вівторок, 30 квітня 2019 р.

В проміннях сонячна блакить: "Христос воскрес! Його хваліть!"

29 квітня в бібліотеці відзначали Великдень. Проходила народознавча година.


Пасхальні  традиції  підтримують не всі українці, але для багатьох -  це надважливо. Тому згадаємо основні з них.

В Україні Страсний тиждень, відомий як Великий тиждень, починається у Вербну неділю, яку також називають “Всесвітньою неділею”. У церкві благословляються гілочки верби, а потім люди торкаються цими гілочками один одного, щоб принести удачу, кажучи: “Будь високим, як верба, здоровим, як вода, і багатим як земля”.

Деякі фермери також використовують ці гілочки верби для першого весняного візиту на пасовище їхньої рогатої худоби. Гілочку встромлюють у землю, щоб принести удачу.

У Великий Четвер відвідування різних установ та роботи традиційно заборонено. Люди йдуть до церкви, щоб тримати свічки і повернутися з ще палаючими свічками додому. На Сході України багато хто вважає, що мертві зустрічаються разом з живими на цих страсних службах, щоб почути читання літургії.

У більшій частині України “культ мертвих” сильно спостерігається, але не сильніше, ніж під час Великоднього тижня. Наступний тиждень після Великодня також пов’язаний з цим культом і називається “Тижнем німф”. У першу неділю після Великодньої неділі люди збираються на церковних цвинтарях, щоб їсти та пити вино, згадуючи про померлих, але вони залишають надлишок на могилах, щоб мертві теж могли поїсти.

Великодні яйця є традицією, яка має дещо спільне з більшістю подібних традицій західних країн. Але в Україні вони часто використовуються як подарунки, а обмін пасхальними яйцями пов’язаний з глибокою любов’ю.

У Велику п’ятницю за традицією не можна робити. У деяких місцях України, поряд з Службою Великої П’ятниці, “Святу Плащаницю” тричі несуть навколо будівлі церкви та публічно викладають для вшанування.

Ця плащаниця являє собою похоронну тканину, в яку Христос був загорнений, але він воскрес та зняв її. Коли Іван та Петро увійшли в порожню гробницю на Великдень, ця плащаниця була акуратно складена і послужила свідченням воскресіння Христового.

Сам Великдень – це час для радості та свят. Вся громада святкує. Дзвони дзвонять, та пісні весняні співають. У церкві це день “високої літургії”, а також “паски” (Великоднього хліба), прикрашеної пасхальними яйцями, покладена у кошики великодня їжа урочисто благословляється, після чого люди несуть її додому.

середу, 24 квітня 2019 р.

Чорнокрила доля, чорнокрила, Чорнобилем землю накрила

23 квітня у бібліотеці віббулася година скорботи до Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля.




1. Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа.

2. В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

3. Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.

4. Не секрет, що через аварію на Чорнобильській АЕС, Радянський Союз, а зараз Росія і Україна втратили сотні мільярдів доларів.

5. 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

6. 20% з цих смертей були самогубствами.

7. Грінпіс стверджує що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.

8. Деякі люди повернулися зі своїми сім'ями в постраждалий район, щоб в своїх інтересах використати компенсації від держави.

9. Існують плани по використанню територій оточуючих реактор, наприклад такі як переробка і утилізація радіоактивних відходів, а також створення природних заповідників.

10. Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії.

11. Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і гіршою аварією в ядерній історії людства.

12. Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин.

13. На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі, на сьогоднішній день є напис, де зазначено ім'я власника цієї нерухомості.

14. Витік радіації пофарбувала ліс, що знаходиться неподалік, в яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс»

15. На сьогоднішній день психологічні розлади, викликані цією аварією, стали найбільшою проблемою громадської охорони здоров'я.

16. Багато лікарів в Східній Європі та Радянському Союзі рекомендували вагітним жінкам зробити аборт, щоб уникнути ризику народження дітей з вадами та захворюваннями, навіть незважаючи на те, що рівень радіації, впливу якої піддавалися жінки, був досить низький.

17. Дивно, але рівень смертності від раку та інших наслідків Чорнобильської катастрофи, виявився нижчим ніж побоювалися спочатку.

19. Білорусія отримала 70% шкідливого забруднення з Чорнобиля.

20. За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 робочих ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії.

21. Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.

22. Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.

23. 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.

понеділок, 22 квітня 2019 р.

Нам треба довкілля своє відновити. Бо все прийшло в світ, щоб жити

21 квітня в бібліотеці пройшла інформаційна година з приводу Дня навколишнього середовища (Дня довкілля).



Після недавніх досліджень з’ясувалося, що найчистіше повітря в світі «живе» на острові Тасманія, який знаходиться поруч з континентом Австралія. На початку цього тисячоліття Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала звіт про забруднення навколишнього середовища. Результати дуже сумні. Наприклад, в Каїрі, повітря дуже сильно забруднене. Дихати «під відкритим небом» там цілий день, для організму, все одно що викурити пачку цигарок.
Середньостатистичний автомобіль виробляє більше 0,5 кілограм відходів у вигляді газу менше, ніж через кожні 35 кілометрів шляху. Всього чотирьох літрів машинного мастила досить, щоб було отруєно понад 4 мільйона літрів чистої питної води. Виробництво металу є джерелом 6% всієї емісії вуглекислого газу в атмосферу нашої планети.
На пересилку спаму щорічно витрачається 33 мільярда кВт/год електроенергії, що супроводжується викидом в атмосферу близько 17 мільйонів тонн вуглекислого газу (як три мільйони автомобілів). Такої кількості електроенергії достатньо для електропостачання 2,4 мільйона будинків.
День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98.
Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.
Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.
Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.
В 2019 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 20 квітня.

понеділок, 15 квітня 2019 р.

Вийди в ніч, там небо – море, В нім летять, горять світи...

З нагоди Всесвітнього дня авіації та космонавтики 12 квітня в бібліотеці пройшла інформаційна година.


У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.
Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

Холодний край. Концтабір. І навколо В два чоловічих зрости — частокіл

11 квітня у бібліотеці відбувся Урок історії щодо Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів.






Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів — пам'ятна дата, що відзначається громадськими організаціями та окремими органами влади в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу 11 квітня на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в'язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.

В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території Бухенвальду (найбільшого концентраційного табору) спалахує збройне повстання, організоване силами самих ув'язнених. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті, над табором було піднято червоний прапор. 11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів». Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.
У 2007 р. Президент України «з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів нацистських концтаборів» відзначив державними нагородами активістів Української спілки в'язнів — жертв нацизму, у 2011 та 2012 рр. на сайті Президента розміщували звернення з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів нацистських таборів.

четвер, 11 квітня 2019 р.

Культура циган України : минуле і сучасність

10 квітня у бібліотеці проходила інформаційна година до Міжнародного дня ромів.





Міжнаро́дний день ро́мів — міжнародне свято ромського народу. Встановлене на IV-му Всесвітньому конґресі ромів, що відбувся 1990 р. у Сероцьку (Польща). Метою свята є самоідентифікація ромської етнічної групи як єдиного народу, привернення уваги до самобутньої культури та історії етносу ромá та 80 ромських субетносів, подолання дискримінації, утисків та відчуження ромів. Відзначається 8 квітня. Свято приурочене до дня проведення I-го Всесвітнього конґресу ромів у Лондоні 1971 р. та дня ромського свята у Трансильванії - «дня коней» (свята, коли коней виводили з їхніх зимових стаєнь та прикрашали вінками).

Цього дня, за традицією, роми у певний час запалюють на вулицях свічки, як символ єдності ромського народу, та спускають на воду річок вінки, що має символізувати нелегку долю народу — вічного блукальця без історичної батьківщини.

За підрахунками експертів Ради Європи, на території 47 країн — членів цієї організації нині проживає від 8 до 12 мільйонів циган. У Румунії, Болгарії, Угорщині, Сербії, Словаччині, Македонії кількість циганського населення сягає майже 10%. Протягом усієї історії свого співіснування з народами тих країн, де традиційно мешкали осідлі роми, циганські сім'ї завжди були надзвичайно бідними. Саме серед них був найвищий рівень безробіття, неписьменності, а середньостатистична тривалість життя циган і зараз приблизно на десять років менша, ніж у їхніх співгромадян інших національностей. Як стверджує звіт Amnesty International ""Ми просимо справедливості": неспроможність Європи захистити ромів від расистського насильства", який опублікований 8 квітня 2014 року, дискримінація, примусові виселення, сегрегація та освіта, нижча від визнаних стандартів, є звичайними явищами в багатьох країнах. Європейські держави не в змозі приборкати, а в деяких випадках навіть підігрівають дискримінаційні настрої, залякування і насильство щодо ромів. Зокрема, чеські футболісти часом не хочуть грати із ромськими гравцями. У румунському місті Бая-Маре стоїть мур, який відділяє ромську дільницю від решти міста, а бургомістр, котрий відмовився знести стіну, має велику підтримку серед мешканців. В Словаччині такі ж стіни в останні роки з'явилися у кільканадцятьох місцевостях. Мешканці говорять, що роми, зокрема, жебракують, крадуть електроенергію та не платять за послугу використання води.

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, чисельність ромської спільноти в Україні становить 47,6 тис. осіб (0,1 відсоток населення країни), проте ромські неурядові організації називають кількість від 150 до 400 тис. Найбільшими місцями компактного поселення ромів є: Закарпатська - близько 14,5 тис. ромів (до 30 відсотків українських ромів), Одеська, Полтавська, Черкаська, Донецька, Дніпропетровська, Харківська та Чернівецька області. Соціально-економічне становище ромів в Україні є значно гіршим у порівнянні з іншими громадянами країни в цілому. Проблеми ромів України зумовлені комплексом соціально-економічних причин: їх освітній рівень залишається найнижчим, що зумовлює високий рівень безробіття (більш ніж 54% ромів не мають роботи), лише 3,5% ромів отримують пенсії. Чверть ромського населення ніколи не відвідувала школи, стільки ж людей не мають ідентифікаційних документів, майже 80% ромів так чи інакше стикались, по відношенню до себе, з дискримінаційним поводженням з боку органів державної влади. Згідно з моніторингом Інституту соціології НАН України в українському суспільстві спостерігається тенденція зниження толерантності до ромів. Якщо у 2002 році бачити у своїй родині або мати приятеля ромської національності були готові 11% сімей, то станом на початок 2012 року цей показник впав до 4%. За рік війни на сході України за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, що ґрунтуються, в свою чергу, на відомостях, отриманих від ромських неурядових організацій України, кількість ромів, які залишили місця колишнього проживання в зоні бойових дій, оцінюється приблизно в 6 000 осіб. Станом на квітень 2015 року понад 55% ромів - переселенців в інші регіони України не зареєструвались як внутрішньо переміщені особи через страх конфіскації їх майна міліцією чи іншими органами влади. Також люди бояться бути затриманими та підданими жорстокому поводженню з боку правоохоронних органів через відсутність документів.

У 2003 - 2006 рр. в Україні (вперше на пострадянському просторі) реалізовувалась (хоча і в дуже неповному обсязі) «Програма державної підтримки національно-духовного відродження ромів до 2006 року», спрямована на інтеграцію ромської громади до українського суспільства. Вступив у дію наказ Міністерства охорони здоров'я від 19 листопада 2003 р. № 535 у частині організації медично-санітарного забезпечення ромського населення. На Закарпатті діяла обласна цільова програма «Ромське населення» на 2003 – 2006 роки .

В Україні випущена перша поштова марка, присвячена ромам.

понеділок, 8 квітня 2019 р.

Військово-політичний союз 29 держав

4 квітня в бібліотеці відбулася інформаційна година до Дня створення НАТО.


Десять цікавих фактів про НАТО
  1. Центр міжнародної безпеки. Організація Північноатлантичного договору (НАТО) є однією з провідних міжнародних інституцій. Це військово-політичний альянс 28 країн Європи і Північної Америки. Усі рішення в рамках Альянсу ухвалюються за принципом консенсусу. Кожна країна-член, попри її розміри, має однакове право голосу, коли йдеться про обговорення й ухвалення рішень. Держави-члени віддані принципам особистої свободи, демократії, поваги до прав людини і верховенства права. Ці цінності покладено в основу трансатлантичного зв’язку НАТО.
  2. Колективна оборона. Першорядне завдання Альянсу полягає у забезпеченні захисту і оборони території й населення держав НАТО. Стаття 5 Вашингтонського договору – засновницького статуту НАТО – регламентує завдання НАТО із гарантування колективної оборони. У ній стверджується, що напад на одного з членів Альянсу вважатиметься нападом на них усіх. Статтю 5 було введено в дію лише одного разу в історії Альянсу, а саме: 12 вересня 2011 року, наступного дня після здійснення терористичних актів проти Сполучених Штатів Америки.
  3. Командна структура НАТО. НАТО має єдину постійнодіючу структуру військового командування, у якій задіяно військовий і цивільний персонал з усіх держав – членів Альянсу. В Альянсі існують два верховних командування стратегічного рівня (Оперативне командування ОЗС НАТО у Монсі, Бельгія, і Командування ОЗС НАТО з питань трансформації у Норфолку, США). Цим стратегічним командуванням підпорядковано два Об’єднаних командування ОЗС НАТО (у Брунссумі, Нідерланди, і Неаполі, Італія), здатних розгортати війська й керувати військовими операціями. До складу командної структури також входить Об’єднане командування ВПС НАТО у Рамштайні, Німеччина, Об’єднане командування Сухопутних військ в Ізмірі, Туреччина, і Об’єднане командування ВМС у Нортвуді, Велика Британія.
  4. Постійнодіючі сили. НАТО має низку підрозділів збройних сил, які несуть бойове чергування, забезпечуючи у такий спосіб постійний внесок у колективну оборону Альянсу. До складу цих сил входять чотири постійних угруповання ВМС НАТО, готові миттєво відреагувати у разі потреби. До того ж НАТО має об’єднану систему протиповітряної оборони, яка поєднує національні системи ППО окремих країн й до складу якої входять також засоби НАТО із протидії балістичним ракетам. Альянс також запроваджує низку операцій із патрулювання повітряного простору, тобто винищувачі Альянсу постійно контролюють повітряний простір країн-членів, які не в змозі робите це самостійно. Літаки НАТО нині цілодобово захищають повітряний простір Албанії, Естонії, Латвії, Литви і Словенії.
  5. Збройні сили і військова техніка. На користь НАТО працює те, що Альянс в змозі об’єднувати військовий досвід і потенціал окремих держав-членів: чи то бронетехніку, чи підводні човни, чи винищувачі. Коли Альянс ухвалює рішення про проведення спільної операції, то відповідно звертається до держав-членів із запитом про виділення підрозділів і військової техніки, які на відповідний період передаються під командування НАТО. Особовий склад, залучений до операції НАТО, вважається «збройними силами НАТО», точніше, це – багатонаціональні сили з країн – членів НАТО, а у деяких випадках – з країн-партнерів й інших держав, які побажали виділити війська. Єдиний військовий ресурс у власності НАТО – це літаки раннього радіолокаційного виявлення і спостереження (АВАКС). Із 2018 року НАТО матиме у розпорядженні також п’ять літаків-розвідників «Global Hawk». Процес об’єднання сил і засобів на прохання Альянсу для проведення операції часто називають процедурою «формування сил».
  6. Бюджет НАТО. Усі країни-члени роблять прямі і непрямі внески з метою забезпечення функціонування НАТО і здійснення її політики і діяльності. Істотна частка цих внесків є непрямими і здійснюється у вигляді участі держав- членів в операціях під проводом Альянсу. Країни-члени несуть витрати щоразу, коли погоджуються на добровільній основі виділити підрозділи для участі в операціях НАТО. Так, наприклад, країна, що виділяє винищувачі, несе усі витрати, пов’язані з їхньою експлуатацією. Щодо прямих внесків до загального бюджету НАТО, то такі внески обчислюються за узгодженою формулою розподілу витрат, що ґрунтується на розмірі національного ВВП. Ці внески спрямовуються на фінансування об’єднаних структур НАТО, а також засобів і структур, що перебувають у власності Альянсу.
  7. Стримування. За п’ять десятиліть після Другої світової війни Альянсу вдалося запобігти тому, щоб холодна війна перетворилася на справжню. Завдяки парасольці безпеки, яку забезпечувала НАТО, народи Європи, Канади і США насолоджувалися перевагами демократичного вибору, верховенства права і бурхливого економічного зростання. Функція стримування Альянсу ґрунтується на відповідному поєднанні ядерного потенціалу і звичайних збройних сил, що і донині залишається центральним елементом стратегії НАТО поряд із зобов’язанням союзників у галузі контролю над озброєннями, роззброєння й нерозповсюдження зброї масового знищення.
  8. Врегулювання криз. Альянс неодноразово брав на себе відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки. У 1995 році НАТО сприяла припиненню війни і запровадженню мирної угоди у Боснії. У 1999 році НАТО допомогла покласти край масовим вбивствам і репресіям у Косові. Сьогодні війська НАТО продовжують нести службу у Косові за мандатом Організації Об’єднаних Націй. Починаючи із 2003 року, санкціонована ООН місія Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) під проводом НАТО гарантувала те, щоб Афганістан ніколи більше не став притулком для терористів. Три роки тому НАТО втрутилася у ситуацію в Лівії, щоб гарантувати захист цивільного населення згідно з мандатом ООН. Кораблі НАТО ведуть боротьбу з піратством поблизу берегів Сомалі і проводять антитерористичну операцію, патрулюючи води Середземного моря. Кілька разів сили НАТО долучалися до місій із доправлення гуманітарної допомоги, зокрема після урагану Катріна у США і внаслідок землетрусу у Пакистані у жовтні 2005 року.
  9. Безпека для усіх. Такі загрози, як тероризм, піратство, розповсюдження зброї масового знищення і кібернапади не визнають кордонів. Ось чому НАТО створила глобальну мережу партнерів із гарантування безпеки, до якої увійшли понад 40 країн світу, а також міжнародні організації, зокрема ООН, Європейський союз, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) й Африканський союз. В операції Альянсу в Афганістані бере участь 21 країна- партнер, а в операції НАТО у Косові – 10 держав-партнерів. Крім участі країн-партнерів в операціях під проводом НАТО, з початку 90-х рр. XX ст. Альянс розбудував широку мережу партнерства, інструментами якої є, зокрема, Рада євроатлантичного партнерства, Середземноморський діалог, Стамбульська ініціатива співпраці, а також відносини з багатьма партнерами в усьому світі, такими як Австралія, Японія й Південна Корея.
  10. Політика відкритих дверей. Будь-яку європейську державу, що здатна сприяти підтриманню безпеки і відстоювати принципи Альянсу, може бути запрошено вступити до НАТО. Кожна країна має право вільно вирішувати вступати до Альянсу чи ні. Загалом було шість раундів розширення НАТО. У період 1952 – 2009 років 16 європейських країн висловили бажання приєднатися до Альянсу і згодом стали його членами. Процес розширення НАТО сприяв зміцненню миру і безпеки в Європі. Нині чотири країни є офіційними кандидатами на вступ до Альянсу. Це – Боснія і Герцеговина, Грузія, Чорногорія і колишня Югославська Республіка Македонія* . Держави – члени Альянсу оцінюють успіх кожної з цих країн на шляху до набуття членства. Щоб стати членом Альянсу, кожна країна-кандидат має реалізувати широкий спектр політичних, економічних і безпекових реформ.

“Патріотично віддана українському слову”

Марія Морозенко  Книжкова викладка Дивне це відчуття: дні життя, мов стара етажерка. Миті щастя – книжки, які хочеться так зберегти. І вдивл...

Мітки

8 березня (4) Безпека дитини (8) безпечний Інтернет (9) Великдень (6) Винаходи (4) Виставка картин (3) Виставка робіт (3) виставка художніх робіт (5) Відомі люди (20) Всесвітній день біженців (4) Всесвітній день читання вголос (4) голодомор (5) Голокост (5) День Гідності та Свободи (5) День Державного Прапора України (5) День захисника України (7) День книги (9) День незалежності України (9) день пам'яті (9) день родини (7) День Соборності (7) День української мови та писемності (6) Екологія (14) Європа (7) здоровий спосіб життя (34) книги (35) книжкова виставка (24) літературна мандрівка (5) майстер-клас (16) Масляна (5) Математика (3) Мистецтво (16) Музика (6) Небесна Сотня (7) Новий рік (14) Обереги (6) Пам'ятки культури (4) патріотичне виховання (5) Письменники (57) Письменники України (52) Подорожі (5) Різдво (6) Святий Миколай (6) свято (25) Сторінка історії (46) У світі права (9) Україна (109) українська мова (7) українська письменниця (12) українська поетеса (6) український письменник (12) Українські сучасні письменники (14) Урок історії (16) художник (5) художня виставка (5) художня виставка Катерини Баужі (1) Цікавинки (100) Чорнобиль (2)