В бібілотеці для дорослих № 11 представлена виставка-пам’ять "Героям Слава!!!" - лине аж за край, Їх зустрічає мама Україна!", до Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
Публічна бібліотека 11 долучилася до всеукраїнської акції пам’яті полеглих Захисників України "Стіл пам’яті 2025 – зарезервовано для найсміливіших серед нас!"
що відбудеться 29 серпня – у День пам’яті Захисників України.
Минулого року до ініціативи приєдналися понад 800 закладів у всіх регіонах країни.
На честь полеглих Героїв у резервується та серверується стіл. Увесь день цей стіл залишатиметься вільним – символічно чекаючи свого важливого гостя, який, на жаль, вже не повернеться.Стіл пам"яті в нашій бібліотеці зарезервований для бійця батальйону ,,Свобода’’ 4-ої бригади оперативного призначення імені Героя України, сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України
Максима Олійника ,,Мінора’’.Народився 19 березня 2001 в місті Київ. Навчався в 159-й школі міста Києва. Пізніше навчався в Національному авіаційному університеті.
У березні 2022 року Максим став бійцем територіальної оборони на Оболоні в м. Києві. Згодом був оголошений набір до батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії для захисту України на східних рубежах. Пройшовши підготовку, Максим в кінці квітня у складі третього батальйону спільно із сотнею побратимів вируших в район Рубіжного. Майже місяць був на «нулі». Отримав контузію.
Загинув 10 серпня 2022 року внаслідок отримання поранень у районі н. п. Зайцеве Бахмутського району Донецької області.Похований на Лук’янівському кладовищі.
Нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно).
Батько Максима В’ячеслав Олійник уклав про нього книгу-присвяту спогадів ,,Воїн на псевдо Мінор: війна, прощання, пам’ять…’’
Створена експозиція про життя та бойовий шлях Максима в селі Тарасівка, де вони проводили час влітку.
Є згадка про нього на території військового ліцею у Боярці.
Його фото розміщене на Алеї героїв Солом’янської району міста Києва.
На фасаді Київської спеціалізованої школи №159 встановлено меморіальну дошку на честь її випускника Максима Олійника.
У березні 2022 року Максим став бійцем територіальної оборони на Оболоні в м. Києві. Згодом був оголошений набір до батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії для захисту України на східних рубежах. Пройшовши підготовку, Максим в кінці квітня у складі третього батальйону спільно із сотнею побратимів вируших в район Рубіжного. Майже місяць був на «нулі». Отримав контузію.
Загинув 10 серпня 2022 року внаслідок отримання поранень у районі н. п. Зайцеве Бахмутського району Донецької області.Похований на Лук’янівському кладовищі.
Нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно).
Батько Максима В’ячеслав Олійник уклав про нього книгу-присвяту спогадів ,,Воїн на псевдо Мінор: війна, прощання, пам’ять…’’
Створена експозиція про життя та бойовий шлях Максима в селі Тарасівка, де вони проводили час влітку.
Є згадка про нього на території військового ліцею у Боярці.
Його фото розміщене на Алеї героїв Солом’янської району міста Києва.
На фасаді Київської спеціалізованої школи №159 встановлено меморіальну дошку на честь її випускника Максима Олійника.
Стіл пам’яті – це проста, але надзвичайно важлива дія, яку ми творимо разом для вшанування людей, що віддали життя за Україну, за кожного з нас. Це – наша вдячність, солідарність і турбота. Це пам’ять, яка живе серед нас.
У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч Захисників і Захисниць України, полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні.
Хронологія подій:
У 1991 році Україна відновила свою незалежність, але Російська Федерація не полишала своїх зусиль відновити контроль над українською територією. Після приходу до влади в Росії колишнього офіцера КДБ Володимира Путіна цей тиск значно посилився.
У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч Захисників і Захисниць України, полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні.
Хронологія подій:
У 1991 році Україна відновила свою незалежність, але Російська Федерація не полишала своїх зусиль відновити контроль над українською територією. Після приходу до влади в Росії колишнього офіцера КДБ Володимира Путіна цей тиск значно посилився.
- Євромайдан
- Трагедія в Іловайську.
- Оборона Донецького аеропорту.
Бої на Донеччині тривали 242 дні (26 травня 2014 року – 22 січня 2015 року) і стали символом непереможності Збройних Сил України. Після знищення терміналів українські захисники відступили, втративши понад 200 бійців. Втрати противника склали близько 1 тис. осіб, у тому числі й найманці російського спецназу. Саме тоді з’явився термін «кіборги», як називали захисників аеропорту.
- Бої за Дебальцеве.
Взимку 2015 року точилися запеклі бої за Дебальцевський плацдарм. З обох боків воювали десятки тисяч солдатів і сотні одиниць техніки. Противник мав значну перевагу: три танки та чотири артилерії. 12 лютого було підписано Мінськ-2, але бої тривали. 18 лютого українські війська організовано відійшли з міста, зазнавши втрат: за офіційними даними, загинуло 136 бійців, поранено 331 (за іншими даними — 269).
- Позиційна фаза війни.
Після Дебальцевської битви лінія фронту стабілізувалася, бої набули позиційного характеру. Обстріли тривали щоденно, українські війська зазнавали втрат. Остання масштабна атака бойовиків сталася в червні 2015 року під Мар'їнкою, але була відбита силами АТО.
- Повномасштабне вторгнення.
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабний наступ, прикриваючись риторикою «демілітаризації та денацифікації України», тобто власне намагаючись знищити национальну належність українців, їх єднання за етнічною ознакою державоутворюючої нації, Росія розпочала спецоперацію з переростанням її у військові дії, у війну. Були атаковані аеродроми та військові об’єкти по всій країні, а російські війська вторглися з території Білорусі, Криму та РФ. Вторгнення розгорнулося на кількох стратегічних напрямках: Північно-Західному, Східному та Південно-Західному.
24 лютого – 01 квітня 2022 р. – героїчна оборона Києва.
Початок квітня 2022 р. – звільнення Київщини, Чернігівщини, Сумщини.
24 лютого – 20 травня 2022 р. – героїчна оборона Маріуполя.
8 березня – 20 травня 2022 р. – героїчна оборона „Азовсталі”.
Вересень 2022 р. – звільнення більшої частини Харківської області (в ході Харківської наступальної операції).
8 жовтня 2022 р. – підрив Кримського моста.
11 листопада 2022 р. – звільнення Херсона (в ході Херсонської наступальної операції).
6 червня 2023 р. – підрив росіянами Каховської ГЕС.
Початок червня 2024 р. – одержання дозволу на використання західного озброєння дальної дії по території агресора (росії). Воєнний стан – особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Ця війна триває, і щодня вона впливає на життя кожного з нас. Ми переживаємо горе втрат, руйнування міст та інфраструктури, а також мільйони біженців і внутрішньо переміщених осіб. Але, незважаючи на всі труднощі, український народ продовжує боротися за своє право на самовизначення. Пам'ять про тих хто захищав і захищає нас сьогодні залишається в наших серцях та книгах.
Немає коментарів:
Дописати коментар