Тисячолітній спадок Української державності" - книжкова виставка

28 липня — День Української Державності. Бібліотекарі розповідають відвідувачам про історичні етапи становлення нашої країни.

 Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави.

Ознаки державності:

• Територія. Порівняно з первісним суспільством держава є організацією територіальною, яка існує тільки у певних територіальних межах. 
•  Громадянство. Тобто людська спільнота, яка проживає на території держави і підпорядковується державній владі.
• Єдиний конституційний простір
•  Єдина грошово-кредитна система.
• Національні Збройні Сили.
•  Міжнародна правосуб'єктність.
•  Офіційний статус державної мови.
• Державні символи.

Витоки Української державності.

Історично становлення нашої країни відбувалося протягом багатьох віків. За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на вільне і незалежне життя.  1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності. Проте важливо пам’ятати історичні постаті та події для того, щоб не забувати про шлях, який довелося подолати українській державі в своєму становленні.

Київська Русь не була унітарною державою, а справді об'єднанням. Сюди входило чимало князівств зі своїми порядками та осередками влади, але зі спільною культурою, мовою, традиціями і економікою.

 Фундаментом правової та політичної культури українського народу стало:

• прийняття князем Володимиром у 988 році християнства,
  

• поширення писемності на основі кирилиці, 
  
• 
  кодифікація норм звичаєвого права в першому кодексі «Руській правді».

Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців таких як:

герб , грошова одиниця, Київ як політичний і культурний центр України.

Січ називають «козацькою республікою».За формою правління Запорозька Січ належить до демократичних республік. Вона стала ідеалом республікансько-демократичного устрою і для тогочасних правителів, і для нащадків.

Уся адміністрація Запорозької Січі разом із козаками формально підлягала владі Речі Посполитої. Однак фактично вона діяла як незалежна у відносинах з іншими державами. Наприкінці XVI ст. Січ налагодила тісні контакти з Туреччиною, Угорщиною, Австрією, Московським царством, ставши таким чином суб'єктом міжнародного права.

Гетьманщина була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи.

1710 – укладено договір між гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”. В історіографії зустрічаються різні назви документа як от “Хартія”, “Угода”, “Конституція Пилипа Орлика”, “Бендерська конституція”.

22 січня 1918 року, Малою Радою Центральної Ради було затверджено IV Універсал, котрий проголошував, що "... однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу...". Універсал доручав урядові завершити переговори з Центральними державами і укласти з ними мир.

22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР, який уособлює споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став виявом волі українців до етнічного та територіального визнання, свідченням самоідентифікації та становлення нації. 

Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України. 

Після поразки Української революції 1917-1921 років Україна втратила незалежність, а її землі опинилися у складі СРСР, Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини.

30 червня 1941-го року у Львові Українськими національними зборами проголошено декларацію про відновлення Української держави.

У 1949 році український письменник, державний та політичний діяч Володимир Винниченко визначав:

"державність як комплекс тих інститутів економіки, політики, культури, які діють на території, населеній національним колективом, які зв’язують його в компактну цілість та забезпечують його розвиток у сучасному і майбутньому."

Після придушення організованого збройного супротиву УПА єдиною формою опозиції радянській владі були дисиденти – люди, незгодні з офіційним курсом. 

У 1961 році лідера підпільної групи Українська робітничо-селянська спілка Левка Лук’яненка за “спробу відриву УРСР від Радянського Союзу” засудили до розстрілу, який замінили на 15 років позбавлення волі. 

Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років ініціативу в боротьбі за національне відродження й відновлення незалежності України перебрав Народний рух України — масова громадська організація, яку підтримували широкі суспільні верстви.

21 січня 1990 року, в 71-у річницю Злуки УНР і ЗУНР, мільйони людей, взявшись за руки, з'єднали

 Івано-Франківськ, Львів, Рівне... і Київ.

Першим успіхом національних сил у парламенті України стало ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. 

24 серпня 1991 року о 18:00 Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. 

Державність — це устрій усього матеріального і духовного буття цілого народу.

Більш детальтніше ознайомитися з історією нашої державності допоможуть книжки з історії України представлені на виставці в нашій бібліотеці.

Незалежність і суверенність – є запорукою виживання нації.

Книжки представлені на виставці:

"Подолати минуле. Глобальна історія України"

Ярослав Грицак

Книга Ярослава Грицака «Подолати минуле: глобальна історія України» ставить перед собою саме таку амбітну мету. Її автор намагається не лише описати події минулого, але й оцінити їх із позицій теперішнього часу. У процесі подання матеріалу він ставить головне питання своєї книги: «Якою має бути сучасна Україна?». Ярослав Грицак починає дискусію на цю тему і запрошує долучитися до дискусії всіх читачів. Він загострює увагу навколо питання цінностей, за якими, на його думку, і має формуватися сприйняття нашої історії. Автор з позицій постструктуралізму та теорії деконструкції дає провокаційний заклик відійти від національної історії як такої та зосередитися на новому її сприйнятті.  

"Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності." Сергій Плохій

Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на Сході України сьогодні. Це авторитетне видання допоможе краще зроз уміти події минулого, а через них – і наше сьогодення. Автор фокусує увагу на українцях як найбільшій демографічній групі, а згодом – головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Дізнайтеся, як наші предки «призвали варягів на царювання», як наша країна боролася за право бути незалежною, пройшла крізь часи кріпацтва, комуністичного терору й Голодомору, Другої світової війни та врешті-решт отримала незалежність.

«Брама Європи» — це правдива історія нашої країни, наших прагнень та життя! Пориньте у спогади предків та їхні долі, що вирішили наше сьогодення!

"Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття"  Ярослав Грицак. Перша редакція цієї книжки побачила світ ще 1996 році. У новому виданні виправлено деякі неточності та похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, розділ присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013-2014 років, війні з Росією та передвиборних тижнів 2019 року. ЇЇ можна назвати першою популярною історією України, яку за словами автора, можна "читати без брому" і яка стверджує принципову нормальність української історії. 

"Україна Incognita. ТОП-25"

Книга про Україну. Про її шлях через століття, про духовно-історичний досвід, про пізнання самої себе, про тяжку боротьбу за свободу і велику любов до свободи. Ця книга адресована нашим російськомовним співгромадянам, які часто не з власної вини не вчили українців і були відкинуті від справжнього розуміння українських цінностей, української історії, культури, і всього того, що Україна може дати і нам усім, її громадянам та світові.

...Ці 25 обраних статей «Дня», можливо, стануть для вас двадцятьма п'ятьма «цілющими краплями» у цей непростий час. Допоможуть зрозуміти, чому колишнє, суто «бандерівське» привітання «Слава Україні — Героям Слава!» так органічно зазвучало зараз.

Левко Лук'яненко. "Вірую в Бога і в Україну"

Л. Лук'яненко - український політик та громадський діяч, дисидент і політ.в'язень, народний депутат і кандидат у президенти України. Цікавість до непересічної, навіть легендарної, особи автора цієї книжки величезна, і її значною мірою може задовольнити вміщений тут матеріал. Він уперше розкриває ту сторінку нашої сучасної історії, якої досі ніхто не читав, водночас проливаючи світло на філософську концепцію і внутрішні почуття одного з найколоритніших творців цієї історії - Левко Григорович Лук'яненко.

Берегти єдність зараз, працювати разом на перемогу – це найважливіше національне завдання, яке всі ми обов’язково виконаємо. А отже, захистимо країну в цій війні за незалежність та підтримаємо Збройні Сили України.