Василя Костьовича Королів-Старого
Василь Королів-Старий походив із шведського роду, його прапрадід — старшина шведської армії, прийшов на південь із Карлом ХІІ-им. В бою під Полтавою був поранений, після чого й залишився він в Україні. Інший же прапрадід Василя був ігуменом Соловецького манастиря.
Батько Василя Королева, професор реальної ґімназії, а разом і православний панотець, відомий в околиці "добрий піп", учителював в Полтаві, а згодом обійняв парохію в Диканці.
Василь Королів з'явився на світ 1879 році в місті Ладині на Полтавщині. На десятому році життя віддали його (разом із Симеоном Петлюрою) до духовної бурси, а потім до духовної семинарії в Полтаві. В 1904 році він закінчив ветеринарний інститут у Харкові, де осягнув науковий ступінь доктора. Якийсь час працював ветеринаром.
Василь Королів-Старий походив із шведського роду, його прапрадід — старшина шведської армії, прийшов на південь із Карлом ХІІ-им. В бою під Полтавою був поранений, після чого й залишився він в Україні. Інший же прапрадід Василя був ігуменом Соловецького манастиря.
Батько Василя Королева, професор реальної ґімназії, а разом і православний панотець, відомий в околиці "добрий піп", учителював в Полтаві, а згодом обійняв парохію в Диканці.
Василь Королів з'явився на світ 1879 році в місті Ладині на Полтавщині. На десятому році життя віддали його (разом із Симеоном Петлюрою) до духовної бурси, а потім до духовної семинарії в Полтаві. В 1904 році він закінчив ветеринарний інститут у Харкові, де осягнув науковий ступінь доктора. Якийсь час працював ветеринаром.
Після приходу до влади Директорії на бажання уряду УНР, виїхав до Праги як член дипломатичної місії. Там зустрів свою дружину, також визначну письменницю Наталену. Через розпад української держави залишився в еміґрації в Чехословаччині. Опісля поселився разом зі своєю дружиною в Мельнику, недалеко від Праги, на маленькім, але дуже дбайливо загосподарованім, чепурнім, власнім хуторці, де серед оживленої письменницької та малярської праці прожив до кінця життя.
Ще в дитячому віці вирішив бути письменником, малярем і лікарем і мрію свою втілив у життя. Письменницькі спроби почав у 14 років, у 18 його запросили на постійну роботу. З того часу не випускав він пера з рук до кінця життя. Співпрацював одночасно в кількох періодичних виданнях - київських, харківських, полтавських і петербурзьких.
Ще в дитячому віці вирішив бути письменником, малярем і лікарем і мрію свою втілив у життя. Письменницькі спроби почав у 14 років, у 18 його запросили на постійну роботу. З того часу не випускав він пера з рук до кінця життя. Співпрацював одночасно в кількох періодичних виданнях - київських, харківських, полтавських і петербурзьких.
Писав він цікаві, живі, глибокі змістом, повні тепла й прихильності оповідання з життя православного духовенства та оповідання з життя дітей для дорослих, літературу для дітей і молоді, сценічні п'єси для дитячого театру, казки, перекладені з чеської чи словацької мови,поеми про українські і історичні жіночі постаті (про Анну Регіну, Марту Борецьку, Роксоляну, Ведмедівську Попівну і т. ін.).
Пропонуємо вашій увазі вікторину, яка охоплює життя та творчість Василя Короліва.
Основна риса його літературної творчості — це те, що він дбав не тільки про естетику та мистецький рівень, але й про етику творів. Багато дитячих книжок він сам ілюстрував вдалими власними малюнками. Серед літературної і публіцистичної діяльности не забував Королів і про наукову працю у своєму фаху — ветеринарії. Найважливіша його книжка в цій сфері - це "Скотолічебник". Також вартісні його брошури "Як вибирати коня" (7 видань), "Про домашню птицю" (нагороджена премією) "Міське самоврядування" та інші.
Василь Королів - це найповажніший і найплідніший наш дитячий письменник та видавець. Загалом працював у понад 50-х часописах, написав 100 книжок і брошур. Королів, в одній особі письменник, публіцист, видавець і вчений, був водночас ще й малярем та різьбярем. Малярства почав він учитися в семинарії, а згодом закінчив художню школу в Києві під проводом митця І.Їжакевича. Різьбярства ж вчився у петербурзького професора Аронсона. Василь Королів спочатку малював тільки у вільні хвилини, а останніми роками (в еміґрації) присвятив малярству й різьбі більше часу, малюючи церкви в Карпатській Україні. При розмальовуванні церков, сидячи цілими годинами на стінах, дуже часто на протягах, не раз застуджувався та переохолоджувавсяпереохолоджувався, що підірвало його здоров'я та скоротило життя.
Усі його твори пронизує здоровий осілий дух Української Землі, що глибоко вріс у неї корінням, той дух, що споює всі українські покоління впродовж віків — від Володимирових часів аж до останніх днів.
Немає коментарів:
Дописати коментар