Детективи заголовків

У рамках проєкту «У світі медійної грамотності» бібліотекарі бібліотеки для дорослих №11 продовжують працювати над вдосконаленням навичок роботи з інформацією та підвищенням теоретичних знань у сфері медіаосвіти для громади. Цього разу, до Міжнародного дня без Інтернету, в бібліотеці було проведено практикум-гру під назвою "Детективи заголовків".

Щодня ми стикаємось з потоком новин через телевізор, соцмережі чи інтернет, але чи завжди варто вірити тому, що написано або сказано? На жаль, фейкові новини можуть бути не тільки в соцмережах, а й у традиційних медіа, таких як газети. Як же розпізнати фейк та уникнути маніпуляцій? Саме це ми намагалися з’ясувати під час практикуму.

Як розпізнати фейк?
Ми обговорили кілька важливих критеріїв, які допомагають розпізнати фейкову інформацію:

• Заголовок і текст не співпадають? Якщо заголовок має провокативний характер, але не відповідає змісту статті — це фейк.
• Емоційність: Надмірно емоційна мова, заклики або категоричні оцінки ("добрий", "поганий") можуть бути ознакою маніпуляції.
• Помилки: Граматичні, орфографічні помилки чи «перекладені» фрази — це також привід задуматися.
• Цитати: Якщо в статті є цитати від «експертів», перевірте їх достовірність — чи справжні ці люди і чи не вирвані цитати з контексту?
• Шокуючі фото: Завжди перевіряйте фото через зворотний пошук (наприклад, Google Images).

Маніпуляції, притаманні фейкам
Фейки часто використовують підкріплення авторитетом — надають слова відомих осіб чи експертів, навіть якщо ті ніколи їх не говорили. Відомі люди можуть стати інструментом для створення маніпуляцій, адже їх ім’я додає інформації ваги.

Інша цікава маніпуляція — це підкріплювальне упередження. Люди схильні вірити інформації, яка підтримує їхні власні погляди, навіть якщо ця інформація не є правдивою. Такі новини часто розповсюджуються швидше, тому що вони «підтверджують» наші уявлення про світ.

Приклад фейку: 

"Українська мова — одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю."

Однак, після перевірки, ми дізналися, що жодного такого конгресу не було. Це класичний приклад фейку, який викликає емоційне ставлення, зокрема гордість за рідну мову, але не має жодних підтверджень.

Чому важливо зберігати критичне мислення?
Фейки можуть бути не тільки негативними або страшними, але й дуже привабливими. Вони можуть викликати гордість, підкріплювати наші переконання або навіть веселити нас. Тому важливо зберігати критичне мислення, перевіряти інформацію та не поширювати її без перевірки, навіть якщо вона здається правдоподібною.
На завершення практикуму бібліотекарі звернули увагу на важливість перевірки навіть традиційних медіа — газет, журналів, телебачення. Це важливо, адже навіть раніше, до появи Інтернету, фейки могли бути частиною інформаційного простору. Тому медіаграмотність і здатність аналізувати інформацію — це важливі навички для кожного.

Зберігайте критичне мислення та пам'ятайте, що не все, що ми читаємо, можливо є правдою.