжній вірусний символ, який солдати малювали всюди

Дізналися, як звичайний смайлик :-) змінив наше спілкування.

Після теорії ми взялися за гаджети. Завдання було непросте, але дуже цікаве: перетворити відомих книжкових персонажів на героїв сучасних мемів. 

Сьогодні меми — це не просто жарти. Це мова спілкування, інструмент політичної агітації, маркетингу та спосіб швидкої рефлексії на події у світі. Якщо раніше мем міг жити роками, то зараз вони виникають і зникають за лічені дні, стаючи все більш складними та абстрактними.

Такі цифрові майстерні допомагають дітям подивитися на читання під іншим кутом. Через гумор та цифрові технології класика стає ближчою і зрозумілішою. А ще — це чудовий спосіб провести час усією родиною.

Дякуємо всім за креатив!