Блаженніший Любомир Гузар

26 лютого 1933 року в родині Ярослава Гузара та Ростислави Демчук у Львові народився Любомир Гузар. У 1944 році сім’я його батьків виїхала до Австрії: у місті Зальцбург продовжив навчання в українській гімназії, а переїхавши у 1949 в США, закінчив середню освіту в Малій духовній семінарії (St. Basil College Seminary) в м. Стемфорді (штат Коннектикут, США).

Був членом «Пласту», належав до куреня з назвою "Червона калина", де його називали братчик Любко.

Він спілкувався українською, польською, німецькою, англійською та італійською мовами, хоча скромно зізнавався, що знає більше.

У 1977 році таємно без згоди Папи Йосип Сліпий висвятив Любомира Гузара на Верховного Архієпископа. Протягом 19 років він чекав підтвердження свого статусу єпископа.

Владика Любомир Гузар, після повернення з довготривалої еміграції зі США, мешкав у передмісті Львова — селі Зимна Вода на вул. Сірка.

10 років очолював УГКЦ . Зумів перенести осередок зі Львова до столиці, надавши конфесії загальноукраїнського масштабу. У 2005 році був одним із кандидатів на ватиканський престол.

Любомир Гузар вважав, що керувати живою церквою мають молоді, сповнені сил та натхнення.

Втративши зір, він не міг писати власноруч, але надиктовував тексти, які виходили як колонки в різних українських виданнях. Він також є автором чотирьох книг.

"Про гріхи і чесноти", Любомир Гузар

Книжку про людські чесноти й пороки Блаженніший Любомир написав наприкінці свого земного буття. Він часто цікавився – як просуваються справи з підготовкою до друку, проте так і не встиг побачити її. У легкій і доступній манері автор ділиться власним баченням рис, притаманних окремій особистості та суспільству загалом, вказує, як позбутися вад, а також як розвинути в собі те краще, дароване нам Богом, що є в кожному з нас. Книжку ілюстровано дитячими малюнка- ми, відібраними конкурсним журі. Розрахована на людей різного віку – усіх, хто цікавиться питаннями морально-етичного плану, проблемами людських відносин, психологією особистості та соціальною психологією.

Блаженніший Любомир. Думки у спадок

Збірник цитат Блаженнішого Любомира Гузара, який складається з його висловлювань, показує засяг справді пастирського думання предстоятеля УГКЦ про свій народ та людину взагалі. У тих згустках думок можна побачити маштаб постаті Глави Церкви і зрозуміти причину того авторитету, який він мав не лише серед греко-католиків, а й в усьому українському суспільстві.

Для широкого кола читачів.

"Блаженніший Вуйко Любко".

До книжки увійшли спогади про Блаженнішого Любомира Гузара, авторами яких є люди різного віку, професій, національностей і віровизнань. Відверто, зворушливо, смішно, влучно, без пафосу, простими словами про Людину великого серця — так коротко можна охарактеризувати ці щирі оповіді.

"Гузар на кожен день", Оксана Климончук

До нього дослухалися всі — малі й дорослі, його поради шукали президенти і патріархи. Мудрі настанови та міркування Блаженнішого Любомира Гузара, його поради українцям увійшли до нашого унікального видання.

Завдяки відеоматеріалам, доступним за QR-кодами, можна почути голос цієї доброї і мудрої людини.

Любомир Гузар «Хочу бути Людиною»

Україні доби Незалежності дуже пощастило, що в неї є Блаженніший Любомир Гузар. Він майже півстоліття жив спочатку в США, потім в Італії, багато подорожував із місіями, і тепер став прикладом — яким може бути українець, сформований в умовах вільного світу. Прийнявши управління Українською греко-католицькою церквою на тому етапі, коли її називали «регіональною» чи навіть «закордонною», і довівши до статусу церкви для всієї України, патріарх Гузар добровільно передав владу молодому наступнику, щоб мати ще час бути корисним країні, якій не щастить на правителів. Стати добрим порадником за гамбурзьким рахунком. Дороговказом. Гордістю нації.

Любомир Гузар «Андрей Шептицький: Митрополит Галицький (1901-1944). Провісник екуменізму».

Докторська праця Блаженнішого Любомира Гузара присвячена дослідженню екуменічної діяльності Митрополита Андрея Шептицького, Глави Української Греко-Католицької Церкви, проникливого богослова, ревного душпастиря, суспільного діяча, мецената. На широкому та складному тлі родинних, історичних, церковно-релігійних, політичних обставин кінця XIX–першої половини XX ст. проаналізовано генезу поглядів Митрополита на єднання Церков, практичні кроки, які він робив для досягнення цієї мети, та їхнє відображення у рішеннях Другого Ватиканського собору (1962–1965). Сподіваємось, що ідеї, відображені в цій книзі, стимулюватимуть подальші дискусії, слугуватимуть зближенню християнських Церков та їхньому єднанню.

Любомир Гузар «Найдорожча матуся»

Листування о. Любомира Гузара з матір’ю Ростиславою, сестрою Мартою та її чоловіком Зеноном охоплює тривалий період 1975-1976 і 1985-1992 років, на який припало багато доленосних подій у житті українського народу й Греко-Католицької Церкви. Воно не тільки показує, як сприймав і оцінював о. Гузар ці історичні події та їх учасників, а й насамперед – розкриває його внутрішній світ як людини й церковного діяча, являє читачеві глибоко зворушливі стосунки сина й матері.

«Три дороги. Бесіди Блаженнішого Любомира Гузара з журналістами»

У виданні зібрано бесіди Глави Української Греко-Католицької Церкви у 2001-2011 роках Блаженнішого Любомира Гузара з журналістами.

Автор відповідає на низку актуальних запитань і різних сфер людського життя, які турбують кожного українця. 

Любомир Гузар (Видатні українці. Люди, які творили історію),  Ольга Опанасенко. 

Книжка-біографія «Любомир Гузар» розповість дитині історію релігійного діяча, патріарха-предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви. Любомир Гузар був уважним до світу, до людей, співпереживав їх проблемам. Живучи у жорстокі часи, він ніколи не зраджував собі і досягав вищих результатів, тренуючи свою моральність. 

Останні роки Блаженніший жив у невеликій резиденції під Києвом. Утратив зір і потерпав від недуги, але не втратив бажання спілкуватися з молоддю та жартувати. Любомир Гузар помер 31 березня 2017 року на 85-му році свого життя.




Блаженніший Любомир Гузар нагороджений чотирьма державними вищими нагородами: Орденом князя Ярослава Мудрого III ступеня, Орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня, Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня та Орденом «За заслуги» III ступеня.

Нескорені сини і доньки Криму

 26 лютого в Україні відзначають День спротиву російській окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 

Все почалось в Криму. 

Загарбницьку війну проти України москва розпочала дев'ять років тому з окупації Криму у 2014 році, рефлексуючи таким чином на події Революції Гідності, коли українці повстали проти узурпації влади корумпованим кланом проросійського президента януковича та ухвалених ним рішень зі зміни євроінтеграційного зовнішньополітичного курсу нашої держави на дрейф у бік москви й підпорядкування кремлівському режиму.

У цей день у 2014 році перед будівлею Верховної Ради Криму відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України.

На заклик Меджлісу кримськотатарського народу до заходу долучилися тисячі активістів і небайдужих громадян. Того дня у мирний спосіб українцям вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу Автономної Республіки Крим у складі України. 

  Відтоді для України 26 лютого стало символом опору окупації, яка триває вже майже дев'ять років.

 Участь у мітингу взяли не тільки кримські татари, яких тоді там була переважна більшість, а представники різних національностей, що відстоювали територіальну цілісність України і висловлювали протест проти кремлівської інтервенції в Криму.

Наступного дня, о 5-й ранку до урядових будівель Автономної Республіки Крим увійшли регулярні військові формування російської федерації.

 1 березня 2014 року – Президент РФ В.Путін направив до Ради Федерації Федеральних Зборів РФ пропозицію про введення в Україну російських військ «для усунення загроз життю громадян Російської Федерації, співвітчизників, особового складу військового контингенту збройних сил Російської Федерації, який дислокується <…> на території України».

25 березня 2014 року – захоплено останню військову частину, що тримала український прапор в Криму, – тральщик ВМС «Черкаси». Автономна Республіка Крим і Севастополь повністю окуповані ЗС РФ.

24 лютого 2022 року – початок повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України, у тому числі з території тимчасово окупованого Криму.

 (Міністерство закордонних справ України)

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними й засудили дії РФ. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Кремль заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Витончена українська душа - Леся Українка

В бібліотеці відбувся урок присвячений 152 річниці від дня народження відомої письменниці, громадської діячки - Лесі Українки. 

25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському народилася Лариса Петрівна Косач, яка увійшла в історію під псевдонімом Леся Українка.  У родині Лесю називали по-різному: Лариса, Леся, Лося, Зея, Мишолосія. 
До школи Леся не ходила, бо мала важку хворобу ніг. Дівчинка навчалася вдома з приватним педагогом і навчилася читати у 4 роки. 
У 6 років почала вчитися вишивати.
Леся Петрівна була обізнана зі світовою літературою, зокрема європейською, історією, мистецтвом, володіла 9-тьмя іноземними мовами, вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами, перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов. Добре знала латину, а під час перебування у Єгипті почала вивчати іспанську, любила народні пісні і українську літературу. 
Леся Українка ввела в українську мову такі слова, як "напровесні" та "промінь". 

У 9 років – склала перший вірш – «Надія», 
У 13 років – вперше опублікувала свої поезії, взявши псевдонім «Леся Українка», а у 19-річному віці написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер.
Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька — Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. 

Леся чудово грала на фортепіано. Змалку захоплювалася мистецтвом, мала неабиякий хист до музики. На жаль, хвороба прикувала її ще дівчинкою до ліжка, тому відомої піаністки з неї не вийшло.

Найперша збірка "На крилах пісень" побачила світ у березні 1893 року у Львові, за сприяння Івана Франка. 
Леся Українка написала багато геніальних творів. Серед них визначне місце посідають вірші для дітей. В них поетеса розповідає про любов до Батьківщини, природу, свободу та силу духу. 
Життя поетеси обірвалося у Сурамі, на Кавказі, 1 серпня 1913 р., на 42 році життя
В останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору. До того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дивував усіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова.
За творами письменниці створено понад 10 фільмів, мультфільм, понад 20 вистав, 4 радіовистави, 5 радіокниг, 5 пісень.

Іменем відомої українки названі вулиці, бульвари, парки, площі, театри, школи, бібліотеки в Україні, є навіть школа її імені в Австралії.

"Хотіла б я піснею стати"

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі прозорі,

Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії

І щастя моє таємне,

Ясніші, ніж зорі яснії,

Гучніші, ніж море гучне.

«Стояла я і слухала весну…»

Леся Українка

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

“Масниця до нас прийшла, Весну з собою принесла.”

 Масниця - це старовинне свято, що знаменує зустріч зими з весною, початок нового життєвого циклу, відродження життєвих сил природи та й усього живого на землі та підготовує нас до Великого посту.
Масляна у 2023 році починається 20 лютого і триватиме тиждень, до початку Великого посту перед Великоднем. 

Про традиції і звичаї Масниці, розповіли бібліотекарі на краєзнавчій годині.

Показали і спробували сформувати різними способами вареники, адже в Україні готують вареники а не млинці. 

  

Правильно ж називати це цікаве свято “Масниця”. Чому саме так? Тому що в давнину цього тижня їли тільки “масні” продукти: масло, сир, вареники з домашнім сиром. Масниця вважалася суто жіночим святом, а тому її часто ще називали “Бабським тижнем”. В деяких регіонах України навіть до сьогодні збереглися й інші назви: “Колодій” (через традицію прив’язувати дерев’яну колодку до руки хлопця, який не одружився за рік), “Сиропуст”, “Сирний тиждень”.

Насправді головною стравою святкування були вареники. Найпопулярнішими були вареники з сиром, варені або запечені з вершковим маслом і сметаною. Та і взагалі цей тиждень був часом, коли сир, сметану й масло споживали в рекордних кількостях. Що готували, крім вареників: налисники (млинці з сиром), молочні каші, молочний кисіль, галушки, сирники. 
Деякі етнографи пояснюють важливість вареників тим, що вони схожі на місяць і є символом жінки та роду. Та все може бути простіше.

"Вареники були більш звичною ритуальною стравою для України", - пояснює пані Анцибор.
На її думку, в Україні традиційні млинці на Масляну не прижилися, "еволюціонувавши" у вареники.
     Свято Колодій походить ще від часів Трипільської культури. Воно символізувало закінчення зими, початок весняного землеробства. Існував звичай поховання “колодки”, що символізувало знищення зими, й початок нового циклу. Наші предки вірили, що голосні гуляння, ритуали з піснями й танцями, сміхом допомагають прогнати зиму й закликати весну з сонцем, теплом та цвітінням.

   Хлопцям, які не встигли одружитися, або ще не знайшли своє кохання, до ноги прив’язували колодку. Це могло бути дійсно величеньке поліно, або символічна маленька дощечка. Самостійно зняти колодку парубок не міг. Це мала зробити дівчина, а за своє “визволення” хлопець мав відкупитися солодощами чи подарунком.

Колодку могли виготовляти й самі дівчата. Красиву, з атласними стрічками, квітами й бісером. Дівчина могла пов’язати таку колодку парубку, який подобався.

Весь тиждень ділиться на два періоду: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середа і Широка Масляна – четвер, п'ятниця, субота і неділя.
У перші три дні можна було займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припинялися. При цьому кожен день Масляної мав свою назву і призначення.
Понеділок - гості
Приймають гостей та печуть млинці.
Вівторок - залицяння
Незаміжні дівчата влаштовували оглядини. Молодь збиралася разом, а потім відправлялася кататися з гірки на санчатах.
Середа – частування. Увесь день проводили в частуваннях, а тому його називали “лакомка”.
Четвер – гуляння.  День, коли Сирний тиждень набирає свою силу і з Вузької набуває статусу Широкої Масниці. Працювати в цей період вже небажано, а весь час потрібно присвятити пісням, танцям, іграм та розвагам.
П’ятниця —тещин день. Якщо чоловік вже був одружений, цього дня він йшов до своєї тещі і пригощав її варениками, а пізніше млинцями;
Субота - прощання із зимою. За святковим столом збиралися всі родичі, їли, співали пісень та веселилися. 
Неділя - прощена.  Всі близькі люди просили один у одного вибачення за всі заподіяні за рік неприємності і образи. Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала.
Напередодні Великого посту в країнах з християнськими традиціями влаштовують особливі святкування, у багатьох з них - їдять млинці.
Крім України, вуличні гуляння проходять в інших християнських країнах напередодні Великого посту. Традиція з поїданням млинців є ще в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Великій Британії.
У Британії, як і в багатьох країнах Західної Європи, Великий піст починається в середу. День перед цим називають "Жирний вівторок", або ж просто "День млинців".
Британії навіть проводять забіги з млинцями. 
Цей день також популярний в Ірландії, Канаді, Австралії та Новій Зеландії.
У вівторок люди зазвичай йшли до церкви на сповідь, щоб покаятися у гріхах. Звідси і пішла інша традиційна назва цього дня - "День покаяння" (Shrove Tuesday).
Після загальних веселощів і смачних млинців настає "Попільна середа" - перший день Великого посту, що передбачає помірність і обмеження..






Ігри квест
три ноги
Необхідні атрибути: лінія старту, прапорець і мотузка. Команди розбиваються на пари. З кожної пари роблять «триногого гравця». Для чого праву ногу одного напарника за допомогою мотузки з'єднують з лівою ногою другого напарника. «Триногий» пара повинна добігти до прапорця, повернутися і повернутися на лінію старту. Після чого біжить наступна пара.

“Віки творилась українська мова.”

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Свято започаткували у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі з метою підтримки мови, як ознаки культурної приналежності особи.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини!

До Дня рідної мови, в бібліотеці разом з учнями школи 324, сьогодні здійснили подорож  лабіринтами мов світу, в незвичній формі, за допомогою - QR кодування. Під кожним кодом було закодоване завдання з мови, яке потрібно було виконати. 

Вони не тільки довідалися багато цікавих фактів,читали вірші про рідну мову, а побачили і навчилися  зчитувати QR коди. 

Яка красива, багата, барвиста мова українського народу– то краса нашого життя, наше майбутнє, адже щодватижні зникає одна мова. 

На підсумковому завданні створили квітку "Наша мова", де на кожній пелюстці написали, яка наша мова 

 

Некомерційна організація з Вермонту Endangered Alphabets намагається зберегти письмові системи давніх культур. Дослідники проекту протягом шести років вивчали та збирали інформацію, співпрацювали з різними організаціями для публікації навчальних матеріалів та ігор мовами зони ризику.

Крім того, вони розробили «Атлас алфавітів, які зникають» – інтерактивний веб-сайт, за допомогою якого можна дізнатися, в якій точці світу і яка мова перебуває під загрозою.

Яка мова зникає у вашій або будь-якій іншій країні, можна дізнатися перейшовши за посиланням АТЛАС ЗНИКАЮЧИХ АЛФАВІТІВ

Любімо, вивчаймо та шануймо свою рідну мову!