Видатні постаті української Соборності

Історичний портрет до Дня Соборності України

До Дня Соборності України, державне свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки, в бібліотеці для дорослих №11 було проведено захід "історичний портрет". Метою заходу було поглиблення знань відвідувачів про історію української Соборності, нагадати про непростий шлях нашого народу до єдності, пробудити гордість за Україну та повагу до тих, хто боровся за її незалежність.

Ідея Соборності — це прагнення українців жити в єдиній, незалежній державі, об’єднаній спільною мовою, культурою та історією. Цей шлях був довгим і складним, але кожне покоління мало своїх героїв.

Київська Русь (ІХ–ХІІІ ст.)
Початок державності заклали князі Аскольд, Олег, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Саме за Ярослава Київська Русь стала потужною європейською державою, об’єднаною навколо Києва — духовного та політичного центру.

Козацька доба (XVI–XVIII ст.)
Гетьман Богдан Хмельницький очолив національно-визвольну боротьбу, утвердив ідею української держави.
Іван Мазепа прагнув зберегти автономію та єдність українських земель, борючись за право України на самостійний шлях розвитку.

Договір, укладений 18 серпня 1649 року, легалізував козацьку державу, обмежену 40-тисячним реєстром, забороняв розміщення польських військ на цих землях, встановлював православ’я на урядові посади та амністував повстанців, але не задовольняв селян і шляхта не збиралася його виконувати.

ХІХ століття — час національного пробудження
Попри поділ українських земель між імперіями, ідея єдності жила в слові та думці.
Діяльність Кирило-Мефодіївського братства, поширення ідей національного відродження, створення українських громад у Наддніпрянщині та Галичині.
Тарас Шевченко став духовним символом боротьби за волю й єдність українського народу.
Михайло Драгоманов, Іван Франко, Леся Українка формували національну свідомість і віру в спільне майбутнє України

1917–1921 роки — шлях до об’єднання
І–IV Універсали Центральної Ради
Чотири Універсали Української Центральної Ради (УЦР) — це ключові законодавчі акти 1917-1918 років, що окреслили шлях до української державності:

• І Універсал (1917) проголосив автономію України в складі демократичної федерації з росією;
• ІІ розширив автономію та визнав УЦР (Українську Центральну Раду) найвищим органом;
• ІІІ Універсал проголосив створення Української Народної Республіки (УНР);
• IV Універсал (22 січня 1918 року) проголосив УНР самостійною і суверенною державою, закликавши до боротьби з більшовиками та підписання миру.

Передвступний договір - укладений 1 грудня 1918 року на станції Фастів між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою про наступну злуку обох українських держав в одну.
Акт Злуки УНР і ЗУНР (22 січня 1919 р.)
Михайло Грушевський, голова Центральної Ради, заклав основи української державності.

• 22 січня 1919 року — проголошення Акта Злуки між УНР та ЗУНР.

Симон Петлюра – Головний отаман УНР, військовий і політичний лідер, який візував Акт Злуки від імені УНР.
Володимир Винниченко – Перший голова Директорії УНР, який підписав Акт Злуки.
Лонгин Цегельський – Представник ЗУНР, один із головних перемовників, що підписав попередній договір про об'єднання.
Євген Петрушевич – Президент ЗУНР, який відіграв ключову роль в об'єднанні. Провів першу сесію УНРади, на якій було ухвалено закон про Злуку з УНР.
Федір Швець та Панас Андрієвський - Члени Директорії, які підписали Акт Злуки.

Ідея Соборності жила в серцях дисидентів:
Василь Стус, Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл боролися за свободу слова, права людини та незалежність України.

1991 рік — відновлення Незалежності
Проголошення незалежності України стало втіленням мрії багатьох поколінь.
Акт проголошення незалежності підтвердив право українців на єдину державу.

Історичні постаті та внесок:
Левко Лук’яненко — автор Акта проголошення незалежності України.
Василь Стус — моральний символ єдності та спротиву.
В’ячеслав Чорновіл — об’єднав демократичні сили України.

Захід став нагодою відчути спільність, усвідомити цінність Соборності та ще раз переконатися, що сила України — в єдності її народу.