"Код Перемоги: знання проти пропаганди

До Дня пам'яті та примирення в нашій бібліотеці проходить книжкова виставка. За допомогою представленої літератури ви можете побачити паралелі між нацистською Німеччиною в Другій світовій війні та нацистською росією в сучасній війні проти України.

Те, що зараз відбувається в Україні – не просто війна між двома державами. За незалежність, території, ресурси, безпечне чи багате майбутнє. Те, що зараз відбувається в Україні – це смертельне протистояння двох світів: цивілізованого і дикунського. Це глобальна битва добра проти зла! 

Як не дивно, але на чолі цієї новітньої орди, цих військ зла стоїть не якийсь помітний полководець, а сірий і миршавий екскадебіст. Не надто освічений, ідеологічно затурканий, закомплексований. Ненависть Путіна до України є настільки великою і неадекватною, що раціонально пояснити її неможливо. Навряд чи причина – тільки в тому, що Україна категорично не хоче повертатися в російсько-радянське імперське стійло, і більш "нічого особистого".

Мотив насправді може бути простим. Надто амбітні й закомплексовані люди бувають дуже образливими та мстивими. Навіть у дрібницях.

Зрозуміло, що агресією проти України Путін мститься не тільки непокірним і волелюбним українцям, а всьому цивілізованому світові. За відкритість, демократичність, інакшість. А також за розпад срср, який він вважає найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття. І ще за багато чого, що він там собі понапридумував.

З того божевілля, яке сьогодні відбувається по всій ще "вчора" мирній Україні, ясно, що Путін не просто дико ображений на весь світ, а хворий, як то кажуть, на всю голову!

Нацистська Німеччина та путінська росія: рівність у підлості. Паралелі з нападом гітлерівської Німеччини в 1941 році – очевидні. Війна навіть почалася в той самий час – рівно о 4-ій ранку!

1.Нацистська Німеччина виникла з поразки у Першій світовій війні і продукувала фашизм. Через роки, через відстані.

Росія виникла після розпаду срср. Поразка у “холодній війні” призвела до посилення тенденцій за “зростання величі росії”.

2. Гітлеру шляхом потужної пропаганди вдалося утвердити у свідомості німців тезу про визначну роль нації і її покликання панувати світом.

Путіну шляхом потужної пропаганди вдалося утвердити у свідомості росіян тезу про путіна-месію, який покликаний встановити новий світовий порядок з визначальним місцем росії у ньому.

3. Гітлер об'єднав навколо себе на ідеологічній основі палких прибічників сильної влади у сильній державі і спирався на них.

Путін об'єднав навколо себе на основі фінансових зв'язків невелику групу олігархів, за особисту відданість яких “закриває очі” на пограбування ними країни.

4. Гітлер був призначений рейхсканцлером у результаті політичної угоди в період економічної і політичної кризи в Німеччині.

Путін успадкував посаду в результаті політичної угоди у період економічної і політичної кризи в російській федерації.

5.Шляхом прийняття особливих законів Гітлер фактично призначив себе рейхсканцлером Німеччини довічно.

Шляхом обнуління президентських термінів та внесення змін до конституції рф путін призначив себе президентом росії довічно.

6. Через підконтрольну систему засобів масової інформації Гітлер встановив повний контроль над свідомістю народних мас і маніпулював нею.

Через систему державних засобів масової інформації путін встановив повний контроль над свідомістю народних мас і маніпулює нею.

7. Гітлер знищував політичних противників за допомогою підконтрольного репресивного органу партії - СД

Путін вдається до знищення опозиції шляхом репресій та фізичного усунення із задіянням підконтрольних спецслужб.

8. Для задоволення амбітних планів Гітлер пішов на порушення Сен-Жерменського договору.

Для задоволення амбітних планів путін пішов на порушення Будапештського меморандуму.

9. Головним ворогом Німеччини Гітлер призначив світове єврейство, звинувативши його у всіх бідах і проблемах для німців.

Головним ворогом путін призначив країни “західного світу”, які нібито прагнуть знищити росію.

10. У Гітлера була “велика Німеччина” з аншлюсом Австрії і запереченням існування Чехословаччини.

Путін вибудовує “велику росію” з аншлюсом Криму та запереченням існування України, яку вважає своєю колонією.

11.Путін стверджує, що українська держава не має права на існування.

Гітлер теж ставив під сумнів право інших народів та держав на існування.

12. Нацистська Німеччина примусово вивозила жителів окупованих територій.

Росія ж зараз викрадає та примусово вивозить тисячі українців: відомо про викрадення щонайменше 19 тисяч українських дітей. Саме за цей злочин Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт путіна та й уповноваженої з прав дитини рф Марії Львової-Бєлової.

13. Вже до великої війни Гітлер здобув статус “bad boy” (“поганий хлопець”) у світовій політиці, але співгромадяни обожнювали його.

Вже до великої війни путін здобув статус “bad boy” (“поганий хлопець”) у світовій політиці, але співгромадяни обожнюють його.

14.Гітлер проявляв свої загарбницькі плани в Австрії, Чехословаччині, Польщі.

Путін не приховує своїх загарбницьких планів в Республіці Ічкерія, Грузії, Молдові, Україні.

15. Мілітаризацію молоді і підготовку її до загарбницької війни Гітлер здійснював через систему молодіжних організацій “Гітлерюгенд".

Мілітаризацію молоді і підготовку її до загарбницької війни путін здійснює через систему молодіжних організацій “Юнармії”.

16.Гітлер сам себе призначив фюрером німецького народу.

Путін не проти, коли його підлеглі за очі називають царем.

17. Гітлер здійснив окупацію Судет під приводом захисту німецькомовного населення.

Путін здійснив інтервенцію на Донбасі під приводом захисту російськомовного населення.

18. Головним партнером Гітлера був диктатор Б. Муссоліні.

Головним партнером путіна виступає диктатор О. Лукашенко.

19.У 1939 році Гітлер разом з срср (Й. Сталін) здійснив поділ Європи на сфери впливу.

У 2021 р. путін спробував домовитися про відділення Східної Європи від НАТО.

 

Хочеться вірити, що всі злочини, скоєні супроти українських громадян, схоплених і закатованих москалями-членами збройних формувань будь-якої національності, що діють за вказівкою з москви, – отримають невдовзі належне покарання.

Борис Олійник: «І доки є пам’ять в людей і живуть матері, допоти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть».



.

І в книгах пам'ять про війну

 

 8 травня Україна і світ відзначають День пам'яті та примирення, вшановуючи полеглих у Другій світовій війні.
Сьогодні ми вас познайомимо з художніми та документальними творами української літератури, які варто прочитати для осмислення одної з найтрагічніших сторінок в історії людства загалом та України зокрема. Друга світова війна була переживанням фактично для кожної української родини, але літератури, яку ми активно читаємо сьогодні, залишилося не так багато. Напередодні було знищено цілу когорту українських письменників і фактично через це сьогодні залишилося дуже мало текстів, написаних всередині війни, які би ми читали без якихось обмовок.

Безперечним лідером серед авторів про Другу Світову є Олександр Довженко з його твором "Україна у вогні". Повість було написано у 1943 році, тобто у самий розпал війни. Її краще читати разом з його щоденниками 41-45 років – щоб розуміти ту драму, в якій знаходився сам письменник.


«Україна у огні» - це трагічний портрет нашого смертельно зраненого й усе ж безсмертного народу. Цей твір О. Довженко розпочав писати із найперших днів війни (назва з'явилась ще у Ашхабаді). Під гул війни, на руїнах визволених українських сіл, при світлі пожеж творився цей епос. В серпні 1943 року Довженко уже читав «Україну у огні» друзям на фронті під Харковом.
В кіноповісті письменник зобразив найтяжчий, найтрагічніший період Другої світової війни – її початок, показав невимовні страждання українців й сумні здобутки довоєнного більшовицького панування. О. Довженко написав кіносценарій й зняв фільм. Однак кінофільм й повість були засуджені і заборонені. Фільм узагалі не вийшов на екрани (досі єдиний примірник його є у архівах московського держфільмфонду), а повість вперше опублікували уже після смерті письменника, в 1966 році. Таким чином, доля цього твору, як й доля самого письменника, як доля народу, котрий жив в той час, була трагічною. Крім цього письменник в дні війни створив цілу низку оповідань: «Стій, смерть, зупинись!», «Відступник», «На колючому дроті», «Незабутнє», «Ніч перед боєм», «Мати», «Перемога», «Тризна», «Воля до життя», «Житло», а теж невеликі за величиною новели – «Федорченко», «Невідомий», «Помилка».
Друга постать – це Олесь Гончар з його новелістикою періоду Другої світової війни, наприклад, твір "Модри камень". На жаль, звичні для багатьох "Прапороносці" чи "Людина і зброя" – це надто заідеологізовані тексти, і вони не дають об’єктивного погляду на події війни.

Гончар, О. Т. Спогад про океан: новели : для ст. шк. віку / О. Т. Гончар. – Київ : Веселка, 1995. – 396 с.

Нову книгу класика української літератури Олеся Гончара складають новели, що увійшли до золотого фонду національного письменства. Насичені глибокими роздумами про долю природи і долю світу, пройняті тривогою за духовність сучасної людини, лаконічні й дотепні, ліричні й водночас сповнені тонкого психологічного аналізу, ці перлини української новелістики спонукають знову й знову замислитись над сенсом буття, будять своїм живим словом у людських серцях любов до України.

Гончар, О. Щоденники : у 3 т. Т. 1 : 1943-1967 / О. Гончар. – Київ : Веселка, 2002. – 455 с.
Перший том «Щоденників» видатного письменника, фронтовика, громадського діяча Олеся Гончара охоплює значний часовий період – з 1943 року по 1967 рік, період, коли вже були написані романи «Прапороносці» і «Собор», період, коли прийшли світова слава і всенародне визнання та любов. «Щоденники» публікуються такими, якими вони свого часу вилилися з його душі. Вони писалися в різних умовах: на фронті і в полоні, у мандрах рідною землею і поза її межами, у рідному київському домі та в затишній, любій серцю письменника Кончі- Озерній.

Записи дають глибше уявлення про автора як людину високого духовного заряду, людину щиру і принципову, патріота рідної України.

Завітайте в бібліотеку аби ознайомитись з творами інших авторів.

Друга світова війна стала найбільшою трагедією людства у ХХ ст. Про неї слід пам’ятати, бо війна не повинна повторюватися!

Ніколи знову!

На жаль, нині це гасло не спрацювало.

Вкотре. Знову.Українське і світове «Ніколи знову!» не зупинило російських агресорів з їхнім «Можем повторить». І росіяни повторюють. А українці зупиняють. Росіяни прагнуть зруйнувати мир і славлять війну. Українці нищать війну і боронять мир. Щоб зупинити російське «можем повторить».

Щоб перемогло українське і загальносвітове — «Ніколи знову!».

Вклоняємось солдатам за свободу.

8 травня світ вшановує памʼять усіх, чиї життя забрала та війна. Президент України Зеленський Володимир, подав до Верховної Ради України законопроект, яким пропонується встановити 8 травня Днем памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. 

Сьогодні бібліотекарі разом з відвідувачами згадуємо і вклоняємося нашим захисникам, дідам, прадідам, бабусям, які мужньо боролися і відстоювали нашу свободу, так як наші захисники відстоюють її сьогодні.

В бібліотеці представлена книжкова виставка де можна ознайомитися з історією тих подій, зі спогадами очевидців, з відомими українськими письменниками і їхніми творами про про трагедію народу в роки Другої світової війни.

   7 травня 1945 року в місті Ремсі (Франція) підписали Акт про повну капітуляцію військ нацистської Німеччини. Наступного дня, тобто 8 травня, його ратифікували вже у Берліні. Саме тому в більшості країнах Європи та у США щорічно на 8 травня проводять особливі заходи, спрямовані на вшанування пам'яті всіх, хто помер під час Другої світової війни.

   2004 року на 59-й сесії Генеральної асамблеї ООН 8 та 9 травня були проголошені Днями пам'яті та примирення. Була створена резолюція, в якій пропонували всім країнам-членам ООН, приватним особами та неурядовим організаціям цими днями проводити заходи, спрямовані на вшанування пам'яті загиблих 1939-1945 років.
   Вперше в Україні День пам'яті та примирення відбувся 8 травня 2015 року. Вшанування загиблих в часи Другої світової війни відбулося за наказом президента України від 24 березня 2015 року та Закону України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".
   Головна мета цього дня - гідно вшанувати пам'ять українських воїнів, які зробили свій героїчний внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції, та висловити повагу всім тим, хто боровся проти нацизму.

   Офіційне гасло 8 травня - "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". А символом Дня пам'яті та примирення від 2014 року є квітка мак. Її вибрали невипадково, адже її графічне зображення - це своєрідна алюзія. З одного боку мак - ніжна польова квітка. З іншого - вона схожа на кривавий слід, який залишають кулі на тілі людини.
  Друга світова війна – найкривавіший воєнний конфлікт. Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.

 Також з деякими творами художньої літератури про ці події можна познайомитися в Нашій бібліотеці 

1. Багряний І. Огненне коло
2. Багряний І. Людина біжить над прірвою
3. Гончар О. Щоденники. Т. 1 (1943–1967)
4. Гончар О. Людина і зброя
5. Гончар О. Прапороносці
6. Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 1941 – 1943): роман-хроніка
7. Гуцало Є. Діти війни; Озброєні діти: [оповідання]
8. Гуцало Є.  Пролетіли коні: оповідання та повісті
9. Довженко О. Ніч перед боєм
10. Довженко О. Україна в огні: кіноповість
11. Довженко О. Щоденник (1941–1956)
12. Довженко О. Щоденникові записи, 1939–1956
13. Загребельний П. Дума про невмирущого
14. Загребельний П. Європа 45
15. Забужко О. Музей покинутих секретів
16. Іваничук Р. Вогненні стовпи
17. Малаков Д. Оті два роки… у Києві при німцях
18. Самчук У. П’ять по дванадцятій. Записки на бігу
19. В’ятрович В. Українська Друга світова (в кольорі)

"Солдатські портрети На вишитих крилах пливуть..."

  9 травня, в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – державне свято, яке було встановлено 2015 року в результаті ухвалення закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років"

 Друга світова війна стала найбільш кривавою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв.

  Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз. Радянська армія перейшла кордон Польської Республіки і розпочала бойові дії проти польської армії. Відповідно до таємної угоди з Третім Рейхом, СРСР окупував східні воєводства Польської Республіки (землі Західної України та Західної Білорусі).

  Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.  

  

І, двадцять міліонів поховавши, Не повалив до ніг своїх рейхстаг

8 травня у бібліотеці проходила година пам'яті до Дня пам’яті та примирення в Україні.

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна.

8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.