Дракон із книжкових сторінок

6 серпня в бібліотеці для дорослих №11 відбулося справжнє диво! Бібліотекарі провели захід для дітей "фантастичну" лабораторію: "Дракон із книжкових сторінок", під час якого разом із читайликами вирушили у дивовижну мандрівку всесвітом міфічних істот та давнього мистецтва.

Разом із дітьми ми гортали сторінки пригодницьких книг, знайомилися з найвідомішими літературними драконами, дізнавалися їхні таємниці та, звісно ж, власноруч створили власного паперового вогнедишного дракона в техніці орігамі!

Під час літературного екскурсу бібліотекарі поділилися з юними дослідниками цікавими історичними фактами:

Якщо в європейських казках дракон найчастіше постає як вогнедишний лютий велетень, то в азійській культурі (зокрема в Китаї та Японії) дракон — це мудрий, добрий та благородний володар стихій, який символізує удачу та процвітання.
Найбільша сучасна ящірка у світі — Комодський варан — офіційно називається "королівським комодським драконом".

Звідки назва? Слово "дракон" походить від давньогрецького drakon, що означає "той, хто гостро бачить" або "спостерігає".

Друга частина нашої лабораторії була присвячена дивовижному мистецтву складання паперу — орігамі.

Діти не лише майстрували, а й дізналися багато нового про це мистецтво:
Орігамі виникло в Древньому Китаї (де й винайшли папір), але справжнім мистецтвом стало в Японії. Спочатку воно було доступне лише багатіям та використовувалося в релігійних обрядах.

Класичне орігамі передбачає використання лише одного квадратного аркуша паперу без застосування клею чи розрізів. Якщо у процесі папір надрізають - це вже інше мистецтво, яке називається кіригамі.
Як використовують принципи орігамі?
У космосі: Інженери складають сонячні батареї та космічні телескопи за принципом орігамі, щоб вони займали мінімум місця під час запуску ракет.
У медицині: За цією технологією розробляють крихітні медичні стенти для судин та мікророботів.
У дизайні та архітектурі: Створюють сучасні меблі, одяг і навіть фасади будівель, що здатні змінювати форму.

Терпляче та натхненно діти складали паперові аркуші, і вже за деякий час кожен тримав у руках свого унікального дракона.

Дякуємо всім юним фантазерам за енергію, допитливість та усмішки!

Завітайте до Бібліотеки №11 — на наших полицях на вас чекає безліч дивовижних історій!

До нових зустрічей у нашій «Фантастичній бібліотеці»!

"Пластиковий шторм: Як врятувати океан від сміття"

Сьогодні в нашій бібліотеці до Всесвітнього дня океанів пройшов екологічний тренінг "Пластиковий шторм: Як врятувати океан від сміття".

Метою заходу є формування у дітей уявлення про океани як великий водний дім для багатьох морських мешканців. Ознайомити з різноманітністю життя в океані (риби, дельфіни, кити, черепахи, медузи, корали тощо). Розширювати знання про значення океанів для природи та людей. Виховувати дбайливе ставлення до водних ресурсів, бажання берегти чистоту водойм і піклуватися про мешканців морів та океанів.

Під час заходу діти розповідали що вони знають про океани та моря, знайомились з книгами про морських та океанічних мешканців, провели дослід - порівняння солона вода і прісна, грали в гру "Зроби океан чистим".

Всесвітній день океану вперше запропонувала Канада на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Ідея набула популярності, і розпочалося глобальне просування та координація святкування цього дня.

Чому нам потрібно захищати світові океани?
Здоров'ю наших океанів загрожують різні фактори.
1. Зміна клімату та зростання глобальної температури спричиняють танення льодовикових шапок, підвищення рівня моря та знебарвлення коралових рифів .
2. Підкислення океану (внаслідок підвищення рівня CO2) також порушує стан морського життя.
3. Забруднення пластиком заплутує морське життя, душить морських птахів та пошкоджує морські середовища існування. Одноразовий пластик становить 89% пластику, що знаходиться на дні океанів, і приблизно 11 мільйонів тонн пластику щорічно потрапляє в океан.
4. Забруднення стічними водами, таке як відходи стічних вод, сільськогосподарські стоки та пестициди, забруднює прибережні води, завдаючи шкоди морським екосистемам.
5. Хоча ліси часто асоціюються з киснем, океан виробляє понад половину кисню, яким ми дихаємо. Захист наших океанів є важливим для підтримки цього критично важливого постачання кисню.
6. Океан також забезпечує нас рибою, яка є основним джерелом тваринного білка для багатьох громад і підтримує засоби до існування 10-12% населення світу. Надмірний вилов риби становить серйозну загрозу для цього життєвоважливого ресурсу, що робить сталий рибальський спосіб життя необхідним.
7. Ще одна важлива складова океану полягає в тому, що коралові рифи діють як природні бар'єри, захищаючи берегові лінії від руйнівної сили океанських хвиль і штормів.
8. Океан також поглинає 98% сонячного тепла, розподіляючи його по всьому світу через течії, що допомагає регулювати клімат Землі.
9. Океан також відіграє вирішальну роль у кругообігу води; вода випаровується, утворюючи хмари, які зрештою приносять дощ, поповнюючи запаси прісної води для всіх живих істот.
10. Океан може навіть покращити наше здоров'я та щастя; проведення часу поблизу океану або в океані має доведені переваги для психічного та фізичного здоров'я, включаючи зниження стресу та покращення загального самопочуття.

Психологія цифр

28 травня, в  Бібліотеці для дорослих №11 відбувся незвичайний та пізнавальний захід — тренінг «Психологія цифр».

Гостею та ведучою вечора стала читачка бібліотеки — сертифікований спеціаліст з фізіогноміки Таня Нестерчук-Макуленко. Вона поділилася своїми знаннями та розкрила таємниці ведичної нумерології, які приховують цифри нашого дня народження. 

Учасники заходу дізналися, як дата народження може розповісти про характер людини, її сильні сторони та життєве призначення. Кожен охочий мав змогу прямо на місці дізнатися значення власних цифр та отримати індивідуальні пояснення від спеціаліста.

Значення чисел (планетарні енергії):

1 – Сонце 

Риси: Лідерство, амбіції, незалежність, творчість та впевненість.Особливість: Природжені керівники, які мають сильне его та прагнуть бути в центрі уваги.

2 – Місяць 

Риси: Емоційність, дипломатія, інтуїція, турбота.Особливість: Гарні миротворці, яким важливо уникати конфліктів та оточувати себе красою і комфортом.

3 – Юпітер 

Риси: Мудрість, оптимізм, знання, духовність. Особливість: Вічні учні та вчителі. Прагнуть до розширення світогляду, філософії та справедливості.

4 – Раху (Північний місячний вузол) 

Риси: Новаторство, бунтарство, непередбачуваність, практичність.Особливість: Мають нестандартне мислення, часто ламають стереотипи та досягають успіху завдяки працездатності.

5 – Меркурій 

Риси: Комунікабельність, інтелект, адаптивність, комерційна жилка.Особливість: Легко навчаються, обожнюють подорожі та нові знайомства, блискуче володіють словом.

6 – Венера 

Риси: Гармонія, краса, любов, творчість, матеріальний комфорт. Особливість: Естети, що цінують затишок. Мають магнетизм, люблять мистецтво та вміють створювати красу.

7 – Кету (Південний місячний вузол)

 Риси: Духовність, аналітичність, містицизм, скритність.Особливість: Глибокі мислителі, часто цікавляться психологією або езотерикою. Сприймають світ скоріше інтуїтивно, ніж логічно.

8 – Сатурн 

Риси: Дисципліна, відповідальність, працьовитість, кармічність.Особливість: Головні будівничі долі. Часто проходять через життєві випробування, але досягають вершин завдяки терпінню.

9 – Марс 

Риси: Енергійність, відвага, рішучість, гуманізм.Особливість: Активні борці за справедливість. Їм потрібно вчитися контролювати гнів і направляти енергію на добрі справи.

Атмосфера була теплою і невимушеною — запитання лунали одне за одним. 

Дякуємо пані Тані за щедрість знань та натхнення, яке вона подарувала всім присутнім!

Бібліотека — це не лише книжки. Це місце живого спілкування, відкриттів і нових знань. Слідкуйте за нашими анонсами — попереду ще багато цікавого! 

Наука людям світ відкрила

 14 травня двері нашої Бібліотеки для дорослих №11 (вул. Андрія Мельника, 21) відчинилися для особливих гостей — до нас завітали допитливі першокласники. Ми вкотре переконалися: екскурсія до бібліотеки — це завжди захоплива подорож, яка здатна здивувати навіть найменших дослідників. Того дня збіглися одразу дві чудові речі: знайомство з книжковим "домом" і тематичний захід «Наука людям світ відкрила», приурочений до Дня науки. 

Бібліотекарі провели для першокласників екскурс у світ бібліотеки. Діти дізналися, що це цілий окремий всесвіт зі своїми правилами та секретами.

• Як книги «живуть» у бібліотеці. Виявляється, кожна книга має своє місце — і знайти її серед тисяч інших зовсім не складно, якщо знаєш систему.
• Що таке читацький формуляр. Це як особистий «паспорт» читача! Першокласники дізналися, як стати офіційним читачем, — і деякі вже захотіли записатись.
• Чому книги потребують дбайливого ставлення. Книга — це скарб, який передається від людини до людини. Діти навчились правильно тримати книгу й обережно гортати сторінки.
• Чим бібліотека відрізняється від книгарні. Тут книги не продають — їх позичають. І одну й ту саму книгу можуть прочитати сотні людей!

Цікавою подією зустрічі став захід, присвячений Дню науки. Спеціально для юних гостей ми підготували цікаві досліди, ігри, де кожен зміг відчути себе маленьким науковцем. Презентували добірку найцікавіших видань про великі винаходи, таємниці космосу та дивовижні експерименти. 

Було надзвичайно приємно спостерігати, з яким захопленням діти гортали сторінки, ділилися фактами та разом читали уривки з енциклопедій.

«Найбільше задоволення для бібліотекаря — бачити дитину, яка не хоче випускати книгу з рук. Це означає, що вогник пізнання запалено!»

 Ми вкотре переконалися: екскурсія до бібліотеки — це завжди захоплива подорож, яка здатна здивувати навіть найменших дослідників.

Ми дякуємо нашим юним відвідувачам за їхню енергію, щирі запитання та любов до нового. Наука справді відкриває світ, а книга — це найнадійніший ключ до цих дверей.

Чекаємо на вас знову у Бібліотеці №11! Наші двері та книги завжди відкриті для вас.

Мій родовід: З чого почати сімейне дослідження

Сьогодні в нашій Публічній бібліотеці для дорослих №11 пройшов практичний тренінг з генеалогії до Міжнародного дня сім'ї.

Мета: національна та особиста ідентичність, збереження пам'яті, самопізнання, медична генеалогія, зв'язок поколінь,отримати цілком практичні та конкретні результати – підтвердити родинні зв’язки, права на нерухомість, довести національність предка (польську, чеську, німецьку, єврейську) з метою переїзду в іншу країну на підставі коренів, дізнатися про родові захворювання і таке інше

 

Дослідження родоводу: з чого почати та як проводити?Замислювались коли-небудь: "Ким був мій прадід?" Або, може, просто ловили себе на думці: "Що я взагалі знаю про своє походження?" Ці питання живуть, напевне, у кожному з нас. Буває, згадаєш якусь історію про прабабусю, яка пережила Голодомор, чи про дідуся, що пройшов війну, і одразу ж з'являється цей внутрішній потяг: дізнатися більше про своє коріння, про тих, хто подарував тобі життя.
І тут допоможе генеалогія. Звучить по-науковому, правда? Ніби це щось тільки для архівістів у пильних бібліотеках. Але насправді генеалогічне дослідження – це набагато більше, ніж просто історія. Це справжня пригода, така собі експедиція у минуле власної родини. Можна розплутати давні таємниці, віднайти забуті імена та знову оживити історії, які, здавалося б, давно зникли.
Наше минуле, хочемо ми того чи ні, формує нас теперішніх. І що найкраще — сьогодні зайнятися дослідженням свого родоводу може буквально кожен.

Що таке дослідження родоводу?
Якщо говорити просто, генеалогічне дослідження — це цілеспрямований пошук інформації про ваших пра-пра-предків, їхнє життя, всі ті події, що їх стосувалися, і, звісно, місця, де вони мешкали. 

Це не просто збір даних, ні. Це серйозна, майже наукова робота, яка включає в себе пошук рукописів у старих архівах, їхнє кропітке вивчення, глибокий аналіз знайдених відомостей і, як фінальний акорд, побудову родовідного дерева. Адже те, як побудувати родове дерево — це лише візуальна "вершина айсберга".
Основна ж маса інформації — всі ці біографії, чудернацькі чи сумні історії, точні факти народження, шлюбу та смерті — все це сховано "під водою" цієї схеми.

Існує кілька способів дослідження:
Самостійний пошук — ви самі крок за кроком занурюєтесь у пошук. Це вимагає чимало часу та певних знань.
Глибоке архівне занурення — робота безпосередньо з документами у державних архівах.
Онлайн-дослідження — використання доступних цифрових баз даних та платформ.Часто комбінуються всі варіанти. Тільки так можна зібрати повну картину.

Архіви та джерела інформації.
- FamilySearch. Це справжній велетень серед генеалогічних ресурсів, один з найбільших у світі! Тут тисячі архівних матеріалів, зокрема й з України. Знайдете метричні книги та списки з київських, львівських архівів. А ще, що важливо, є безкоштовні курси для новачків.
- Ancestry. Ще один глобальний гравець, величезний онлайн-портал, де зібрані мільярди записів – від метрик до імміграційних документів з усього світу. Тут можна не лише будувати своє родовідне дерево, а й шукати родичів за їхніми базами даних чи навіть робити ДНК-тести. Тільки майте на увазі: більшість "фішок" тут платні.
- Національний банк репресованих. Якщо в родині були ті, хто постраждав від радянських репресій (а таких, на жаль, було багато), цей проект Українського інституту національної пам’яті – ваш перший і дуже важливий крок. Тут сотні тисяч імен за період 1917-1991 років. Знайшли когось? Тоді можна глибше копати в архівах СБУ чи МВС.
- Колекції документів та метричних книг з Головного архіву давніх актів у Варшаві. Чимало метрик з українських земель (особливо Львівщини, Перемишльщини, Волині, Прикарпаття) за 1728-1951 роки доступні онлайн саме тут. Обов'язково зазирніть, раптом ваші предки там!
- Szukaj w archiwach (Шукай в архівах). Цей польський ресурс – просто знахідка! Десятки мільйонів цифрових копій документів з польських архівів. Якщо ваші корені тягнуться з тих країв, це незамінний, і головне, абсолютно вільний та безкоштовний помічник.
- Pra.in.ua - База жителів України 1650-1920 рр.. Це амбітний український проєкт, що вже зібрав понад 3,3 мільйони записів. Ви можете навіть самі доповнювати базу своєю інформацією, а система швиденько підкаже вам потенційні родинні зв'язки. Єдиний нюанс: тут поки що немає посилань на самі оригінальні документи.
- Інформаційний портал "Перша світова війна 1914-1918". Це офіційний банк документів про учасників Першої світової війни. Якщо хтось із ваших рідних служив у російській імператорській армії, тут можна знайти відомості про поранених, загиблих, зниклих безвісти, нагороджених. І, що зручно, можна завантажити скан-копії архівних документів до свого родоводу.
- Електронний банк документів "Пам'ять народа". Незважаючи на деякі ідеологічні моменти, це чи не найкращий ресурс для пошуку інформації про учасників Другої світової війни в Червоній Армії. Тут зібрані дані з "Меморіалу" та "Подвигу народа", є доступ до сканів документів, інформації про місця поховань та нагороди.
- Ще є цікавий ресурс Family Historian 7 – це відома програма для Windows 10, що дозволяє точно й легко створювати та переглядати сімейні дерева. Користувачі відзначають її простоту у використанні та точність відображення даних про родини. Програма пропонує багато можливостей для форматування, кольорів та шрифтів. Вона інтегрується з веб-базами даних, розширюючи можливості пошуку.

– Український Генеалогічний Форум (УГФ);
– Відкритий список (репресовані 1917–1991 років);
– Victimsholodomor — єдиний реєстр жертв Голодомору (списки загиблих у Голодомор українців за областями);
– Реєстр Війська Запорозького 1649 року;
– Запити про радянських військовополонених, які перебували під вартою у Німеччині у 1941–1945 роках (назву перекладено з російської);
– Yad Vashem — центр досліджень Голокосту пропонує базу імен людей, які загинули під час Голокосту.

Багато інформації по укаїнців є на російських сайтах:
– Меморіал (банк даних про воїнів Другої Світової Війни);
– Пам’ять народу;
– Подвиг народу;
– Портал про Першу Світову;
– Великий російський альбом (база фотографів і фотоательє);
– Сталінські розстрільні списки;
– Списки украдених (архівні переліки остарбайтерів).

Для пошуків родичів-емігрантів будуть корисні такі посилання:
– National Archives of Australia — національний архів Австралії. Тут є списки пасажирів, які прибули на континент у період 1898–1972 роках.
– The Statue of Liberty―Ellis Island Foundation — організація зі збереження Статуї Свободи. На сайті можна знайти списки пасажирів-емігрантів, які висадилися в Нью-Йорку. Із 1892 до 1954 року через острів Елліс до США прибуло 12 млн людей із різних країн, тому з 1982 року тут діє музей. Один із напрямів його діяльності — генеалогічні дослідження. Всі охочі можуть створити акаунт на сайті музею і зробити запит про предка.
– Canada.ca — офіційний сайт уряду Канади. Тут можна знайти дані з канадських портів Галіфакс, Нова Шотландія, Монреаль і Квебек, Сент-Джон, Нью-Брансвік (різні періоди з 1608 по 1935 рік).
– CEMLA — організація, що досліджує міграцію в Аргентині. На сайті є списки пасажирів, які прибули до країни (дані за 1882–1932 роки й окремі книги за 1930–1950-ті роки).- Скористайтеся зведеним каталогом метричних книг України. Також можете пошукати інформацію в Міжархівному пошуковому порталі — станом на кінець 2022 року до цього проєкту приєдналося 4 архіви.
- Ще одна цінна база для пошуків — «Український мартиролог XX ст.», де станом на кінець 2022 року зібрана інформація про 103 562 репресовані особи (1920-1950-х років).

Найперші архіви для досліджень — обласні. Тут нас цікавлять три види документів:
– Метричні книги — церковні документи, де записували хрещення (народження), вінчання (одруження), смерть людей певного населеного пункту.
– Сповідальні книги (сповідний розпис, сповідальна відомість) — щорічний обов’язковий подвірний перепис на Великдень, де зазначали причину, якщо хтось з членів родини не йшов до сповіді.
– Ревізійні казки — акти обліку платників податків Російської імперії. Усього відбулось 10 ревізій. У них містяться відомості про власника двору: ім’я, по батькові та прізвище, якщо таке вже існувало, соціальний стан, вік (за минулим переписом і актуальним), а також відомості про родичів, які мешкали із ним.

Органи реєстрації актів цивільного стану (РАЦСи)
Тут можна отримати документи про близьких родичів (бабусь, дідусів): свідоцтво про народження, шлюб чи смерть. Це може знадобитися, щоб довести спорідненість (прямий кровний зв’язок між предком і нащадком).

Надалі можна продовжувати роботу в центральних архівах у Києві (тут можуть бути більш давні відомості). Як правило, на сайтах архівів є форма для запиту, яку треба заповнити. Важливо вписувати інформацію по одній конкретній людині, проте максимально точно й повно.
Нерідко потрібні вам справи можуть зберігатися у зовсім іншому архіві, ніж той, у який ви звернулися.

Архіви Міністерства внутрішніх справ (МВС) та Служби безпеки України (СБУ)
У ці архіви теж треба писати запит (електронний або паперовий лист). Кожен запит реєструють як офіційний, після цього архів не більш як через місяць має надіслати відповідь.
Якщо потрібних документів немає в СБУ, архів може порадити, куди ще можна звернутися. Наприклад, документи про депортацію, виселення, розкуркулення та кримінальні справи, пов’язані з Голодомором зберігаються в архіві МВС.
Навіщо це все?
Попри всі ті виклики, про які ми говорили, дослідження родоводу неймовірно цінне. Це те, що вартує кожної вашої хвилини, кожного зусилля. Бо це те, що залишиться з вами, і навіть після вас, назавжди.
Однозначно, буде цікаво.

Хранителі минулого

Українська земля багата на славетні місця. У кожній області нашої країни є свої пам’ятки, що дають можливість пізнати культурні, історичні та соціальні особливості краю.

В нашій бібліотеці пройшла інтерактивна гра до Дня пам’яток історії та культури. Відвідувачі мали змогу познайомитись з цікавими місцями України, дізнатись їх істоію та цікаві факти про них.

Культурна спадщина України, яка налічує понад 70 000 об’єктів культурної спадщини у більш ніж 1399 населених пунктах, є великою та різноманітною, що вимагає постійних та узгоджених зусиль для її збереження. 

День пам’яток історії та культури України – це не просто визнання фізичних споруд, які прикрашають ландшафт, але й розуміння історій, боротьби та перемог, які вони уособлюють. Ці пам’ятники слугують хранителями історії, пропонуючи розуміння еволюції України в часи процвітання та випробувань. Вони є відчутним зв’язком з минулим, зміцнюючи почуття ідентичності та спадкоємності серед українського народу. Потенціал культурної спадщини може бути використано як важливу складову загальнонаціонального спротиву безпековим загрозам, в контексті сталого розвитку Української держави і повоєнного відновлення. Адже культурна спадщина є джерелом для відновлення моральних сил, слугує згуртованості жителів громад, які об’єднуються для піклування за об’єктами культури. Крім того, пам’ятки мають значний терапевтичний ефект у подоланні зумовлених війною травм. Доступ до спадщини та догляд за нею допомагають людям підживити почуття спадкоємності, гідності та розширити можливості повоєнної реінтеграції.

Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні

• Софійський собор
• Києво-Печерська лавра
• Церква Спаса на Берестові
• Високий замок і Підзамче, Середмістя (Львів)
• Ансамбль собору святого Юра (Львів)
• Пункт геодезичної дуги Струве «Катеринівка» (Хмельницька область, село Катеринівка)
• Пункт геодезичної дуги Струве «Фельштин» (Хмельницька область, село Гвардійське)
• Пункт геодезичної дуги Струве «Баранівка» (Хмельницька область, село Баранівка)
• Пункт геодезичної дуги Струве «Старо-Некрасівка» (Одеська область, село Стара Некрасівка)
• Резиденція митрополитів Буковини та Далмації (Чернівці)
• Церква Собору Пресвятої Богородиці (Львівська область, село Матків)
• Церква святого Юра (Львівська область, місто Дрогобич)
• Церква Святої Трійці (Львівська область, місто Жовква)
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Івано-Франківська область, село Нижній Вербіж)
• Вознесенська церква (Закарпатська область, селище Ясіня)
• Церква святого Михайла (Закарпатська область, село Ужок)
• Церква Святого Духа (Львівська область, село Потелич)
• Церква Святого Духа (Івано-Франківський район, місто Рогатин)
• Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора
• Історичний центр Одеси
• Первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи 

День пам’яток історії та культури в Україні є свідченням відданості країни визнанню та збереженню своєї багатої культурної спадщини. Він дає можливість оцінити красу та історичне значення цих об’єктів, сприяючи глибшому зв’язку з історією та культурною ідентичністю України.

Сьогодні пам’ятки історії та культури України перебувають перед загрозою знищення ворогом, багато вже є знищеними або пошкодженими під час війни, росія прагне знищення фундаменту нашої національної свідомості. Допомагайте ЗСУ щодня!

Пам"ятки історії та культури:
1.Кам'яний ідол, знайдений біля села Личківці поблизу Гусятина в річці Збруч (притока Дністра) у 1848 році. Історики припускають, що це слов'янський ідол IX-X cтоліття, який стояв у Медоборах на горі Богит. Сьогодні пам'ятка зберігається у Краківському археологічному музеї.
Він має вигляд кам’яного стовпа висотою 257 см. У горизонтальному перетині це – майже квадрат зі сторонами 29–30 см. Вага – понад 500 кг. Стовп поділений на три частини. Всі сторони ідола вкриті вирізаними фігурами. Вони створюють три групи зображень. Нижній ярус зображень до висоти 60 см у вигляді облич трьох чоловіків, двоє з яких стоять на колінах із піднятими догори руками. У середньому ярусі висотою 38 см зображено чотири людських постаті на повен зріст, які тримають один одного за долоні. При чому, дві з цих чотирьох – чоловічі, а ще дві – жіночі фігури. У верхній частині ідола зображено чотири людські постаті висотою понад півтора метри. Вони мають спільну шапку з нижнім випуклим валиком. Одне зображення – жінка, яка у правій долоні стискає ріг, направлений вгору ширшою частиною. Друге – також жінка, яка тримає у правій долоні кільце. Третє, вже чоловіче, – без ніг, але з шаблею або палашем і конем. Четверта фігура, на відміну від інших, без додаткових символів, але з кільцем із шістьма променями. І ще. Ідол витесаний із місцевого каменю - вапняку.. Перша жіноча постать із рогом, за Рибаковим, – богиня Макош – «Мати врожаю», друга жіноча постать із кільцем – Лада, богиня весни, кохання, покровителька шлюбу. Чоловіча постать із конем і шаблею або палашем – Перун, бог грому і війни, друга чоловіча постать із колом на шість променів – Хорос, божество самого світила або Дажбог – бог сонячного «білого світу». Чоловічі зображення нижнього ярусу пов’язані з Велесом або Волосом, який виступав у двох іпостасях: божество підземного світу померлих, а друга – представляла його як «скотьим богом», покровителем багатства, тому що худоба й була мірилом багатства. Окремі дослідники вважають, що Збруцький ідол це – своєрідний прадавній календар. Адже його «обличчя» чітко дивляться на чотири сторони світу, а сам ідол поділений на три горизонтальні частини, а отже, у ньому, можливо, закодовані дванадцять місяців року…

Збруцький ідол Світовид (Святовид, Свантевіт) Тернопільська обл.

2.Справжнє місце сили та краси – "...", озеро, що розташоване на півдні Хмельницької області. Можна подумати, що це мальовнича природна пам’ятка, але насправді це локація з багатою і трагічною історією.У середні віки тут знаходилося процвітаюче місто, яке було частиною Галицько-Волинського князівства. Пік його розвитку припав на першу половину XIII століття, доки сюди не прийшли монголо-татари, які стали господарями міста ціле століття. З того моменту "..." часто переходила з рук до рук, що розривається між Польщею та Литвою; нескінченна боротьба не пішла місту на користь, і в XV столітті, після невдалого повстання проти польських феодалів, воно занепало. У 1970-і роки "..." було затоплена під час будівництва Новодністровської ГЕС.Тепер усе, що нагадує про те, що тут колись жили люди – залишки скельного монастиря, який існував тут у середньовічний період, коли "..." ще була важливим містом у регіоні. Видовбані в камені печери незмінно привертають увагу туристів, як і неймовірні види залитої водою "...".

                            Бакота, Хмельницька обл.

3.Ця красива будівля з незвичайною архітектурою епохи Габсбургів з ексклюзивною кольоровою черепицею на даху. Поєднання різних архітектурних стилів в результаті призвело до створення справжнього архітектурного шедевра: візантійські елементи плавно об’єднуються зі строгими романськими мотивами, а готичні вертикалі прагнуть до мавританського ажуру. Резиденцію будували впродовж 18 років — із 1864 до 1882 року. Спеціально для цього у місті відкрили два цегляні та один черепичний заводи і запросили найкращих майстрів з різних регіонів Австро-Угорщини. Процес будівництва відбувався неабияк ретельно: практично кожну цеглину вимірювали і перевіряли на звук, а до будівельного розчину додавали курячі яйця.На території де ця споруда знаходиться мальовничий парк з алеями магнолій, древніми столітніми деревами і різними рідкісними рослинами.Своєю красою вас вразить не тільки паркова зона та зовнішнє облицювання будівлі — всередині також є на що подивитися. Кожен зал у по своєму унікальний: мармурові стіни, паркети з червоного дерева, красивий розпис на стелях та інша розкіш.В центрі на шпилі є великий сніжинкоподібний хрест, що символізує єдність християнських віросповідань — православним християнам він вказує на схід, а католикам на захід.Під університетом є ціла галерея катакомб, які тягнуться аж до залізничного вокзалу. Побудовані вони по принципу тунелю метро, стіни і стеля укріплені бетонними ребрами.В дендропарку на території ростуть декілька тисяч рослин і дерев, привезених з усього світу. Тут є тюльпанове дерево, яблуня з трьома стовбурами і бук, вік якого не менше 130 років. Бути садівником в парку вважається дуже престижно, на цю посаду беруть тільки людину з вищою освітою.В 1944 році в приміщенні сталася велика пожежа, згоріла Синодальна зала і бібліотека стародруків. Після закінчення війни залу відреставрували, аде вже не справжнім мармуром і кришталем, а імітацією.В Червоній залі є величезні венеціанські дзеркала, для виготовлення яких на дуже цінне муранське скло нанесли 5 шарів срібла. По легенді, якщо жінка гляне в таке люстро, то помолодішає, тому там постійно крутяться дівчата. В університеті існують два табу. На його території категорично заборонено палити. А на центральну гравійну доріжку не можна ступати, бо під нею є дренажна система, яка відводить воду від фундаменту. Це правило порушується тільки один раз на рік — 1 вересня пройти по доріжці дозволяється першокурсникам.

 

Приголомшливий Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича.

4.Одна з найстаріших пам’яток в Україні, має статус музею. Сьогодні тут налічується понад 3000 кам’яних надгробків, більшість з яких являє собою історико-архітектурні пам’ятки.Тут покояться знамениті люди, які зіграли важливу роль у розвитку української історії. На кладовищі багато унікальних, дивовижних і незвичайних пам’ятників і скульптур.На заснованому в 1786 році кладовищі свій спокій знайшли близько 400 тисяч людей різних національностей і релігій. Традиційно тут ховали членів знатних родів, представників культурної, наукової, духовної та адміністративної еліти міста.кладовище просто потопає в зелені. Доглянуті доріжки та алеї з віковими деревами формують атмосферу не цвинтаря, а ландшафтного парку. Величезна кількість всіляких скульптур, встановлених на надгробках, – справа рук відомих майстрів, чиї твори не залишать байдужим тих, хто їх побачить. Скульптурні композиції, встановлені на могилах вірменського архієпископа Самуеля Стефановича, добродійника і доктора медицини Юзефа Торосевича або артистки Регіни Марковської (“Спляча красуня”), – запам’ятовуються назавжди.На жаль, за досить тривалу історію некрополя, в різні часи велика кількість поховань, скульптур і архітектурних споруд втрачена. Як послання і повчання для сучасника і подальших поколінь, на цегляній стіні кладовища (з підписами колишніх президентів України і Польщі) вибиті слова “Пам’ятаймо про минуле, але думаймо про майбутнє”.

                        Личаківський цвинтар у Львові

5. Знаменита локація, яка на слуху у кожного українця, – мальовничий острів , історико-культурний заповідник на річці Дніпро. Порізаний балками та ярами, обрамлений гострими скелями та буйними лісами, острів справляє неймовірне враження на кожного, хто його бачить.На півдні острова є плавні, де дерева ростуть прямо з озер із лататтям. ,З півдня на північ острова представлені різні ландшафти України: різнотравний степ, луки, ліси. Тут росте кількадесят дубів віком 100–300 років. У балках і на узбережжі збереглася ковила. На острові налічують 165 видів тварин і 960 видів рослин, серед яких трапляються і рідкісні, наприклад, жовтоголовий корольок.Любителям історії тут особливе роздолля: на острові, неподалік Арочного мосту, розташовано історико-культурний комплекс "Запорозька Січ", театр козацького бою, Музей історії запорозького козацтва, Музей судноплавства, а також меморіально-туристичні комплекси "Скіфський стан" і "Протовче". Кам’яні кромлехи мідного віку та слов’янські святилища поблизу музею викличуть справжнє захоплення у поціновувачів старожитностей.Острів населений з давніх часів, тут жили скіфи, хозари, печеніги, давні слов’яни. Острів входить до списку семи чудес України.

                             о.Хортиця, Запорізька обл.

 

6.Один із найбільших монастирів світу. Його стабільно включають у різноманітні рейтинги і топи найгарніших монастирських світових комплексів. Це ефектна фортеця та місто в місті. На 22 гектарах, подарованих монастирю Великим Київським князем Ізяславом Ярославичем, розташувався найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких – пам’ятки історії і культури. Православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У ХІІ ст. монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.більше сотні різноманітних споруд, з яких 14 храмів, 3 дзвіниці, чотири фортечні башти, лікарня, друкарня, десятки келійних корпусів. В глибинах пагорбів розмістилася розгалужена мережа печер, в яких зберігаються мощі більше сотні святих отців Русі-України, серед яких засновники монастиря Антоній та Феодосій, легендарний воїн Ілля Муровець, великий руський літописець Нестор та інші.
Також на території заповідника розміщені музеї: Музей книги і друкарства України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних коштовностей України. У музеях і фондах можна побачити рукописи старовинних книг, ікони, колекції тканин і вишивок, роботи з дорогоцінних металів, стародавні гравюри та витвори сучасних митців.
Більша частина храмів вважаються архітектурними шедеврами, які, часто, не мають аналогів, не лише в Україні, а й у світі, і не в останню чергу завдяки домінантному в монастирі українському бароккко.

Києво - Печерська Лавра

Правильна вимова часто вживаних слів

Сьогодні в нашому мовному просторі "Етномовники" пройшло ще одне заняття з української мови.

Тема: ознайомлення з книжкою Б.Антоненка-Давидовича "Як ми говоимо".

На закріплення теми, як завжди цікаві практичі завдання

Що таке грамотність? Це поняття значно ширше, ніж просто вміти писати і читати. Це не лише вміння здобувати знання, а й розуміння як їх використати. І, насамперед, потрібно вміти чітко висловлювати свої думки. Говорити не просто красиво, а й правильно. Бо мова – це духовне обличчя людини. Нам здається, що ми добре володіємо українською мовою. Але на практиці часто наша мова переповнена російськими кальками та суржиком. А хочеться говорити так, щоб навіть розмова на буденну тему звучала як музика.

Часто ми чуємо, як кажуть: “На протязі року”, “на протязі 2-х годин” і так далі. Це типова калька з російської. “На протязі” у зворотньому перекладі звучить як “на сквозняке”. Тому слід вживати “протягом року” або ж “впродовж”. А “на протязі” можна стояти. Хоча не варто.

Як розрізнити “у рамках” і “у межах”? Майже кожного дня ми бачимо повідомлення у ЗМІ, про те, що “у рамках заходу відбулося…” чи “у рамках візиту президента до США…”. А які ж у заходу чи візиту можуть бути рамки?! Правильно говорити – “у межах заходу”. А “у рамці” висить картина на стіні.

“Чи можемо ми поговорити на рахунок підвищення моєї зарплатні?” – грамотний керівник відмовив би. Це теж калька з російської – “говорить насчет работы”. Тому варто говорити “щодо підвищення зарплати”, “з приводу”. А “на рахунок” можна покласти гроші.

Часто ми говоримо: “я засипаю” (російською – я засыпаю). Доречніше вжити у цьому випадку “я засинаю”. А “засипати” можна яму піском.

Хто шукав житло, той не раз бачив в оголошеннях “зніму будинок, квартиру, кімнату…”. Звідки знімеш?! “Знімати” можна посуд з полиці чи кота з дерева. А житло “винаймають”.

Досить часто ми не задумємось яке слово вжити: башта чи вежа? “Якщо глибше проаналізувати всі ті випадки, – зазначає Б. Антоненко-Давидович, – де трапляються ці слова, то можна зробити такий висновок: слово башта треба ставити там, де мовиться про військові споруди давноминулих або минулих часів загальної й української історії (доба козаччини), як це бачимо в “Енеїді” І. Котляревського: “Для ночі вдвоє калавури по всіх поставили баштах, ліхтарні вішали на шнури, ходили рунди по валах”. Слушним це слово буде й у сучасній військовій техніці (наприклад, башта в танку). А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, або про архітектурні об’єкти, надто ґотичного типу, більше пасуватиме слово вежа. Так само в технічних конструкціях слід користуватися словом вежа, наприклад, телевізійна вежа.