Лине вістка Великодня

 Великдень - це найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа.

Традиційно в Україні, на Великдень печуть паску і розмальовують писанки. Наша бібліотечна "родина" теж готується до свята. Провели майстер клас з розпису писанки в бібліотеці та завітали до дитячого садочку провели захід "Великодня радість" та навчили фарбувати і прикрашати яйця в техніці декупаж. За час кропіткої роботи, бібліотекарі розповідали про роль Великодня у житті людини, про традиції святкування і як вони зберігаються та примножуються в різних регіонах України. 

 Традиції 
До Великодня українці беруться ще за 40 днів до свята. Саме тоді починається Великий піст - час відмови від м'ясної, молочної їжі, яєць, а також час духовного загартування. У такий спосіб віряни очищають не лише тіло, а й душу.
Кожний день Страсного тижня Великого посту присвячений спогадам про останні дні перебування на землі Ісуса Христа.
 До свята весни і Великодня (тобто Пасхи) в Україні готувалися завжди: білили хату, мастили долівку в хаті глиною (дерев’яної підлоги не було), наводили порядок у дворі.
 З давніх-давен з вівторка українці починали готувати святковий одяг. У Страсну середу затівали генеральне прибирання, яке тривало й наступного дня.
 У Чистий четвер купалися до світанку, прали, приводили будинок у порядок, готували паски та крашанки. 

ЧОМУ ЧЕТВЕРГ НАЗИВАЮТЬ ЧИСТИМ? 
На початку Таємної Вечері Христос омив ноги Своїм учням, тим самим показавши їм приклад істинного смирення і служіння ближньому.
Також цього дня, до сходу сонця, "поки ворон дітей не купав", українці брали освячену напередодні вербу, додавали її до купелі та вмивалися. Дехто запарював її ще звечора.
Потрібно було гарно вмитися й тоді взяти цю воду та вилити на перехресті, аби віддати всі хвороби туди. 
Ще у чистий четвер стригли дітей, вважалось, якщо цього дня постригтися - голова не болітиме. 
За давньою православною традицією, під час читання дванадцяти Страсних Євангелій віруючі стоять в храмі з запаленими свічками. І потім, після служби, цей вогник приноситься додому, і на палітурках вікон, на одвірках коптиться хрестик. Це — захищає дім від всякої нечисті.
А коли людина захворіє, вона запалює цю свічку, читає молитви і хвороба швидко минає.
У четвер господині починали готувати головні атрибути до Великодня: ритуальний хліб, фарбовані або розписані яйця, великодній кошик зі стравами для посвячення їх у церкві.
Під час Страсної п’ятниці дотримувалися суворого посту і проводили її в молитвах і спогадах про земні страждання Сина Божого. 
Суботу вважають днем спокою, переходом від Страстей Христових до Світлого Христового Воскресіння. В цей день починають фарбувати крашанки.
У суботу ввечері починається всенічна служба, на яку беруть кошики з продуктовими харчами для освячення.
Що кладуть до великоднього кошика? 
До кошика вкладають Пасха, яйце, ковбасу, сало, хліб, масло і сир, а також предмети, такі як хрестики, медальйони, ікони та різноманітні обереги.

Чому на Великдень фарбують яйця?

Легенда свідчить, що за часів існування Римської імперії, для того, щоб потрапити на аудієнцію до імператора, потрібно принести йому щось у дар. Багатії приносили золото, а звичайні люди несли все, що було у них в домашньому господарстві. Так, Марія Магдалина, збираючись повідомити правителю Тиберію про воскресіння Христа, змогла принести в дар всього лише біле куряче яйце зі словами: «Христос Воскрес!»

Побачивши його, імператор розсміявся і сказав, що повірить у це, якщо тільки яйце стане червоного кольору, і в ту ж мить яйце набуло кривавий відтінок. Тоді приголомшений Тиберій вигукнув: «Во истину Воскрес!»

З давніх-давен розфарбовані яйця вважались символом відродження життя, природи і сонця,  а без нього не існує життя. Кожен вид прикрашання яєць мав свою назву.

 Писанки, фарбовані в один колір, називаються Крашанками, різниця між ними полягає не лише в способі розписування. Крашанка завжди була вареною або печеною, її використовували в їжу. Писанку ніколи не варили, аби не знищити в ній життєдайну силу, й ніколи не використовували в їжу.
Починали робити у суботу і писанки. Розписували яйця як жінки, так і чоловіки. У центральній Україні - здебільшого жінки. Малюючи писанки, замовляли собі та сім'ї долю на весь наступний рік.
Яйце бралося "живе", з-під курки, й оскільки повністю покривається воском, то віск його консервував так, що воно поволі засихало. Пізніше з'явилася традиція видувати яйця. Такими писанками прикрашали ікони.
Народні великодні звичаї.
Розвагами на Великдень, які в деяких регіонах країни тривають до двох тижнів, можна назвати:
• хороводи, які в Західній Україні називають «гаївками», бо в давнину такі розваги влаштовували у священних гаях;
• катання на гойдалках;
• ігри: хлопці утворюють «вежу»: на плечі чотирьом хлопцям стають троє, трьом — двоє, а вгорі цієї піраміди — один. «Вежа» має обійти навкруги церкви, не розпавшись.
Всі святкування супроводжувалися так званими Пасхальними привітаннями або христосування зі словами: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!» з розбиванням писанок (гра битви) і триразовим поцілунком в щоку.

Дуже хорошою прикметою вважають, якщо паска  вийде високою та добре випечеться. Це символізує щастя й добробут для всієї родини.
Великодню неділю за традицією зустрічають усією сім’єю за великим столом з великодніми стравами. Члени родини зазвичай мають поділити між собою один великодній хліб та крашанку. Вірять, що цей звичай наділяє «доброю долею» — щастям — кожного члена родини.

Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі.Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов’янська жінка. Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.

Непочатий вогонь добував господар сім’ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не вигадували, а списували з торішніх писанок – з року в рік, від бабусь-прабабусь. 

Порада:Жовтий колір дають череда, дрік красильний та гірчак зміїний, зелений – полин гіркий, собача кропива та материнка;

фіолетовий – чорниці, чорний – кора вільхи, звіробій – червоно-коричневий, лушпиння цибулі – брунатний. Аби настої цих трав дали потрібну фарбу, до них слід додати алюмінієві чи залізні галуни (мінерали, подвійні солі сірчаної кислоти – продаються також в аптеках).

Про візерунки, символи і їх значення ми публікували раніше, переходьте за посиланням  https://publ-library11.blogspot.com/2021/05/blog-post.html?m=1

Сьогодні як ніколи традиції потрібно зберігати, особливо для дітей це дуже важливо. 

"Великодні барви"

З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.

   Слово "Пасха" походить від назви старозаповітного свята, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальний агнець євреїв став прообразом Христа, тому Христос ще іменується Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

   За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.

     Велика частина народних обрядів відбувалася в Чистий четвер. Головний ритуал – помитися в воді. Християни вірять, що в цей день вода здатна вилікувати від хвороб. У Чистий четвер господині ретельно прибирали будинок і у дворі. Однорічних діток вперше стригли саме у Великий Четвер. Це був цілий ритуал. До нагоди першої стрижки матері навіть спеціально шили дитячі вишиванки, на яких зображали орнаменти, що захищають дитину. Чистий четвер також вважається найкращим днем для варіння та прикрашання яєць. Ця традиція налічує вже близько 8 тисяч років. Писанка – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. З введенням християнства поступово змінюється і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення.

ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ

  За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.
  Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
  На Пасхальному тижні люди ходять у гості один до одного, дарують паски, фарбовані яйця. Існує велика кількість пасхальних ігор. Найбільш відома гра у битки, коли дорослі і діти беруть пасхальні яйця і стукають ними одне об інше. Чиє яйце розбивається, той і програє.

Бібліотекарі нашої бібліотеки підготували для вас майстер клас великоднього декору.

Поділ писанки

  Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила.

Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.

Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.



СОНЦЕ


Сонце символізує знання, справедливість, переможця всілякого зла.

Сонце зображали на писанках різними спеціальними знаками - у вигляді кола, восьмираменної зірки, хреста, тринога, свасті. Ці зображення мали свої назви: восьмираменна зірка називалася ружею; а ружі бували прості, бокові, повні, сторцеві. Триніг - це було зображення трьох променів, що виходили з однієї точки і були закручені в один бік. Ще він мав назви тригвер, трикверт. Свастю ще називали сваргою, гачковим хрестом.


ХРЕСТ

Сонячний знак, стародавній символ сонця, вогню, душі. Хрест є водночас і буттям, і небуттям. Для християнина хрест є початком і кінцем, власне життям. Розп'яття стало символом страждання і радісного воскресенія. У християнстві хрест - також символ відкуплення від гріха і смерті.

Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу. Також є символом чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року.


ЗОРЯ, РУЖА

Дві восьмираменні зірки на писанці - це знак сонця.  В українському фольклорі зіронька - це символ дівчини, місяць - символ парубка. В українських обрядових піснях зоря оспівана як панна-красуня. На світанку вона розсипає по луках і садах срібну й перлинну росу.



Зорю зображають по-різному. Буває п'яти- шести- семи-, восьмираменна. Шестикутна зірка з'явилася ще на початку Неоліту. Це знак шести сторін горизонту, проте співвіднесених не з землею, а з небом. Це також знак року: дві половинки по шість місяців. Зображення шестираменних зірок поширені у традиційному різьбленні українців. Восьмикутна зірка часто присутня на українських вишивках і ткацьких виробах.



Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свасті. В народній символіці - незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.

КВІТИ

За традицією, жінкам, які довго не мають дітей, радять розмальовувати писанки квітами і дарувати їх дітям. Оселя, сповнена дитячим сміхом, - немов Божий квітник.

ЗАВИТОК, ЗМІЙ, СПІРАЛЬ

Завиток, спіраль або змій, як символ життєвої сили та зародження життя, відомий у мистецтві з найдавніших часів. Завиткові форми дуже часто трапляються у природі: галактики, мушлі, бруньки, паростки, рельєфні заглиблення шкіри на долонях, подвійна спіраль молекули ДНК, що є в кожній клітині живого організму.

Спіраль є символом часу, циклічних ритмів року, народжень і смертей. Вона позначає розвиток, рух до вдосконалення. За давніми віруваннями змій був володарем земних вод, богом прадавнього океану - хаосу, з якого постав світ. Змієві приписували безсмертність, мудрість і лікувальну силу. Писанки зі спіралями дарують на здоров'я.


S-ПОДІБНИЙ ЗНАК ВІЧНОСТІ

Це знак єднання протилежностей, на якому тримається світ.

Символічні зображення води - це прямі чи хвилясті лінії, «безконечник», орнаментальні зображення-зигзаги, хвилясті візерунки.
СОРОК КЛИНЦІВ

Трикутники часто зображують у поєднанні один з одним. Вважають, що трикутник, розміщений вершиною догори (полум'я), символізує чоловіче начало, стрижень духовності, творчість; а вершиною донизу (чаша) - начало жіноче, лоно, що приймає, мудрість. У поєднанні вони, ясна річ, означають повноту, процес творення і збереження всесвіту, родючість. Це ромб, квадрат або шестикутна зірка. Символіку впорядкування, розвитку і родючості має також площина, всуціль вкрита трикутниками, тобто писанковий мотив «40 клинців». Таких трикутничків-клинців на писанці може бути і 48, і понад 50. Сім «сороківок» - дитя перебуває у материнському лоні. Вважають, що число 40 означає зупинку - випробування перед виходом.

Древо життя, або ж Світове дерево, символізує єдність усього світу.
Найпростішим позначенням дерева-сім'ї є, можливо, стовбур із трьома гілочками - батько, мати і дитя.
ГРАБЕЛЬКИ, ГРЕБІНЦІ, ТРИКУТНИЧКИ З ГРЕБІНЦЯМИ

Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води. Це - живлюща волога, яка запліднює землю, дух, що просвічує матерію. У світотворчих колядках дощ називають «самим Господом Богом». Це «небесна вода», що поєднує небо і землю. Коли падав дощ і водночас світило сонце, то казали, що то купаються ангели й Матір Божа.

ІНШІ СИМВОЛИ:

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

Пташиний слід також був оберегом, як відбиток руки язичницького Бога-Сонця, яке, як ми вже розповідали, в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність -все те, що пов'язувалося з пошаною до руки.

Сварга

Сварга, знайома майже всім стародавнім народам, позначає вічний рух Космосу і творчої енергії. Ця назва походить від санскритського «добре» і «буття». У багатьох культурах цей знак пов'язували з сонцем і небом. Сварга, кінці якої закручуються «проти сонця», означає деградацію, руйнування. Та ж, що закручується «за сонцем», символізує поступ, розвій, рух до вдосконалення. Позначає Божу велич. Один із найстаріших знаків узагалі.

Виноградна лоза

У християнстві виноград - символ духовного відродження.  Виноград - це стародавній символ роду. Він часто зустрічається в обрядових піснях для дівчини. 

Дубовий листок

Дубове листя символізує силу, довголіття, терпіння. З жолудями - означає духовну і тілесну зрілість.


Пташка

Птаха символізує людську душу. Існує повір'я, ніби душа прилітає пташкою до новонародженої дитини. Пташкою вона й відлітає, коли людина помирає. Птахи поєднують земне і небесне, вони приносять людям різні вісті (і хороші, й погані), як правило, здалеку чи з потойбіччя.

Христос Воскрес! Лунає пісня із небес!

Світле Свято Великодня - це найважливіше, найголовніше православне свято. Символом Пасхи є усе, що символізує Вічне Життя, Оновлення та світло.
Чисті земля і оселі,
Чисті і душі народні.
Будьте здорові й веселі -
Дзвони дзвенять Великодні.

Народознавча година. Книжкова виставка.

Майстер-клас: Великодні писанки.