13 травня працівники бібліотеки для дорослих №11 організували дві творчі зустрічі із сучасною українською письменницею Наталією Осипчук,
для учнів 4-х класів НВК «Ерудит». В цілях безпеки захід провели у школі.
Під час зустрічей діти мали чудову можливість познайомитися з творчістю письменниці, дізнатися більше про її книги, натхнення та шлях у літературі. Наталія Осипчук щиро спілкувалася з юними читачами, презентувала свою книгу для дітей "А я не хочу бути роботом"
Учні активно брали участь у бесіді, авторка презентувала свою книгу не просто розповідаючи, а й залучала дітей створюючи інсценізацію твору, при цьому зберігаючи інтригу, що буде далі...
Учні із захопленням слухали авторку та відкривали для себе нові сторінки сучасної української літератури. Дізналися, що таке ономастика, вчили скоромовки, діти співали власні вірші та декламували вірші Ліни Костенко.
Такі зустрічі сприяють розвитку читацької культури, заохочують дітей до читання та творчості.
Працівники Бібліотеки для дорослих №11 щиро дякуємо бібліотекарю НВК «Ерудит», педагогам та Наталії Осипчук за співпрацю і теплу атмосферу зустрічей.
З нагоди Всесвітнього дня письменника у нашій Бібліотеці №11 відбулася особлива зустріч — літературний вояж під назвою «Світ української літератури: Літературні візитки».
Це був далеко не типовий лекторій. Замість звичних сухих біографій ми обрали шлях до живих, захопливих історій, які приховуються за знаними іменами.
Наша мета — показати, що українські класики й сучасники — це не лише застиглі образи з підручників, а справжні, емоційні, пристрасні люди з дивовижним талантом і невичерпною енергією.
Обговорили, чому сьогодні важливо читати Сергія Жадана, Оксану Забужко та Артема Чеха. Адже саме вони прямо зараз створюють «візитку» суцільної незламності України у світі.
«Невідоме про відомих»: Ми гортали «візитки» відомих українських авторів, розгадували вікторину "впізнай письменника за описом. та його діяльністю.
До заходу бібліотекарі підготували книжкову виставку ". Ми відібрали видання з найкращим дизайном та найцікавішим наповненням, щоб кожна книга сама «просилася» до рук.
Наші відвідувачі — це люди з неймовірним життєвим досвідом, і їхні роздуми стали головною прикрасою вечора.
«Сьогодні я зрозуміла, що українська література — це не лише про сум і боротьбу. Це про неймовірну естетику, інтелект і, як не дивно, про дуже тонкий гумор», — поділилася враженнями пані Олена, постійна читачка нашого абонементу.
Дякуємо всім, хто провів цей час із нами! Ви довели, що в епоху цифрових технологій жива книга та щира розмова залишаються найкращим антистресом.
У Бібліотеці для дорослих №11 – відбулася літературна зустріч, що зібрала поціновувачів сучасної української літератури та історії. Ми мали честь приймати чудову письменницю, Ірину Власенко, яка завітала до нас із творчою зустріччю та презентацією своєї нової, глибокої та значущої книги. Ірина Володимирівна приїхала до нас з іншого містечка.
Зустріч розпочалася з щирої розповіді пані Ірини про її творчу діяльність. Письменниця поділилася з гостями своїми секретами, розкривши завісу над процесом створення книг: від першої ідеї, збору матеріалів, до моменту, коли рукопис перетворюється на готове видання.
Нам було дуже цікаво дізнатися, як народжуються її герої, як відбувається пошук джерел та як вона знаходить своє особисте натхнення для роботи над новими творами.
Після розповіді про свою творчість Ірина Володимирівна, презентувала свою нову книгу "По лінії найбільшого опору" .
Презентуючи цей твір, Ірина Володимирівна Власенко не просто розповіла про сюжет, а розкрила перед присутніми складне та героїчне життя письменника Івана Багряного (справжнє прізвище – Лозов’ягін).
Іван Багряний – це постать, чиє життя було справжньою боротьбою за свободу та українську ідентичність. Його біографія є ілюстрацією того, що означає йти «по лінії найбільшого опору» тоталітарній системі.
Пані Ірина провела паралелі між історичними подіями та викликами, з якими зіткнувся Багряний, і сучасними реаліями. Гості мали змогу відчути глибину трагедії та велич духу письменника-емігранта, який ніколи не припиняв своєї боротьби за Україну.
Кожен, хто завітав до нас, отримав не лише нові знання, але й потужний заряд натхнення та глибоких роздумів.
Ми дякуємо Ірині Власенко за змістовну та важливу зустріч.
Запрошуємо всіх наших читачів до бібліотеки! Книга «По лінії найбільшого опору» вже зовсім скоро чекатиме на вас на наших полицях. Приходьте, читайте, відкривайте для себе величні постаті української історії.
29 вересня в бібліотеці для дорослих №11 відбулася справжня подія для всіх шанувальників сучасної української літератури — авторські читання відомої письменниці, поетеси та драматургині Анни Багряної.
Захід пройшов під назвою «Літературна осінь» і подарував нашим відвідувачам особливу атмосферу щирого спілкування та творчого натхнення.
Анна Багряна — майстриня, чиї твори завжди вирізняються глибиною філософського осмислення, гострою соціальною позицією та водночас надзвичайною ліричністю. Анна Багряна познайомила присутніх зі своїми поезіями та прозовими творами, читала уривки з книг, які торкаються найпотаємніших струн душі. Її слово — відверте, емоційне, живе — викликало щирий відгук у слухачів.
У теплій та невимушеній обстановці ми мали змогу не лише послухати авторку, а й поспілкуватися з нею особисто: обговорили актуальні теми, підняті у її творчості, поділилися власними враженнями та думками про прочитане.
Під час читань, авторка представила твори різних жанрів: від проникливих поезій, що торкаються струн душі, до фрагментів прози, які змушують замислитися над вічними питаннями буття.
Кожен обраний вірш або уривок з повісті ставав точкою відліку для жвавої дискусії. Анна не просто читала — вона ділилася історіями створення своїх творів, розповідала про життєві ситуації та переживання, які лягли в їх основу. Це додало тексту нових, несподіваних граней, дозволивши слухачам відчути себе співавторами цього творчого процесу.
"Читаючи, ти вкладаєш у слова свій досвід, але справжнє життя твір починає тоді, коли читач вкладає в нього свій, особистий, досвід," — зазначила Анна Багряна, чим викликала хвилю схвальних відгуків.
Найціннішим елементом вечора стала можливість прямого спілкування. Після кожного блоку читань глядачі активно долучалися до обговорення. Питання були різнопланові: про творчі плани, роботу над перекладами, джерела натхнення у сучасних реаліях та, звісно, про емоційне сприйняття прочитаного.
"Літературна осінь" в Бібліотеці №11 стала чудовим підтвердженням того, що живі зустрічі з письменниками — це необхідний елемент культурного життя. Вони дарують емоційне піднесення, розширюють світогляд та створюють міцну спільноту однодумців.
Ми дякуємо пані Анні Багряній за її відкритість, щирість та неймовірно талановите слово. А також усім гостям, які створили таку затишну, інтелектуальну атмосферу.
Слідкуйте за нашими анонсами! Бібліотека №11 і надалі планує проводити подібні заходи, щоб осінь (і не тільки!) була наповнена теплом живого спілкування.
Цього тижня наша бібліотека приймала талановиту письменницю Анну Багряну! Вона провела захоплюючу творчу зустріч з учнями 6-х класів школи №159.
З метою безпеки захід відбувся в укритті, але це не завадило створити неймовірну атмосферу! Діти мали унікальну можливість поспілкуватися з живою письменницею, яка приїхала з-за кордону. Це справжній подарунок для всіх нас!
Анна Юріївна поділилася з учнями своїми творчими ідеями, розповіла про свій творчий шлях та натхнення, а також презентувала свої найкращі твори. Вона читала поетичні вірші, які рушили до глибин душі кожного слухача, залишаючи незабутні враження.
Учні не лише насолодилися прекрасними літературними творами, але й мали нагоду поставити питання письменниці та обмінятися враженнями. Ця зустріч стимулювала учнів до творчої самореалізації та розвитку літературних здібностей.
Ми вдячні Анні Багряні за її час і надзвичайно цінні думки, які подарувала нам у цей день. Творчі зустрічі такого роду – це велика можливість для наших учнів розширити свої знання та відкрити для себе нові горизонти у світі літератури. Чекаємо на подібні заходи і в майбутньому, щоб продовжувати надихати і навчати наших читачів!
Долучайтеся до нас і приходьте на наступні заходи в нашій бібліотеці, де вас чекають нові цікаві знайомства та творчі враження!
26 травня, у День Києва, в бібліотеці №11 відбулася тепла й натхненна творча зустріч під назвою “Київ — місто каштанових мрій”. Нашим почесним гостем стала талановита й багатогранна особистість — Вікторія Микитенко: письменниця, режисерка, актриса театру та кіно, заслужена артистка естрадного мистецтва України, волонтерка та щира поціновувачка українського слова і духу.
У затишній атмосфері бібліотеки пані Вікторія поділилася з гостями своєю творчою історією — від перших поетичних рядків до сценічних виступів і громадської діяльності. Її виступ був сповнений щирості та душевного тепла. Письменниця декламувала власні вірші, співала пісні, у яких звучала любов до рідного Києва, до України, до життя.
Кожне слово лунало проникливо, надихаючи слухачів і створюючи відчуття спокою, гармонії та свята. Бібліотека цього дня перетворилася на камерний творчий простір, де панувала домашня атмосфера, щирість і щемлива любов до нашого міста.
Дякуємо пані Вікторії Микитенко за цей незабутній вечір!
Нехай подібні зустрічі стануть доброю традицією — адже саме вони об'єднують серця, надихають і роблять наше місто справді каштаново-мрійливим.
Бібліотека №11 — місце зустрічі з книжкою, мистецтвом і людьми, які творять сучасну українську культуру.
Презентація поетичної збірки Тетяни Олійникової, що відбулася у бібліотеці №11, стала глибоко зворушливим і водночас натхненним заходом. Авторка, яка є не лише талановитою поетесою, а й нашою колегою, акторкою та волонтеркою, поділилася з присутніми своєю історією, сповненою болю, любові та мужності. Книга «Римовано любов’ю у війні» присвячена пам’яті її чоловіка, Вадима Лабунського, який загинув, захищаючи Україну.
У кожному рядку її поезії відчувається щира сповідь, в якій зливаються кохання, страждання та незламність. Це глибокі почуття, біль від втрати і водночас неймовірна сила духу. Вірші звучать з особливим трепетом, торкаючись сердець усіх слухачів.
Тетяна Олійникова через свою поезію передає найглибші переживання, відтворюючи світло любові, яке не згасає навіть у часи втрат. «Римовано любов’ю у війні» — це не лише особиста історія, а й символ стійкості українців, які, попри всі труднощі, продовжують любити, пам’ятати і творити. Книга залишає глибокий слід у серці, нагадуючи про силу кохання, що здатна перемогти навіть війну.
Також до нас на зустріч завітала викладач Київського професійного коледжу мистецтва та технологій сервісу - Неля Михайлівна Баландіна. Разом з Тетяною Сергіївною вони поділилися своїм досвідом волонтерської діяльності.
Показали чудові речі, які шиють власноруч для наших захисників та захисниць, і розповіли, чому це так важливо.
Цей захід став не просто літературною подією, а справжнім уроком незламності, любові та пам’яті.
Дякуємо Тетяні Олійниковій за сміливість ділитися своїм життям через поезію, а всім присутнім – за теплу атмосферу та підтримку! Книга залишає глибокий слід у серці кожного, хто її читає, нагадуючи про силу кохання, що здатне перемогти навіть війну.
Дякуємо всім, хто долучився до цього теплого й зворушливого заходу!
Долучайтеся до активностей бібліотеки №11 та підтримуйте наших героїв!
З незапам'ятних часів і по сьогодні людей хвилює питання, хто ж такий Домовик. Згідно з повір'ями, це дух, який мешкає в будинку, він не має фізичного втілення, а являє собою щось на кшталт концентрації енергії. Домовик вважається покровителем будинку та його мешканців, який оберігає будинок від різних нещасть, очищає житло від негативної енергетики, стежить за порядком та допомагає в домашніх справах.
В бібліотеці пройшли літературні читання та майстерка до Дня домовика.
Домовик, або, як його ще називають, Домовий, ще з тієї сивої давнини став для людей богом хатнього вогню й печі, і зовсім він не дідько, про якого трапляється тільки й чути, що робить лише капость у хаті: одчиняє двері, вікна, грюкає на горищі, душить та б’є сонних людей ломакою, лякає дітей, шпурляє посудою, а коли хто подасть йому солону страву, перекидає її, а то і забирається геть, беручи з собою щастя господаря.
Частіше чути про нього, що він годованець та щасливець, помічник у господарстві, впливає на добробут сім’ї, охоронець не тільки хати, але, власне, і всіх, хто живе в ній. Допомагає жінкам прясти, мити посуд, заколихує малу дитину, рубає дрова... Зло домовик робить лише тоді, коли хтось робить йому зло, або ж коли в хаті робиться що—небудь не так, як би йому хотілось. То в стайні шкодить часом, заплітає чудернацьким способом гриви, що звуться чортовим узлом, та любить їздити на конях. Улюбленому коневі підкладає свіжого сіна. Щоб не ганяв Домовий інших коней, господар тримає у стайнях цапа, підвішує ворон і сорок, бо він їх дуже не любить. Часом Домовик буває примхливим, бо любить, щоб скотина була тільки любої йому масті, скотину іншого кольору мордує. Хатнього дідька можна бачити при запаленій страсній свічці. Домовик невидимий, але іноді він показується маленьким дітям. Якої він масті — такої масті повинна бути і худобина.
Кажуть що у багатія Домовик ніби волохатий, а у бідака — голий, бо там одні злидні та нещастя. Домовик любить багатим допомагати, стереже їхнє добро від злодіїв, будить їх, як трапиться у дворі пожежа, бо хто став господарем знає ой як не просто задобути його прихильність. То не проста річ, щоб появився в домі Домовик.
Домовик, на відміну від Лісовика, любить самотність та спокій. Живе в печі, під піччю чи в запічку, а то і на горищі або під порогом хати. Іноді має свою господиню, яку ласкаво називає Доманею, Домасею, Домахою або Домцею.
Для господині піч — то вівтар, бо вона добре знає, що саме тут живуть хатні боги родинного вогнища, біля яких живуть батьки й діди, народжуються діти та онуки. Вогонь у печі, це той незгасимий живий вогонь, який приніс з неба та подарував його людям на землі бог Сварог, а тому наші батьки—діди його свято шанують, бо він як цар, як ангел — слуга Божий. Коли немає шани до святині дому, вогонь мстивий. Завжди насторожі його є Чур — бог домашнього тепла і затишку. Дуже не люблять Домовик і Чур, коли випікають хліб у печі, а хтось на ній лежить, зате коли господиня розмальовує її чудовими візерунками, то тоді їм дуже любо, бо нечиста зла сила, задивившись на цей розпис забуває про своє лихе діло. Піч дуже поважають. Недаремно кажуть у приказках: «Сказав би, та піч V хаті», її свято шанують при сватанні, тоді просять поради і заступництва у Домовика, бо коли молода входить до хати молодого, вона має стати сторожем хатнього вогню. Щоб задобрити Домовика, бо він дуже вороже ставиться до інших родів, приносять йому в жертву чорну курку, яку впускають під піч.
Ось кілька цікавих фактів про Домовика, яких ви раніше не чули.
Якщо останнім часом вам щоночі сняться віщі сни, Домовик намагається застерегти від вчинення неправильних дій.
Домовик любить тишу та атмосферу кохання. Якщо в сім'ї все навпаки, домовик починає злитися і пакостити всіма способами.
Домовики можуть залишатися у квартирі від старих мешканців, не переїжджаючи разом зі своїми господарями.
Домовик ненавидить свист у будинку. «Не свистіть, грошей не буде» — погана прикмета, і щоб вона не збувалася Домовик робитиме все, щоб ви не свистіли.
Домовики люблять подарунки. Ви можете подарувати йому прикраси. З ласощів він воліє молоко, пироги та печиво.
Домовик розподіляє енергію між членами родини, вміє розпізнавати, кому зараз потрібно більше сил та позитивних емоцій.
Працівники Бібліотеки для дорослих №11 щиро дякуємо бібліотекарю НВК «Ерудит», педагогам та Наталії Осипчук за співпрацю і теплу атмосферу зустрічей.
.png)
