Гідні своїх предків

14 березня Україна вшановує тих, хто за покликанням душі, не чекаючи повісток чи наказів, першим став на захист рідної землі. Це день людей, для яких поняття «честь» та «свобода» стали дорожчими за власний комфорт.

Саме до цієї пам’ятної дати у Бібліотеці для дорослих №11 відбувся захід, присвячений подвигу сучасних героїв — перегляд та бесіда-обговорення документальних стрічок про українських захисників.

Переглянули та обговорили фільми: «Добровольці Божої чоти» (режисери Леонід Кантер та Іван  Ясній) — надзвичайно сильна історія про оборону Донецького аеропорту та формування нового українського війська. Фільм, що показує обличчя війни без прикрас, через очі тих, хто тримав небо над ДАП.  У фільмі знімалися воїни ДУК (Ярош Дмитро, «Гатило», «Богема» та інші) та використані пісні гурту Кому Вниз та Олекси Бика.

«Невидимий Батальйон» — документальний проєкт про жінок на війні. Ми говорили про те, що у мужності немає статі, а жіночий внесок у перемогу є неоціненним і часто залишається поза медійними заголовками.

Разом із читачами ми дискутували про феномен українського добровольства. Чому у 2014-му та 2022-му тисячі людей залишили свої домівки, бізнес та родини? Обговорювали не лише героїзм на екрані, а й реальні історії наших знайомих та сусідів, які сьогодні боронять Україну.

Такі зустрічі нагадують нам: історія пишеться не лише в підручниках, вона пишеться сьогодні — руками звичайних людей із незвичайним серцем.

 Запрошуємо до читання!

Окрім фільмів, у нашій бібліотеці ви завжди можете знайти добірку сучасної літератури, написаної самими ветеранами та волонтерами.

Дякуємо кожному добровольцю за можливість жити, працювати та читати у вільній країні!

Слава Україні! Героям Слава!

 

Тризуб — символ сили нації

До Дня Державного Герба України в бібліотеці для дорослих №11 відбувся пізнавально-інтерактивний захід «Тризуб — символ сили нації», що пройшов у форматі історичного калейдоскопа. 

Учасники заходу здійснили подорож сторінками української історії — від трипілля, княжих часів Київської Русі до сьогодення. Присутні дізналися про походження тризуба як родового знака князя Володимира Великого, різні трактування його символіки, а також про непростий шлях державного герба України крізь століття заборон і відродження.


Особливий інтерес викликала інтерактивна частина заходу. Гості бібліотеки із задоволенням долучилися до історичних ігор, виконували пізнавальні завдання, розгадували факти й міфи про тризуб, брали участь у вікторині на знання державних символів. Такий формат не лише активізував увагу учасників, а й сприяв живому обговоренню та обміну думками.

Захід став нагодою ще раз усвідомити, що тризуб — це не просто державний знак. Це символ сили, єдності та незламності української нації, знак, який об’єднує покоління й нагадує про нашу історичну спадщину та відповідальність за майбутнє.

Такі зустрічі не лише поглиблюють знання з історії, а й сприяють формуванню національної свідомості, гордості за свою державу та поваги до її символів.

Дякуємо всім учасникам за активність, цікаві думки та щиру зацікавленість!
Запрошуємо до бібліотеки для дорослих №11 на нові пізнавальні та культурні події.

Небесна Сотня — тобі схиляємо уклін

У межах вшанування подій Революції Гідності та Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні у бібліотеці для дорослих № 11, 19 лютого відбувся день інформування. Для відвідувачів було підготовлено тематичну добірку книжок, що розкривають події Євромайдану, боротьбу українців за свободу, гідність і незалежність, а також увічнюють пам’ять Героїв Небесної Сотні.

Небесна сотня – це посланці Бога

За нас віддали всі своє життя.

І в них біла лише одна дорога –

Пішли навіки в майбуття!

 

Після проголошення незалежності у 1991 році Україна опинилася між двома протилежними цивілізаційними векторами: європейським курсом, спрямованим на демократичний розвиток і зменшення залежності від росії, та спробами повернення у сферу впливу рф. Росія системно намагалася зберегти контроль над Україною, використовуючи мовне питання, регіональні відмінності, політику історичної пам’яті, а також фінансуючи й контролюючи проросійських політиків.

Це протистояння стало передумовою двох масштабних народних виступів — Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років. Помаранчева революція, викликана масовими фальсифікаціями президентських виборів, засвідчила готовність українців відстоювати демократичні цінності та сприяла розвитку громадянського суспільства. Водночас внутрішні політичні конфлікти згодом призвели до розчарування в демократії та повернення до влади проросійських сил.

У 2010 році президентом став Віктор Янукович, який зосередив у своїх руках владу та запровадив авторитарні методи управління. За його правління посилився тиск на громадян і державні інституції, а Україна знову була визнана «частково вільною» країною за оцінками міжнародних організацій.

Європейська інтеграція стала для активної частини суспільства шансом на системні реформи й остаточний вибір європейського шляху. Проте у листопаді 2013 року уряд раптово зупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це рішення спричинило масові протести, відомі як Євромайдан. Жорстокий розгін мирних демонстрантів 30 листопада лише посилив спротив, який переріс у Революцію Гідності — боротьбу не лише за європейський вибір, а й за свободу, людську гідність та право українців самостійно визначати майбутнє своєї держави.

Художня література та публіцистика

• «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності» — збірка спогадів безпосередніх учасників протесту, що показує події з різних точок зору, від студентів до волонтерів.
• «Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014» — хроніка подій революції через щоденникові записи й свідчення.
• «Небесна Сотня. Герої не вмирають» — документальне видання про учасників Майдану, що віддали життя за свободу.
• «Майдан. Революція Духу» (Антін Мухарський) - публіцистична розповідь про дух протесту, самопожертву та громадську солідарність, події зими 2013–2014 роках
• «Я з Небесної Сотні» Рудневич М. - повість про три вирішальні доби на Майдані. Ви згадаєте все, ви ще раз переживете ті тривожні лютневі дні і, мабуть, будете плакати, і ще довго пам’ятатимете простого хлопця зі щирою душею — Макса зі Сміли...

• «Вогняна зима» Кокотюха А. А.— у центрі твору — доля звичайних людей, чиє життя докорінно змінилося під час протестів 2013–2014 років. Герої опиняються по різні боки барикад: бізнесмен стає активістом Автомайдану, продавчиня — волонтеркою, а колишній військовий — командиром спецпідрозділу.
• «Намальовані люди» Іванцова М. - книга являє собою детальну художню хроніку подій, які відбувалися взимку 2013–2014 років в Україні, зосереджуючись на Революції Гідності. У ній зображено життя звичайних людей, що стали учасниками драматичних і доленосних історичних подій.

Нехай у наших серцях завжди палають свічки пам’яті за героїв Небесної Сотні. Зупинимося на мить, віддамо шану тим, хто пожертвував своїм життям за нашу спільну долю, свободу, незалежність та волю України. Герої залишаються вічними, поки ми пам'ятаємо про них!

Крик тиші: історія Голокосту

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Щороку в цей день світ згадує одну з найбільших трагедій в історії людства — Голокост. Шість мільйонів євреїв, а також мільйони ромів, людей з інвалідністю, представників інших етнічних та соціальних груп стали жертвами нацистського режиму, який прагнув їхнього знищення.


Для України ця сторінка минулого є особливо болісною. Бабин Яр, масові розстріли у Львові, Кам’янці-Подільському, Одесі, Харкові та багатьох інших місцях залишають глибокий слід у нашій історії. Зберігаючи пам’ять та називаючи злочини своїми справжніми іменами, ми протистоїмо ненависті, антисемітизму й знеціненню людського життя.

 

 Праця Снайдера «Криваві землі» — це глибока рефлексія над трагедією регіону, який опинився між молотом і ковадлом двох тоталітарних систем. Дослідник фокусується на періоді, коли з 1933 по 1945 роки Східна Європа перетворилася на епіцентр нелюдських політичних експериментів Гітлера та Сталіна. Книга руйнує стереотипи про «окремі» національні історії, показуючи спільний біль та відповідальність. Це непросте, але критично важливе читання для тих, хто прагне зрозуміти природу тиранії та навчитися розрізняти причини й наслідки масового терору.

 

Чи може документальна література вражати сильніше за трилер? Так, якщо це «Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова. Це не просто «роман», а детальна реконструкція київської трагедії. Автор відмовився від літературних прикрас на користь реальних фактів. Саме тому книга стала світовим бестселером — вона дає можливість побачити історію без цензури. Пронизлива історія про те, як політична жорстокість стикається з людським життям.

Світовий бестселер «Чорна земля» — це радикально новий погляд на трагедію ХХ століття, який змушує затамувати подих від усвідомлення: ці події значно ближчі до нашої реальності, ніж ми звикли думати. Спираючись на маловідомі свідчення та архіви Східної Європи, Снайдер доводить: Голокост не був лише виявом ненависті. В уяві Гітлера це була стратегічна боротьба за ресурси та «виживання нації» через знищення інших держав. Саме там, де державні інститути було зруйновано, а правовий простір перетворився на пустку, масові вбивства стали можливими.


Сьогодні, у ХХІ столітті, ми знову бачимо знайомі привиди: продовольчі кризи, боротьбу за ресурси та розмивання міжнародного порядку. «Чорна земля» — це не просто історичне дослідження, а тривожний сигнал. Якщо ми не засвоїмо ці уроки, історія ризикує перетворитися з минулого на наше завтра.

Едіт Еґер ділиться історією виживання під час Голокосту та шляхом до зцілення від психологічних травм того періоду, переносячи свій досвід на розв'язання інших проблем. Крім жахливих спогадів і болю, їй довелося десятки років жити із провиною вцілілого. Авторка переплітає свою важку особисту подорож з історіями тих, кому Едіт допомогла вилікуватися. Вона досліджує, як людина може бути ув’язненою у власному розумі, і показує, як знайти ключ до свободи. Едіт прагне донести до читачів, що уникнути страждань не вийде, адже вони — частина життя. Тому треба дотримуватися ідей стоїцизму: прийняти все, що неможливо змінити, й коригувати своє ставлення до труднощів. Книга дає практичні поради, як зцілити свою душу, позбутися страхів і насолоджуватися повноцінним життям.

В основі цього твору — реальні спогади в’язня краківського гетто, якому вдалося вирватися з лап смерті завдяки одній людині. Оскар Шиндлер приїхав до Кракова як прагматичний бізнесмен. Його цікавили лише прибутки, а євреї з табору Плашув здавалися йому лише зручним інструментом — дешевою робочою силою для його фабрики посуду.


Проте війна змінює не лише кордони, а й душі. Те, що починалося як холодний розрахунок, переросло в глибоке співчуття. Коли над його робітниками нависла загроза відправки до Аушвіцу, Шиндлер разом зі своїм помічником Іцхаком Штерном пішов на відчайдушний крок. Він створив список — перелік із понад тисячі імен, які він «викупив» у смерті, віддаючи за це всі свої статки, вплив і час.

«Сказати життю "Так"»: Як Віктор Франкл віднайшов свободу в пеклі концтабору

Книга Віктора Франкла — це не просто мемуари, це найсуворіша перевірка психологічної теорії на практиці. Будучи австрійським психіатром, Франкл мав шанс врятуватися через візу в США, але обрав залишитися з батьками у Відні. Цей вибір привів його до нацистських таборів, де він втратив усе: родину, дім і навіть рукопис своєї праці.

Саме там народилася логотерапія — вчення про те, що головним рушієм людини є пошук сенсу. Франкл помітив: фізично виживали не найміцніші, а ті, хто мав «навіщо» жити. Для самого автора таким сенсом стало відновлення втраченого рукопису. Його головний висновок став маніфестом людської гідності: у людини можна відібрати все, крім останньої свободи — права обирати власне ставлення до обставин. Навіть у нелюдських умовах він довів, що наявність мети прямо впливає на фізичне виживання та здоров’я.




Пам’ять стосується не тільки минулого. Вона закликає до відповідальності у сьогоденні й робить нас здатними обирати майбутнє.

Три колоски ціною життя

У Бібліотеці для дорослих №11 відбувся вечір пам'яті до Дня вшанування жертв Голодоморів.

Голодомор 1932-1933 років – це одна з найстрашніших і найболючіших сторінок історії України, злочин геноциду, який забрав мільйони невинних життів. Щороку, в останню суботу листопада, ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи пам'ять жертв цієї жахливої трагедії.

Цьогоріч 20 листопада Бібліотека для дорослих №11 не залишилася осторонь, провівши Вечір пам'яті та представивши тематичну книжкову виставку «Три колоски ціною життя».

Метою заходу було акцентувати на тому, що Голодомор 1932 – 1933 років був наслідком не стихійного лиха, а спланованих системних заходів тоталітарного комуністичного режиму, був злочином геноциду та вшанувати світлу пам'ять безвинно замучених голодом людей.

Ти кажеш, не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерна вимели до тла?

Дмитро Білоус

Відвідувачі дізналися про "закон про п'ять колосків", про "чорні дошки" та інші злочинні інструменти, які перетворили родючу українську землю на поле смерті. Особливий акцент було зроблено на книжковій виставці «Три колоски ціною життя». Її експозиція представила історичні дослідження, документальні свідчення, спогади очевидців та художні твори, які є живим нагадуванням про нелюдські випробування, через які пройшли українці. Кожна книга на виставці – це свідчення злочину і заклик до пам'яті.
Найбільш зворушливою та значущою частиною вечора стала можливість для присутніх поділитися особистими спогадами. Відвідувачі бібліотеки розповідали про те, як їхнім родинам довелося виживати у ті роки, про силу духу та надлюдську винахідливість у пошуках їжі.
Хтось згадав розповіді бабусь про врятування від голоду завдяки пошуку їстівних трав, ягід, каштанів...
Інші ділилися історіями про те, як комуністична система намагалася стерти пам'ять про померлих і забороняла згадувати про голод., знищення документів. 

Була розповідь і про те, що люди в закритому колгоспі навіть не знали і не уявляли, що в Україні голод.
Завершився вечір хвилиною мовчання на вшанування пам'яті всіх загиблих.
Пам'ять про мільйони жертв зобов'язує нас бути стійкими, єдиними та рішуче боротися за правду і справедливість.

Відкрий Україну!

Міжнародний день геокешингу відзначається щорічно у третю суботу серпня.Це день, коли ентузіасти геокешингу в усьому світі об'єднуються, щоб відзначити цю цікаву гру та популяризувати її серед широкої аудиторії. Геокешинг - це туристична гра з використанням GPS, в якій учасники шукають схованки (кеші), залишені іншими гравцями, використовуючи координати, надані творцями схованок.

У Міжнародний день геокешингу бібліотека для дорослих №11 перетворилася на справжню мапу пригод! Бібліотекарі провели гру у форматі геокешингу “Відкрий Україну!”, яка поєднала сучасні технології, командний дух та любов до рідної землі.

Метою заходу було не тільки познайомити учасників із геокешингом як захопливим видом активного дозвілля, а й пробудити цікавість до української культури, заохотити дітей до читання, дізнатися більше про географію, історію України в ігровій формі. 

Учасники заходу — вирушили в "експедицію" Україною, шукаючи схованки з підказками, завданнями та історичними цікавостями. Кожен "кеш" відкривав нову сторінку української культури, географії та традицій — від Карпат до степів Таврії, від Слобожанщини до Поділля. 

 

 

На маршрутах дітей чекали різноманітні завдання: коди, шифри, ребуси, карти — і, звісно, маленькі "скарби", які очікували на своїх першовідкривачів. А також — командна співпраця, усмішки, азарт і незабутні враження.

І, здається, нам це вдалося!

 

 

Дякуємо всім, хто приєднався до пригоди! Україна — це скарб, який відкривається крок за кроком. А ми, як завжди, поруч — щоб надихати на нові відкриття.

Свята рівноапостольна - Ольга

11 липня: Вшановуємо Святу Княгиню Ольгу, у хрещенні Олена - Рівноапостольну Правительку Київської Русі. 

Завітавши до бібліотеки №11 бібліотекарі розкажуть та запропонують цікаві книги, в яких описуються історичні та цікаві факти про життя княгині Ольги. 

  Ця видатна жінка вписала своє ім'я в історію як мудра, смілива та надзвичайно вольова правителька.
Княгиня Ольга керувала Київською державою цілих 17 років – від трагічної загибелі свого чоловіка, князя Ігоря, до повноліття їхнього сина Святослава, який був батьком Володимира Великого. Її правління стало періодом важливих змін та зміцнення держави.
Церква вшановує княгиню Ольгу як рівноапостольну не випадково. Її непересічний подвиг значною мірою визначив майбутнє всього народу, усю долю Київської держави – Русі-України. Саме завдяки Ользі наша земля назавжди пов'язалася з європейською християнською цивілізацією.

Приблизною датою народження княгині Ольги вважається 910 рік, а її шлюб із Ігорем Рюриковичем, за оцінками істориків, відбувся близько 930-го. Існує багато версій її походження: дехто вважає, що вона була пов’язана з київською династією, інші ж висувають гіпотезу про її болгарське коріння — можливо, з роду царя Симеона І. У літописах згадується, що вона народилася в місті «Плѣсковъ», назва якого перегукується з кількома топонімами — від болгарської столиці Плиски до Пліснеська на Львівщині й села Плисків на Вінниччині, що колись було прикордонною фортецею між полянськими, уличськими й древлянськими землями. Проте відсутність точних джерел не дозволяє стверджувати достовірність жодної з версій.

У 944 році, за літописними свідченнями, князь Ігор загинув трагічно під час збирання данини на території древлян. Хоча відома історія про криваву помсту Ольги є радше літературним образом, вона символізує глибокі політичні зміни того часу. Ольга, заручившись підтримкою війська, стає регенткою при малолітньому Святославі (йому було лише три роки) й починає централізувати владу, зменшуючи вплив місцевих правителів. 

Податкова реформа, проведена княгинею Ольгою була однією з найдавніших відомих спроб впорядкувати податкову систему в Київській Русі. Вона передбачала створення стабільних пунктів збору данини, відомих як «погости» та «становища», а також запровадження фіксованих сум данини, що називалися «уроки» та «устави». Замість князя та його дружини збиранням данини займалися спеціально призначені збирачі. Княгиня Ольга також розділила скарбницю на державну та особисту, що сприяло чіткішому обліку та розподілу коштів. Хоча ці заходи мали на меті впорядкувати збір податків, вони також мали на меті зміцнити центральну владу та стабілізувати фінансову систему Київської Русі.

Крім державної скарбниці, Ольга мала й власне господарство — її резиденція розміщувалась не лише в Києві, а й у Вишгороді.

Як далекоглядна правителька, Ольга робила ставку на дипломатію. Саме за її регентства відновились зв’язки з Візантією, було укладено нову торговельну угоду (946 або 957 рік). Найвизначнішою подією стала її хрещення в Константинополі у 957 році.

На той час у Києві вже існувала невелика християнська громада та церква святого Іллі, споруджена, за переказами, ще за Аскольда. Але населення Русі ще не було готове прийняти нову релігію. Повернувшись додому, Ольга, яка після хрещення отримала ім’я Олена, розпочала активне поширення християнства. У 959 році вона звернулась до німецького короля Оттона І, і той надіслав місію на чолі з єпископом Адальбертом. Проте ця католицька ініціатива не мала успіху через опір язичників. Її син Святослав залишався вірним старим віруванням, і, ймовірно, саме через релігійні розбіжності Ольга була відсторонена від влади близько 964 року.

Її особистий вибір та відданість християнству стали поштовхом до поширення нової віри на наших землях, що зрештою призвело до Хрещення Русі її онуком, Володимиром Великим.

У місті Коростень, що знаходиться в Житомирській області України, розташована Купальня княгині Ольги, унікальне природне місце. В парку розташовані скульптури, які розповідають історію давнього міста, яке було спалене княгинею Ольгою у 946 році як помста за смерть її чоловіка, князя Ігоря.

Караваєві дачі

6 травня в бібліотеці №11 відбулася захоплююча історична лекція на тему "Караваєві дачі", яку провів відомий києвознавець Олександр Михайлик. У теплій та невимушеній атмосфері слухачі мали змогу поринути у минуле одного з найцікавіших київських мікрорайонів, дізнатися про його витоки, розвиток і збережені історичні об’єкти. 

Особливу увагу було приділено постаті видатного хірурга Вікентія Караваєва — саме на честь нього і названо цей район. Вікентій Караваєв (1811–1891) — відомий український хірург, професор Київського університету, учень Миколи Пирогова. Його внесок у розвиток хірургії важко переоцінити: Караваєв одним із перших застосовував ефірний наркоз, проводив складні операції, був гуманістом і педагогом, якого глибоко шанували сучасники. У середині XIX століття він володів земельною ділянкою поблизу Києва, яка згодом і стала основою для формування дачного поселення, що отримало назву "Караваєві дачі".

Під час заходу учасники ознайомилися зі старими картами та книгами Києва, за допомогою яких лектор продемонстрував, як змінювалася місцевість з 1870 року до сьогодні. Олександр Сергійович розповів про старовинні будинки, що збереглися на території Караваєвих дач, їх перших мешканців, архітектурні особливості та їхню долю в радянський і пострадянський періоди.

                          

Лектор також поділився історією вулиць, що розташовані на ділянці Караваєвих дач, та розповів про храм, який колись знаходився на місці нинішнього Індустріального шляхопроводу. Лектор продемонстрував фотографію 1910 року, на якій зображена зупинка залізничної станції Караваєві дачі, а також розповів про шість будинків, які збереглися до наших днів, і багато інших цікавих фактів.

 

 

 

Захід став справжнім мандрівним мостом у минуле, де історія оживала завдяки словам лектора, мапам та старовинним світлинам. Місцеві жителі приєдналися до лекції та поділилися своїми спогадами про цю місцевість. Слухачі отримали не лише цікаву інформацію, а й натхнення досліджувати своє рідне місто, звертаючи увагу на його унікальні, хоч і часто непомітні, куточки. 

Працівники Бібліотеки №11 висловлюють подяку Олександру Михайлику за змістовну лекцію та всім відвідувачам — за їхню небайдужість до історії Києва. Запрошуємо слідкувати за нашими подіями й надалі!

Чорнобильське відлуння

Бібліотекарі Бібліотеки №11 провели віртуальну мандрівку "Чорнобильське відлуння" до роковин трагедії
Напередодні Дня Чорнобильської трагедії та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що відзначається 26 квітня, у Бібліотеці №11 відбувся особливий захід – віртуальна мандрівка під назвою "Чорнобильське відлуння". Ця подія мала на меті нагадати читачам та гостям бібліотеки про одну з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. 

Під час віртуальної мандрівки учасники мали змогу:
Поринути в історію: Дізнатися хронологію подій ночі 26 квітня 1986 року, причини вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС та перші кроки з ліквідації наслідків аварії.
Побачити зону відчуження: За допомогою фото- та відеоматеріалів здійснити віртуальну подорож до Прип'яті – міста-привида, та побачити, як виглядає Чорнобильська зона сьогодні.
Вшанувати героїв: Згадати про неймовірний подвиг ліквідаторів – пожежників, військових, медиків, інженерів, шахтарів та багатьох інших, хто ціною власного здоров'я та життя боровся з невидимим ворогом – радіацією.
Осмислити наслідки: Обговорити довгостроковий вплив катастрофи на здоров'я людей, стан довкілля та соціально-економічне життя України та світу.
Захід супроводжувався розповіддю бібліотекаря, демонстрацією тематичних матеріалів та викликав жвавий інтерес і глибокі емоції у присутніх. Учасники ділилися своїми думками та спогадами про ті дні, підкреслюючи важливість збереження пам'яті про Чорнобильську трагедію для майбутніх поколінь як застереження та урок відповідальності.

Віртуальна мандрівка "Чорнобильське відлуння" стала ще одним кроком Бібліотеки №11 у виконанні важливої місії – просвітництва та збереження історичної пам'яті. Ми повинні пам'ятати минуле, щоб будувати безпечне майбутнє.

Свідки минулого

До Дня пам’яток історії та культури бібліотека №11 організувала для учнів 6 класу школи №159 інтерактивний квест, метою якого було не просто ознайомити дітей із культурною спадщиною України, а й зробити це цікаво, весело та пізнавально.

Учасники гри розділилися на команди та подорожували унікальними маршрутами, прокладеними між книжковими полицями. На кожному етапі на них чекали загадки, ребуси та логічні завдання, що відкривали доступ до нових знань про визначні пам’ятки нашої країни. Школярі вчилися працювати разом, бути уважними та кмітливими — адже від правильних відповідей залежав подальший рух квестом.

Упродовж гри учні дізналися чимало цікавого. Наприклад:

Софійський собор у Києві — одна з найстаріших християнських святинь, зведена в XI столітті. У ній збереглися унікальні фрески та мозаїки, зокрема знаменита мозаїка «Оранта» — Богородиця, яка вважається оберегом Києва.

Хотинська фортеця — середньовічна твердиня, яка витримала десятки облоги і є свідком численних битв. Вона служила знімальним майданчиком для багатьох історичних фільмів.

Кам’янець-Подільська фортеця — одна з найвідоміших фортифікацій України, яка входить до складу Національного історико-архітектурного заповідника. Її історія сягає часів Київської Русі.

Чернівецький національний університет - одночасно навчальний комплекс та культурна пам'ятка, яка вражає своєю красою. Цю архітектурну пам'ятку України будували ретельно і акуратно. Кожна цеглинка вимірювалася і перевірялася, а один майстер міг класти в день не більше сотні цеглин. Резиденцію митрополитів Буковини й Далмації почали будувати у 1864 році.

На початку XX століття в Чернівцях відбулася дуель між бібліотекарем і професором політичної економії через доступ студентів до бібліотеки. Професор Йозеф Шумпетер переміг, що стало відомим серед студентів-економістів.

Та інші цікаві пам'ятки історії та культури. 

Завдяки грі школярі не лише розважилися, а й дізналися про величну спадщину України — ту, що формує нашу національну ідентичність. Бібліотека дякує учасникам за активність та запрошує на нові пізнавальні заходи!

Бібліотекарі бібліотеки №11, щиро дякуємо Інні Анатоліївні та учням за активну участь та запрошуємо до нових пізнавальних пригод!

Видатні імена Солом'янки - Андрій Мельник

8 квітня в бібліотеці №11 Солом’янського району м. Києва в межах проєкту "Видатні імена Солом’янки" відбулася надзвичайно цікава та пізнавальна краєзнавча лекція, присвячена постаті Андрія Мельника. Захід провів наш колега — відомий києвознавець та краєзнавець Олександр Михайлик.

Публічна бібліотека №11 знаходиться на вулиці, названій на честь Андрія Мельника.

Під час лекції слухачі мали змогу більше дізнатися про життя та діяльність Андрія Мельника — військового та політичного діяча, одного з провідних представників українського національно-визвольного руху першої половини ХХ століття. Олександр Михайлик детально розповів про ранні роки Мельника, його участь у Першій світовій війні, діяльність в лавах Легіону Українських січових стрільців, а також про важливу роль у становленні Організації українських націоналістів (ОУН).

 

Особливу увагу було приділено колу спілкування Андрія Мельника. Лектор ознайомив присутніх із тими видатними діячами, з ким Мельника пов'язувала спільна праця, дружба або ідеологічні погляди. Історії про особисті зв'язки, спільні проєкти та випробування, які випали на долю цих людей, допомогли краще зрозуміти контекст епохи, в якій жив і працював Андрій Мельник.

Присутні з цікавістю слухали маловідомі факти, задавали запитання, переглядали архівні матеріали та фотографії, що оживлювали образи подій минулого. Атмосфера в бібліотеці була теплою та натхненною: обговорення після лекції засвідчило великий інтерес громади до історії рідного краю та особистостей, які її творили.

Лекція стала чудовою нагодою ще раз нагадати, наскільки важливо знати й шанувати тих, хто формував обличчя нашої історії. Щиро дякуємо Олександру Михайлику за змістовну розповідь та новий погляд на видатну постать Андрія Мельника.

Щиро дякуємо Олександру за таку цікаву інформацію.

Запрошуємо всіх охочих стежити за анонсами проєкту "Видатні імена Солом'янки" — попереду ще багато цікавих зустрічей і відкриттів!