Закликаємо всіх небайдужих продовжувати збирати інформацію про злочини РФ проти дітей, звертатись до МКС, ООН та інших міжнародних інстанцій для покарання винних за позбавлення дітей життя, порушення невід'ємного права на безпечні умови проживання, свободу думки, освіту, сімейне спілкування. Діти – не зброя.
Наша бібліотека долучилася до акції в Парку Захисників України в Міжнародний день невинних дітей - жертв агресії. В парку висадили дерева, розвісили янголят та дзвіночки, поклали квіти до пам'ятного стенду, хвилиною мовчання вшанували всіх невинних дітей, які загинули.
Через російську агресію порушені абсолютно всі права українських дітей. За останніми даними, в Україні російські окупанти вже вбили 501 малюка, майже тисячу важко поранили, понад 19 тисяч депортували, а ще 394 дитини зникли безвісти. Це лише підтверджена ООН кількість.
Справжня цифра, ймовірно, набагато вища, а втрати для постраждалих сімей неймовірні. Російські військові вбивають, завдають поранень українським дітям, здійснюють сексуальне насилля над ними, викрадають, депортуючи та примусово переміщуючи.
Від війни страждають всі українські діти, адже 7,5 млн дітей чекають когось з рідних з фронту, ще дуже велика кількість дітей сьогодні змушена прощатися з кимось з батьків, хто загинув від дій російської армії, багато малюків не можуть ходити до своїх шкіл і гуртків, гратися на дитячих майданчиках та жити у своїх будинках, оскільки вони були зруйновані російською армією.
Уповноважена президента з прав дитини наголошує, що Росія має дві мети – «знищити українських дітей, тому що це основа української нації, або русифікувати – зробити їх росіянами».
Росія навмисно намагається зробити так, щоб діти на окупованих територіях ненавиділи Україну.
Потім вони активно залучають хлопців, які виросли на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, у війні з Україною.
Найбільш диким було те, що на перші штурми Маріуполя були кинуті саме ті хлопці, яким у 2014 році було 9, 10, 11 років. Вони зростали й виховувались в цій ненависті й йшли до лав окупаційної армії так званого «ДНР» (незаконне збройне угруповання) і всіх їх вбили. Їх кидали хвилями на українських військових лише для того, щоб побачити, де в них є вогневі точки. А потім все це накривалося артилерією, літаками, ще чимось. І ось ці діти загинули, тому що їм промили мізки.
Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 458, Харківській — 277, Київській — 128, Херсонській — 97, Запорізькій — 89, Миколаївській — 89, Чернігівській — 70, Дніпропетровській — 69, та Луганській — 66.
Ці цифри не остаточні. Триває робота з їхнього встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Від війни страждають всі українські діти, адже 7,5 млн дітей чекають когось з рідних з фронту, ще дуже велика кількість дітей сьогодні змушена прощатися з кимось з батьків, хто загинув від дій російської армії, багато малюків не можуть ходити до своїх шкіл і гуртків, гратися на дитячих майданчиках та жити у своїх будинках, оскільки вони були зруйновані російською армією.
Уповноважена президента з прав дитини наголошує, що Росія має дві мети – «знищити українських дітей, тому що це основа української нації, або русифікувати – зробити їх росіянами».
Росія навмисно намагається зробити так, щоб діти на окупованих територіях ненавиділи Україну.
Потім вони активно залучають хлопців, які виросли на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, у війні з Україною.
Найбільш диким було те, що на перші штурми Маріуполя були кинуті саме ті хлопці, яким у 2014 році було 9, 10, 11 років. Вони зростали й виховувались в цій ненависті й йшли до лав окупаційної армії так званого «ДНР» (незаконне збройне угруповання) і всіх їх вбили. Їх кидали хвилями на українських військових лише для того, щоб побачити, де в них є вогневі точки. А потім все це накривалося артилерією, літаками, ще чимось. І ось ці діти загинули, тому що їм промили мізки.
Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 458, Харківській — 277, Київській — 128, Херсонській — 97, Запорізькій — 89, Миколаївській — 89, Чернігівській — 70, Дніпропетровській — 69, та Луганській — 66.
Ці цифри не остаточні. Триває робота з їхнього встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Немає коментарів:
Дописати коментар