Медовий вогник Різдва

Напередодні Різдва, 23 грудня, в бібліотеці для дорослих №11, за участі пані Наталії з організації "Мандруй Сюди", для учнів 3 класу 324 школи провели майстер клас "Медовий вогник Різдва". Наталія розповіла про українські різдвяні традиції.
Традиція різдвяної свічки в Україні має багатовікову історію. Згідно з народними звичаями, на Святвечір на святковому столі обов’язково повинна горіти воскова свічка, що символізує життєдайну силу Віфлеємського вогню, даруючи тепло, мир, злагоду й надію. Вважалося, що ця свічка є уособленням життя і повинна догоріти до самого кінця. Разом із головним символом Різдва – ялинкою, яка нагадує біблійне дерево пізнання добра та зла, свічка виступає знаком народження, нового сонця, Різдва як початку життя, благодаті й віри. Ця традиція також широко поширена в Європі, де протягом різдвяного посту в вінку запалюють чотири свічки, кожна з яких відображає одну з неділь Адвенту.


А далі всі поринули у творчий процес, виготовлення воскової свічки. Учні уважно слухали та виконували всі дії, щоб вийшло все красиво та правильно.

Під час майстер-класу діти навчилися основам створення свічок з вощини, розвиток креативності і дрібної моторики, а також відчули заспокійливий ефект від медитативної ручної роботи, створюючи свій екологічний подарунок.

Дякуємо пані Наталії та всім учасникам за натхнення та творчий процес.

Різдвяною стежкою до щастя й добра

21 грудня в Бібліотеці для дорослих №11 бібліотекарі провели театралізовані читання «Різдвяною стежкою до щастя й добра». 

Ми впевнені: шлях до справжнього щастя пролягає через добрі вчинки, віру в дива та, звісно ж, через цікаві книжки!


Під час заходу діти із задоволенням слухали різдвяні історії, брали участь у театралізованих сценках, перевтілювалися у казкових персонажів та разом із бібліотекарями проживали чарівні моменти святкових оповідань. 

Учасники ділилися своїми планами на добрі справи та дізнавалися про давні українські традиції святкування Різдва.

Такі зустрічі не лише знайомлять дітей із книгою, а й виховують любов до читання, доброту, милосердя та віру в диво, яке особливо відчутне у різдвяні дні.

Різдво – це світло, яке пробивається крізь темряву, нагадуючи, що найбільше диво – це вміння дарувати добро.

Ми дякуємо кожному, хто долучився до цих читань: читцям за їхній талант і емоційність, а нашим гостям – за теплу та затишну атмосферу, яку ви створили!

Нехай Різдвяна зірка завжди вказує вам шлях до щастя, добра і миру. Чекаємо на вас у нашій бібліотеці – місці, де народжуються не лише книги, але й справжні дива!

Різдвяний Ангелик Охоронець

Напередодні різдвяних свят у бібліотеці для дорослих №11 панувала атмосфера творчості та дитячої радості. Для юних читачів бібліотекарі провели майстер-клас «Різдвяний Ангелик-Охоронець», під час якого діти власноруч створювали святкову новорічну прикрасу на ялинку.

З простих і природних матеріалів — шишок, декоративного паперу, дроту та фантазії — народжувалися чарівні ангелики з золотими крильцями. Кожна робота вийшла цікавою, адже діти вкладали в неї не лише старання, а й добрі думки та святковий настрій.

З давніх-давен на Різдво в Україні робили ангелів власноруч з паперу, клеїли на вікна або вішали на ялинку. Вважалося, що вони приносять щастя і виконують бажання.

Під час майстер-класу учасники дізналися про символіку різдвяного ангела як оберега, говорили про добро, турботу та диво, яке живе в кожному з нас.

 

Поки клей на новорічних іграшках підсихав, учні вирушили на святкову паузу — до різдвяно-новорічної локації, підготовленої бібліотекарями. Тут на них чекала яскрава книжкова виставка з цікавими виданнями та захопливими історіями про дружбу, дивовижні зустрічі й новорічні пригоди, що створювали справжній настрій зимового дива. 

 Захід пройшов в передноворічній атмосфері, наповненій усмішками та щирими емоціями.


Створені Різдвяні Ангелики-Охоронці стануть чудовою прикрасою новорічної ялинки або теплим подарунком для рідних і близьких. 

Дякуємо всім дітям за активну участь, креативність і святковий настрій!

Запрошуємо до бібліотеки для дорослих №11 на нові цікаві зустрічі, творчі заходи та різдвяні дива. 

Шишкові дива

“Шишкові дива” - новорічний хендмейд

У бібліотеці для дорослих №11 продовжується новорічний "Еколенд" - бібліотмайстерки, 14 грудня відбувся новорічний хендмейд -“Шишкові дива”.

Захід подарував дітям не лише можливість створити цікаві святкові прикраси, а й занурив їх у чарівний світ українських традицій. 

Перед початком хендмейду бібліотекарі підготували для дітей цікаву розповідь про те, якими були ялинкові прикраси в давнину, що символізували ті чи інші елементи декору та як українці зустрічали Новий рік у різні часи. Малеча дізналася, що наші пращури прикрашали оселі природними матеріалами: колосками, горіхами, стрічками, а також фігурками, виготовленими власноруч — адже кожен такий виріб мав свою душу та значення.

Бібліотекарі наголосили на тому, що саме рукотворні прикраси були символами добробуту, єдності родини та віри в краще майбутнє. Для дітей це стало не лише цікавою історією, а й чудовим прикладом того, що традиції варто берегти й відтворювати.

Атмосфера була по-справжньому родинною: теплі усмішки, запах хвої, вогники свята й творчий підхід, який охопив кожного учасника.


Після пізнавальної частини розпочалася найцікавіша — творча майстерня. Діти отримали шишки, стрічки, тканину, клей та інші матеріали, щоб створити свої маленькі "шедеври". 

З ентузіазмом і натхненням усі взялися майструвати:

кумедних гномиків, мініатюрні декоративні фігурки, які одразу наповнювали залу святковістю.

Кожна дитина вкладала у свої витвори частинку душі, фантазії та настрою. Вийшли по-справжньому унікальні роботи — різнобарвні, стильні, креативні й дуже теплі. 

Майстер-клас “Шишкові дива” став чудовою нагодою не лише навчитися створювати прикраси власноруч, а й поспілкуватися, знайти нових друзів, відчути дух українського свята. Такі заходи особливо важливі зараз, коли дітям потрібні позитивні емоції, творчість та відчуття спільності.

Працівники бібліотеки №11 вкотре продемонстрували, що бібліотека — це не просто місце для книг, а справжній центр культури, творчості та розвитку.

Дякуємо всім учасникам за активність і щирі емоції!
Нехай ці маленькі дивовижні вироби зі шишок несуть у кожен дім затишок, тепло та новорічну магію.

Майстерня добрих чудес

На порозі найочікуваніші свята року — Свято Миколая, Різдво та Новий Рік. Це той чарівний період, коли навіть повітря ніби наповнюється теплом, передчуттям дива та запахом мандаринок. Ми дістаємо коробки з прикрасами, прикрашаємо ялинки й оселі, запалюємо гірлянди та неодмінно створюємо новорічний настрій власноруч. Адже немає нічого приємнішого, ніж зробити щось особливе своїми руками — щось, що зігріє й подарує усмішку.

Напередодні Святого Миколая, бібліотекарі Бібліотеки для дорослих №11 вирішили подарувати трохи зимового настрою учням 4-го класу школи №324, завітали в школу, щоб провести святковий майстер-клас із виготовлення екологічних та надзвичайно милих новорічних прикрас — Лісовичків-Домовичків.

Наші маленькі охоронці затишку та лісової краси створені з натуральних матеріалів, головний з яких — звичайна ялинова шишка. Додавши трішки пряжі, клаптиків тканини та багато фантазії, учні перетворили прості природні дари на справжні дива. 

Метою цього майстер-класу було не просто створення красивої іграшки, а також надихнути дітей на творчість і навчити важливим навичкам, зокрема:

розвиток дрібної моторики: вдосконалення точності рухів, терплячості та вміння працювати з різними матеріалами (клей, ножиці, нитки).

 Показати, як можна використовувати природні матеріали для створення прикрас, замість купованих, заохочуючи до бережного ставлення до природи.

Зробити новорічним звичаєм щорічно створювати власну, особливу новорічну прикрасу, яка зберігатиме тепло рук та приємні спогади про спільний час з родиною. 

Всі учні створили свого цікавого, неповторного Лісовичка-Домовичка. Кожна іграшка вийшла індивідуальною, зі своїм характером та "зачіскою". 

Під час майстер класу, діти навчилися:

працювати з природним матеріалом (шишкою) як основою;
декорувати прикрасу, використовуючи різні техніки.

Тепер їхні домівки будуть прикрашені не просто іграшками, а справжніми талісманами затишку, створеними власними маленькими ручками! 

Дякуємо викладачу Світлані Миколаївні за можливість подарувати дітям казковий настрій. Такі зустрічі доводять, що свято починається там, де є доброта, творчість і щире бажання дарувати радість.

Майстерня Святкових Сюрпризів

 У бібліотеці для дорослих №11 відбувся майстер-клас «Майстерня Святкових Сюрпризів», який подарував дітям справжній новорічний настрій та можливість створити власне маленьке диво.

Особливою гордістю нашого майстер-класу стало те, що його провела неймовірно талановита юна 12-и річна художниця — Миго Марися (в цьому році Марися вже презентувала свої художні роботи в бібліотеці №11) 

Сьогодні під чуйним керівництвом Марисі, діти вчилися правильно наносити фарби, створювати візерунки та додаючи кожній деталі індивідуального характеру та новорічного сяйва.

Марися дала важливі поради: перед розфарбовуванням  дерев'яних іграшок важливо правильно підготувати поверхню, яку потрібно зашліфувати, як поєднати кольори. 

Головною метою цього заходу було:

• надати дітям можливість проявити свою фантазію та художні здібності;
• навчити їх працювати з натуральним матеріалом — деревом;
• показати, що свято можна створити власними руками;
• підтримати молоді таланти, демонструючи приклад юної художниці Марисі;
• об’єднати дітей навколо спільної творчої справи та подарувати їм відчуття тепла й натхнення.

Атмосфера була напрочуд тепла: сміх, кольорові бризки фарби та сяючі очі учасників створили відчуття справжнього свята. 

Виготовили чудові ялинки із фоамірану та розмалювали новорічні прикраси із дерева.

На кожному етапі Марися допомагала та розповідала дітям як краще зробити новорічні прикраси.

Кожен учасник пішов додому не лише зі своєю зробленою з любов'ю іграшкою, а й з "багажем" нових навичок та гарним святковим настроєм.

Дякуємо Миго Марисі за її талант і час! Чекаємо всіх охочих на нові творчі зустрічі в Бібліотеці №11!

Маланчині вечорниці: традиції та чари українського свята.

 31 грудня в Україні святкують Щедрий вечір (Маланку), а 1 січня – Новий рік, який збігається з датою християнського свята Василія Великого.

Напередодні свята Маланки в бібліотеці №11 пройшли "Маланчині вечорниці". Бібліотекарі разом із відвідувачами згадали та читали про давні традиції святкування, а також прослухали забуті щедрівки.

Миланка (Маланка) – це донька богині кохання Лади й бога гармонії Лада, яку викрав лихий змій, а богатир Василь-Безпальчик – врятував із підземного царства і взяв у дружини. Тому Маланка – це дохристиянський символ Місяця, а Василь – Сонця.

Наші пращури вірили, що щедрий стіл, добрі побажання, щедрування та інші обряди принесуть їм добробут і щастя в наступному році. Різдвяний Святвечір в українських сім’ях традиційно відзначали у тихому сімейному колі: готували дванадцять страв і носили хрещеним вечерю. 

На Щедрий вечір українці готували багато жирної їжі: щедру кутю, свинину (запікали ціле порося, готували кров’янку, холодець, верещаку), пироги, кашу, млинці та вареники з різними начинками: маком, сиром, гречкою, картоплею, салом тощо. Все це українці запивали узваром. Також випікали хліб, зокрема символічні хлібини “Маланка” і “Василь”, які лежали поруч і, за деякими версіями, символізували подружжя. 

А після Різдва наступали святки: час веселощів, імпровізованих вистав і масок. Молодь традиційно розважалася у різний спосіб: водила Маланку і козу, співала, танцювала, бешкетувала, веселила перехожих, переодягалася, розігрувала сценки. 

В нашій бібліотеці театралізоване дійство "Водіння Кози" пройшло весело.

Для театралізованого дійства двоє людей “перебиралися” у Маланку та Василя, а їх супроводжували найрізноманітніші персонажі:  Дід і Баба, Ведмідь, Циган, Чорт, Коза, Змій-Дід, Єврей, Козак, “Міхоноша”, Цариця, Москаль, Смерть, Журавель та інші. У масках і костюмах щедрувальники ходили по селу, показували сатиричні, гумористичні сценки еротичного чи побутового характеру, пародіювали сімейне життя чоловіка і жінки, танцювали, жартували і висловлювали добрі побажання. Маланка втілює “невмілу господиню”, яка мете від порогу до хати, погано готує, б’є посуд чи не може прясти, тому зазвичай реквізитом для цього персонажа є веретено, віник, лялька або інший атрибут “жіночої справи”.

У ці дні українці водили Козу, влаштовували театралізовані дійства, ворожили.

Звичай водити Козу на Василя, – це містичне дійство, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів і продовжує жити в обрядових дійствах сучасних колядників і щедрувальників. Воно символізувало родючість і перемогу життя над смертю. Колись у ньому брали участь жреці й “священна тварина” коза, та згодом цей ритуал перетворився радше на виставу.

 Роль кози грав парубок, який надягав вивернутий хутром догори кожух і дерев’яну маску кози з рогами, рухомою щелепою та борідкою. “Козу” за налигача тримав Дід із великим носом і червоними щоками, а супроводжували інші "козоводи”, або циган. Хлопець, який грав козу, приходячи до будинку, намагався “буцнути” господарів. Тоді, за обрядом, норовливу козу “вбивали”, і її треба було оживити піснями і жартами. Залежно від сюжету, козу також могла воскресити знахарка або лікар.

На Маланку ворожили. 

Кожна дівчина з компанії брала по цибулині та клала її корінцями у воду. За повір’ям, чия цибулина раніше пустить зелені паростки, та дівчина першою вийде заміж.

Біля воріт дівчата насипали три купки зерна, а вранці перевіряли. Якщо ніхто його не чіпав, то сімейне життя буде щасливим, а якщо ж його розсипали – то буде лихо

Зранку 1 січня засівати мали молоді хлопці, бо саме вони, на думку наших пращурів, приносили удачу в дім. Також Василь Великий був покровителем землі, тому саме чоловік мав засіяти подвір’я зерном.У деяких регіонах України існувало повір’я, що горохом посівати не можна. Він нібито виник зі сліз Божої Матері, тому тільки сльози він і принесе в дім. За іншою версією, не бажано використовувати гречку і просо, а от пшениця, жито, ячмінь, овес чи навіть рис – те, що треба для посівання.