“Прапорові барви України”

  Кожного року 23 серпня Україна відзначає День державного прапора. Сьогодні по всій Україні та в багатьох країнах світу українці піднімуть тисячі жовто-блакитних прапорів.

   Існують державні символи, які згуртовують націю, уособлюючи її минуле, сьогодення і майбутнє. Державний Прапор України – один із них. Для українців жовто-блакитний стяг – це символ боротьби, перемоги і любові до своєї країни, національної єдності і традицій державотворення.

Колектив нашої бібліотеки вносить свій посильний вклад в наближення перемоги .Сьогодні бібліотекарі здійснили онлайн бібліо-десант в садочок 687.

    Мета заходу: продовжувати збагачувати знання дітей про державні символи України (Прапор, Гімн, Герб). Закріплювати знання про рідну землю, про Україну, в якій живе український народ. Спонукати до запам'ятовування інформації, віршів, загадок, прислів'їв про державні знаки, а також майстер клас  - аплікація: "Прапор України".

 

 

Національний стяг завжди з нами під час святкових та сумних подій. І сьогодні під жовто-синім прапором українські війська звільняють від загарбників нашу країну. Ми віримо, що невдовзі він замайорить всюди і на тимчасово окупованій території України.

Історія
  Прапор як символ, спочатку як засіб сигналізації, виник за античних часів. Спершу використовувався в країнах Європи і поширився на українські землі в добу Середньовіччя. Найчастіше прапором вважався шматок тканини, прикріплений до списа, що мав вказувати на місце збору воїнів. Жодне військо без прапора не вирушало в похід і не вступало в бій. Слов'яни обожнювали свої прапори і вірили, що у воєнний час вони є найсвятішими від усіх ідолів.
   Знамена спочатку возили разом із зброєю, перед боєм ставили на узвишші, щоб кожен ратник бачив їх. Літописи зберегли такі вирази: "наволочив стяги" – що означало прикріпити їх до держаків, і "поставити стяги", що символізувало готовність війська до бою. Окремі сучасні дослідники виводять традицію вживання жовто-синіх кольорів ще з язичницьких часів. Вона органічно вплелася у християнську релігію, і сьогодні в православних храмах Вогонь і Вода – найбільші святості, які виражаються через жовту і блакитну барви. За правилами векселогії порядок кольорів у багатоколірних прапорах ведеться зверху вниз – першим називається той колір, який є верхнім, і т.д. На доказ історичного коріння традицій поєднання синьо-жовтого кольорів на Україні свідчить і те, що заснованому місту Львову в 1256 році надавався герб, на якому зображений золотий лев на блакитному тлі. Ці ж кольори поєднувалися на прапорах Руського Воєводства за часів Речі Посполитої. Прапори (корогви) набули широкого застосування в героїчну козацько-гетьманську добу. Корогва – найзначніша святиня українського козацтва. На ній найчастіше золотом вишивався образ Покрови – Пресвятої Богородиці Діви Марії – заступниці козацтва, Запорозької Січі. Розуміючи значення, яке надавали козаки корогві, польська шляхта намагалася, аби на знак перемир'я козаки завжди видавали її. З XVIII ст. полкові і сотенні козацькі прапори Війська Запорозького в основному стали виготовляти з блакитного полотнища, на яке жовтою фарбою наносилися зорі, хрести, зброя. Із проголошенням незалежності України віддали належне синьо-жовтому знамену й визначили його національним символом козацтва впродовж багатьох століть. Український народ не міг відкинути історичну традицію створення своєї держави саме під цим знаменом. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг.

  Шануймо цей символ нашої держави, адже це ознака гідного ставлення до України і до себе як представника української нації. Нехай завжди в наших серцях живе почуття гордості за нашу державу, а прапор майорить над мирною, щасливою і сильною країною.