Писанка — символ сонця і життя

Сьогодні, 2 квітня, стіни Бібліотеки для дорослих №11 наповнилися особливим дитячим щебетом та атмосферою творчого зосередження. До нас завітали учні молодших класів спеціалізованої школи №324, щоб разом підготуватися до найсвітлішого весняного свята.

Головною подією дня став майстер-клас зі створення великодньої писанки, який провела неймовірна пані Наталія з організації «Мандруй Сюди».

Діти не просто розписували яєчка, а занурювалися в історію, яку розповів би нам кожен символ на шкаралупі. Пані Наталія допомогла малечі зрозуміти, що писанка — це не лише прикраса, а давній оберіг, де кожен штрих має значення:

Сонце — символ світла та нового життя.
Дубовий листок — знак сили та витривалості.
Нескінченник (хвильки) — символ води та плину часу.

                                 

                

Ми згадали, що традиція писанкарства в Україні налічує тисячі років. Колись вірили, що доки люди пишуть писанки, доти у світі пануватиме любов і добро.                      

                                       

Під чуйним керівництвом майстрині кожен учасник створив свою цікаву писанку. Хтось обирав яскраві весняні кольори, хтось — класичні орнаменти, але всі без винятку забрали з собою часточку тепла та святкового настрою.

Дякуємо пані Наталії за професіоналізм та вміння зацікавити історією, а учням школи №324 — за щирі усмішки та невичерпну фантазію!

Солом’яна фантазія

Напередодні світлого свята Великодня у бібліотеці для дорослих №11 відбувся творчий захід для учнів 3 класу спеціалізованої школи №324 — майстер-клас “Солом’яна фантазія”. Провела його пані Наталія Мартиненко з організації «Мандруй сюди».

 

Діти поринули у світ традиційного українського народного мистецтва — роботи із соломою. Цей природний матеріал здавна використовувався українцями для створення оберегів, декоративних прикрас та святкових атрибутів. Ще з давніх часів солома вважалася символом добробуту, родючості та сонячної енергії. Саме тому її часто використовували під час календарних свят, зокрема й у великодніх обрядах. 

У традиційній українській культурі до цього свята готувалися заздалегідь: прикрашали оселю, випікали паски, розписували писанки та виготовляли різноманітні декоративні прикраси.

Пані Наталія познайомила дітей з традицією плести або майструвати пташок на Великдень в Україні – це давній звичай, який поєднує християнські мотиви з глибокими язичницькими символами весни, пробудження і відродження. Ще до прийняття християнства українці вважали птахів вісниками тепла, сонця й нового життя. Вони «приносили весну на своїх крилах». На Великдень плетених або спечених пташок часто клали до пасхального кошика разом із писанками, паскою й крашанками, а також дарували рідним чи сусідам — «щоб у домі водилося добро й мирно жили всі, як пташки в гнізді».

Символіка великодніх пташок

Ластівка — символ весни, надії та родинного добробуту.
Голуб — знак Святого Духа, миру й любові.
Жайворонок — провісник відродження природи; з ним пов’язували віру в щасливий рік і щедрий урожай.

 

 Під час майстер-класу учасники власноруч виготовляли солом'яних птахів вкладаючи у свої  роботи старанність та гарний настрій.

Захід пройшов у творчій атмосфері. Діти не лише опанували нові навички, а й більше дізналися про українські традиції, народне мистецтво та символіку великодніх свят.

Бібліотека для дорослих №11 щиро дякує пані Наталії Мартиненко з організації «Мандруй сюди» за цікаву зустріч, а учням спеціалізованої школи №324 — за активність, щирі емоції та творче натхнення. Сподіваємося на нові зустрічі та спільні культурні події!

Великодня радість Україну обіймає

 "Великодня радість Україну обіймає" - майстер клас

Напередодні світлого свята Великодня бібліотекарі бібліотеки №11 завітали до школи №324, щоб поділитися з учнями 3 класу магією українських традицій.  

Під час майстер-класу школярі дізналися про особливості святкування Великодня в Україні, про символіку та значення писанки, адже в кожному регіоні нашої країни існують унікальні орнаменти та кольори. Діти з захопленням слухали розповідь про давні звичаї, традиційні великодні страви та обряди.  

Завершальним акордом зустрічі стала творча частина, де кожен зміг проявити свою фантазію та створити   великоднє яйце. Атмосфера майстер-класу була теплою, радісною та надихаючою – справжня "Великодня радість", яка обійняла всіх учасників!  

Дякуємо викладачам школи №324 за співпрацю та можливість передавати дітям скарби української культури!

Великодні барви

Напередодні Великодніх свят, в Публічній бібліотеці №11, для учнів 2–4 класів був проведений яскравий та пізнавальний майстер-клас "Великодні барви", присвячений створенню святкової листівки. Захід розпочався з цікавої розповіді бібліотекаря про Великдень. Разом згадали, що Великдень в Україні — це не тільки свято весни та відродження, а ще й особливий час родинного тепла, доброти та щедрості. Діти дізналися багато нового про багаті традиції українського народу, пов'язані з цим величним святом: про символізм писанки, значення великоднього кошика та особливості святкування в різних регіонах України.

Після пізнавальної частини розпочалася найочікуваніша мить – творча робота. Озброївшись кольоровим папером, ножицями, клеєм, фарбами та різноманітними декоративними елементами, маленькі учасники з ентузіазмом взялися за створення власних унікальних великодніх листівок.

Під керівництвом наших талановитих бібліотекарів, діти втілили свої найяскравіші ідеї! Вони створювали традиційні символи свята: писанки, паски та весняні квіти.

Дякуємо всім учасникам за натхнення, творчість та щирі усмішки!

“Квітоньки на писанці зірчасті”

Перед Великоднем у нашій бібліотеці відбулася творча майстерня, де бібліотекарі розповіли про традиції та символи розпису писанок. Пояснили, що потрібно покласти в традиційний Великодній кошик: символ життя яйце – писанку або крашанку, а також паску зі здобного тіста. Також до кошика кладуть сирну запіканку, кільце ковбаси та шматок сала. Діти та дорослі взяли участь у творчому процесі, створюючи власний дизайн писанок, крапанок та мальованок.

Звичай розфарбовувати яйця перед Великоднем передається з покоління в покоління, це мистецтво вдосконалюється, влаштовуються виставки з найкращими роботами.
Цікаво, що у фарбуванні яєць є свої «жанри», тобто способи прикрасити крашанку. Основні українські техніки - крашанка, писанка, крапанка та драпанка.

Крашанка
Найдавніший і найпростіший спосіб прикрасити великодні яйця. Наші пращури замотали яйця в листя різних дерев і перев’язували їх ниткою, внаслідок чого виходили незвичайні краси малюнки та кольори.

 

Писанка
Щоб зробити писанку, потрібно сире яйце розписати різнокольоровими малюнками та візерунками. Писанки зазвичай призначалися для дарування іншій людині. Таким подарунком у святий день свята можна без зайвих слів побажати добра, здоров’я, щастя і навіть зізнатися у своїх щирих почуттях.
Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.

Крапанка

Великодне яйце, виконане за технікою «крапанка», спочатку забарвлюється в якийсь один колір, а потім розмальовується за допомогою воску – бризками, краплями та крапками.

Драпанка - це яйце, яке прикрашають до Великодня шляхом дряпання гострим предметом по яєчній шкаралупі. Для цього можна використовувати ніж, голку або шило. Щоб малюнок був більш чітким і виразним, яйця спочатку забарвлюють у темний насичений колір, потім малюють на них візерунки олівцем, і лише після цього використовують метод "подряпання", щоб створити дивовижні шедеври.

 У книзі "Українська святочна картка", де представлені репродукції поштових карток 1900-1939 років, можна порівняти розписи писанок того часу з тими, що створюються сьогодні.

Лине вістка Великодня

 Великдень - це найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа.

Традиційно в Україні, на Великдень печуть паску і розмальовують писанки. Наша бібліотечна "родина" теж готується до свята. Провели майстер клас з розпису писанки в бібліотеці та завітали до дитячого садочку провели захід "Великодня радість" та навчили фарбувати і прикрашати яйця в техніці декупаж. За час кропіткої роботи, бібліотекарі розповідали про роль Великодня у житті людини, про традиції святкування і як вони зберігаються та примножуються в різних регіонах України. 

 Традиції 
До Великодня українці беруться ще за 40 днів до свята. Саме тоді починається Великий піст - час відмови від м'ясної, молочної їжі, яєць, а також час духовного загартування. У такий спосіб віряни очищають не лише тіло, а й душу.
Кожний день Страсного тижня Великого посту присвячений спогадам про останні дні перебування на землі Ісуса Христа.
 До свята весни і Великодня (тобто Пасхи) в Україні готувалися завжди: білили хату, мастили долівку в хаті глиною (дерев’яної підлоги не було), наводили порядок у дворі.
 З давніх-давен з вівторка українці починали готувати святковий одяг. У Страсну середу затівали генеральне прибирання, яке тривало й наступного дня.
 У Чистий четвер купалися до світанку, прали, приводили будинок у порядок, готували паски та крашанки. 

ЧОМУ ЧЕТВЕРГ НАЗИВАЮТЬ ЧИСТИМ? 
На початку Таємної Вечері Христос омив ноги Своїм учням, тим самим показавши їм приклад істинного смирення і служіння ближньому.
Також цього дня, до сходу сонця, "поки ворон дітей не купав", українці брали освячену напередодні вербу, додавали її до купелі та вмивалися. Дехто запарював її ще звечора.
Потрібно було гарно вмитися й тоді взяти цю воду та вилити на перехресті, аби віддати всі хвороби туди. 
Ще у чистий четвер стригли дітей, вважалось, якщо цього дня постригтися - голова не болітиме. 
За давньою православною традицією, під час читання дванадцяти Страсних Євангелій віруючі стоять в храмі з запаленими свічками. І потім, після служби, цей вогник приноситься додому, і на палітурках вікон, на одвірках коптиться хрестик. Це — захищає дім від всякої нечисті.
А коли людина захворіє, вона запалює цю свічку, читає молитви і хвороба швидко минає.
У четвер господині починали готувати головні атрибути до Великодня: ритуальний хліб, фарбовані або розписані яйця, великодній кошик зі стравами для посвячення їх у церкві.
Під час Страсної п’ятниці дотримувалися суворого посту і проводили її в молитвах і спогадах про земні страждання Сина Божого. 
Суботу вважають днем спокою, переходом від Страстей Христових до Світлого Христового Воскресіння. В цей день починають фарбувати крашанки.
У суботу ввечері починається всенічна служба, на яку беруть кошики з продуктовими харчами для освячення.
Що кладуть до великоднього кошика? 
До кошика вкладають Пасха, яйце, ковбасу, сало, хліб, масло і сир, а також предмети, такі як хрестики, медальйони, ікони та різноманітні обереги.

Чому на Великдень фарбують яйця?

Легенда свідчить, що за часів існування Римської імперії, для того, щоб потрапити на аудієнцію до імператора, потрібно принести йому щось у дар. Багатії приносили золото, а звичайні люди несли все, що було у них в домашньому господарстві. Так, Марія Магдалина, збираючись повідомити правителю Тиберію про воскресіння Христа, змогла принести в дар всього лише біле куряче яйце зі словами: «Христос Воскрес!»

Побачивши його, імператор розсміявся і сказав, що повірить у це, якщо тільки яйце стане червоного кольору, і в ту ж мить яйце набуло кривавий відтінок. Тоді приголомшений Тиберій вигукнув: «Во истину Воскрес!»

З давніх-давен розфарбовані яйця вважались символом відродження життя, природи і сонця,  а без нього не існує життя. Кожен вид прикрашання яєць мав свою назву.

 Писанки, фарбовані в один колір, називаються Крашанками, різниця між ними полягає не лише в способі розписування. Крашанка завжди була вареною або печеною, її використовували в їжу. Писанку ніколи не варили, аби не знищити в ній життєдайну силу, й ніколи не використовували в їжу.
Починали робити у суботу і писанки. Розписували яйця як жінки, так і чоловіки. У центральній Україні - здебільшого жінки. Малюючи писанки, замовляли собі та сім'ї долю на весь наступний рік.
Яйце бралося "живе", з-під курки, й оскільки повністю покривається воском, то віск його консервував так, що воно поволі засихало. Пізніше з'явилася традиція видувати яйця. Такими писанками прикрашали ікони.
Народні великодні звичаї.
Розвагами на Великдень, які в деяких регіонах країни тривають до двох тижнів, можна назвати:
• хороводи, які в Західній Україні називають «гаївками», бо в давнину такі розваги влаштовували у священних гаях;
• катання на гойдалках;
• ігри: хлопці утворюють «вежу»: на плечі чотирьом хлопцям стають троє, трьом — двоє, а вгорі цієї піраміди — один. «Вежа» має обійти навкруги церкви, не розпавшись.
Всі святкування супроводжувалися так званими Пасхальними привітаннями або христосування зі словами: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!» з розбиванням писанок (гра битви) і триразовим поцілунком в щоку.

Дуже хорошою прикметою вважають, якщо паска  вийде високою та добре випечеться. Це символізує щастя й добробут для всієї родини.
Великодню неділю за традицією зустрічають усією сім’єю за великим столом з великодніми стравами. Члени родини зазвичай мають поділити між собою один великодній хліб та крашанку. Вірять, що цей звичай наділяє «доброю долею» — щастям — кожного члена родини.

Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі.Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов’янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.

Непочатий вогонь добував господар сім’ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок – з року в рік, від бабусь-прабабусь. 

Порада:Жовтий колір дають череда, дрік красильний та гірчак зміїний, зелений – полин гіркий, собача кропива та материнка;

фіолетовий – чорниці, чорний – кора вільхи, звіробій – червоно-коричневий, лушпиння цибулі – брунатний. Аби настої цих трав дали потрібну фарбу, до них слід додати алюмінієві чи залізні галуни (мінерали, подвійні солі сірчаної кислоти – продаються також в аптеках).

Про візерунки, символи і їх значення ми публікували раніше, переходьте за посиланням  https://publ-library11.blogspot.com/2021/05/blog-post.html?m=1

Сьогодні як ніколи традиції потрібно зберігати, особливо для дітей це дуже важливо. 

"Великодні барви"

З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.

   Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальний агнець євреїв став прообразом Христа, тому Христос ще іменується Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

   За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.

     Велика частина народних обрядів відбувалася в Чистий четвер. Головний ритуал – помитися в воді. Християни вірять, що в цей день вода здатна вилікувати від хвороб. У Чистий четвер господині ретельно прибирали будинок і у дворі. Однорічних діток вперше стригли саме у Великий Четвер. Це був цілий ритуал. До нагоди першої стрижки матері навіть спеціально шили дитячі вишиванки, на яких зображали орнаменти, що захищають дитину. Чистий четвер також вважається найкращим днем для варіння та прикрашання яєць. Ця традиція налічує вже близько 8 тисяч років. Писанка – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. З введенням християнства поступово змінюється і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення.

ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ

  За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.
  Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
  На Пасхальному тижні люди ходять у гості один до одного, дарують паски, фарбовані яйця. Існує велика кількість пасхальних ігор. Найбільш відома гра у битки, коли дорослі і діти беруть пасхальні яйця і стукають ними одне об інше. Чиє яйце розбивається, той і програє.

Бібліотекарі нашої бібліотеки підготували для вас майстер клас великоднього декору.

Поділ писанки

  Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила.

Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.

Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.



СОНЦЕ


Сонце символізує знання, справедливість, переможця всілякого зла.

Сонце зображали на писанках різними спеціальними знаками - у вигляді кола, восьмираменної зірки, хреста, тринога, свасті. Ці зображення мали свої назви: восьмираменна зірка називалася ружею; а ружі бували прості, бокові, повні, сторцеві. Триніг - це було зображення трьох променів, що виходили з однієї точки і були закручені в один бік. Ще він мав назви тригвер, трикверт. Свастю ще називали сваргою, гачковим хрестом.


ХРЕСТ

Сонячний знак, стародавній символ сонця, вогню, душі. Хрест є водночас і буттям, і небуттям. Для християнина хрест є початком і кінцем, власне життям. Розп'яття стало символом страждання і радісного воскресенія. У християнстві хрест - також символ відкуплення від гріха і смерті.

Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу. Також є символом чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року.


ЗОРЯ, РУЖА

Дві восьмираменні зірки на писанці - це знак сонця.  В українському фольклорі зіронька - це символ дівчини, місяць - символ парубка. В українських обрядових піснях зоря оспівана як панна-красуня. На світанку вона розсипає по луках і садах срібну й перлинну росу.



Зорю зображають по-різному. Буває п'яти- шести- семи-, восьмираменна. Шестикутна зірка з'явилася ще на початку Неоліту. Це знак шести сторін горизонту, проте співвіднесених не з землею, а з небом. Це також знак року: дві половинки по шість місяців. Зображення шестираменних зірок поширені у традиційному різьбленні українців. Восьмикутна зірка часто присутня на українських вишивках і ткацьких виробах.



Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свасті. В народній символіці - незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.

КВІТИ

За традицією, жінкам, які довго не мають дітей, радять розмальовувати писанки квітами і дарувати їх дітям. Оселя, сповнена дитячим сміхом, - немов Божий квітник.

ЗАВИТОК, ЗМІЙ, СПІРАЛЬ

Завиток, спіраль або змій, як символ життєвої сили та зародження життя, відомий у мистецтві з найдавніших часів. Завиткові форми дуже часто трапляються у природі: галактики, мушлі, бруньки, паростки, рельєфні заглиблення шкіри на долонях, подвійна спіраль молекули ДНК, що є в кожній клітині живого організму.

Спіраль є символом часу, циклічних ритмів року, народжень і смертей. Вона позначає розвиток, рух до вдосконалення. За давніми віруваннями змій був володарем земних вод, богом прадавнього океану - хаосу, з якого постав світ. Змієві приписували безсмертність, мудрість і лікувальну силу. Писанки зі спіралями дарують на здоров'я.


S-ПОДІБНИЙ ЗНАК ВІЧНОСТІ

Це знак єднання протилежностей, на якому тримається світ.

Символічні зображення води - це прямі чи хвилясті лінії, «безконечник», орнаментальні зображення-зигзаги, хвилясті візерунки.
СОРОК КЛИНЦІВ

Трикутники часто зображують у поєднанні один з одним. Вважають, що трикутник, розміщений вершиною догори (полум'я), символізує чоловіче начало, стрижень духовності, творчість; а вершиною донизу (чаша) - начало жіноче, лоно, що приймає, мудрість. У поєднанні вони, ясна річ, означають повноту, процес творення і збереження всесвіту, родючість. Це ромб, квадрат або шестикутна зірка. Символіку впорядкування, розвитку і родючості має також площина, всуціль вкрита трикутниками, тобто писанковий мотив «40 клинців». Таких трикутничків-клинців на писанці може бути і 48, і понад 50. Сім «сороківок» - дитя перебуває у материнському лоні. Вважають, що число 40 означає зупинку - випробування перед виходом.

Древо життя, або ж Світове дерево, символізує єдність усього світу.
Найпростішим позначенням дерева-сім'ї є, можливо, стовбур із трьома гілочками - батько, мати і дитя.
ГРАБЕЛЬКИ, ГРЕБІНЦІ, ТРИКУТНИЧКИ З ГРЕБІНЦЯМИ

Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води. Це - живлюща волога, яка запліднює землю, дух, що просвічує матерію. У світотворчих колядках дощ називають «самим Господом Богом». Це «небесна вода», що поєднує небо і землю. Коли падав дощ і водночас світило сонце, то казали, що то купаються ангели й Матір Божа.

ІНШІ СИМВОЛИ:

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

Пташиний слід також був оберегом, як відбиток руки язичницького Бога-Сонця, яке, як ми вже розповідали, в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність -все те, що пов'язувалося з пошаною до руки.

Сварга

Сварга, знайома майже всім стародавнім народам, позначає вічний рух Космосу і творчої енергії. Ця назва походить від санскритського «добре» і «буття». У багатьох культурах цей знак пов'язували з сонцем і небом. Сварга, кінці якої закручуються «проти сонця», означає деградацію, руйнування. Та ж, що закручується «за сонцем», символізує поступ, розвій, рух до вдосконалення. Позначає Божу велич. Один із найстаріших знаків узагалі.

Виноградна лоза

У християнстві виноград - символ духовного відродження.  Виноград - це стародавній символ роду. Він часто зустрічається в обрядових піснях для дівчини. 

Дубовий листок

Дубове листя символізує силу, довголіття, терпіння. З жолудями - означає духовну і тілесну зрілість.


Пташка

Птаха символізує людську душу. Існує повір'я, ніби душа прилітає пташкою до новонародженої дитини. Пташкою вона й відлітає, коли людина помирає. Птахи поєднують земне і небесне, вони приносять людям різні вісті (і хороші, й погані), як правило, здалеку чи з потойбіччя.