Шевченкове слово

9 березня, в Бібліотеці для дорослих №11 до дня народження Тараса Григоровича Шевченка, в читальній залі представлена книжкова виставка.

Цей день перетворився на день щирих розмов та відкриттів. Ми разом згадували, про що насправді писав Тарас:

•  про неймовірну любов до України, яка актуальна як ніколи;
•  про гідність, свободу та незламність духу;
•  про людяність та долю кожного з нас.

Особливо зворушливо було чути, як у стінах бібліотеки знову оживало пророче слово. Наші гості залюбки декламували уривки з улюблених творів поета — від рядків з поеми «Катерина» до проникливої інтимної лірики. Кожне слово звучало по-новому, гостро та щиро.

Завітайте до нас, щоб перегорнути сторінки великої історії, знайти натхнення у пророчих рядках та просто побути у колі «своїх».

Потяг часу

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове заняття з української мови, на якому звернулися до історії. Ще раз повторили часові форми дієслів.А також виконали закріплюючі вправи.

Порівняно зі своїми предками, праслов'янською й давньоукраїнською мовами, сучасна українська мова має простішу дієслівну систему. Особливо серйозних змін зазнала система дієслівних часів.

 Відмінності сучасного відмінювання дієслів від давньоруського полягають у втраті закінчення 3-ї особи однини -ть у дієслів І-ї відміни (несе, сохне, знає, але воно збереглося у зворотних формах — несеться, знається),

 переході прикінцевого редукованого [ъ] в [о] у першій особі множини (несемо, сохнемо, знаємо, хвалимо, єсьмо), а також переході носових [ǫ] та [ę] -  у голосні [u] і [ja] (графічно «у» та «я»), пом'якшення [s] у словах єсьм, єсьмо, перехід [і] (на письмі и) у [ɪ] (на письмі «и»).

У діалектах спостерігають такі риси, як збереження «-ть» у дієсловах І-ї відміни на Слобожанщині (несеть, сохнеть, знаєть), ствердіння прикінцевого «т» у закінченнях 1-ї особи однини і 3-ї множини (хвалит, ходит, бігают), утрата прикінцевого «-ть» у дієслів ІІ-ї відміни (ходе, хвале), утрата закінчення «-є» на південному сході (біга, співа, зна), стягнення голосних в Карпатах (бігат, знат).

В українській мові дієслова мають три основні часові форми (часи):
минулий (дія відбулася: писав),
теперішній (дія відбувається зараз: пишу) та
майбутній (дія відбудеться: писатиму/буду писати),

які змінюються за видами (доконаний/недоконаний), особами, числами або родами.

Має три форми:

Проста (доконаний вид): зроблю, підемо.

Складна (недоконаний вид): читатиму, співатимеш.

Складена (недоконаний вид): буду писати, будуть робити.

Вид дієслова: Недоконаний (незавершена дія — робив) та доконаний (завершена/результативна дія — зробив), що встановлюється питаннями:

• що робити? — недоконаний вид, який виражає незавершену дію: співати, відвідувати, переконувати
• що зробити? —доконаний вид, який виражає завершену дію: заспівати, відвідати, переконати
  

В українській мові дієслово має 5 типових форм.

 Ці форми можна розпізнати за характерними закінченнями:

• неозначена форма (інфінітив): писа-ти, говори-ти, літа-ти, гримі-ти, мерзну-ти, дивува-ти;
• особова форми: (він) пиш-е, писа-в-Ø, напиш-е, буде + писа-ти, писати-ме, писа-в-Ø + би, хай + пиш-е;
• дієприкметник: пожовті-л-ий, посиві-л-ий; писа-н-ий, підписа-н-ий; залюбл-ен-ий, бач-ен-ий; вими-т-ий, коло-т-ий; активні дієприкметники (пишучий) українській мові не притаманні, цю функцію виконують описові конструкції — що (або який) пише.
• безособова на -но/-то: написа-но, зробле-но,прожи-то, випи-то;
• дієприслівник: пиш-учи, любл-ячи, підписа-вши, полюби-вши.

Дієслівні форми — це однокореневі слова з різними граматичними ознаками (категоріями). 

Узявши інфінітив за вихідну форму, можна за певними правилами утворити всі інші типи форм. Дієслівні форми мають відмінні і спільні ознаки.

Форма дієслова	На яке питання відповідає	Як змінюється
інфінітив	що робити? що зробити?	незмінювана форма
особова	що роблю? що робив? що робитиму? що робив би? що робимо?	за способами, часами, особами, числами, родами
дієприкметник	який(а, е, і)?	за родами, відмінками, числами
безособова (форми на -но/-то)	що зроблено?	незмінювані, тільки доконаний вид
дієприслівник	що роблячи? що зробивши?	незмінювані

Безособові дієслова

Безособовими називаються дієслова, що означають дію (або стан), яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета): вечоріє, смеркає, підмерзає, розвидняється, щастить. Вони вживаються без суб'єкта (підмета) й іноді мають при собі додаток у формі знахідного або давального відмінка (мені щастить, його нудить, вам хочеться).

Безособові дієслова означають:

• явища природи (розвидняється, підмерзає, світає);
• стихійні явища (замело, занесло, висушило, залило);
• фізичний стан людини або її відчуття (нудить, трусить);
• психічний стан людини (гнітить, хочеться, не віриться);
• буття, існування, стан або нестачу їх (минулося, не стало);
• випадковість явища, незалежність його від особи (щастить, таланить).

Вправи:
Тест
1)У якому рядку записані тільки дієслова:
а) теплий, бігав, грів;
б) зійшла, шумить, оживає;
в) читання, малює, йде.
2) У якому рядку дієслова - синоніми:
а) йдуть, стрибають, крокують;
б) думають, міркують, гадають;
в) говорять, балакають, мовчать.
3) Познач дієслова – антоніми:
а) працювати , відпочивати;
б) крокувати, марширувати;
в) блищати, сяяти.
4) У якому рядку дієслова вжиті в переносному значенні:
а) віє вітер, квітнуть яблуні, вмивається земля;
б) дівчинка читає, плаче немовля, спить мама;
в) шепочуть листочки, плачуть берези, усміхається сонечко.

5)Прочитайте, знайдіть дієслова, утворіть форми минулого і майбутнього часу
Весна йде, красу несе, а в тій красі радіє все.

6)«Вилучи зайве» .

Розквітли                   Задзюрчать             Гріє
Прилинул                  Розтанули               Пахне
Припекло                 Заспівають               Заграло
Прокинуться            Запахнуть                 Цвіте
Ожило                      Милуватимуть         Зеленіє

відповіді👇

1.б, 2.б, 3.а, 4.в.
5. йде (йшла, йтиме, прийде, буде йти)
 несе (несла, нестиме, принесе, буде нести)
 радіє (раділа, радітиме, зрадіє, буде радіти)

6. 1-4,2-2,3-3.

Світ української літератури

З нагоди Всесвітнього дня письменника у нашій Бібліотеці №11 відбулася особлива зустріч — літературний вояж під назвою «Світ української літератури: Літературні візитки».

Це був далеко не типовий лекторій. Замість звичних сухих біографій ми обрали шлях до живих, захопливих історій, які приховуються за знаними іменами.

Наша мета — показати, що українські класики й сучасники — це не лише застиглі образи з підручників, а справжні, емоційні, пристрасні люди з дивовижним талантом і невичерпною енергією.

 Обговорили, чому сьогодні важливо читати Сергія Жадана, Оксану Забужко та Артема Чеха. Адже саме вони прямо зараз створюють «візитку» суцільної незламності України у світі.

 

«Невідоме про відомих»: Ми гортали «візитки» відомих українських авторів, розгадували вікторину "впізнай письменника за описом. та його діяльністю.

 

До заходу бібліотекарі підготували книжкову виставку ". Ми відібрали видання з найкращим дизайном та найцікавішим наповненням, щоб кожна книга сама «просилася» до рук.

Наші відвідувачі — це люди з неймовірним життєвим досвідом, і їхні роздуми стали головною прикрасою вечора.

«Сьогодні я зрозуміла, що українська література — це не лише про сум і боротьбу. Це про неймовірну естетику, інтелект і, як не дивно, про дуже тонкий гумор», — поділилася враженнями пані Олена, постійна читачка нашого абонементу.

Дякуємо всім, хто провів цей час із нами! Ви довели, що в епоху цифрових технологій жива книга та щира розмова залишаються найкращим антистресом.

Слідами диких тварин

В бібліотеці для дорослих №11, 1 березня до Всесвітнього дня дикої природи , відбувся пізнавальний квест для дітей «Слідами диких тварин», який об’єднав юних читачів навколо теми природи, екології.

Головною метою квесту було:

• розширити знання дітей про диких тварин України та світу;
• зацікавити дітей до читання;
• навчити розпізнавати сліди тварин і дізнатися більше про їхній спосіб життя;
• формувати дбайливе ставлення до природи;
• розвивати спостережливість, логічне мислення та вміння працювати в команді.

Учасники вирушили у захопливу «експедицію» сторінками книг та інтерактивними станціями. Діти відгадували загадки, шукали підказки серед книжкових полиць, розпізнавали сліди лісових мешканців, виконували творчі завдання та брали участь у вікторині.


Виконуючи завдання юні дослідники дізналися цікаві факти про тварин, які на межі зникнення а деяких видів залишилося лише до 2 особин.

Під час квесту учасники:

• навчилися розрізняти сліди різних тварин;
• дізналися про середовище їхнього проживання та харчування;
• усвідомили важливість збереження природного балансу;
• вдосконалили навички командної роботи та взаємодопомоги;
• відкрили для себе нові книги про природу. 

                                                 

За проханням дітей, додатково провели майстер клас, виготовили паперових тварини із підручних матеріалів.

Захід пройшов у дружній атмосфері. Діти активно долучалися до виконання завдань, проявляли кмітливість та щиро раділи кожній знайденій підказці. 

Квест «Слідами диких тварин» ще раз довів, що бібліотека — це не лише місце для читання, а й простір для цікавого навчання, гри та відкриттів.

Щиро дякуємо всім учасникам та запрошуємо на наступні заходи! 

Кольоровий настрій

Виставка дитячих малюнків   “Кольоровий настрій” читача бібліотеки, учня 324 школи - Ореста Нестеранка 8 років. (навчається в художній школі мистецтв №1)

Стіни бібліотеки для дорослих №11 прикрашали роботи талановитого Ореста Нестаренка. Оресту всього 8 років, але його малюнки вже створюють справжню атмосферу свята в нашій читальній залі.

Експозиція відкрилася 10 лютого і триватиме до 10 березня. Кожна робота — це окрема історія, сповнена щирості, сміливих кольорів та дитячої безпосередності.

На виставку завітали особливі гості — однокласники Ореста зі школи №324. Разом із викладачем, Наталією Володимирівною, вони з захопленням розглядали роботи, ділилися враженнями та щиро раділи успіхам свого друга. Орест поділився, яку техніку малювання любить найбільше. Саме такі щирі творчі зустрічі перетворюють нашу бібліотеку з простої книгозбірні на справжній осередок культури в районі.

Дитяча творчість — це дзеркало душі, і ми щасливі, що маємо можливість показувати такі таланти нашим читачам. 

Поетичний подих Криму

У рамках всеукраїнської ініціативи «Єдиний день читання для Криму» в нашій бібліотеці для дорослих №11 пройшли літературні читання під назвою «Поетичний подих Криму». Ця подія об’єднала любителів слова, збереження історичної пам’яті та любові до українського Криму.

Метою заходу було привернути увагу до багатої культурної спадщини Кримського півострова, переосмислити його історію через призму художнього слова та підтримати незламний зв’язок між материковою Україною та Кримом.

Упродовж зустрічі звучали вірші та уривки з прозових творів українських і кримськотатарських авторів, чия творчість глибоко переплетена з історією півострова. Учасники ділилися своїми спогадами про Крим, декламували улюблені рядки й обговорювали важливість літератури в збереженні національної пам’яті. 

Особливий емоційний відгук викликали кримськотатарські поетичні тексти — голос корінного народу, що розповідає про свою історію, культуру та боротьбу за право залишатися на рідній землі. Атмосферу доповнила участь наймолодшого гостя, який щиро намагався прочитати вірш про маму кримськотатарською мовою. 

«Поетичний подих Криму» став не лише літературним заходом, а й майданчиком для єднання, підтримки й віри. Через поезію та прозу ми вкотре усвідомили: Крим — це Україна, це душа культури, це історична пам’ять і наше спільне майбутнє.

Щиро дякуємо всім учасникам і гостям за тепло, яке ви привнесли в цю подію, за любов до українського слова і за натхнення. Нехай такі зустрічі продовжують об’єднувати нас і надихати на нові зустрічі в стінах нашої бібліотеки.

У межах всеукраїнської ініціативи «Єдиний день читання для Криму» в нашій бібліотеці для дорослих №11, 26 лютого, відбулися літературні читання під назвою «Поетичний подих Криму» — подія, що об’єднала читачів навколо слова, пам’яті та любові до українського Криму.

Метою заходу стало привернення уваги до культурної спадщини Кримського півострова, осмислення його історії через художнє слово та підтримка незламного зв’язку між материковою Україною і Кримом.


Протягом заходу звучали поезії та уривки з прозових творів українських і кримськотатарських авторів, чиє життя та творчість пов’язані з півостровом.

Учасники заходу ділилися власними спогадами про Крим, читали улюблені рядки, обговорювали значення літератури в збереженні національної пам’яті. Особливо зворушливо було послухати кримськотатарські поетичні тексти — як голос корінного народу півострова, його історії та боротьби за право жити на рідній землі. Найменший учасник, намагався прочитати вірш про маму кримськотатарською. 

Захід «Поетичний подих Криму» став не просто літературною подією, а простором єднання, підтримки й віри. Через поезію та прозу ми вкотре переконалися: Крим — це Україна, це культура, це пам’ять, це майбутнє.

Дякуємо всім учасникам та гостям за щирість, натхнення та любов до українського слова. Нехай читання об’єднують нас і надихають на нові зустрічі у стінах нашої бібліотеки.

Гумор і стійкість

«Гумор — це велика річ, рятівна річ»

Марк Твен

До Міжнародного дня оптиміста у бібліотеці для дорослих №11 відбувся теплий і натхненний захід дотепних історій, присвячений гумору як інструменту боротьби зі стресом. У щирій та дружній атмосфері учасники мали нагоду не лише посміятися, а й замислитися над тим, яку важливу роль відіграє оптимізм у нашому житті — особливо в непрості часи.

Бібліотекарі ознайомили присутніх з історією свята, яке щороку відзначають 27 лютого. Міжнародний день оптиміста (International Optimist Day) започаткували члени Optimist International ще на початку ХХ століття. Спочатку його святкували 1 квітня, але замість традиційних жартів заохочували до добрих справ, що формують світле й оптимістичне майбутнє.

Під час заходу говорили про те, хто такі оптимісти, чим вони відрізняються від реалістів і песимістів, та як зберігати внутрішню рівновагу навіть у період війни. Згадали й основні положення «Кредо оптиміста», що надихають бачити позитив, підтримувати інших, розвиватися та впевнено дивитися в майбутнє.

Окрему увагу приділили філософському розумінню оптимізму. У цьому контексті згадали ім’я Готфрід Вільгельм Лейбніц, який вважав, що ми живемо в «кращому з усіх можливих світів». Його ідеї й сьогодні надихають шукати сенс і можливості навіть у складних обставинах.

Метою зустрічі було:

• показати гумор як потужний психологічний ресурс у складні часи;
• підвищити емоційну стійкість учасників;
• створити безпечний простір для спілкування та обміну досвідом;
• популяризувати українську та світову літературу, яка піднімає настрій.

Присутні не лише спілкувалися, а й активно практикувалися — виконували вправу «Мій антистрес-жарт», вчилися трансформувати негативні думки в позитивні, опановували швидкі способи емоційного перемикання: дихальні техніки, «30 секунд вдячності», рефреймінг (зміна кута зору)

, метод «стоп-кран». Обговорили й такі дієві інструменти самодопомоги, як експресивне письмо та медитація майндфулнес — техніки, що допомагають знизити напругу й навчитися жити «тут і зараз». 

Цікавим доповненням стала розмова про колоротерапію та вплив кольорів на емоційний стан. Учасники дізналися, як заспокійливі відтінки синього й зеленого сприяють гармонії, а жовтий і червоний додають енергії та життєвої сили.

Основні кольори-оптимісти та їх вплив:

Жовтий: Колір сонця, що сприяє оптимізму, інтелектуальній активності, покращує настрій та додає впевненості.
Помаранчевий: Енергійний колір, який заряджає бадьорістю, стимулює творчість, допомагає долати апатію та додає теплоти.
Червоний: Колір сили, активності, підвищує рівень енергії та стимулює до дії, що важливо для енергійних людей.
Яскраво-зелений/Салатовий: Колір життєвої сили, свіжості, допомагає збалансувати енергію та налаштуватися на гармонійний позитив.

Як застосовувати кольоротерапію:

Одяг та аксесуари: Носіння яскравих речей (шарфи, сумки, светри) додає бадьорості протягом дня.
Інтер'єр: Додавання кольорових акцентів у кімнаті (подушки, картини, свічки) (наприклад, жовті елементи на кухні).
Харчування: Вживання "кольорових" продуктів (цитрусові, морква, перець, яблука).
Візуалізація: Перегляд кольорових зображень, природи (квіти, небо). Такий підхід допомагає підтримувати високий рівень енергії, необхідний для оптимістичного сприйняття світу.

Захід ще раз довів: сміх об’єднує, підтримує та допомагає вистояти. Гумор не заперечує реальність — він допомагає її пережити.

“Нехай у складні часи гумор буде не втечею від реальності, а способом її пережити.”

Мандрівні прикметники

Сьогодні в нашій бібліотеці пройшла мовна гра, заняття мовного простору "Етномовники" для дорослих.Темою було повторення утворення прикметників від власних назв українських міст.

Правопис прикметникових форм від географічних назв.

Прикметники від географічних назв творяться звичайно за допомогою суфікса [-ськ-]

Приклад: Київ — київський, Харків — харківсь­кий, Чорнобиль — чорнобильський,

Причому, відповідно до фонетичних законів української мови, стаються такі зміни:

г, ж, з (дз) + -ськ(ий) = -зьк(ий) (-дзьк(ий)).
Приклад: Буг — бузький, Кривий Ріг - криворізький, Запоріжжя — запорізький, Арциз - арцизький, Бунге - бунзький, Збараж - збаразький, белз - белзький,

к, ц, ч + -ськ(ий) = -цьк(ий).
Приклад: Прилуки — прилуцький, Кагарлик — кагарлицький, Кобеляки — кобеляцький, Кременчук — кременчуцький, Бахмач — бахмацький, Буча - буцький, Бучач - бучацький, Гадяч - гадяцький, Кадубівці - кадубівецький, Дунаївці - дунаївецький, Маневичі - манеївецький, Стебник - стебницький,Гірник - гірницький

с, х, ш + -ськ(ий) = -ськ(ий).
Приклад: Одеса — одеський, Черкаси — черкаський, Золотоноша — золотоніський, Сиваш — сиваський, Калуш - калуський,

суфікс [-к-] випадає:

П'ятихатки — п 'ятихатський, Бородянка — бородянський, Боярка — боярський,

іноді випадає суфікс [-ц-]

Приклад: Васютинці — васю-тинський, Капустинці — капустинський;

якщо відкритий склад з [о, є]стає закритим, то ці голосні чергуються з[ і ]: 

Приклад: Гуляйполе — гуляйпільський, Лозове — лозів-ський, Берегове — берегівський, Жердове — жердівський, Му­качеве — мукачівський, Хмелеве — хмелівський;

але в прик­метниках, утворених від інших слов'янських назв,[ о, є ] збе­рігаються в закритому складі.

Перед суфіксом [-ськ-] м'який знак не пишеться:,

Приклад: Ірпінь — ірпінський, Прип 'ять — прип 'ятський, Бершадь — бершадський;

але після [-л-] м'який знак пишеться зав­жди: 

Приклад: Хорол — хорольський, Ворзель — ворзельський, Трипілля — трипільський, Сімферополь — сімферопольський.

при збігу приголосних у твірній частині між ними може з'явитися вставний[-о-] або [-є-]:

Приклад: Луб­ни — лубенський, Гречинці — гречинецький, Драбівці — дра-бовецький;

 у відносному прикметнику білоцерківський (від назви Біла Церква) відбулося чергування вставного [-о-[ з [-і-].

Іноді, шоб утворити прикметник від географічної назви, одного суфікса [-ськ-] недостатньо. Тоді використовують склад­ні суфікси (з інтерфіксами):

[-івськ-] додається переважно до назв, що мають форму множини: 

Приклад: Вишняки — вишняківський, Москаленки — мо-скаленківський, Семипілки — семипілківський, Півні — півнівський, Загальці — загальцівський,

[-анськ-] додається до деяких назв на [-а-]: 

Приклад: Биківня — биківнянський, Рогізна — рогізнянський, Рудня — руднянський, Будища — будищанський, Ружа — ружанський, Залуччя — залучанський;

[-енськ-] додається до багатьох назв на [-є:-] 

Приклад: Рівне — рівненський, Красне — красненський, Підлісне — підлісненський, Стави­ще — ставищенський, Городище — городищенський;

[-инськ-] часом додається до іншомовних назв: 

Приклад: Ялта — ял­тинський, Баку — бакинський, Караганда — карагандинський, Аляска — аляскинський, Сочі — сочинський, Чита — читинсь­кий, Амудар 'я — амудар Інський.

Прикметники, утворені від географічних назв, написаних через дефіс, пишуться також через дефіс:

Приклад: Пуща-Водиця — пуща-водицький, Михайло-Коцюбинське — михайло-коцюбинський, Кам 'янець-Подільський — кам 'янець-подільський, Віта-Поштова — віта-поштовий, Київ-Товарний — київ-товарний, Нью-Йорк — нью-йоркський, Ла-Манш — ламанщський.

Прикметники, утворені від географічних назв, що склада­ються з прикметника та іменника, пишуться разом: 

Приклад: Біла Цер­ква — білоцерківський, Гостра Могила — гостромогильський, Вітряні Гори — вітряногірський, Західна. Європа — західноєвро­пейський.

Від географічних назв, у яких вже є суфікс -ськ-, відносні прикметники утворюються додаванням закінчення -ий:

Приклад: Луцьк — луцький, Скадовськ — скадовський, Куп'янськ — куп'янський, Покровське — покровський.

У деяких словах приголосні основи не змінюються:

Приклад: Перемишль - перемишльський, Радомишль - радомишльський

https://sites.google.com/site/literaturnakartaostapavisni/%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%8F%D0%BC/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D0%B8-%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%8F/%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2
https://webpen.com.ua/pages/linguistic_norm/geographical_names.html

Тризуб — символ сили нації

До Дня Державного Герба України в бібліотеці для дорослих №11 відбувся пізнавально-інтерактивний захід «Тризуб — символ сили нації», що пройшов у форматі історичного калейдоскопа. 

Учасники заходу здійснили подорож сторінками української історії — від трипілля, княжих часів Київської Русі до сьогодення. Присутні дізналися про походження тризуба як родового знака князя Володимира Великого, різні трактування його символіки, а також про непростий шлях державного герба України крізь століття заборон і відродження.


Особливий інтерес викликала інтерактивна частина заходу. Гості бібліотеки із задоволенням долучилися до історичних ігор, виконували пізнавальні завдання, розгадували факти й міфи про тризуб, брали участь у вікторині на знання державних символів. Такий формат не лише активізував увагу учасників, а й сприяв живому обговоренню та обміну думками.

Захід став нагодою ще раз усвідомити, що тризуб — це не просто державний знак. Це символ сили, єдності та незламності української нації, знак, який об’єднує покоління й нагадує про нашу історичну спадщину та відповідальність за майбутнє.

Такі зустрічі не лише поглиблюють знання з історії, а й сприяють формуванню національної свідомості, гордості за свою державу та поваги до її символів.

Дякуємо всім учасникам за активність, цікаві думки та щиру зацікавленість!
Запрошуємо до бібліотеки для дорослих №11 на нові пізнавальні та культурні події.

Небесна Сотня — тобі схиляємо уклін

У межах вшанування подій Революції Гідності та Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні у бібліотеці для дорослих № 11, 19 лютого відбувся день інформування. Для відвідувачів було підготовлено тематичну добірку книжок, що розкривають події Євромайдану, боротьбу українців за свободу, гідність і незалежність, а також увічнюють пам’ять Героїв Небесної Сотні.

Небесна сотня – це посланці Бога

За нас віддали всі своє життя.

І в них біла лише одна дорога –

Пішли навіки в майбуття!

 

Після проголошення незалежності у 1991 році Україна опинилася між двома протилежними цивілізаційними векторами: європейським курсом, спрямованим на демократичний розвиток і зменшення залежності від росії, та спробами повернення у сферу впливу рф. Росія системно намагалася зберегти контроль над Україною, використовуючи мовне питання, регіональні відмінності, політику історичної пам’яті, а також фінансуючи й контролюючи проросійських політиків.

Це протистояння стало передумовою двох масштабних народних виступів — Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років. Помаранчева революція, викликана масовими фальсифікаціями президентських виборів, засвідчила готовність українців відстоювати демократичні цінності та сприяла розвитку громадянського суспільства. Водночас внутрішні політичні конфлікти згодом призвели до розчарування в демократії та повернення до влади проросійських сил.

У 2010 році президентом став Віктор Янукович, який зосередив у своїх руках владу та запровадив авторитарні методи управління. За його правління посилився тиск на громадян і державні інституції, а Україна знову була визнана «частково вільною» країною за оцінками міжнародних організацій.

Європейська інтеграція стала для активної частини суспільства шансом на системні реформи й остаточний вибір європейського шляху. Проте у листопаді 2013 року уряд раптово зупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це рішення спричинило масові протести, відомі як Євромайдан. Жорстокий розгін мирних демонстрантів 30 листопада лише посилив спротив, який переріс у Революцію Гідності — боротьбу не лише за європейський вибір, а й за свободу, людську гідність та право українців самостійно визначати майбутнє своєї держави.

Художня література та публіцистика

• «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності» — збірка спогадів безпосередніх учасників протесту, що показує події з різних точок зору, від студентів до волонтерів.
• «Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014» — хроніка подій революції через щоденникові записи й свідчення.
• «Небесна Сотня. Герої не вмирають» — документальне видання про учасників Майдану, що віддали життя за свободу.
• «Майдан. Революція Духу» (Антін Мухарський) - публіцистична розповідь про дух протесту, самопожертву та громадську солідарність, події зими 2013–2014 роках
• «Я з Небесної Сотні» Рудневич М. - повість про три вирішальні доби на Майдані. Ви згадаєте все, ви ще раз переживете ті тривожні лютневі дні і, мабуть, будете плакати, і ще довго пам’ятатимете простого хлопця зі щирою душею — Макса зі Сміли...

• «Вогняна зима» Кокотюха А. А.— у центрі твору — доля звичайних людей, чиє життя докорінно змінилося під час протестів 2013–2014 років. Герої опиняються по різні боки барикад: бізнесмен стає активістом Автомайдану, продавчиня — волонтеркою, а колишній військовий — командиром спецпідрозділу.
• «Намальовані люди» Іванцова М. - книга являє собою детальну художню хроніку подій, які відбувалися взимку 2013–2014 років в Україні, зосереджуючись на Революції Гідності. У ній зображено життя звичайних людей, що стали учасниками драматичних і доленосних історичних подій.

Нехай у наших серцях завжди палають свічки пам’яті за героїв Небесної Сотні. Зупинимося на мить, віддамо шану тим, хто пожертвував своїм життям за нашу спільну долю, свободу, незалежність та волю України. Герої залишаються вічними, поки ми пам'ятаємо про них!