четвер, 24 лютого 2022 р.

Крим. Нескорена земля

   У той час, коли на Майдані снайпери вбивали мирних українських громадян, Російська Федерація почала окупацію Криму. Знехтувавши всіма міжнародними нормами, порушивши власні обов’язки, російські війська підступно розпочали анексію української землі.
   Захопивши владу, окупанти посилили репресії, намагаючись придушити спротив патріотів. Але це їм не вдається вже багато років.


  До Дня кримського спротиву російській окупації в нашій бібліотеці проведено інформаційні хвилинки.


   26 лютого День кримського спротиву російській окупації — пам’ятна дата на річницю проведення мітингу кримських татар та українців у місті Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України.
   Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України . Цього дня 2014 року у Сімферополі відбувся мітинг кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.
   Усі ці роки доки триває окупація Автономної Республіки Крим, Україна на міжнародній арені бореться за свої законні території та висловлює підтримку усім незаконно затриманим та ув’язненим на території півострова, а також родинам зниклих безвісти, усім, хто сьогодні в жорстких умовах безправності в Криму насмілюється висловлювати свою громадянську позицію.
   Відмова України від ядерної зброї в обмін на гарантії провідних держав щодо забезпечення її незалежності, суверенітету, наявних кордонів і взяття ними зобов’язань утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України стала важливим кроком на шляху боротьби світового співтовариства проти розповсюдження ядерної зброї.
    У цьому контексті військова агресія РФ проти України, окупація та анексія Кримського півострова є викликами для світової спільноти, адже демонструють, що добровільна відмова від ядерної зброї не є кроком безпеки, а навіть навпаки – така відмова робить державу вразливішою.
   Боротьба за мирне повернення півострова та повноцінну реінтеграцію населення в конституційне поле України наразі триває.


   Позиція України та усього цивілізованого, демократичного світу залишаєтья незмінною - Автономна Республіка Крим є і залишається територією Незалежної України.




понеділок, 21 лютого 2022 р.

Наша мова лунає у пісні і в серці дзвенить



Сьогодні відзначається свято, що порушує питання важливості та самобутності кожної мови. Мова – це унікальна культурна спадщина кожної окремої національності на планеті. Чим багатша наша культурна спадщина – тим краще для всіх.
Зараз у всьому світі відбувається глобальний процес вимирання мов. Виною тому глобалізація і міграція населення, особливо гостро проблема стоїть для корінних народів Америки, Африки, Австралії та Індокитаю. Також малі мови витісняють такі «гіганти» як англійська, французська, російська, китайська тощо.


Факти про мови світу
  • Найпоширенішою мовою у світі є – мандарин (китайська), далі йде іспанська, потім англійська та хінді. Близько 1,3 млрд. людей спілкуються на китайській (це найбільший показник серед всіх мов світу). Крім того, китайська мова вважається найдавнішою з тих, що нині існують. Загальна кількість ієрогліфів в Китаї перевищує 80 тисяч. Для розуміння 80% тексту досить знати 500 ієрогліфів, 2000 буде досить для його 99% розуміння, а також для перегляду фільмів з субтитрами і читання газет.
  • Найбільше мов у Папуа-Новій Гвінеї. Тут спілкуються на понад семистах папуаських і меланезійських мовах та діалектах. Логічно, що домовитися про те, яка з них стане державною, було складно.
Тому, згідно із конституцією країни, державна мова тут відсутня, а в документації застосовується англійська мова та її місцевий варіант – піджин-інгліш («ток-пісін»).

  • Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української є білоруська мова. На їхнє переконання, починаючи з IX—XI століття обидві мови формувалися на спільній діалектній базі, а обидва народи до XVI століття мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову.
Українська мова – одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу. Філологи кажуть, що все це – через те, що ми маємо досить велику кількість фонем — 48.

Українська мова має чимало говірок: Степовий говір, Слобожанський, Середньонаддніпрянський, Підляський, Західнополіський, Середньополіський, Східнополіський.

Українська мова є однією із найдавніших на нашому континенті.

  • У корінних мешканців острова Бугенвіль є свою власна мова і алфавіт, що складається всього з 11 букв.
  • У деяких регіонах В’єтнаму поширена мова під назвою седанг, в алфавіті якої є цілих півсотні голосних літер.

Мови, що зникають
Мансі – наріччі північноамериканських індійців, розмовляє лише двоє осіб, яким понад 70 років.
В Україні під загрозою перебувають понад 10 мов. Караїмська мова на території Кримського півострова вважається зниклою, а у західних областях вона під загрозою зникнення.

У небезпеці також кримськотатарська, ногайська мови, мова маріупольських греків і кримський варіант турецької мови. Русинська мова на Закарпатті має статус «вразливої».
Як рятують мови?
У 2009 році вчені Кембриджського університету почали архівувати вимираючі мови і збирати аудіо та відеофайли з народними міфами, легендами та піснями. Отриману інформацію оцифровують, усі охочі можуть отримати до неї доступ.

ЮНЕСКО у свою чергу закликає до збереження мовного різноманіття в світі. Експерти видали спочатку «Червону книгу зникаючих мов» (Red Book of Endangered Languages), а потім «Атлас мов світу, що знаходяться під загрозою зникнення» (Atlas of the World’s Languages ​​in Danger), який має свою онлайн-версію (http://www.unesco.org/languages-atlas/en/atlasmap.html).

Пропонуємо вашій увазі вікторину:

неділя, 20 лютого 2022 р.

Там в синім небі, янголи співають

ДО ДНЯ ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ


Захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини…

   В Україні сьогодні – День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Революція Гідності стала переломним моментом у новітній історії нашої держави. Її події змінили всіх нас. Уже минуло вісім  років, а спогади настільки яскраві, наче це було вчора. У День Героїв Небесної Сотні ми маємо віддати шану тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього. Подвиг героїв Небесної Сотні має визначне значення для нашої Батьківщини. Перш за все, вони віддали своє життя за те, щоб кожен наш новий день був сповнений свободи, надії та світла.

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

Герої Небесної Сотні стали уособленням людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

 Держава визнала цих людей героями. Усім загиблим під час Євромайдану посмертно присуджено звання Героя України.

 

АНГЕЛИ МАЙДАНУ

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Майдан героїв з почестю ховає.

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю

В його садах довічно проживати.

Вони завжди залишаться в строю,

Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,

Душа яких летить під небесами.

Ніхто із вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина,

Багато з вас в коханні не признались.

Надворі скоро втішиться весна.

Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

Богдан Пісний


Задля збереження пам’яті про цю трагічну сторінку нашої історії, пам’яті про учасників та наслідки Революції Гідності, Революції на граніті - 20 січні 2016 року був створений Меморіально - музейний комплекс Героїв Небесної Сотні . Музей революції, готуючи до друку тематичні видання, серед яких серія книжок «Майдан. Пряма мова» (упорядники Олена Чебанюк і Оксана Ковальова) та тритомник «Небесна Сотня. Життєписи», автором якого є Світлана Терейковська,  сприяє дослідженню, збереженню та трансляції пам’яті про Героїв Небесної Сотні та події Революції Гідності,а також проводить інформаційні кампанії, розміщує соціальну рекламу, надає матеріали для меморіальних заходів в містах і селах України, а також за кордоном.

Український інститут національної пам’яті  у 2014 році започаткував проєкт «Усна історія Майдану». Він полягає у зборі відео й аудіосвідчень активістів Революції Гідності.  Планується, що ці записи стануть основою онлайн-архіву і джерельною базою для істориків, режисерів-документалістів, соціологів, психологів, інших дослідників. Їх також  використано в експозиції Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

У 2015 році в рамках цього проєкту стартувала серія друкованих видань. Першою побачила світ книжка «Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності», в якій представлено спогади очевидців та учасників подій із різних кіл протестного середовища з метою представити структуру Майдану та масштаби його самоорганізації. Другу збірку – «Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах» – склали спогади митців, більшість із яких не лише брали безпосередню активну участь у подіях Революції Гідності, а й фіксували все, що відбувалося, у своїх мистецьких творах та проектах. Видання побачило світ в 2016 році«Майдан від першої особи. Регіональний вимір» є третім випуском серії і складається з двох книг. Його метою є реконструкція подій місцевих майданів, адже під час Революції столиця перебувала в центрі суспільної уваги, а протестні рухи в областях – на її периферії.


В нашій бібліотеці представлена  книжкова виставка присвячена подіям на Майдані 2014 року.



 До дня вшанування Героїв Небесної Сотні долучилися учні СШ N159




Був проведений майстер клас з виготовлення атрибутів національної символіки.


Також учням було запропоновано долучитися до створення виставки малюнків.




 

   Ми Єдина країна! Ми всі прагнемо одного – миру, спокою, міцної і квітучої держави та чистого неба над головою.

  Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні у наших серцях. Ушануємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої з вами єдиної України! Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них!



середа, 16 лютого 2022 р.

Ми всі єдині в Україні.

16 лютого відзначають День єднання. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.
У президентському указі №53/2022 від 14 лютого 2022 року йдеться, що День єднання оголошено для "посилення консолідації" українців, зміцнення їхньої "стійкості" на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

В нашій бібліотеці проведено патріотичний урок присвячений дню єднання. Слухали Гімн, плели браслет. Ми з дітьми згадали і обговорили події 2014 року, анексію Криму і прийшли до спільної думки, що наша Україна єдина, непохитна, непорушна.
Ми щиро вдячні кожному військовому, лікарю, добровольцю, волонтерам, капеланам які захищають нашу країну, наш спокій, нашу тишу.




В єдності наша сила
Любімо Україну,
вона у нас єдина!
Слава Україні! 

В Афгані нам зозулі не кували, Сади там яблуневі не цвіли




  15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
   Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які протягом десяти років брали участь у війні на території цієї країни.
    Афганська війна – сама трагічна сторінка історії нашого народу, яка тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна.
Її ніхто не оголошував, але вона забрала життя  понад трьох тисяч українців і залишила по собі невиліковні рани у 150 тисячах українських родин. 

    Сьогодні не нам судити щодо правомірності дії керівництва тодішнього часу і вводу  військ в Афганістан. Потрібно з розумінням відноситися до цього і не забувати, в які часи, і при яких обставинах воювали наші солдати та офіцери. Вони приймали присягу і виконували накази.  Ми просто назавжди повинні пам’ятати про великий подвиг воїнів-афганців.

    Багато горя принесла війна в родини простих українців.
 Для кожної розумної людини мужність і героїзм воїнів-інтернаціоналістів – речі безспірні. До того ж, ще живі матері, які оплакують своїх полеглих синів, дружини і діти воїнів-афганців.  Для тих, хто не хоче визнавати цю війну і намагається витіснити її з історії нашої держави, варто побувати на кладовищах, де щороку стає все більше могил афганців, які передчасно померли через поранення і хвороби.
Окликом з вічності: Книга Пам'яті мужніх синів та дочок Київщини, які загинули на війні в Афганістані / авт.-упоряд. О. І. Шепелєв. - К. : Молодь, 2009
Матеріали зібрані учасниками тих подій - воїнами-афганцями, як данина пам'яті побратимів, полеглих в бою.

 






 По різному склалася доля юнаків, які повернулися живими з Афганістану. Важкою була адаптація до мирного життя, напевно, не легшою, ніж випробування боями.
Ще й досі сняться їм гори, походи, стрілянина бою.. і друзі, яких втратили, або зранені і душевно спустошені повернулися додому.
Чимало з них, за проявлену у боях хоробрість, мають високі нагороди.
Їм присвячують пісні, вірші, книги.

Не заживає в серці рана.
Не заживає в серці рана.
Болить у матері за сина.
Молитва слізна материна-
Не вберегла від смерті сина.
Із ночі в ніч відлуння бою:
„Мій синку, любий, я з тобою!”
Пісок розпечений в пустелі,
Гаряче сонце, сірі скелі.
Ось постріл, крики, лемент бою...
Мій синку, любий, я з тобою!”
Знов постріл, крики, лемент, стогін...
Підрублено під корінь пагін.
Той пагін був з міцного роду.
Йому не було переводу.
Земля йому давала сили -
Всі хлібороби нею снили.
Мав чорні брови, очі сині...
За що загинув на чужині?
І де взялась та чорна сила,
Що поламала твої крила?
Чому намарно гинуть діти?
Ще довго буде лан чорніти...
В.Кухарук.




Відлуння афганських гір: нариси, спогади, вірші, пісні. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. –
268 с.

Ця збірка, яка має колективного автора, на прикладі багатьох доль уманчан, яких обпалив, але не зламав Афган, розповідає про справжній героїзм і дружбу, про сміливість і незламність духу воїнів; прослідковує спадкоємність поколінь захисників Вітчизни.
Повернувшись на рідну землю, колишні воїни знайшли гідне місце у мирному житті, наш край може пишатися ними.




У горнилі локальних воєн…: Нариси, спогади, вірші, пісні. – Умань : Видавництво "Алмі", 2014. – 536 с., іл.


Це видання є логічним і закономірним продовженням унікальної книги “Відлуння афганських гір”, яка знайшла одностайне схвалення у всіх, хто її читав. Але воїнами-інтернаціоналістами називають не лише афганців. З 1924-го по 1989 роки наші військові брали участь в бойових діях на території більше 20-ти іноземних держав: Іспанії, Монголії, Китаю. Ефіопії, Північній Кореї, В’єтнамі, Анголі та інших.
В пропонованій книзі – розповіді про ті події та їх учасників, людей нелегкої долі, справжніх чоловіків, вірних присязі і військовому обов’язку.



Відлуння чужої війни: фотокаталог пам'ятників, пам'ятних знаків, могил учасників війни в Афганістані 1979-1989 рр., розташованих на території Тернопільської області

          


Полягли в снігах Суомі: Книга пам’яті України про громадян України, які загинули у воєнних конфліктах на території інших держав. – К.: Пошуково-видавниче агентство “Книга пам’яті України”, 2004. – т.2.- 968 с.

“Полягли в снігах Суомі” – черговий том історико-меморіального серіалу “Книга пам’яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах на території інших держав”. Це звитяжно-трагедійна епопея про радянсько-фінляндську війну, в якій у Збройних силах колишнього Союзу брали участь наші земляки. Про загиблих у цій війні, їх звитягу і жертовність розповідається на сторінках цього меморіального видання.

Обпалені війною. Афганістан (1979-1989) / авт.-упоряд. В. Погорецький. - Тернопіль: Астон, 2009. - 480 с
.Книга розповідає про долі, подвиги та загибель наших земляків на афганській війні, які, залишаючись вірними військовій присязі, брали участь у бойових діях на території Афганістану, а також засвідчує яскраві приклади героїзму та мужності наших солдатів.
Матеріали зібрані учасниками тих подій - воїнами-"афганцями" та працівниками обласної і районних державних адміністрацій, іншими небайдужими людьми, яким також обпалює серця жорстока правда про афганську війну.
У книзі є такі розділи:
"Країна кривавих маків" - історія Афганістану
"Жорстокі жорна неоголошеної війни" - як все починалось
"Крило скорботної пам'яті" - згадаймо душ пресвітлі імена
"На їхню долю випала війна" - прізвища всіх учасників афганської війни.



Стовба, А.И. Мама, я вернусь…: стихи / А.И. Стовба; автор вступ. ст. А.М. Дмитренко. - К.: Рад. шк., 1987. - 104 с."Мама, я вернусь…" - це збірка поезії молодого лейтенанта, який загинув в Афганістані.
В його віршах глибока філософія, нехитрі і правдиві рядки.
В книзі використані фрагменти фотокопій листків із записної книжки поета.


Трагедія народу

Чомусь болить душа і стукає у скроні,
Знов відгомони тій, за річкою, війні.
За примхами років, на часовій попоні,
Щось загубили ми, як у страшному сні.
Трагедія людей, одягнутих в шинелі,
І посланих на смерть у мусульманський світ.
П'ятнадцять тисяч їх, що за рікою вмерлі,
Сьогодні звідтіля нам шлють священний звіт.
Про те, що не вернулись у материнську хату,
Далеко не усі були на тім мосту.
Коли парадний стрій в кінці вісімдесятих,
Завершив ту війну, як взнали – непросту.
А потім караван порогів військкоматів,
Холодна фрази сталь: «Тебе не слав туди»,
І всі пошкодували, що склали автомати,
І мріяли, щоб правда, колись прийшла сюди.
Вона прийшла і знов у бій іде піхота,
Покликав Вас Майдан, вже сиві шураві.
Як залишилась там дев’ята Ваша рота,
Небесну Сотню тут спалили на зорі.
Приємність поколінь, трагедія і правда,
Потрібно відродити всю логіку життя.
Щоби звучала вічно салютів канонада,
Що повертає пам’ять до вдячного буття.









понеділок, 14 лютого 2022 р.

Світ починається з любові

 Серед усіх чудес світу найбільше чудо – це кохання. 

До дня Св. Валентина в бібліотеці представлена книжкова виставка "Світ починається з любові❤❤❤"

Віками про кохання складали вірші, оспівували це почуття у музичних творах, воно надихало на героїчні подвиги та штовхало людей на неймовірні вчинки. 

Часто це почуття спонукає до вчинків, на які навряд чи б хтось наважився, якби не кохав. Величний Тадж-Махал – свідчення любові індійського імператора до своєї дружини. Ця монументальна споруда, зведена у 17 столітті, досі нагадує людям у кожному куточку Землі про найромантичнішу історію кохання.


Литовський князь Любарт Гедемінович одружився із волинською княжною у 1331 році. Цей шлюб на початку був суто політичним. Любарт Гедемінович таким чином отримав титул князя Луцького. Та з часом молодий Любарт пройнявся любов’ю до своєї дружини. Дівчина відповідала йому взаємністю.

Молодята почали жити в дерев’яному замку Луцька. Це було не надто престижно. Тож не виключено, що саме через одруження Любарт почав перебудовувати замок на цегляний 1340 року. 

Найромантичніша історія кохання Богдана Хмельницького. Ще будучи у шлюбі з Ганною Сомко, гетьман закохався у юну Мотрону. Дівчина працювала у родовому обійсті Хмельницьких у Суботові. 

Після смерті першої дружини у Богана і Мотрони зав’язався роман. Вони почали жити як подружжя. Однак на родове обійстя напав суперник Хмельницького, Даніель Чаплинський. Він захопив обійстя Хмельницького у Суботові й змусив Мотрону з ним одружитися. І Богдан нічого не міг з цим вдіяти. Та значні виграші у важливих битвах, зокрема під Корсунем, зробили поблажливішими духівників. У 1648 році Богдана обвінчали з Мотрею “заочно”. Молода під час церемонії була в Чигирині.


Гетьман Іван Мазепа і Мотря Кочубеївна



   Кохання 65-річного чоловіка і 16-річної дівчини! Мотря таємно листувалася з Мазепою, ці листи і досі є в московських архівах.
   Ось один з них: "Моя сердечна кохана Мотронько! Поклін мій віддаю, Ваша Милість, моє серденько, а при поклоні посилаю Вашій Милості гостинця — книжечку і обручик діямантовий... За тим цілую уста коралевії, ручки біленькії і всі члонки тільця біленького, моя любонько кохана!"
   Дослідники стверджують, що попри велику різницю у віці, Мотря і Мазепа були однодумцями. У 1707 році Мотрю силою видали заміж. Та, вочевидь, дівчина не знайшла щастя у подружньому житті.
   У Полтаві Мотря стала послушницею Пушкарівського монастиря. Тут дівчина зберігала вірність своєму коханому Іванові до кінця життя.

Станіслав і Софія Потоцькі
   Закоханому, щоб одружитися із красунею, довелося її викупити. Юзеф заплатив за Софію польському послу 10 тисяч злотих. Граф вирішує порвати стосунки з дружиною, і вони з Софією переїжджають до Європи. Одружитися вони змогли тільки через 6 років. За це майбутній чоловік красуні-гречанки віддав колишньому майже 2 мільйони злотих компенсації!

У 1896 році, щоб догодити дружині, граф розпочинає будівництво “Софіївки”. Цей дендропарк ніби пронизаний любов’ю і створений для романтичних історій кохання. Тутешні дерева, напевне, за шелестом свого листя чули тисячі зізнань у коханні з 1800 року.

 "Кохання - єдина пристрасть,що не визнає ні минулого, ні майбутнього".



Надія Біла "Ел і Єва"
Видавництво Старого Лева, 2021 р

      Шістнадцятирічний Ел живе життям цілком звичайного американського підлітка. Він нічим не вирізняється у школі, а після уроків зависає з другом або підпрацьовує в кінотеатрі. Закохується без взаємності у недосяжних красунь та переймається вступом до універу. Батьки Ела розлучені, у кожного давно нова родина: у тата – в Україні, в мами – у США. Приїхавши до тата на канікули, Ел знайомиться з Евою – своєю «новою сестрою».
     П’ятнадцятирічна Ева – дівчинка-вогонь, яскрава та імпульсивна. Тусується з рокерами, зависає в барі «Бочка» і кохає дорослого чоловіка: музиканта, звичайно. Ел і Ева – пізнають життя, дорослішають, помиляються, вчаться дружити, спілкуватися, переживають перші закоханості і перші життєві труднощі.




Йоанна Ягелло "Кава з кардамоном".
Видавництво: Урбіно, 2020 р.

   Досі спокійне життя 15-річної гімназистки Лінки раптом змінюється. Її мама дедалі більше втомлюється й дратується, вітчим чимраз довше затримується на роботі, Лінці доводиться займатися молодшим братиком, хоча не за горами випускні іспити, і треба більше приділяти уваги навчанню... Дівчина відчуває себе покинутою. До всього, її мама мусить поїхати на невизначений час, і на Лінку лягають усі хатні обов`язки. А ще зіпсувалися стосунки з найкращою подругою, і хлопець, якого вона вважає лише своїм другом, ставиться до неї якось дивно, у школі суцільні проблеми... Щоб відволіктися, Лінка вирішує відвідати свою бабусю, яку давно не бачила. У її домі дівчина випадково знаходить дивну фотографію. Прагнучи з`ясувати пов`язані з нею подробиці, Лінка несподівано розуміє: у неї є сестра, якої вона ніколи не бачила...



Валентина Захабура "Лепрекони"
Видавництво Старого Лева 2019 р.

   Гадаєте, лепрекони — лише міфічні ірландські персонажі? А от і ні! Це жваві українські підлітки, які взувають до гімназії зелені черевики і називають себе спільнотою лепреконів. «Лепреконка» Наталя отримує листа від друга дитинства Антіна, і з нього довідується, що геть нічого не знає про людину, яка ще кілька років тому видавалася зрозумілою і найближчою.
   Друзі-лепрекони потерпають від діставучих вчителів, які ні сіло ні впало можуть заборонити учням весну, від надмірної чи, навпаки, недостатньої батьківської уваги, від застарілих соціальних стереотипів. А ще — шукають себе, закохуються, хвилюються одне за одного й завжди готові прийти на допомогу і дати відсіч проблемам. Адже дружба — їхній найбільший скарб.



Наталія Ясіновська "Любов,дідусь і помідори"
Видавництво Старого Лева,2021 р.

   Тринадцятирічна Олеся мешкає з дідусем і бабусею та живе звичайним життям підлітки: ходить до школи, проводить час зі своїми найкращими подругами Інною та Аліною, поглядає на хлопців... Аж поки в один момент усе не змінюється.
   На заміну її улюбленому вчителеві літератури приходить молодий студент, а дідусь дівчинки раптово захворіває. Олеся лишається наодинці зі своїми переживаннями. Аж поки новий учитель не пропонує учням вести шкільний блог, куди дівчина звіряє свої почуття. Так, крок за кроком, її життя набуває нових і зовсім неочікуваних барв.



Нікола Юн "Танцюй, моє серце"
Видавництво: Ранок, 2021 р.

   Несамовита, надзвичайно емоційна, чарівна і провокативна історія про життя і кохання. Про вибір. Про ризик. Про сміливість. І про бажання жити на повну.
   Вісімнадцятирічна Еві, яка після розлучення батьків не вірить у любов, вирішила пожертвувати в бібліотеку свою колекцію романтичних книжок. Але, вийшовши з дому, вона розуміє: сьогодні субота, бібліотека зачинена! Дівчина йде в парк і там зненацька натрапляє на трохи дивну жінку з книжками. Еві міняє всю свою колекцію на одну-єдину брошурку — «Інструкції з танців», тоненьку, із залитими водою обтріпаними сторінками. Чудернацька жінка зникає, проте з’являються видіння про розбиті серця, яких Еві прагне позбутися… У брошурі Еві помічає адресу танцювального клубу. І тут починається найцікавіше!..


Марія Морозенко "Я закохалася"
Видавництво: Академія, 2019 р.

І в юному віці кожен має свій характер і своє життя. Шукає себе і власними кроками йде у світ. Переконується, що неможливо з усіма дружити і не мати конфліктів. Бо всі - різні. Неоднаково думають, поводяться і здобувають досвід. Гіркий досвід - також. У героїні цієї повісті - чуйне серце. Думками і почуттями вона вже доросла. Закохується. Розчаровується. Знаходить правильні думки. І опиняється на порозі кохання, про яке мріяла.






Тетяна Корнієнко "Недоторка"
Видавництво: Час майстрів ,2019 р.

   Одинока дівчинка йде по тротуару. Під парасолькою. Сама-саміська. Темненька така. І доріжка перед нею в потемку. І парасоля нічогенька - величезна. І на неї з неба сиплються квіти. Багато різних: ромашки, волошки, маки. Яскраві, красиві, живі. Сиплються, б’ються об чорну тканину і падають набік. Але квіти мають падати на голову, якщо вже хтось тебе ними обсипає, а не на парасольку! Як знайти силу відмовитися від своєї парасольки?
   Чому дорослі не помічають, що діти виросли, що в них може бути своя власна думка, своє власне життя? Чому мами ображаються на правду та ховаються на кухні? Скільки треба бути знайомими, щоб розпочати дружбу? Коли можна закохуватися? Подібні питання часто виникають у підлітків. Відповіді на них можна шукати в правильних книгах.


Оксенія Бурлака "Поцілунок був не останнім: повість для підлітків."
Видавництво "Академія",2019 р.

  Льоля росла в благополучному світі, де були розкішна квартира, яскраві сімейні подорожі, брендовий одяг, дружний клас, ульотні тусовки. А одного дня з усім цим довелося розпрощатися й потрапити в зовсім іншу реальність. Її батька заарештували, і тепер вона й мама живуть з бабусею й дідусем у їхній пошарпаній квартирі.     Обірвалися контакти з ліцейними друзями, і навіть найкраща подруга віддаляється. Дуже складно в новій школі. Учителі наче не знають і не здогадуються, як тут нестерпно. Льоля, яка не здатна терпіти знущання жорстоких розбишак, починає «воювати» з ними, нариваючись на гіркі неприємності. Єдина відрада — втеча на дах десятиповерхівки. Цю схованку під небом показав їй Стас — однокласник, який тусується в тій хамовитій компанії. Льоля дізнається, що до проблем у її сім’ї причетний його батько, і розуміє: треба забути про Стаса. А як це зробити, коли з ним так добре і солодко...

 До мурашок. Драматичні обставини, здається, остаточно роз’єднають Льолю і Стаса. Та в кохання своя логіка...


Шарлотта Бронте "Джейн Ейр"
Видавництво: Богдан, 2016 р.

    Джейн Ейр – бідна непримітна сирота. Її майбутнє виглядає безрадісним. Тітка Джейн та двоюрідний брат ненавидять її. Життя в Ловудській школі жорстоке і небезпечне. Які внутрішні сили знайде в собі Джейн Ейр, аби побороти усе це? Шукаючи незалежності, Джейн вирушає у світ сама. Чи справді містер Рочестер, її новий господар, є таким, яким хоче видаватися? Яка таємниця замкнена у кімнаті на третьому поверсі його будинку, звідки уночі лунає дивний сміх? Шукаючи любов, Джейн стикається з жахом, жорстокістю, бідністю та спокусою. Чи достатньо сильна вона для того, щоби вчинити правильно? Чи стане вона для когось чимось більшим, аніж просто бідною непримітною Джейн Ейр?

























“Українська вишиванка — в ній код народу, його душі.”

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського о...