Веселі історії та пригоди від письменниці Меґан МакДоналд

Письменниця з'явилася на світ 28 лютого 1959 року в Піттсбурзі. Була наймолодшою, п'ятою дитиною в сім'ї, в якій росли ще чотири дівчинки. Враження дитинства згодом надихнули авторку на письменництво.

Навчалася в Оберлінському коледжі і університеті Піттсбурга. Кілька років пропрацювала бібліотекарем. Згодом повністю присвятила себе писанню.

Меган МакДоналд заміжня. Зараз разом з чоловіком проживає в штаті Каліфорнія. Пише дитячі книги, які користуються величезною популярністю в США і за кордоном.

Перша книга Меган Макдоналд, що називалася «Це дійсно будинок рака-самітника?», удостоїлася відразу двох літературних премій. Успіх надихнув авторку на нові творчі звершення.

Нині перу письменниці належить вже більше сорока книг, серед яких найбільшою популярністю у дітвори користується серія про Джуді Муді і її молодшого братика Стінке. На її основі в 2011 році навіть було знято фільм, але він не став таким же популярним, як книга. Невгамовна дівчина підкорила серця дітвори своєю невгамовною фантазією, енергією і оптимізмом. Вона постійно потрапляє в кумедні халепи, але незмінно знаходить вихід з будь-якої ситуації. У всіх пригодах Джуді супроводжують друзі - Роки, Френк і малюк Стінке, якому нерідко дістається від сестри, але він не в образі.

Якщо ваша дитина ще не знайома з цим веселим і пустотливим дівчиськом, радимо завітати в нашу бібліотеку і познайомити вашу дитину з книгами Меган МакДоналд.

 Їх сюжети захоплюють навіть тих дітей, які не люблять читати. Малюки буквально «ковтають» всю серію цілком. Та й мами з татами із задоволенням знайомляться з творчістю Меган МакДоналд. А все тому, що письменниця придумує дивно позитивні і оптимістичні історії, які захоплюють, дарують гарний настрій і при цьому не позбавлені виховних моментів. Однак останні так вміло вплетені в текст оповіді, що книги не справляють враження нудного моралізаторства. Просто з самої послідовності подій стає зрозуміло, що і як трапляється в житті.

Майстер - клас "Вовняна акварель"

Майстер - клас від Надії Валентинівни Архіпенко "Вовняна акварель"

                              

На перший погляд, часто вважається, що акварельний живопис вовною неможливий і вимагає таланту та підготовки художника. Багато хто порівнює його з малюванням і вважає, що якщо не можеш творити на папері за допомогою олівців і фарб, то з вовняною пряжею нічого не вийде. Все, що вам потрібно - це приблизний ескіз і вибір матеріалів, а якщо ви зробите помилку, то зможете швидко її виправити. Сьогодні на майстер-класі пані Надія Валентинівна розкрила секрети розпису вовною та допомогла нам опанувати цей новий вид рукоділля.

Це захоплююча робота з природнім матеріалом. Вовна австралійського мериноса - це чудовий матеріал для творчості - теплий, м'який, ніжний та "слухняний". Процес створення картини нагадує справжнє малювання, це арт терапія,  яка допомагає людині відчути себе творцем краси, вирішувати психологічні проблеми, сприяє підвищенню особистісної самооцінки, навчає її звільнятися від  негативних емоцій та думок. 
Навіть початківці можуть виготовити власні унікальні вироби, які сподобаються їхнім рідним та друзям. 
Запрошуємо всіх бажаючих на наші майстер класи. Слідкуйте за нашими афішами.

Публічна бібліотека 11 ЦБС Солом'янського району міста Києва

“Геній народжений в Україні”

 

До 145 річчя з дня народження Казимира Малевича, бібліотекарі для читачів нашої бібліотеці №11 для дорослих, провели вікторину і познайомили з творчістю художника. Відвідувачі мали змогу створити свою власну картину в стилі Малевича.

23 лютого 1879 - у Києві народився Казимир Малевич, художник-авангардист, теоретик мистецтва, засновник супрематизму, автор однієї з найвідоміших картин 20 століття "Чорний квадрат".

Його батько був польським менеджером цукрового заводу, а мати - українською домогосподаркою з Полтавщини. Обоє батьків належали до дворянського роду. Прізвище Малевич зустрічається в Польщі, Литві, Україні та Білорусі.

"Мій батько був не дуже задоволений моїм потягом до мистецтва. Він знав, що є художники, які малюють, але ніколи не говорив про це. Тим не менш, мій батько намагався змусити мене дотримуватися тієї ж лінії мислення, що і він. Батько розповідав мені, що життя художника жахливе і що більшість з них сидять у в'язниці".

Малевич, який згодом став живописцем, навчався у чудового українського художника М. Пимоненка в Київській рисувальній школі М. Мурашка. Малевич залишився в боргу перед Пимоненком на все життя, іноді малюючи в стилі Пимоненка.

     В автобіографії художник згадує про відвідини майстерні Пимоненка на Хохлівській вулиці в Києві: "Його картини справили на мене велике враження. Він показав мені картину "Гопак". Я був у захваті від усього, що побачив у його майстерні. Сила мольберта з картинами, на яких зображено українське життя. Я показав йому свої роботи - замальовки з натури. Я вступив до Київського художнього училища. ......".

"Кубофутуристичний" напрям у творчості Малевича почав з'являтися приблизно на початку Першої світової війни. 1913 року він розробив дизайн постановки футуристичної опери "Перемога над сонцем". "Чорний квадрат", який Малевич створив як декорацію, вперше було представлено на театральній сцені. Це був початок супрематизму. 

Супрематизм – напрямок авангардного мистецтва, в центрі якого – естетика безпредметності, абстрактний геометризм, який виник на початку ХІХ століття. Спочатку термін, похідний від латинського suprem, означав домінування, перевага кольору над усіма іншими властивостями живопису.  "Супрематизм", за визначенням Малевича, "мав три ступені розвитку: чорний, кольоровий і білий".

Насправді "Чорний квадрат" ніколи не був окремим твором – він є частиною триптиху, де були ще "Чорне коло" і "Чорний хрест". Разом ці три форми утворюють новий художній іконостас, в якому багато релігійних асоціацій і мотивів. 

      У 1928-30 роках був професором Київського художнього технікуму, де писав київські пейзажі, а в 1920-х роках був членом Об'єднання сучасних художників України (ОСМУ) і брав активну участь у мистецькому житті Києва.

      Київські журнали публікували теоретичні статті самого Малевича та схвальні відгуки про його роботи. У листі до Крамаренка Малевич писав: "Незалежно від того, приїдете Ви до Києва чи ні, будь ласка, надішліть мені Ваші враження від моєї виставки".

    Каземир Малевич отримав запрошення розписати стіни конференц-залу Української академії наук (вул. Володимирська, 55). Ескізи фрески збереглися до наших днів і зберігаються в Національній художній галереї України в Києві.

У 1923 році Малевич отримав запрошення намалювати другу версію "Чорного квадрата". Фарба почала відшаровуватися від магічного чорного кольору.

    Останню персональну виставку свого життя Малевич провів у Київській картинній галереї в 1930 році.

      На жаль, у 1930 році Малевича, як і багатьох інших видатних викладачів Київського художнього технікуму, було позбавлено професорської посади. Його ув'язнили на кілька місяців як "польського шпигуна".

Внаслідок арешту він серйозно захворів і в останні роки був зайнятий упорядкуванням свого майна. Після важкої хвороби він помер (15 травня 1935) від раку, але навіть у свої останні, найважчі дні залишався самим собою, справжнім художником.

 

Рідна мова звучить у словах.

  Повномасштабна війна, яка триває вже два роки, пробудила в Україні більший інтерес до української мови – і люди масово почали переходити з російської на українську. Але чи збережеться ця потужна тенденція? Чи має Україна шанс стати переважно україномовною? Як війна впливає також і на саму українську мову?

  Українці розповідають, що активно переходять на українську мову вже два роки від початку широкомасштабного російського вторгнення.
Хтось каже, що чітко почав асоціювати російську мову з росією і мовою війська, яке вторглося.

  Хтось переконує, що шокований діями російських військ у Бучі, Бородянці чи Ізюмі і не хоче говорити однією мовою з тими, хто скоїв воєнні злочини проти мирних людей.
  Хтось не хоче, щоб російський президент міг використовувати аргумент про "захист російськомовного населення" в Україні як привід для своєї так званої "спеціальної військової операції", як називають війну проти України в кремлі.

Як би там не було, але війна, як свідчать опитування, посприяла популяризації української мови, якій – якби не розпався союз – взагалі пророкували зникнення до 2050 року.
Але  українська вижила. Вона стала державною в незалежній Україні. А зараз на тлі війни українці переходять на спілкування рідною мовою та відкривають для себе світ дивовижних милозвучних слів.

Так, за даними січневого опитування, зараз українською в побуті спілкуються 65 відсотків людей, а на початку великої війни таких було 53 відсотки населення України. 

  Термін "лагідна українізація" був одним з улюблених словосполучень колишнього міністра культури Олександра Ткаченка, коли він говорив про потребу впровадження української мови в різні сфери. "Українізація, але лагідна, без примусу".
Та й українське суспільство не сприйняло б жорстких, нав’язливих кроків, зауважують фахівці.

"Сподівання на україномовність в Україні – це не марні сподівання, а певною мірою природній процес, – зазначає в інтерв’ю письменник Кокотюха. – І сприятиме цьому освіта, культура і навіть сфера шоу-бізнесу, а також мова кіно, телебачення, реклами і мова спілкування в соцмережах. Масова культура підтягне за собою молодь, і та перейде на українську, бо її кумири говорять українською, – бо зараз непристойно говорити російською публічно".

 Для вивчення української мови ви можете скористатися запропонованими книгами.

Але що буде після війни?

"Після нашої перемоги відбудеться, все ж таки, певний відкат назад до російської. Тобто, трошечки пружина розтисниться. Російська знову заповнить певну нішу, але не аж так, – прогнозує Андрій Кокотюха. – Бо вже будуть певні бар’єри і стоп-сигнали, щоб в широкий простір, в офіційний, робочий простір російська мова не приникала".

Хоча збройний конфлікт переважно витіснив мовні питання на другий план, тема майбутнього російської мови та її носіїв в Україні є потенційно конфліктною.
Багато російськомовних респондентів та білінгвів хотіли б, щоб у їхніх дітей зберігалася можливість спілкуватися російською мовою, тоді як прихильники українізації вважають, що російська мова становить загрозу для української, і повинна поступово взагалі зникнути з України. Вони описують процеси, які зараз відбуваються у публічному просторі, як продовження русифікації.Україна має ретельно слідкувати за дотриманням мовного законодавства. За участі представників громадянського суспільства та організацій меншин розробити та прийняти нове мовне законодавство, яке б утверджувало державний статус української мови, одночасно враховуючи рекомендації ЄС щодо збереження мов меншин, які знаходяться під загрозою зникнення, та включало чіткі правила забезпечення мовних прав меншин на локальному рівні.

“Небесна Сотня - ангели свободи "

Щороку 20 лютого в Україні вшановуються Герої Небесної Сотні. Це визнання великого подвигу, який вони зробили для нашої країни. Революція Гідності, яка відбулася у листопаді 2013 - лютому 2014 року, була найбільшою, тривалою і трагічною протестною акцією в історії України. Люди різного віку, соціального статусу, національності та релігії об'єдналися, щоб захистити свої права, свободу і європейський шлях розвитку від несправедливості та корупції влади. Цей рух поширився на всю країну, а також отримав підтримку українських громад за кордоном.
Боротьба проти режиму Януковича символізувала протистояння між силами добра і зла, світла і темряви, свободи і рабства. Події на Майдані залишили незабутній слід у пам'яті і історії. У цей день бібліотекарі нашої бібліотеки організували годину поезії, де вони читали вірші та спогади очевидців.

Запалимо свічку в наших серцях, щоб вшанувати пам'ять загиблих Героїв Небесної Сотні, вони віддали своє життя за долю, свободу, незалежність і єдність України!

Літературна творчість Євгенії Кононенко

   Євгенія Кононенко, народилася 17 лютого 1959 року в Києві.
 Закінчила механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка у 1981 році та Київський університет іноземних мов у 1994 році.
   Наразі мешкає в Києві та працює науковим співробітником Українського центру культурних досліджень. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Творчий доробок Євгенії Кононенко заслуговує на увагу, адже еволюція письменниці є віддзеркаленням життя української інтелігенції 90-х років, західної культури, погляду звичайної пересічної людини та долі сучасної української жінки. Письменниця дуже вміло показує стан людської розгубленості та беззахисності. Кононенко властива рідкісна в теперішній українській літературі риса – чесність із собою. Адже головна мета цієї прози не шокувати читача, а показати логіку людських взаємин у повсякденності. У чомусь неправильну й патологічну, проте завжди несподівану, відверту та загадкову.

Євгенія Кононенко є автором низки новел та багатьох перекладів. Поезія, оповідання, есеїстика, романи, дитячі книжки, культурологічні розвідки про масову культуру та гендерну проблематику, публіцистичні статті. Її оповідання, романи та есеї неодноразово перевидавалися в Україні та перекладалися за кордоном.

 Євгенія Кононенко також є відомою перекладачкою, чиї переклади прози та поезії (з французької на англійську) дозволили сучасним читачам глибше зрозуміти сучасну світову літературу. Улюбленими авторами, за словами Євгенії Кононенко, є: "Американець Пол Остер, у якого дуже химерний світ. Він багато пише про письменників, про тексти, які оживають. Мілан Кундера подобається тим, що він нікого не судить. Жертви, кати – він усіх намагається зрозуміти. Француженка Маргарита Йорсенар, яка пише історичні романи. Вона мало написала, але таке враження, ніби вона згадала своє попереднє життя – так вона пише про XVI століття Фламандії".

   Романи "Імітація", "Зрада" та "Ностальгія" написані в жанрі детективу та психологічної белетристики і поєднують теми сімейного життя, материнської любові, дружби, романтики, реалізації таланту, співіснування міста та села, пошуку істини та сенсу життя після смерті.
  
Щоб дізнатися більше про творчість Євгенії Кононенко, бібліотекарі підготували відео огляд її творів.

"Валентинка" майстер клас

День святого Валентина, який полюбився багатьом і всесвітньо визнаний та відзначається в багатьох країнах 14 лютого, є одним з найніжніших, затишних, казкових і романтичних свят. Особливо для жіночої частини населення. Діти, підлітки і навіть дорослі прагнуть привітати тих, кого дуже люблять і цінують.

У нашій бібліотеці № 11 бібліотекарі прагнуть покращити розуміння учнями свята Дня святого Валентина, презентуючи різні валентинки, знайомлячи з історією свята та технологією виготовлення листівок "валентинок" та наголошуючи на важливості любові до книг над іншими носіями, а також виявляючи повагу один до одного. З цією метою провели майстер-клас для учнів з оформлення вітальних листівок «Валентинки».

Чоловіки дарують дівчатам квіти та подарунки, жінки для коханих готують романтичну вечерю, деякі освідчуються в коханні, а хтось саме в цей день наважується зробити пропозицію.

Символ цього свята — серце. Вже давно прийнято робити маленький подарунок у вигляді листівки або валентинки.
Валентиинка — невелика вітальна листівка у вигляді сердечка, з добрими побажаннями, словами кохання, пропозиціями руки та серця чи просто жартами, яку не підписують. Одержувач повинен здогадатися, хто надіслав привітання.

Цей жест означає визнання у почуттях до партнера. В сучасному світі традицію трохи змінили і тепер на полицях магазинів закохані купують найрізноманітніші валентинки за різними цінами. А любителі всього незвичайного замовляють особливі види листівок. 
Традиційний колір валентинки — червоний або рожевий. Часто валентинки роблять власноруч.

Автор першої валентинки — французький герцог Карл Орлеанський. У 1415 році, будучи в полоні після битви при Азенкурі, він посилав дружині з лондонської в’язниці любовні вірші.  І до цього дня всі охочі можуть в цьому переконатися —одна з тих «валентинок» стала експонатом Британського Музею (Блумсбері, Лондон) – одного з найбільших музеїв у світі, другого за відвідуваннями після Лувру серед художніх музеїв.

Найдорожчу валентинку було зроблено на замовлення Аристотеля Онассіса. Її зробили із золота, а прикрасили серце смарагдами та діамантами.

Також було розкішне пакування. Валентинку загорнули шубу з норки. Таким чином мільярдер із Греції показав коханій, яка на той час була відомою оперною дівою, як він її цінує. Тоді валентинка вартувала $300 000.

Учні, які завітали до нас на майстер клас, створили свою  "Валентинку", яку з любов'ю подарують найкращому другові, вчителю, батькам. 

 Колись дівчата вірили в повір'я: якщо дівчина побачить у день Святого Валентина птицю вільшанку, то їй судилося вийти заміж за моряка, якщо горобця - то судився їй бідняк, з яким вона все ж знайде своє щастя, а щиглик обіцяв чоловіка-мільйонера.

Творча виставка "Світ тварин"

Ми звикли малювати фарбами, але не звикли до того, що простим олівцем можна створити шедевр.

Відвідувачі, які взяли участь у виставці малюнків Кириленка  Анатолія Гнатовича "Світ тварин" у Бібліотеці №11, насолодилися чудовими роботами та дізналися про техніки малювання олівцем.

   У такій роботі автор використовує лише папір і простий олівець. Малювання олівцем вважається досить простим і зручним. Багато професіоналів вибирають цей спосіб передачі задуманих образів.

 Іноді картини настільки приголомшливі, що їх неможливо відрізнити від фотографій. Цей стиль мистецтва називається гіперреалізмом і вимагає великої майстерності та терпіння. 

Давно відомо, що  малюнки простим олівцем - найкращий спосіб освоїти базові техніки малювання.  Картинки, створені в цій техніці, прості і природні, але дуже красиві.

 Існує думка, що сам по собі графітовий олівець настільки простий у використанні,  що його називають простим олівцем .

 Якість кінцевої роботи залежить  не тільки від твердості олівця, але і від кінчика грифеля.

Існують дві техніки малювання олівцем: 

Штрихування -цей прийом заснований на розподілі мазків, що вдало передає тональність зображення.  Від їх кількості залежить ступінь насиченості. Чим менше число, тим темніше буде, і навпаки. Передача фактури поверхні залежить від напрямку штриха. Горизонтальний - для води, вертикальний - для трави.

Розтушовування - цей спосіб часто рекомендують початківцям художникам.

 Допомагає створювати тональні градієнти, які додають зображенням об’єм.

 По суті розтушовування - це продовження штрихування, заповненого графітом або спеціальними інструментами.  Це робиться для підтримки рівного тону.

Міжнародний день жінок і дівчат у науці .

  Щорічно 11 лютого за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці.

  Свято засновано для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат.
  На портретах видатних науковців у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує "незважаючи на" ...

Жінкам та дівчаткам у науці все ще доводиться зіштовхуватися із соціокультурними стереотипами. Нещодавно декілька науковців зробили висновок, що п'ятирічні дівчатка переконані: "дівчата можуть бути дуже-дуже розумними". Проте, вже з шести років їх сприйняття змінюється під впливом шкільного впливу на їх інтереси. У багатьох дівчаток, незважаючи на їх успішність у точних науках, формується уявлення про те, що займатися наукою більш притаманно хлопцям.

Дослідження із використанням різноманітних тестів доводять, що здібності до природничих, технічних, інженерних та математичних наук у хлопчиків і дівчаток майже однакові. Тож, усі стереотипи щодо вроджених здібностей жінок та чоловіків є лиш соціальними конструктами, які формують хибне світосприйняття з дитячого віку. Саме тому науковиці докладають вдвічі більше зусиль, бо, окрім наукових відкриттів, їм потрібно доводити свої знання, вміння та професійну кваліфікованість.

Наша Бібліотека 11 запрошує ознайомитись з досягненнями в науці яскравих та сміливих жінок.

“Любов до книги — шлях до знань”

 Кохання – найзагадковіше з усіх людських почуттів. Воно надихало поетів і художників, музикантів і скульпторів на створення безсмертних шедеврів.
14 лютого щороку увесь світ святкує не лише День усіх закоханих, а й Міжнародний день книгодарування (Book Giving Day). Міжнародний день дарування книг створений, щоб об'єднати людей, які дарують книги дітям і один одному, прищеплюють любов до читання. Ідея свята належить Еммі Бродмур. Якось один із її синів запитав, чому немає такого дня в році, коли б люди могли дарувати один одному такі книжки, що стало поштовхом до народження нового важливого свята.
День дарування книг перетворився на глобальну акцію: США, Великобританія, Австралія, Канада, Південна Африка, Франція, Індія, Ірландія, Японія, Нова Зеландія, Філіппіни, Туреччина, Сінгапур, Німеччина, Нігерія, Нікарагуа, Бразилія, Єгипет, Польща, Греція, Португалія, Мексика та Македонія, Угорщина, Ізраїль, Китай, Болгарія, Пуерто-Ріко і, звичайно ж, Україна, - це свято відзначають книголюби цих країн.
 14 лютого існує традиція – дарувати книжки, бо книжки – то любов! Книжка стане чимось набагато більшим, ніж звичайна листівка до Дня святого Валентина.  Цей подарунок стане приємним спогадом для кожного. Тому будьте щирими. Подарувавши книгу, ви відчуєте себе добрим чарівником, який зцілює серця. Разом з книгою ви даруєте світло.
Книги роблять нас щасливішими. Є багато способів перетворити книги на щасливі спогади. Наприклад, спробуйте читати вголос з друзями та родиною. Це займе лише один вечір і одне оповідання, хороший настрій забезпечено на довго. 
Сьогодні книги стрімко втрачають популярність. Дорослі та діти часто воліють відпочити перед комп’ютером, ніж читати книгу. Щоб отримати необхідну інформацію, вони більше звертаються до послуг Інтернету, ніж до бібліотек. Любов до книги, читання та літературний смак є показниками освіченої, загальнорозвиненої та високоморальної особистості. Тому важливо знайомити дітей зі світом книги з раннього віку.
У нашій бібліотеці проходить виставка «Любов до книги – шлях до знань», де представлені книги, створені учнями 1-2 класів. Діти демонструють свою уяву та вміння, створюючи яскраві та веселі книги, кожна з яких розповідає свою історію. Це книги про космос, планети, природу, тварин, відомі марки автомобілів

Книга – найкращий подарунок. А коли вона подарована бібліотеці, де її прочитає не один десяток користувачів, то це найцінніший подарунок. Книга ручної роботи по праву займе найкраще місце у Вашій бібліотеці, а також стане чудовим подарунком для рідних і друзів.

Вітаємо всіх зі святом і бажаємо палкого кохання, теплих почуттів і яскравих вражень від прочитаних книг!

Читання - це віконце у світ...

У першу середу лютого відзначається Всесвітній день читання вголос - молоде і цікаве свято.

З нагоди Всесвітнього дня читання вголос бібліотека організувала годину читання. Усі охочі читали вірші, оповідання та уривки з улюблених творів.

Голосні читання улюблених творів пробуджують у дітей інтерес до читання, мотивують їх до читацької культури та спілкування.

  Навіщо читати?

  Насправді в наш час люди читають дуже багато – незліченні повідомлення, стрічка новин нон-стоп, улюблені блоги в Інтернеті... Але книги ніщо не замінить. 

Про користь читання книжок говорити у 21 столітті зайве, але ми згадаємо американську експертку Жордін Кормьєр, яка виділяє чотири безсумнівні переваги читання книг:

• Читання книг стимулює розумову діяльність людини, покращує пам'ять і підвищує творчий потенціал. Книжка може надихнути на створення проєктів, ідей або отримання будь-якого іншого цінного досвіду.
• Читання допомагає розширити словниковий запас і підвищити інтелектуальний рівень. Відчуваючи себе компетентним у різних питаннях, людина стає більш впевненою у своїх силах і підготовленою до будь-яких життєвих викликів.
• Читання книг розвиває соціальні навички і здатність до співпереживання. Занурюючись в незнайомі ситуації і знайомлячись з різними персонажами на сторінках книг, людина розширює рамки власних поглядів і починає краще розуміти інших людей.
• Читання – це своєрідна форма релаксації, яка допомагає боротися зі стресом і поганим настроєм. Книга здатна одночасно і активізувати мислення, і розслабити, відволікти від проблем. 

Також читання – це прекрасний спосіб психологічного омолодження.

   Чи кращі читачі за людей, які не читають? В жодному разі. Серед читачів і тих, хто не любить книги чимало чуйних, розумних, інтелігентних – прекрасних людей. Хіба змінюється людина, яка колись захоплювалася читанням, а потім через брак часу та інші обставини за тривалий час не прочитала жодної книги?

І все-таки останні наукові дослідження доводять, що читання надзвичайно корисне не тільки дітям, як вважалося донедавна, а й дорослим. Геронтопсихологи, неврологи, фізіологи та інші вчені постійно вивчають вплив читання на мозок. Результати дивують і навіть приголомшують.

Науковці неодноразово простежували зв’язок між читанням художньої літератури та успішним життям. Серед читачів більше тих, хто збудував вдалу кар’єру і має прибуток вище середнього.

Деякі науково підтверджені дані:

• Читання знижує рівень стресу на 60 % ефективніше, ніж прослуховування музики, прогулянки пішки, чашка чаю або відеоігри;
• Книги подовжують життя: ті, хто проводить за книгою 3,5 годин на тиждень мають шанс прожити на 2 роки довше людей, що не читають;
• За сприйняття прочитаного відповідає ліва скронева доля мозку. Вона залишається активною протягом усього читання книги, навіть в ті моменти, коли людина зайнята чимось іншим, і навіть певний час після того, як книга завершена.
• Мотивуючі історії в художніх книгах допомагають у боротьбі з різними звичками та проблемами, наприклад, з ожирінням.

Читання – досить проста діяльність, опанування якої не вимагає від людини особливого складу мислення чи надзвичайних зусиль, тож доступна кожному!

Існують "3 віки читання", коли людина може інтегрувати в своє життя цю необов’язкову, але таку корисну навичку – читати книги.

Природне читання "з пелюшок"

Дитина гарантовано любитиме читання і все життя проведе з книгами, якщо опанує цю звичку в ранньому дитинстві. Це абсолютна істина для усіх дітей, за лише одної умови – бажання батьків і певних дій з їхнього боку.
Як виростити відданого читача:

• Дійте проактивно: оточіть дитину книгами з пелюшок. Нехай найпростіші книжки-картонки постійно будуть на видноті.Книги повинні зберігатися там, де дитина може вільно їх взяти в будь-який момент, а не коли дорослі вирішують, що "прийшов час почитати".
• Налаштуйтеся на дитячий "вандалізм". Перші книги купують для розвитку, а не для того, щоб навчити маля берегти речі – для цього прийде свій час. Якщо шкода книжок, купуйте найдешевші, але нехай діти "читають" їх так, як їм заманеться заради всебічного розвитку.
• Навіть якщо дитина не виявляє інтересу до книжок, час від часу читайте їй вголос, поступово дитина проявить інтерес до цього процесу. Якщо малюку не цікаво слухати текст, розглядайте разом картинки, називайте, що на них зображено, розповідайте, що на малюнку відбувається.

Є дуже невеличкий відсоток дітей, які зацікавляться читанням самі, без спеціальних дій дорослих, спрямованих на формування цього інтересу. Більшість дітей, які не бачать книжок змалечку, в школі будуть страждати від необхідності читати за навчальною програмою, а в дорослому віці не любитимуть книги.

Ранній підлітковий вік – час жаги пізнання
Є особливі книги, які можуть навернути дітей у передпідлітковому і ранньому підлітковому віці до читання, навіть якщо дотепер книги не викликали особливого інтересу. Ці особливі підліткові книги – енциклопедії.

В 8 –12 років діти раптом усвідомлюють, наскільки світ великий і різноманітний і хочуть знати про нього якомога більше. Їм цікаво дізнаватися все нові факти і розширювати свої уявлення і знання в різних сферах. Якісні, цікаві дитячі енциклопедії стають в цей період основними книгами і можуть навернути до читання літератури іншого спрямування.

Майже дорослі і дорослі
Підлітковий вік непередбачуваний, особливий і в багатьох аспектах навіть переломний. В цей період можуть змінитися звички, характер і навіть інтереси. Одна-єдина особлива, цікава книжка для підлітків може відчинити для хлопця чи дівчини двері в неймовірний світ літератури.

З 13 до 18 років люди особливо чутливі не просто до примусу, а до будь-якого роду маніпуляцій. Тож до читання підліток вдасться в єдиному випадку – якщо сам захоче. Єдине, що можуть зробити в цій ситуації батьки – підсунути цікаву книгу для підлітка і сподіватися, що вона зробить свою справу.
  Найбільше шансів на успіх має література для підлітків з яскравими, харизматичними героями, адже в цьому віці люди схильні шукати авторитетів деінде поза сім’єю, навіть в літературі. Прості у сприйнятті, не перевантажені описами, написані легкою мовою книги мають шанс сподобатися підліткам.

До речі, жанр підліткової літератури (Young Adult) є гарним рішенням для дорослих людей, які хотіли б почати читати, але починають позіхати від самої думки про книгу.

Усі люди, читачі і ті, хто не любить книжок, обожнюють цікаві історії. Підліткова література – це передусім надзвичайно цікаві сюжети та проблеми, зрозумілі кожній людині. Тож цікаві книги для підлітків не тільки для тих, кому не виповнилося 20-ти і не лише для тих, хто юний в душі, а й для кожного, хто робить свої перші кроки у читанні.

Хочете почати життя з понеділка чи з нового року? Всеукраїнський день читання вголос– привід збагатити своє життя одним з найпростіших, але й найбільш корисних хоббі.

"У величезній павутині інтернету"

 6 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day). 

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення інформації про безпечне, відповідальне та позитивне використання цифрових технологій.

Наша Бібліотека №11, долучилася до відзначення Дня безпечного інтернету. На сьогоднішній день питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. Бібліотекарі для відвідувачів провели лекцію "У величезній павутині інтернету" та розповіли, що таке нетикет (це загальноприйняте правило спілкування в інтернеті), безпеку користуванням інтернетом та про відповідальність за поширення не правдивої інформації. 

• Про телефонні дзвінки, онлайн-зустрічі та голосові повідомлення спочатку запитуйте в листуванні. Тільки з дозволу та після узгодження зручного часу можна зателефонувати. Дзвінки, особливо відео-чати, зараз порушують особистісні кордони, і іншій людині можуть не сподобатися ваші імпульси, якщо їх не обговорити заздалегідь.
• Витратьте час на перевірку цієї інформації, перш ніж повторно надсилати матеріал; у 90% випадків інформація є застарілою або фальшивою.
• Заборонено самовільна публікація фотографій інших людей, виключенням може бути масові заходи. Не викладайте фотографії з друзями без їх дозволу та не відмічайте їх на фото. 
• Намагайтеся не використовувати такі скорочення, як ІМХО (на мою думку), СПС (спасибі), ДЯК (дякую) або ДД (добрий день). Це дуже неосвічена і груба форма спілкування.
• Пам'ятайте, що всі публічні записи - це ваше висловлювання у суспільстві.
• Орфографічні помилки, пропущені коми та крапки можуть ускладнити читання тексту та суттєво спотворити зміст повідомлення. Неввічливо ускладнювати розуміння співрозмовником того, що ви хотіли сказати.
• У соціальних мережах не захоплюйтеся смайликами, хештегами, великою кількістю селфі та відмітками про місцезнаходження.
• У дружньому спілкуванні використання смайликів, емодзі, стікерів і GIF-файлів ідеально вписується в контекст.

Що таке інформаційна гігієна?
Інтернет розмиває межу між розвагами та роботою. Споживання неймовірних обсягів інформації перетворюється на завдання, що виснажує мозок. Щодня ми споживаємо 34 ГБ медіаконтенту. Алгоритми соціальних мереж показують лише той контент, яким поділилися багато людей. Зазвичай це пости, які викликають емоції, наприклад, сенсації, трендові новини, скандали та коментарі публічних осіб. (Спойлер: значна частина такого контенту є фейковою і спеціально створена для маніпулювання нашими думками). 
Не поширюйте інформації, у достовірності якої ви не впевнені. Одним з таких способів поширення інформації є повторне розміщення інформації про зниклих безвісти в соціальних мережах, зокрема у Facebook, та збір коштів для військових.
Фактчекінг -перевірка фактів. 
Завжди цікавтеся, звідки автор допису взяв інформацію, яку вам пропонує. Потрібно лише виробити звичку перевіряти інформацію. Або шукати першоджерело, або перевіряти факти і події кількох незалежних джерел.

Правила безпеки в Інтернеті

1. Використовуйте довгі і надійні паролі. 
2. Менше розповідайте про себе в інтернеті. 
3. З великою обережністю приймайте дружбу від незнайомих людей в соціальних мережах. 
4. Слідкуйте за тим, які програми отримують на ваших пристроях доступ і до чого. 
5. З обережністю відкривайте електронні листи. 
6. Не завантажуйте «поламане» програмне забезпечення з невідомих сайтів. Зараження, фактично, забезпечене.
7. Будьте обережними, надаючи особисту інформацію. 
8. Думайте про те, з ким ви розмовляєте.
9. Пам’ятайте, що в Інтернеті не все є надійним і не всі є чесними.
10. Ви маєте дотримуватися законів навіть в Інтернеті.
11. Пам’ятайте, що в Інтернеті ви повинні піклуватися про інших так само, як про себе. 

Ось декілька способів, які можна використовувати для збереження вашої персональної інформації.

• Оновлення програмного забезпечення 
• Перевірка сайтів
• Наполегливо рекомендуємо не вводити персональну інформацію (логін, пароль, номер телефону чи платіжної карти) на запити неперевірених сайтів.
• Такі дані можна надавати лише тим ресурсам, які вже пройшли вашу перевірку, або відомим мережам (наприклад, Google, Facebook, Rozetka, ваші блоги на інформаційних ресурсах тощо).
• І ще – обов’язково перевіряйте назву сайту в адресному рядку браузера (www.google.com.ua а не www.goolge.com.ua).
• Вводити ж інформацію з платіжних карток чи паролі від них можна лише на сайтах зі значком «замочка» в адресному рядку. Таке з’єднання вважається захищеним, а ваші дані не потраплять до рук сторонніх осіб.

НБУ застерігає від фейкових платіжних сайтів

https://news.dtkt.ua/finance/bank-system/66937-nbu-zasterigaje-vid-feikovix-platiznix-saitiv

Для того, щоб дізнатися, як цей день відзначається в світі, слідкуйте за хештегами #SID2024 та #SaferInternetDay, #ДеньБезпечногоІнтернету у соціальних мережах.

 

Фінансова грамотність.

"Найважливіша інвестиція, яку ви можете зробити - це інвестиція в себе" Уоррен Баффет підприємець, інвестор.

Фінансова грамотність - одна з ключових компетентностей необхідних кожній людині для досягнення успіху в житті.

Важливість фінансової грамотності!

Знання основ економіки та фінансів може допомогти у вирішенні таких питань:

• Планування домогосподарства, правильний контроль витрат Заощадження, накопичення капіталу, інвестиції
• Правильне управління власними ресурсами, створення пасивних потоків доходу.

Сьогодні в усьому світі реалізується багато ініціатив, спрямованих на підвищення фінансової грамотності населення.
Щоб покращити фінансові знання, навички та вміння населення ефективно управляти своїми особистими фінансами працівники бібліотеки №11, для відвідувачів організували лекцію "Фінансова грамотність", за участі лектора Володимира Михайловича Макаренко - волонтера, координатора з гуманітарної допомоги населенню.
                  
Володимир Михайлович розповів сутність, функції та історію грошей та пригадали види, форми та етапи еволіції грошей.
 
Ми вчилися керувати грошима по-європейськи. Розглянули, як звичайні люди, що живуть на пенсію та зарплату, можуть заощаджувати та накопичувати гроші - і з'ясували, що європейський спосіб управління грошима є дуже важливою частиною процесу фінансової грамотності.
Володими Михайлович навів приклад, порівнюючи гроші з насінням, бо посадивши насінинну, ми виростимо дерево, а згодом і сад.

 Базові знання з фінансової грамотності, безумовно, необхідні для прийняття обґрунтованих фінансових рішень в процесі інвестування та планування пенсії. Ми проаналізували механізми накопичення та заощадження, а також обговорили "подушку безпеки".

 

 

Від Володимира Михайловича всі присутні отримали домашнє завдання.

Ми продовжимо свою місію, щодо інформування і залучення волонтирів з основи фінансової грамотності для широкого загалу. З нетерпінням чекаємо наступних зустрічей.

Приходьте і вчіться разом з нами витрачати гроші з мудрістю! Ми з нетерпінням чекаємо на зустріч з вами! Слідкуйте за нашими анонсами!

Перлини української літератури - Василь Королів-Старий

                     145 років від дня народження

                Василя Костьовича Королів-Старого

  Василь Королів-Старий походив із шведського роду, його прапрадід — старшина шведської армії, прийшов на південь із Карлом ХІІ-им. В бою під Полтавою був поранений, після чого й залишився він в Україні. Інший же прапрадід Василя був ігуменом Соловецького манастиря.
  Батько Василя Королева, професор реальної ґімназії, а разом і православний панотець, відомий в околиці "добрий піп", учителював в Полтаві, а згодом обійняв парохію в Диканці.
  Василь Королів з'явився на світ 1879 році в місті Ладині на Полтавщині. На десятому році життя віддали його (разом із Симеоном Петлюрою) до духовної бурси, а потім до духовної семинарії в Полтаві. В 1904 році він закінчив ветеринарний інститут у Харкові, де осягнув науковий ступінь доктора. Якийсь час працював ветеринаром.

   Після приходу до влади Директорії на бажання уряду УНР, виїхав до Праги як член дипломатичної місії. Там зустрів свою дружину, також визначну письменницю Наталену. Через розпад української держави залишився в еміґрації в Чехословаччині. Опісля поселився разом зі своєю дружиною в Мельнику, недалеко від Праги, на маленькім, але дуже дбайливо загосподарованім, чепурнім, власнім хуторці, де серед оживленої письменницької та малярської праці прожив до кінця життя.
  Ще в дитячому віці вирішив бути письменником, малярем і лікарем і мрію свою втілив у життя. Письменницькі спроби почав у 14 років, у 18 його запросили на постійну роботу. З того часу не випускав він пера з рук до кінця життя. Співпрацював одночасно в кількох періодичних виданнях - київських, харківських, полтавських і петербурзьких.

   Писав він цікаві, живі, глибокі змістом, повні тепла й прихильності оповідання з життя православного духовенства та оповідання з життя дітей для дорослих, літературу для дітей і молоді, сценічні п'єси для дитячого театру, казки, перекладені з чеської чи словацької мови,поеми про українські і історичні жіночі постаті (про Анну Регіну, Марту Борецьку, Роксоляну, Ведмедівську Попівну і т. ін.).

Пропонуємо вашій увазі вікторину, яка охоплює життя та творчість Василя Короліва.

 Основна риса його літературної творчості — це те, що він дбав не тільки про естетику та мистецький рівень, але й про етику творів. Багато дитячих книжок він сам ілюстрував вдалими власними малюнками. Серед літературної і публіцистичної діяльности не забував  Королів і про наукову працю у своєму фаху — ветеринарії. Найважливіша його книжка в цій сфері - це "Скотолічебник". Також вартісні його брошури "Як вибирати коня" (7 видань), "Про домашню птицю" (нагороджена премією) "Міське самоврядування" та інші.

   Василь Королів - це найповажніший і найплідніший наш дитячий письменник та видавець. Загалом працював у понад 50-х часописах, написав 100 книжок і брошур.

   Королів, в одній особі письменник, публіцист, видавець і вчений, був водночас ще й малярем та різьбярем. Малярства почав він учитися в семинарії, а згодом закінчив художню школу в Києві під проводом митця І.Їжакевича. Різьбярства ж вчився у петербурзького професора Аронсона. Василь Королів спочатку малював тільки у вільні хвилини, а останніми роками (в еміґрації) присвятив малярству й різьбі більше часу, малюючи церкви в Карпатській Україні. При розмальовуванні церков, сидячи цілими годинами на стінах, дуже часто на протягах, не раз застуджувався та переохолоджувавсяпереохолоджувався, що підірвало його здоров'я та скоротило життя.

 Усі його твори пронизує здоровий осілий дух Української Землі, що глибоко вріс у неї корінням, той дух, що споює всі українські покоління впродовж віків — від Володимирових часів аж до останніх днів.

Тендітна клітинка...

 Всесвітній день боротьби проти раку.

Діагноз рак завжди є шоком для пацієнта. 

Бібліотекарі провели годину корисних порад, сьогодні у Всесвітній день боротьби проти раку, який відзначається щорічно 4 лютого за ініціативою «Міжнародного союзу проти раку» (UICC), з метою підвищення обізнаності людей про рак, як одного з найбільш важких захворювань сучасності. 

Обговорили з присутніми, що таке рак; причини, що викликають рак; на що звертати увагу; види діагностики цієї хвороби, куди звертатися. 

Рак - одна з основних причин смертності в світі. Щороку, за даними ВООЗ, понад 8 мільйонів людей помирають від цього захворювання.

В Україні рак – на 2-му місці в структурі смертності населення. Разом із серцево-судинними захворюваннями він визначає рівень здоров'я нації.

Рак – це хвороба, викликана неконтрольованим поділом. Він викликаний мутаціями – змінами в ДНК, що безпосередньо впливають на гени, а ті спричиняють нестримний приріст клітин. У здоровому організмі потужні генетичні механізми регулюють поділ клітин та їхню загибель.

У 1928 році грецький вчений, медик Георгис Папаніколау, який стояв біля витоків цитології та ранньої діагностики онкологічних захворювань виявив, що рак шийки матки можна виявити досліджуючи клітини піхви під мікроскопом. Це відкриття дозволяє лікарям виявляти і видаляти аномальні клітини шийки матки до того, як рак зможе розвинутися в повноцінну хворобу. Такий метод діагностики отримав назву пап-тест. 

Пухлина - це патологічне розростання клітин, які розмножуються без харчування та місця розташування пухлини. Злоякісні клітини змінюють форму, не реагують на сигнали організму, не виконують свою функцію, швидко поширюються по організму і утворюють патологічні новоутворення.

Причини, що викликають рак:

• Ожиріння
• Шкідливі звички (куріння, вживання наркотиків та алкоголю).
• Ультрафіолет
• Вплив навколишнього середовища - вдихання хімічних речовин, вихлопних газів, погана екологія,  наявність токсичних домішок у питній воді.
• Генетична схильність - деякі з видів раку та патологічних генетичних змін передаються у спадок.
• Віруси - вірусні захворювання, такі як вірус папіломи людини (ВПЛ) та вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), часто викликають зміни в клітинах, які переростають у пухлини.

Як вберегтися від раку? 

• Відмова від куріння
• Раціональне харчування
• Фізична активність
• Захист від сонця
• Вакцинація
• Зважені рішення та обдумані дії
• Регулярні медичні огляди
• Безпечний секс і медичні процедури. Віруси, які можуть підвищити ризик розвитку певних видів раку, передаються через кров, наприклад, під час статевого контакту або спільного використання голок чи медичного обладнання багаторазового використання.

Приводи для занепокоєння:

• Зміни родимок;
  
•  Зміни у стані шкіри: потемніння шкіри (жовтий колір шкіри та очей,  почервоніння, свербіж, збільшення росту волосся.) 
• Виразки на слизовій оболонці рота та язика, які не загоюються протягом тривалого часу;
• Постійний кашель або хрипкий голос;
• Кров у мокроті (харкотинні);
• Будь-які ущільнення та утворення у молочних залозах, лімфовузлах, м'яких тканинах, яєчках;
• Незрозуміла втрата ваги;
• Біль;
• Біль у кістках, якщо злоякісні новоутворення виникають у кістковій тканині.

РАК — НЕ ВИРОК, ВІН ВИЛІКОВНИЙ ПРИ ДІАГНОСТИЦІ НА РАННІХ СТАДІЯХ