Київські легенди

День Києва — ідеальне свято, щоб занурити дітей у казкову атмосферу нашого міста.

Київ — місто, де кожен камінь пам'ятає легенду, а кожна вулиця — персонаж чиєїсь книги. 

Київ та Київщина — це місця з тисячолітньою історією, оповиті неймовірними казками, міфами та легендами. 

31 травня, на День Києва, у бібліотеці для дорослих №11 бібліотекарі організували та провели для дітей  пізнавальний квест «Київські легенди».

Метою заходу було ознайомлення дітей з історією та легендами рідного міста, розвиток інтересу до читання, книги та бібліотеки, формування командного духу, кмітливості й любові до Києва.

Під час квесту юні учасники перетворилися на справжніх шукачів пригод і вирушили у мандрівку сторінками київських легенд та історичних таємниць. Діти виконували цікаві завдання, розгадували загадки, шукали підказки серед книжкових полиць та збирали частини пазлу, який допоміг знайти головний скарб квесту — «Скриню київських таємниць».

На станціях квесту школярі дізналися:

— легенду про засновників Києва — Кия, Щека, Хорива та Либідь;

— історію богатиря Кирила Кожум’яки;

— хто створив першу бібліотеку Київської Русі та чому князя Ярослава називали Мудрим;

— про незвичайні пам’ятники Києва, зокрема «Їжачка у тумані»;

— чому каштан став одним із символів столиці.

Під час виконання завдань діти вчилися працювати в команді, уважно слухати, логічно мислити, орієнтуватися у бібліотечному просторі та знаходити потрібну інформацію в книгах.

Фіналом пригод стала знахідка «скарбу киян» та отримання подарунків медалей «Знавець київських легенд» 

Захід подарував учасникам гарний настрій, нові знання та ще раз довів, що бібліотека — це не лише місце для читання, а й простір для цікавих відкриттів, творчості та дружнього спілкування.

https://www.readingkyiv.net/writers/attila-mohylnyi/

“Київські легенди”  Літературний квест, до Дня Києва

День Києва

https://youtu.be/yKsSNXAmY2M

Велике зелене листя каштанів схоже на відбитки долонь якихось фантастичних істот. Восени листя жовтіє і опадає, а після так заманливо шарудить під ногами, що хочеться підкидати їх вгору осіннім салютом або стрибати з розбігу в величезні, жовті, хрусткі купи, зібрані працьовитими двірниками.

каштани прикрашають наше місто і роблять його красивим і затишним.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/rozpovid-pro-kashtan

Вірші про Київ

Київ — серце України
І найстарше місто в світі,
Хоч пройшов усякі зміни,
Гарний весь — в зимі і в літі.
Там церкви золотобанні,
А в них дзвони міднокуті,
Як задзвонять на світанні,
В Україні всім їх чути.

Київ-місто історичне,
Йому вже багато літ.
А воно красиве, вічне,
Навесні каштанів цвіт.
З нього почалась держава
У прадавні ще часи …
В ньому наша міць і слава,
В ньому предків голоси.

Прекрасний Києве на предковічних горах!
Многострадальному хвала тобі, хвала!
Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла,
Воскресне день життя і весен неозорих!

За очі змучені дітей смертельно хворих,
За кров, що річкою гарячою текла,
За сквернені скарби, за чорні всі діла
Хай вороги твої розсиплються па порох!

Покари повної настав жаданий час!
Не пощербився меч, і світоч не погас,
Вершить свій правий суд свята людська скорбота!

Синам, що віддають життя за отчий дім,
Що волю принесли крізь непроглядний дим,
Наш Київ Золоті розкрилює ворота.

(М. Рильський)

***

Перший парк було закладено ще на початку XVII століття митрополитом Петром Могилою на території монастиря у віддаленій від центру місцевості Голосієво. Зараз тут Голосіївський лісопарк - зелений масив, найбільший з масивів, розташованих безпосередньо в місті. Разом з гладдю озер він займає близько 1050 Га.

Максим Тадейович Рильський (19 березня 1895 р. - 24 липня 1964 р. ) - український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, лінгвіст, літературознавець. Поет народився в Києві. В районі Голосієво знаходиться будинок-музей Максима Рильського, де він прожив 13 років. 

Полянський князь Кий разом зi своїми братами Хоривом, Щеком та сестрою Либiддю засновують на днiпровських пагорбах мiсто. I названо його Києвом — на честь старшого з братiв.

Тобто етнонім «поляни» поступово витісняється новим – «кияни», адже навколо Києва утворюються Полянське та Київське князівства, що об’єднують полян, древлян і сіверян і утворюють так звану Руську землю, надалі – Київську Русь.

https://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/10217/

https://geomap.com.ua/uk-gk/953.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0#%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=8528&page=5

КИЇВ
Колись давно столицю заснували
Кий, Щек, Хорив та Либідь, їх сестра.
Мій, Києве, ти місто старовинне,
Краси утілення та вічного добра.

Тече Дніпро. Колись у  його водах
Князь Володимир хрещення прийняв.
Він дбав про долю рідної країни,
Вчив грамоти та храми будував.

Ось пам’ятник Хмельницькому Богдану,
Цей гетьман для людей героєм став:
Походи він очолював козацькі,
Й про незалежність України дбав.

Ось Києво-Печерська Лавра стала,
Це пам’ятка духовності, тепла.
Попросимо усі, щоб Божа Матір
І нас, і Україну берегла.

У часи війни героєм став наш Київ,
Його ми ворогам не віддали,
І ми в музеї під відкритим небом
Згадаємо славетні ті бої.

Малята люблять своє рідне місто:
Тут цирк, театр дитячий, зоопарк,
Фунікульор, майданчики для ігор,
Тут з каруселями й гойдалками парк.

Так хочеться, щоб кожен з вас побачив
Красу столиці у весняний час.
Коли каштанами Хрещатик розцвітає,
До Києва запрошуємо вас!
Ю. Турчина (за матеріалами дитячого журналу Жирафа Рафа)

ПОЧАТКИ КИЄВА (Легенда)
Над Дніпром широким, вільним,
Де луги й степи цвіли,
Наші прадіди поляни
Оселились і жили.
Хлібороб робив у полі,
Пас пастух корів, овець,
З луком, з стрілами гнучкими
По лісах ходив ловець.
Пишно квітла Україна,
Повна всякого добра.
Як в раю, жили поляни
Понад хвилями Дніпра.
Все своє вони любили,
Шанували і чуже,
Хай, мовляв, Перун і Волос
Всіх від лиха стереже.
А коли сусід лінивий
Заздрив силі багача,
Вміли наші показати
Обосічного меча.
І віки нога ворожа          
Не ступала на наш лан.
Всі сусіди шанували
І боялися полян.
...Де стоїть тепер наш Київ,
Там була сама гора,
Жив там першим Кий з Хоривом,
Щек та Лебідь — їх сестра.
Над самим Дніпром на горах,
Огороджений з боків
Ровом, мурами, валами,
Київ виріс і розцвів.
На сторожі коло його,
Наче батько, став Дніпро,
Наче батько сину, ніс він
З півдня й півночі добро.
І здавалось, Україна
Буде квітнути віки,
І здавалось, всі народи
Їй сплітатимуть вінки.
О. Олесь

НАША СТОЛИЦя

Чудовий день. Ясна пора.

Легенький вітерець повіяв.

На кручах сивого Дніпра

Стоїть столиця наша – Київ.

Квітує свічками каштан,

На храмах грає позолота.

Ось Володимир, ось Богдан,

Он сяють золоті ворота.

Летить у небі голуб-птах,

Над ними хмарки, немов пір’їни.

Й тріпоче синьо-жовтий стяг,

Як вільне серце України.

Анатолій Камінчук

Тетяна Мунтян

НА ШОСТИЙ ДЕНЬ ПРИЙШЛА ВЕСНА...

Нас всіх тримає мужній дух
В містах і селах України,
Простори чорних лісосмуг,
Червоні кетяги калини,
Молитви матерів вночі,
І перші крики немовляти,
І мерехтливий світ свічі
В підпіллі бабиної хати.
Нам сили додає солдат,
І його віра в перемогу,
Сьогодні бачимо хто брат,
І хто прийшов на допомогу...
Вже сьомий день гуде земля,
І хоч сирени не вщухають —
Ми переможем ворогів!
Упевнена! Не сумніваюсь! Знаю!