Масниця не має чіткої дати святкування. Залежить вона від того, коли починається Великий піст. Цьогоріч в Україні відзначають Масницю, або ж Колодія, з 11 по 17 березня.
Це давнє християнське свято проводів зими та зустрічі довгоочікуваної весни, передчуття швидкого тепла та пожвавлення природи у дохристиянські часи було приурочене до весняного рівнодення.
Як святкували і що їли в Сиропусний тиждень, дізналися відвідувачі, які долучилися до нашої етнографічної години з нагоди свята, яка відбулася в бібліотеці №11
Як з давніх часів святкували тиждень перед Великим постом.
У Переступний або Рябий, тобто другий тиждень, також їли м'ясо, але не в пісні дні.
А от на саму Масницю дозволялося споживати багато "масної їжі" − сир, масло, вареники, молочні продукти, а також рибу і яйця.Тиждень перед початком Великого посту мав ще кілька назв − Колодій, Сирна неділя. У прадавньому розумінні Колодій - це маленький Сонце-Божич, який підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм. Колодій - бог шлюбу та злагоди. Він приходить до людей, аби допомогти відновити втрачені за зиму сили.
До свята ретельно готувались: прибирали оселю, робили усю важку роботу, аби уникнути її на Масницю. Напередодні свята поминали рідних. Бо остання неділя перед Великим постом була прощеною.
Розповсюдженим обрядом був Колодій. У понеділок на Масницю зранку жінки збиралися в корчмі справляти колодки. Вони були символом продовження роду.
Жінки, які приходили в шинок, приносили вже готовий, прибраний Колодій. Одна з них клала на стіл сповите полінце, а решта голосно викрикували: "Народився Колодій, народився". Взявшись за руки, тричі обходили довкола, роблячи ритмічні рухи, супроводжуючи їх вигуками та піснями:
Розповсюдженим обрядом був Колодій. У понеділок на Масницю зранку жінки збиралися в корчмі справляти колодки. Вони були символом продовження роду.
Жінки, які приходили в шинок, приносили вже готовий, прибраний Колодій. Одна з них клала на стіл сповите полінце, а решта голосно викрикували: "Народився Колодій, народився". Взявшись за руки, тричі обходили довкола, роблячи ритмічні рухи, супроводжуючи їх вигуками та піснями:
А вже наше дитя народилось,
А вже дитя на світ божий та й з’явилось!
Колодка чи поліно залишалося у корчмі до суботи, бо "у понеділок вона народилася, у вівторок хрестилась, у середу похрестини, у четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу оплакують".
Одним із традиційних обрядів української Масниці також було ряджання. Жінку наряджали, чіпляли довгу косу з конопляного прядива. З нею в хаті танцювали, співали обрядових пісень, а потім виганяли в сіни. Наступною до хати заводили жінку перевдягнуту на старенького дідуся.
Молода жінка символізувала Масницю, яку проводжали разом із зимою. А перевдягали у старенького дідуся, щоб піст був легким і дуже швидко минув. Заміжні жінки також обходили ті родини, де були неодружені парубки і дівчата, і прив'язували їм колодку. У такий спосіб карали тих, хто не встиг одружитися. Дівочу колодку оздоблювали барвистими стрічками та паперовими квітками і прив'язували до лівої руки, а хлопцям до ноги. Парубок мусив купити дівчині намисто або стрічку, а дівчина на Великдень — «віддати колодку»: подарувати йому кілька писанок. Колодку чіпляли всім, незалежно від соціального стану, аж до священника. У цьому є відгомін родового ладу, де панувала соціальна рівність. Чіпляння колодки — турбота громади про продовження роду.
Кожен день із Сирного тижня має свою назву та значення.
Понеділок – зустріч Масниці
У перший день було заведено збиратися вдома та пекти перші млинці або варити вареники. Також можна було ходити в гості або приймати гостей, а ще в понеділок встановлювали Масляне опудало.
Вівторок – Заграші
У цей день зазвичай призначали оглядини, оскільки батьки поспішали посватати дітей до початку посту. Другу половинку також шукали на гуляннях чи у гостях.
Середа – Тещині млинці
Цього дня зять мав йти в гості до тещі. А за кількістю частування на столі у тещі можна було судити про стосунки у сім’ї. І що дружелюбнішою буде теща цього дня, то щасливішим буде життя молодого подружжя.
Четвер – Розгуляй, широка Масниця
Це день народних гулянь. Завершували всі домашні та господарські справи й починали гуляння: каталися на санях, стрибали через багаття та влаштовували ярмарки.
П'ятниця – Тещині вечірки
У цей день теща мала відвідати зятя. Але їхала вона не одна, а з подругами та родичами. І зять повинен був весь вечір усіляко потурати тещі й гостям, опікуватися ними.
Субота – Зовицині посиденьки
Цієї суботи заміжні жінки запрошували в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх млинцями та вручали подарунки. Також разом ворожили на майбутнє.
А вже дитя на світ божий та й з’явилось!
Колодка чи поліно залишалося у корчмі до суботи, бо "у понеділок вона народилася, у вівторок хрестилась, у середу похрестини, у четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу оплакують".
Одним із традиційних обрядів української Масниці також було ряджання. Жінку наряджали, чіпляли довгу косу з конопляного прядива. З нею в хаті танцювали, співали обрядових пісень, а потім виганяли в сіни. Наступною до хати заводили жінку перевдягнуту на старенького дідуся.
Молода жінка символізувала Масницю, яку проводжали разом із зимою. А перевдягали у старенького дідуся, щоб піст був легким і дуже швидко минув. Заміжні жінки також обходили ті родини, де були неодружені парубки і дівчата, і прив'язували їм колодку. У такий спосіб карали тих, хто не встиг одружитися. Дівочу колодку оздоблювали барвистими стрічками та паперовими квітками і прив'язували до лівої руки, а хлопцям до ноги. Парубок мусив купити дівчині намисто або стрічку, а дівчина на Великдень — «віддати колодку»: подарувати йому кілька писанок. Колодку чіпляли всім, незалежно від соціального стану, аж до священника. У цьому є відгомін родового ладу, де панувала соціальна рівність. Чіпляння колодки — турбота громади про продовження роду.
Кожен день із Сирного тижня має свою назву та значення.
Понеділок – зустріч Масниці
У перший день було заведено збиратися вдома та пекти перші млинці або варити вареники. Також можна було ходити в гості або приймати гостей, а ще в понеділок встановлювали Масляне опудало.
Вівторок – Заграші
У цей день зазвичай призначали оглядини, оскільки батьки поспішали посватати дітей до початку посту. Другу половинку також шукали на гуляннях чи у гостях.
Середа – Тещині млинці
Цього дня зять мав йти в гості до тещі. А за кількістю частування на столі у тещі можна було судити про стосунки у сім’ї. І що дружелюбнішою буде теща цього дня, то щасливішим буде життя молодого подружжя.
Четвер – Розгуляй, широка Масниця
Це день народних гулянь. Завершували всі домашні та господарські справи й починали гуляння: каталися на санях, стрибали через багаття та влаштовували ярмарки.
П'ятниця – Тещині вечірки
У цей день теща мала відвідати зятя. Але їхала вона не одна, а з подругами та родичами. І зять повинен був весь вечір усіляко потурати тещі й гостям, опікуватися ними.
Субота – Зовицині посиденьки
Цієї суботи заміжні жінки запрошували в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх млинцями та вручали подарунки. Також разом ворожили на майбутнє.
Неділя – Проводи Масниці
Це свято ми ще знаємо як Прощену неділю. За традицією, зустрівшись, люди говорили один одному: "Пробач мені", відповідати прийнято: "Бог простить".
Це свято ми ще знаємо як Прощену неділю. За традицією, зустрівшись, люди говорили один одному: "Пробач мені", відповідати прийнято: "Бог простить".
Суть свята
Своїм корінням Масляна сягає вглиб століть у дохристиянські часи і черпає звідти багато цікавих традицій та веселі народні ритуали.
Найголовнішою обрядовою масничною стравою повсюдно в Україні були вареники з сиром, щедро обмішані маслом і сметаною, гречані млинці та інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину, галушки. А з молока робили ряженку, колотуху, розтирачку, кисіль.
Немає коментарів:
Дописати коментар