Київ - місто каштанових мрій

26 травня, у День Києва, в бібліотеці №11 відбулася тепла й натхненна творча зустріч під назвою “Київ — місто каштанових мрій”. Нашим почесним гостем стала талановита й багатогранна особистість — Вікторія Микитенко: письменниця, режисерка, актриса театру та кіно, заслужена артистка естрадного мистецтва України, волонтерка та щира поціновувачка українського слова і духу. 

                            

 

 У затишній атмосфері бібліотеки пані Вікторія поділилася з гостями своєю творчою історією — від перших поетичних рядків до сценічних виступів і громадської діяльності. Її виступ був сповнений щирості та душевного тепла. Письменниця декламувала власні вірші, співала пісні, у яких звучала любов до рідного Києва, до України, до життя. 

                            

Кожне слово лунало проникливо, надихаючи слухачів і створюючи відчуття спокою, гармонії та свята. Бібліотека цього дня перетворилася на камерний творчий простір, де панувала домашня атмосфера, щирість і щемлива любов до нашого міста. 

 

Дякуємо пані Вікторії Микитенко за цей незабутній вечір!

Нехай подібні зустрічі стануть доброю традицією — адже саме вони об'єднують серця, надихають і роблять наше місто справді каштаново-мрійливим.

Бібліотека №11 — місце зустрічі з книжкою, мистецтвом і людьми, які творять сучасну українську культуру.

Заполонила музика весь світ.

  1 ЖОВТНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗИКИ 

 Цей день заснований за ініціативою Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО. Рішення про проведення Міжнародного дня музики прийнято на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозанні в 1973 році. Серед ініціаторів Міжнародного дня музики було багато музикантів і композиторів, діячів міжнародних музичних організацій та товариств.

 Найдавнішим з відомих музичних інструментів є флейта. Найстаріші флейти були виявлені на стоянках 40-тисячолітньої давності.

Вважається, що найбільш послідовно музика розвивалася на території Африки. Там з’явилися перші музичні інструменти, і досі елементи африканської музики роблять вплив на всю світову культуру.

  Українці – народ творчий, тож з давніх часів у кожному куточку України існувало безліч музичних інструментів, від найскладніших, котрі потребували щоденної практики, так і до самих простих, на яких грали просто для розваги на святах.

Ми розповімо про українські музичні інструменти, які може опанувати кожен:

Дримба (варган)

Дримба – за своєю милозвучністю цей музичний інструмент має повне право зайняти перше місце. Дримба має форму, схожу на маленьку підкову із металевою пластиною посередині. Цю «підковку» затискають губами або зубами, а граючи на цій металевій пластині. Порожнина роту служить резонатором звуку і залежно від положення язика у роті та ритму дихання – змінюється звучання цього музичного інструменту. Історія дримби в Україні походить із Карпат, проте у інших народів цей інструмент також користувався популярністю. Так, у хорватів він називається «дромбуле», Також дримба має другу назву «варган». Вони можуть і дещо відрізнятись зовнішнім виглядом, але принцип гри на інструменті при цьому не міняється.

Бугай

Бугай – старовинний музичний інструмент, котрий пішов із Західної України. Зробити такий інструмент міг кожен бажаючий – взяти дерев’яне барильце, обтягнути із двох боків шкірою, причепивши з одного боку пучок конячого волосся, утворивши такий собі «хвіст». Потрібно міцно тримати барильце, а за хвіст тягнути мокрою рукою – від цього музичний інструмент утворює звук, схожий на крик бугая, звідки і пішла його назва.

Окарина (зозулька)

Окарина (зозулька) – духовий інструмент, така собі свисткова флейта, вироблена із глини або порцеляни. Має 10 отворів та утворює звуки подібні до співу птахів, особливо зозулі, за що і має таку назву. Інструмент дуже компактний та часто розмальований зверху казковими візерунками. Такий музичний пристрій часто давали бавитись дітям, тож і кожен дорослий зможе з ним впоратись.

Батіг

Батіг – ще один дивний музичний інструмент, який не був для цього пристосований. Батіг використовують у побуті для того, щоб поганяти тварин. Але якщо ним сильно замахнутись, то в повітрі він видає такий собі «свист», якому українські музиканти знайшли оригінальне застосування.

Домра

Домра – щипковий музичний інструмент, частіше з чотирма (інколи трьома) струнами. З’явилась в Україні ще в часи Київської Русі. Схожа із російською балалайкою, але на саме кількість струн, чотири, а не три, а також кругла форма дерев’яної основи, суттєво відрізняють український музичний пристрій.

Деркач

Деркач – шумний музичний інструмент, також має назви «вертушка» та «тріскачка». Він складається із дерев’яної коробочки, коліщатка та ручки, котру потрібно крутити. Утворює тріщання подібне із рублем. У використанні дуже простий – не потрібно мати жодних музичних навиків аби на ньому грати.

Калатало

Калатало – ще один шумний музичний інструмент. Мабуть із усіх вищеперерахованих – на ньому навчитись грати найпростіше. Точніше, на ньому взагалі не потрібно вміти грати. Калатало складається із дерев’яної пластини із ручкою і декількох рухомих елементів, котрі видають шум під час різкого руху. Цей нескладний пристрій використовували у випадку, якщо у оркестрі відсутні інші ударні інструменти.

 До міжнародного дня музики в бібліотеці відбувся захід для учнів. Ми здійснили подорож музичним лабіринтом, пограли в ігри: відгадай мелодію, впізнай композитора, провели "аукціон" знань. 

 

Зробили музичну паузу, де учні заграли для нас на трубі і

скрипці. 

В світі існує багато незвичайних інструментів, про деякі з них ми розповіли та послухали їхнє звучання на нашій зустрічі.

Чи знаєте ви, як виглядає ґлюкофон або діджеріду – ні? 

Переходьте за посиланням, щоб детальніше дізнатися про ці інструменти.

Тобі відкритий цілий світ, Коли у ньому є твій слід

05 березня в бібліотеці відбувся нформаційно-музичний вечір присвячений святкуванню  70-річчя з дня народження Володимира Івасюка.

Життєпис

• 1949, 4 березня — народився у м. Кіцмані Чернівецької області в родині учителів Михайла Івасюка і Софії Карякіної. Мати походила із Запорізької області.
• 1955–1963 — навчання у місцевій дитячій музичній школі.
• 1956–1966 — учень Кіцманської середньої школи.

Будинок, в якому народився Володимир Івасюк. Через 30 років у ньому народилась співачка Ані Лорак

Меморіальна дошка на будівлі Буковинського державного медичногоуніверситету(Чернівці)

• 1963 — вступив до Київської музичної десятирічки імені Миколи Лисенка за спеціальністю альт.
• 1964 — склав першу пісню «Колискова» на вірші батька. У рідній школі створив дівочий вокальний ансамбль «Буковинка».
• 1965 — ансамбль «Буковинка» за перемогу в республіканському конкурсі нагороджено поїздкою по Дніпру.
• 1966 — сім'я переїжджає до Чернівців. Вступив до Чернівецького державного медичного інституту, але відрахований з нього за участь у «політичному інциденті». Влаштувався працювати на завод «Легмаш», де керував заводським хором. Під псевдонімом Весняний надіслав на обласний конкурс пісні «Відлітали журавлі» на вірш В. Миколайчука та «Колискова для Оксаночки» на власний вірш. За пісню «Відлітали журавлі» удостоєний першої премії.

• 1970 — склав пісні «Червона рута» й «Водограй», які 13 вересня вперше виконав з Оленою Кузнецовою у програмі Українського телебачення «Камертон доброго настрою». 

• 1972 — на Чернівецькому телебаченні відбулася прем'єра пісні «Балада про дві скрипки», яку виконала Софія Ротару. Пісня «Водограй» у виконанні ансамблю «Смерічка» Левка Дутківського (солісти Мирослава Єжеленко та Назарій Яремчук) у Москві перемогла в телевізійному конкурсі «Алло, ми шукаємо таланти!» та на фестивалі «Пісня-72».
• 1972 — В. Івасюк переїхав до Львова. Там навчався в медичному інституті й почав студії у консерваторії на підготовчому відділенні.
• Листопад 1972 р. — на запрошення Володимира Івасюка у Львівському театрі ім. Марії Заньковецької його пісні виконує ансамбль «Смерічка» п/к. Левка Дутківського. Початок співпраці з Ростиславом Братунем, що було етапним у творчості композитора.
• 1973 — закінчив Львівський медичний інститут, вступив у аспірантуру до професора Т. Митіної.
• 1974, серпень — у складі радянської делегації взяв участь у міжнародному пісенному конкурсі «Сопот-74», на якому Софія Ротару перемогла з його піснею «Водограй». Із сестрою Галиною здійснив коротку подорож Польщею.
• 1974, вересень — розпочав навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі А.Кос-Анатольського.
• 1975, серпень-вересень — у селі Розтоки на Буковині було знято фільм «Пісня завжди з нами», в якому Софія Ротару виконала 6 пісень В. Івасюка.
• 1976, липень — В. Івасюка відрахували з консерваторії за пропуски занять. Створив музику до вистави «Мезозойська історія» у Дрогобицькому обласному муздрамтеатрі.
• 1977 — відновлює навчання у Львівській консерваторії в класі Лєшека Мазепи. Софія Ротару з піснею Івасюка «У долі своя весна» перемогла на фестивалі «Сопот-77». Вийшли платівка-гігант «Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару» і збірка його пісень «Моя пісня».
• 1979, 18 травня — тіло Володимира Івасюка випадково знайдене в Брюховицькому лісі під Львовом. Точна дата смерті Івасюка невідома.
• 1979, 22 травня — похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі.