Школа є особливим світом, який кожному розкривається по-своєму. діти вже чекають цього дня коли сядуть за парти, зустрінуть своїх друзів, молодші діти, які йдуть в перший клас вже підготували рюкзачки, олівці зошити, ручки...
Напередодні Дня знань для дітей організували свято. З веселими іграми, танцями, руханками, а бібліотекарі провели майстер класи, виготовляли корисні органайзери, які знадобляться їм під час навчання. Під час виготовлення корисних органайзерів діти ділилися про що мріють, про улюблених герої, які книжечки читають.
Філософ Іммануїл Кант якось сказав: “Наука – це організоване знання. Мудрість – це організоване життя.”
Ми бажаємо всім діткам бути активними, допитливими, щирими й товариськими, тоді вам завжди буде цікаво й весело. Будьте відповідальними та наполегливими, тоді ви завжди радітимете можливості відповісти на уроці та отримати гарну оцінку. Бажаємо відмінного навчання та успішного підкорення наук.
Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього.
На знак вдячності та пошани до захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, ми схиляємо голови та вшановуємо память загиблих хвилиною мовчання.
Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення. 29 серпня 2014 року під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом російське керівництво порушило домовленості і ворожі збройні сили впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Таке віроломне вбивство кваліфікується міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні. Смертельний для наших захисників “зелений коридор” пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Тож символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Іловайська трагедія стала важким випробуванням і продемонструвала, що в умовах гібридної війни міжнародне право не завжди працює, що потрібно сподіватися лише на власні сили. Згадуючи героїчний супротив полеглих побратимів, їхню жертовність в ім’я майбутнього вільної України, правди і справедливості, в нашій бібліотеці проходить виставка пам'яті
Пам’ятаймо також і про те, яким тернистим був і є шлях нашого народу до омріяної свободи, скільки поколінь борців за волю полягли в нерівних боях. Україна сьогодні переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. У цій війні ми вже маємо сотні тисяч поранених і десятки тисяч загиблих мужніх оборонців. Вони стоять в одному ряду з поколіннями борців за волю і державну самостійність. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги і віддавали свої життя за українську землю.
Український народ завжди з повагою ставився до своїх героїв, мав традицію поховання та увічнення полеглих. Віра і впевненість у тому, що у випадку загибелі на полі бою держава не забуде, а жертовність буде пошанована є дуже важливою складовою підняття морального духу військовослужбовців. Вшанування пам’яті борців і популяризація подвигів на державному рівні є вкрай необхідним завданням також і для формування національної ідентичності. У сучасній російсько-українській війні попри велику кількість втрат маємо і першу історичну перемогу – згуртовану націю, готову боротися за права і свободу. Вперше за довгі десятиліття Україна може опертись на широку підтримку громадян, бо захищати державу зголосились мешканці всіх, без винятку, регіонів нашої країни. Українці — сильна нація, загартована кількасотлітньою боротьбою. Пам’ять про наше героїчне далеке й близьке минуле є важливим елементом національної свідомості, бо вона об’єднує і мобілізує українців, а також є постійним стрес-фактором для тих, у кого душі засмічені ворожою пропагандою. Тож пам’ятаймо про наших полеглих Героїв, які допомагають нам тримати прапор свободи!
Історія Дня Незалежності бере свій початок у 1990 році. Однак історія боротьби України за незалежність почалася набагато раніше. Допис до Дня Державності «Тисячолітній спадок державності України» нагадає нам про про тисячолітню спадщину України як нації.
З нагоди Дня Незалежності 24 серпня в бібліотеці представлена виставка книг. Вона нагадує про найважливіші події, що відбулися за часів незалежності України:
16 липня 1990 року Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Цього ж дня було ухвалено постанову "Про День проголошення України".
Чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення «акт».
Громадяни нашої держави майже одностайно підтримали це рішення Верховної Ради, проголосувавши абсолютною більшістю “За» на референдумі, що відбувся 1 грудня 1991 року.
Результати цього референдуму заклали початок міжнародного визнання України іншими країнами. Першими з понад 130 країн світу Українську державу визнали Польща, Канада, Латвія і Литва.
В один день з референдумом відбулися і вибори Президента України, президентом України обрано Леонід Кравчука.
11 жовтня 1991 року Верховна Рада України затвердила Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України та постановила створити Раду оборони України, затвердила склад посадових осіб, які до неї входять, а також Положення про Раду оборони України.
У Концепції передбачалося, що Україна поступово, з урахуванням усіх факторів національної безпеки, реалізуватиме намір стати в майбутньому нейтральною, без’ядерною державою, яка не братиме участі у військових блоках, натомість дотримуватиметься усіх договорів і угод щодо незастосування ядерної зброї.
10 січня 1992 року Національний банк ввів в обіг купони багаторазового використання. Правову підтримку купонокарбованці отримали 20 березня 1991 року з прийняттям Закону України "Про банки і банківську діяльність".
15 січня 1992 року був затверджений гімн України, а 28 січня - синьо-жовтий державний прапор України.
19 лютого 1992 року народні депутати затвердили тризуб як малий герб України.
26 лютого: перше олімпійське золото України, в Ліллехаммері на Зимовій олімпіаді, виборола Оксана Сергіївна Баюл-Фаріна — колишня українська фігуристка.
31 травня: Сергій Бубка бере планку на висоті 6,14 м, фіксуючи недосяжний світовий рекорд у стрибках із жердиною.
19 липня 1994 року, за підсумками виборів Президента України Кучма був обраний другим президентом України.
Україна відмовляється від ядерного потенціалу.
5 грудня того ж року був укладений Будапештський меморандум про неядерний статус України.
До відмови від ядерної зброї Україна мала третій за величиною ядерний арсенал у світі – стратегічний і тактичний запас становив понад 5000 одиниць зброї.
Офіційно Україна втратила ядерний статус у 1996 році.
16 грудня 1994 року, з аеродрому Київського авіазаводу у Святошині, здійснив свій перший політ середній військово-транспортний літак короткого зльоту й посадки Ан-70.
Україна вступає до Ради Європи.
Найбiльші перспективи:
сприяння процесу реформування правової системи України;
залучення українських фахiвцiв та науковцiв в якостi експертiв РЄ до розробки та реалiзацiї заходiв, що проводяться в рамках згаданих програм спiвробiтництва РЄ;
Участь представникiв України в робочих органах Комiтету мiнiстрiв РЄ.
31 серпня 1995 року на навколоземну орбіту було запущено перший український штучний науково-дослідницький супутник "Січ-1".
28 червня 1996 року о 9 год 18 хв після 24 годин безперервної роботи Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України.
Введення власної грошової одиниці.
Відбулася грошова реформа, у наслідок якої національною валютою стала гривня.
Олімпіада-1996 в Атланті стала дебютною для України - 231 спортсмен поїхав представляти Україну. Загалом синьо-жовті спортсмени здобули 23 медалі, з яких дев'ять - золоті!
19 листопада 1997 року о 19-46 за Всесвітнім часом з космодрому на мисі Канаверал, штат Флорида, взяв старт космічний човник «Колумбія», на борту якого в числі шести членів екіпажу в якості спеціаліста-дослідника знаходився полковник Леонід Каденюк. Він став першим і поки єдиним космонавтом незалежної України.
В 1999 році День соборності України став офіційним державним святом. Такий указ підписав президент Леонід Кучма.
Перший Всеукраїнський перепис населення, проведений в Україні 5 грудня 2001 року.
В червні відбувся перший державний візит Папи Римського Іоанна Павла ІІ до незалежної України.
Пазин Іван Дмитрович, встановив рекорд у 2003 році «Для слави нації і рідної землі», у Львівському палаці мистецтв за 12 годин 3 хвилини на пам'ять прочитав 233 поезії, кожна з яких у середньому тривала п'ять хвилин. Рекорд не було зареєстровано.
12 жовтня 2015 року встановив новий рекорд, 12 годин 14 хвилин читав власну поезію. Цей рекорд присвятив своєму синові Тарасові Пазину, який загинув у зоні бойових дій на Донбасі, а також всім загиблим українським бійцям. Рекорд було зареєстровано «Національним реєстром рекордів України».
15 травня 2004 року українська співачка Руслана Лижичко у Стамбулі (Туреччина) перемогла на 49-му Міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення» з піснею «Wild Dance» («Дикі танці»).
22 листопада 2004 року у країні відбулася одна з найрезонансніших політичних подій в історії сучасної України, що завдяки обраній символіці дістала назву Помаранчевої революції. Приводом до подій, які отримали назву «Помаранчева революція», стали масові фальсифікації на користь кандидата від влади – Віктора Януковича.
2 квітня: в Україні у перший рейс за маршрутом Харків—Київ вирушив швидкісний поїзд, розрахований на рух зі швидкістю до 160 кілометрів на годину.
Україна та Польща вибороли право прийняти у себе чемпіонат Європи з футболу 2012 року. Це стало найбільшою спортивною подією в історії нашої країни. За час Євро-2012 до України завітали більше 8 млн туристів.
Матчі відбувались у Донецьку, Харкові, Львові та фінал чемпіонату — в Києві. Євро-2012 не лише дало змогу європейцям більше дізнатись про Україну, а й самим українцям показати себе, як гостинну та привітну націю.
Євромайдан. Революція Гідності
21 листопада 2013 року, після того, як уряд Миколи Азарова оголосив, що Україна не підписуватиме угоду про асоціацію із Євросоюзом, розпочалися перші протести у Києві.
13 квітня 2014 – Початок Антитерористичної операції у деяких районах Донецької та Луганської областей.
З 2014-го, через 23 роки після проголошення незалежності, українці знову зі зброєю в руках захищають власну свободу та територіальну цілісність держави.
Джамала посіла перше місце на Євробаченні у 2016 році, який проходив у Стокгольмі.
6 січня 2019 року у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій вручив томос про автокефалію предстоятелеві Православної церкви України митрополитові Київському і всієї України Епіфанію.
24 лютого 2022 року Росія завдала ракетних ударів по території України та розпочала повномасштабне вторгнення.
Український гурт Kalush Orchestra з піснею "Стефанія" здобув перемогу на пісенному конкурсі “Євробачення-2022” в Турині (Італія).
Сьогодні український народ платить високу ціну в цій війні, і тому кожен українець на своїй посаді повинен зробити все можливе, щоб наблизити нашу спільну перемогу. Сьогодні час, коли ми маємо історичну можливість перемогти, і не передати вирішення цієї проблеми у спадок нашим дітям і онукам.
Бажаємо завжди вірити в свої сили, поважати один одного, любити свою країну, шанувати свою історію, пам’ятати всіх, хто героїчно віддав своє життя за Україну та майбутнє нашої країни.
.jpg)
.jpg)
