На крилах науки до зірок

З нагоди Всесвітнього дня авіації та космонавтики, 1 квітня бібліотекарями було організовано та проведено тематичну екскурсію для користувачів бібліотеки для дорослих №11, до Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при Національному технічному університеті України «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Метою нашої поїздки було не просто побачити унікальні експонати, а глибше пізнати внесок українських геніїв у світову науку та надихнути читачів на вивчення науково-технічної літератури з фондів бібліотеки.
Програма розпочалася у відділі історії КПІ, де науковий співробітник музею Андрій провів ґрунтовну лекцію про становлення інституту. Учасники ознайомилися з територіальними масштабами закладу та вагомим внеском академіка Бориса Патона у фундаментальну науку. 

Особливий інтерес викликала експозиція, присвячена генезису обчислювальної техніки. Користувачі простежили технічну еволюцію: від механічних рахівниць до складних цифрових систем. 

Цікавий факт: Мало хто знає, що саме в Києві у 1951 році під керівництвом Сергія Лебедєва було створено МЕСМ — першу в континентальній Європі електронно-обчислювальну машину.

У відділі авіації та космонавтики блок було присвячено постатям світового значення Ігорю Сікорському та Сергію Корольову також екскурсанти ознайомилися з деталями проектування перших літальних апаратів та еволюцією гелікоптеробудування.
Учасники оглянули зразки авіаційних двигунів та макет першого штучного супутника Землі.

Особливу увагу привернув автентичний спускний апарат космічного корабля. Можливість оглянути капсулу зсередини дозволила відвідувачам усвідомити складність технічних умов, у яких перебували перші космонавти під час виконання місій.

Цікавий факт: Ігор Сікорський, випускник КПІ, встановив світовий рекорд, створивши у 1913 році перший у світі чотиримоторний літак «Ілля Муромець», що став прототипом важкої авіації. 

Завершальним етапом візиту стало відвідування мистецького корпусу КПІ, де розгорнуто постійну виставку картин видатного українського художника, лауреата Шевченківської премії Григорія Синиці. Ознайомлення з його самобутньою технікою «флоромозаїки» стало гармонійним завершенням насиченого дня. 

Попри втому, учасники висловили щире задоволення від глибини отриманої інформації. Проте, пам’ятаючи про виклики сьогодення, делегація бібліотеки та читачі не залишилися осторонь благодійності. Під час заходу було наголошено на важливості підтримки співробітників інституту, які нині захищають територіальну цілісність України у лавах Збройних Сил. Збір донатів на потреби захисників залишається нашим незмінним пріоритетом. 

Бібліотека висловлює вдячність адміністрації Державного політехнічного музею імені Бориса Патона за сприяння в організації екскурсії та професійний підхід до висвітлення історичної спадщини української науки.

Кольори Всесвіту

До Всесвітнього тижня космосу бібліотекарі Бібліотеки для дорослих №11 учнів 4 класу 324 спеціалізованої школи у дивовижну подорож безмежним Всесвітом. В рамках безпеки захід провели в школі, де є укриття.
Під час майстер-класу “Кольори космосу” діти поринули у загадковий світ планет, зірок і супутників.

Спочатку бібліотекарі презентували цікаві книги про космос, познайомили школярів із першими кроками людства у відкритті космічного простору.

Потім діти з азартом відповідали на запитання космічної вікторини, демонструючи свої знання про планети, ракети та астронавтів.
А на завершення учасники власноруч виготовили з паперу мініатюрні супутники — адже саме вони допомагають нам спостерігати за планетою, прогнозувати погоду та підтримувати зв’язок.

Мета заходу:

• Розширити знання дітей про космос, космічні дослідження та роль людини у вивченні Всесвіту.
• Формувати пізнавальний інтерес до науки, техніки та книг.
• Розвивати творчу уяву та дрібну моторику через практичну діяльність.

Під час майстер-класу діти навчилися та дізналися:

• що таке Всесвітній тиждень космосу і чому його відзначають у всьому світі (Всесвітній тиждень космосу відзначається щороку з 4 по 10 жовтня.

Ініціатива святкування належить Генеральній Асамблеї ООН, яка у 1999 році встановила ці дати невипадково:

 4 жовтня 1957 року — запуск першого штучного супутника Землі «Супутник-1»;

 10 жовтня 1967 року — підписання Угоди про принципи мирного використання космічного простору.);

• коли було запущено перший штучний супутник Землі та яку роль він відіграв у розвитку науки;
• цікаві факти про планети Сонячної системи, зірки.
• яку важливу роль відіграють супутники у житті людини — допомагають у зв’язку, навігації, прогнозі погоди та наукових дослідженнях;
• створювати з простих матеріалів власні паперові супутники, проявляючи фантазію і креативність;
• працювати разом, ділитися ідеями, допомагати одне одному та презентувати свої творчі роботи.

Такі заходи допомагають дітям не лише розширювати знання про космос, а й усвідомлювати важливість науки, техніки та мрій, що приводять людство до нових відкриттів.

А ще у Бібліотеці для дорослих №11 бібліотекарі підготували книжкову виставку, доповнену дитячими малюнками на космічну тематику.

Цікаві факти: Для чого запускають штучні супутники Землі?У небі над нашою головою літає безліч штучних супутників. У кожного з них своя задача. Одні передають телевізійні і телефонні сигнали, інші – інформацію про погодні умови, треті спостерігають за всім, що відбувається на Землі. Супутники передають на Землю дані про стан нашої планети і зірки, повідомляють місцезнаходження судів і літаків. Багато з них обладнані сонячними батареями, які вловлюють сонячне світло і перетворюють його в енергію, необхідну для їх же роботиНаприклад, супутник-зв’язківець допомагає дивитися телепередачі. Як це відбувається? Супутник літає над телестанцією. Починається передача, і телестанція передає «картинку» супутнику, а той, як в естафеті, передає її іншому супутнику, який летить вже над іншим місцем земної кулі. Другий супутник транслює зображення третього, який повертає «картинку» знову на Землю, на телевізійну станцію, що знаходиться за тисячі кілометрів від першої. Таким чином, телепередачі можуть дивитися одночасно жителі Києва і Львова. За таким же принципом супутники-зв’язківці допомагають вести телефонні розмови, пов’язують між собою комп’ютери.

Супутники також стежать за погодою. Летить такий супутник високо, бурі, шторми, грози, всі атмосферні бурі помічає і передає на Землю. А на Землі синоптики відомості обробляють і знають, яка погода очікується.

Супутники-навігатори допомагають кораблям здійснювати плавання, адже система навігації GPS допомагає при будь-якій погоді визначати, де вони знаходяться. За допомогою GPS-навігаторів, вбудованих в мобільні телефони і автомобільні комп’ютери, можна визначити своє місцезнаходження, знаходити на карті потрібні будинки та вулиці.

Є також супутники-розвідники. Вони фотографують Землю, а геологи по фотографіях визначають, в якому місці нашої планети знаходяться багаті поклади нафти, газу, інших корисних копалин.Науково-дослідницькі супутники допомагають у проведенні наукових досліджень.

Астрономічні – досліджують планети Сонячної системи, галактики та інші космічні об’єкти.

Чому супутники не падають? Якщо ти кинеш камінь, він полетить, поступово опускаючись все нижче, поки не впаде на землю. Якщо кинути камінь сильніше – він впаде далі. Як ви знаєте, Земля кругла. Чи можна кинути камінь так сильно, щоб він облетів навколо Землі? Виявляється, можна. Тільки потрібна велика швидкість – майже вісім кілометрів на секунду – це в тридцять разів швидше літака. І робити це треба за межами атмосфери, інакше тертя об повітря буде сильно заважати. Зате, якщо вийде це зробити, камінь буде літати навколо Землі сам по собі без зупинки.

Супутники запускаються на ракетах, які летять вгору від поверхні Землі. Піднявшись, ракета повертає і починає розгін по бічній орбіті. Саме бічний рух утримує супутники від падіння на Землю. Вони літають навколо неї, як і наш придуманий камінь!

Цікаві факти про штучні супутники:Важливо, щоб супутник обертався в тому ж напрямку, що і Земля, на висоті 35 686 км – на цій висоті період обертання супутника дорівнює періоду обертання Землі, щодо зірок.

Зараз навколо Землі обертається приблизно тридцять тисяч діючих супутників.

Щиро дякуємо класному керівнику Світлані Миколаївні за співпрацю та можливість провести цей цікавий захід.

Від мрії до зірки

12 квітня, в Україні святкуємо День працівників ракетно-космічної галузі та Міжнародний день авіації і космонавтики! Цей день присвячений першому польоту людини в космос, коли 1961 року Юрій Гагарін здійснив свій історичний обліт Землі. 

Не менш важливим є внесок Леоніда Каденюка, першого українського космонавта, який у 1997 році полетів на шатлі «Колумбія» разом з міжнародним екіпажем.

Сьогодні, 10 квітня, в бібліотеці №11 відбувся захоплюючий захід для учнів 324 школи!  Бібліотекарі поділилися цікавими фактами про космос, а діти активно відгадували вікторини, уявно злітали в космос і навіть створювали власні космічні кораблі на майстер-класі. 

Також, в нашій бібліотеці можна переглянути виставку дитячих малюнків

пройти цікаву вікторину

 

 

На цей захід до нашої бібліотеки завітали учні 324 школи. Бібліотекарі розповіли про перший політ та космонавтів. відгадували вікторину, уявно злітали в космос та провели для дітей майстер клас, виготовили космічний корабель. 

Важлива сторінка в історії незалежної України!
Леонід Каденюк, перший український космонавт, з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському шатлі «Колумбія» разом з міжнародним екіпажем.
Як науковець-біолог, він проводив експерименти з ріпою, соєю та мохом, досліджуючи, як невагомість впливає на їх ріст. Протягом польоту Каденюк виконав 10 експериментів, а український гімн вперше пролунав у відкритому космосі!
Про свої враження він розповів у книзі «Місія — Космос».

Космос – це не лише безмежний простір, що розкинувся за межами нашої планети, а й джерело натхнення для багатьох поколінь. Уявлення про Всесвіт завжди викликали захоплення і здивування, адже космічний простір і все, що його заповнює, – це цілий світ загадок. Від перших телескопів до міжпланетних місій – шлях пізнання космосу довгий і вражаючий.
Що таке космос простими словами? Це місце, де закони природи набувають незвичних форм, а відстані стають неймовірно великими; це середовище, де панує безмежність. У ньому немає меж, початку чи кінця.
Але що найбільше в космосі? Можна відповісти, що це галактики – велетенські скупчення зірок, газу та пилу. Деякі з них містять мільярди зірок і простягаються на сотні тисяч світлових років. Наприклад, наша галактика Чумацький Шлях має близько 100 мільярдів зірок.
Люди завжди прагнули зрозуміти, чому в космосі немає повітря і як саме утворився цей таємничий простір. Це питання має просте пояснення – там панує вакуум. Гравітація не дає частинкам залишатися у вільному стані, тому атмосфера можлива лише поблизу планет. Саме вакуум дозволяє космічним кораблям долати величезні відстані без опору.
Космос є дуже ворожим середовищем для людини. Що буде з людиною у відкритому космосі без скафандра? Вона не виживе навіть кілька секунд, адже вакуум миттєво вплине на організм. Замерзання, декомпресія випромінювання і відсутність кисню – це лише частина небезпек. Мікрогравітація також погано впливає на фізіологію людини, та спричинює як ослаблення м'язів, так і втрату кісткової маси. Окрім цих питань охорони здоров'я та довкілля, економічні витрати на розміщення предметів, зокрема людей, у космосі дуже високі.
Фізичні дослідження космосу люди розпочали у XX ст. з появою висотних польотів на повітряній кулі. За цим пішли пілотовані ракетні польоти. Через високу вартість потрапляння в космос, пілотований космічний політ був обмежений низькою орбітою Землі та Місяцем. Натомість, безпілотні космічні апарати вже досягли усіх відомих планет Сонячної системи.

Українські космонавти та інженери, які змінили світ.

«МИКОЛА-ПІРОТЕХНІК» З ЧЕРНІГОВА, АБО ЯК ПІДІРВАТИ ЦАРЯ ОЛЕКСАНДРА ІІ, А ЗАРАЗОМ ВИНАЙТИ РЕАКТИВНИЙ ЛІТАЛЬНИЙ АПАРАТ

Чули колись про Миколу Кибальчича? Якщо ні, то вас мабуть не дуже цікавлять смерті російських царів та ракетні двигуни, бо цей пан доклався і до одного, і до іншого. Хлопець народився у 1853 році в місті Короп Чернігівської області. З юності він вирізнявся великою любов’ю до хімії, за що отримав прізвисько «Микола-піротехнік», і великою нелюбов’ю до російського царя, за що отримав перший тюремний термін.

Коли Кибальчича звільнили, він з групою своїх товаришів взявся детально планувати замах на Олександра ІІ. Так-так, саме того, за правління якого з’явився Валуєвський циркуляр та Емський указ, що жорстоко придушували українську мову і мали на меті знищити нашу націю. Але бомба Кибальчича виявилась дієвішою, ніж указ Олександра ІІ: царя розірвало у 1981 році, а наша мова живе й досі.Через два тижні після вбивства царя українця заарештували й винесли йому смертний вирок. Та перед цим він встиг передати своєму адвокату проект реактивного літального апарату, в якому запропонував використати у двигунах енергію згоряння вибухових речовин, керувати польотом через зміну кута нахилу двигуна та розробив систему стабілізації польоту.
Царській родині Кибальчич не давав спокою навіть після смерті: через роки син вбитого імператора видав заборону на розбудову рідного міста українця, а його науковий проект змогли опублікували тільки через 35 років після страти.

ЯК ЗАГАДКОВИЙ ПОЛТАВЧАНИН ЮРІЙ КОНДРАТЮК ПРОКЛАВ НІЛУ АРМСТРОНГУ ШЛЯХ ДО МІСЯЦЯ

У 1897 році в Полтаві народився хлопчик, якого звали Сашко Шаргей. Але в світову історію йому судилося увійти як Юрій Кондратюк: за лінією матері майбутній науковець походив з давнього німецько-шведського дворянського роду, тому, аби уникнути репресій з боку більшовиків, він таємно взяв собі документи померлого чоловіка з Луцька Юрія Кондратюка.
Винахідник ще у 1929 році вивів найоптимальніше рівняння польоту ракети від Землі до Місяця: з вертикальним стартом та використанням опору атмосфери для приземлення. Цією «трасою Кондратюка» через пів століття прослідує американський космічний корабель «Аполлон 11» з Нілом Армстронгом на борту, а згодом хлопцю з Полтави поставлять пам’ятник на космодромі у Флориді, а його запозиченим іменем назвуть кратер на Місяці.

ЖИТОМИРСЬКИЙ ПРОВІДНИК У КОСМІЧНУ ЕРУ. ЯК СЕРГІЙ КОРОЛЬОВ ВТІЛИВ У ЖИТТЯ «ЗУХВАЛУ МРІЮ ЛЮДСТВА»

«Він був маленький, але його дзвінкі позивні рознеслися усіма материками і серед усіх народів, як втілення зухвалої мрії людства», – сказав українець Сергій Корольов у 1957 році, коли розроблений ним перший у світі штучний супутник вийшов на орбіту та виконав 1 440 обертів навколо Землі, посилаючи радіосигнали у різні куточки планети.
Згодом, завдяки Корольову в космос полетіли і перші тварини, і перша людина. А ще він доклався до того, щоб у космічних кораблів з’явився радіозв’язок, і увійшов в історію як перша людина, що проклала нашій планеті шлях у космос.
Огидна дивовижа радянського життя: українському винахіднику поталанило бути як в’язнем концтабору (з 1938 року), так і генеральним конструктором ракетно-космічної промисловості колишнього союзу(1946 року)

РІДИННІ РАКЕТНІ ДВИГУНИ ВІД ОДЕСИТА, АБО НА ЧОМУ ВАЛЕНТИН ГЛУШКО ЗАПУСКАВ У КОСМОС ГАГАРІНА

Окрім того, що одеський винахідник Валентин Глушко був добрим товаришем і практично співкамерником Корольова у радянському таборі, він став його компаньйоном і в підкоренні космосу. Рідинні двигуни до ракети, яка відправила Юрія Гагаріна в космос, були розроблені колективом під керівництвом одесита.

ЯК ВИХОДЕЦЬ З ЧЕРНІГІВЩИНИ МИХАЙЛО ЯНГЕЛЬ РОЗРУЛИВ КАРИБСЬКУ КРИЗУ

У 1911 році в Іркутську народився один з найвидатніших в історії людства винахідник ракетних двигунів Михайло Янгель. Але от дивина, зараз у більшості міст України є вулиці, названі на його честь. Справа у тому, що хоч Янгель і не народився на території України, він завжди наголошував на своєму українському походженні: його родина була репресована і виселена з Чернігівщини на довічне поселення в Іркутській губернії.
У дорослому віці він повернувся на Дніпропетровщину і присвятив своє життя роботі саме в Україні. У 1954 році він став начальником і Головним конструктором бюро 586 у тодішньому Дніпропетровську. Нащадок репресованих українців почав розробляти ракети та космічні системи з двигунами на паливі з висококиплячими компонентами та з автономною системою керування.

КОСМІЧНИЙ СПІВАК З БІЛОЇ ЦЕРКВИ. ЯК ПАВЛО ПОПОВИЧ ЗАСПІВАВ ПЕРШУ В КОСМОСІ ПІСНЮ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

У 1930 році в містечку Узин Білоцерківського району народився великий патріот України Павло Попович, який став восьмою людиною у світі та першим українцем, якому вдалося підкорити космос. Ба більше, українець став першим, хто там заспівав!
12 серпня 1962 року білоцерківський космонавт вийшов на орбіту та затягнув стару українську пісню: «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…», але завершив її власною варіацією «… ось я і сокіл, і ось я літаю!» Він увійшов в історію як перша людина, що заспівала в космосі.

SPACE KING FROM BUKOVYNA

На долю Леоніда Каденюка, що народився в мальовничому чернівецькому селі Клішківці 1951 року, випала нагода стати першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України. 19 листопада 1997 року буковинський космонавт відправився на орбіту на борту шатла Columbia. Це був перший випадок, коли у космосі з’явився прапор України. Хоч це була всього крихітна нашивка льотній формі Каденюка – для Незалежної України це був гігантський крок.

Українські космонавти та інженери, які змінили світ.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%B7%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0

https://24tv.ua/tech/fakti-pro-veneru-novini-tehnologiy_n1656629

“Космічні фантазії“

Всесвітній тиждень космосу ми відзначили яскраво та творчо! У бібліотеці №11 пройшов незабутній майстер-клас «Космічні фантазії», який занурив юних дослідників у безмежний космос.

Діти стали справжніми астрономами, вивчаючи будову Сонячної системи, дізнаючись цікаві факти про планети та зірки. А потім розпочалася найцікавіша частина – створення космічних шедеврів!

На майстер-класі "Космічні фантазії" юні фантазери створили справжні шедеври з пластиліну: яскраві планети, зіркові туманності, астероїд та навіть космічні кораблі! Кожен малюнок – це маленька галактика, створена дитячою фантазією! А ще ми вирушили в захопливу космічну подорож за сторінками цікавих книжок. Кожен учасник став справжнім дослідником Всесвіту!

Приєднуйтесь до наших космічних пригод! На майстер-класі в бібліотеці №11 ми ліпили, читали та мріяли про космос. А ви вже були у нас? Діліться своїми враженнями в коментарях!

“Зорі. Галактики. Всесвіт.” - вікторина

 Запрошуємо всіх до нашої бібліотеки №11!  

Сьогодні бібліотекарі провели захоплюючу вікторину “Зорі. Галактики. Всесвіт.”, присвячену Всесвітньому тижню космосу. Що ж приховує космос? 

            

             

             

Долучайтеся до нас, щоб дізнатися більше!

 

Наша планета - лише піщинка у безмежному Всесвіті. Століттями людство намагається розгадати одвічні таємниці небес. Хто ми в цій безмежній блакиті, чи є у нас сусіди, чи ми самотні в бездонній темряві Всесвіту?

Вивчення космічних процесів має важливе значення для людей на Землі, оскільки дозволяє вживати заходи для збереження життя. Завдяки космічним апаратам можна спостерігати за явищами на планеті та своєчасно попереджати про природні катастрофи, такі як урагани, повені та магнітні бурі.

  Для того, щоб досліджувати та використовувати космос, людство постійно винаходить і запускає в космос нові космічні апарати. Сьогодні в космосі існує величезна кількість супутників, які забезпечують телебачення, телефонний, радіо та інші види зв'язку з Землею.

  Космос є надзвичайно великим і неможливо побачити його повністю. Раніше люди вважали, що спостерігають весь космічний простір, дивлячись на нічне небо, але це змінилося завдяки відкриттям американського астронома Едвіна Габбла. Його внесок у астрономію був настільки значним, що NASA назвала на його честь відомий космічний телескоп.

У безмежному всесвіті, де таємниць ще безліч, галактики вражають уяву!  Це величезні скупчення зірок, планет, газу та пилу, які розташовані на неймовірних відстанях одна від одної. Кожна галактика унікальна, зі своєю структурою та красою. 

Космічний телескоп «Хаббл» зробив зображення широкої та розкиданої спіральної галактики NGC 4731 із сузірʼя Діви. Галактика розташована на відстані 43 мільйонів світлових років від Землі.

За 34 роки своєї роботи телескоп Хаббл зробив мільйони зображень зірок, галактик, планет і надав перші переконливі докази існування надмасивних чорних дірок у центрах галактик. Телескоп Хаббл вирушив до космосу 24 квітня 1990 року за допомогою космічного корабля "Діскавері".

Одне із знакових зображень, яке зробив телескоп – це "Стовпи творіння".

Всі хто завітав на наш захід дізналися про космічні місії, які заплановані найближчими роками.


NASA готує захоплюючі місії:

• Europa Clipper вирушить досліджувати Європу — один з найбільших супутників Юпітера. Його мета: з'ясувати, чи може океан під льодовою поверхнею бути придатним для позаземного життя.

• А також, MMX (Martian Moons eXploration) — місія, що вивчатиме супутники Марса, Фобос і Деймос. MMX планує зібрати зразки з Фобоса та повернути їх на Землю. Запуск заплановано на 2026 рік!

                             

• VIPER — це роботизована місія, спрямована на пошук летких речовин, таких як вода та вуглекислий газ, на Місяці. Ці матеріали можуть стати важливими ресурсами для майбутніх людських досліджень. Протягом 100 днів місії робот використовуватиме батареї, теплові трубки та радіатори, переміщуючись між екстремальними температурами — від 107 °C під час місячного дня до -240 °C у затінених областях.
  

• NASA DART — місія планетарного захисту.

Double Asteroid Redirection Test (DART) — місія NASA, яка перевіряє методи захисту Землі від астероїдів.  Космічний корабель DART вдарив по астероїду Діморфос 26 вересня 2022 року, скоротивши його орбіту на 32 хвилини! Це перевищило очікування, визначений поріг успіху  - всього 73 секунди!

DART — спільний проект NASA та Лабораторії прикладної фізики Джона Гопкінса, з підтримкою італійського космічного агентства та ESA. LICIACube, кубсат від Італії, зафіксував момент зіткнення.

• Місія NASA-ISRO SAR (NISAR) є спільним проектом NASA та Індійської організації космічних досліджень, спрямованим на спостереження за Землею. Супутник здійснюватиме моніторинг земної поверхні та льодовиків з 12-денною регулярністю, збираючи дані кожні 6 днів протягом трирічної місії. NISAR буде вимірювати зміни в екосистемах, динаміці поверхні та льодових масах, надаючи важливу інформацію про біомасу, природні небезпеки, підвищення рівня моря та ґрунтові води, а також підтримуючи інші програми.

Та ще багато інших місій: 

NASA’s Artemis II Mission
Переслідувач мрій Sierra Space

New Shepard → NS-27

Космос — це не лише наука, а й захист нашої планети!