четвер, 31 жовтня 2019 р.

HAPPY HELLOWEEN

Геловін (Хеловін; Хелоуїн; Хеллоуїн; англ. Halloween) або Відьомська ніч, відзначають щороку в ніч з 31 жовтня на 1 листопада.
  За переказами, в ніч перед Хеллоуїном духи, що живуть у потойбічному світі, повертаються на землю, саме тому свято, а точніше, його переддень називають Днем всіх святих. А легенда згадує хитрого грішника Джека, якого не прийняли ні в пекло, ні в рай і він поневірявся на землі з пекельним вогнем в руках. Для того щоб полум'я не згасло, Джек використовував гарбуз, як ліхтар, який став згодом символом свята.   
   Кельти вважали, що, окрім душ померлих, на землю цього дня може потрапити і різна нечисть: домовики, відьми, бісенята й інші бешкетники (які є і в українських древніх віруваннях також!). Відповідно маскування було всього лиш спробою обдурити злих духів. Люди вірили в те, що відьми, злі феї та мерці можуть викрасти їхніх дітей, тому перевдягали малечу у страхітливі костюми, аби збити з пантелику нечисть. А ще від потойбічних сил намагались відкупитись, насипавши повну торбу ласощів та смаколиків.
   
Уже на початку 20 століття Хелловін втратив своє містичне і моторошне значення, ставши веселим і радісним. Для нас це відносно нове і не зовсім звичне свято, але в різних містах України проходять тематичні вечірки, маскаради та інші яскраві дійства.

   До нашої бібліотеки, на веселе англомовне свято Helloween  завітали маленкі відьмочки, мерці, монстрики, пірати, летюча миша, добродушні привиди. Разом з Оксаною Миколаївною, викладачем з англомовного гуртка "Мудрогелі", організували для дітей свято.    
 Затамувавши подих діти слухали легенду про Джека.

Діти занурилися в атмосферу таємничого дійства. На них чекали цікаві ігри конкурси, вікторина.  






  Всі разом вчимо на англійській мові пісню-заклинання.

 


  



Не обійшлось і без перевтілення.

  

Влаштували  справжні літературно-англійські "баталії", в яких визначили найефектніший тематичний костюм.



 Ми не забули і про солодощі.  


Маленькі подарунки-тиквочки для рідних виготовили власноруч.


 


Лише позитивні емоції панували у дітей по закінченню.


Було дуже цікаво, страшно весело і жахливо красиво.



понеділок, 28 жовтня 2019 р.

День вигнання нацистських окупантів із України


 З 24 по 30 жовтня у бібліотеці 11 для дорослих експонується книжкова виставка-спогад «Тих днів у пам'яті не стерти...» до Дня визволення України від фашистських загарбників.
     Увазі читачів пропонується  історична довідка про події 1944 року, про Другу світову війну, книги про мільйони українців, які стояли до останнього на передовій і за лінією фронту, для кого шлях на війні завершився під скромними обелісками і кому судилося повернутися живими.

Тисячі обірваних життів, десятки тисяч скалічених доль… Друга світова війна стала найважчим випробовуванням для українців. Адже кілька років наша країна була в епіцентрі воєнних подій, подій, омитих кров’ю і слізьми, сповнених розпачу, болю і… надії, що ці жахіття все ж закінчаться… 
 28 жовтня, відповідно до Указу Президента України від 20 жовтня 2009 року, наша країна відзначає День визволення України від фашистських загарбників. У цей день українці вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, мільйонів людей, які постраждали від дій фашистських окупантів, а головне – героїв-ветеранів Другої Світової війни, які дожили до наших днів та є для нас прикладом мужності, відваги, жертовності та любові до Батьківщини.

   Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. За сучасними підрахунками, загальні людські втрати України у 1941 – 1945 роках становлять близько 9 мільйонів людей.
За ці роки 2,3 мільйона українців були вивезені для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково на території республіки було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, без даху над головою залишилися близько 10 мільйонів людей. Також повністю чи частково було знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

    У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій, в результаті яких 28 жовтня 1944 року радянські війська перейшли сучасний кордон України.
     
     Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року наступом 1-ї Гвардійської армії. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.




Будемо пам'ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення!



  







четвер, 24 жовтня 2019 р.

"Гетьман цукру" - Микола Артемійович Терещенко


26 жовтня 1819 р. у Глухові Чернігівської губернії, в родині дрібного крамаря Артемія Яковича Терещенка народився первісток. Хлопчика назвали Николою (Миколою).
Не по літах самостійний, Микола з юності почав заробляти: пристав до чумаків та їздив із ними до Криму — по сіль і рибу. Згодом став скуповувати чумацький товар і торгувати ним у Глухові.
1854 р. батько у с. Вороніж Глухівського повіту збудував
невеличку цукроварню, змонтувавши обладнання, привезене з Варшави, — чим поклав початок «цукровій імперії Терещенків».
Прислужилася аграрна реформа 1861 р., відколи Микола Артемійович почав орендувати та скуповувати поміщицькі маєтки з цукроварнями в Чернігівській і Курській губерніях. Справи стрімко пішли вгору: вже 1870-го Терещенко мав близько 10 цукроварень, до яких із часом додалися залізниця, ліс, виробництво сукна, спирту, велика торгівля. М.Терещенкові належало також близько 80 тисяч десятин землі, парові й водяні млини у Київській, Волинській, Чернігівській, Харківській,Подільській, Курській, Тульській губерніях.
Миколу Терещенка знали й шанували не лише як вдатного підприємця, а й як громадського діяча, відданого суспільним інтересам. Від 1851-го він поспіль 9 років обирався старшим бургомістром Глухова, затим понад 20 років обіймав різні посади у міському самоврядуванні: був міським головою, головним губернатором земських зборів, почесним мировим суддею. Відома тодішня діяльність Миколи Терещенка й як благодійника: опікувався міської лікарнею, сиротинцями, очолював раду піклування про в'язниці.
1870р.М.А.Терещенко переїхав до Москви. Проте серце кликало у рідні краї, й за 5 років Микола Артемійович повернувся в Україну.
Родина оселилась у Києві, в будинку на розі Бібіковського бульвару (нині бульвар Т. Шевченка) та Олексіївської (нині Терещенківська), купленого у Павла Демидова, міського голови Києва. На той час у палаці налічувалося 47 кімнат із 40 камінами та печами.
У найкращих залах Микола Артемійович розташував свою багатющу художню колекцію, що її започаткував іще в Глухові. Збирали художні твори і брат Миколи — Федір, і діти — Іван, Олександр, Варвара та Ольга. В колекції Івана Терещенка були, серед інших робіт, малюнки Т.Шевченка «Видубицький монастир», «Костьол у Києві», «Крутий берег Аральського моря», «Казахський хлопчик дрімає біля грубки», «Казах на коні».
У Києві Микола Артемійович активно займається доброчинністю: фінансує будівництво громадських споруд; єдине в імперії училище для сліпих, яке відкрилося 1881 р.; жертвує 23 тисячі карбованців на будівництво Маріїнського сиротинця.
Коштом Фонду братів Терещенків, до якого щороку надходило 80% прибутків «Товариства цукробурякових та рафінадних заводів братів Терещенків у Києві», будувалися гімназії й лікарні, школи й притулки, розбудовувався оперний театр і зводилися театр оперети, консерваторія, Міський музей (нині – Національний художній музей України). 
Микола Артемійович Терещенко помер 19 січня 1903 р. 
1900 р. вулиця, де були розташовані маєтки меценатів, отримала назву Терещенківської. Уже в роки незалежності, точніше, 1992-го, вулиці повернули цю назву.
2009 р. в Києві, на території Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії, було відкрито пам'ятник видатному меценатові роботи скульптора О. Михайлицького.

Більш детальну інформацію про Терещенків знайдете з ресурсів, завітавши до нашої бібліотеки. 


 

вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Знавці історії


Гра – це завжди цікаво, а урок, проведений у формі гри - надзвичайно цікаво і захоплюючи. 
Ми спільно з викладачами школи №159, для учнів 5 класу, провели історичну годину на тему "Знавці історії".   Діти закріпили та поглибили вже набуті знання з історії України, що сприяло національно-патріотичному вихованню учнів. 



Вікторина активізувала дітей до роботи. Задоволення , яке отримали діти створило комфортний стан на уроці та підсилило бажання вивчати предмет. 

По завершенню подорожі в минуле, найактивніші діти отримали від учительки гарні оцінки, а від нашої бібліотеки подарунок.



"СНІД: проблема соціальна"

  1 грудня , відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом. 945 нових випадків ВІЛ-інфекції зареєстровано в Україні у жовтні цього року.  Н...