Сьогодні війна йде на всіх фронтах, також дуже важливо на культурному фронті показати, проявити любов до нашої мови, нашого слова, нашого народу, нашої Країни.
"Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – скількома епітетами супроводяться визнання української мови... Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе" , ось так Олесь Гончар, сказав про нашу чарівну мову.
Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Ця дата припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
До дня Української писемності і мови в бібліотеці відбулися мовні ігри. Відвідувачів ознайомили з історією виникнення українського письменства, із життям та діяльністю людей, з іменами яких пов’язана поява українського письменства, провели різні мовні ігри, розгадували цікаві завдання, вікторини. Всіх зацікавили сленги українською мовою. А ви знаєте, що означають слова "лазівка", "кришмітка"?
Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються, вважається однією з найкрасивіших та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
Найдавнішими збереженими давньоруськими текстами, які з великою достовірністю датуються, є написи на монетах Великого князя Володимира Святославича, карбованих 988 — 1015 роками. У Київській Русі функціонували дві писемно-літературні мови — старослов'янська мова, яка під впливом живої мови кінця ХІ століття набула низку давньоруських фонетичних, граматичних і лексичних прикмет, ознак її східнослов’янської редакції, та давньоруська мова, що базувалася на живій мові стольного Києва.
Першим відомим письменником з місцевого населення у Київській Русі був митрополит Іларіон. Роки його народження і смерті невідомі, творив він у XI столітт за часів княжіння Ярослава Мудрого. Він автор визначної пам'ятки писемності - церковно-богословського твору «Слово про закон і благодать», написаного між 1037 і 1050 роками.
Безцінною пам'яткою староукраїнського письменства є «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям», написане на початку XII століття. Князь Володимир Мономах - син високоосвіченого князя Всеволода, який славився знанням п'ятьох мов. Від батька Володимир перейняв велике захоплення до книжок і до освіти. На київському престолі він перебував 1113-1125 pоках.
На початку XIII столітті склався «Києво-Печерський патерик» - збірник розповідей про життя ченців Києво-Печерського монастиря, заснованого у середині XI століття Антонієм. У ньому вміщено уривки з «Повісті временних літ», зокрема розповіді Нестора-літописця про печерських монахів Даміана, Єремію, Ісаакія, Матвія, а також описуються деякі історичні події. Найвидатнішим літописом серед збережених часом є «Повість временних літ», написана ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором 1113 року. Нею починаються майже всі давньоруські літописи, що дійшли до нашого часу. До цього літопису ввійшли всі попередні зводи та різні доповнення, зроблені самим Нестором та його попередниками.
Справжнім шедевром, своєрідною перлиною давньоруської літератури є «Слово о полку Ігоревім», створене невідомим автором близько 1187 року. Важливим джерелом для цього літературного шедевру стала усна народна творчість, що відображала цілий пласт художньої культури русичів. «Слово о полку Ігоревім» присвячене опису невдалого походу руських князів під проводом новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців 1185 року.
Мова – це також обличчя народу, воно тяжко спотворене.
Заснування Дня української мови – це лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її протягом усього життя!
.jpg)
