10 фактів про Казимира Малевича

24 лютого в бібліотеці проходила тематична виставка присвячена 140-й річниці з дня народження Казимира Малевича (1879–1935), художника, теоретика мистецтва, педагога.

Сьогодні день народження відомого українського художника, польського походження, одного з творців абстракціонізму і суперматизму -  Казиміра Малевича, тож пропонуємо Вашій увазі підбірку з 10 цікавих фактів про нього.

1.Сам художник стверджував, що багато в чому на нього вплинуло українське село і українське народне мистецтво.

2. Казимір Малевич дуже гарно співав і мав чудовий бас. За свідченнями його знайомих і родичів, однією з його улюблених пісень була наступна: «

Гуде вітер вельми в полі,
Реве ліс ламає,
Козак журиться сердешний,
Долю проклинає.

Гуде вітер вельми в полі,
Реве ліс ламає,
Плаче козак молоденький,
Що робить не знає…»

3. У пізніші періоди своєї творчості багато в чому його надихала аерофотозйомка. Пейзажі які були отримані згори — надихали його на творчість.

4. Багато в чому, нормальні умови для роботи у Києві Казиміру Малевичу забезпечувало заступництво Миколи Скрипника — народного комісара освіта УРСР.

5. Світове визнання до Казиміра Малевича прийшло у 1927 році, коли він відвідав зі своєю виставкою Варшаву, Берлін і Мюнхен. Але він був змушений терміново повертатись до Ленінграду і залишити за кордоном частину своїх творів.

6. Незважаючи на світове визнання, посилення сталінської диктатури призвело до того, що стиль Казиміра Малевича виявився не бажаним. Його манера і стиль були названі буржуазними, які не можуть відображати реалій соціалістичного життя.

7. Єдиний художник у творчості якого відобразився Голодомор 1932—1933 рр. На малюнку який було виконано олівцем, Малевич зобразив 3 фігури на обличчі яких зображені серп і молот, хрест і труну. Цей малюнок — алюзія на цитату з народної пісні: « де серп і молот, там смерть і голод»

8. Друзі Казиміра Малевича, все ж таки, не виконали його передсмертне побажання, і не встановили над його  похованням архітектон — один з його абстрактних макетів, у якому мав бути телескоп направлений на Юпітер.

10. Саме ж тіло Казиміра Малевича помістили у труну, у формі хреста. Під час війни, місце його поховання було втрачене, а згодом віднайдене группою ентузіастів.

Вже далеко Афган... і події криваво-прокляті...

13 лютого в бібліотеці № 11 до Дня вшанува́ння уча́сників бойови́х дій на терито́рії інших держав пройшов урок історії.

Історія дня
День вшанува́ння уча́сників бойови́х дій на терито́рії інших держав Відзначається щорічно 15 лютого.
День встановлено в Україні «… На підтримку ініціативи громадських організацій та з метою вшанування громадян України, які виконували військовий обов'язок на території інших держав…» згідно з Указом Президента України «Про День вшанування учасників бойових дій на території інших держав» від 11 лютого 2004 р. № 180/2004.
15 лютого зазвичай переважно побіжно зазначався як День закінчення збройної інтервенції до Афганістану без жодних святкувань чи церемоній. Хоча частиною суспільства неофіційно відзначалося як річниця завершення виведення радянських військ з Афганістану в 1989 р.

Відображення в мистецтві
Війна в Афганістані знайшла відображення в низці кінофільмів:

1. Рембо -3 (США, 1988);
2. Вантаж -300 (, 1989);
3. Афганський злам ( 1991);
4. Пешаварський вальс (, 1994);
5. 9-рота (, Україна, Фінляндія, 2005);
6. Війна Чарлі Вілсона (США, 2007);

Це лунає вічно В серці молодім В Двадцять Друге Січня Давній волі дзвін

22 січня у бібліотеці пройшов урок історії з приводу святкування Дня Соборності.

22 січня ми щорічно святкуємо День Соборності, свято, встановлене у честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР.

Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Фактично, саме цей день є Днем Незалежності України, а не 24 серпня 1991 року. Другу дату можна вважати днем Відновлення Незалежності після тривалої окупації.

Переговори щодо об’єднання ініціювала саме Західноукраїнська Народна Республіка, в обличчі її лідерів. Та ініціатива ця не була якимсь спонтанним рішенням, адже існував цілий об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави.

У період радянського режиму, День Соборності не святкувався і вважався «контрреволюційним святом», а всі офіційні згадки про нього ретельно знищувались.

Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році, в столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначався цей день вже у 1999 році. Хоч свято досить молоде, але ж насправді у цьому році відбудеться вже 20-та річниця!

Українці завжди влаштовували різноманітні способи вшанувати цей день, але останні декілька років, свято набуло неабиякого значення та навіть нового сенсу. Адже зараз як ніколи гостро стоїть питання Соборності України.

Ще один цікавий факт: у 2011 році, указом президента-утікача, Віктора Януковича, День соборності 22 січня був скасований на офіційному рівні. А відновлено вже у 2014 році, після його втечі.

Попри ці офіційні дати чисельних встановлень та скасувань свята, українці набагато довше святкують День Соборності, не змінюючи своїм традиціям.

Живий ланцюг — символ та голова традиція дня соборності

Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львову та Івано-Франківську, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг вздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.

Також у різних містах України влаштовують символічний живий ланцюг, в знак поваги до цього свята. Усі охочі долучитись до дійства беруть із собою державні жовто-блакитні прапори, та просто приєднуються, ставши частинкою ланцюга.

Здоровий спосіб життя - Хворобам нема вороття

28 жовтня в бібліотеці №11 відбулася бесіда-обговорення на тему здорового способу життя.

Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основою її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожну людину. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того, щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від способу життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших руках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це спосіб життя.
Спосіб життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку, спосіб мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий спосіб життя.
Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися. Звички, які завдають шкоди здоров’ю, життю людини або не відповідають культурним нормам суспільства, в якому живе людина – шкідливі. Найбільш шкідливими звичками, які можуть сформуватись у шкільному віці, є куріння та вживання алкоголю, наркотичних речовин. Саме ці звички згубно впливають на організм, який формується і ще не має належно рівня захисту від зовнішніх і внутрішніх несприятливих чинників, що часом призводять до незворотних процесів здоров’ї людини.

В основі здорового способу життя лежать такі принципи:

1. раціональне харчування;
2. оптимальний руховий режим;
3. загартування організму;
4. особиста гігієна;
5. відсутність шкідливих звичок;
6. позитивні емоції;
7. інтелектуальний розвиток;
8. моральний і духовний розвиток;
9. формування розвиток вольових якостей.

 Раціональне харчування має декілька основних вимог:
Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води;
Правильно організований режим прийому їжі;
Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі.

Покрова - козацька берегиня

14 жовтня - свято всіх, хто любить Україну.

День захисника України - свято, що відзначається 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва.

Свято встановлено з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві. 

І сьогодні, коли Українські воїни відстоюють свою територію, як ніколи актуально звучать рядки нашого Гімну: «і покажем, що ми браття козацького роду».

15 жовтня в бібліотеці провели історичний екскурс. Тематична виставка.

Бабин Яр – біль нашої пам’яті

27 вересня у бібліотеці провели День скорботи. Також відбулася тематична виставка приурочена до дня трагічних подій кінця вересня 1941 року, коли Зондеркомандою 4а Айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за підтримки 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції порядку полку поліції "Південь" в урочищі Бабин Яр було розстріляно близько 34 тисяч євреїв.

Біль, яку відчуває кожне живе серце, згадуючи цю трагедію, звучить в сумних рядках Ірини Васильківської:

Бабин Яр

Зелене руно м'яко схили вкрило.
Пташиний щебет шириться над ним.
Блакитне небо розгорнуло крила
Над місцем тихим, праведно-сумним.

Тут є про що сказати ревній музі,
Гортаючи столітній календар.
Лежить отут у святості і тузі
Ганебна пляма в серці - Бабин Яр.

Запікся на історії скрижалях,
Закарбувався болем у віках
Рік сорок перший: вересень безжальний
І в тисячах очей предсмертний жах.

Страшні останки - черепи і кості –
В землі не тліють, - пам'ять стережуть.
Щоб людство більш не знало голокостів,
Про Бабин Яр не сміємо забуть.

Знань світ перед тобою

03 вересня в бібліотеці №11 відбулася інформаційно-літературна година з нагоди першого свята осені - Дня Знань.

В Україні день 1 вересня з давніх-давен - не просто початок осені. 

Для мільйонів школярів, студентів, їхніх батьків, а також для вчителів і викладачів це справжнє свято - День знань. З цього дня починається офіційний навчальний рік у всіх навчальних закладах країни. Чому новий навчальний рік починається саме в перший день осені? З XV століття новий рік на Русі починався 1 вересня, а всі школи в ті часи були церковними, тому за парти учні сідали саме з церковного нового року. За іншою версією, найважливіші сільськогосподарські роботи закінчувалися саме з приходом календарної осені, тому відпускати на навчання дітей без особливої шкоди для сім'ї можна було саме в цей час. В інших країнах немає єдиної для всіх дати. Наприклад, у Німеччині та Франції навчальний рік починається в період із серпня до кінця вересня, в Італії - 1 жовтня, в Японії - 1 квітня, у Грузії - 20 вересня. В Іспанії початок нового навчального року досі залежить від строків збирання врожаю, і в кожній провінції країни ця дата своя. В Австралії, на протилежному боці земної кулі, починають учитися в лютому, тобто, за їхнім календарем, - у кінці літа.

Хреститель на Київських узгір’ях

День Хрещення Київської Русі — України — державна пам'ятна дата в Україні на честь Хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.

Державне свято встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України». В Указі сказано:

« Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі-України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі »

26 липня у бібліотеці проходила тематична виставка з нагоди 1030-річчя Хрещення Київської Русі в рамках якої відбулася доповідь-екскурс щодо історії утвердження християнства на Русі. 

Адже, це був тривалий складний процес, що розтягнувся у часі на багато століть нашої ери, пройшовши у своєму розвитку кілька важливих стадій: спонтанного проникнення християнських ідей і цінностей до язичницького середовища, боротьби християнства та інших світових релігій за сфери впливу, проголошення християнства державною релігією Київської Русі, протистояння язичницького суспільства новій ідеології.

Судячи з різних джерел (переказів, літописів, матеріальних пам'яток), християнське віровчення на землях, які в майбутньому увійшли до складу Київської Русі, з'явилося практично одразу після початку його поширення у світі, за часів святих апостолів. Процес поширення християнства був тривалим і поступовим. Так у III ст. з'являються згадки про Скіфську єпархію у складі єдиної вселенської кафолічної православної церкви, до складу якої входила значна частина земель майбутньої Київської Русі. Християнське життя єпархії дещо занепадає з приходом гунів (в інших джерелах — болгар), союзу племен змішаного праслов'яно-тюрко-угро-фінського походження і появи держави Велика Болгарія (Гуннія, Хазарія). Але Скіфська єпархія продовжує існувати до IX ст. (тобто фактично до прийняття християнства на Русі).

У будь-якому випадку можна говорити про те, що на момент прийняття християнства у суспільстві Київської Русі існувала велика кількість різних віровчень і напрямків, серед яких слід відмітити язичництво, християнство (грецького і латинського обрядів, все ще єдиної на той час вселенської кафолічної церкви), мусульманство (поширене у сусідній Волзькій Булгарії, а отже без сумніву відоме і на Русі), юдаїзм (віра правителів Хазарії, а також спільнот у різних містах Русі, зокрема Києві). Таким чином, перед Володимиром Великим, постало складне завдання — вибрати одне з віровчень про єдиного Бога, кожне з яких мало значну частину своїх прибічників на землях Русі — християнства грецького або латинського, ісламу чи юдаїзму як державне віровчення.

Питання поширення християнства на землях Русі (в ті часи Скіфії) висвітлені у працях відомих церковних істориків, таких як Іоанн Золотоустий і Тертулліан ще задовго до його прийняття у Великому Князівстві Руському.

До найвідоміших вітчизняних джерел фахівці відносять твори теоретиків київського християнства: «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона (бл. 1053 рр.), «Послання до смоленського пресвітера Фоми» наступного митрополита-русича Климента Смолятича (?-1154 р.), «Послання до братії» Луки Жидяти, «Пам'ять і похвалу Володимирові» Якова Мниха (11 ст.), «Повість временних літ» і «Житіє Феодосія Печерського» Нестора (бл. 1056-після 1113 рр.), «Києво-Печерський патерик» та інші.

Іноземні джерела про християнство у Київській Русі представлені житіями святих (Георгія Амастридського, Костянтина Філософа, Стефана Сурожського), енциклікою патріарха Фотія (датована 866—867 р.), творами Прокопія Кесарійського, повідомленнями західноєвропейських авторів — архієпископа Бруно (974—1009 рр.), краківського єпископа Матвія (12 ст.) та інших. Докладні дані про хрещення Русі подав арабський хроніст Яхія Антіохійський, видані в Росії як «Император Василий Болгаробойца. Извлечения из летописи Яхьи Антиохийского» (1883).

Родина - стовбур дерева міцного

8 липня - День родини. З приводу цього, у бібліотеці №11 проходила тематична виставка, яка завершилася  родинним читанням.   

Взагалі, це відносно молоде свято – його почали відзначати щорічно з 2012 року.  Цю дату відзначають тільки в Україні. У світі ж є День сім’ї, більшість країн відзначає його 15 травня – ця дата встановлена Генеральною Асамблеєю ООН ще в 1993 році.

Історія і символізм свята

Покровителями свята є Петро і Февронія. Благовірний князь Петро був другим сином муромського князя Юрія Володимировича. Він вступив на муромський престол в 1203 році.

За кілька років до цього князь Петро захворів проказою, від якої ніхто не міг його вилікувати. У сонному видінні князеві було відкрито, що його може зцілити Февронія, дочка "дереволаза-бортника", який добував дикий мед. Вона жила у селі Ласкавому в Рязанській землі.

Февронію слухалися дикі тварини, вона знала властивості трав і вміла лікувати недуги, була красивою, благочестивою, мудрою і доброю дівчиною. Князь пообіцяв одружитися з нею після зцілення. Февронія зцілила князя, проте він не дотримав свого слова. Хвороба поновилася, а Февронія знов вилікувала його і таки вийшла за нього заміж.

Коли Петро успадкував престол, бояри не захотіли мати княгиню простого звання, заявивши йому: "Або відпусти дружину, яка своїм походженням ображає знатних баринь, або залиш Муром". Тоді пара на човні відплила по Оці і почала жити простим життя, насолоджуючись тим, що разом.

У День родини вшановують Петра і Февронію

У Муромі ж почалися міжусобиці і вбивства за престол. Тоді бояри схаменулися, зібрали раду і вирішили кликати князя Петра. Князь і княгиня повернулися. Февронія ж зуміла заслужити любов городян.

У похилих роках князь і княгиня прийняли чернечий постриг у різних монастирях з іменами Давид і Єфросинія. Вони хотіли померти в один день і заповіли покласти їхні тіла в одній домовині, заздалегідь приготувавши гробницю з одного каменю з тонкою перегородкою. Так і сталося – померли вони в один день і годину – 25 червня (за новим стилем – 8 липня) 1228 року.

Несе сива Чорнобильська мати цю планету... це хворе диття

В ніч на 26 квітня 1986 року два теплові вибухи з подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції спричинили викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Чорнобильська катастрофа назавжди розмежувала життя тисяч людей на "до" та "після".  Чорно-білими кадрами вспливають образи трагедії: залишені дитячі іграшки, мертві оселі, вулиці, темні вікна, без світла. Без життя. Біль.

У творі Ліни Костенко "Стоять озера в пригорщах долин" ця біль оживає в рядках:

"Стоять озера в пригорщах долин,
Луги цвітуть у придорожній смузі.
І царствений цибатий чорногуз
Поважно ходить в ранній кукурудзі.
Дівча козу на вигоні пасе,
Машини мчать, баранки крутять аси.
Малина спіє.. І на все, на все
Лягає пил чорнобильської траси.
Жоржини на чорнобильський дорозі
Вже другий рік, як струшують біду,
Прозорий жах обмацує ворота -
Чи можна людям в хату увійти?
Роса - як смертний піт на травах, на горіхах.
Але найбільше стронцію - у стріхах.
Хто це казав, що стріхи - традиційні?
У нас і стріхи вже радіаційні.
Летючі крони голубих дерев.
Із року в рік дожити до неділі.
Ріка. Палатка. Озеро. Курінь.
Аборигени острова Надії.
Босоніж дітки бігають малі.
Пройшла гроза і не була озонною.
А де тепер не зона на землі?
І де межа між зоною й не зоною?"

Є багато чудових книг, присвячених Чорнобильській трагедії. Наприклад:

1)Поема Івана Драча «Чорнобильська мадонна».
2)Роман Володимира Яворівського «Марія з полином у кінці століття».
3)Книга Марії Мицьо «Полиновий ліс. Хроніки Чорнобиля».
4)«Повернення до Прип'яти» — драма квебекського драматурга Філаппа Ландрі, яка отримала високу оцінку канадських театралів.

Тематична виставка присвячена Чорнобильській катастрофі в бібліотеці 11

Мушу я, читачу-брате, І сатиру ще писати

В бібліотеці пройшов літературний перегляд творчості С.І. Олійника, українського поета, гумориста і сатирика. Присвячений 110 річниці від дня народження Степана Івановича (21 березня 1908 ).

Повнокровне літературне життя без сміху неможливе

В бібліотеці пройшов книжково-ілюстративний перегляд творчості О.І. Жолдака, українського поета і перекладача. присвячений 100-річчю від дня народження Олеся Івановича (30 березня 1918 року).

Добрі книжки нашого дитинства

В бібліотеці провели день дитячого читання. Головне завдання бібліотекарів - навчити дітей насолоджуватися читанням, зробити його привабливим і улюбленим заняттям. Друковане слово - книга, має стати їх постійною потребою.
Голосні читання. Тематична виставка.

"На Західному фронті без змін"

В межах реалізації проекту популяризації німецької мови «німецька мова: країни і люди» в бібліотеці проходив літературний перегляд творчості німецького письменника Éріха Маріії Рема́рка (22 червня 1898, Оснабрюк, Німеччина — 25 вересня 1970, Локарно, Швейцарія) — одного з найвідоміших німецьких письменників XX століття. Автора таких романів як «На Західному фронті без змін» (1929), «Три товариші» (1936), «Тріумфальна арка»(1945) і «Чорний обеліск» (1956).

Живе обличчя моєї Землі

В бібліотеці провели захід до Всесвітнього дня Землі. Всесвітній день Землі - свято чистої Води, Землі і Повітря. Люди мають бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля планети Земля. Кожний мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища.
Краса природи існуватиме тільки тоді, якщо її зберігати, захищати, примножувати.
Бесіда - обговорення. Тематична виставка.

Власний світ поетичних та художніх образів

В бібліотеці пройшов літературний перегляд творчості Е́мми Іва́нівни Андіє́вської ( 19 березня 1931, Сталіно, нині Донецьк)  - української письменниці, поетеси та художниці, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму. Філософські, духовні та містичні теми є головними у творчості Е. Андієвської. 

Струни зрячі, вічні струни Ти торкнеш рукою

В бібліотеці провели захід з нагоди Шевченківських днів. Твори Т. Шевченко - це справді послання у вічність, звернені до нас і до всіх прийдешніх поколінь українців. Тарас Шевченко - видатна особистість. Його праці перекладені на більшість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам'ятники Т. Шевченка.
Голосні читання. Тематична виставка.

Спитай себе, дитино, хто ти є І в серці обізветься рідна мова

Мова - найцінніший скарб людства. Рідна мова - головна ознака нації. Найближча і найдорожча для кожного народу - його рідна мова. Вона успадкована від рідних батька-матері, рідної домівки, від прадавніх поколінь свого народу, своєї нації, що є оберегом духовності, історічної пам'яті, багатовікового досвіду.

З Масницею вітаємо, Змін великих бажаємо

Святкування Масниці в бібліотеці було розпочато народознавчою годиною. Для ознайомлення з народними традиціями проходила тематична виставка.

Масляна святкується напередодні Великого Посту, це єдине язичницьке свято, яке святкується досі і прийняте православною церквою. Масляна вважається торжеством проводжання зими і зустрічі весни.

Масляна святкується 7 днів, і кожен день має своє унікальне значення.

Понеділок - «зустріч Масляної». У цей день зазвичай організовується опудало Масляної і катання на санках.

Вівторок - «загравання». Починається святкування в народі, на вулицях розгулюють скоморохи, діти і дорослі будують крижані замки.

Середа - «лакомка». Улюблений день всіх чоловіків, так як саме в середу прийнято пригощати млинцями.

Четвер - «розгул». Вважається найвеселішим днем, так як починаються масові гуляння, співи пісень, колядування, хороводи навколо чучела.

П'ятниця - «тещині вечорниці». Всі зяті запрошують своїх тещ на млинці.

Субота - спалюють опудало Масляної, що символізує відхід зими і прихід весни.

Неділя - «прощена неділя». У цей день потрібно просити прощення у своїх рідних і близьких, а також прощати, для того щоб увійти в піст чистим і гармонійним.б

Цікаві факти про Масляну:

1.       Млинці символізують сонце. Коли ми ласуємо млинцями, ми з'їдаємо разом з ними частинку сили, влади і могутності найбільшої зірки.

2.       Раніше Масляна називалася Комоїдицею. «Ком» - ведмідь, який прокидався після зимової сплячки на початку весни, а люди йому давали млинці в якості жертви. Саме звідси пішов вислів «перший млинець комом».

3.       Дата Масляної залежить від дати Великого Посту, вона починається за тиждень до Великого Посту.

4.       У Прощену неділю прийнята відповідь «Бог простить, і я тебе прощаю!»

Пішли у бій – Ввійшли в безсмертя

Година пам'яті. Тематична виставка.

За незалежність заплачено великою кров'ю тисячолітньої нації, кров'ю народів, які живуть в Україні, і кров'ю зовсім юних трьохсот героїв Крутів,

"Їх – юних сміливців, лиш жменька була –

Із серцем зі сталі і духом з граніту.

О, велич летіла у вічність з їх лав

І чин їх навіки став юності міфом".