Поетичний подих Криму

У рамках всеукраїнської ініціативи «Єдиний день читання для Криму» в нашій бібліотеці для дорослих №11 пройшли літературні читання під назвою «Поетичний подих Криму». Ця подія об’єднала любителів слова, збереження історичної пам’яті та любові до українського Криму.

Метою заходу було привернути увагу до багатої культурної спадщини Кримського півострова, переосмислити його історію через призму художнього слова та підтримати незламний зв’язок між материковою Україною та Кримом.

Упродовж зустрічі звучали вірші та уривки з прозових творів українських і кримськотатарських авторів, чия творчість глибоко переплетена з історією півострова. Учасники ділилися своїми спогадами про Крим, декламували улюблені рядки й обговорювали важливість літератури в збереженні національної пам’яті. 

Особливий емоційний відгук викликали кримськотатарські поетичні тексти — голос корінного народу, що розповідає про свою історію, культуру та боротьбу за право залишатися на рідній землі. Атмосферу доповнила участь наймолодшого гостя, який щиро намагався прочитати вірш про маму кримськотатарською мовою. 

«Поетичний подих Криму» став не лише літературним заходом, а й майданчиком для єднання, підтримки й віри. Через поезію та прозу ми вкотре усвідомили: Крим — це Україна, це душа культури, це історична пам’ять і наше спільне майбутнє.

Щиро дякуємо всім учасникам і гостям за тепло, яке ви привнесли в цю подію, за любов до українського слова і за натхнення. Нехай такі зустрічі продовжують об’єднувати нас і надихати на нові зустрічі в стінах нашої бібліотеки.

У межах всеукраїнської ініціативи «Єдиний день читання для Криму» в нашій бібліотеці для дорослих №11, 26 лютого, відбулися літературні читання під назвою «Поетичний подих Криму» — подія, що об’єднала читачів навколо слова, пам’яті та любові до українського Криму.

Метою заходу стало привернення уваги до культурної спадщини Кримського півострова, осмислення його історії через художнє слово та підтримка незламного зв’язку між материковою Україною і Кримом.


Протягом заходу звучали поезії та уривки з прозових творів українських і кримськотатарських авторів, чиє життя та творчість пов’язані з півостровом.

Учасники заходу ділилися власними спогадами про Крим, читали улюблені рядки, обговорювали значення літератури в збереженні національної пам’яті. Особливо зворушливо було послухати кримськотатарські поетичні тексти — як голос корінного народу півострова, його історії та боротьби за право жити на рідній землі. Найменший учасник, намагався прочитати вірш про маму кримськотатарською. 

Захід «Поетичний подих Криму» став не просто літературною подією, а простором єднання, підтримки й віри. Через поезію та прозу ми вкотре переконалися: Крим — це Україна, це культура, це пам’ять, це майбутнє.

Дякуємо всім учасникам та гостям за щирість, натхнення та любов до українського слова. Нехай читання об’єднують нас і надихають на нові зустрічі у стінах нашої бібліотеки.

Країно світла — ясний Крим!

У бібліотеці №11 пройшла тематична виставка, присвячена Дню Автономної Республіки Крим. Цей захід став справжнім святом історії, культури та спогадів про цей унікальний куточок нашої країни — Крим.  

На виставці були представлені книги, фотографії та художні роботи, які розкривали багатство природи, культурну спадщину та історію Кримського півострова.

 

Відвідувачі мали можливість зануритися в кримський колорит через літературні твори відомих авторів, публіцистику та документальні матеріали, що висвітлюють ключові події в історії Криму.  

Під час виставки відбувся відкритий діалог, де кожен міг поділитися своїми думками та спогадами про Крим.  

Бібліотекарі підкреслили, що метою виставки є нагадати про красу та важливість Криму для всієї України, а також підтримати ідею єдності нашої країни.

Вдячні всім, хто взяв участь у цій події!  

Крим — це Україна! 

Крим. Історія і сьогодення.

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулася бесіда-обговорення до дня Автономної Республіки Крим. Читач нашої бібліотеки, Репік Ігор Анатолійович, провів лекцію, від античної колонізації Північного Приччорномор'я до події сьогодення, розповів про демографічну ситуацію в Криму. Ігор Анатолійович веде свій YouTube канал,  де  розповідає історію міст України. 

Бібліотекарі підготували про деякі моменти творення і розвитку Кримського півострова в своєму дописі.

Що означає назва Крим?

Він існував уже на час посольства римського папи до монголів під керів- ництвом Плано Карпіні 1245–1247 рр. Саме ж місто Крим вперше згадується під 1262–1263 рр. у звʼязку з проїздом через нього послів мамлюцького султана Бейбарса до золотоординського хана Берке. Сама назва «Крим», як припускається, означала рівчак. 

 Хто заселяв Крим?

Північними сусідами таврів, принаймні з другої половини VII ст. до н. е., були скіфи. Скіфські кочові племена, заселивши степовий Крим, згодом проникли й у лісостеп передгірʼїв Кримських гір, відтіснивши звідти таврів (і, очевидно, асимілювавши якусь їх частину).

З середини XIV до кінця XVIII ст. входив до складу Кримського ханства й Османської імперії, а з кінця XVIII до 1917 року Російською імперією. Після Громадянської війни ввійшов до складу РРФСР, а у 1954 році був переданий УРСР.

Початок XV століття був важким часом міжусобних війн на території Золотої Орди. Місцева впливова татарська знать на чолі з Хаджі-Гіреєм виступила за виокремлення Криму в незалежну державу, внаслідок чого, за його сприяння утворилася нова держава – Кримський улус у південно-східній частині Кримського півострова.

У грудні 1991 року, під час референдуму про незалежність, 54% жителів півострова проголосували за входження Криму до складу України. В Севастополі про бажання ввійти до складу України висловилось 57% жителів. І наостанок. Електро- та водопостачання Криму, переважною мірою, здійснюється з території України.

Здійсніть віртуальну подорож, переглянувши відео та нагадайте про чудові місця Кримського півострова

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту рф, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого 2014 року тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей зібралися, на заклик кримськотатарського Меджлісу, щоб протистояти російській окупації та заявити світові про цілісність України.

25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами росії.

2023 року у Криму партизанам вдалося налагодити стабільний пошив українських прапорів й протягом року жителі півострова частіше помічало їх в публічних місцях та на вершинах кримських гір.

 У 2023 році зросла кількість проукраїнських протестів на території тимчасово окупованого Криму. Агенти партизанського руху українців та кримських татар "АТЕШ" продовжують розвідувальні дії в Криму.

Крим чекає. 

Крим вірить у звільнення. 

Сторінками кримської історії

18 травня до річниці депортації кримськотатарського народу 1944 року в бібліотеці відбулися інформ-хвилинки.

Бібліотекарі розповіли історію життя кримськотатарського народу. Як татари жили в Криму до депортації, про те як у 1944 році почалася депортація татар із Криму в Середню Азію.

Запропонували відвідувачам переглянути стрічку "Хайтарма" режисера й виконавця головної ролі Ахтема Сеітаблаєва, про трагічну дату в історії кримськотатарського народу – 18 травня 1944 року.

У 1920-х роках татарам дозволяли розвивати свою культуру. В Криму були кримськотатарські газети, журнали, освітні заклади, працювали музеї, бібліотеки і театри. Кримськотатарська мова, разом з російською, була офіційною мовою автономії. Нею користувалися понад 140 сільських рад.
Однак у 1930-х радянська політика щодо татар, як і інших національностей, стала репресивною.

Саме 18 травня з півострова був відправлений перший ешелон кримських татар. Їх депортація проводилася з незаконним звинуваченням сталінським режимом.

11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися звинувачення всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Хоча близько 15% кримськотатарських чоловіків воювали на боці Червоної армії, це стало обґрунтуванням до депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Наслідками депортації в 1944 році кримських татар були не тільки втрата етнічної території та майна, а й масштабна смертність, порівнянна з геноцидом, знищення культурних пам'яток, знищення пам'яті народу про свою історію і державність. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Щоб краще пізнати кримськотатарський народ, доторкнутися до його історії, культури і світогляду, бібліотекарі проводять інформаційні дні, години, бесіди обговорення і рекомендують почитати книжки про цей народ.

Гульнара Абдулаєва «Кримські татари: від етногенезу до державності» - це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.

Наталія Смирнова "Крим Керіма"

Дім, родина, квітучі гранати, дитячі пригоди. Одного дня усе це змітає Другою світовою війною. А іншого дня, після вже стількох утрат, виявляється, що бути кримським татарином— вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим. Як віднайти сенс, силу жити і віру в людей?

Кримський інжир. Демірджі/Qirim inciri. Demirci

В антології зібрано найкращі твори, подані на конкурс, — українською та кримськотатарською мовами, прозу та поезію, оригінали та переклади.

Твори-оригінали дозволяють доторкнутися до автентичної кримськотатарської культури, відчути кримську природу, заглибитись у темні сторінки історії півострова, зрозуміти світовідчуття кримців і кримчан сьогодні. У творах на кримськотатарській мові знань читач зважить на особливості різних діалектів і стилів. Дитячі твори і розважатимуть, і вчитимуть, покажуть, як традиційні цінності можуть бути вплетені у сучасні реалії.

Мустафа Джемілєв Незламний
Алім Алієв і Севгіль Мусаєва-Боровик українські журналісти кримськотатарського походження. Обидва народилися в Узбекистані. Співзасновники громадської організації «Крим SOS». Мустафа Джемілєв - національний лідер кримських татар, символ єднання депортованого народу і повернення його на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, величезною репресивною махиною, пройшов радянські в'язниці, голодування, залякування - і переміг. Однак анексія Криму в 2014 році почала новий виток випробувань. Тепер відомий дисидент, правозахисник, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу на міжнародному рівні відстоює права своєї батьківщини. Історія його життя - це історія боротьби кримськотатарського народу.

Наталя Гуменюк "Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму"

Загублений острів — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.
Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.


Нестерпні умови проживання, численні незаконні обшуки, затримання, позбавлення волі змушують корінний народ півострова залишати Крим і сьогодні.

Україна закликає світ продовжити тиск на Росію, щоб уникнути повтору трагедії 1944 року.
Кожен може вшанувати пам’ять жертв геноциду кримських татар хвилиною мовчання 18 травня.

 

Джерела:

https://old.uinp.gov.ua/news/18-travnya-den-pamyati-zhertv-genotsidu-krimskotatarskogo-narodu-0

Нескорені сини і доньки Криму

 26 лютого в Україні відзначають День спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 

Все почалось в Криму. 

Загарбницьку війну проти України москва розпочала дев'ять років тому з окупації Криму у 2014 році, рефлексуючи таким чином на події Революції Гідності, коли українці повстали проти узурпації влади корумпованим кланом проросійського президента януковича та ухвалених ним рішень зі зміни євроінтеграційного зовнішньополітичного курсу нашої держави на дрейф у бік москви й підпорядкування кремлівському режиму.

У цей день у 2014 році перед будівлею Верховної Ради Криму відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України.

На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. Того дня у мирний спосіб українцям вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу Автономної Республіки Крим у складі України. 

  Відтоді для України 26 лютого стало символом опору окупації, яка триває вже майже дев'ять років.

 Участь у мітингу взяли не тільки кримські татари, яких тоді там була переважна більшість, а представники різних національностей, що відстоювали територіальну цілісність України і висловлювали протест проти кремлівської інтервенції в Криму.

Наступного дня, о 5-й ранку до урядових будівель Автономної Республіки Крим увійшли регулярні військові формування російської федерації.

 1 березня 2014 року – Президент РФ В.Путін направив до Ради Федерації Федеральних Зборів РФ пропозицію про введення в Україну російських військ «для усунення загроз життю громадян Російської Федерації, співвітчизників, особового складу військового контингенту збройних сил Російської Федерації, який дислокується <…> на території України».

25 березня 2014 року – захоплено останню військову частину, що тримала український прапор в Криму, – тральщик ВМС «Черкаси». Автономна Республіка Крим і Севастополь повністю окуповані ЗС РФ.

24 лютого 2022 року – початок повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України, у тому числі з території тимчасово окупованого Криму.

 (Міністерство закордонних справ України)

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними й засудили дії РФ. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Кремль заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Крим. Нескорена земля

   У той час, коли на Майдані снайпери вбивали мирних українських громадян, Російська Федерація почала окупацію Криму. Знехтувавши всіма міжнародними нормами, порушивши власні обов’язки, російські війська підступно розпочали анексію української землі.
   Захопивши владу, окупанти посилили репресії, намагаючись придушити спротив патріотів. Але це їм не вдається вже багато років.

  До Дня кримського спротиву російській окупації в нашій бібліотеці проведено інформаційні хвилинки.

   26 лютого День кримського спротиву російській окупації — пам’ятна дата на річницю проведення мітингу кримських татар та українців у місті Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України.

   Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України . Цього дня 2014 року у Сімферополі відбувся мітинг кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.

   Усі ці роки доки триває окупація Автономної Республіки Крим, Україна на міжнародній арені бореться за свої законні території та висловлює підтримку усім незаконно затриманим та ув’язненим на території півострова, а також родинам зниклих безвісти, усім, хто сьогодні в жорстких умовах безправності в Криму насмілюється висловлювати свою громадянську позицію.
   Відмова України від ядерної зброї в обмін на гарантії провідних держав щодо забезпечення її незалежності, суверенітету, наявних кордонів і взяття ними зобов’язань утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України стала важливим кроком на шляху боротьби світового співтовариства проти розповсюдження ядерної зброї.

    У цьому контексті військова агресія РФ проти України, окупація та анексія Кримського півострова є викликами для світової спільноти, адже демонструють, що добровільна відмова від ядерної зброї не є кроком безпеки, а навіть навпаки – така відмова робить державу вразливішою.
   Боротьба за мирне повернення півострова та повноцінну реінтеграцію населення в конституційне поле України наразі триває.

   Позиція України та усього цивілізованого, демократичного світу залишаєтья незмінною - Автономна Республіка Крим є і залишається територією Незалежної України.

"О перло дивне кримської землі"

ХХ століття виявилося досить буремним для корінного населення Криму. Кримські татари боролися за свою державність, і Михайло Грушевський, як голова Української Центральної Ради, особисто надавав їм всіляку підтримку в національному самовизначенні.

20 січня 1991 року у Криму було проведено референдум, в результаті якого мешканці півострова висловились за надання йому статусу автономної республіки у складі України.

Короткочасне існування «Республіки Крим» показало, що російські правлячі кола не спромоглися анексувати цю територію України, спираючись на підтримку більшої частини її населення, яке було дезорієнтоване примарними перспективами кращого життя в межах Російської Федерації. Анексія півострова виявилася можливою тільки у формі прямого силового втручання з порушенням усталених норм міжнародного права.

Крим - багатонаціональний край, колиска для багатьох народностей. А скільки за свою історію ця земля прийняла як добрих гостей різних переселенців. А яких тільки культур не увібрали в себе ці дійсно родючі звичайних, мускатних та ізабельних сортів винограду землі?

Більш детальніше познайомитися з Кримом завітали до нашої бібліотеки учні школи 324 та 159. Всі разом здійснили віртуальну подорож по кримським стежкам, з допомогою книжок і ілюстрацій, які представлені на виставці в бібліотеці. Переглядали відео-подорож  Кримом, підготовлену бібліотекарями, відгадували вікторину, пограли в літературну гру, за допомогою Qr кодів шукали пам'ятки культури, дізналися, як привітатися на  на кримськотатарській.

Кримський півострів — це унікальний півострів, на невеликій території якого зустрічаються відразу три природні і кліматичні зони: степ, гори і південний берег Криму.

Цікаві факти.

У середні століття в гірському Криму існувало князівство Феодоро, знать цієї держави була нащадками готів, які прибули до Криму в епоху Великого переселення народів. Мандрівники, які знали німецьку мову, відзначали, що населення говорить на діалекті німецької мови. Столиця Мангуп – це велика фортеця, розміщена на гірському плато. Вона була захоплена турками в 1475 році, після чого князівство припинило своє існування.

Найстарішим театром є античний театр у Херсонесі, який був побудований наприкінці IV століття до нашої ери.

У Криму невеликі, але дуже мальовничі гори. Найвища гора — Роман-Кіш, висота — 1545 метрів.

Найдовша печера — Червона печера (Кизил-Коба), вона має довжину 16 кілометрів.

Найбільший печерний зал на півострові знаходиться в печері Мармурова. Його площа — 5000 квадратних метрів, об’єм — 50 тисяч кубічних метрів.
У Кримських горах розташовані заповідники — Кримський природний заповідник, Орлиновський заказник, Заповідний буковий гай, Гірський масив Чатир-Даг.


На Сімферопольському водоймищі споруджена найбільша в Європі гребля. Її висота 40 метрів, довжина – 554 метра, ширина – 10 метрів. Оскільки гребля стоїть на вапняках, який має багато тріщин, під греблею пробурили понад 200 свердловин глибиною 25 метрів, у кожну з яких закачали під високим тиском цемент.

Коли йдеться про культурну спадщину кримських татар, зокрема архітектурну, зазвичай згадують Ханський палац в Бахчисараї. Але існує ще одна перлина - соборна мечеть Джума-Джамі, розташована в Євпаторії.

Ця мечеть була однією з головних у Кримському ханстві. Сьогодні вона вважається шедевром світової ісламської архітектури XVI століття.
Крим — це музей просто неба. Його територію можна досліджувати нескінченно, відкриваючи собі все нові й нові пам'ятки, створені природою і людиною.

"Золото на блакиті."

День кримськотатарського прапора - день вшанування національного прапора кримських татар, корінного народу Криму. Відзначається 26 червня з 2010 року.
26 червня 1991 року в Сімферополі розпочав діяльність другий Курултай кримськотатарського народу, що відбувся через 74 роки після першого Курултаю, який проходив 1917 року в Бахчисараї.


Кримські татари, що поверталися з депортації на свою історичну землю, продемонструвавши всьому світові незламність духу, відродили самобутню традицію самоврядування, національну символіку. Кримськотатарський прапор став невід'ємним символом єдності, наступності поколінь і багатовікової боротьби кримських татар за свою свободу.
Кримськотатарський прапор — це полотнище блакитного кольору із жовтим гербом (тамгою) у верхньому лівому куті. Блакитний колір є традиційним кольором тюркських народів, його використовували ще на стягах Кримського ханства. Герб на прапорі — тарак - тамга (герб-гребінь) є родовим знаком Гіреїв, керівної династії Кримського ханства.


Символом прапора кримських татар є знак – тамга золотистого кольору на блакитному тлі. День кримськотатарського прапора почали відзначати з 2009 року.

 

Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів – синонім чистоти і свободи. Він асоціюється з небом і морем. А також є одним із символів стародавнього тюркського вірування – тенгріанства.


Тамга є символом влади і дослівно перекладається, як підпис, клеймо, штамп, печатка. Зовні схожі український тризуб і кримськотатарська тамга мають різні історії походження.

Тамгу на грошах і документах визнавали в усьому світі. Тамга зображувалася на всіх офіційних документах-ярликах Кримського ханства, на міських воротах, будівлях. Документи з ханською печаткою користувалися авторитетом і визнанням, як в Криму, так і в Європі, Азії, на Близькому і Середньому Сході, і Кавказі. Монети із зображенням тамги почав карбувати перший кримський хан Хаджі Гірей.

Меджліс кримськотатарського народу у взаємодії з мерією міста Фастів спрямував спільне звернення до керівництва Асоціації міст України із ініціативою до усіх органів місцевого самоврядування України щодо підняття 26 червня – у День кримськотатарського прапору - разом із Державним прапором України одночасно й кримськотатарського національного стягу на флагштоках біля будівель міських рад міст – обласних центрів України.




2019 року в рамках акції «Об'єднані прапором — #LIBERATECRIMEA» прапор кримськотатарського народу побував у Австралії, США, Канаді, Малайзії, Ірландії, Британії, Португалії, Іспанії, Франції, Люксембурзі, Бельгії, Німеччині, Чехії, Словаччині, Польщі, Швеції, Швейцарії, Фінляндії, Естонії, Латвії, Литві, Австрії, Болгарії, Італії, Тунісі, Єгипті, Ізраїлі та Туреччині.

26 червня 2021 року відзначатимуть не тільки День прапора, а й 30-річчя з дати відродження Курултаю кримськотатарського народу.

Урочисті заходи з нагоди Дня прапора заплановані й у столиці України. Зокрема: автопробіг, мітинг на Майдані Незалежності, флешмоб із демонстрацією кримськотатарського прапора тощо.

Орієнтовна програма заходів у День кримськотатарського прапора в Києві:16:30-17:30 – автопробіг вулицями Києва. Початок автопробігу – Міжнародний виставковий центр, завершення автопробігу – Майдан Незалежності.
17:30-18:00 – урочиста хода, винесення великого кримськотатарського прапора. Початок ходи – вул. Хрещатик, 29/1. Завершення ходи – Майдан Незалежності.
16:30-18:00 – конкурс дитячого малюнка «Мій прапор» (організатор: ГО «Кримська Родина»). Місце проведення – Майдан Незалежності.
18:00-19:00 – мітинг, присвячений Дню кримськотатарського прапору.