Євген Павлович Гребінка. Письменник, педагог, видавець

 

Євген Павлович Гребінка прожив коротке життя - всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я і в українській, і в російській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідан

21 січня 1812 року -Євген Гребінка народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну) в сім'ї дрібного поміщика П. І. Гребінки. Батько був учасником Вітчизняної війни 1812 р., пройшов шлях до Парижа, після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків та 145 десятин землі .

Маленькоо Євгена виховували в любові. Батько вчив хвацько їздити верхи, влучно стріляти, а також дбав про освіту. Євген мав гувернерів, був допитливим і мріяв про солідний фах вченого-ботаніка.

У 1825-1831 рр. Є. Гребінка навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, одержав чин 14 класу. Влітку 1831 р. повернувся додому.

Листопад - грудень 1826 року - в листах до рідних і знайомих Гребінка хвалиться своїми успіхами у складанні поезій. Згадує такі твори: байки «Мышь» і «Вишня», пісню «Пленник», вірші «Переяславль», «Осень», «Отзывы русского воина к товаришам его молодости», «Буря», «Совет русскому гражданину», «Лилия», «Ручеек», «Соловей», «Радость Мазепы, когда он узнает о смерти Кочубея».
1827 рік - написав перший і єдиний драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись».

1829 рік - разом з товаришами-гімназистами брав участь у створенні студентської бібліотеки, видавав рукописні журнали «Аматузія» та «Пафія».

Служив чиновником, з 1835 р. викладав словесність у Дворянському полку, з 1837 р. - у військово-навчальних закладах. Часто писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко - в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка".

Був знайомий з О. Пушкіним, І. Криловим, О. Кольцовим. І. Тургенєвим, мав дружні зв'язки з Г. Квіткою-Основ'яненком, П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, В. Забілою.

1835 рік, червень — І. Сошенко познайомив Євгена Гребінку з Т. Шевченком, підтримував його матеріально, допомагав у самоосвіті, взяв безпосередню участь у викупі поета з кріпацтва.1840 рік — допомагає Шевченку у виданні «Кобзаря». 

У травні 1842 р,  після смерті батька, досить часто відвідує с. Рудку. Тут він написав тут свій широко відомий романс "Очи чёрные", присвятивши його своєму палкому коханню Марії Василівни Ростенберг, з якою  одружився в червні наступного року. Шлюб був у них добрий і щасливий.

Початковий варіант вірша мав лише три строфи, без будь-якого надриву, лише приправлений романтизмом. Твір був опублікований в «Літературній газеті» 17 січня 1843, а датою першої публікації романсу є 7 березня 1884 року. Федір Шаляпін ввів цей романс у свій репертуар та познайомив з ним світ під час своїх гастролей. Крім того, Шаляпін додав до тексту кілька куплетів, мабуть, написаних власноруч. Він присвятив їхній своїй майбутній дружині італійці Іолі Торнагі.

„Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные!

Как люблю я вас!

Как боюсь я вас!...”

Світова естрада нещодавно визначила три найпопулярніші у ХХ столітті естрадні пісні. Перше місце віддано іспанській поетесі Консуело Веласкес за романс на її слова «Бесаме мучо». а на другому місці — наш земляк Євген Гребінка з романсом «Очи черные». Його з успіхом виконують на всіх континентах.

Почав багатотомне видання своїх творів. 4 томи вийшли в 1847 р., ще 4 - в наступному. Смерть письменника припинила це видання, до якого увійшло 17 повістей і оповідань і один роман. Повне зібрання творів Гребінки було видане лише в 1862 р. (у 1903 р. - перевидано).

Помер  Гребінка" від туберкульозу - 15 грудня 1848 р., в столиці Російської Імперії Санкт-Петербурзі. Проте прах було перевезено і поховано на батьківщині, в селі Мар'янівка - біля хутора Притулок.

Усі твори Гребінки українською мовою були опубліковані у 1878 р.

За рішенням ЮНЕСКО, день народження Євгена Гребінки визнано знаменною датою. Його спадщина не тільки документ минулого - вона й нині несе людям світло гуманізму.

Гребінка Євген "Байки та вірші" В.:"Школа" 2009 р. 224 ст.

До видання увійшли твори відомого українського байкаря, поета, прозаїка Євгена Гребінки (1812—1848). Простота й легкість стилю, влучні характеристики персонажів зробили популярними байки Є. Гребінки. Його роман «Чайковський», присвячений подіям визвольної війни 1648—1654 років, Іван Франко називав улюбленим твором галицько-руської молоді 60—70-х років.
Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури.

Гребінка Є. Школяр Денис Київ: Веселка. 1988г. 40с., 

Відомий український байкар Євген Гребінка у своїх байках висміює людські вади, показує безправ'я селян та жорстокість поміщиків. Панів, які занадто пишаються своїм походженням, письменник висміює у байці «Пшениця». Він глузливо називає їх половою, що завжди, як сміття, плаває зверху. Читайте у цій ілюстрованій збірочці повчальні та широко відомі байки Євгена Гребінки: "Дядько на дзвіниці", "Сонце та Хмари", "Ведмежий суд", "Верша та Болото", "Віл", "Горобці та Вишня", "Рожа та Хміль", "Ячмінь", "Гай та Сокири", "Рибалка", "Будяк та Коноплиночка", "Соловей", "Лебідь і Гуси", "Школяр Денис", "Вовк і Огонь", "Пшениця", "Цап".

Київ, 1959 рік ,Видавництво "Молодь"

«Чайковський» Євгена Гребінки – це історичний роман, у якому автор опоетизовує «Запорозьку Січ», у героїчних тонах змальовує минуле. Мужніми і хоробрими постають рядові козаки-патріоти Микита Прихвостень та Касян. Романтизує твір і любовна лінія – кохання Марини і Олексія. Твір належить до найкращих зразків російськомовної прози Євгена Гребінки поруч з романом «Доктор», повістями «Кулик», «Ніжинський полковник Золотаренко» .

До збірки увійшла кращі прозові твори визначного українського письменника Є.Гребінки (1812–1848). Яскравими фарбами, широким привіллям, героїчним духом козаччини, цікавими і небезпечними пригодами, що їх переживають герої на шляху до свого щастя, приваблює історичний роман «Чайковський». У романі «Лікар» змальовується жаття інтелігенції в старому Петербурзі. В повісті «Кулик» розповідається про двох закоханих кріпаків, які відстояли своє кохання й свою людську гідність ціною життя. Цікава повість «Пригоди синьої асигнації» викриває соціальний лад царської Росії з його несправедливістю, продажністю, експлуатацією трудящих мас. Поміщено тут також повість «Водевіль у приватному житті» та інші твори письменника.

Гребінка Є.П. Вибране: байки, поезії, переклади / Є.П. Гребінка, Л.І. Глібов. Вибране. – Донецьк : Донбас, 2007.  – 192 с.

Літературну славу Гребінці принесли байки: «Ведмежий суд», «Зозуля та снігир», «Сонце да вітер» та інші. Наслідуючи кращі літературні й фольклорні традиції, вправно користуючись досвідом попередників, 

Гребінка-байкар збагатів свої байки українським колоритом.

Гребінка Є. Ведмежий суд: вибрані твори. – Київ : Веселка, 1967. – 152 с.

До видання увійшли байки, українськи та російськи поезії. Роман «Чайковський» (скорочено).

Гребінка Є. Байки // Українська байка. – Харків, 2006. – С. 80 – 101. – (Українська класика).

Байка – коротке, переважно віршоване, алегоричне оповідання. Здебільшого  у вчинках персонажів – звірів, птахів, рослин – вбачаються й висміються людські вади. Класична байка характерна для творчості Г. Сковороди, Л. Боровиковського, Є. Гребінки та Л. Глібова.

Гребінка Є. Поетичні твори. Повісті та оповідання / Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка. – Київ : Наукова думка, 1984. - 608 с. – (Дожовтнева українська література).

До видання увійшли байки, українськи та російськи поезії Євгена Гребінки. Переклад «Полтави» О.С. Пушкіна. Повісті та оповідання: «Двойник», «Кулик», «Нежинский полковник Золотаренко», «Сеня та «Приключения синей ассигнации».

Гребінка Є. Байки, поезії / авт. передм., приміт. С.Д. Зубков. – Київ : Дніпро, 1990. – 247 с. 

До видання увійшли ліричні поезії Євгена Гребінки та його байки, переклад поеми О.С. Пушкіна «Полтава».