Чорнобиль: 40 років потому

26 квітня 2026 року Україна вшановує 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС. Чорнобильська катастрофа стала найбільшою техногенною аварією в історії людства, що призвела до масштабного радіаційного забруднення, тисяч жертв і довгострокових наслідків, які відчуваються досі.

В нашій бібліотеці завжди можна дізнатись багато цікавого та корисного з запропонованих книг.

  Чорнобильська АЕС була частиною амбітної радянської програми розвитку атомної енергетики 1960–1980-х років.

Будівництво станції розпочалося на початку 1970-х рр. біля села Копачі на березі Прип'яті в Київській області. Перший енергоблок запустили у 1977 році, а четвертий – у 1983-му. Паралельно зводили супутнє місто Прип'ять для працівників станції – сучасне, комфортне за радянськими мірками поселення з населенням близько 50 тисяч осіб.
Станція мала стати однією з найбільших в Європі.. Однак реактори мали недоліки, зокрема позитивний паровий коефіцієнт реактивності, що робило їх нестабільними за певних умов. У 1980-х роках ЧАЕС виробляла значну частину електроенергії і не лише для України, символізуючи "мирний атом" радянської пропаганди.
Трагедія 26 квітня 1986 року сталася під час планового тесту на четвертому енергоблоці – експерименту з зупинки турбогенератора для перевірки системи аварійного живлення. Через помилки персоналу та недоліки конструкції реактора потужність різко зросла. О 1:23 ночі сталися два потужні вибухи: спочатку паровий, а потім – хімічний вибух водню, що зруйнував дах реактора і викинув у атмосферу десятки тонн радіоактивних матеріалів, включно з цезієм-137, стронцієм-90 та плутонієм.
Вогонь охопив графітовий замедлювач (це речовина або пристрій, що зменшує швидкість процесу, в ядерній енергетиці — речовини (вода, графіт), що знижують швидкість нейтронів), який горів кілька днів. Радіоактивна хмара поширилася над Європою, забруднивши території України, Білорусі, Росії та віддалені країни. Безпосередньо від вибуху загинули лише двоє працівників, але ще десятки отримали смертельні дози опромінення в перші дні і померли протягом кількох тижнів у муках.
Першими на місце прибули пожежники. Вони не знали справжнього масштабу небезпеки й працювали фактично без захисту. Багато хто з них отримав смертельні дози опромінення.
Однією з найгероїчніших і найризикованіших операцій перших днів ліквідації став спуск під зруйнований четвертий реактор трьох працівників станції – Олексія Ананенка, Валерія Беспалова та Бориса Баранова. На початку травня 1986 року розплавлений ядерний матеріал (коріум) почав прогризати бетонні перекриття і просуватися вниз, прямо до басейнів-барботерів, де накопичилося понад 1500 тонн радіоактивної води. Якби розпечена лава контактувала з цією водою, стався б потужний паровий вибух, який міг зруйнувати решту трьох енергоблоків, значно розширити зону радіаційного забруднення і зробити наслідки катастрофи в рази катастрофічнішими. Троє добровольців у водолазному спорядженні спустилися в затоплені, повністю темні та сильно радіоактивні підвальні коридори, знайшли запірні клапани і вручну відкрили їх, дозволивши відкачати воду. Завдяки їхній самовідданості другого масштабного вибуху вдалося уникнути. Усі троє вижили, хоча отримали значні дози опромінення; у 2019 році їм присвоєно звання Героїв України (Борису Баранову – посмертно).
До ліквідації також залучили сотні тисяч людей – військових, шахтарів, будівельників, медиків та "добровольців" (часто це було примусово). Їх назвали ліквідаторами. Вони скидали графіт із даху, мили дороги, будували бетонне укриття над зруйнованим реактором, копали тунелі під блоком.Роботи велися в екстремальних умовах: люди працювали без достатнього захисту, отримуючи високі дози радіації. Саркофаг завершили за шість місяців, але він був розрахований лише на 30 років.

  Офіційне розслідування поклало провину на персонал станції: інженерів і керівництво, які порушили інструкції під час тесту. Шість осіб отримали тюремні терміни (від 2 до 10 років). Директор станції Віктор Брюханов, головний інженер Микола Фомін та заступник Анатолій Дятлов були засуджені

   Після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильську АЕС не закрили повністю. Незважаючи на масштабну катастрофу, радянська влада вирішила відновити роботу трьох вцілілих реакторів, аби не втратити значні потужності генерації електроенергії. Після короткої зупинки та робіт з дезактивації 1-й енергоблок запустили знову 1 жовтня 1986 року, 2-й – 5 листопада 1986-го, а 3-й – у грудні 1987 року. Персонал станції продовжував працювати в умовах підвищеного радіаційного фону, проводячи щоденну дезактивацію приміщень і обладнання.

Ось так постраждала Чорнобильська АЕС виробляла електрику ще майже 14 років: 2-й блок зупинили в 1991 році після пожежі в турбінному залі, 1-й – у 1996-му, а останній, 3-й енергоблок, остаточно вимкнули 15 грудня 2000 року під час офіційної церемонії .

Однак загальні наслідки катастрофи 1986 року виявилися колосальними. Радіоактивне забруднення торкнулося понад 200 тисяч км², евакуювали сотні тисяч людей. Зросла захворюваність на рак щитоподібної залози (особливо серед дітей), інші онкологічні хвороби, генетичні порушення. За різними оцінками, від наслідків аварії померли від тисяч до сотень тисяч людей (залежить, як рахувати через довготривалі наслідки).

Повне природне очищення землі в зоні відчуження триватиме тисячі років. Основними довгоживучими радіонуклідами, що забруднили ґрунт, залишаються цезій-137 і стронцій-90 з періодом напіврозпаду близько 30 років, а також трансуранові елементи, зокрема плутоній-239, період розпаду якого сягає 24 тисяч років.

Саркофаг, зведений у 1986 році, швидко почав руйнуватися: з'явилися тріщини, просочувалася вода. У 2016–2019 роках над ним спорудили Новий безпечний конфайнмент (НБК) – велетенську сталеву арку висотою з багатоповерховий будинок, яка коштувала понад 1,5–2 млрд євро (фінансування від міжнародних донорів). Вона мала дозволити демонтаж старого саркофагу та очищення до 2065 року, утримуючи радіоактивні матеріали (близько 200 тонн коріуму, уран, плутоній). Завдяки НБК рівень радіації контролювали, а зону відчуження навіть перетворили на біосферний заповідник, де природа відновлюється попри забруднення, і є важливим місцем для дослідження впливу радіації.

Повномасштабне російське вторгнення 2022 року принесло нові загрози. 24 лютого російські війська захопили Чорнобильську зону на кілька тижнів. Вони рухали технікою через "Рудий ліс" – одну з найбільш забруднених ділянок, підіймаючи радіоактивний пил, копали окопи в забрудненому ґрунті. Рівень радіації тимчасово зріс, а ворожі солдати ризикували опроміненням без захисту. Загалом окупанти завдали збитків на десятки мільйонів доларів, пошкодили інфраструктуру, вивезли багато цінного інвентаря. Зону звільнили в кінці березня 2022-го.

 

 Та на цьому проблеми не закінчилися. За час війни російські війська під час комбінованих атак неодноразово спрямовували ракети та дрони поблизу Чорнобильської та Хмельницької АЕС, що створювало ризики аварій. Зокрема, у у лютому 2025 року російський дрон ("Шахед") влучив у захисну споруду ЧАЕС – Новий безпечний конфайнмент. Вибух пробив отвір, спричинив пожежу та пошкодження обшивки. За даними МАГАТЕ, конструкція втратила основні функції герметичності та стримування радіації, хоча несучі елементи не зруйновані повністю. Ремонт ускладнений війною, а подальші удари чи вібрації можуть призвести до обвалу старого саркофагу і катастрофічного викиду радіоактивного пилу. Це знову загрожує не лише Україні, а й усій Європі.

Ось так, 40 років потому, Чорнобиль залишається символом як людської безвідповідальності, так і сили міжнародної солідарності.

Чорнобильське відлуння

Бібліотекарі Бібліотеки №11 провели віртуальну мандрівку "Чорнобильське відлуння" до роковин трагедії
Напередодні Дня Чорнобильської трагедії та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що відзначається 26 квітня, у Бібліотеці №11 відбувся особливий захід – віртуальна мандрівка під назвою "Чорнобильське відлуння". Ця подія мала на меті нагадати читачам та гостям бібліотеки про одну з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. 

Під час віртуальної мандрівки учасники мали змогу:
Поринути в історію: Дізнатися хронологію подій ночі 26 квітня 1986 року, причини вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС та перші кроки з ліквідації наслідків аварії.
Побачити зону відчуження: За допомогою фото- та відеоматеріалів здійснити віртуальну подорож до Прип'яті – міста-привида, та побачити, як виглядає Чорнобильська зона сьогодні.
Вшанувати героїв: Згадати про неймовірний подвиг ліквідаторів – пожежників, військових, медиків, інженерів, шахтарів та багатьох інших, хто ціною власного здоров'я та життя боровся з невидимим ворогом – радіацією.
Осмислити наслідки: Обговорити довгостроковий вплив катастрофи на здоров'я людей, стан довкілля та соціально-економічне життя України та світу.
Захід супроводжувався розповіддю бібліотекаря, демонстрацією тематичних матеріалів та викликав жвавий інтерес і глибокі емоції у присутніх. Учасники ділилися своїми думками та спогадами про ті дні, підкреслюючи важливість збереження пам'яті про Чорнобильську трагедію для майбутніх поколінь як застереження та урок відповідальності.

Віртуальна мандрівка "Чорнобильське відлуння" стала ще одним кроком Бібліотеки №11 у виконанні важливої місії – просвітництва та збереження історичної пам'яті. Ми повинні пам'ятати минуле, щоб будувати безпечне майбутнє.

Звізда-Полин упала в наші ріки

   26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблоку вибухнув. Потім з різницею в дві секунди відбулися ще два вибухи. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу. радіоактивні частки йоду, стронцію та цезію поширилися на північну частину України та деяку частину Білорусі, Росії, країн Балтики, Польщі, Швеції, Фінляндії та інших країн.

   Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви, Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії. Чорнобиль став символом атомної небезпеки в світовому масштабі.
   Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.
   У 2019 році над станцією запустили новий "саркофаг", оскільки старий був уже непридатний. У наш час Чорнобильська АЕС готується до повного зняття з експлуатації. 

   У Чорнобилі розташована рота охорони Міністерства внутрішніх справ, яка здійснює охорону (патрулювання) території зони відчуження, а також проводить нагляд за Контрольно-пропускним режимом зони. Завдяки роботі поліції виявляються та фіксуються факти проникнення на територію зони відчуження екстремальних туристів, а також осіб-мародерів.

До дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в нашій бібліотеці проходить виставка-спомин.

В нашій країні добре пам'ятають скільки горя принесла аварія на Чорнобильській АЕС, скільки загиблих та понівечених життів. Але...

  У перший день повномасштабного вторгнення 24 лютого, Російські війська захопили Чорнобильську АЕС та інші об‘єкти у зоні відчуження. Росіяни почали окопуватися і будувати укріплення в найнебезпечнішому місці зони відчуження – в Рудому лісі, куди в 1986 році випало найбільше радіоактивного пилу. Нерозуміння (небезпеки) призвело до того, що вони просто окопалися в Рудому лісі, отримали величезне опромінення.

Фахівці кажуть, що протягом двох діб перебування у Рудому лісі людина отримує опромінення, яке можна порівняти з річною дозою, тобто фактично всі, хто там був, – сьогодні це смертники, у яких немає шансів на подальше життя.

   Увечері 31 березня російські війська вирішили покинути територію Чорнобильської АЕС.

   Відступаючи, російські окупанти знищили багаторічний архів Чорнобильської атомної електростанції, розграбували Центральну аналітичну лабораторію в Чорнобилі вартістю 6 млн євро,

вкрали майно підприємств у зоні відчуження.

   2 квітня над Чорнобильською АЕС урочисто підняли прапор України та заспівали Гімн.

Але є те, що неможливо знищити чи вкрасти. 

   Це наша пам'ять...

Чорнокрила доля, чорнокрила, Чорнобилем землю накрила

23 квітня у бібліотеці віббулася година скорботи до Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля.

1. Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа.

2. В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

3. Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.

4. Не секрет, що через аварію на Чорнобильській АЕС, Радянський Союз, а зараз Росія і Україна втратили сотні мільярдів доларів.

5. 800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

6. 20% з цих смертей були самогубствами.

7. Грінпіс стверджує що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.

8. Деякі люди повернулися зі своїми сім'ями в постраждалий район, щоб в своїх інтересах використати компенсації від держави.

9. Існують плани по використанню територій оточуючих реактор, наприклад такі як переробка і утилізація радіоактивних відходів, а також створення природних заповідників.

10. Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії.

11. Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і гіршою аварією в ядерній історії людства.

12. Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів і інших тварин.

13. На кожному відреставрованому будинку в Чорнобилі, на сьогоднішній день є напис, де зазначено ім'я власника цієї нерухомості.

14. Витік радіації пофарбувала ліс, що знаходиться неподалік, в яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс»

15. На сьогоднішній день психологічні розлади, викликані цією аварією, стали найбільшою проблемою громадської охорони здоров'я.

16. Багато лікарів в Східній Європі та Радянському Союзі рекомендували вагітним жінкам зробити аборт, щоб уникнути ризику народження дітей з вадами та захворюваннями, навіть незважаючи на те, що рівень радіації, впливу якої піддавалися жінки, був досить низький.

17. Дивно, але рівень смертності від раку та інших наслідків Чорнобильської катастрофи, виявився нижчим ніж побоювалися спочатку.

19. Білорусія отримала 70% шкідливого забруднення з Чорнобиля.

20. За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 робочих ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії.

21. Близько 97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.

22. Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.

23. 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.