середу, 16 лютого 2022 р.

В Афгані нам зозулі не кували, Сади там яблуневі не цвіли




  15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
   Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які протягом десяти років брали участь у війні на території цієї країни.
    Афганська війна – сама трагічна сторінка історії нашого народу, яка тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна.
Її ніхто не оголошував, але вона забрала життя  понад трьох тисяч українців і залишила по собі невиліковні рани у 150 тисячах українських родин. 

    Сьогодні не нам судити щодо правомірності дії керівництва тодішнього часу і вводу  військ в Афганістан. Потрібно з розумінням відноситися до цього і не забувати, в які часи, і при яких обставинах воювали наші солдати та офіцери. Вони приймали присягу і виконували накази.  Ми просто назавжди повинні пам’ятати про великий подвиг воїнів-афганців.

    Багато горя принесла війна в родини простих українців.
 Для кожної розумної людини мужність і героїзм воїнів-інтернаціоналістів – речі безспірні. До того ж, ще живі матері, які оплакують своїх полеглих синів, дружини і діти воїнів-афганців.  Для тих, хто не хоче визнавати цю війну і намагається витіснити її з історії нашої держави, варто побувати на кладовищах, де щороку стає все більше могил афганців, які передчасно померли через поранення і хвороби.
Окликом з вічності: Книга Пам'яті мужніх синів та дочок Київщини, які загинули на війні в Афганістані / авт.-упоряд. О. І. Шепелєв. - К. : Молодь, 2009
Матеріали зібрані учасниками тих подій - воїнами-афганцями, як данина пам'яті побратимів, полеглих в бою.

 






 По різному склалася доля юнаків, які повернулися живими з Афганістану. Важкою була адаптація до мирного життя, напевно, не легшою, ніж випробування боями.
Ще й досі сняться їм гори, походи, стрілянина бою.. і друзі, яких втратили, або зранені і душевно спустошені повернулися додому.
Чимало з них, за проявлену у боях хоробрість, мають високі нагороди.
Їм присвячують пісні, вірші, книги.

Не заживає в серці рана.
Не заживає в серці рана.
Болить у матері за сина.
Молитва слізна материна-
Не вберегла від смерті сина.
Із ночі в ніч відлуння бою:
„Мій синку, любий, я з тобою!”
Пісок розпечений в пустелі,
Гаряче сонце, сірі скелі.
Ось постріл, крики, лемент бою...
Мій синку, любий, я з тобою!”
Знов постріл, крики, лемент, стогін...
Підрублено під корінь пагін.
Той пагін був з міцного роду.
Йому не було переводу.
Земля йому давала сили -
Всі хлібороби нею снили.
Мав чорні брови, очі сині...
За що загинув на чужині?
І де взялась та чорна сила,
Що поламала твої крила?
Чому намарно гинуть діти?
Ще довго буде лан чорніти...
В.Кухарук.




Відлуння афганських гір: нариси, спогади, вірші, пісні. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. –
268 с.

Ця збірка, яка має колективного автора, на прикладі багатьох доль уманчан, яких обпалив, але не зламав Афган, розповідає про справжній героїзм і дружбу, про сміливість і незламність духу воїнів; прослідковує спадкоємність поколінь захисників Вітчизни.
Повернувшись на рідну землю, колишні воїни знайшли гідне місце у мирному житті, наш край може пишатися ними.




У горнилі локальних воєн…: Нариси, спогади, вірші, пісні. – Умань : Видавництво "Алмі", 2014. – 536 с., іл.


Це видання є логічним і закономірним продовженням унікальної книги “Відлуння афганських гір”, яка знайшла одностайне схвалення у всіх, хто її читав. Але воїнами-інтернаціоналістами називають не лише афганців. З 1924-го по 1989 роки наші військові брали участь в бойових діях на території більше 20-ти іноземних держав: Іспанії, Монголії, Китаю. Ефіопії, Північній Кореї, В’єтнамі, Анголі та інших.
В пропонованій книзі – розповіді про ті події та їх учасників, людей нелегкої долі, справжніх чоловіків, вірних присязі і військовому обов’язку.



Відлуння чужої війни: фотокаталог пам'ятників, пам'ятних знаків, могил учасників війни в Афганістані 1979-1989 рр., розташованих на території Тернопільської області

          


Полягли в снігах Суомі: Книга пам’яті України про громадян України, які загинули у воєнних конфліктах на території інших держав. – К.: Пошуково-видавниче агентство “Книга пам’яті України”, 2004. – т.2.- 968 с.

“Полягли в снігах Суомі” – черговий том історико-меморіального серіалу “Книга пам’яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах на території інших держав”. Це звитяжно-трагедійна епопея про радянсько-фінляндську війну, в якій у Збройних силах колишнього Союзу брали участь наші земляки. Про загиблих у цій війні, їх звитягу і жертовність розповідається на сторінках цього меморіального видання.

Обпалені війною. Афганістан (1979-1989) / авт.-упоряд. В. Погорецький. - Тернопіль: Астон, 2009. - 480 с
.Книга розповідає про долі, подвиги та загибель наших земляків на афганській війні, які, залишаючись вірними військовій присязі, брали участь у бойових діях на території Афганістану, а також засвідчує яскраві приклади героїзму та мужності наших солдатів.
Матеріали зібрані учасниками тих подій - воїнами-"афганцями" та працівниками обласної і районних державних адміністрацій, іншими небайдужими людьми, яким також обпалює серця жорстока правда про афганську війну.
У книзі є такі розділи:
"Країна кривавих маків" - історія Афганістану
"Жорстокі жорна неоголошеної війни" - як все починалось
"Крило скорботної пам'яті" - згадаймо душ пресвітлі імена
"На їхню долю випала війна" - прізвища всіх учасників афганської війни.



Стовба, А.И. Мама, я вернусь…: стихи / А.И. Стовба; автор вступ. ст. А.М. Дмитренко. - К.: Рад. шк., 1987. - 104 с."Мама, я вернусь…" - це збірка поезії молодого лейтенанта, який загинув в Афганістані.
В його віршах глибока філософія, нехитрі і правдиві рядки.
В книзі використані фрагменти фотокопій листків із записної книжки поета.


Трагедія народу

Чомусь болить душа і стукає у скроні,
Знов відгомони тій, за річкою, війні.
За примхами років, на часовій попоні,
Щось загубили ми, як у страшному сні.
Трагедія людей, одягнутих в шинелі,
І посланих на смерть у мусульманський світ.
П'ятнадцять тисяч їх, що за рікою вмерлі,
Сьогодні звідтіля нам шлють священний звіт.
Про те, що не вернулись у материнську хату,
Далеко не усі були на тім мосту.
Коли парадний стрій в кінці вісімдесятих,
Завершив ту війну, як взнали – непросту.
А потім караван порогів військкоматів,
Холодна фрази сталь: «Тебе не слав туди»,
І всі пошкодували, що склали автомати,
І мріяли, щоб правда, колись прийшла сюди.
Вона прийшла і знов у бій іде піхота,
Покликав Вас Майдан, вже сиві шураві.
Як залишилась там дев’ята Ваша рота,
Небесну Сотню тут спалили на зорі.
Приємність поколінь, трагедія і правда,
Потрібно відродити всю логіку життя.
Щоби звучала вічно салютів канонада,
Що повертає пам’ять до вдячного буття.









Немає коментарів:

Дописати коментар

Багатогранний талант Ліни Костенко

Сьогодні, 19 березня, святкує свій день народження, українська письменниця Ліна Костенко. Ліна Василівна Костенко народилася у сім’ї вчителі...

Мітки

8 березня (4) Безпека дитини (8) безпечний Інтернет (9) Великдень (6) Винаходи (4) Виставка картин (3) Виставка робіт (3) виставка художніх робіт (5) Відомі люди (20) Всесвітній день біженців (4) Всесвітній день читання вголос (4) голодомор (5) Голокост (5) День Гідності та Свободи (5) День Державного Прапора України (5) День захисника України (7) День книги (9) День незалежності України (9) день пам'яті (9) день родини (7) День Соборності (7) День української мови та писемності (6) Екологія (14) Європа (7) здоровий спосіб життя (34) книги (35) книжкова виставка (24) літературна мандрівка (5) майстер-клас (16) Масляна (5) Математика (3) Мистецтво (16) Музика (6) Небесна Сотня (7) Новий рік (14) Обереги (6) Пам'ятки культури (4) патріотичне виховання (5) Письменники (57) Письменники України (52) Подорожі (5) Різдво (6) Святий Миколай (6) свято (25) Сторінка історії (46) У світі права (9) Україна (109) українська мова (7) українська письменниця (12) українська поетеса (6) український письменник (12) Українські сучасні письменники (14) Урок історії (16) художник (5) художня виставка (5) художня виставка Катерини Баужі (1) Цікавинки (100) Чорнобиль (2)