Свята рівноапостольна - Ольга

11 липня: Вшановуємо Святу Княгиню Ольгу, у хрещенні Олена - Рівноапостольну Правительку Київської Русі. 

Завітавши до бібліотеки №11 бібліотекарі розкажуть та запропонують цікаві книги, в яких описуються історичні та цікаві факти про життя княгині Ольги. 

  Ця видатна жінка вписала своє ім'я в історію як мудра, смілива та надзвичайно вольова правителька.
Княгиня Ольга керувала Київською державою цілих 17 років – від трагічної загибелі свого чоловіка, князя Ігоря, до повноліття їхнього сина Святослава, який був батьком Володимира Великого. Її правління стало періодом важливих змін та зміцнення держави.
Церква вшановує княгиню Ольгу як рівноапостольну не випадково. Її непересічний подвиг значною мірою визначив майбутнє всього народу, усю долю Київської держави – Русі-України. Саме завдяки Ользі наша земля назавжди пов'язалася з європейською християнською цивілізацією.

Приблизною датою народження княгині Ольги вважається 910 рік, а її шлюб із Ігорем Рюриковичем, за оцінками істориків, відбувся близько 930-го. Існує багато версій її походження: дехто вважає, що вона була пов’язана з київською династією, інші ж висувають гіпотезу про її болгарське коріння — можливо, з роду царя Симеона І. У літописах згадується, що вона народилася в місті «Плѣсковъ», назва якого перегукується з кількома топонімами — від болгарської столиці Плиски до Пліснеська на Львівщині й села Плисків на Вінниччині, що колись було прикордонною фортецею між полянськими, уличськими й древлянськими землями. Проте відсутність точних джерел не дозволяє стверджувати достовірність жодної з версій.

У 944 році, за літописними свідченнями, князь Ігор загинув трагічно під час збирання данини на території древлян. Хоча відома історія про криваву помсту Ольги є радше літературним образом, вона символізує глибокі політичні зміни того часу. Ольга, заручившись підтримкою війська, стає регенткою при малолітньому Святославі (йому було лише три роки) й починає централізувати владу, зменшуючи вплив місцевих правителів. 

Податкова реформа, проведена княгинею Ольгою була однією з найдавніших відомих спроб впорядкувати податкову систему в Київській Русі. Вона передбачала створення стабільних пунктів збору данини, відомих як «погости» та «становища», а також запровадження фіксованих сум данини, що називалися «уроки» та «устави». Замість князя та його дружини збиранням данини займалися спеціально призначені збирачі. Княгиня Ольга також розділила скарбницю на державну та особисту, що сприяло чіткішому обліку та розподілу коштів. Хоча ці заходи мали на меті впорядкувати збір податків, вони також мали на меті зміцнити центральну владу та стабілізувати фінансову систему Київської Русі.

Крім державної скарбниці, Ольга мала й власне господарство — її резиденція розміщувалась не лише в Києві, а й у Вишгороді.

Як далекоглядна правителька, Ольга робила ставку на дипломатію. Саме за її регентства відновились зв’язки з Візантією, було укладено нову торговельну угоду (946 або 957 рік). Найвизначнішою подією стала її хрещення в Константинополі у 957 році.

На той час у Києві вже існувала невелика християнська громада та церква святого Іллі, споруджена, за переказами, ще за Аскольда. Але населення Русі ще не було готове прийняти нову релігію. Повернувшись додому, Ольга, яка після хрещення отримала ім’я Олена, розпочала активне поширення християнства. У 959 році вона звернулась до німецького короля Оттона І, і той надіслав місію на чолі з єпископом Адальбертом. Проте ця католицька ініціатива не мала успіху через опір язичників. Її син Святослав залишався вірним старим віруванням, і, ймовірно, саме через релігійні розбіжності Ольга була відсторонена від влади близько 964 року.

Її особистий вибір та відданість християнству стали поштовхом до поширення нової віри на наших землях, що зрештою призвело до Хрещення Русі її онуком, Володимиром Великим.

У місті Коростень, що знаходиться в Житомирській області України, розташована Купальня княгині Ольги, унікальне природне місце. В парку розташовані скульптури, які розповідають історію давнього міста, яке було спалене княгинею Ольгою у 946 році як помста за смерть її чоловіка, князя Ігоря.

Facebook

11 липня — День пам’яті святої княгині Ольги

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять рівноапостольної княгині Ольги (у хрещенні Олени) — видатної постаті в історії Київської Русі. Вона увійшла в історію як смілива, розумна та вольова жінка, що правила Київською державою цілих 17 років. Після загибелі свого чоловіка, князя Ігоря, Ольга взяла на себе тягар управління державою до повноліття сина Святослава, батька Володимира Великого.

Церква шанує княгиню Ольгу як рівноапостольну, адже її подвиг значною мірою визначив долю цілого народу та всієї Київської держави, Русі-України. Саме вона назавжди пов’язала її з європейською християнською цивілізацією. Княгиня Ольга прийняла хрещення вже у свідомому віці, після смерті свого чоловіка, але не пізніше 955 року, заклавши основи християнства на наших землях.

Її мудре правління, далекоглядність та непохитна віра стали прикладом для наступних поколінь. Ольга не лише зміцнила державну владу, а й стала першою правителькою Київської Русі, яка прийняла християнство, тим самим проклавши шлях до хрещення Русі її онуком, Володимиром Великим.