"Мовчазний крик Бабиного Яру"

 Сьогодні в бібліотеці представлена тематична виставка "Мовчазний крик Бабиного Яру" приурочена до дня трагічних подій кінця вересня 1941 року, коли  Зондеркомандою 4а Айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за підтримки 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції порядку полку поліції "Південь" в урочищі Бабин Яр було розстріляно близько 34 тисяч євреїв.

Розстріли тривали протягом п’яти днів. Але найбільш інтенсивними вони були в перші два дні, коли загинула основна маса людей. Крім того, в Кирилівській психіатричній лікарні були знищені всі хворі євреї (близько 300 осіб), яких вивезли в відділення, розташоване в лісі. Підводили їх до ями і зіштовхували туди лікарняні санітари. Крім того, частина євреїв була зосереджена в таборі на Керосинній вулиці. Починаючи з 29 вересня і до 3 жовтня щодня з табору йшли 15-20 вантажних машин, куди заштовхували євреїв до 16 і після 35 років. Вони поверталися, везучи назад лише їх одяг.

Біль, яку відчуває кожне живе серце, згадуючи цю трагедію, звучить в сумних рядках Ірини Васильківської:

Бабин Яр

Зелене руно м'яко схили вкрило.
Пташиний щебет шириться над ним.
Блакитне небо розгорнуло крила
Над місцем тихим, праведно-сумним.

Тут є про що сказати ревній музі,
Гортаючи столітній календар.
Лежить отут у святості і тузі
Ганебна пляма в серці - Бабин Яр.

Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, яку приніс нашим народам фашизм. Однак не треба забувати, що фашизм починається не з Бабиного Яру і ним не вичерпується. Фашизм починається з неповаги до людини, а кінчається знищенням людини, знищенням народів — але не обов’язково тільки таким знищенням, як у Бабиному Яру.