Поетичний подих Криму

У рамках всеукраїнської ініціативи «Єдиний день читання для Криму» в нашій бібліотеці для дорослих №11 пройшли літературні читання під назвою «Поетичний подих Криму». Ця подія об’єднала любителів слова, збереження історичної пам’яті та любові до українського Криму.

Метою заходу було привернути увагу до багатої культурної спадщини Кримського півострова, переосмислити його історію через призму художнього слова та підтримати незламний зв’язок між материковою Україною та Кримом.

Упродовж зустрічі звучали вірші та уривки з прозових творів українських і кримськотатарських авторів, чия творчість глибоко переплетена з історією півострова. Учасники ділилися своїми спогадами про Крим, декламували улюблені рядки й обговорювали важливість літератури в збереженні національної пам’яті. 

Особливий емоційний відгук викликали кримськотатарські поетичні тексти — голос корінного народу, що розповідає про свою історію, культуру та боротьбу за право залишатися на рідній землі. Атмосферу доповнила участь наймолодшого гостя, який щиро намагався прочитати вірш про маму кримськотатарською мовою. 

«Поетичний подих Криму» став не лише літературним заходом, а й майданчиком для єднання, підтримки й віри. Через поезію та прозу ми вкотре усвідомили: Крим — це Україна, це душа культури, це історична пам’ять і наше спільне майбутнє.

Щиро дякуємо всім учасникам і гостям за тепло, яке ви привнесли в цю подію, за любов до українського слова і за натхнення. Нехай такі зустрічі продовжують об’єднувати нас і надихати на нові зустрічі в стінах нашої бібліотеки.

У межах всеукраїнської ініціативи «Єдиний день читання для Криму» в нашій бібліотеці для дорослих №11, 26 лютого, відбулися літературні читання під назвою «Поетичний подих Криму» — подія, що об’єднала читачів навколо слова, пам’яті та любові до українського Криму.

Метою заходу стало привернення уваги до культурної спадщини Кримського півострова, осмислення його історії через художнє слово та підтримка незламного зв’язку між материковою Україною і Кримом.


Протягом заходу звучали поезії та уривки з прозових творів українських і кримськотатарських авторів, чиє життя та творчість пов’язані з півостровом.

Учасники заходу ділилися власними спогадами про Крим, читали улюблені рядки, обговорювали значення літератури в збереженні національної пам’яті. Особливо зворушливо було послухати кримськотатарські поетичні тексти — як голос корінного народу півострова, його історії та боротьби за право жити на рідній землі. Найменший учасник, намагався прочитати вірш про маму кримськотатарською. 

Захід «Поетичний подих Криму» став не просто літературною подією, а простором єднання, підтримки й віри. Через поезію та прозу ми вкотре переконалися: Крим — це Україна, це культура, це пам’ять, це майбутнє.

Дякуємо всім учасникам та гостям за щирість, натхнення та любов до українського слова. Нехай читання об’єднують нас і надихають на нові зустрічі у стінах нашої бібліотеки.

Видатні постаті української Соборності

Історичний портрет до Дня Соборності України

До Дня Соборності України, державне свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки, в бібліотеці для дорослих №11 було проведено захід "історичний портрет". Метою заходу було поглиблення знань відвідувачів про історію української Соборності, нагадати про непростий шлях нашого народу до єдності, пробудити гордість за Україну та повагу до тих, хто боровся за її незалежність.

Ідея Соборності — це прагнення українців жити в єдиній, незалежній державі, об’єднаній спільною мовою, культурою та історією. Цей шлях був довгим і складним, але кожне покоління мало своїх героїв.

Київська Русь (ІХ–ХІІІ ст.)
Початок державності заклали князі Аскольд, Олег, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Саме за Ярослава Київська Русь стала потужною європейською державою, об’єднаною навколо Києва — духовного та політичного центру.

Козацька доба (XVI–XVIII ст.)
Гетьман Богдан Хмельницький очолив національно-визвольну боротьбу, утвердив ідею української держави.
Іван Мазепа прагнув зберегти автономію та єдність українських земель, борючись за право України на самостійний шлях розвитку.

Договір, укладений 18 серпня 1649 року, легалізував козацьку державу, обмежену 40-тисячним реєстром, забороняв розміщення польських військ на цих землях, встановлював православ’я на урядові посади та амністував повстанців, але не задовольняв селян і шляхта не збиралася його виконувати.

ХІХ століття — час національного пробудження
Попри поділ українських земель між імперіями, ідея єдності жила в слові та думці.
Діяльність Кирило-Мефодіївського братства, поширення ідей національного відродження, створення українських громад у Наддніпрянщині та Галичині.
Тарас Шевченко став духовним символом боротьби за волю й єдність українського народу.
Михайло Драгоманов, Іван Франко, Леся Українка формували національну свідомість і віру в спільне майбутнє України

1917–1921 роки — шлях до об’єднання
І–IV Універсали Центральної Ради
Чотири Універсали Української Центральної Ради (УЦР) — це ключові законодавчі акти 1917-1918 років, що окреслили шлях до української державності:

• І Універсал (1917) проголосив автономію України в складі демократичної федерації з росією;
• ІІ розширив автономію та визнав УЦР (Українську Центральну Раду) найвищим органом;
• ІІІ Універсал проголосив створення Української Народної Республіки (УНР);
• IV Універсал (22 січня 1918 року) проголосив УНР самостійною і суверенною державою, закликавши до боротьби з більшовиками та підписання миру.

Передвступний договір - укладений 1 грудня 1918 року на станції Фастів між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою про наступну злуку обох українських держав в одну.
Акт Злуки УНР і ЗУНР (22 січня 1919 р.)
Михайло Грушевський, голова Центральної Ради, заклав основи української державності.

• 22 січня 1919 року — проголошення Акта Злуки між УНР та ЗУНР.

Симон Петлюра – Головний отаман УНР, військовий і політичний лідер, який візував Акт Злуки від імені УНР.
Володимир Винниченко – Перший голова Директорії УНР, який підписав Акт Злуки.
Лонгин Цегельський – Представник ЗУНР, один із головних перемовників, що підписав попередній договір про об'єднання.
Євген Петрушевич – Президент ЗУНР, який відіграв ключову роль в об'єднанні. Провів першу сесію УНРади, на якій було ухвалено закон про Злуку з УНР.
Федір Швець та Панас Андрієвський - Члени Директорії, які підписали Акт Злуки.

Ідея Соборності жила в серцях дисидентів:
Василь Стус, Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл боролися за свободу слова, права людини та незалежність України.

1991 рік — відновлення Незалежності
Проголошення незалежності України стало втіленням мрії багатьох поколінь.
Акт проголошення незалежності підтвердив право українців на єдину державу.

Історичні постаті та внесок:
Левко Лук’яненко — автор Акта проголошення незалежності України.
Василь Стус — моральний символ єдності та спротиву.
В’ячеслав Чорновіл — об’єднав демократичні сили України.

Захід став нагодою відчути спільність, усвідомити цінність Соборності та ще раз переконатися, що сила України — в єдності її народу.

242 дні мужності

20 січня 2026 року Україна вшановує захисників Донецького аеропорту.

З нагоди Дня вшанування захисників Донецького аеропорту в бібліотеці для дорослих №11 бібліотекарями було організовано перегляд документального фільму «Добровольці Божої чоти» (режисери Леонід Кантер та Іван Ясній), присвяченого оборонцям Донецького аеропорту. Після перегляду відбулося обговорення, під час якого учасники заходу поділилися враженнями, емоціями та спогадами, викликаними фільмом.

Із 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року українські військовослужбовці, добровольці, медичні працівники та волонтери здійснювали оборону Донецького аеропорту протягом 242 днів. За виняткову стійкість і незламність захисників летовища назвали «кіборгами». Вони стали символом мужності, героїзму та відданості ідеалам вільної і незалежної України.

У період із 18 по 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами терміналів Донецького аеропорту загинуло 58 українських воїнів. 21 січня було ухвалено рішення про відведення українських військовослужбовців із нового терміналу, який був повністю зруйнований та непридатний для подальшої оборони.

Загалом під час оборони Донецького аеропорту загинуло понад 200 українських захисників, ще понад 500 осіб зазнали поранень. Багато учасників оборони були відзначені державними нагородами, зокрема посмертно.

Бої за Донецький аеропорт стали одними з найзапекліших у війні на сході України. Героїчна оборона летовища увійшла в історію як символ незламності та бойового духу Збройних Сил України. Подвиг захисників Донецького аеропорту є невід’ємною частиною національної пам’яті та не підлягає забуттю.

Підбірка фільмів про Захисників Донецького аеропорту: «Добровольці Божої чоти», 

«Кіборги», 

“Аеропорт. Неповернення”
Під час окупації Донбасу таких аеродромів на тимчасово захопленій території було три - Луганськ, Донецьк, Краматорськ. Утримування під власним контролем аеродромів мало і має стратегічне значення. Про оборону Луганського аеропорту читайте в книзі " У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту"

Вічна пам’ять, вічна слава і честь захисникам України.

Героям слава!!! - лине аж за край.

29 серпня – День пам'яті загиблих захисників України.
В бібілотеці для дорослих № 11 представлена виставка-пам’ять "Героям Слава!!!" - лине аж за край, Їх зустрічає мама Україна!", до Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

    Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

    Публічна бібліотека 11 долучилася до всеукраїнської акції пам’яті полеглих Захисників України "Стіл пам’яті 2025 – зарезервовано для найсміливіших серед нас!"
що відбудеться 29 серпня – у День пам’яті Захисників України.
  Минулого року до ініціативи приєдналися понад 800 закладів у всіх регіонах країни.
   На честь полеглих Героїв у резервується та сервірується стіл. Увесь день цей стіл залишатиметься вільним – символічно чекаючи свого важливого гостя, який, на жаль, вже не повернеться.

Стіл пам"яті в нашій бібліотеці зарезервований для бійця батальйону ,,Свобода’’ 4-ої бригади оперативного призначення імені Героя України, сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України

 Максима Олійника ,,Мінора’’.

Народився 19 березня 2001 в місті Київ. Навчався в 159-й школі міста Києва. Пізніше навчався в Національному авіаційному університеті.

У березні 2022 року Максим став бійцем територіальної оборони на Оболоні в м. Києві. Згодом був оголошений набір до батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії для захисту України на східних рубежах. Пройшовши підготовку, Максим в кінці квітня у складі третього батальйону спільно із сотнею побратимів вируших в район Рубіжного. Майже місяць був на «нулі». Отримав контузію.

Загинув 10 серпня 2022 року внаслідок отримання поранень у районі н. п. Зайцеве Бахмутського району Донецької області.Похований на Лук’янівському кладовищі.

Нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно).
Батько Максима В’ячеслав Олійник уклав про нього книгу-присвяту спогадів ,,Воїн на псевдо Мінор: війна, прощання, пам’ять…’’

Створена експозиція про життя та бойовий шлях Максима в селі Тарасівка, де вони проводили час влітку.
Є згадка про нього на території військового ліцею у Боярці.
Його фото розміщене на Алеї героїв Солом’янської району міста Києва.
На фасаді Київської спеціалізованої школи №159 встановлено меморіальну дошку на честь її випускника Максима Олійника.

  Стіл пам’яті – це проста, але надзвичайно важлива дія, яку ми творимо разом для вшанування людей, що віддали життя за Україну, за кожного з нас. Це – наша вдячність, солідарність і турбота. Це пам’ять, яка живе серед нас.
У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч Захисників і Захисниць України, полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні.

Хронологія подій:
У 1991 році Україна відновила свою незалежність, але Російська Федерація не полишала своїх зусиль відновити контроль над українською територією. Після приходу до влади в Росії колишнього офіцера КДБ Володимира Путіна цей тиск значно посилився.

• Євромайдан

21 листопада 2013 року в Києві розпочався Євромайдан, який започаткував Революцію Гідності. Основною вимогою протестувальників було повернення України на європейський шлях розвитку та підписання угоди про асоціацію з ЄС, від чого відмовився тодішній президент Віктор Янукович. Протистояння завершилося смертю 107 учасників, відомих як Небесна сотня. Янукович втік до Росії і закликав Путіна ввести війська для відновлення влади.

• Трагедія в Іловайську.

З початку серпня 2014 року точаться запеклі бої за Іловайськ – ключовий транспортний вузол Донбасу. Хоча українські війська майже захопили місто, Російська Федерація ввела проти них регулярні війська (близько 4 тис. солдатів і офіцерів). 29 серпня, незважаючи на запевнення про безпечний вихід з оточення, російські війська обстріляли українські колони. Україна втратила 366 убитими, 429 пораненими, 158 зниклими безвісти, 300 полоненими. 5 вересня було підписано Мінський протокол.

• Оборона Донецького аеропорту.

Бої на Донеччині тривали 242 дні (26 травня 2014 року – 22 січня 2015 року) і стали символом непереможності Збройних Сил України. Після знищення терміналів українські захисники відступили, втративши понад 200 бійців. Втрати противника склали близько 1 тис. осіб, у тому числі й найманці російського спецназу. Саме тоді з’явився термін «кіборги», як називали захисників аеропорту.

• Бої за Дебальцеве.

Взимку 2015 року точилися запеклі бої за Дебальцевський плацдарм. З обох боків воювали десятки тисяч солдатів і сотні одиниць техніки. Противник мав значну перевагу: три танки та чотири артилерії. 12 лютого було підписано Мінськ-2, але бої тривали. 18 лютого українські війська організовано відійшли з міста, зазнавши втрат: за офіційними даними, загинуло 136 бійців, поранено 331 (за іншими даними — 269).

• Позиційна фаза війни.

Після Дебальцевської битви лінія фронту стабілізувалася, бої набули позиційного характеру. Обстріли тривали щоденно, українські війська зазнавали втрат. Остання масштабна атака бойовиків сталася в червні 2015 року під Мар'їнкою, але була відбита силами АТО.

• Повномасштабне вторгнення.

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабний наступ, прикриваючись риторикою «демілітаризації та денацифікації України», тобто власне намагаючись знищити национальну належність українців, їх єднання за етнічною ознакою державоутворюючої нації, Росія розпочала спецоперацію з переростанням її у військові дії, у війну.  Були атаковані аеродроми та військові об’єкти по всій країні, а російські війська вторглися з території Білорусі, Криму та РФ. Вторгнення розгорнулося на кількох стратегічних напрямках: Північно-Західному, Східному та Південно-Західному.

24 лютого – 01 квітня 2022 р. – героїчна оборона Києва.

Початок квітня 2022 р. – звільнення Київщини, Чернігівщини, Сумщини.

24 лютого – 20 травня 2022 р. – героїчна оборона Маріуполя.

8 березня – 20 травня 2022 р. – героїчна оборона „Азовсталі”.

Вересень 2022 р. – звільнення більшої частини Харківської області (в ході Харківської наступальної операції).

8 жовтня 2022 р. – підрив Кримського моста.

11 листопада 2022 р. – звільнення Херсона (в ході Херсонської наступальної операції).

6 червня 2023 р. – підрив росіянами Каховської ГЕС. 

Початок червня 2024 р. – одержання дозволу на використання західного озброєння дальної дії по території агресора (росії). Воєнний стан – особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Ця війна триває, і щодня вона впливає на життя кожного з нас. Ми переживаємо горе втрат, руйнування міст та інфраструктури, а також мільйони біженців і внутрішньо переміщених осіб.  Але, незважаючи на всі труднощі, український народ продовжує боротися за своє право на самовизначення. Пам'ять про тих хто захищав і захищає нас сьогодні залишається в наших серцях та книгах.

Шахові змагання

Сьогодні, 2 лютого, в бібліотеці №11 відбувся дитячий шаховий турнір, організований у форматі "Шахові сходинки". Цей захід став чудовою можливістю для юних гравців не лише позмагатися, а й покращити свої навички, навчитися стратегічному мисленню та відчути азарт справжніх шахових змагань.

Турнір зібрав дітей різного віку, від новачків до досвідчених шахістів. Кожен учасник зіграв кілька партій, намагаючись застосувати набуті знання та випробувати нові тактики. Атмосфера була наповнена азартом, зосередженістю та дружньою підтримкою.

Всі учасники отримали новий досвід, мотивацію до вдосконалення та натхнення для подальших шахових досягнень.

📚♟ Дякуємо всім, хто взяв участь у заході, і запрошуємо на нові інтелектуальні зустрічі в бібліотеці №11!

"Харків: Історія та культура нашого міста" лектор Надія Валентинівна

 З нагоди Дня Харкова (23 серпня, Харків святкує свій день народження), наша бібліотека №11 запросила друзів, харків'ян, які поділилися своїми розповідями про це прекрасне місто.

Ось, що розповіла нам Надія Валентинівна Архіпчук: в цей день місто оживає завдяки численним заходам: концертам, виставкам, спортивним змаганням та вуличним фестивалям. Центральні вулиці та площі заповнюються радісними мешканцями та гостями міста, які разом святкують це важливе свято. Але, на жаль, війна вносить свої корективи і такого святкування не відбудеться.

Це була не просто розповідь, а віртуальна подорож Харковом, що включала перегляд презентації про історію міста, а також відеоекскурсію вулицями, парками та відомими місцями.

Історичний Екскурс

Харків був заснований у 1654 році, як фортецю для захисту від нападів кочівників, і з тих пір став справжнім серцем Слобожанщини, розвиваючись як економічний, культурний та науковий центр.

 Історія міста багата на події та досягнення. Від свого заснування Харків відігравав роль захисного форпосту на південних рубежах держави, а з часом став центром розвитку ремесел і торгівлі.

Культурна Столиця
Харків по праву вважається однією з культурних столиць України. Тут зосереджено безліч музеїв, театрів, бібліотек та галерей. Серед них варто виділити Харківський художній музей, який зберігає шедеври українського та світового мистецтва, та Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка, який дарує глядачам неповторні емоції вже понад століття.

Освітній Центр
Харків славиться також своїми навчальними закладами. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, заснований у 1804 році, є одним із найстаріших і найпрестижніших в Україні. Тут навчалися та працювали видатні вчені, письменники, громадські діячі, які зробили вагомий внесок у розвиток науки та культури.

Сучасний Харків

Сьогодні Харків – це сучасне, динамічне місто, яке активно розвивається. Воно залишається важливим науковим, культурним та промисловим центром України. У місті діє безліч ІТ-компаній, заводів, науково-дослідних інститутів, які забезпечують його стабільний розвиток та процвітання.

Бібліотекарі підготували для відвідувачів добірку книг, що стосуються історії, культури та сучасного життя Харкова. Запрошуємо всіх відвідати нашу бібліотеку. У нас ви зможете знайти літературу про знакові місця міста та біографії видатних харків'ян.

День Харкова – це прекрасна можливість згадати про багатий спадок та культуру цього міста, вшанувати його видатних мешканців і висловити любов до нашого спільного дому. Вітаємо всіх з цим святом і бажаємо Харкову подальшого розвитку, миру та добробуту.

Шлях до успіху: вчимося на життєвих історіях відомих людей".

Одним із способів підготувати учнів до працевлаштування та вибору професії є надання послуг з професійної орієнтації та консультування. Це допомагає дітям зрозуміти свої сильні сторони та інтереси, досліджувати різні варіанти кар’єри та приймати обґрунтовані рішення щодо майбутньої освіти та кар’єри.

В рамках освітнього проєкту "Інвестуємо в інтелект" працівники Бібліотеки №11, для учнів 10 класів 159 школи організували зустріч з Олександром Радічем - директором по зовнішнім комунікаціям і представником Western Bid в Україні, головним викладачем Академії продажів Western Bid, автором книги "Незламні продавці". 

Ми всі хочемо бути успішними та багатими, але не кожному це вдається. Чому? Комусь бракує знань, а комусь елементарної впевненості в собі. 

Олександр Борисович на лекції поділився своїм досвідом, як досягти успіху. Звісно у кожного бізнесмена бувають злети і падіння, але потрібно вчасно і вміло виправити свої помилки. Як це зробити? Поради від нашого лектора:

• завжди продовжуйте розвиватись, інвестувати в себе і свої навички, ніколи не зупиняйтесь на досягнутому;
•  Успішні люди багато читають. Читайте книги, адже це не лише розширює  кругозір і збільшує словниковий запас, але й допомагає розвивати абстрактне мислення; 
• цифровий світ дає нам унікальну можливість випробовувати себе.
  

 Олександр Радіч виступив з презентацією та розповів про українських людей, історії успіху малих та середніх підприємств, які, незважаючи на всі труднощі, пов'язані з війною та іншими факторами, зуміли відзначитися на світовому ринку.  

 Деякі з цих історій описані в книзі "Незламні продавці", яку Олександр Борисович рекомендуємо прочитати всім, хто цікавиться міжнародними ринками, такими як Etsy, Amazon та eBay.

 

Залучаючи таких експертів до проведення лекцій, учні шкіл можуть визначити моделі мислення та життєві стратегії, які приведуть їх до успіху. Це може надихнути та мотивувати учнів досягати своїх цілей та розвивати навички, необхідні для досягнення успіху. 

«Не створюйте уявних обмежень. Провідна роль, найкращий приз, переможний рахунок, велика ідея, любов усього життя, ейфорійне блаженство – хто ми такі, щоб вважати, що не заслуговуємо на ці багатства, коли вони вже в руках?» Меттью Макконагі, «Зелене світло»

“Небесна Сотня - ангели свободи "

Щороку 20 лютого в Україні вшановуються Герої Небесної Сотні. Це визнання великого подвигу, який вони зробили для нашої країни. Революція Гідності, яка відбулася у листопаді 2013 - лютому 2014 року, була найбільшою, тривалою і трагічною протестною акцією в історії України. Люди різного віку, соціального статусу, національності та релігії об'єдналися, щоб захистити свої права, свободу і європейський шлях розвитку від несправедливості та корупції влади. Цей рух поширився на всю країну, а також отримав підтримку українських громад за кордоном.
Боротьба проти режиму Януковича символізувала протистояння між силами добра і зла, світла і темряви, свободи і рабства. Події на Майдані залишили незабутній слід у пам'яті і історії. У цей день бібліотекарі нашої бібліотеки організували годину поезії, де вони читали вірші та спогади очевидців.

Запалимо свічку в наших серцях, щоб вшанувати пам'ять загиблих Героїв Небесної Сотні, вони віддали своє життя за долю, свободу, незалежність і єдність України!

"Соборність - це символ єднанння"

 Запрошуємо переглянути книжкову виставку, яка представлена в нашій бібліотеці, присвячену до дня Соборності України. На виставці представлені видання, які розкривають одну з найзаповітніших мрій українців протягом століть - ідею національної єдності. 

Соборність - це символ. Символ боротьби за свободу. Символ порозуміння між народами. І частинка надії та віри в майбутнє.

Цей день включений до національного календаря як важливе державне свято – День Соборності України і відзначається з 1999 року. Ці історичні події заклали основу відродження незалежної, соборно-демократичної України та утвердження національної ідеї. 

Головною традицією Дня Соборності є живий ланцюг, який українці створюють, щоб символізувати єдність українських земель та єдність нації. Традиція бере свій початок у 1990 році, коли живий ланцюг простягнувся від Києва до Львова, Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, в акції взяли участь близько трьох мільйонів людей.

Ідея об'єднання (Соборності) бере свій початок ще з часів повстання під проводом Богдана Хмельницького. Цей козацький отаман вважав, що запорізькі війська повинні контролювати не лише козацьку територію Подніпров’я, а й російсько-українські землі загалом. Родинне коріння Хмельницького походило із Західної України.

Після смерті Хмельницького наприкінці 17 століття в молодій козацькій державі Україна почався процес розпаду. Україна була розділена на Лівобережну та Правобережну, що було закріплено Андрусівським перемир’ям1667 року між Московією та Річчю Посполитою. 

Іван Мазепа (1639-1709) політик та військовий діяч, активно відстоював ідею української державності. Возз'єднання землі по обидва боки Дніпра практично вдалося зробити Іванові Мазепі, однак Полтавська катастрофа 1709 року стала цьому на заваді.

Більша частина України увійшла до складу Росії, а Галичина, Буковина та Закарпаття відійшли до Австрійської імперії.

Після розпаду Росії та Австро-Угорщини на уламках цих імперій були створені Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

Акт Злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 року. 

Саме тоді українські землі, що перебували у складі різних імперій, хоч і ненадовго, стали однією — соборною — державою. 

Ідею Соборності України, тобто її єдності, неподільності, висловлювали ще наприкінці ХІХ сторіччя, зокрема, галичанин Юліан Бачинський у праці «Україна Irredenta» та харків’янин Микола

Міхновський у книжці «Самостійна Україна». Саме вони були серед перших публічних інтелектуалів, які активно просували цю тезу. 

Бібліотекарі долучають відвідувачів з інших країн до вивчення і пізнання нашої культури, це дуже важливо для України. 

Під час Другої світової війни у ​​1939, 1940, 1944-1945 роках більшість українських земель було об’єднано в одну державу, коли Волинь, Галичина, Буковина та Закарпаття увійшли до складу СРСР. 

21 січня 1990 року наші сучасники з’єднали схід і захід України живим ланцюгом під різноманітними жовто-блакитними прапорами. 

Навіть сьогодні, коли обговорюється питання деокупації Донбасу та повернення Криму, ідея об'єднання залишається актуальною. Зрештою, це також питання єдності України!

"СЛОВОСПІВ у ЗСУ" зустріч з Дмитром Лінартовичем.

"За нами правди сила!.. "

З метою формування патріотичного виховання і знайомства зі справжніми героями України, в таких час, доречно проводити зворушливі зустрічі з воїнами ЗСУ.
На наше запрошення до нас завітав Дмитро Лінартович ‒ заслужений артист України, член Національної спілки кінематографістів України, актор театру, кіно та дубляжу, воїн Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що триває.

Такі зустрічі, особливо сьогодні, мають величезне значення для формування світогляду, цінностей та ідентичності наших підлітків. 
У 2022 році, після російського вторгнення в Україну, він спочатку брав участь в обороні Києва у складі ТРО, а потім у складі десантно-штурмового наступального підрозділу, воював на Херсонському напрямку, в районі Бахмута, а потім у Соледарі. Зазнав поранення в боях за Соледар. 

На зустрічі, Дмитро Костянтинович презентував свою книжку "Словоспів".  Заспівав гостям пісні власного твору доповнивши інформацією про історію їх написання і розповідав учням про свій творчий та бойовий шлях, читав власні вірші. розповідав про дублювання відомих фільмів("Тачки", "Я легенда", "Марвел", "Трансформери" та інші. 
Найетапніша його кіноробота — втілення образу військового льотчика Івана Додоки у фільмі Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь». 
Наприкінці заходу всі охочі поставили актору запитання, що їх цікавили, на які він радо відповів,   підписав книги та сфотографувався з усіма охочими. 
Присутні щиро подякували Дмитру за виступ.

"Дякую за кожен день" - майстер клас.

ЗСУ - це серце України! Поки вони Є ми живемо!
З любов’ю у серці та вірою в перемогу ЗСУ – напередодні літніх канікул, протягом тижня в бібліотеці провели майстер-класи, для учнів 324 школи, і виготовили патріотичні листівки-подяки для наших захисників. Дуже важливо особливо в такий час виховувати патріотизм та любов до рідної землі, України.

Всі дітки дуже старались, проявляли свою фантазію: на листівці зобразили песа Патрон як охоронця нашої України та тризуб🔱, написали щирі слова подяки для захисників.

Прочитали про життя найвідомішого, єдиного у світі пса доброї волі дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, володаря медалі «За віддану службу», який допомагає саперам знешкоджувати ворожі вибухові пристрої - Патрона.

Ми постійно повинні дбати про безпеку — свою та своїх дітей. Бібліотекарі розповіли учням про мінну безпеку, повторили правила, як діяти, якщо вони побачили підозрілий предмет.

🎶

 

Якщо десь побачив міну,
Повертайся неодмінно
Стежкою якою йшов
І дорослих повідом.
Дин, дин, дин - телефонуй 101.


Разом з учнями переглянули мультфільм "Пес Патрон",  який має корисну мету — підвищувати рівень знань про мінну небезпеку серед дітей. Також вивчили нові слова з англійською мови, адже мультик має англійські субтитри.

Низький уклін усім, хто боронить наше життя, наш спокій, нашу землю і небо! Дякуємо за кожен новий день!