Про традиції святкування свята Трійці користувачі ознайомилися на народознавчі годині, яка проходила в бібліотеці.
Трійця, або П’ятидесятниця - свято, що відноситься до дванадцяти найголовніших свят року.
Трійця традиційно припадає на п'ятдесятий день після Великодня. У народі це свято відзначають три дні. Є три версії чому їх називають зеленими: в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню; дехто вважає, що Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято. За третьою месією вважають, що цей звичай походить ще від старозавітної Церкви, коли будинки і синагоги прикрашалися зеленню в пам'ять про те, як при Сінайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував скрижалі закону.
Трійцю з давніх часів на Русі відзначали весело і шумно. Після служби в храмах влаштовували гуляння, хороводи з іграми і веселими жартами.
На Трійцю обов'язково печуть паляниці, а на святковий обід заведено скликати всіх друзів. У храмах заведено освячувати букети з ароматних трав. Зазвичай у цей букет беруть аїр, любисток, м'яту, полин, чебрець. Букети потім зберігають удома - він служить оберегом від нечисті, пожеж та неприємностей.
У межах нашого циклу знайомств з оберегами "Прадавні добрі символи-захисники", ми сьогодні розповімо вам про м'яту і березу. Бо з давніх-давен символом Трійці вважали березу. Це дерево першим стає зеленим і, за народними повір’ями, має хорошу енергію, силу зростання. На свято прикрашали гілочками берези вікна, двері, ворота. Підлогу встеляли травою, будинок оздоблювали польовими квітами.
Береза – символ чистоти, дівочої ніжності,оберіг від злих духів, рослина зцілитель. Водночас береза символізує смерть і воскресіння, зиму і весну. На Зелені свята – існував звичай завивати вінки на березах. Завивання вінків починалося в четвер. Дівчата в гаю чи лісі вибирали молоді невисокі берези й виплітали вінки просто на гілках. Потім обмінювалися жовтими сонячними крашанками, цілувалися крізь вінок і так освячували свою дружбу і майбутнє кумування. Через три дні, в неділю, йшли до беріз і розвивали свої вінки: в якої був свіжіший, менш зів'ялий – доля тієї передбачалася щасливішою.
Березу як оберіг часто садили біля хати. У переддень Купала березові гілки встромлювали під дверима хліву, щоб перешкодити відьмам. Амулет зроблений з цього дерева допомагає слабким та хворим, може полегшити біль та страждання, зменшити тягар хвороби, швидше стати на ноги. Мітлу зроблену з гілок ставили біля колиски з дитиною, щоб відлякувати злих духів.
Вважалося, що заткнуті під дахом хати чи залишені на горищі березові галузки захищають від блискавки, грому, граду; устромлені біля посівів у полі, вони відганяють гризунів і птахів.
Спілкування з березою корисно людям з розладами нервової системи, що знаходяться в стані депресії. Це дерево знімає втому нейтралізує негативні наслідки повсякденних стресів.
По городу ходжу, Руту-м’яту саджу.
М'ята — теж рослина-оберіг. З м'ятою складали букети, які ставили в будинку, оскільки вірили, що вона захищає від злих духів. Вважається рослиною, що приносить удачу і притягає гроші. Тому нерідко м'яту клали в гаманець або натирали нею схованку, де тримали свої цінності. Крім того, ця рослина наділена приворотною силою.
Зірвана на Трійцю м'ята оберігає дітей від поганих снів і нічних криків, вважали наші предки. М'ята🌿 - розслабляє, тонізує, знімає головний біль і нейтралізує вплив заздрісних людей.
Нерідко м'ята використовувалася для здійснення «світлих» ритуалів. Її носили в гаманцях, нею натирали стіни схованок, де зберігалися цінності і гроші.
Про інші обереги читайте в нашій рубриці "Прадавні добрі символи-захисники", перейдіть за посиланням 👇
Що ж можна та заборонено робити на свято?
У день Святої Трійці забороняється будь-яка робота: прибирати дім, прати білизну, шити, різати — усю цю хатню роботу.
Не рекомендується на Зелені свята ходити на кладовище, оскільки для цього є спеціальний день — Троїцька Батьківська субота, який передує святу.
Про традиції дізналися з книжок представлених на виставці "Чар-зілля збирали..."
Дівчата в цей день плели вінки і пускали їх плисти по річці. Якщо вінок пливе рівно, то сімейне життя буде благополучним, якщо почав кружляти - то чекай розладу в сім'ї. Якщо вінок прибився до берега, то швидкого заміжжя чекати не варто. Якщо дівчина мріє про заміжжя, про багатого нареченого, вінок треба плести з волошок, конвалій, незабудок і постаратися його закинути на дерево, яке росте поряд з річкою, водоймою. Якщо русалка його «забере», значить бажання здійсниться, дівчина обов’язково цього року вийде заміж.
У народі на Трійцю будинок прикрашають травами - лепехою, свіжоскошеною травою - любистком, чебрецем, полином. А ікони в оселі прикрашають м'ятою та гілками берези.
По клечання до лісу їхав старший родини. Дід-Ладо — добрий дух предків — опікунів роду — разом з гіллям-клечанням приходив до господи.
Також на Зелені свята раніше було прийнято засилати сватів. Навіть існувало народне повір'я — якщо заручитися на Трійцю, а потім зіграти весілля на Покрову (14 жовтня), тоді подружнє життя буде щасливим.
Немає коментарів:
Дописати коментар