Святкуй Колодія - святкуй весну.

 

Масниця не має чіткої дати святкування. Залежить вона від того, коли починається Великий піст. Цьогоріч в Україні відзначають Масницю, або ж Колодія, з 11 по 17 березня.

Це давнє християнське свято проводів зими та зустрічі довгоочікуваної весни, передчуття швидкого тепла та пожвавлення природи у дохристиянські часи було приурочене до весняного рівнодення.

Як святкували і що їли в Сиропусний тиждень, дізналися відвідувачі, які долучилися до нашої етнографічної години з нагоди свята,  яка відбулася в бібліотеці №11

Як з давніх часів святкували тиждень перед Великим постом.

Перший тиждень називався Всеїдним. Навіть у пісні дні, середу і п'ятницю, можна було споживати м'ясо.
У Переступний або Рябий, тобто другий тиждень, також їли м'ясо, але не в пісні дні.
А от на саму Масницю дозволялося споживати багато "масної їжі" − сир, масло, вареники, молочні продукти, а також рибу і яйця.Тиждень перед початком Великого посту мав ще кілька назв − Колодій, Сирна неділя. У прадавньому розумінні Колодій - це маленький Сонце-Божич, який підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм. Колодій - бог шлюбу та злагоди. Він приходить до людей, аби допомогти відновити втрачені за зиму сили.

До свята ретельно готувались: прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її на Масницю. Напередодні свята поминали рідних. Бо остання неділя перед Великим постом була прощеною.

Розповсюдженим обрядом був Колодій. У понеділок на Масницю зранку жінки збиралися в корчмі справляти колодки. Вони були символом продовження роду.
Жінки, які приходили в шинок, приносили вже готовий, прибраний Колодій. Одна з них клала на стіл сповите полінце, а решта голосно викрикували: "Народився Колодій, народився". Взявшись за руки, тричі обходили довкола, роблячи ритмічні рухи, супроводжуючи їх вигуками та піснями:

А вже наше дитя народилось,
А вже дитя на світ божий та й з’явилось!
Колодка чи поліно залишалося у корчмі до суботи, бо "у понеділок вона народилася, у вівторок хрестилась, у середу похрестини, у четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу оплакують".

Одним із традиційних обрядів української Масниці також було ряджання. Жінку наряджали, чіпляли довгу косу з конопляного прядива. З нею в хаті танцювали, співали обрядових пісень, а потім виганяли в сіни. Наступною до хати заводили жінку перевдягнуту на старенького дідуся.
Молода жінка символізувала Масницю, яку проводжали разом із зимою. А перевдягали у старенького дідуся, щоб піст був легким і дуже швидко минув. Заміжні жінки також обходили ті родини, де були неодружені парубки і дівчата, і прив'язували їм колодку. У такий спосіб карали тих, хто не встиг одружитися. Дівочу колодку оздоблювали барвистими стрічками та паперовими квітками і прив'язували до лівої руки, а хлопцям до ноги. Парубок мусив купити дівчині намисто або стрічку, а дівчина на Великдень — «віддати колодку»: подарувати йому кілька писанок. Колодку чіпляли всім, незалежно від соціального стану, аж до священника. У цьому є відгомін родового ладу, де панувала соціальна рівність. Чіпляння колодки — турбота громади про продовження роду.


Кожен день із Сирного тижня має свою назву та значення.
Понеділок – зустріч Масниці
У перший день було заведено збиратися вдома та пекти перші млинці або варити вареники. Також можна було ходити в гості або приймати гостей, а ще в понеділок встановлювали Масляне опудало.
Вівторок – Заграші
У цей день зазвичай призначали оглядини, оскільки батьки поспішали посватати дітей до початку посту. Другу половинку також шукали на гуляннях чи у гостях.
Середа – Тещині млинці
Цього дня зять мав йти в гості до тещі. А за кількістю частування на столі у тещі можна було судити про стосунки у сім’ї. І що дружелюбнішою буде теща цього дня, то щасливішим буде життя молодого подружжя.
Четвер – Розгуляй, широка Масниця
Це день народних гулянь. Завершували всі домашні та господарські справи й починали гуляння: каталися на санях, стрибали через багаття та влаштовували ярмарки.
П'ятниця – Тещині вечірки
У цей день теща мала відвідати зятя. Але їхала вона не одна, а з подругами та родичами. І зять повинен був весь вечір усіляко потурати тещі й гостям, опікуватися ними.
Субота – Зовицині посиденьки
Цієї суботи заміжні жінки запрошували в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх млинцями та вручали подарунки. Також разом ворожили на майбутнє.

Неділя – Проводи Масниці
Це свято ми ще знаємо як Прощену неділю. За традицією, зустрівшись, люди говорили один одному: "Пробач мені", відповідати прийнято: "Бог простить".

Суть свята
Своїм корінням Масляна сягає вглиб століть у дохристиянські часи і черпає звідти багато цікавих традицій та веселі народні ритуали. 

Найголовнішою обрядовою масничною стравою повсюдно в Україні були вареники з сиром, щедро обмішані маслом і сметаною, гречані млинці та інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину, галушки. А з молока робили ряженку, колотуху, розтирачку, кисіль.

 

Завершується свято символічним прощанням з старим роком, і звільненням місця для майбутньої весни та оновлення.Попри всі регіональні різновиди, його спільне смислове навантаження цілком зрозуміле й виправдане — турбота про одруження і народження дітей як продовжувачів роду. Тим, хто забув цю мудру народну істину, нагадували: «Не женився єси, то колодку носи!»

“Масниця до нас прийшла, Весну з собою принесла.”

 Масниця - це старовинне свято, що знаменує зустріч зими з весною, початок нового життєвого циклу, відродження життєвих сил природи та й усього живого на землі та підготовує нас до Великого посту.
Масляна у 2023 році починається 20 лютого і триватиме тиждень, до початку Великого посту перед Великоднем. 

Про традиції і звичаї Масниці, розповіли бібліотекарі на краєзнавчій годині.

Показали і спробували сформувати різними способами вареники, адже в Україні готують вареники а не млинці. 

  

Правильно ж називати це цікаве свято “Масниця”. Чому саме так? Тому що в давнину цього тижня їли тільки “масні” продукти: масло, сир, вареники з домашнім сиром. Масниця вважалася суто жіночим святом, а тому її часто ще називали “Бабським тижнем”. В деяких регіонах України навіть до сьогодні збереглися й інші назви: “Колодій” (через традицію прив’язувати дерев’яну колодку до руки хлопця, який не одружився за рік), “Сиропуст”, “Сирний тиждень”.

Насправді головною стравою святкування були вареники. Найпопулярнішими були вареники з сиром, варені або запечені з вершковим маслом і сметаною. Та і взагалі цей тиждень був часом, коли сир, сметану й масло споживали в рекордних кількостях. Що готували, крім вареників: налисники (млинці з сиром), молочні каші, молочний кисіль, галушки, сирники. 
Деякі етнографи пояснюють важливість вареників тим, що вони схожі на місяць і є символом жінки та роду. Та все може бути простіше.

"Вареники були більш звичною ритуальною стравою для України", - пояснює пані Анцибор.
На її думку, в Україні традиційні млинці на Масляну не прижилися, "еволюціонувавши" у вареники.
     Свято Колодій походить ще від часів Трипільської культури. Воно символізувало закінчення зими, початок весняного землеробства. Існував звичай поховання “колодки”, що символізувало знищення зими, й початок нового циклу. Наші предки вірили, що голосні гуляння, ритуали з піснями й танцями, сміхом допомагають прогнати зиму й закликати весну з сонцем, теплом та цвітінням.

   Хлопцям, які не встигли одружитися, або ще не знайшли своє кохання, до ноги прив’язували колодку. Це могло бути дійсно величеньке поліно, або символічна маленька дощечка. Самостійно зняти колодку парубок не міг. Це мала зробити дівчина, а за своє “визволення” хлопець мав відкупитися солодощами чи подарунком.

Колодку могли виготовляти й самі дівчата. Красиву, з атласними стрічками, квітами й бісером. Дівчина могла пов’язати таку колодку парубку, який подобався.

Весь тиждень ділиться на два періоду: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середа і Широка Масляна – четвер, п'ятниця, субота і неділя.
У перші три дні можна було займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припинялися. При цьому кожен день Масляної мав свою назву і призначення.
Понеділок - гості
Приймають гостей та печуть млинці.
Вівторок - залицяння
Незаміжні дівчата влаштовували оглядини. Молодь збиралася разом, а потім відправлялася кататися з гірки на санчатах.
Середа – частування. Увесь день проводили в частуваннях, а тому його називали “лакомка”.
Четвер – гуляння.  День, коли Сирний тиждень набирає свою силу і з Вузької набуває статусу Широкої Масниці. Працювати в цей період вже небажано, а весь час потрібно присвятити пісням, танцям, іграм та розвагам.
П’ятниця —тещин день. Якщо чоловік вже був одружений, цього дня він йшов до своєї тещі і пригощав її варениками, а пізніше млинцями;
Субота - прощання із зимою. За святковим столом збиралися всі родичі, їли, співали пісень та веселилися. 
Неділя - прощена.  Всі близькі люди просили один у одного вибачення за всі заподіяні за рік неприємності і образи. Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала.
Напередодні Великого посту в країнах з християнськими традиціями влаштовують особливі святкування, у багатьох з них - їдять млинці.
Крім України, вуличні гуляння проходять в інших християнських країнах напередодні Великого посту. Традиція з поїданням млинців є ще в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Великій Британії.
У Британії, як і в багатьох країнах Західної Європи, Великий піст починається в середу. День перед цим називають "Жирний вівторок", або ж просто "День млинців".
Британії навіть проводять забіги з млинцями. 
Цей день також популярний в Ірландії, Канаді, Австралії та Новій Зеландії.
У вівторок люди зазвичай йшли до церкви на сповідь, щоб покаятися у гріхах. Звідси і пішла інша традиційна назва цього дня - "День покаяння" (Shrove Tuesday).
Після загальних веселощів і смачних млинців настає "Попільна середа" - перший день Великого посту, що передбачає помірність і обмеження..






Ігри квест
три ноги
Необхідні атрибути: лінія старту, прапорець і мотузка. Команди розбиваються на пари. З кожної пари роблять «триногого гравця». Для чого праву ногу одного напарника за допомогою мотузки з'єднують з лівою ногою другого напарника. «Триногий» пара повинна добігти до прапорця, повернутися і повернутися на лінію старту. Після чого біжить наступна пара.

«Будем Масляну стрічати, Люту зиму проводжати.»

 

  Масниця, або Колодій – широко відоме з давніх-давен свято. Асоціюється воно із завершенням холодів і настанням тепла.

  Свято, схоже на українську Масницю, святкують у багатьох країнах Європи. Це своєрідні проводи зими та зустріч весни. Для них характерні масові гуляння, під час яких люди співають пісень, влаштовують костюмовані дійства та смачно їдять.

   Свято Масниця не має сталої дати відзначання. Вона змінюється, залежно від початку Великого посту. Так, Масниця розпочинається за тиждень до нього й святкується впродовж усього тижня.

    Оскільки Великий піст цього року у православних християн стартує 15 березня, то перший день Масниці припадає на Міжнародний жіночий день. Отже, масничний тиждень триватиме з 8 березня по 14 березня.

  Гуляти Масляну прийнято цілий тиждень. Люди вірили, що за весь цей час злі сили стомляться від шуму й гамору і покинуть всі домівки.

 Бібліотекарі підготували відео - презентацію, переглянувши яку, ви дізнаєтесь багато цікавих фактів.

  Святкування Масляної за днями тижня

•  Понеділок (8 березня) – перший день Масляної називається "Зустріч". Цього дня прийнято запрошувати до себе в гості родичів і пригощати їх різноманітними млинцями та смаколиками. В народі, також є звичай ставити в центрі святкування солом'яну ляльку, яка стоятиме аж до закінчення святкувань.

• Вівторок (9 березня) – другий день Масляної має назву "Загравання". У цей день заведено веселитися та кататися на санках.

• Середа (10 березня) – третій день свята називається "Ласунка". Господині готують багато смачних страв і пригощають ними всіх, хто прийде в гості. Першочерговою і основною стравою, звісно ж, залишаються млинці.

• Четвер (11 березня) – четвертий день гучних святкувань називається "Розгуляй". Цього дня народні гуляння мають тривати від ранку до вечора.

•    П'ятниця (12 березня) – п'ятий день Масляної має назву "Тещині вечірки". Зять повинен у цей день закликати тещу з тестем в свою оселю і приготувати для них млинці. Вірять, що такі гостини можуть примирити сім'ї, які раніше мали конфлікти.
•   Субота (13 березня) – шостий день святкування називається "Посиденьки зовиці". У передостанній день Масляної невістка запрошує до себе в гості своїх рідних батьків та батьків чоловіка.

Зі стародавніх часів, давніх Свято Сонця до нас поспішає

04 березня у бібліотеці проходила народознавча година присвячена святу Масляної.

Масляна, на відміну від інших свят, відзначається не один день, а цілий тиждень. Відповідно до традицій святкування Масляної і зустрічі Нового року, пращури вірили, що «як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш», тож вони намагалися провести цих 7 днів якомога веселіше: з ярмарками, катанням на санчатах, іграми, лазанням по стовпах тощо.

Кожен день Масляної (масляного тижня) має певне значення, назву та цікаві звичаї:

Понеділок – Зустріч. У цей день головною традицією були відвідини родичів. Для незаміжніх дівчат це був день оглядин та знайомства з батьками нареченого. У понеділок також починали лаштували гойдалки, крижані спуски та сцени для вистав.
Вівторок – Загравання. Цей день був присвячений молодим родинам, які одружилися рік тому, та сватанню. Парубки виглядали дівчат та загравали до них. Якщо пара разом з'їхала з гори на санчатах, вважалося, що так хлопець проявив симпатію до дівчини.
Середа – Ласунка. Однією з традицій дня було наїстися досхочу різних смаколиків. А головною – відвідини зятем своєї тещі, яка обов'язково мала почастувати його млинцями.
Четвер – Розгуляй. Четвертий день Масляної проходив з гучними гуляннями та веселощами. В цей день за традицією влаштовувалися катання на санчатах наввипередки та кулачні бійки серед чоловіків.
П'ятниця – Тещині вечорниці. У цей день за традицією вже зять повинен почастувати млинцями свою тещу, яка в цей день мала прийти в гості з візитом у відповідь.
Субота – Посиденьки зовиць. За звичаєм молода дружина в цей день повинна була запросити в гості сестер свого чоловіка (зовиць) і всіляко їх частувати: пригощати млинцями та розважати.
Неділя – Прощена неділя. Масляна завершувалась "прощеною неділею", коли всі прощалися з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи. В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи, аби духовно очиститися перед Великим постом.

З Масницею вітаємо, Змін великих бажаємо

Святкування Масниці в бібліотеці було розпочато народознавчою годиною. Для ознайомлення з народними традиціями проходила тематична виставка.

Масляна святкується напередодні Великого Посту, це єдине язичницьке свято, яке святкується досі і прийняте православною церквою. Масляна вважається торжеством проводжання зими і зустрічі весни.

Масляна святкується 7 днів, і кожен день має своє унікальне значення.

Понеділок - «зустріч Масляної». У цей день зазвичай організовується опудало Масляної і катання на санках.

Вівторок - «загравання». Починається святкування в народі, на вулицях розгулюють скоморохи, діти і дорослі будують крижані замки.

Середа - «лакомка». Улюблений день всіх чоловіків, так як саме в середу прийнято пригощати млинцями.

Четвер - «розгул». Вважається найвеселішим днем, так як починаються масові гуляння, співи пісень, колядування, хороводи навколо чучела.

П'ятниця - «тещині вечорниці». Всі зяті запрошують своїх тещ на млинці.

Субота - спалюють опудало Масляної, що символізує відхід зими і прихід весни.

Неділя - «прощена неділя». У цей день потрібно просити прощення у своїх рідних і близьких, а також прощати, для того щоб увійти в піст чистим і гармонійним.б

Цікаві факти про Масляну:

1.       Млинці символізують сонце. Коли ми ласуємо млинцями, ми з'їдаємо разом з ними частинку сили, влади і могутності найбільшої зірки.

2.       Раніше Масляна називалася Комоїдицею. «Ком» - ведмідь, який прокидався після зимової сплячки на початку весни, а люди йому давали млинці в якості жертви. Саме звідси пішов вислів «перший млинець комом».

3.       Дата Масляної залежить від дати Великого Посту, вона починається за тиждень до Великого Посту.

4.       У Прощену неділю прийнята відповідь «Бог простить, і я тебе прощаю!»