Жива вода дає життя всьому живому в світі!

22 березня щорічно світова спільнота відзначає Всесвітній день водних ресурсів.

Бібліотекарі завітали до дитячого садочку, де разом з дітьми продовжили знайомство з незвичайною речовиною – водою.
Вода – це найважливіша на нашій планеті рідина.
Саме з води вийшли всі живі істоти. Без неї неможливе існування рослин і тварин. Вона вгамовує нашу спрагу, дає життя ланам, зігріває будинки, стелиться перед кораблями. 

Протягом життя людина в середньому споживає і відповідно, виділяє приблизно 75 тонн води. Вода очищає наше тіло зсередини так само, як водяний струмінь змиває бруд зовні.
Бібліотекарі прочитали казку про подорож Краплинки, з якої діти дізналися про кругообіг води в природі.

Уся вода світу утворює водну оболонку Землі - гідросферу.
Солона вода: в основному присутня в морях і океанах, вона відповідає 97,5% загальної води на планеті Земля. – Прісна вода: в основному присутня в річках, озерах і льодовиках, вона відповідає 2,5% загальної води на планеті.

Якість води, що використовується людиною для забезпечення її життєдіяльності регламентується відповідними нормативними документами, такими як Закон України « Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 №2918-ІІІ, Державні санітарні норми і правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), згідно яких вода за своїми органолептичними, фізико – хімічними та мікробіологічними показниками повинна відповідати нормам.
Саме від якості води, яку ми п’ємо, залежить стан нашого здоров’я, якість нашого життя. Адже частка прісної води на Землі становить 2,5—3 %.

Багато вчених вважають, що проблема не в нестачі прісної води, а в її нераціональному використанні.


Як потрібно охороняти і берегти воду?

• не кидати сміття у річку
• вимикати воду, якщо ти не користуєшся
• прибирати за собою біля озер, річок
• зробити заводи безвідходними
• не мити машину водою з річки

Створили пам'ятки, як ощадливо користуватися і берегти воду, провели цікаві досліди. 

Ось таку чудову ознайомчу подорож здійснила сьогодні "Краплинка" до діток. 

Ми, крапельки 💧води, постійно подорожуємо і наступного разу можливу прийдемо саме до вас😉!

Поезія - краса життя земного

 

Щорічно 21 березня за ініціативою ЮНЕСКО святкують Всесвітній день поезії. Віддавна саме поезія найпершою реагувала на всі події, які змінювали хід історії і життя людини. День поезії – свято словесної чуттєвості й довершеного вміння кількома словами висловити невисловлюване.Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже "крилатість" - одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. 

  Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: " Не люблю віршів всіляких поетів!", мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов'язково знайшов би собі поетів до душі.

З нагоди такого чудового свята пропонуємо кілька ідей, як поетично провести День поезії.

1. Погадати на поетичній збірці

Візьміть з полиці улюблену збірку поезії, загадайте номер сторінки і рядка – і, може, саме ці слова дадуть вам якусь підказку, наштовхнуть на правильне рішення чи просто надихнуть провести вечір із поезією цього автора. 

2. Вивчити вірш

по-перше, вірші тренують пам’ять: влаштуйте собі такий челендж – один вірш на тиждень. Обирайте улюблену поезію, що знову і знову відкликається у вашому серці, і рядок за рядком завчайте напам’ять, а потім декламуйте рідним, друзям чи просто собі перед дзеркалом або під час пробіжки. Ви й не помітите, як покращиться ваша пам’ять, і вже за кілька місяців зможете з легкістю запам’ятовувати й відтворювати складну інформацію;

по-друге, якісна поезія талановитих авторів збагачує словниковий запас і допомагає висловити, здавалось би, невисловлюване;

і по-третє, вам завжди буде, чим здивувати співрозмовника чи кохану людину. Продекламуйте їм вірш, який найкраще передає ваші відчуття – і, можливо, почуєте у відповідь саме ті довгоочікувані слова.

 3. Відвідати вечір поезії

 Поцікавтеся, які поетичні заходи відбуваються цього місяця у вашому місті. Часом, щоб по-справжньому відкрити для себе поезію, варто почути, як вона лунає в чиємусь виконанні. 

4. Шукати поезію довкола себе 

За одним із тлумачень, поезія є мистецтвом зображати прекрасне в слові. Вам колись хотілося зафіксувати мить?  Озирніться довкола, відшукайте поезію в буденному, чомусь дуже знайомому, але такому, що знову і знову вас надихає, як-от ранкове сонце морозного дня, букет перших квітів, куплений з тремтячих рук бабусі, сміх дитини чи відблиски сонячних зайчиків на стіні.

5. Написати власний вірш

 

А чому б і ні? Як і вивчення віршів напам’ять, складання поетичних творів також неабияк тренує ваші інтелектуальні здібності. Ну й що, що ви ніколи не писали віршів? Може, сьогодні от саме той день, щоб спробувати.

 

7. Оновити свою поетичну бібліотеку

 

Читання поезії – це завжди читання самого себе, занурення у свої глибини, співвіднесення з ліричним героєм. Вчені стверджують, що читання поезії є таким собі нейрофізіологічним тренуванням для мозку. Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.

8. Поділитися улюбленим віршем

 

Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку.

 9. Пройти літературну вікторину

«У світі вічних образів»

 

120 років тому на Полтавщині народився Юрій Дольд-Михайлик - український письменник, сценарист, член Спілки письменників України.

Юрій Петрович Михайлик народився 17 березня 1903 року в селі Бутенки, нині Кобеляцького району Полтавщини. Дольд – це літературний псевдонім. Закінчив Кобеляцьке комерційне училище і у місті Дніпрі інститут народної освіти (зараз національний університет імені Олеся Гончара). Працював журналістом, головним редактором Української студії кінохроніки та Київської студії художніх фільмів. 

Публікуватися Юрій Дольд-Михайлик почав із 1920-х років. Писав оповідання, повісті, романи, п’єси, кіносценарії. 

Славу йому принесла трилогія про розвідника-українця Григорія Гончаренка - "І один у полі воїн". Роман здобув широку популярність, багато разів перевидавався як на Україні, так і далеко за її межами. "У чорних лицарів" - друга книга роману. В ній розповідається про дальшу долю розвідника Григорія Гончаренка. 

Письменник отримував тисячі листів від читачів. Відповідаючи на один із них, автор писав, що головний герой твору — Григорій Гончаренко — був написаний ним за матеріалами біографій кількох людей, які в роки війни діяли і працювали у ворожому тилу. Але лише цих матеріалів було замало. Автору довелося використовувати архіви, щоденники, факти й документи з найрізноманітніших джерел.

У 1960 році на київській кіностудії ім. Довженка зняли художній фільм "Вдали от Родины" – абсолютний лідер кінопрокату, його переглянуло 42 млн. глядачів.

Існує версія, що романів про Григорія Гончаренко мало бути написано значно більше.  Дольд-Михайлик захворів на рак легені. Письменника оперував Микола Амосов, який зміг продовжити йому життя на кілька років. 

Письменник Дольд-Михайлик був єдиним пацієнтом, із яким подружився Амосов. 

У 1966 році Юрій Дольд-Михайлик, засновник сучасної української пригодницької літератури, помер. Похований на Байковому кладовищі. За два роки після смерті Юрія Петровича, на столичному будинку, де він мешкав, відкрили меморіальну дошку письменнику. 

Меморіальна дошка у Києві по Великій Васильківській, 6, де мешкав Юрій Дольд-Михайлик.

"Історія в моментах" Сергія Соколова

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулася зустріч з Сергієм Соколовим – волонтер, педагог, офіцер ТрО, автор-упорядник історико-біографічної збірки “Мова і нація”, автор книги "Історія в моментах". На сьогодні це найактуальніша тема про історичне минуле і сьогодення України. 

"Я – патріот України, люблю я свою країну і до вподоби мені дух свободи, що витає тут, на перехресті цивілізацій, віками і тисячоріччями. Особливо я вірю у свій український народ, у те, що він, у більшості своїй, вийде зі шляху простого споживацтва і сьогоденства і стане справжньою нацією, яка відновить свій шлях і знайде почесне місце у світовій історії майбутнього."

Своєю творчістю Сергій Соколов закликає читачів до формулювання чітких відповідей на найважливіші питання. А саме: Що для тебе Україна? Хто ми – українці? Що ми знаємо про свою історію та ідентичність? Що ми вже зробили і що нам треба ще зробити для своєї рідної країни, щоб вона стала успішною? 

«Особливо я вірю в свій український народ, у те, що він…вийде зі шляху простого споживацтва і сьогодення, і стане справжньою нацією, яка відновить свій шлях і знайде почесне місце у світовій історії майбутнього». – зазначив автор.

Книга «Історія в моментах. Україна/московія» перекладена англійською та французькою мовами.

"Твоє ім'я звучить і сяє"

   Тарас Шевченко — геній планетарного масштабу. Його праці перекладені на більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам’ятники Шевченка. На честь поета названі парки, виші, бульвари, театри і вулиці. В історії України ще не було людини, що зробила б такий велетенський вплив на серця своїх співвітчизників. Він не був політиком, та на його ідеях сформувались і зросли чимало громадських організацій і партій. Він не був полководцем, але його слово підняло до збройної боротьби мільйони українців, здобуло не одну визначну перемогу на полі бою. Він не був дипломатом, проте широта його поглядів, вклад у світову літературу та мистецтво, його світоглядні ідеї загальнолюдських братерства та любові, що базувались на християнських цінностях, здобули для України та українців належне визнання та пошану серед світової спільноти. Він не був проповідником, та своєю щирою вірою в Бога, дитячою відданістю Творцеві, гарячими віршами-молитвами вберіг Українську Церкву від безслідного розчинення в Церкві московській.

В нашій бібліотеці проходить виставка до дня народження Т.Г.Шевченка.

   Тарас Шевченко народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім’ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. Хлопчик рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Дитинство Шевченко провів у селах Моринці та Кирилівка, які належали його поміщику Василю Васильовичу Енгельгардту.
   Інтерес до малювання і поезії у Тараса Шевченка проявився з самого дитинства. У 8-річному віці хлопчик поступає на службу до місцевого вчителя-дяка Павла Рубана, де і навчається грамоті. В 16 років він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему.
У 1838 р. 22 квітня Жуковський і Брюллов викуповують у Енгельгардта Тараса Шевченка з кріпацтва за 2500 рублів, і в 24 роки він отримує свободу. Гроші на звільнення Тараса Григоровича були отримані від продажу на аукціоні портрета Жуковського, написаного Брюлловим.

 Тарас Шевченко залишився безмежно вдячний їм за звільнення. Відразу після викупу з кріпацтва Шевченко вступає до Академії мистецтв, де вивчає живопис, малюнок і творчість російських і українських письменників. Після закінчення в 1844 році Академії мистецтв письменник повертається в Україну працювати художником. В березні 1847 року поета заарештовують і відправляють на заслання до Орської фортеці, де він повинен служити солдатом. Крім того, Микола І своїм указом заборонив Тарасу Шевченку писати і малювати, що для нього було досить гнітюче. В 1857 році Тарас Шевченко повертається із заслання. Поет живе в Москві і Петербурзі, постійне проживання в Україні йому заборонене.

   Тарас Григорович помер 10 березня 1861 року в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з "Заповітом", 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Тарасовій горі (м. Канів).
Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми ("Гайдамаки", "Сон", "Катерина" та ін.), балади ("Причинна"), повісті ("Княгиня", "Музикант").       Загальновідомі збірки його віршів — "Кобзар" (рання творчість), "Три літа", "У казематі" (написані в ув’язненні). До циклу поезій «В казематі» належать такі ліричні шедеври, як «Ой три шляхи широкії...», «Мені однаково...» і той незабутній вірш, який ви, напевно, і досі пам’ятаєте, - «Садок вишневий коло хати». 

Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. А також випущений альбом картин Тараса Григоровича Шевченка «Живописна Україна».

Пропонуємо вам вікторину по творах Т. Г. Шевченка.

Дивовижний світ дикої природи

 
Численні дикі тварини населяють ліси і степи, болота і пустелі. На нашій планеті існує приблизно в 100 разів менше тварин, ніж існувало раніше, за всю відому нам історію. Чим більше дізнаєшся про різноманітність фауни в різних куточках нашої планети, тим більше дивуєшся мудрості природи, яка створила всіх цих істот і пристосувала їх до різних умов проживання.

  

Про найспритніших, найшвидших, найсильніших, унікальних тварин та про роль, яку відіграють в навколишньому світі кожна тварина, кожна рослина розповіли учням 2 класів. Рослини, тварини, земля — все це навколишній світ природи. І людина від неї невід’ємна. Рослини виконують роль легенів, тобто допомагають планеті дихати. Тварини ніколи без потреби не з’їдять травичку, гілочки, інших тварин, тобто не будуть робити шкоду природі.

В Україні налічується понад 40 000 видів тваринного світу, серед них є і маловідомі. Багато представників фауни занесені до Червоної книги і охороняються у національних заповідниках.  Пропонуємо відправитися у подорож по Україні, щоб своїми очима побачити найцікавіших тварин, овіяних легендами, вельми незвичайних і досить рідкісних не тільки для України, але і для усього світу.

Що таке Червона книга, навіщо вона потрібна та коли з'явилася? 

Червона книга — це затверджений на державному рівні перелік видів флори і фауни та закон, що визначає порядок їхньої охорони. Сама ж книга — лише друковане видання, оновлена версія якої видається один раз на 10 років. Робота над Червоною книгою України почалася в 1975 році.

Більш детальніше розглянули один із видів рисі, яку у 1994 році внесли до Червоної книги України зі статусом “рідкісний вид”. В Україні налічують близько 350–400 особин. Живуть вони на території Карпат і Полісся. Побачити рись у природі складно, оскільки вона дуже потайлива і обережна, на полювання виходить у темний час доби.

Цікаві факти:

• Кішки нявкають, тільки коли спілкуються з людьми.

• Дорослий слон за добу може випити майже сотню літрів води.

• Для виробництва 1 грама меду середньостатистичної бджолі доводиться відвідати близько 2 тисяч квіток.

• У дельфінів одне око під час сну завжди відкрите.

• Рекордсменом за кількістю зубів є звичайний равлик. У нього їх близько 25 тисяч.

• На нашій планеті існує приблизно в 100 разів менше тварин, ніж існувало раніше, за всю відому нам історію.

• Крокодили є одними з найдавніших диких тварин. Їхні предки були сусідами на Землі ще з динозаврами. 

• Жирафи є єдиним ссавцем, у якого язик синій, а не червоний.

• Одна з найбільш красивих диких тварин України — рись.

• Величезний і грізний бурий ведмідь сьогодні також під загрозою зникнення. Не зважаючи на великі розміри ведмідь може розвивати швидкість до 40 миль/год., що практично в тричі швидше середньо статистичної людини. 

• Мільйони дерев випадково посаджені білками, вони закопують горіхи, а потім забувають, де вони сховали їх.
• Найшвидшим у світі диким звіром є гепард, здатний бігати зі швидкістю до 113 км/год. А найшвидша птах – страус, який може розігнатися до 70 км/год.

• Всі тварини які нас оточують унікальні та неповторні. 

Багато з них сьогодні такі малочисельні, що потребують охорони оскільки знаходяться на порозі повного зникнення. 

З дітьми намалювали ссавця, у якого язик синій, а не червоний.

Ми – господарі нашої планети, а вона для нас – наше життя.

Будьте свідомими щодо гармонічного існування людини з природою!

Українські письменники для дітей.

  Неможливо уявити собі сучасне життя без літератури. Навіть ті, для кого читання не є улюбленим дозвіллям, стикаються з літературними творами, адже сценарій до фільму, стаття в журналі або газеті – це теж праця письменника. 
Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається з 1986 року. 

Учнів молодших класів познайомили з біографією і творчістю відомих українських дитячих письменників. 

    Чимало українських письменників творили казки. Серед них Іван Франко, Леонід Глібов, Марко Вовчок, Леся Українка, Олена Пчілка, Юрій Федькович, Григорій Квітка-Основ’яненко, Левко Боровиковський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Іван Наумович, Василь Сухомлинський та багато-багато інших. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу.

Виконували вправи: складали слова з літер слів, відгадували зашифровані прислів'я, читали казки з пропущеними словами і як автори дописували і створювали свою казку.

“Краса природи — справжнє диво.”

        3 березня Всесвітній день дикої природи.

   Коли природа працює належним чином, вона забезпечує нам достатньо чистого повітря та прісної води, зберігає вуглець та запобігає повеням. Вона надає нам все, від палива та продуктів харчування до ліків та будівельних матеріалів.
   Працювати належним чином означає, що природа вільна діяти безперешкодно у всій своїй захоплюючій і прекрасній складності. У такому середовищі природні процеси направляються системами Землі та видами, які роблять те, що вони відпрацьовували протягом тисячоліть. Наприклад, діяльність вовка допомагає повернути дерева, дерева підтримують здоров’я річок, а природний випас допомагає тисячам видів процвітати на наших луках.
    Але, є процеси які невідворотньо відбуваються через діяльність або недбалість людини. Поява близько 2500 нових видів комах, птахів, тварин, рослин очікується в Європі до 2050 року. 

  Деякі з них можуть бути небезпечними. Яким чином? І в чому причина міграції? 

   Мешканці багатьох міст Європи вже давно не дивуються тому, що поруч зі зграями сорок та голубів тут повітря розтинають гомінкі папуги.

Точної інформації про те, як саме вони потрапили на європейський континент, немає. Дехто каже, що початок формуванню в Європі колонії пернатих, чиєю батьківщиною вважаються Південна Америка та Африка, поклали птахи, котрим якимось чином вдалося вилетіти з вольєрів одного зі звіринців. Як стверджують інші, папуг випадково завезли сюди в контейнерах, що використовуються для транспортування вантажів. В умовах глобалізації та розвитку системи міжнародної торгівлі збільшується обсяг транспортних послуг. А до вантажних контейнерів, котрі використовуються при транспортуванні як морським, так і повітряним шляхом, часто потрапляє і насіння рослин, і малі організми на кшталт мурах, павуків, тарганів, черв'яків, молюсків, а інколи навіть птахи та інші тварини, котрі, опинившись на місці призначення товарів, що експортуються, починають там швидко поширюватися.       

  Більшість "прибульців" не є особливо небезпечними для
людини, що не можна сказати, наприклад, про так званих тигрових комарів. Таку назву вони дістали завдяки своєму смугастому забарвленню. Ці комарі здатні поширювати віруси, що провокують такі хвороби, як гарячка Денге.

Батьківщиною цих паразитів є Азія, але завдяки розвитку транспорту вони вже дістались і Європи.
   Удару по здоров'ю можуть завдати й заносні види рослин, як, наприклад, бур'ян під назвою "амброзія полинолиста", пилок котрої викликає потужні алергічні реакції. Цю невибагливу рослину, що має колосальний компенсаторний потенціал, занесли в Європу з Північної Америки.

Тепер "амброзію полинолисту" можна зустріти де завгодно - і на узбіччі дороги, і в полі, і на городній грядці.       Поява заносних видів у тому середовищі, де їх бути не повинно, без наслідків для екології не мине. Так, інвазійні тварини й птахи часто витісняють аборигенні види. Наприклад, папуги, що поширилися в Європі, витісняють місцеві популяції кажанів, горобців, дроздів, захоплюють гнізда білок.
  Чужорідні види тварин можуть стати розносниками вірусів та хвороб. Варто згадати хоча б про таке мікозне захворювання, як чума раків, що спричиняє масову загибель річних раків. Цю хворобу завезли в Європу ще в ХІХ столітті - як припускають, разом з північноамериканськими раками, котрі є стійкими до цієї грибкової інфекції і її переносниками. Чума раків стала причиною зникнення багатьох видів європейських раків. Епідемії цієї хвороби час від часу спалахують у Європі й донині.

   Науковці та екологи звертають увагу й на проблему, пов'язану з триманням екзотичних тварин в домашніх умовах. Будь-яка домашня тварина може нести загрозу для людини, але якщо йдеться про отруйних змій чи диких котів, то ризик є особливо великим. А є й випадки, коли господарі, котрим стає більше не під силу доглядати за хижаками, просто випускають їх на волю. Такого допускати взагалі не можна. Як би там не було, але перш ніж заводити вдома екзотичну тварину або висаджувати в себе в саду екзотичне дерево, варто проконсультуватися з фахівцями.

В нашій бібліотеці проводимо пізнавальні, цікаві активності для дітей і дорослих, представлена книжкова виставка, 

а також пропонуємо вам спробувати свої сили розгадавши наш кросворд.

“Подорож книжковими лабіринтами”

Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади». В урочистостях беруть участь літературні асоціації і об'єднання, редактори, коректори, критики, культурологи, журналісти, викладачі, студенти та випускники філологічних навчальних закладів, любителі читання. Крім того, часто до цього дня приурочені церемонії вручення різних літературних премій і вшанування літературних діячів, які найбільш відзначилися.

Хоч професія письменника з'явилася багато століть назад, майстри слова отримали своє свято лише у 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. Відтоді Всесвітній день письменника відзначають щорічно 3 березня.

Тарас Шевченко за своє життя написав 237 віршів і поем, Олександр Дюма-батько — 420 романів, Микола Гоголь працював над створенням «Мертвих душ» тільки стоячи, а Михайлу Булгакову знадобилося 12 років на написання роману «Майстер і Маргарита». Сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони більш ніж 150 мовами.
З цих нечисленних фактів зрозуміло — професія письменника нелегка, багатогранна і заслуговує глибокої поваги. Саме тому і був створений Всесвітній день письменника. Його святкування ініціював ПЕН-клуб (PEN International) — правозахисна організація, яка об’єднує професійних письменників, які працюють у різних жанрах літератури.
    Всесвітній день письменника відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери. У цей день вони збираються, щоб обговорити тенденції сучасної літератури, нагородити найталановитіших авторів, послухати нові вірші та уривки романів своїх колег.

  Як виникло свято?
Рішення про відзначення такого свята було прийнято на 48 конгресі Міжнародного ПЕН-клубу, який відбувся в 1986 році. ПЕН-клуб був заснований в Лондоні в 1921 році. Назва організації – абревіатура, утворена першими буквами англійських слів Poets – поети, Essayists – есеїсти, Novelists – романісти. Цікаво, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – в перекладі з англійської – ручка.
    Ідея створення організації належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став відомий англійський письменник Джон Голсуорсі.

В 1923 році відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені в 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах. ПЕН-клуб виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни та між усіма країнами.

Український ПЕН  — українська громадська організація, створена з метою захисту свободи слова та прав авторів, сприяння розвитку літератури та міжнародному культурному співробітництву. Входить до мережі національних центрів Міжнародного ПЕН.

 Український центр Міжнародного ПЕН був заснований восени 1989 року у стінах Спілки письменників України. Першим президентом організації був обраний український поет Микола Вінграновський.

    Як святкують Всесвітній день письменника?

•  Письменники, літератори та їхні друзі збираються на заходи, де діляться своїми досягненнями.
• Влаштовуються презентації нових праць.
• Письменники отримують подарунки від своїх колег та шанувальників.
•  Автори дарують свої книги бібліотекам та читальним залам.
• щорічне вручення Премії Українського ПЕН ім. Ю. Шевельова за модерну есеїстику;
  
  
  
• щорічне вручення Премії Українського ПЕН ім. В. Стуса;
  
  
  
• щорічне вручення Премії ім. Г. Ґонґадзе для українських журналістів;
  
  
  
• заснування Дискусійного ПЕН-клубу, в рамках якого відбуваються дискусії на актуальні теми та реалізуються дискусійні медіапроекти;
• реалізація проекту «Мереживо. Літературні читання в містечках України»;
  
  
  
•  Літературна премія Європейського Союзу.

Ми пропонуємо вам вікторину по світовій класиці. Книги задіяні у вікторині ви завжди можете взяти в нашій бібліотеці та отримати задоволення від прочитаного.