Кольорові символи Великодня

9 квітня бібліотекарі Бібліотеки для дорослих №11 завітали до учнів 4 класу спеціалізованої школи № 324, щоб познайомити дітей з українськими великодніми традиціями та провести творчу майстерку «Кольорові символи Великодня».

Під час зустрічі школярі дізналися про давні традиції українського писанкарства. Бібліотекарі розповіли, що у давнину люди уявляли світ як велике яйце: його шкаралупа символізувала небо, білок — воду, а жовток — сонце та вогонь. Дітям також пояснили, що кожен елемент на писанці має особливе значення, адже орнаменти та лінії є своєрідними символічними побажаннями добра, здоров’я та щастя.

Окрему увагу приділили великоднім символам та традиціям підготовки до свята. Учні дізналися про значення паски — святкового хліба, який у народі вважається символом достатку і родинного благополуччя. Бібліотекарі також пояснили різницю між писанкою та крашанкою: крашанки зазвичай фарбують в один колір і використовують для великодніх ігор, тоді як писанки розписують складними орнаментами та зберігають як обереги. Стародавні українці "записували" на писанках свої побажання: здоров’я, гарного врожаю чи захисту від грози. Коли ви тримаєте писанку, ви тримаєте в руках зашифрований лист із минулого.

Справжню зацікавленість викликала розповідь про Музей писанкового розпису у місті Коломия — унікальний музей у формі великої писанки, де зберігається понад 12 тисяч писанок з різних куточків України та світу.

Українська писанка така гарна, що їй ставлять пам’ятники по всьому світу:

Вегревіль (Канада): Там стоїть величезна писанка-флюгер (має висоту понад 9 метрів та довжину 5,5 метра). Вона зроблена з алюмінію, важить 2,5 тонни і повертається за вітром! Її збудували нащадки українських емігрантів. 

Сучава (Румунія): Тут знаходиться одна з найбільших писанок у Європі, заввишки понад 7 метрів.

Хортиця (Україна): На славетному острові козаків також є пам’ятник писанці, розписаний традиційними орнаментами, які приносять удачу.

Вижниця (Чернівецької області): Писанка виготовлена з бетону, морозостійкої плитки та природних матеріалів. Розписували яйце в гуцульському стилі студенти Вижницького коледжу прикладного мистецтва.

Діти також дізналися цікаві факти про великодні традиції різних країн Європи, зокрема про легенду про великоднього зайця, який приносить дітям святкові подарунки та крашанки.

На завершення заходу було проведено творчий майстер-клас, під час якого учні власноруч створювали яскраві великодні паперові прикраси, поєднуючи елементи української крашанки та європейських святкових традицій.

Захід відбувся в щирій та доброзичливій атмосфері, сприяв поглибленню знань дітей щодо українських традицій і надав можливість реалізувати творчі здібності учнів.

Барвиста писанка

8 квітня в бібліотеці для дорослих №11 відбувся майстер клас для учнів 1-д класу Спеціалізованої школи 324.

Мета майстер-класу «Барвиста писанка» — відродження та збереження українських народних традицій. Ознайомити з технікою розпису, різновидами орнаментів, символічним значенням кольорів та знаків; розвивати дрібну моторику, творчу уяву, естетичне ставлення до світу; пояснити різницю між писанкою та крашанкою.

На майстер-класі діти дізналися про Великодні звичаї: від символізму паски та прикмет на добробут до відмінностей між крашанками й писанками та правил збирання святкового кошика.

Свято Великодня – найбільше християнське свято після Різдва Христового. Святкують цей день в Україні ще з 

Х століття і припадає він щороку завжди на неділю. Великдень в Україні завжди асоціюється з писанкою.

Писанка – символ Христового Воскресіння. Її освячують в церкві разом із Паскою і завжди вдома ставлять на святковий стіл. Їдять та вбитки грають лише крашинками, писанки використовують як оберіг. Яйце займало важливе місце в українських традиціях як уособлення відродження природи та витоків життя. Воно виконувало роль захисного амулета, який оберігав оселю від злих сил і сприяв сімейному щастю.

Як найдорожчу пам’ятку українці брали її з собою, коли вирушали в далеку дорогу. Ось чому наша писанка стала відома в усьому світі.

    Згадайте, що таке писанка?
Писанка – це декоративне яєчко, розмальоване різними візерунками. А оздоблювати писанку можна різними матеріалами. 

До світлого свята першокласники власноруч створили паперові об’ємні писанки, прикрасивши їх яскравими візерунками, квітами та символічними малюнками. Ці барвисті вироби не лише створюють святковий затишок у домі, а й дарують чудовий настрій. 

 

Щиро дякуємо талановитим учням та їхній викладачці Олені Василівні за творчість! Бібліотекарі бібліотеки для дорослих №11 завжди рада бачити вас на наших майбутніх заходах.
   

«Візерунки України: регіональні особливості писанкарства»

Українські писанки – обов’язковий атрибут Великодня.
Це чудовий подарунок для рідних, оберіг, символ життя і пробудження, а процес розпису – ще одна нагода наблизитись до традицій.
Сьогодні ми поринули в світ писанкарства.

 

Розглянули варіанти оздоблення яєць в різних техніках та можливих елементів розпису,

Познайомилися з традиціями розпису писанок в різних регіонах України.

Освоїли техніку створення писанки "сорокаклинки".

Звичай розпису яєць зародився із традиції вшанування яйця, як символу народження Всесвіту.
Точна дата появи писанкарства невідома. У Києві археологи знаходили писанку з кераміки часів Київської Русі, прикрашену орнаментом, який нагадує павутиння, а на Рівненщині – глиняну писанку, виготовлену 950 років тому.
Найдавніша знайдена писанка в Україні датується Х століттям, але яйця розписували ще у дохристиянські часи. Про це свідчать символи, якими їх досі прикрашають – свастики, шестикутні зірки, місяці, півмісяці, п’ятикутні зірки і хрести, які на той час не були пов’язані з християнством.Церква боролася з дохристиянськими звичаями, але не змогла їх викорінити.

Люди вірили у надзвичайні здібності писанок.Ними лікувалися, гасили пожежу, оберігали поля від шкідників або підвищували посіви, спілкувалися з померлими родичами. Їх дарували на знак кохання.

Писанкарство було необхідним атрибутом весняних свят, а також люди вірили, що через яйця жінки могли "замовляти" та керувати силами природи. Фарбувати яйця починали від Стрітення, коли зима зустрічається з літом, а закінчували на початку Зелених свят.

Саме за природній вміст людина шанувала яйце як символ відродженого Життя, символ Багатства, символ Бога. Саме повним яйцем (а колись і писанкою) українські знахарки «викачували» хвороби, освячували зерно для посіву; «билися» крашанками на Великдень, та інші весняні свята. Писанки обносили, як оберіг, навколо хати, поля, череди домашніх тварин, навколо полонин та пасовищ; підкладали під стріху хати від пожежі, до вулика, де знаходилася матка, до місця, де телилася корова чи вівця. На писанках гадали на врожай, на здоров’я, на кохання; ними ворожили і причаровували... А що зараз ними роблять?
Колись у нашому народі добре знали, а гуцули пам’ятають і досі, що подарувати комусь порожню писанку означало: жінці на безпліддя, господарю на злидні й порожнечу в господарстві, маленькій дитині на припинення росту і розумового розвитку, а хворій людині на смерть. Якщо колись з недобрими намірами зловмисник підкидав порожні яйця, то тепер люди, переважно від невігластва, дарують своїм друзям, а ще краще — купують для себе і своєї сім’ї за власні гроші гарненькі символи безпліддя і злиднів. Якщо колись видування яйця-писанки вважалося гріхом перед Богом і людьми, то тепер це стає нормою писанкарства в Україні і в світі.

У більшості областях України писанкарки працювали писачками у вигляді конусоподібної трубочки чи лієчки. Зазвичай їх робили з м’якого металу, а коли його не було – використовували "позлітки" на іконах, прикраси з тонкої фольги навколо образа.Відривали шматочок цієї "фольги", скручували її у трубочку, прикріпляли до палички й занурювали в гарячий віск.
Деякі писачки робили з гусячого пера або курячої кістки.
Також яйця розписували за допомогою шпильки або цвяха, які занурювали в гарячий віск й прикладали до поверхні яйця. Схожі візерунки створювали за допомогою "лемківського писачка" зі шпильки або голки. Які писанки роблять у регіонах України?

Розписані яйця знаходили на території всіх областей, крім сучасної Луганщини, Запоріжжя та Криму.
Символи повторюються у різних регіонах, але писанки різняться за кольорами та технікою розпису.

На Тернопільщині часто зустрічаються писанки, прикрашені хвильками, безконечником, кривульками, павучками та квітами.

На Хмельниччині переважають червоний, чорний та жовтий кольори, розпис білими лініями.

На Волині писанки часто пофарбовані одним кольором і також мають білі лінії та переважно червоно-чорні барви.

У Рівненській області писанки вирізняються червоно-зеленими візерунками та жовтими лініями

На Запоріжжі не збереглося свідчень про писанкарство, але у відносно сучасних традиціях домінують червоно-чорно-жовті барви.
З Донеччини відома лише одна писанка, але яйце могло потрапити туди випадково, тому по ньому важко зрозуміти особливості тамтешніх виробів. На цьому яйці зображені білі грабельки та жовто-червоні візерунки на коричневому фоні.

На Львівщині відомі сокальські, бойківські, лемківські писанки. Для сокальських здебільшого притаманні візерунки квітів та рослин, а бойківських та лемківських – символи з крапок.

Лемківська техніка передбачає створення візерунків із видовжених крапель, "сліз" та крапок за допомогою цвяха, сірника, шпильки, патичка.

На Закарпатських яйцях часто писали гілочки-сосонки, хрести, спіралі.

Найпопулярнішими на Івано-Франківщині є космацькі писанки із села Космач, яке вважають центром писанкарства в області. Оздоблення цих писанок доволі дрібне, переважають помаранчеві, червоні й жовті елементи на темному тлі.

В селі Чорний потік тієї ж області писанки геть інші – на чорному тлі обов’язково на присутня біла лінія та сині, фіолетові чи рожеві крапки. А також ви можете побачити зображення рослинного, тваринного, геометричного походження на чорному блискучому тлі.

На Чернівецьких писанках популярні крупні геометричні малюнки та розети, червоне або чорне тло, білі смужки, яскраві плями кольору.

На Київських писанках є багато червоних, жовтих, зелених барв.

На Черкащині багато зелених, коричневих, бурих, теракотових відтінків. Жителі Черкащини часто зображують на писанках схід сонця – символ нового життя. Зазвичай тут використовується солярна символіка, поєднана зі знаками води.

Писанки Житомира – це теракотові писанки з синьо-жовтими трилисниками, писанки "огірочки" у схожій гамі, а також чорні яйця з синьо-жовтими розетками.

На півдні, наприклад, на Херсонщині рідко трапляються синій та фіолетовий кольори, але є рожеві.

Є писанка на яку завжди кажуть, що це Херсон – червоно-зелена сорокаклинка. Насправді вона родом з Кропивниччини

Для писанок Кропивниччини характерне чорне тло. Традиційна писанка "Сакви" , а також писанка "Чобітки".

Миколаївські писанки містять доволі крупні елементи й червоно-білі барви.

Також є одно- та двоколірні писанки з Одещини,

На Слобожанщині переважають червоний, коричневий і чорний кольори для писанок, також є багато жовтих, зелених, земляних кольорів. Часто зображаються квіти, а також солярні символи, зірки.

Традиційні писанки Сумської області

На Дніпропетровщині майстри поєднують геометричні та рослинні орнаменти, використовуючи насичені кольори.

Що означають прадавні знаки та кольори, зображені на писанках.

Традиційна символіка кольорів писанки:

Червоний — радість, любов до ближнього;
Помаранчевий — сила, гостинність;
Жовтий — небесний вогонь, сонце, місяць, зорі, врожай;
Зелений — рослини, весна, надія;
Блакитний — небо, вода, дощ, здоров'я, добрі побажання;
Фіолетовий — віра;
Коричневий — земля;
Чорний — вічність, вшанування предків;
Білий — чистота.

Поширені символи на писанках:

Олень — влада, визнання;
Крапки — сльози Діви Марії;
Баран — багатство;
Замкнена стрічка — невпинність життя;
Трикутник — Божа Трійця;
Грабельки — процвітання;
Риба — християнство (, риба — перший символ
християнства);
Півень — родючість;
Сітки — послідовники Христа (зокрема Петро та Андрій, яких Христос зустрів, коли ті рибалили);
Метелик — воскресіння;
Злаки — добре здоров'я;
Ружа — любов;
Драбина — віряни;
Вічнозелене дерево — молодість.
Рак _ достаток і багатство,
Ялинки - здоров'я,
Зірки - удачу,
Хрест - Bселенну, чотири сторони світу, чотири вітри, чотири пори року;
Спіраль - рух Сонця, еволюцію Вселенної, час;
Круги, Сонце і його символічні зображення - душу і ін.