На крилах науки до зірок

З нагоди Всесвітнього дня авіації та космонавтики, 1 квітня бібліотекарями було організовано та проведено тематичну екскурсію для користувачів бібліотеки для дорослих №11, до Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при Національному технічному університеті України «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Метою нашої поїздки було не просто побачити унікальні експонати, а глибше пізнати внесок українських геніїв у світову науку та надихнути читачів на вивчення науково-технічної літератури з фондів бібліотеки.
Програма розпочалася у відділі історії КПІ, де науковий співробітник музею Андрій провів ґрунтовну лекцію про становлення інституту. Учасники ознайомилися з територіальними масштабами закладу та вагомим внеском академіка Бориса Патона у фундаментальну науку. 

Особливий інтерес викликала експозиція, присвячена генезису обчислювальної техніки. Користувачі простежили технічну еволюцію: від механічних рахівниць до складних цифрових систем. 

Цікавий факт: Мало хто знає, що саме в Києві у 1951 році під керівництвом Сергія Лебедєва було створено МЕСМ — першу в континентальній Європі електронно-обчислювальну машину.

У відділі авіації та космонавтики блок було присвячено постатям світового значення Ігорю Сікорському та Сергію Корольову також екскурсанти ознайомилися з деталями проектування перших літальних апаратів та еволюцією гелікоптеробудування.
Учасники оглянули зразки авіаційних двигунів та макет першого штучного супутника Землі.

Особливу увагу привернув автентичний спускний апарат космічного корабля. Можливість оглянути капсулу зсередини дозволила відвідувачам усвідомити складність технічних умов, у яких перебували перші космонавти під час виконання місій.

Цікавий факт: Ігор Сікорський, випускник КПІ, встановив світовий рекорд, створивши у 1913 році перший у світі чотиримоторний літак «Ілля Муромець», що став прототипом важкої авіації. 

Завершальним етапом візиту стало відвідування мистецького корпусу КПІ, де розгорнуто постійну виставку картин видатного українського художника, лауреата Шевченківської премії Григорія Синиці. Ознайомлення з його самобутньою технікою «флоромозаїки» стало гармонійним завершенням насиченого дня. 

Попри втому, учасники висловили щире задоволення від глибини отриманої інформації. Проте, пам’ятаючи про виклики сьогодення, делегація бібліотеки та читачі не залишилися осторонь благодійності. Під час заходу було наголошено на важливості підтримки співробітників інституту, які нині захищають територіальну цілісність України у лавах Збройних Сил. Збір донатів на потреби захисників залишається нашим незмінним пріоритетом. 

Бібліотека висловлює вдячність адміністрації Державного політехнічного музею імені Бориса Патона за сприяння в організації екскурсії та професійний підхід до висвітлення історичної спадщини української науки.

“Зорі. Галактики. Всесвіт.” - вікторина

 Запрошуємо всіх до нашої бібліотеки №11!  

Сьогодні бібліотекарі провели захоплюючу вікторину “Зорі. Галактики. Всесвіт.”, присвячену Всесвітньому тижню космосу. Що ж приховує космос? 

            

             

             

Долучайтеся до нас, щоб дізнатися більше!

 

Наша планета - лише піщинка у безмежному Всесвіті. Століттями людство намагається розгадати одвічні таємниці небес. Хто ми в цій безмежній блакиті, чи є у нас сусіди, чи ми самотні в бездонній темряві Всесвіту?

Вивчення космічних процесів має важливе значення для людей на Землі, оскільки дозволяє вживати заходи для збереження життя. Завдяки космічним апаратам можна спостерігати за явищами на планеті та своєчасно попереджати про природні катастрофи, такі як урагани, повені та магнітні бурі.

  Для того, щоб досліджувати та використовувати космос, людство постійно винаходить і запускає в космос нові космічні апарати. Сьогодні в космосі існує величезна кількість супутників, які забезпечують телебачення, телефонний, радіо та інші види зв'язку з Землею.

  Космос є надзвичайно великим і неможливо побачити його повністю. Раніше люди вважали, що спостерігають весь космічний простір, дивлячись на нічне небо, але це змінилося завдяки відкриттям американського астронома Едвіна Габбла. Його внесок у астрономію був настільки значним, що NASA назвала на його честь відомий космічний телескоп.

У безмежному всесвіті, де таємниць ще безліч, галактики вражають уяву!  Це величезні скупчення зірок, планет, газу та пилу, які розташовані на неймовірних відстанях одна від одної. Кожна галактика унікальна, зі своєю структурою та красою. 

Космічний телескоп «Хаббл» зробив зображення широкої та розкиданої спіральної галактики NGC 4731 із сузірʼя Діви. Галактика розташована на відстані 43 мільйонів світлових років від Землі.

За 34 роки своєї роботи телескоп Хаббл зробив мільйони зображень зірок, галактик, планет і надав перші переконливі докази існування надмасивних чорних дірок у центрах галактик. Телескоп Хаббл вирушив до космосу 24 квітня 1990 року за допомогою космічного корабля "Діскавері".

Одне із знакових зображень, яке зробив телескоп – це "Стовпи творіння".

Всі хто завітав на наш захід дізналися про космічні місії, які заплановані найближчими роками.


NASA готує захоплюючі місії:

• Europa Clipper вирушить досліджувати Європу — один з найбільших супутників Юпітера. Його мета: з'ясувати, чи може океан під льодовою поверхнею бути придатним для позаземного життя.

• А також, MMX (Martian Moons eXploration) — місія, що вивчатиме супутники Марса, Фобос і Деймос. MMX планує зібрати зразки з Фобоса та повернути їх на Землю. Запуск заплановано на 2026 рік!

                             

• VIPER — це роботизована місія, спрямована на пошук летких речовин, таких як вода та вуглекислий газ, на Місяці. Ці матеріали можуть стати важливими ресурсами для майбутніх людських досліджень. Протягом 100 днів місії робот використовуватиме батареї, теплові трубки та радіатори, переміщуючись між екстремальними температурами — від 107 °C під час місячного дня до -240 °C у затінених областях.
  

• NASA DART — місія планетарного захисту.

Double Asteroid Redirection Test (DART) — місія NASA, яка перевіряє методи захисту Землі від астероїдів.  Космічний корабель DART вдарив по астероїду Діморфос 26 вересня 2022 року, скоротивши його орбіту на 32 хвилини! Це перевищило очікування, визначений поріг успіху  - всього 73 секунди!

DART — спільний проект NASA та Лабораторії прикладної фізики Джона Гопкінса, з підтримкою італійського космічного агентства та ESA. LICIACube, кубсат від Італії, зафіксував момент зіткнення.

• Місія NASA-ISRO SAR (NISAR) є спільним проектом NASA та Індійської організації космічних досліджень, спрямованим на спостереження за Землею. Супутник здійснюватиме моніторинг земної поверхні та льодовиків з 12-денною регулярністю, збираючи дані кожні 6 днів протягом трирічної місії. NISAR буде вимірювати зміни в екосистемах, динаміці поверхні та льодових масах, надаючи важливу інформацію про біомасу, природні небезпеки, підвищення рівня моря та ґрунтові води, а також підтримуючи інші програми.

Та ще багато інших місій: 

NASA’s Artemis II Mission
Переслідувач мрій Sierra Space

New Shepard → NS-27

Космос — це не лише наука, а й захист нашої планети!

Манять нові планети , зірки і галактики.

До Всесвітнього дня авіації та космонавтики в нашій бібліотеці проводяться заходи  інформування читачів про космос, нашу Галактику, зірки та сузір'я .Бібліотекарі підготували виставку книг, підготували та провели вікторину з постійними читачами нашої бібліотеки.

Наша Галактика (пишеться з великої літери, щоб уникнути плутанини з іншими) - зоряна система, в яку занурена Сонячна система, називається Молочний Шлях. В Україні її ще називали Чумацький Шлях, Стан, Божа Дорога . Назву Молочний Шлях використовують і як власну назву нашої Галактики.
  Чумацький Шлях - грандіозне скупчення зірок, видиме на небі як світла туманна смуга. Давньогрецькою мовою слово "глактікос" означає "молочний", "чумацький", тому Чумацький Шлях і схожі на нього зоряні системи називають галактиками.

Наша Сонячна Система розташована на периферії Галактики Чумацький Шлях (MilkyWay). Спіральні галактики типу Чумацького шляху, мають плоский галактика-диск, занурений в більш розріджену зоряну хмару сферичної форми - гало, схожу на сочевичне зерно, у центрі старі зірки, оточені молодими зірками, зібраними в "рукави” – спіралі. Руки спіральних галактик містять газ і пил, з яких формуються нові зірки. Більшість галактик зібрана в кластери, які містять від кількох до тисяч галактик.  Наша Сонячна Система розташована в спіралі Оріона. Відстань від Сонячної системи до ядра (центру) Галактики близько 26 тисяч світлових років або 8 тисяч парсеків.

 Багато деталей будови Чумацького Шляху приховані від погляду земного спостерігача. Проте їх вивчають на прикладі інших галактик, схожих з нашою, наприклад, найближчої до нас туманності Андромеди .
     Однією з найцікавіших областей Галактики вважається її центр, або ядро, розташоване в напрямку сузір'я Стрільця. Видиме випромінювання центральних областей Галактики повністю приховано від нас могутніми шарами поглинаючої матерії. У самому центрі Галактики передбачається існування масивного компактного об'єкта - Стрілець А* — надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики, масою близько мільйона мас Сонця.

  Одним з найбільш помітних утворень в дисках галактик, подібних нашій, є спіральні гілки (або рукави). Вважається, що у нашій галактиці існують чотири основні спіральні рукави, котрі беруть свій початок у галактичному центрі. Ці рукави мають такі назви: Трьохкілопарсековий Рукав та Рукав Персея; Рукав Норми та Рукав Лебедя (разом із нещодавно відкритим відгалуженням ; Рукав Південного Хреста та Щита; Рукав Каріни та Стрільця. Окрім перелічених вище, існують також менші рукави або відгалуження, включаючи: Рукав Оріона, у якому міститься наше Сонце та Сонячна система.

  У нашій Галактиці - Чумацькому Шляху - понад 200 млрд. зірок самої різної світності і кольору.
  Околиці Сонця - це обсяг Галактики, в якому доступними сучасної астрономії засобами можна спостерігати і вивчати зірки різних типів. Як показує практика, це "куля", яка містить близько 1,5 тисяч зірок. Радіус цієї кулі - 20 парсек. В даний час в околицях Сонця досліджені всі або майже всі зірки за винятком зовсім карликових, випромінюючих дуже мало світла.Сьогодні у всьому світі використовується гарвардська спектральна класифікація зір. Вона є температурною . Кожному класу відповідають зірки певного кольору. Основних спектральних класів сім: O—B—A—F—G—K—M. Ця послідовність відображає поступове зниження температури (від О до М). Для її запам'ятовування існують спеціальні мнемонічні формули. Одна з них звучить так: "Один Бритий Англієць Фініки Жував Як Моркву".  

   У безпосередніх околицях Сонця - кулі радіусом близько 5 парсек - досліджені абсолютно всі зірки - їх близько 100. 
Слабкий червоний карлик Проксима (від лат. "Найближча") - компонент потрійної системи alpha-Центавра - зараз вважається найближчою до Сонця зіркою. Відстань до Проксими - 1,31 пк, світло від неї до нас іде 4,2 роки.

   Одна з найбільших та найяскравіших зірок нашої Галактики розміщена в сузір'ї Великого Пса. VY Великого Пса — це червоний гіпергігант, на відстані 3900 світлових років від нас. Ця зірка знаходиться під пильною увагою вчених, оскільки цей червоний гіпергігант повільно вмирає. Найімовірніше, ця зірка перетвориться на чорну діру наприкінці свого еволюційного шляху.

   Наші пращури об'єднали всі зірки у групи - сузір'я, для того, щоб було легше орієнтуватися в зоряному небі, тобто на підставі випадкового збігу їх положень на небі. Все небо розділене на 88 сузір'їв, які носять імена міфічних героїв (наприклад, Геркулес, Персей), тварин (наприклад, Лев, Жираф), предметів (наприклад, Ваги, Ліра) і ін

  Скупчення зірок - це їх групи із загальними фізичними властивостями. Цим скупчення відрізняються від сузір'їв, які є результатом випадкового збігу положень зірок на небі.

  У другій половині XX століття до цих класів зіркових угруповань додався ще один - асоціації зірок. Асоціація - це угруповання молодих зірок, об'єднаних загальною освітою. Вони більш розріджені, ніж скупчення.  

   Інколи, якщо глянути в безхмарне нічне небо, то здається, що зірки мерехтять.Насправді,до того мерехтіння, яке ми бачимо у нічному небі у безхмарну погоду, зірки не мають жодного стосунку. Це мерехтіння є результатом того, як ми бачимо зірки із Землі. Перед тим, як світло від зірок досягне наших очей, воно має пройти крізь земну атмосферу. У ній світло стикається з різними шарами повітря, що коливається. Саме ці коливання і змушують світло мерехтіти. Тобто нам здається, що мерехтять самі зірки.

Якщо дивитись на зірки з космосу, то вони не мерехтітимуть, у світла немає жодних атмосферних перешкод.

  Про супутники, планети, метеори та астероїди в нашій вікторині: 

Всесвіт зберігає безліч таємниць, але людина крок за кроком розкриває його секрети. Скільки незвіданого, незбагненного, непізнаного таїть в собі Космос! 

Космос не має меж, як не мають кінця простір і час, не має кінця світ, у якому ми живемо.

Вийди в ніч, там небо – море, В нім летять, горять світи...

З нагоди Всесвітнього дня авіації та космонавтики 12 квітня в бібліотеці пройшла інформаційна година.

У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.
Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.