"Своя правда, і сила, і воля"

1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, який надав всенародної легітимності проголошенню самостійної України дня 24-го серпня. Історичне рішення підтримали в усіх 27 адміністративних регіонах.

24 серпня 1991 року український парламент проголосив незалежність України. Тодішній голова Верховної Ради Леонід Кравчук, як досвідчений політик, вирішив провести ще й всенародний референдум.

На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» позитивно відповіли 28 млн 804 тис. респодентів – понад 90 відсотків зі всіх, хто голосував. А брали участь у голосуванні 31 млн 891 тис. громадян. За суверенну Україну висловились в усіх 27 її регіонах країни. Найменше – в Криму: понад 54 відсотки від тих, хто голосувв. Найбільше – на Тернопільщині: майже 99 відсотків.

Загальнонаціональна підтримка переважною більшістю українських громадян Акта проголошення незалежності України зняла будь-які сумніви в його легітимності й праві українського народу жити у власній незалежній державі. Народне волевиявлення на користь незалежності державності України забезпечило незворотність процесу українського державотворення і створило міцне підґрунтя для офіційного визнання її державної незалежності членами міжнародної спільноти

Через те, що участь у голосуванні на референдумі взяли 84,2% тих мешканців України, хто мав тоді право голосу, підтримку державній незалежності України під час референдуму фактично надали 76% її дорослого населення.

За ці роки, під впливом різних обставин – і політичних, і соціально-економічних – поширеність підтримки незалежності нашої країни неодноразово зазнавала коливань, але жодного разу не знижувалася до критичної межі у 50 відсотків.

Абсолютна більшість респондентів - 70% - вважають, що Україна і Росія мають бути незалежними державами, "з відкритими кордонами, без віз та митниць". Значно менша частка (13%) опитаних вважають, що між Україною та Росією має існувати візовий режим. Частка прихильників створення єдиної держави складає 16%. Не змогли визначитися зі своїми преференціями стосовно відносин між Україною та Росією лише один відсоток опитаних.

Абсолютна більшість мешканців в усіх регіонах України (понад 65% в кожному з регіонів) до 2014 року вважали, що Україна і Росія мають бути незалежними державами, але з відкритими кордонами, без віз та митниць. Але анексія Криму та війна на Донбасі кардинально змінила думку людей.

Всупереч економічним негараздам та політичним кризам, які спіткали Україну за 30 років, прихильність її громадян до незалежності своєї держави не тільки збереглася,а і посилилась Понад 84% українців проголосували б за незалежність України, якби референдум відбувся сьогодні.

При цьому в регіональному розрізі найбільше підтримують незалежність на заході України (92,5%) та в центрі (71,6%). На півдні держави участь в умовному референдумі готові були б взяти 56%, а на сході - 45%. При цьому майже третина (29,6%) опитаних жителів східної України проголосували б проти акту про незалежність, тоді як на західній Україні цей показник становить 0,9%.Дослідження проведене Фондом "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" спільно із соціологічною службою Центру Разумкова 

"СНІД: проблема соціальна"

 1 грудня, відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

945 нових випадків ВІЛ-інфекції зареєстровано в Україні у жовтні цього року. 

На сайті Про здоров'я ви зможете більше дізнатися про цей вірус, пройти онлайн тестування. 

Де можна здати безкоштовний аналіз на ВІЛ? Перейдіть за посиланням (виділено синім кольором) 

Де, коли і чому виник СПІД?
Коли світ вперше зіткнувся з ВІЛ-інфекцією, здавалося, вона виникла із нізвідки, але зараз вчені-генетики точно знають, де і коли вірус вперше вразив людей.

Коли багато років тому американські медики вперше виявили СНІД, він здавався таємничим і страшним. І це не дивно. Хвороба вражала імунну систему молодих і здорових людей, залишаючи їх беззахисними перед будь-яким захворюванням. Звідки з'явився цей страшний вірус, ніхто не знав.

Сьогодні нам відомо значно більше про те, як і чому ВІЛ-інфекція стала глобальною. Безсумнівно, вагому роль в її поширенні зіграли секс-працівники. Але не менш суттєвий внесок зробила торгівля, крах колоніалізму і соціально-політичні реформи XX століття.

ВІЛ-інфекція, скоріше за все, виникла в центральній частині західної Африки і вражала спочатку мавп, зокрема, людиноподібних мавп. Потім вірус почав випадково переходити на людей, очевидно, через те, що вони їли м'ясо диких тварин, заражених ВІЛ.

Деякі люди, приміром, мають штам вірусу, дуже схожий на той, що виявили у димчастих мавп-мангабеїв. Але вірус імунодефіциту, який прийшов від звичайних мавп, не став глобальною проблемою.
Нашими найближчими родичами є людиноподібні мавпи, шимпанзе та горили, з якими ми тісніше пов'язані, ніж з іншими мавпам. Але навіть тоді, коли ВІЛ передавався людям від людиноподібних мавп, він не став глобальною проблемою людства.
Штам вірусу, який походить від людиноподібних мавп, як правило, відноситься до типу ВІЛ 1. Але випадки захворювання людей однією з його форм – ВІЛ 1 групи О – в значній мірі обмежується західною Африкою.
Насправді, широке розповсюдження серед людей отримав лише один вид вірусу – ВІЛ 1 групи М (від англійського слова major "основний"), який передався людям від шимпанзе. Більше 90% випадків ВІЛ-інфекції складає зараження саме вірусом М. Звідки виникає справедливе запитання: чому він такий особливий?

Дослідження, опубліковане в 2014 році, мало дивні висновки: у вірусу групи М немає нічого особливого. Він не є особливо заразним, як можна було би очікувати. Втім, схоже, що його глобальному поширенню сприяли обставини. І ними стали радше екологічні умови, ніж еволюційні чинники. Професор Фаріа і його колеги склали генеалогічне дерево ВІЛ-інфекції, проаналізувавши різноманітні ВІЛ-геноми 800 інфікованих людей з центральної Африки.

Нові мутації в геномі відбуваються з постійною швидкістю, тому, порівнюючи дві послідовності геномів і підраховуючи розбіжності, можна з'ясувати, коли два геноми виокремилися від їхнього спільного попередника.
    Ця методика, приміром, виявила, що спільний предок шимпанзе і людини жив що найменш 7 мільйонів років тому.
   "Віруси, які містять рибонуклеїнову кислоту, – такі як ВІЛ – мутують в мільйон разів швидше, ніж ДНК людини", – пояснює професор Фаріа. Це означає, що "молекулярний годинник" ВІЛ цокає дуже швидко.
   Настільки швидко, що вчені виявили, що всі геноми сучасного вірусу імунодефіциту мали спільного попередника не більше 100 років тому. А початком пандемії ВІЛ 1 групи М слід вважати 20-ті роки минулого століття.
   Вчені пішли далі. Оскільки вони знали, де отримали кожен із зразків ВІЛ, вони змогли точно визначити місце початку пандемії. Це місто Кіншаса – зараз столиця Демократичної Республіки Конго.
   І нарешті, вчені звернулися до історичних архівів, щоб дізнатися, чому ВІЛ-інфекція, яка виникла в одному африканському місті в 1920-і роки, перетворилася на всесвітню пандемію.
   Причиною цього став певний збіг історичних, соціальних і політичних обставин.
   У 1920-і роки Конго була бельгійською колонією, а місто Кіншаса – тоді відоме як Леопольдвіль – тільки-но отримало статус столиці. Місто стало першим судноплавним портом на річці Конго, воно швидко зростало і приваблювало тисячі молодих чоловіків, які вирушили сюди на заробітки. А працівники секс-індустрії охоче почали допомагати їм витрачати свої доходи. Вірус швидко поширився серед населення.
   І він не обмежився містом. Дослідники виявили, що столиця бельгійської колонії в 1920-і роки мала найкращу транспортну інфраструктуру в Африці. Завдяки розвиненій залізничній мережі, якою користалися сотні тисяч людей щороку, всього за 20 років вірус поширився на 1 500 кілометрів.
    Для вибуху захворювання в 1960-і склалися сприятливі умови.
   На початку того десятиліття сталася ще одна зміна.
Демократична республіка Конго отримала незалежність і стала привабливим місцем працевлаштування для багатьох молодих людей з франкомовних країн світу, зокрема з Гаїті. Коли через кілька років ці молоді гаїтяни повернулися додому, вони привезли на західне узбережжя Атлантики особливу форму ВІЛ 1 групи М, відому як "підтип Б".
   В 1970-х роках вірус прийшов у великі космополітичні міста Америки – Нью-Йорк та Сан-Франциско - де сексуальна революція сприяла росту сексменшин, які ховались тут від переслідувань. І так вірус знову скористався соціальними та політичними обставинами і швидко поширився в Європі та США.

  "Враховуючи ці обставини, немає жодних сумнівів, що інші види вірусу поширилися би так само швидко, як і підтип Б", – зазначає Нуно Фаріа.
   Історія поширення ВІЛ ще не завершилася. Наприклад, в 2015 році спалах захворювання, пов'язаний з вживанням наркотиків, відзначили в американському штаті Індіана.
   Американські Центри з контролю і профілактики захворювань аналізують послідовності генома ВІЛ і ретельно збирають дані про місце і час зараження, говорить Йонатан Град з Гарвардської школи громадської охорони здоров'я в Бостоні.
   "Ці дані допомагають зрозуміти масштаби спалаху інфекції, а також визначати, коли заходи охорони здоров'я виявлялися ефективними. Оскільки ми зібрали генетичний матеріал від хворих з різною сексуальною орієнтацією, з різних міст і у різний час, ми змогли визначити, що розповсюдження вірусу відбувалося із заходу країни на схід", – пояснює Марк Ліпсіч.
   Визначення груп населення з високим ризиком захворювання допомагає частіше проводити медичні скринінги і таким чином контролювати поширення вірусу.

У книжці наведено основні шляхи зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), можливості запобігання інфікуванню в разі неінтенсивного зараження, подовження періоду безсистемного носійства вірусу і максимально можливого відстрочення різноманітних проявів власне СНІДу — синдрому набутого імунодефіциту. Описано методику супровідного лікування з використанням засобів рослинного походження. Комплексна підготовка стану імунної системи ВІЛ-інфікованих дозволить зменшити вірогідність розвитку запальних захворювань і опортуністичних інфекцій, прояви різноманітної наявної патології, поліпшити якість життя сьогодні та зробити вагомий внесок у досягнення активного довголіття в умовах екологічного забрудненого довкілля.

Вчені впевнені, що такі небезпечні патогени, як ВІЛ , необхідно вивчати крізь призму людського суспільства.

Американські дослідники за допомогою антитіл змогли захисти організм мавпи від ВІЛ майже на півроку. В експерименті, який був проведений у США, вчені ввели мавпі антитіла тільки один раз, а захист тривав 23 тижнів. Після цього дослідники змогли модифікувати антитіла таким чином, щоб вони мали більш тривалий період дії. Якщо тести з мавпами визнають успішними, то стане  можливим проводити перші клінічні випробування на людях. "Цей метод міг би застосовуватися в якості профілактики для ВІЛ-негативних осіб, які знаходяться в групі ризику", - вважає Маркус Альтфельд з Інституту експериментальної вірусології імені Гайнріха Петте у Гамбурзі. До цієї групи, наприклад, належать пари, в яких один з партнерів інфікований ВІЛ.

    

«Дослідник людських душ» - С.Цвейг

   Стефан Цвейг, або Штефан Цвайґ народився 28 листопада 1881, Відень — 22 лютого 1942, Петрополіс поблизу Ріо-де-Жанейро . Австрійський письменник, критик, автор численних белетризованих біографій .

   Стефан Цвейг - письменник складний та суперечливий. Тонкий психолог, що часто тяжіє до незвичайних психологічних і життєвих ситуацій та хворобливих настроїв. Але у своїх творах С. Цвейг ніколи не принижує людину, не зводить її до стану тварини, не зловживає зображенням патологічних станів.
   Цвейг був дружний з Верхарном, Роланом, комуністами - Ж. Р. Блоком, Анрі Барбюсом, листувався з Максимом Горьким. Він схилявся перед Л. Толстим, М. Горьким та Р. Ролланом, високо ставив психологічну майстерність Ф. Достоєвського. Тільки-но почалася перша світова війна, С. Цвейг одним з перших приєднався до заклику Р. Роллана до примирення. Він жадав активної боротьби проти війни. «Чи не звернетесь Ви із закликом до письменників? – просив він Р. Роллана. — Я беруся поширювати його у Німеччині». Пізніше, 1919 р., він приєднався до групи «Кларте». Кларте - міжнародне об'єднання письменників і діячів культури, що існувало в 1919-1928 роках. Створено з ініціативи А. Барбюса.Програма діяльності була викладена в брошурі Барбюса «Світло з безодні» в якій позитивно оцінювався досвід Жовтневої революції 1917 року в Росії та пропагувалися ліві ідеї.
   Цвейг - чудовий новеліст. Він досконало володіє мистецтвом побудови гострого та цікавого сюжету, головним стрижнем якого є психологічний аналіз, він розвинув до віртуозності жанр психологічної новели. 

Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку та зануритись в цікавий світ психологічного аналізу внутрішнього Я змальованого С.Цвейгом.

Цвейг завжди аналізує умови, що породили ситуацію та характер героя. З винятковою проникливістю зобразив він внутрішній світ жінки у його найкращих новелах - "Амок", "Лист незнайомки", "Вулиця в місячному світлі", "Фантастична ніч", "Двадцять чотири години з життя жінки", "Гувернантка".

С.Цвейг " Двадцять чотири години з життя жінки". - Одеса ,Видав."Варіант" - "Два слона".1991 рік.

В книгу включено три новели : "Двадцять чотири години з життя жінки", "Лист незнайомки", "Закат одного серця"

"Двадцять чотири години із життя жінки» - це просто історія, яку жінка розповідає слухачеві (і читачам) саме про 24 години свого власного життя, в яких вона поводилася досить нетипово. Починається вона з натяком на детектив, зі зникнення молодої жінки. Мешканці пансіону, в якому відбуваються події, були сповнені турботи й співчуття, поки не дізналися, що жінка просто втекла з іншим чоловіком. Занепокоєння миттєво перетворилося на осуд, і лише оповідач і англійська пані поставилися до втікачки із розумінням, а пані відчула потребу переповісти оповідачеві історію зі свого життя двадцятирічної давнини. Історія дійсно досить проста, але вона настільки красиво написана і настільки захоплююча, що читається на одному подиху. 

Значне місце посідає у пізньому творчості Цвейга — часу еміграції — жанр історико-біографічного роману («Фуше», «Марія Стюарт», «Магеллан» та інших.). Тонкий психологічний аналіз цих книгах спирається на правильне розуміння духу історії.

С. Цвейг "Марія Антуанетта. Магеллан. "К.: Дніпро ,1991

До книги ввійшли два всесвітньовідомі твори. В багатоплановому творі "Марія Антуанетта" розкрито разючу драму людської слабості, показано занепад ,і зрештою, падіння монархії у Франції.

У другому творі постає образ славетного мореплавця Магеллана, людини величезної сили волі і мужності, що здійснивши неймовірно важке плавання, відкрив людству нові шляхи до пізнання світу.

 

 С. Цвейг затвердив новітнє мистецтво історичного портрета в художній літературі. Серед представників критичного реалізму в Австрії йому належить почесне місце.

С.Цвейг .Три певца своей жизни. Казанова.Стендаль. Толстой .

Незвичайну та захоплюючу подорож долею та внутрішнім світом трьох письменників приготував нам Стефан Цвейг. Шлях кожного він аналізує з граничною ретельністю, кожним по-своєму захоплюється. Дуже цікава і повчальна збірка нотаток та есе. Цвейг, про особливу якість кожного з письменників, міркує часом досить докладно та багатослівно. Занурюючись у внутрішній світ кожного, спостерігаючи за тим, як вони живуть і досліджують світ власного Я, розумієш, що всі вони, хай і по-своєму, стали для нас знавцями глибинних почуттів та емоцій людського серця.


До 1933 р. він жив у Відні та Зальцбурзі. Після фашистського перевороту у Німеччині він її покинув. Живучи останні роки у Бразилії, Цвейг співпрацював у антифашистській пресі. Але в стані душевної депресії, викликаної Другою світовою війною і тимчасовими успіхами гітлерівських військ, він наклав на себе руки в Ріо де Жанейро 22 лютого 1942 року.

В руках, що виростили хліб, Не залишили ні зернини"

Щороку в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів. Це нагода згадати історію, вшанувати тих, чиє життя було зруйноване або знищене у ті страшні часи сталінського режиму.

Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня... Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.

Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.
   О 16.00 год. оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.
    В нашій бібліотеці проводиться інформаційний день до Дня пам' яті та тематична виставка.

Також рекомендуємо до прочитання:

Василь Барка "Жовтий князь"
 

Василь Барка створив "Жовтого князя" - символа демона зла, що приносить лише спустошення, руйнування, біль та смерть. У своєму творі автор відобразив власні спогади про страшне лихо, а також точні свідчення очевидців Голодомору, зокрема його рідного брата та родини. У центрі сюжету – сім'я Катранників, серед яких залишився живим лише молодший син. Життя сім'ї сповнене вражаючих, страшних подій. Але герої в усіх ситуаціях не втрачають людяності. Історична правдивість робить твір Василя Барки цінним для кожного читача.

Улас Самчук "Марія"
 

Вважається, що роман «Марія» - перший художній твір про Голодомор. Він був заборонений у часи радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створений для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Головна героїня – сімдесятирічна Марія, разом із рештою українців зазнає страшного голоду. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.

Кульчицький Станіслав Владиславович "Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення".
 

На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства. В книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду в багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної «революції згори».

Великий голод в Україні 1932-1933 років. У 4 томах. Том 2.

 Свідчення очевидців для Комісії Конгресу США

Другий том чотиритомного видання матеріалів Конгресово-президентської Комісії США з вивчення Великого голоду в Україні 1932-1933 рр. містить свідчення очевидців-емігрантів з України, що були зібрані впродовж 1983-1984 рр. за спеціальною методикою oral history і є доказом геноциду українського народу. Ключова акція уряду (конфіскація всіх продовольчих продуктів тривалого зберігання в українських селах у січні 1933 р.) була здійснена на основі усних вказівок. Вона може бути встановлена тільки за подібністю дій чекістів і комнезамівців у різних селах України, засвідченою людьми, які бачили такі дії на власні очі. Тому свідчення є одним із найцінніших джерел з історії колективізації та Голодомору в Україні 1932-1933 рр.

"Репресовані" щоденники. Голодомор 1932 - 1933 років в Україні."

В Українському інституті національної пам’яті вийшла книга «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932-33 років в Україні», яка зібрала в собі щоденникові записи очевидців Голодомору. Видання вирізняється безпосередністю опису, адже за винятком вступної статті її «авторами» є «учасники» або спостерігачі подій 1932-33 років. Вони подають неоціненні факти, але разом з тим не цураються суб’єктивних думок – що їх дивує, у що неможливо повірити, як це виглядало насправді. Книга складається з щоденників 7 людей, які проживали на Київщині, Харківщині та Одещині та належали до різних соціальних груп – селянство, інтелігенція, партробітник. Деякі з текстів частково або повністю раніше публікувалися.

Семен Стратів "Страта голодом"

Семен Старів вперше опублікував спогади про драматичні події 1930–1933 років в рідному селі Вергуни на Черкащині за кордоном англійською мовою під псевдонімом Мирон Долот, щоб не підставляти своїх рідних в Україні. Над книжкою автор працював майже все своє еміграційне життя і дуже хотів, щоб світ довідався про нечуваний злочин проти українського народу, який замовчувався тодішнім режимом.

У книзі автор описує все те, що сам пережив у страшні роки — від 1929 до 1933. Автор докладно описує період примусової колективізації, боротьбу неозброєних селян за свої ділянки землі, за що їх було нещадно придушено, а самі села спустошені.

У передмові він зазначає: «Історія не занотувала жодного іншого такого злочину, як цей голодомор, направлений проти цілої нації… У світовій історії траплялося багато голодоморів, але голод в Україні 1932–1933 років був політичним голодом… Це був голод народовбивчий, що його Сталін зі своїми однодумцями використовував як спосіб підкорити собі українське селянство».

Голодомор геноцид українського народу 1932-1933

Брошура у стислій формі розповідає про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив 1932-1933 рр. український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошують на її штучності. Вони аргументовано доводять, що творцями Голодомору була верхівка комуністичної партії на чолі з 

Й. Сталіним. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. Брошура описує механізм Голодомору, його зловмисність, кваліфікує його відповідно до Конвенції ООН 1948 р. як геноцид, злочин проти людства. Брошура написана на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використано документальні матеріали, свідчення очевидців.

"Свіча пам'яті. Усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках"

У книзі на основі матеріалів усної історії розкривається глибина трагедії українського народу під час Голодомору-геноциду у 1932–1933 роках. Усні свідчення неспростовно доводять, що акція геноциду українських селян була чітко спланованою більшовицькою владою Кремля. 

Наслідком злочину геноциду, окрім фізичного вбивства мільйонів людей, стало руйнування традиційного українського устрою життя. Голод став зброєю масового біологічного знищення українців, на довгі десятиліття порушив генетичний фонд народу, призвів до морально-психологічних змін у свідомості українців. Традиційна культура та народні звичаї зазнали деформації. Голодомор повністю змінив звичний порядок господарювання на селі. На десятки років українські селяни були зведені до становища безправних колгоспників, позбавлених паспортів та пенсій.

Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії, зокрема, про акт геноциду писали свої твори українські письменники, Голодомор став темою багатьох мистецьких творів.
У понад 40 містах 15 країн світу споруджені пам’ятники чи встановлені інші пам’ятні знаки на вшанування пам’яті жертв Голодомору.

"Скажи СТОП насильству"

 З 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила

 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок і запропонувала урядам, міжнародним та неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми.

Символом проти всіх форм насильства над жінками стала біла стрічка.

Ця дата була обрана в пам’ять про сестер Мірабал – політичних активісток, що в 1960 році були жорстоко вбиті за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо. Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.

 Більшість держав, в тому числі і в Україні, включили принцип недискримінації, як це сформульовано в міжнародних документах з прав людини, у своє внутрішнє законодавство (Конституція України, Закони України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про протидію торгівлі людьми» та інші).

В нашій бібліотеці відбулися інформаційні хвилини. Користувачів проінформували та роздали пам'ятки, про те, що потрібно робити і куди звернутися, якщо вони або їхні знайомі стали жертвами насилля. 

  Куди ж звернутися людині, яка стала жертвою або свідком домашнього насилля.

Для отримання допомоги та консультацій можна зателефонувати до правоохоронних органів або в правозахисні організації.

Основні номери:

102 – Національна поліція України;

103 – швидка медична допомога;

15-47 – безкоштовна цілодобова «гаряча» лінія для жертв домашнього насильства;

116-123 (з мобільного) та 0 800 500-335 (зі стаціонарного) – безкоштовна національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства;

116-111 (з мобільного) та 0 800 500-225 (зі стаціонарного) – національна дитяча «гаряча» лінія

0 800 213-103 – цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги.

 В результаті жорстокого поводження та домашнього насильства, жінки втрачають довіру, самоповагу та, нажаль, в багатьох випадках і життя.

Тому завдання суспільства по відношенню до жінок, які стали жертвами насильства, – вселити в них надію, що вихід є!

Важливо: оскільки, перебуваючи в одному приміщенні з кривдником, жертва домашнього насилля, не завжди має можливість розповісти про насильство телефоном (це також особливо актуально під час карантину), вона може скористатися чат-ботами МВС України #ДійПротиНасильства в месенджерах Telegram чи Viber.

"Вставай, Україно, вставай, Виходь на дорогу свободи."

  Щороку 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. 

  

13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

Українці вшановують патріотизм і мужність своїх співвітчизників, які восени 2004-го та в листопаді 2013 –лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору.

День гідності та свободи – це не лише про один день, це про зміну свідомості українців, про їхні принципи та прагнення кращого майбутнього. Це є підтвердженням того, що попри різні особисті погляди, українці вміють об’єднуватися задля обстоювання основних цінностей.

В нашій бібліотеці представлена книжкова виставка "Вставай, Україно, вставай, Виходь на дорогу свободи." Працівники бібліотеки привертають увагу відвідувачів до
виставки та проводять патріотично-інформаційну бесіду про революційні події та патріотів України, які не пошкодували свого життя заради Свободи.

Видання з виставок розповідають про героїв і перебіг Революції Гідності, що пробудила в душі кожного українця потяг до свободи та волі.

Виноградов О. Слово Майдану: публіцист. твір: полііст. дослідні. / Олег Виноградов; ред. Лариса Пасько. - Київ: Видавець Корбуш, 2014. - 527 с. : іл., портр.

У книзі зібрано сто оповідань учасників і очевидців подій, що сталися на Майдані Незалежності в Києві з листопада 2013 по лютий 2014 року. Спогади представників майже всіх служб, підрозділів, напрямків і рухів Майдану нададуть можливість дізнатися всю правду про революційний Майдан, а також зрозуміти думки, надії і вчинки тих, хто ціною власного життя відстоював честь України і гідність свого народу.

Всі оповідання - цікаві, відверті, емоційні і по-своєму унікальні. Кожен майданівський день, кожну подію, кожен штурм герої книги бачили по-різному.

Автор -Олег Трайдакало

Рік видання - 2018

Кількість сторінок - 320

Видавництво - Book Express

Видавець - Марко Мельник

На перший погляд, це історія про простих людей — справжніх, щирих, добрих і небайдужих. Проте їм судилося стати насправді незвичайними, видатними людьми.

У подіях Революції гідності на київському Майдані їм довелось поєднати доброту і терпимість із праведною люттю задля порятунку всієї України. Без перебільшення, самовідданість і щоденна робота цих людей із легендарної «Львівської брами» зробили можливими тектонічні зміни в українському суспільстві.

У цій книзі на 100% справжні автентичні емоції і почуття: терпимість до опонента, яка увінчується порозумінням; справжнє братерство людей, об’єднаних спільною метою і великою національною родиною (це у часи, коли навіть сусіди можуть ворожо ставитись одне до одного); відчайдушна стійкість мирного протесту; криваве протистояння з ворогом, який перетнув межу людяності; невимовна гіркота втрати людей, які стали за нетривалий час найдорожчими, рідними людьми, оскільки народились як справжні Українці.

Ця історія не про жорстокість протистояння з ворогом. Вона про справжні чесноти найкращих людей, які живуть поміж нас. І вона насправді захоплює.

Автор Антін Мухарський
Видавництво Наш Формат
Рік видання 2014
Кількість сторінок 312
Мова українська
Художник/ілюстратор Андрій Єрмоленко 

Великий повно кольоровий альманах і книга – це калейдоскоп, в якому зібрані відверті й критичні погляди на Українську революцію 2013-14 рр., емоції без купюр і деталі, що залишились за кадром медіа. Це все є частиною масштабного мистецько-культурологічного проекту, до якого також входить однойменний документальний фільм, присвячений подвигам рядових бійців, волонтерів, медиків і громадських активістів Майдану.

Публічні інтелектуали, громадські діячі, філософи, історики, письменники, художники, герої й очевидці революційних днів української історії в щоденниках, есе й ексклюзивних інтерв’ю розповіли про темний і світлий бік Майдану, версії причин і наслідків, «білих плям» і таємничих збігів у подіях листопада-лютого 2014 року

      Революція Гідності повернула людям віру у цінності свободи, гідності, та самопожертви, а також кинула виклик диктаторству, подвійним стандартам, корупції.

У День гідності та свободи українці вшановують пам’ять загиблих під час Революції Гідності, зокрема, приносячи квіти і лампадки до пам’ятних місць.

Філософія як спосіб життя

Всесвітній день філософії -  був проголошений на 33-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2005 році і  відзначається щорічно у третій четвер листопада.

Головна мета — зробити філософію ближчою кожному: академіку, студенту та широкій аудиторії, усім, хто цікавиться такою діяльностю, яка відкриває нові можливості та простори для філософських роздумів, критичного мислення та дискусії.

Термін «філософія» походить від грецьких слів «філео» – любов і «софія» – мудрість і в буквальному розумінні означає «любов до мудрості». Народжується вона з прагнення людини пізнати себе та навколишній світ. Ця наука заклала основу критичного, незалежного і творчого мислення. Філософія як світоглядне знання носить історичний характер. Філософські категорії та поняття в різні  культурні епохи наповнювалися різним змістом.

Філософія – це духовна діяльність, спрямована на постановку, аналіз і вирішення найголовніших світоглядних питань, пов’язаних із виробленням цілісного погляду на світ загалом і місце людини в цьому. Світогляд – невід’ємна складова духовної діяльності як окремої людини, так і суспільства в цілому. Передумовою осягнення світогляду є увага до тих проблем, які визначають його специфіку. Головними серед них є такі: «Що таке людина?», «Що таке світ?», «Якими мають бути принципи стосунків людини зі світом?», «Наскільки вільною є людина у виборі способу ставлення до світу?». Таким чином, світогляд можна визначити як сукупність уявлень людини про  саму себе та своє місце в світі.  Тобто предметом світогляду є відношення «людина – світ». 

Філософія – найбільш зріла форма (історичний тип) світогляду  Істотна відмінність філософії від міфу та релігії полягає в тому, що в ній фундаментальною здатністю людини є самоусвідомлення (рефлексія). У зв’язку з цим специфічну рису філософії справедливо вбачають у тому, що вона – теоретична форма розв’язання світоглядних проблем, духовного самовизначення людини. Відповідно основою даного типу світогляду є раціональність і розумна аргументація.

Цього дня проводяться різноманітні регіональні філософські конференції та засідання, круглі столи, філософські кав'ярні, зустрічі з видатними діячами, виставки книжок, які стосуються актуальних філософських проблематик .

Також суть святкування вбачається в тому, щоб знайти спільну платформу обговорення глобальних соціо-культурних перетворень, що відбуваються в наш час, прилучити людей до філософської спадщини, привідкрити сферу повсякденного мислення для нових ідей і стимулювати публічні дебати мислителів і громадянського суспільства щодо викликів, які встають перед соціумом сьогодні.

До Міжнародного дня філософії у нашій бібліотеці проводиться тематична  виставка .

Ми - діти планети Земля.

20 листопада у світі та в Україні зокрема відзначають Всесвітній день дитини. Саме цього дня в 1959 році Генасамблея ООН ухвалила Декларацію прав дитини, а в 1989 році – Конвенцію про права дитини.
  Конвенцію ООН про права дитини, яка є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини, Україна ратифікувала ще 27 лютого 1991 року. Набув документ чинності 27 вересня 1991 року.

   В українському законодавстві основними правовими документами, які регулюють це питання, є Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України "Про охорону дитинства" та Цивільний кодекс України.

Привіт, друже! Цікаво, а чи добре Ти знаєш свої права? Давай відновимо в пам’яті найважливіші з них, а потім пограємося в гру.

Відповідно до міжнародного та українського законодавства, дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Згідно зі статтею 6 Сімейного Кодексу України малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років.

Читай – дізнаєшся Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них ти знайдеш 40 прав, які має дитина. 

     

До Всесвітнього дня дитини у нас в бібліотеці проходить виставка малюнків:

  

   Повторили всі права,

Тож тепер почнеться гра.

Мультик про права дитини (українською)

https://24tv.ua/shho_robiti_yakshho_porushuyutsya_prava_ditini_tse_varto_znati_n741374