Сторінками кримської історії

18 травня до річниці депортації кримськотатарського народу 1944 року в бібліотеці відбулися інформ-хвилинки.

Бібліотекарі розповіли історію життя кримськотатарського народу. Як татари жили в Криму до депортації, про те як у 1944 році почалася депортація татар із Криму в Середню Азію.

Запропонували відвідувачам переглянути стрічку "Хайтарма" режисера й виконавця головної ролі Ахтема Сеітаблаєва, про трагічну дату в історії кримськотатарського народу – 18 травня 1944 року.

У 1920-х роках татарам дозволяли розвивати свою культуру. В Криму були кримськотатарські газети, журнали, освітні заклади, працювали музеї, бібліотеки і театри. Кримськотатарська мова, разом з російською, була офіційною мовою автономії. Нею користувалися понад 140 сільських рад.
Однак у 1930-х радянська політика щодо татар, як і інших національностей, стала репресивною.

Саме 18 травня з півострова був відправлений перший ешелон кримських татар. Їх депортація проводилася з незаконним звинуваченням сталінським режимом.

11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися звинувачення всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Хоча близько 15% кримськотатарських чоловіків воювали на боці Червоної армії, це стало обґрунтуванням до депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Наслідками депортації в 1944 році кримських татар були не тільки втрата етнічної території та майна, а й масштабна смертність, порівнянна з геноцидом, знищення культурних пам'яток, знищення пам'яті народу про свою історію і державність. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Щоб краще пізнати кримськотатарський народ, доторкнутися до його історії, культури і світогляду, бібліотекарі проводять інформаційні дні, години, бесіди обговорення і рекомендують почитати книжки про цей народ.

Гульнара Абдулаєва «Кримські татари: від етногенезу до державності» - це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.

Наталія Смирнова "Крим Керіма"

Дім, родина, квітучі гранати, дитячі пригоди. Одного дня усе це змітає Другою світовою війною. А іншого дня, після вже стількох утрат, виявляється, що бути кримським татарином— вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим. Як віднайти сенс, силу жити і віру в людей?

Кримський інжир. Демірджі/Qirim inciri. Demirci

В антології зібрано найкращі твори, подані на конкурс, — українською та кримськотатарською мовами, прозу та поезію, оригінали та переклади.

Твори-оригінали дозволяють доторкнутися до автентичної кримськотатарської культури, відчути кримську природу, заглибитись у темні сторінки історії півострова, зрозуміти світовідчуття кримців і кримчан сьогодні. У творах на кримськотатарській мові знань читач зважить на особливості різних діалектів і стилів. Дитячі твори і розважатимуть, і вчитимуть, покажуть, як традиційні цінності можуть бути вплетені у сучасні реалії.

Мустафа Джемілєв Незламний
Алім Алієв і Севгіль Мусаєва-Боровик українські журналісти кримськотатарського походження. Обидва народилися в Узбекистані. Співзасновники громадської організації «Крим SOS». Мустафа Джемілєв - національний лідер кримських татар, символ єднання депортованого народу і повернення його на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, величезною репресивною махиною, пройшов радянські в'язниці, голодування, залякування - і переміг. Однак анексія Криму в 2014 році почала новий виток випробувань. Тепер відомий дисидент, правозахисник, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу на міжнародному рівні відстоює права своєї батьківщини. Історія його життя - це історія боротьби кримськотатарського народу.

Наталя Гуменюк "Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму"

Загублений острів — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.
Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.


Нестерпні умови проживання, численні незаконні обшуки, затримання, позбавлення волі змушують корінний народ півострова залишати Крим і сьогодні.

Україна закликає світ продовжити тиск на Росію, щоб уникнути повтору трагедії 1944 року.
Кожен може вшанувати пам’ять жертв геноциду кримських татар хвилиною мовчання 18 травня.

 

Джерела:

https://old.uinp.gov.ua/news/18-travnya-den-pamyati-zhertv-genotsidu-krimskotatarskogo-narodu-0

Трагедія на українсько-польському пограниччі у 1944-1951

5 вересня вшановуємо пам'ять жертв примусової депортації, українців з Польщі, зокрема з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини і з Західної Бойківщини в 1944-1951 роках.

В цьому році минає 75-та річниця від часу підписання Угоди між Українською РСР та Польським Комітетом Національного Визволення, що стало початком масових депортацій українців з їх етнічної території. Депортації відбувалися із застосуванням методів державного терору, з брутальним порушенням прав людини та нації, цинічним нехтуванням принципів справедливості. На відміну від виселення поляків із Західної України, депортація українців з їх етнічних земель мала ознаки етнічних чисток.  

    

  Широкомасштабна акція примусового виселення українців відбувалась у кілька етапів:

1944—1946 роки — виселення майже 500 тисяч українців під лукавою назвою «евакуація» (насправді то була наймасштабніша депортація українського етносу в його новітній історії);

1947 рік — операція "Вісла" розпочалася 28 квітня 1947 року, з брутальним виселенням 150 тисяч українців на північно-західні землі Польщі (у концентраційний табір «Явожно» тоді відправили 4 тисячі непокірних українців. Її офіційним приводом стало звинувачення УПА у вбивстві 28 березня польського генерала Кароля Сверчевського. 31 січня було видано наказ провести у Ряшівському воєводстві облік українського населення, 14 лютого новоторзький староста Лєх Лея звернувся з проханням виселити лемків. 

1948 рік — примусове виселення жителів прикордонної смуги західних областей України вздовж радянсько-польського кордону (9125 осіб) з територій, які відходили до Польщі, на схід УРСР (підстава: угода про демаркацію державного кордону між СРСР і ПНР 1947 року; постанова Ради Міністрів УРСР «Про заходи у зв’язку з відселенням радянських громадян з населених пунктів, які відходять від УРСР до Польщі» від 14 квітня 1948 року);

1951 рік — примусове виселення українців Західної Бойківщини з територій, які відходили до Польщі, у південні регіони УРСР (32 066 осіб) внаслідок договору між ПНР та СРСР «Про обмін ділянками державних територій» від 15 лютого 1951 року.

У лютому 2007 року Президент Польщі Лех Качинський і Президент України Віктор Ющенко в спільній заяві засудили акцію “Вісла”.

  В нашій бібліотеці відбувся день інформування, читачів ознайомили з трагічними подіями того часу.