Героям країни, Воїнам світла – низький уклін.

Сьогодні, в День пам'яті захисників України, ми вшановуємо пам'ять усіх, хто віддав життя за нашу свободу і незалежність. Кожен із них – герой, який назавжди залишиться в наших серцях.
 

ЗАХИСНИКАМ УКЛІН

Сергій Борчук

Ми духом сильні, волею, мечем.

В боях завжди є мудрість і відвага.

Якщо потрібно, світ перевернем.

І буде воля, слава і повага.

Черговий виклик — постріли, війна...

Черговий раз ми здобуваємо свободу.

Нажаль життям і кров'ю козака...

Дітьми Вкраїни — славного народу.

Героям слава — всім ЗАХИСНИКАМ,

Що полягли за нашу Україну.

Наше майбутнє, щастя і талан

Завдячуєм Тобі, ВКРАЇНСЬКИЙ СИНУ!

Цього дня ми схиляємо голови перед їхньою мужністю та самопожертвою. Вони боролися за те, щоб ми могли жити в мирній і незалежній країні. Їхній подвиг надихає нас і надає сили рухатися вперед.
Наша бібліотека, як осередок знань та культури, вшановує подвиг захисників України, організувавши книжкову виставку. На ній представлені твори та спогади, що розповідають про героїчні сторінки нашої історії, про життя та подвиги воїнів, які відважно боролися за нашу свободу.

Запрошуємо всіх небайдужих відвідати нашу бібліотеку та долучитися до вшанування пам'яті загиблих героїв. Читаючи книги з виставки, ми не тільки вшановуємо їхню пам'ять, але й надихаємося їхнім прикладом, зміцнюємо свій патріотичний дух та глибше розуміємо цінність свободи.
Адже пам'ять про Героїв – це не лише схиляння голови, а й продовження їхньої справи, будівництво сильної та незалежної України.

Бережемо світлу пам'ять про кожну дитину

  Для Росії немає нічого "святого". Діти? Вони для країни-терориста лише ще одна зброя для тиску на світ. Примусова депортація, насильство, вбивства – ось що чинить Росія з українськими дітьми. Всупереч конвенціям, рішенню МКС, здоровому глузду та людяності.
Закликаємо всіх небайдужих продовжувати збирати інформацію про злочини РФ проти дітей, звертатись до МКС, ООН та інших міжнародних інстанцій для покарання винних за позбавлення дітей життя, порушення невід'ємного права на безпечні умови проживання, свободу думки, освіту, сімейне спілкування. Діти – не зброя.

    Наша бібліотека долучилася до акції в Парку Захисників України в Міжнародний день невинних дітей - жертв агресії. В парку висадили дерева, розвісили янголят та дзвіночки, поклали квіти до пам'ятного стенду, хвилиною мовчання вшанували всіх невинних дітей, які загинули.

 

Через російську агресію порушені абсолютно всі права українських дітей. За останніми даними, в Україні російські окупанти вже вбили 501 малюка, майже тисячу важко поранили, понад 19 тисяч депортували, а ще 394 дитини зникли безвісти. Це лише підтверджена ООН кількість.

Справжня цифра, ймовірно, набагато вища, а втрати для постраждалих сімей неймовірні. Російські військові вбивають, завдають поранень українським дітям, здійснюють сексуальне насилля над ними, викрадають, депортуючи та примусово переміщуючи.
Від війни страждають всі українські діти, адже 7,5 млн дітей чекають когось з рідних з фронту, ще дуже велика кількість дітей сьогодні змушена прощатися з кимось з батьків, хто загинув від дій російської армії, багато малюків не можуть ходити до своїх шкіл і гуртків, гратися на дитячих майданчиках та жити у своїх будинках, оскільки вони були зруйновані російською армією.
Уповноважена президента з прав дитини наголошує, що Росія має дві мети – «знищити українських дітей, тому що це основа української нації, або русифікувати – зробити їх росіянами».
Росія навмисно намагається зробити так, щоб діти на окупованих територіях ненавиділи Україну.
Потім вони активно залучають хлопців, які виросли на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, у війні з Україною.
Найбільш диким було те, що на перші штурми Маріуполя були кинуті саме ті хлопці, яким у 2014 році було 9, 10, 11 років. Вони зростали й виховувались в цій ненависті й йшли до лав окупаційної армії так званого «ДНР» (незаконне збройне угруповання) і всіх їх вбили. Їх кидали хвилями на українських військових лише для того, щоб побачити, де в них є вогневі точки. А потім все це накривалося артилерією, літаками, ще чимось. І ось ці діти загинули, тому що їм промили мізки.
     Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 458, Харківській — 277, Київській — 128, Херсонській — 97, Запорізькій — 89, Миколаївській — 89, Чернігівській — 70, Дніпропетровській — 69, та Луганській — 66.
     Ці цифри не остаточні. Триває робота з їхнього встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.

Вклоняємось солдатам за свободу.

8 травня світ вшановує памʼять усіх, чиї життя забрала та війна. Президент України Зеленський Володимир, подав до Верховної Ради України законопроект, яким пропонується встановити 8 травня Днем памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. 

Сьогодні бібліотекарі разом з відвідувачами згадуємо і вклоняємося нашим захисникам, дідам, прадідам, бабусям, які мужньо боролися і відстоювали нашу свободу, так як наші захисники відстоюють її сьогодні.

В бібліотеці представлена книжкова виставка де можна ознайомитися з історією тих подій, зі спогадами очевидців, з відомими українськими письменниками і їхніми творами про про трагедію народу в роки Другої світової війни.

   7 травня 1945 року в місті Ремсі (Франція) підписали Акт про повну капітуляцію військ нацистської Німеччини. Наступного дня, тобто 8 травня, його ратифікували вже у Берліні. Саме тому в більшості країнах Європи та у США щорічно на 8 травня проводять особливі заходи, спрямовані на вшанування пам'яті всіх, хто помер під час Другої світової війни.

   2004 року на 59-й сесії Генеральної асамблеї ООН 8 та 9 травня були проголошені Днями пам'яті та примирення. Була створена резолюція, в якій пропонували всім країнам-членам ООН, приватним особами та неурядовим організаціям цими днями проводити заходи, спрямовані на вшанування пам'яті загиблих 1939-1945 років.
   Вперше в Україні День пам'яті та примирення відбувся 8 травня 2015 року. Вшанування загиблих в часи Другої світової війни відбулося за наказом президента України від 24 березня 2015 року та Закону України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".
   Головна мета цього дня - гідно вшанувати пам'ять українських воїнів, які зробили свій героїчний внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції, та висловити повагу всім тим, хто боровся проти нацизму.

   Офіційне гасло 8 травня - "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". А символом Дня пам'яті та примирення від 2014 року є квітка мак. Її вибрали невипадково, адже її графічне зображення - це своєрідна алюзія. З одного боку мак - ніжна польова квітка. З іншого - вона схожа на кривавий слід, який залишають кулі на тілі людини.
  Друга світова війна – найкривавіший воєнний конфлікт. Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.

 Також з деякими творами художньої літератури про ці події можна познайомитися в Нашій бібліотеці 

1. Багряний І. Огненне коло
2. Багряний І. Людина біжить над прірвою
3. Гончар О. Щоденники. Т. 1 (1943–1967)
4. Гончар О. Людина і зброя
5. Гончар О. Прапороносці
6. Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 1941 – 1943): роман-хроніка
7. Гуцало Є. Діти війни; Озброєні діти: [оповідання]
8. Гуцало Є.  Пролетіли коні: оповідання та повісті
9. Довженко О. Ніч перед боєм
10. Довженко О. Україна в огні: кіноповість
11. Довженко О. Щоденник (1941–1956)
12. Довженко О. Щоденникові записи, 1939–1956
13. Загребельний П. Дума про невмирущого
14. Загребельний П. Європа 45
15. Забужко О. Музей покинутих секретів
16. Іваничук Р. Вогненні стовпи
17. Малаков Д. Оті два роки… у Києві при німцях
18. Самчук У. П’ять по дванадцятій. Записки на бігу
19. В’ятрович В. Українська Друга світова (в кольорі)

“Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла…”

 20 лютого, в Україні відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану.

З нагоди вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні в бібліотеці оформлена виставка - пам'ять. 

Трагічні події на майдані Незалежності увійшли до новітньої історії України і стали символом всенародного опору беззаконним діям тодішньої влади. Тоді відбувся переворот у масовій свідомості українських громадян, котрим вкрай набридло жити у корумпованій, антиправовій державі, де права людини не мали ніякого значення.

Перша кров на Майдані пролилася у січні. Але найжорсткіші протистояння між беркутівцями та учасниками Євромайдану відбулися 18-21 лютого.

Вогонь від барикад, прорваних силовиками, і Будинку профспілок, де протестувальники розгорнули госпіталь. 18 лютого загинули 18 активістів. Ще 17 людей загинули у ніч на 19 лютого, хоча лунали обіцянки, що штурму більше не буде.

Усього Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, з різних куточків України та з-за кордону. Найстаршому з Героїв – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні спонукає кожного усвідомити ціну свободи і утвердження демократичних цінностей, відповідальність за суверенітет і територіальну цілісність України.

Вічна пам’ять померлим героям! 

"Мовчазний крик Бабиного Яру"

Сьогодні в бібліотеці представлена тематична виставка "Мовчазний крик Бабиного Яру" приурочена до дня трагічних подій кінця вересня 1941 року, коли Зондеркомандою 4а Айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за підтримки 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції порядку полку поліції "Південь" в урочищі Бабин Яр було розстріляно близько 34 тисяч євреїв.

Розстріли тривали протягом п’яти днів. Але найбільш інтенсивними вони були в перші два дні, коли загинула основна маса людей. Крім того, в Кирилівській психіатричній лікарні були знищені всі хворі євреї (близько 300 осіб), яких вивезли в відділення, розташоване в лісі. Підводили їх до ями і зіштовхували туди лікарняні санітари. Крім того, частина євреїв була зосереджена в таборі на Керосинній вулиці. Починаючи з 29 вересня і до 3 жовтня щодня з табору йшли 15-20 вантажних машин, куди заштовхували євреїв до 16 і після 35 років. Вони поверталися, везучи назад лише їх одяг.

Біль, яку відчуває кожне живе серце, згадуючи цю трагедію, звучить в сумних рядках Ірини Васильківської:

Бабин Яр

Зелене руно м'яко схили вкрило.
Пташиний щебет шириться над ним.
Блакитне небо розгорнуло крила
Над місцем тихим, праведно-сумним.

Тут є про що сказати ревній музі,
Гортаючи столітній календар.
Лежить отут у святості і тузі
Ганебна пляма в серці - Бабин Яр.
                     
Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, яку приніс нашим народам фашизм. Однак не треба забувати, що фашизм починається не з Бабиного Яру і ним не вичерпується. Фашизм починається з неповаги до людини, а кінчається знищенням людини, знищенням народів — але не обов’язково тільки таким знищенням, як у Бабиному Яру.

"Студенти - воїни, які боролись за свою державу"

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році, відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу та незалежність. Уряд Української Народної Республіки, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних українських студентів та гімназистів. Майже всі вони полягли у нерівному бою.

В бібліотеці представлена книжкова виставка про події, що відбувалися біля станції Крути та молодь, які загинули.

                 

На кінець 1917 року Українська революція пройшла складний і, загалом, результативний шлях. Під проводом Центральної Ради національний ентузіазм, прагнення нації до всебічного відродження вдалося втілити в реальні досягнення. Так, всупереч величезній протидії Тимчасового уряду, було запроваджено автономію України. А після збройного повалення Тимчасового уряду й приходу до влади в Петрограді більшовицької Ради Народних Комісарів (Раднаркому), Центральна Рада отримала реальні можливості проголосити незалежність України та зосередити свої зусилля на внутрішній розбудові держави. Підґрунтям цього міг слугувати один із перших документів Раднаркому «Декларація прав народів Росії», яка урочисто проголошувала рівність і суверенність народів Росії та їх право на вільне самовизначення аж до відокремлення й утворення власної держави.

7 листопада 1917 року Українська Центральна Рада видала Третій Універсал, в якому декларувалося створення Української Народної Республіки (УНР) у межах дев’яти губерній.

В умовах загрози взяття Києва патріотизм виявила студентська та учнівська молодь. 5 (18) січня 1918 р. на зборах студентів молодших курсів Київського університету св. Володимира і новозаснованого Українського народного університету, скликаних за ініціативою студентів-галичан, було ухвалено приступити до створення Студентського куреня Січових Стрільців для участі у боротьбі проти більшовицьких військ. Збори вирішили, що до куреня мають записатися всі студенти-українці.
Крім студентів, до складу куреня було залучено учнів двох старших класів 2-ї Української імені Кирило-Мефодіївського братства гімназії. Загалом записалося близько 200 осіб. Військова влада призначили командиром старшину (сотника) Омельченка – штаб-капітана російської армії, який у 1917 році вступив до Українського народного університету. Його заступником був гімназист 8-го класу, прапорщик Павло Кольченко.

Трагічна загибель молоді одразу набула резонансу й стала аргументом у політичній боротьбі, яка точилася всередині політичного проводу. Опоненти Центральної Ради використовували це як аргумент у протистоянні з нею й саме на неї поклали всю відповідальність за трагічні
наслідки бою. Велелюдні похорони відбулися 19 березня 1918 року.

Тодішня преса широко висвітлювала перепоховання героїв: «Похорон жертв боротьби за волю України» – «Народня Воля», «Два похорони» –«Боротьба», Всеволод Чаговець «Pro patria mori» – «Киевская мысль» та ін. Практично всі газети переказали промову М. Грушевського. Подвиг молодих героїв надихнув Павла Тичину на вірш «Пам’яти тридцяти»
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих …

Я відчуваю запах терпкий В вагоні тому, що мчав мене на дно... "

       18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу | Консульство України в Малазі 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар, в результаті якої було виселено 180 014 осіб. Того дня до Середньої Азії з півострова був відправлений перший ешелон з корінним народом Кримського півострова.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

  В нашій бібліотеці відбувся кіноперегляд фільму Ахтема Сеїтаблаєва "Чужа молитва"

https://www.facebook.com/biblioteka.kyiv11/videos/344488447

Довга дорога на схід

   Переселення відбувалося у важких санітарно-побутових умовах. Люди погано харчувалися, що спричинило високу смертність. Кримська татарка Тамара Протасова пригадувала умови свого транспортування: «До самої смерті не забуду почуття приниження, коли нас, як стадо тварин, заштовхали в товарні вагони і довгі дні та ночі везли затравлених, завошивлених, голодних. Люди помирали. На коротких зупинках солдати викидали трупи із вагонів. Хоронити було ніколи: паровоз давав гудок і ешелон рухався далі» . Її одноплемінник Ділявер Еннанов розповідав: «На шляху двері вагону відкривалися на коротких зупинках, коли вважала за потрібне охорона. На зупинках думали про воду… виносили із вагонів покійників. На більш тривалих зупинках із наявних продуктів, хто встиг що схопити з дому, під наглядом конвоїрів готували собі їжу. За два тижні шляху ті, хто витримав це перевезення, страшно вихуділи, завошивіли, стали непізнаваними".

За підрахунками дослідників, людські втрати під час перевезення кримських татар ешелонами на схід становили 7 тис. 889 осіб .

Осіб, депортованих із Криму, зарахували до категорії спецпоселенців, виселених довічно.

   Внаслідок поганих кліматичних та  санітарно-побутових умов, непосильної праці та хвороб у нових місцях проживання кількість кримських татар різко зменшилася. За різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих, загинуло за перші три роки. Станом на 1 січня 1953 р. у Радянському Союзі проживало 165 тис. спецпоселенців кримськотатарської національності, з них 46 тис. 461 чоловіків, 64 тис. 53 жінки, 50 тис. 220 дітей. Окрім цього, режим спецпоселень сприяв руйнуванню етнічної єдності, мовної спільності кримськотатарського народу, знецінивши такі норми як право на життя, честь і гідність людини.

  19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради  СРСР прийняла Указ "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР". Приєднання Криму до України мало особливе значення. Суттєво змінювався статус півострова , а Україна таким чином приймала на себе частину морально - правової відповідальності за депортації 1944 р.

"Солдатські портрети На вишитих крилах пливуть..."

  9 травня, в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – державне свято, яке було встановлено 2015 року в результаті ухвалення закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років"

 Друга світова війна стала найбільш кривавою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв.

  Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз. Радянська армія перейшла кордон Польської Республіки і розпочала бойові дії проти польської армії. Відповідно до таємної угоди з Третім Рейхом, СРСР окупував східні воєводства Польської Республіки (землі Західної України та Західної Білорусі).

  Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.  

  

«Не забуваймо тих Героїв, Котрі пішли у Небеса»

 День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

     Сьогодні вся Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні - людей, які повстали проти несправедливості на захист ідеалів демократії, громадянських прав і свобод, європейського майбутнього нашої країни. Вони були звичайними людьми - науковцями, програмістами, митцями, студентами, вчителями, підприємцями... І всі вони віддали найдорожче - життя, аби ми могли жити у новій, вільній та демократичній державі.

  Для припинення свавілля державних органів зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ».

Працівники міліції, діючи за вказівками керівництва правоохоронного органу, грубо порушуючи чинне законодавство, застосовували надмірне насильство і використали вогнепальну зброю, вчинивши жорстокий силовий розгін ходи.

Як наслідок, 18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості. 

Вранці 20 лютого розпочали розстріли. Вони тривали дві години. Загинули 70 євромайданівців.

  Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану.

  21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

Небесна Сотня – то в серцях вогонь. 

Він гаряче палав за Україну. 

Віднині тихим співом заспокой 

Ти, земле рідная, свою дитину.

 Іх в мирі, Господи, прийми до себе

 І шлях високий Боже, освяти. 

За чисті душі, що злетіли в небо, 

Небесній Сотні шана й молитви.

  Подвиг героїв Небесної Сотні має визначне значення для нашої Батьківщини. Перш за все, вони віддали своє життя за те, щоб кожен наш новий день був сповнений свободи, надії та світла.

   Держава визнала цих людей героями. Усім загиблим під час Євромайдану посмертно присуджено звання Героя України.

 

АНГЕЛИ МАЙДАНУ

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Майдан героїв з почестю ховає.

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю

В його садах довічно проживати.

Вони завжди залишаться в строю,

Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,

Душа яких летить під небесами.

Ніхто із вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина,

Багато з вас в коханні не признались.

Надворі скоро втішиться весна.

Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

Богдан Пісний

 

 Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

   Ми варта нічна, ми не віримо вже у дива.

І чай обпікає вуста, але гояться рани.

Казали, чекати морозів опісля Різдва,

Та нас і до того добряче трусило під ранок.

Намети, хоч де ти, ця справа давно не нова:

І можна прикинутись хворим, сліпим і безногим

І можна відсидітись вдома, де рідний диван,

Та ти ризикуєш потому сидіти без нього.

І поки ти дивишся шоу: оффлайн чи онлайн

І поки сидиш у зручній комунальній коробці

Це все не про тебе, але про всяк випадок знай:

Що поки ти тиснеш на мишку, тут тиснуть на хлопців

Димлять барикади. І йдуть тисячі громадян

На диво-ялинку, в свята по-спартанськи убрану.

Майдан вимерзає, але не вмирає Майдан.

Скажи, чи чекати тебе на граніті Майдану?

Палають серця і стоїть над Грушевського чад

І стяг український під небом тремтить переможно.

А тих, хто із чорних портретів суворо мовчать,

Навіки герої, яких забувати не можна.

Як речі звичайні по-іншому бачаться тут.

І слово просте набуває подвійного змісту.

Вогненні півонії в бочках ночами цвітуть

І чуєш, як грають Шопена твої екстремісти.

За правду, свободу, за чесні і рівні права

Виходь у життя і нехай Україна повстане.

Це більше не гра у ретвіти, репости й слова.

Виходь на майдан, за майдан і заради майдану!

І буде штормити, та нас ці вітри не знесуть.

І сніг у мішках, хай би що, до весни не розтане.

Є правда єдина, неписана істинна суть:

Ти крапля, що може зробити нас всіх океаном.

Усе неможливе сьогодні перейде межу.

І доля ще буде до мене і зла, і ласкава.

Але я виходжу на площу, але я кажу:

Слава Україні — Героям слава!

Оксана Боровець (19.02.2014)

Ми Єдина країна! Ми всі прагнемо одного – миру, спокою, міцної і квітучої держави та чистого неба над головою.
  Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні у наших серцях. 

До Дня пам"яті Героїв Небесної Сотні в нашій бібліотеці представлена книжкова виставка.

Небесна сотня/К.Богданович, Х.Бондарева. Х.Бухтоярова та ін.; упоряд.:О.Трибушна. І.Соломко; передмови Патріарха Філарета, муфтія Саїда Ісмагілова. о.Святослава; худож. -оформлювач Л.П.Вировець. - Харків: Фоліо - 2018. - 206с.: іл. - Укр. та рос.мовами.

Слово Майдану : публіцист, твір Полііст. дослід./ О.Виноградов. - К. : Видав. Корбуш, 2014. - 528 с. : іл.

Майдан. Погляд зсередини./ Автор-упорядник О.Трайдакало; - Київ: Сервіс "Book Express"; видавець Мельник М.Ю., 2018. - 320 с.

Щоденник Майдану. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах / упоряд. : Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам'яті. - Київ : "Видавництво "Фенікс", 2016. - 304 с. : іл.

Майдан. Революція духу : Мистецько-культурологічний проект / Автор і куратор проекту: Антін Мухарський. - К. : НАШ ФОРМАТ, 2014. - 312 с. : іл.

Я З НЕБЕСНОЇ СОТНІ : повість/Марко Рудневич. - К. : А - БА - БА - ГА - ЛА - МА - ГА, 2014. - 182 с.

Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України / Упоряд. К. Галушко. - Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. - 352 с. : іл.

Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла…

20 лютого в бібліотеці 11 пройшов день пам'яті по загиблим під час Революції Гідності.

«Небесна Сотня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.
21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…» Список на виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн. налічував 98 осіб.


Ірин Ка
Лебединий...

А над Майданом лебединий клин.
Птахи, які не дочекалися весни.
Крізь чорні хмари сонця жовтий млин,
Примружився від крил їх білизни.

Кружляє тихо втрачене перо
І падає на закривавлену бруківку.
Життя хтось вперто множить на зеро,
Годуючи набоями гвинтівку.

Упасти щоб злетіти - дивина...
Разхристаних сердець мовчання.
Птахи, чекайте вже от-от весна,
Та лебеді лише курличуть на прощання...

Київ 10.02.2018

 

Найбільша історична катастрофа України 20-го сторіччя

Голодомор 1932-1933 років - масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод, що призвів до багатомільонних людських втрат. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Тематична виставка. День Пам'яті і Скорботи