Лариса Денисенко - я і Конституція.

    Лариса Денисенко. Від учора їй 50. Вона цілеспрямована, розумна, сильна, цікава, з активною життєвою позицією. А ще адвокатка, письменниця, журналістка, телеведуча, радіоведуча, модель. Дуже багато фемінітивів, але вона їх любить і послідовно вживає під час інтерв’ю, на телебаченні та на радіо.
    Народилася Лариса 17 червня 1973 року у Києві. У дитинстві та юнацтві Лариса була дуже активною: займалася музикою, співами, танцями, гарно вчилася. Любила дівчинка і спорт. Найбільшого успіху досягла у великому тенісі та в плаванні, в останньому здобула кандидата у майстри спорту. Підлітком спробувала себе в ролі моделі у В’ячеслава Зайцева. Усе встигала, бо їй було то цікаво. Лариса закінчила юридичний факультет Київського національного університету ім. Т.Шевченка в 1995 році, другу вищу освіту здобула в Центрально-Європейському університеті в Будапешті. Коли Лариса працювала у Міністерстві юстиції, вирішила вивчити українську мову. Взірцем для неї став Сергій Головатий, який двічі був міністром юстиції в Україні. Мову жінка вивчила самостійно у 22 роки.
   Ларисі подобалася кар’єра державного службовця в Міністерстві юстиції. Одне з її найбільших досягнень у цій галузі — підготовка до ратифікації повного пакету документів Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якого громадяни України можуть обстоювати свої права в Європейському суді з прав людини в Страсбурзі. Наразі Лариса веде адвокатську практику. Має ліцензію здійснювати практику в Торонто та Оттаві щодо справ, пов’язаних з біженцями та мігрантами. Є одним із адвокатів, які представляють інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург).
   У 2002 році вона написала перший роман з новел “Забавки з плоті і крові” для конкурсу “Коронація слова” і отримала Гран - прі.

  Потім був роман “Кавовий присмак кориці”, який вийшов у 2005 році. Роман про кохання.

   Одна з наступних її книжок “Танці в масках” посіла перше місце місце у рейтингу журналу “Кореспондент” за 2007 рік як найкраща книга в жанрі белетристики.

   Восени 2006 року Лариса стала ведучою програми “Документ плюс” на каналі “1+1” разом з Анатолієм Яремою та Юрієм Макаровим. Була сценаристом на телевізійних проектах «Чужі помилки» (СТБ); «Сімейні драми», «Сімейні мелодрами» (1+1).
    У 2017 році на Форумі видавців львівська презентація книги Лариси “Майя та її мами” потрапила у скандал.

Насправді, книжка ні до чого не закликає та нічого не пропагандує. Вона просто показує, що не існує еталонної сім’ї: родин безліч, і всі вони особливі. І не важливо, скільки в дитини батьків та якої вони статі, наскільки велика в неї сім’я, чи рідна вона дитина, бо головне — любов у домі, комфорт та повага.

Юридична та літературна діяльність Лариси злилися в її останній книзі “Я і Конституція”, яка була представлена на Книжковому Арсеналі в 2019 році.

Ця книга покликана у простій формі, з ілюстраціями пояснити дітям основний закон, бо “Конституція — це не для юристів, а для всіх людей, зокрема й дітей”. Книга зрозуміло пояснює наймолодшим громадянам України складні юридичні процеси, розповідає їм про їхні свободи та обов’язки, про повагу до інших та про розуміння своїх прав.

В нашій бібліотеці представлена виставка до дня народження письменниці.