Демократія у сучасному світі”

  Слово демократія походить від грецького слова «демос», що означає «народ», і «кратос», тобто влада, тому демократія може розглядатися як «влада народу»: спосіб правління, який залежить від волі народу.

   Існує багато різних моделей демократичного уряду в усьому світі, тому іноді простіше зрозуміти, в чому полягає ідея демократії, ніж в чому її суть. Демократія — це не самодержавство чи диктатура, де править одна людина, і це не олігархія, де правителями є невелика частина суспільства. Щоб правильно зрозуміти, варто сказати, що демократія — це навіть не є «влада більшості», якщо це означає, що інтереси меншин ігноруються повністю. Демократія, принаймні в теорії, є уряд, що діє від імені всіх людей, відповідно до їх «волі».

    Сьогодні існує багато різних форм демократії і демократичних країн у світі. Немає двох однакових систем і жодна із систем не може бути прийнятою як «модель». Існують президентські і парламентські демократії, федеральні або унітарні демократії; демократії, які використовують пропорційну систему голосування, і ті, які використовують мажоритарну систему; демократії, які одночасно є монархіями, і так далі.

   Одна річ, яка об’єднує сучасні системи демократії і яка також відрізняє їх від стародавньої моделі, — це участь у політиці представників/представниць народу. Замість того, щоб брати участь безпосередньо у законотворчій діяльності, сучасні демократії використовують вибори, щоб вибрати представників/представниць, які будуть керувати державою від імені народу. Така система відома як представницька демократія. Вона претендує на звання «демократичної», тому що базується на основі двох принципів, зазначених вище: рівності всіх (одна людина — один голос), а також на праві кожної людини на деяку міру особистої автономії.

   Ефективне функціонування демократії, по суті, залежить від звичайних людей, які мають використовувати різні засоби демократії, наскільки це можливо. Якщо люди голосують тільки один раз на 4 чи 5 років, або не голосують взагалі і після цього більше нічого не роблять між виборами, то уряд дійсно не можна назвати «народним». Важко сказати, що така система є демократичною.
Щоб парламент діяв демократично ви повинні:
• Бути інформованими про те, що відбувається і що приймається в уряді «від імені народу» і, зокрема, про рішення та дії, що приймають та роблять ваші власні представники/представниці.
• Висловлювати свої думки за допомогою ваших представників у парламенті або ЗМІ, або за допомогою груп, що працюють з конкретних питань. Без зворотного зв’язку з «народом» лідери можуть приймати рішення тільки відповідно до їх власної волі і пріоритетів.
• Якщо певне рішення видається недемократичним або спрямоване проти прав людини, або навіть коли ви просто відчуваєте, що воно є негативним, докладіть зусиль, щоб ваша думка була почута, і тоді політика може бути переглянута. Найбільш ефективний спосіб зробити це, ймовірно, шляхом об’єднання з іншими людьми, вашими однодумцями.
• Голосуйте, якщо у вас є можливість. Якщо люди не голосують, то члени уряду від народу обираються неефективно.
  Щоб в країні не зникла демократія народ повинен:

•  Виважено підходити до вибору своїх представників.
• Вимагати від них звіту про ефективну роботу.
• Мати постійний зв"язок з депутатими.
• Мати право відкликати представника через невідповідність та неефективність.

Більше про демократію ви можете почитати в сучасній літературі

Кондоліза Райс "Демократія" Вид-тво: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля",2018
Чого можуть навчити минулі події, чим вони були і є корисні для розвитку демократії? Чи дійсно індивідуальна свобода відступає нині на другий план? Що зобов’язана давати демократія? Одна з найсильніших, найавторитетніших політиків сучасності ділиться спогадами та порадами, як рухатися до справжньої демократії. Книжка містить аналіз ситуації у світі, думки щодо вибору шляху країн, які розвиваються, пояснення політичних процесів недалекого минулого та їхнього впливу на наше майбутнє. Кондоліза Райс висуває ідеї, що ґрунтуються на її досвіді як політика, науковця та громадянки. Це уроки демократії для всіх країн світу, що її потребують, — від Росії, Польщі та України до Кенії, Колумбії та Близького Сходу.

Джейсон Бреннан "Проти демократії" Вид-тво "Дух і Літера",2020

Більшість виборців у сучасних демократичних країнах некомпетентні, незнаючі, нераціональні, упереджені, дезінформовані та морально нерозсудливі. Чи всі мають брати участь у політиці? Ставлячи це питання, Джейсон Бреннан усебічно аналізує філософські й теоретичні обґрунтування демократії, піддаючи сумніву основні інструментальні та процесуальні арґументи на її захист. Враховуючи те, що ми нині знаємо про систематичні недоліки реальних демократій, автор закликає бути відкритими до експериментів з іншими альтернативами. Зокрема, з найбільш суперечливою з них — з епістократією, такою політичною системою, при котрій правом голосу наділені тільки компетентні та знаючі виборці.

Антоніна Колодій "Основи демократії", Вид-тво "Астролябія",2009

У підручнику подано ґрунтовний виклад основних тем, що стосуються демократичного розвитку суспільства. Демократичний лад та його невід’ємні складові розглянуті з погляду нормативного ідеалу, наближення до нього в країнах стійкої демократії, шляхів та способів утвердження демократії в Україні. Особливу увагу звернено на важливість верховенства права, конституціоналізму, законності дій усіх інституцій влади та дійових осіб політики, визнання й дотримання ними демократичних правил та процедур, налагодження розвиненої, ефективної системи правосуддя, впровадження сучасних форм адміністративної діяльності. Автори висвітлюють значення різних форм громадянської участі, функціонування організованого й активного громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та громадської думки як демократичних інституцій, а також партій, виборів, діяльності організованих груп інтересів, через які здійснюється безперервний зв’язок громадян і влади

Едже Темелкуран "Як втратити країну. Сім кроків від демократії до диктатури"  Вид-тво "Vivat" 2019

Навіть якщо ви вирішите триматися якомога далі від політики, прибічники популізму все одно знайдуть вас. Озброєні власним набором цінностей і технологій, вони проникають до урядів і керують життями мільйонів, маскуючи диктатуру під демократію. Дебати, домовленості, аргументи та контраргументи — на прикладі різних країн Едже Темелкуран простежила загальну картину зростання правого популізму й визначила «сім кроків лідера-популіста» — сім кроків, щоб перетворитися з блазня на диктатора. Авторка поєднала досвід держав, які вже постраждали від цього божевілля, з досвідом західних країн, чий опір триває. Політичний світ потребує співпраці та глобального діалогу. Він вимагає реальної демократії, а не її ерзаців. І саме ця книжка скромно закликає розпочати цю розмову.

Мілада Анна Вахудова " Нерозділена Європа. Демократія, важелі впливу та інтеграція після комунізму" Вид-тво" Києво-Могилянська академія",2009

У книзі Мілади Анни Вахудової «Нерозділена Європа» досліджено механізм впливу ЄС на посткомуністичні країни Центрально-Східної Європи – важелі та паси, які перекладали зовнішній чинник на внутрішньополітичну зміну цілого спектра розмаїтих політичних режимів, що привела їх, кінець кінцем, до конверґенції на ґрунті ліберальної демократії та вступу до ЄС. Дослідження, що його пропонує ця книжка, організовано за принципами суспільно-наукового експерименту з ретельним добором об’єктів, котрий дає змогу якнайчіткіше оприявнити спільне та відмінне між ними, а відтак побудувати узагальнену модель політичної еволюції країни, що стає на шлях вступу до ЄС, незалежно від соціально-політичної бази її еліти. Водночас у світлі сучасних теорій міжнародних відносин авторка шукає відповіді на питання, чи є Європейській Союз незалежним дієвцем із окремими інтересами та впливом, не тотожними інтересам і впливу його складників.

Отфрид Гьофе" Демократія в епоху глобалізації"

 Вид-тво" ППС-2002",2007

Відома далеко за межами Європи книга видатного німецького філософа О.Гьофе є важливою частиною цілісного політично-філософського та етичного дискурсу складного й багатовимірного процесу глобалізації, який охоплює не лише економічні, як почасти вважається, а й усі інші істотні виміри сучасного суспільного буття. У праці запропоновано точний діагноз цього процесу та відповіді на глобальні виклики сучасної епохи, які автор аргументує, спираючись на методологію новітнього філософського мислення та власне бачення актуальних дискусій у царині політичної філософії, етики та філософії права.

 Демократія як народовладдя: становлення та розвиток в Україні в період утвердження незалежності  / Микола Бойчук. - К.: Генеза, 2012..

Автор аналізує природу та сутність демократії як форми народовладдя, її значення та роль у розбудові правової не­залежної держави. Розвиток демократії автор безпосередньо пов’язує із становленням громадянського суспільства, активі­зацією політичної участі народних мас та формуванням їх по­літичної культури.

Про сутність і цінність демократії  / Ганс Кельзен ; з нім. пер. Олександр Мокровольський. - [Львів] : ВНТЛ-Класика, 2013. 

Це видання є першим українським перекладом праці видатного представника теорії критичного юридично­го позитивізму, засновника концепції конституційної юстиції, фундатора першого в світовій практиці кон­ституційного суду Г. Кельзена «Про сутність і цінність демократії». Після видання твору німецькою мовою 1920 року, ця праця неодноразово перекладалася на різні мови світу. Адже в країнах Європи, Великобрита­нії та США теоретична спадщина Г. Кельзена була і досі залишається об’єктом ретельного наукового аналізу.